Search

The article examines the content and level of human rights protection in the activities of the State Border Guard Service of Ukraine. It analyzes various aspects of the border agency’s operations, including organizational and legal foundations, methods and forms of control, and personnel training. The importance of clarifying the content of international human rights documents and standards for the effective work of border guard agencies and units is thoroughly discussed. The authors emphasize that knowledge and understanding of these provisions are crucial for law enforcement officers in their daily activities. Emphasis is placed on the fact that understanding the requirements of these documents helps ensure that the actions of the border agency comply with international standards and norms regarding human rights protection. Additionally, it is noted that such activities contribute to the formation of appropriate approaches and behavior among law enforcement officers when dealing with citizens, detaining individuals, and resolving conflict situations. Accordingly, understanding and utilizing international standards is an important element in the professional activities of border guards to ensure the protection of human rights and freedoms. Various approaches and strategies that can be applied to ensure and protect human rights and freedoms during the operational activities of the border service are analyzed. Possible ways to further enhance the effectiveness of this work are highlighted, including improving legislation, increasing personnel qualifications, and implementing new methods and technologies for working with people. Attention is drawn to the importance of developing and implementing a comprehensive approach to ensuring human rights and freedoms in the activities of the State Border Guard Service of Ukraine, which takes into account various aspects of its functioning and human needs. Such an approach allows optimizing the work of the service with maximum protection of citizens’ rights and freedoms. The conclusion is made about the necessity of restructuring the relationship between border guards and people on the basis of partnership, as well as improving the forms, methods, and means of ensuring human rights and freedoms. It is important that the service personnel adhere to international human rights standards in their activities and continually enhance their competence in this area. The need to improve the efficiency of the border service requires a thorough and systematic scientific analysis of its organizational and legal foundations in this field. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

In the article, based on the analysis of national legislation, international documents, national and international judicial practice, the views of scientists, the issue of ensuring the employee’s right to privacy at the workplace is considered. It is noted that today domestic labor legislation does not yet enshrine this right (the employee’s right to privacy at the workplace), which, in turn, contributes to abuse by the employer, and leads not only to an unsatisfactory level of protection of the constitutional right to respect for private life, and in the future may lead to the international recognition of Ukraine as a state that does not provide an adequate level of such protection, particularly in the field of labor. It is emphasized that in the conditions of martial law, the right to privacy may be limited by law in the interests of national security, territorial integrity or public order in order to prevent riots or crimes, to protect public health, to protect the reputation or rights of other people, to prevent the disclosure of information, received confidentially, or to maintain the authority and impartiality of justice. As a result, it was concluded that the right to privacy at the workplace, which should be guaranteed to all employees regardless of the type of employment relationship, industry affiliation or form of ownership of the enterprise, should be established at the legislative level, taking into account international experience and judicial practice. Since the regulation of all aspects of the employee’s right to privacy in the workplace in the Ukrainian legislation will prevent abuse by the employer of employee control measures. In particular, supporting the proposals of other researchers, it is proposed to supplement the Code of Labor Laws of Ukraine with a rule that when concluding, changing and terminating an employment contract, persons entering work and employees are guaranteed the right to privacy regarding their personal and family life. At the same time, the limits, grounds and conditions of the employer’s interference with the employee’s right to privacy must meet three criteria: the legal grounds for the interference, the legitimate purpose of the interference, and the proportionality of such interference to the stated goal. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Стаття присвячена розкриттю сутності контролінгу як інструменту підтримки достатнього рівня економічної безпеки та конкурентоспроможності підприємств, виявленню основних чинників, які можуть на неї впливати та методів регулювання. Зазначено, що ефективність контролінгу полягає в здатності оперативно реагувати на зміни і забезпечувати відповідність фактичної діяльності підприємства запланованим показникам, що є запорукою його стабільного функціонування. Обгрунтовано, що контролінг має нерозривний зв’язок із системою забезпечення економічної безпеки підприємства. Обґрунтовано, що контролінг як інструмент забезпечення економічної безпеки можна визначити як механізм створення комплексної системи як превентивних, так і протидіючих уже реальним загрозам заходів та способів, використання яких спрямоване на підвищення ефективності функціонування. економічного суб'єкта, розвиток внутрішнього середовища підприємства, ранжування факторів зовнішнього середовища залежно від впливу на економічний суб'єкт та створення алгоритму взаємодії з ним для запобігання деструктивному впливу та підвищення економічних вигод. Об'єктом контролінгу економічної безпеки підприємства є сукупність загроз, що перешкоджають реалізації його інтересів в процесі адаптації до умов циклічної економіки.

Many companies use large volumes of virtual assets to run their business, but traditional insurance products are not effective enough to address the unique challenges of virtual assets. In addition, legal regulation in this area is dynamic and ambiguous. This shows that the study of the insurance of virtual assets is an urgent task, as it responds to the modern challenges associated with digital technologies and creates a basis for the development of effective strategies and tools in the field of insurance. The purpose of the study is to clarify problematic issues in the theory and practice of insurance of virtual assets. The research methodology consists of the following methods: legal analysis method, empirical method, historical method, concept analysis method and argumentation analysis method, system method, analogy method, induction and deduction method. It is concluded that classic insurance products may be inadequate to solve the unique risks of virtual assets, while there is a need to develop new insurance products that take into account digital threats and losses, becoming a necessity. In addition, the lack of a clear legal framework in the field of insurance of virtual assets creates a consequential gap, and, therefore, the need to develop and implement standards and regulations has become an urgent task for the diversification of legal regulation. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

