The forms and methods of international verification, their varieties and related categories are considered in the paper. It is determined that the key feature of verification forms is a body carrying out verification activities. Consequently, it is proposed to understand the verification form as a way of organization and particularities of this activity. It has been found that the category of subject is often also used for a simple division of verification into types, which does not fully reflect the specifics of verification activities. Two main forms of international verification are distinguished: simple (without the formation of a special body) and institutional (with the formation of a special control body). It is also suggested to distinguish between technologies, methods and procedures of international verification as well, defining verification technologies as tools, mechanisms, devices necessary for control activities, verification methods as ways of applying its means and verification procedures as modes for implementing a verification method or several methods in a combination. The mechanism of international verification is proposed to be seen as the most general term. It comprises not only methods and technologies, but also procedures of international verification, which determine the implementation mode of a verification method or its several methods in the context of a special verification form. Methods and tools of international verification are characterized by different level of efficiency, which is due to different factors, such as: the sphere of international relations, the form of international verification, the scope of powers of verification body, the international legal act, which is the source of international obligation. In this regard, a distinction must be made between the international obligations, the source of which is an international treaty, and other international obligations., В статье рассмотрены формы и методы международного контроля, их разновидности и смежные категории. Определено, что ключевым признаком формы контроля является субъект, осуществляющий контрольную деятельность. Соответственно, под формой контроля предлагается понимать способ организации и особенности этой деятельности. Установлено, что категория субъекта часто используется также для осуществления простого деления на виды контроля, что не в полной мере позволяет отразить специфику контрольной деятельности. Автор подчеркивает необходимость различать средства, методы и процедуры международного контроля, определяя средства контроля как технологии, механизмы, устройства, необходимые для осуществления контрольной деятельности, методы контроля как способы применения его средств и процедуры контроля как порядок осуществления отдельного метода контроля или нескольких его методов в определенной комбинации., У статті розглянуто форми та методи міжнародного контролю, їх різновиди та суміжні категорії. Визначено, що ключовою ознакою форми контролю є суб’єкт, який здійснює контрольну діяльність. Відповідно, під формою контролю запропоновано розуміти спосіб організації та особливості цієї діяльності. Було встановлено, що категорія суб’єкта часто використовується також для проведення простого розподілу на види контролю, що не дозволяє відобразити специфіку контрольної діяльності повною мірою. Авторка наголошує на необхідності розрізняти засоби, методи та процедури міжнародного контролю, визначаючи засоби контролю як технології, механізми, пристрої, необхідні для здійснення міжнародної контрольної діяльності, методи контролю як способи застосування його засобів та процедури контролю як порядок здійснення певного методу контролю чи декількох його методів у певній комбінації.