This article describes the development of software to identify a user based on his or her keystrokes. Biometric authentication, particularly methods based on behavioral characteristics, is becoming increasingly popular. This is due to its ability to provide security without the need to remember passwords. The development of a biometric identification system based on the typing of a text entered by the user on the keyboard is an attractive solution, as it not only has the potential to provide a fairly reliable identification, but also does not require significant costs for special equipment. This paper discusses parameters that affect typing, including keystroke time, typing speed, error rates, and others that depend on individual user characteristics. The paper also discusses the drawbacks of biometric identification, particularly the impact of external factors such as fatigue or distraction on authentication accuracy. Based on the analysis of parameters, known methods and approaches to biometric identification by keystroke style, a new verification algorithm is proposed. It is based on the analysis of the time intervals between keystrokes and key searches, which allows to determine the correspondence between the stored user profile and the current keystroke. In order to reduce the influence of external factors, the use of a fixed text of at least 300 characters is recommended. The effectiveness of the developed software based on the proposed identification algorithm is confirmed by the results of the experiments conducted with the developed software application. The results show sufficient reliability and accuracy in the identification process. The work is of practical importance for the development of new security methods in information technology and opens new opportunities for the implementation of biometric systems in various fields. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The article provides characterizations of managerial processes that ensure the economic efficiency of enterprise activity on the basis of innovative development. The importance of establishing a management system, which involves the use of progressive approaches based on modern technologies and innovative methods, is determined. It is concluded that enterprises, which pay little attention to the modernization of the management system, are unable to increase the level of economic efficiency and the pace of innovative development, and their functioning is mostly associated with the prevention of unprofitability. The system of elements of management of ensuring the economic efficiency of the enterprise on the basis of innovative development is allocated: subjects of the «upper» (owners and top management, heads of structural subdivisions) and the «lower» levels (managers of foreign economic, planning and economic, production and technological, marketing and other departments), objects (attraction and implementation of innovations and technologies, modernization of business and production and technological processes, dissemination of the ideology of business development on the basis of intellectualization, digitalization, innovation activity), functions (analysis, planning, organization, stimulation, control, regulation, monitoring, optimization, coordination), tasks (formation of investment attractiveness, ensuring competitiveness, improving liquidity, formation of economically necessary amount of resources, growth of market value, strengthening of personnel participation in profits), methods (regulatory and legal, organizational and economic, socio-psychological, complex, value-oriented), principles (systematic, comprehensive, consistent, focus on the process approach, dynamism, flexibility and adaptability, variability). [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The full-scale invasion of the russian federation into Ukraine led to the fact that, from the first days a significant number of territorial communities of the Kyiv region were in zones of active war activity and were temporarily occupied and suffered direct losses from ongoing hostilities. The objective: to study the state of primary medical care (PMC) in the Kyiv region in 2022. Materials and methods. Statistical reports of PMC institutions of the Kyiv region and reports of the National Health Service of Ukraine were analyzed. Statistical analysis was carried out using Excel 2007, SPSS, Statistica 6.0 programs. Results. Despite the hostilities and occupation of Kyiv region territories, the destruction and damage of health care facilities, 72% of them were restored thanks to various funding programs during 2022. It was possible to preserve the personnel potential of PMC, which ensured the continuity and availability of medical services to the population. Today special attention is paid to the development of mental health care at the PMC level. However, such problems as the insufficient number of doctors and nursing medical staff, as well as insufficient equipment and material support, remain unsolved. The significant problems at the state level are the improvement of the digital health care system, electronic document flow and approaches to reporting, analysis of the health status of the population, statistical data, indicators of the quality of medical care. Conclusions. Today the certain successes have been achieved in the development of PMC in the Kyiv region in accordance with the current legislation of Ukraine at the pace and according to the general trends observed throughout the country. Despite the occupation and hostilities, it was possible to maintain the save of medical services at a sufficient level. State institutions and local self-government institutions need to pay attention to the recommendations of the WHO on the implementation of tasks aimed at achieving the goals of sustainable development, improving the health of the population as a whole by strengthening PMC, which is the most inclusive, effective and efficient approach to ensuring the improvement of services and the preservation of public health and well-being. Medical services should be aimed to increase the expected length of healthy life, reduce the number of hospitalizations, increase the public's trust in services, increase the population's literacy in health matters; to provide of attractive career opportunities for medical personnel, etc. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

It is emphasized that domestic law enforcement agencies occupy a central place in the implementation of law enforcement activities. With the aim of researching the legal perspective ways of improving the administrative and legal support of the activities of law enforcement agencies, the author carried out an analysis of law enforcement activities, including the violation by law enforcement agencies and their officials of the rights and freedoms of people and citizens, the norms of current domestic and international legislation, as well as various circles scientists who in their writings explored the prospects for improving the activities of law enforcement agencies of Ukraine. It is emphasized that as a result of the military aggression of the Russian Federation against Ukraine, the introduction of the martial law regime and the associated socio-economic crisis, the unequal approach to the regulatory and legal regulation of the status and the organizational and legal support of the activities of law enforcement agencies, along with other factors, have a negative impact on protection of the rights and freedoms of citizens, the fight against crime and the security of the state, which in turn puts forward demands for ways to improve the activity of law enforcement agencies of Ukraine under the introduction of the martial law regime. Attention is drawn to the fact that many domestic jurists have researched the problematic issues of law enforcement agencies. The works of individual legal scientists who studied the activities of domestic and foreign law enforcement agencies and who proposed various ways to improve the activities of domestic law enforcement agencies are briefly presented. Based on the analysis of scientific works, it was established that the majority of scientists are concerned about the current state of law enforcement agencies and point to the need to build a model of a law enforcement agency system that would be able to ensure the rights and freedoms of people and citizens guaranteed by the Constitution and laws of Ukraine. It was concluded that the considered issues lead to the formation of an effective legal mechanism for improving the administrative and legal support of the activities of law enforcement agencies of Ukraine, and specific proposals for impr oving their activities are offered. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Актуальність теми статті визначається тим, що сьогодні в Україні, як і в усьому світі, набувають позитивної динаміки розвитку і потребують невідкладного вирішення економічні питання щодо подальшого розвитку альтернативної енергетики. У роботі визначено особливості формування стратегії розвитку підприємств альтернативної енергетики. Визначені особливості сучасних стратегій розвитку підприємства. Розглянуто етапи, які рекомендуються для вибору стратегії розвитку підприємств альтернативної енергетики на основі аналізу потенційних стратегічних альтернатив. Зроблено висновок, що особливості формування стратегії розвитку підприємств альтернативної енергетики визначаються проблемами своєчасної адаптації суб’єктів господарювання до умов, які змінюються, що й передбачає успішне їх функціонування на ринку енергетичних ресурсів. Причинами цього є певні прорахунки в пріоритетах та перспективах розвитку енергетичної галузі держави, її залежність від зовнішніх чинників. При розробці стратегії розвитку необхідно звернути увагу на те, щоб стратегія відповідала вимогам, що до неї висуваються.

Підкреслено, що вітчизняні правоохоронні органи займають центральне місце в здійсненні правоохоронної діяльності. З метою дослідження правового перспективних шляхів удосконалення адміністративно-правового забезпечення діяльності правоохоронних органів, автором здійснено аналіз правозастосовної діяльності, у тому числі щодо порушення правоохоронними органами, їхніми посадовими особами прав і свобод людини та громадянина, норм чинного вітчизняного і міжнародного законодавства, а також різного кола науковців, які у своїх працях досліджували перспективи удосконалення діяльності правоохоронних органів України. Наголошується, що в наслідок військової агресії рф проти України, запровадження режиму воєнного стану і пов’язаної з цим соціально-економічної кризи, неоднакового підходу до нормативно-правового регулювання статусу та організаційно-правого забезпечення діяльності правоохоронних органів, поряд із іншими чинниками негативно позначаються на охороні прав і свободгромадян, боротьбі із злочинністю та безпеці держави, що у свою чергу висуває вимоги до шляхів удосконалення діяльності правоохоронних органів України під запровадження режиму воєнного стану. Акцентовано увагу, що на проблемні питання діяльності правоохоронних органів досліджували багато вітчизняних правознавців. Стисло наведено праці окремих вчених-правознавців, що досліджували діяльність вітчизняних, а також діяльність зарубіжних правоохоронних органів та, які пропонували різні шляхи удосконаленнядіяльності вітчизняних правоохоронних органів. На підставі здійсненого аналізу наукових праць встановлено, що у своїй більшості науковці стурбовані існуючим станом діяльності правоохоронних органів та вказують на необхідність побудови такої моделі системи правоохоронних органів, яка була б спроможна забезпечити гарантовані Конституцією і законами Україниправа і свободи людини та громадянина. Зроблено висновок, що розглянуті питання зумовлюють формування дієвого правового механізму удосконалення адміністративно-правового забезпечення діяльності правоохоронних органів України та пропонуються конкретні пропозиції щодо удосконалення їх діяльності.

В статті обґрунтовано необхідність і доцільність управління благопо-луччя персоналу, зокрема, співробітників і студентів закладів вищої освіти. Дано визначення управлінню благополуччям персоналу як системи заходів корпоративної стратегії, спрямованих на сприяння благополуччю працівни-ків (фізичного здоров’я, психологічного комфорту, фінансового благопо-луччя, соціальної взаємодії), а отже, членів команди, колективів і всіх праці-вників компанії. На основі проведення опитувань співробітників і студентів закладів вищої освіти визначено вплив факторів професійного вигорання серед осві-тян, а також факторів задоволеності життям. За результатами проведених до-сліджень встановлено, що понад третини освітян мають ознаки професійного вигорання, низькі рівні прояву життєвої включеності, високі рівні факторів розчарування в житті, втоми від життя, хвилювання про майбутнє. Акцентовано на необхідності плекання благополуччя персоналу, зок-рема, закладів вищої освіти. Запропоновано послідовність впровадження ко-рпоративної системи управління благополуччям персоналу.

Мета роботи: аналіз системи управління оборонними ресурсами окремих країн світу для ідентифікації кращих практик, які можуть бути використані для удосконалення предметного процесу в Силах оборони України. Метод дослідження: основними методами дослідження є методи: аналізу, порівняння, синтезу та узагальнення. Результати дослідження: ідентифіковано кращі практики окремих країн світу, які можуть бути використані для удосконалення процесу з управління оборонними ресурсами в Силах оборони України. Теоретична цінність дослідження: доповнено теоретичну базу для подальшого удосконалення механізмів управління оборонними ресурсами в Силах оборони України. Тип статті: описовий та аналітичний.

Вказується, право на освіту є фундаменталь­ним природним правом людини «другого поколін­ня», значущою сферою життя людей, держав та всього світового співтовариства, реалізація якого сприяє соціально-економічному розвитку і навіть всебічному розвитку особистості. Значимість за­безпечення права на освіту обумовлена тим, що це право розглядається у двох аспектах: як саме право на освіту; як засіб для реалізації інших прав людини у взаємозв'язку з цілями сталого розвит­ку. Незважаючи на особливу значимість реалізації права на освіту, на сьогоднішньому етапі пробле­ма забезпечення доступу до здобуття освіти для всіх залишається гострою та актуальною для ба­гатьох держав. Крім того, відсутність універсаль­ної моделі освіти на міжнародному рівні викликає суттєву диспропорцію у забезпеченні доступу до освіти у різних державах, що зумовлює необхід­ність міжнародно-правового співробітництва. Стаття присвячена дослідженню ціннісної ха­рактеристики освіти у міжнародному аспекті. На основі аналізу міжнародних та регіональних ак­тів освіта представлена автором як цінність між­народного права, що сприяє відображенню акту­альних питань реалізації конституційного права на освіту. Автор приходить до висновку, що роль міжнародного співробітництва в галузі освіти зростає, торкаючись самих широких верств на­селення всієї земної кулі. Особливу увагу при­ділено розумінню принципу рівності права на освіту. Проводиться аналіз міжнародних актів у сфері рівності права на освіту. Вказано на розви­ток права на освіту в сучасних умовах розвитку державності. Розглядаються основні напрямки міжнародно-правового співробітництва у сфері забезпечення права на доступну та якісну освіту для всіх. Виділено проблеми забезпечення права на освіту на універсальному рівні, у тому числі пов'язані зі змінами у системі освіти, спричине­ними пандемією Covid-19. Мета роботи - вияв­лення особливостей міжнародно-правових ме­ханізмів забезпечення права на освіту, яка була досягнута за допомогою використовуваних у роботі загальнонаукових (діалектичний метод, методи аналізу, синтезу, індукції, дедукції) та приватно наукових методів (юридичний аналіз, порівняльно-правовий метод). Сформульовані висновки показують необхідність подальшого вдосконалення міжнародного співробітництва держав у галузі забезпечення доступної та якіс­ної освіти для всіх з урахуванням умов сучасного суспільства. Отримані результати дослідження підтверджують значущість права на освіту як міжнародного, так національного права, і навіть вплив міжнародних стандартів освіти на внутріш­ньодержавні механізми її реалізації.

It is indicated that the right to education is a fundamental natural right of a "second generation" person, a significant sphere of life of people, states and the entire world community, the implementation of which contributes to socioeconomic development and even comprehensive development of the individual. The importance of ensuring the right to education is due to the fact that this right is considered in two aspects: as the right to education itself; as a means to realize other human rights in relation to the goals of sustainable development. Despite the special significance of the realization of the right to education, at today's stage, the problem of ensuring access to education for all remains acute and relevant for many states. In addition, the lack of a universal model of education at the international level causes a significant disparity in ensuring access to education in different states, which necessitates international legal cooperation. The article is devoted to the study of the value characteristics of education in the international aspect. Based on the analysis of international and regional acts, education is presented by the author as a value of international law, which contributes to the reflection of actual issues of the implementation of the constitutional right to education. The author comes to the conclusion that the role of international cooperation in the field of education is growing, affecting the broadest strata of the population of the entire globe. Special attention is paid to understanding the principle of equality of the right to education. An analysis of international acts in the field of equal right to education is carried out. The development of the right to education in modern conditions of the development of statehood is indicated. The main directions of international legal cooperation in the field of ensuring the right to affordable and quality education for all are considered. The problems of ensuring the right to education at the universal level are highlighted, including those related to changes in the education system caused by the Covid-19 pandemic. The purpose of the work is to identify the features of the international legal mechanisms for ensuring the right to education, which was achieved with the help of general scientific (dialectical method, methods of analysis, synthesis, induction, deduction) and private scientific methods (legal analysis, comparative legal method) which used in the work. The formulated conclusions show the need for further improvement of international cooperation of states in the field of providing affordable and high-quality education for all, taking into account the conditions of modern society. The obtained results of the study confirm the importance of the right to education as international and national law, and even the influence of international standards of education on domestic mechanisms of its implementation. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The article considers the components of adaptive systems in improving economic security at enterprises, the changes of which are based on: taking into account market factors; adaptation of the production process to the diversity of business environment conditions; strategies for maneuvering during the allocation and reallocation of resources; consistency of strategy, tactics and operations in optimizing the capital structure; ability to function effectively. It is noted that in the process of adaptation of economic security, it is important for an enterprise to ensure the use of adequate resources for the implementation of the developed set of proactive, protective, and adaptive strategies. It is underlined that ensuring the economic security of enterprise during a crisis requires planning, strategic thinking, readiness for change, and effective impact on resources. The implementation of these aspects helps to reduce risks and supports the resilience of the enterprise in difficult operating conditions. It is substantiated that the proposed approach also allows to determine homeostasis and homeorhesis for adaptation of economic security of enterprise in order to avoid contradictions between certain stages in the development of a conceptual approach. The proposed conceptual approach to adaptation of economic security of enterprise is based on the development and implementation of a systematic action plan aimed at ensuring stability, endurance and success of enterprise in rapidly changing economic conditions. It consists of three successive stages: determination of the prerequisites for choosing the adaptation of the economic security of enterprise (furthermore: ESE); assessment of the current level of the ESE; identification of the type of adaptation of the ESE and substantiation of the adaptive model. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

У роботі розглянуто теоретичні аспекти стійкості персоналу підприємства, зокрема, її сутності й відмітних ознак. Обґрунтовано необхідність забезпечення високого рівня стійкості персоналу, враховуючи особливості персоналу як особливого виду ресурсу підприємства. На основі здійснення синонімічного аналізу визначено синонімічні поняття стійкості персоналу (стабільність, сталість, резильєнтність), та якості, які дають змогу охарактеризувати стійкість персоналу та відокремити це поняття від суміжних понять. Визначено сутність стійкості персоналу підприємства як динамічний стан системи управління персоналом, що характеризує її здатність зберігати працездатність під впливом внутрішніх і зовнішніх трансформацій із забезпеченням балансу кількісних і якісних параметрів, що спрямовано на забезпечення потреб і запитів персоналу та створення на підприємстві конкурентних умов його розвитку. Розкрито дуальний характер стійкості персоналу підприємства як дуалізму проявів виявів стійкості персоналу на особистісному (як кластер компетенцій), так і на корпоративному рівні (як динамічний стан системи управління персоналу, її стійкості). Дослідження особистісних проявів стійкості персоналу (його резильєнтності) в інтегрованій системі компетенцій персоналу компанії представляє значний науковий інтерес і має перспективи подальших досліджень.

З метою дослідження правового механізму забезпечення захисту прав і свобод громадян органами державної влади, у статті здійснено аналіз доктринальних думок, норм чинного вітчизняного та міжнародного законодавства щодо визначення механізму забезпечення прав і свобод громадян органами державної влади. Проаналізовано положення Конституції України, норми якої гарантують охорону та захист прав і свобод людини та громадянина. У світлі охорони та захисту прав і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, звертається увагу, що важливу роль у цьому питанні здійснюють: Верховна Рада України (Уповноважений Верховної Ради України з прав людини); Президент України, Кабінет Міністрів України, органи виконавчої та судової влади. Звертається увага, що у державному механізмі забезпечення захисту прав і свобод громадян, важливу роль відіграють правоохоронні органи, адвокатські, громадські об’єднання та організації. У разі порушення суб’єктивних прав, громадяни вправі вибирати різні правові механізми захисту порушених або оспорюваних прав. Автор наголошує, що ефективність реалізації гарантованих нормами вітчизняного та міжнародного законодавства прав і свобод визначається наявною в державі системою діючого державного механізму. Підкреслено, що з метою захисту прав і свобод і законних інтересів громадян в Україні діють місцеві та апеляційні суди, а також Верховний Суд, які згідно закону, гарантують кожному захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Крім вітчизняної судової системи, з метою захисту порушених прав громадяни України можуть звертатися до Європейського суду з прав людини. Зроблено висновок, що ефективність реалізації гарантованих нормами вітчизняного та міжнародного законодавства прав і свобод громадян визначається наявною в державі системою діючого державного механізму. За допомогою органів державної влади забезпечується правовий механізм гарантування захисту прав, свобод і законних інтересів громадян, які шляхом реалізації процесуальних норм можуть здійснювати гарантований Конституцією і законами України та міжнародними угодами судовий або адміністративний захист порушених суб’єктивних прав особи. Під правовим механізмом забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів громадян державними органами, розуміємо визначену та гарантовану державою систему гарантій за допомогою яких забезпечуються і реалізується у визначених формах і процедурах охорона та захист прав, свобод і законних інтересів громадян.

Обґрунтовано, що фінансова безпека підприємства характеризується станом, який забезпечує його фінансову рівновагу, стійкість, платоспроможність у короткостроковому та довгостроковому періоді, потреби у фінансових ресурсах для сталого розвитку, достатню фінансову стійкість та незалежність від зовнішніх контрагентів, інвестиційну привабливість та захищеність фінансових інтересів власників підприємства. З метою досягнення фінансової безпеки розроблено механізм забезпечення фінансової безпеки, який є складовою механізму управління діяльністю підприємства, який відображає взаємозв'язок та взаємодія між окремими процесами господарської та фінансової діяльності. Метою механізму є зведення до мінімуму зовнішніх та внутрішніх загроз фінансовим, матеріальним ресурсам, інформаційним технологіям та кадрам шляхом розробки та реалізації заходів економічного, фінансового, нормативно-правового та організаційного плану. Для досягнення поставленої мети механізму забезпечення фінансової безпеки підприємства визначено завдання, до яких належать: прогнозування ймовірності загроз фінансової безпеці підприємства; організація заходів щодо запобігання можливим небезпекам фінансової безпеки підприємства; виявлення та аналіз реально виниклих загроз фінансовій безпеці; розробка та прийняття управлінських рішень щодо усунення загроз фінансовій безпеці підприємства та мінімізації їх наслідків. Механізм забезпечення фінансової безпеки розробляється за кожної складової. За допомогою розробленого механізму підприємство здатне мінімізувати різні види загроз його фінансової безпеці. Обгрунтовано, що тільки при системному, регулярному підході до управління фінансовою безпекою можливе досягнення не тільки фінансової безпеці підприємства, але і його незалежності в цілому від впливу різних факторів зовнішнього та внутрішнього середовищ.

Copyright of Law of Ukraine / Pravo Ukraini is the property of Editorial Board of Journal "Law of Ukraine" and its content may not be copied or emailed to multiple sites or posted to a listserv without the copyright holder's express written permission. However, users may print, download, or email articles for individual use. This abstract may be abridged. No warranty is given about the accuracy of the copy. Users should refer to the original published version of the material for the full abstract. (Copyright applies to all Abstracts.)

Мета роботи: Розкриття суті методичного підхіду щодо оцінювання рівня організації підготовки у Збройних Силах України. Метод: аналіз, експертне опитування. Теоретична цінність дослідження: основними результатами дослідження за тематикою статті є методичний підхід щодо оцінювання рівня організації підготовки у Збройних Силах України. Практична цінність дослідження: запропонований методичний підхід дозволяє оцінити рівень організації підготовки сил оборони. Цінність дослідження: використовуючи зазначену методику, суб’єкти підготовки отримують можливість провести необхідні розрахунки, надати обґрунтовані пропозиції керівникам військових організаційних структур для прийняття рішення на організацію підготовки. Тип статті: теоретичний, практичний.

Мета роботи: Розкриття суті часткової методики оцінювання стану індивідуальної підготовки військовослужбовців в органах військового управління. Метод: аналіз, експертне опитування. Теоретична цінність дослідження: основними результатами дослідження за тематикою статті є часткова методика оцінювання стану індивідуальної підготовки військовослужбовців в органах військового управління. Практична цінність дослідження: запропонована часткова методика дозволяє оцінити стан індивідуальної підготовки військовослужбовців органів військового управління. Цінність дослідження: використовуючи зазначену методику, суб’єкти підготовки отримують можливість оцінити стан індивідуальної підготовки військовослужбовців в органах військового управління, а також виявити проблемні питання під час її організації та проведення, що зумовлює необхідність розроблення рекомендацій з її удосконалення.

In order to study the legal mechanism for ensuring the protection of the rights and freedoms of citizens by state authorities, the article analyzes doctrinal opinions, norms of current domestic and international legislation regarding the definition of the mechanism for ensuring the rights and freedoms of citizens by state authorities. The provisions of the Constitution of Ukraine, the norms of which guarantee the protection and protection of human and citizen rights and freedoms, are analyzed. In the light of the protection and protection of human and citizen rights and freedoms, the guarantee of these rights and freedoms, it is noted that an important role in this matter is played by: the Verkhovna Rada of Ukraine (the Commissioner of the Verkhovna Rada of Ukraine on Human Rights); The President of Ukraine, the Cabinet of Ministers of Ukraine, executive and judicial authorities. Attention is drawn to the fact that in the state mechanism for ensuring the protection of the rights and freedoms of citizens, law enforcement agencies, lawyers, public associations and organizations play an important role. In case of violation of subjective rights, citizens have the right to choose different legal mechanisms for the protection of violated or disputed rights. The author emphasizes that the effectiveness of the implementation of the rights and freedoms guaranteed by the norms of domestic and international legislation is determined by the existing system of the state mechanism in the state. It is emphasized that in order to protect the rights and freedoms and legitimate interests of citizens in Ukraine, there are local and appellate courts, as well as the Supreme Court, which, according to the law, guarantee everyone the protection of their rights, freedoms and interests within a reasonable time by an independent, impartial and fair court formed by by law In addition to the domestic judicial system, citizens of Ukraine can apply to the European Court of Human Rights in order to protect their violated rights. It was concluded that the effectiveness of the implementation of the rights and freedoms of citizens guaranteed by the norms of domestic and international legislation is determined by the existing system of the state mechanism in the state. With the help of state authorities, a legal mechanism is provided to guarantee the protection of the rights, freedoms and legitimate interests of citizens, who, through the implementation of procedural norms, can carry out the judicial or administrative protection of the violated subjective rights of a person guaranteed by the Constitution and laws of Ukraine and international agreements. By the legal mechanism for ensuring the protection of the rights, freedoms and legitimate interests of citizens by state bodies, we mean the system of guarantees defined and guaranteed by the state, with the help of which the protection and protection of the rights, freedoms and legitimate interests of citizens is ensured and implemented in specified forms and procedures. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

У статті проведено аналіз останніх досліджень і публікацій, присвячених забезпеченню економічної безпеки. Досліджено три підходи до визначення економічної безпеки: функціональний, системно-забезпечувальний, комбінаційний (комплексний). Розглянуто підходи до тлумачення поняття функції державної політики в сфері забезпечення економічної безпеки та запропоновано визначення її сутності. Охарактеризовано основні функції держави у забезпеченні економічної безпеки. Наголошено, що здатність економіки до ринкової самоорганізації повинна доповнюватися і забезпечуватися державою шляхом розроблення правил економічної поведінки. Метою державного регулювання та нагляду є оптимізація рівня економічної безпеки, що спрямовано на рівновагу між заощадженнями та інвестиціями, забезпечення макроекономічної стабільності, підтримання сталого економічного зростання, створення економічних і правових умов функціонування суб’єктів господарювання, запобігання правопорушенням. Обґрунтовано, що сукупність специфічних економічних відносин особливо яскраво і з найбільшою повнотою відображається у функціях економічної безпеки, які варто розглядати у широкому розумінні як стратегічні напрями діяльності держави, спрямовані на забезпечення стійкості до зовнішніх та внутрішніх загроз, що характеризують здатність національної економіки до розширеного самовідтворення та задоволення потреб громадян, суспільства і держави на певному визначеному рівні та часовому проміжку, які ґрунтуються на нормативно-правовій основі й здійснюються уповноваженими органами сектору безпеки, у вузькому розумінні ‑ як окремі стратегічні напрями уповноважених суб’єктів щодо захисту економічних відносин, забезпечення прав і свобод громадян, створення умов для розвитку і зростання національної економіки. До них віднесено захисну, регулятивну, запобіжну, інформаційну й контрольну функції та розкрито зміст кожної з них. Кожна з функцій виявляє внутрішню властивість, ознаки і риси економічної безпеки, а також показує, яким чином реалізується її суспільне призначення як частини єдиного процесу відтворення. Розмежування функцій має досить умовний характер, так як вони здійснюються одночасно, та окремі риси притаманні декільком функціям.

Пандемія COVID-19 завдала економічно-соціальних наслідків, а російсько-українська війна ще погіршила ситуацію. Екологічні виклики змушують шукати шляхи зростання бізнесу й забезпечення раціонального ведення господарства в умовах сталого розвитку, у т.ч. за рахунок інновацій. Мета статті – дослідження й аналіз інноваційного забезпечення агросектору України в умовах сталого розвитку. Проаналізовано EIS української інноваційної системи. Визначено, що забезпечення сталого розвитку агросектору має будуватися на триєдиній моделі, яка включає рентабельне виробництво; захист природи і розвиток суспільства. Наведено SWOT-аналіз інноваційної діяльності агропідприємств та основні проблеми розвитку. Проаналізовано популярні в Україні агроінновації, їх місце у побудові концепції сталого розвитку суспільства, описано застосування точного землеробства, дронів, вертикальних ферм, біопрепаратів.

У статті розглянуто окремі пріоритетні напрями забезпечення кібербезпеки Державної прикордонної служби України в умовах сьогодення. Безпека інформації з огляду на розвиток інформаційного суспільства може розглядатися як стан захищеності існування й стимул розвитку певних відносин між особами, сукупностями груп і спільнот у соціумі, державами й глобальним суспільством, що здійснюються за посередництва комунікацій у світовому інформаційному вимірі. Захист інформації доцільно розуміти як сукупність організаційних і технічних заходів та правових норм, направлених на запобігання вчиненню шкоди інтересам власника інформаційних даних або автоматизованих систем, а також осіб, котрі користуються цією інформацією. При цьому порушення цілісності інформації в автоматизованій системі здійснюються через дії порушника інформаційної безпеки – фізичної чи юридичної особи, яка навмисно чи ненавмисно вдається до неправомірних дій по відношенню до автоматизованої системи та інформації у ній. Порушення роботи автоматизованої системи відбуваються унаслідок дії певних обставин, які спричиняють спотворення обробки інформаційних масивів (унаслідок дії порушників). Несанкціонованим доступом слід вважати доступ до відомостей, який здійснюється із порушенням реалізованих у рамках автоматизованих систем правил розмежування доступу. Витоком інформації слід вважати результат дій порушника, через які інформація перетворюється на таку, що стає відомою й доступною суб’єктам, які не володіють правом доступу до неї. На відміну від витоку, втратою інформації є дія, через яку інформація в автоматизованій системі припиняє існування для фізичних чи юридичних осіб, котрі мають право власності на цю інформацію у повному або обмеженому обсязі. Критерії захисту інформації необхідні: по-перше, для формування методологічної бази для виявлення вимог щодо захисту інформації в автоматизованих системах від несанкціонованого доступу; подруге, для створення захищених автоматизованих систем і засобів захисту від несанкціонованого доступу; по-третє, для оцінювання рівня захищеності інформаційних масивів в автоматизованих системах та їх можливості використання у ході обробки критичної інформації (інформаційних даних, які вимагають захисту).

Мета роботи: полягала в аналізі поняття інформаційних ресурсів у забезпеченні прикордонної безпеки держави як складової національної. Дизайн/Метод/Підхід дослідження: основними способами дослідження були: пошуково-інформаційний (з метою систематизації та впорядкування інформаційної основи); системний та предметний аналіз (для уточнення змісту ключових понять з проблеми дослідження); аналіз стану проблеми у Державній прикордонній службі України; аналіз наукової та методичної літератури, словниково-довідникової літератури; аналіз зміст у (суттєвих ознак) визначенні понять “інформаційний ресурс” (знання, події та явища, як її форми). Результати дослідження: уточнено основні завдання інформаційного забезпечення прикордонного відомства: своєчасна обробка інформації від зовнішнього та внутрішнього середовища; розміщення інформації; здійснення процесів організації, зберігання та трансферу інформації; створення досконалої інформації системи; застосування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій; підвищення продуктивності діяльності представників відомства тощо. Оригінальність дослідження: в ході дослідження виявлено: сприйняття інформаційного забезпечення як динамічної системи інформаційних ресурсів та варіантів їх обробки, задля вивчення реального стану об’єктів; виділено фактори, котрі на них впливають. Теоретична цінність полягає у компіляції популярних наукових поглядів із проблеми дослідження. Практична цінність дослідження полягає у тому, що визначено особливості сутність та завдання інформаційного забезпечення прикордонної служби України. Майбутні дослідження: Перспективними напрямами подальших наукових досліджень є питання удосконалення процесів, групування, пошуку, систематизації та поширення інформації у прикордонному відомстві, а також їх вплив на управлінську діяльність. Тип статті: теоретична.

В існуючих умовах розвитку держави, коли системи оборонного планування України адаптується до стандартів НАТО, розвиток Збройних Сил (ЗС) України повинен базуватися на показниках необхідного рівня обороноздатності країни з урахуванням її економічних можливостей щодо забезпечення потреб в оборонних ресурсах. Для України питання оборонного менеджменту, оборонного планування, який ґрунтується на принципах програмно цільового управління та управління оборонними ресурсами є недостатньо вивченим. Керівництво ЗС України та держави в цілому бажає найшвидше перейти до оборонного планування за стандартами НАТО, а саме із застосуванням методу “планування на основі спроможностей”. Проте нині в Україні відсутні методологічні основи управління оборонними ресурсами, що має негативні наслідки. Аналіз сучасних досліджень засвідчує, що сьогодні активно використовується термін управління оборонними ресурсами проте, в літературі зустрічається безліч його неоднозначних тлумачень. Крім того, важко знайти єдиний підхід до управління оборонними ресурсам. Тому необхідним та актуальним завданням є дати визначення терміну «управління ресурсами» та окреслити методологічні основи управління оборонними ресурсами в ЗС України. Сформовані методологічні основи повинні дати відповіді на питання щодо переліку, змісту та алгоритму реалізації методів управління оборонними ресурсами, а також розкрити питання практичної значимості процесу управління оборонними ресурсами. Пропоновані методологічні основи управління оборонними ресурсами за своєю сутністю є сукупність уточненого (стандартного для усіх рівнів ЗС України) понятійно-термінологічного апарату, розробленої концепції подальшого розвитку системи управління оборонними ресурсами та методичного апарату воєнно-економічного обґрунтування розвитку ЗС України, який являє собою набір методів, прийомів, способів дослідження питань управління оборонними ресурсами. Подальші дослідження можуть бути пов’язані з розробленням практичних рекомендацій щодо створення та розвитку в ЗС України окремої ланки управління, яка відповідає безпосередньо за управління оборонними ресурсами.

Статтю присвячено актуальним питанням, пов’язаним з проблемами забезпечення Well-being у корпоративному управлінні. Well-being у корпоративному управлінні визначено як систему заходів корпоративної стратегії, спрямованих на плекання благополуччя окремих індивідуумів (фізичне здоров’я, психологічний комфорт, фінансовий добробут, активна соціальна взаємодія), а через них – членів команди, колективу та усіх співробітників компанії. Значення Well-being в системі корпоративного управління розкрито через дослідження моделей благополуччя, зокрема, просту модель благополуччя, класичну модель благополуччя PERMA М. Салігмана та ін. Запропоновано когнітивно-поведінкову модель Well-being на основі концепції задоволення життям. Визначено структуру когнітивно-поведінкової моделі Well-being, яка, окрім факторів задоволення життям, вміщує складові: економічна поведінка, ставлення до грошей та грошова поведінка, ризик та раціональність у прийнятті рішень.

Стаття присвячена питанням трактування та структури механізму управління фінансовою стійкістю страховика. Зосереджено увагу на змістовому наповнені даної категорії, оскільки на сьогодні обмежено її дослідження науковцями. Доведено, що такий механізм є фінансовим, зважаючи на його універсальність та можливість застосування у різних сферах. Структуру механізму управління фінансовою стійкістю суб’єкта страхового ринку представлено у вигляді чотирьох підсистем, які взаємодіють між собою. Це дозволяє говорити про комплексність механізму та неможливість застосування лише однієї складової. Кожна підсистема містить свої елементи, ідентифікація, розуміння та правильне застосування яких дозволяє досягти ключових цілей такого управління.

У статті визначені передумови забезпечення організаційної спроможності фермерських госпо- дарств України до цифрових інновацій у післявоєнний період. Визначено найбільш перспективні циф- рові технології, які варто впроваджувати на рівні фермерських господарств України у післявоєнний період: кібернетика, великі дані, датчики та робототехніка. Обґрунтовані фактори, що впливають на готовність до цифрових інновацій фермерських господарств в Україні: система управління власниками фермерських господарств; зовнішні можливості; стратегія; ресурсне забезпечення. Визначена необ- хідність забезпечення навчання серед фермерів, для переконання в тому, що фермерські господарст- ва інвестуючи в цифрові технології здатні використовувати їх переваги та підтримувати позитивне ставлення до таких технологій. Представлені заходи держави щодо отримання знань фермерськими господарствами у сфері цифрових інновацій та їх імплементації безпосередньо у виробничі процеси шляхом: проведення централізації знань про цифрові технології у відповідній базі даних та формуван- ня легко доступної для фермерських господарств інноваційної мережі; надання об’єктивного огляду інновацій за допомогою цифрових технологій для усвідомлення фермерами їх складності та пріорите- тності.

В науковій статті запропоновано методику розрахунку потреб ресурсного забезпечення об’єктів критичної інформаційної інфраструктури. Під потребою у забезпеченні виконання заходів кібербезпеки об’єктів критичної інформаційної інфраструктури в статті запропоновано розуміти необхідну кількість засобів кіберзахисту та обслуговуючого персоналу для забезпечення роботи організації. Розроблення зазначеної методики виникла необхідність у формуванні загального порядку розрахунку потреби забезпечення виконання заходів кібербезпеки в об’єктів критичної інформаційної інфраструктури. Аналіз останніх досліджень та публікацій засвідчив відсутність у відкритому доступі аналогічної методики. Зазначена методика необхідна власнику об’єкта критичної інформаційної інфраструктури для своєчасного планування ресурсного забезпечення об’єктів критичної інформаційної інфраструктури. Ці дані також необхідні для забезпечення ефективного функціонування об’єкта критичної інформаційної інфраструктури, а отже виконувати свою цільову функцію. Методика включає наступні ключові етапи розрахунку, а саме: потреби організації у засобів кіберзахисту; потреби у засобах кіберзахисту на випадок колапсу; остаточної потреби у засобах кіберзахисту на доукомплектування організації та відновлення на випадок колапсу; потреби у фінансовому резерві необхідного для закупівлі однотипних засобів в процесі доукомплектування та відновлення (остаточна) засобів кіберзахисту; потреби у штаті системних адміністраторів та обслуговуючого персоналу для обслуговування засобів кіберзахисту; штатної чисельності (та на випадок колапсу) системних адміністраторів та обслуговуючого персоналу необхідного для обслуговування груп засобів кіберзахисту; коефіцієнта укомплектованості засобів кіберзахисту. Дана стаття є результатом продовженням дослідження в напрямку з попереднього опису “Майбутнє безпекове середовище 2030”. Результат розширює наукові межі щодо реалізації невідкладних заходів державної політики з нейтралізації загроз кібербезпеки об’єктів критичної інформаційної інфраструктури. Наукова новизна одержаного результату полягає в тому, що вперше запропоновано методику розрахунку потреб ресурсного забезпечення об’єктів критичної інформаційної інфраструктури. Це надає можливість відповідальній особі у структурно-відокремлених підрозділах об’єктів критичної інформаційної інфраструктури за єдиним шаблоном розраховувати потреби ресурсного забезпечення.

У статті проаналізовано окремі нормативно-правові акти щодо матеріально-технічного забезпечення територіальної оборони України на сучасному етапі розвитку нашої держави, визначено їх проблемні питання та запропоновано шляхи удосконалення правового регулювання зазначеної сфери. У теперішній час оборонна сфера України активно реформується, але все ще не відповідає сучасним вимогам. Проблеми та виклики сьогодення, що виникають у сфері безпеки та оборони, вимагають принципово нових науково обґрунтованих підходів до формування військової організації держави, пошуку ефективних шляхів і механізмів захисту національних інтересів від реальних та потенційних загроз військового характеру. Метою статті є аналіз нормативно-правових актів у сфері матеріально-технічного забезпечення територіальної оборони України на сучасному етапі розвитку держави та надання пропозицій щодо вдосконалення правового регулювання цієї сфери. Досвід Швейцарії та Ізраїлю заслуговує на запозичення для розбудови інституту місцевої територіальної оборони України, оскільки ці країни мають армії, які діють за принципами загальної військової служби. Військову (альтернативну) службу проходять усі чоловіки віком від 19 до 50 років. Незначна частина регулярної професійної армії підтримує сучасну техніку та озброєння, систематично навчає велику кількість резервістів, які утримуються за принципом поліцейської системи та зберігають легку стрілецьку зброю, боєприпаси та техніку. Тобто ці країни з огляду на національно-історичні особливості будували національні регулярні армії для ведення оборони, в тому числі територіальної. Системи оборони цих країн сформовані таким чином, що ефективно утримують в резерві 95-98% особового складу армії. Це країни з тотальною системою загальної військової служби, що наразі актуально для України з огляду на військову агресію РФ. Щодо інституту місцевої територіальної оборони в Україні, то пропонуємо прописати в Законі України «Про основи національного спротиву» окремі положення щодо соціальної мотивації та матеріально-технічного забезпечення «добровільних помічників» для якісного мотиву захисту суверенітету та територіального спротиву і забезпечення цілісності України. Окрім цього, пропонуємо під матеріально-технічним забезпеченням територіальної оборони України розуміти комплекс заходів із своєчасного забезпечення усіма необхідними видами діяльності, що пов’язані із боєздатністю суб’єктів територіальної оборони з метою ефективного виконання поставлених завдань за призначенням.

У статті здійснено аналіз завдань, що виконуються Збройними Силами України та заходів забезпечення боєприпасам Збройних Сил України в мирний і в воєнний час. Метою дослідження є аналіз відповідності між завданнями, що вирішують Збройні Сили України, та запасами боєприпасів, що призначені для забезпечення військ під час виконання ними завдань. На підставі систематизації літературних джерел та підходів до вирішення проблеми забезпечення Збройних Сил України боєприпасами з’ясовано, що за будь-яких умов обстановки Збройні Сили повинні забезпечити стримування збройної агресії проти України та надати їй відсіч, здійснювати охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законодавством України, а також брати участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом. Методичним інструментарієм проведеного дослідження стали аналіз, синтез, декомпозиція, досвід ведення бойових дій на Сході України. У дослідженні розглянуті процеси набуття потрібних спроможностей забезпечення боєприпасами Збройних Сил України в мирний і в воєнний час. Запропоновані показники та критерії оцінки ефективності спроможностей забезпечення потреб Збройних Сил боєприпасами. Запропонована інформаційно-логічна модель процесу забезпечення Збройних Сил боєприпасами в мирний час і в воєнний час, яка дає наглядне уявлення співвідношення завдань, що виконуються Збройними Силами України та заходів забезпечення боєприпасам Збройних Сил України в мирний і в воєнний час. Модель доцільно застосовувати у підтримці прийняття рішень під час організації заходів забезпечення Збройних Сил боєприпасами. Результати проведеного дослідження можуть бути корисними для науковців та управлінців, які вивчають проблематику всебічного забезпечення боєприпасами Збройних Сил України під час проведення ними операцій зі стримування збройної агресії.

У процесі дослідження доведено, що лише реалізація суддею своїх дискреційних повноважень щодо об’єднання кримінальних проваджень в одне провадження (відповідно до вимог статті 334 КПК України) є єдиною винятковою ситуацією, яка передбачає за відсутності обвинувального вироку суду в «першому кримінальному провадженні», який для правомірності кваліфікації за ознакою повторності повинен набути законної сили, застосування при кваліфікації дій обвинуваченого в «наступному кримінальному провадженні» такої кваліфікуючої ознаки, як «повторність». В іншому ж разі варто вести мову про порушення такої конституційної засади кримінального провадження, як презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, якщо дії особи кваліфіковано за кваліфікуючою ознакою «повторно» без попередньої реалізації дискреційних повноважень судді щодо об’єднання кримінальних проваджень в одне провадження (відповідно до вимог статті 334 КПК України) або без постановлення обвинувального вироку в «першому провадженні».

Метою написання статті є визначення поняття та особливостей адміністративно-правового забезпечення громадського контролю. Обґрунтовано, що в умовах сучасного розвитку суспільних відносин питання визначення поняття та змісту адміністративно-правового забезпечення громадського контролю набувають актуального значення та потребують детального наукового дослідження. У статті досліджено теоретико-методологічні підходи до розуміння понять «забезпечення», «правове забезпечення» та «адміністративно-правове забезпечення». Акцентовано увагу на тому, що деяка частина науковців наголошує на процесуальному аспекті розуміння цього поняття. Натомість, інша частина науковців наголошує на діяльнісному аспекті, пропонуючи розглядати правове забезпечення як спеціфічну діяльність, що знаходить свій прояв у безперервній діяльності суб’єктів права, державних органів, громадських організацій, посадових осіб і громадян. Аргументовано, що найбільш правильним для розуміння та розкриття сутності «правове забезпечення» є саме діяльнісний підхід, адже, вказане явище пов’язане із вчиненням певного комплексу дій. Таким чином, у контексті дослідження можемо зробити висновок, що правове забезпечення – це регламентована нормами права діяльність держави, органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямована на забезпечення прав, свобод та законних інтересів осіб, а також їх реалізації. У статті з’ясовано, що наявність ефективного адміністративно-правового забезпечення громадського контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування в Україні дозволяє: 1) чітко розмежувати компетенцію щодо вчинення окремих дій у сфері громадського контролю; 2) з’ясувати особливості функціонування громадського контролю; 3) виявити колізії адміністративно-правового забезпечення громадського контролю. Визначено, що адміністративно-правове забезпечення громадського контролю – це регламентована законодавством діяльність суб’єктів державно-владних повноважень, спрямована на забезпечення функціонування, упорядкування, розвиток та охорону суспільних відносин у сфері діяльності органів місцевого самоврядування через вчинення організаційно-правових та розпорядчих дій публічного характеру з метою виконання завдань та реалізації цілей громадського контролю. Доведено, що систему елементів змісту адміністративно-правового забезпечення громадського контролю складають дві ключові групи, до яких належать: 1) основні елементи: об’єкт, суб’єкт, адміністративно-правові відносини; 2) додаткові елементи: принципи, засоби, способи, форми та методи.

The article suggests a theoretical generalization of using statistical methods in the enterprise development management system. It is noted that the collection, arrangement and analysis of information on the current state and development perspectives of an economic entity is one of the most important enterprise development management instruments. That is, modern management methods require a reliable information supply, creation of a new strategy for collecting, processing and analyzing information. Statistical methods have been systematized according to their intended function. Statistical methods have been characterized within the enterprise development management system. The interrelation between the use of statistical methods and enterprise development management system is proved. An example of using statistical methods in managing financial risks at an enterprise is given. It is noted that while using statistical methods in financial risk management one should focus on the greatest possible unification of the existing risk level assessment that is revealed in the creation of universal parameters characterizing the size of the probable loss. It is also determined that the index method of enterprise management system is becoming more and more popular, taking a special place among statistical methods due to its simplicity and capacity to solve complex problems. Statistics is identified as an integral part of any enterprise management system, as it determines the dynamics of growth or decline in its development. That is, the systematic use of statistical methods is the key to qualitative and professional management and a quality and professionalism attribute of enterprise management. Conclusion is made that complex use of statistical methods makes it possible to identify and verify the causal links between social phenomena and processes, determine the influence and interrelations of various factors, justify managerial decisions, assess their efficiency, predict possible economic results of various situations occurring in the financial and economic activity of an enterprise. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

It has been clarified that the process of ensuring the financial security of the economy is closely correlated with the establishment of an appropriate management system in this area. The article is aimed at substantiating scientific views on the structure of the elements in the financial security management system in economic sectors. To achieve this goal, it is ascertained that the financial security management system of an economy provides for grounding links and means of interaction with both senior systems (financial security of regions and the state, economic security, national security), and lower systems (financial security of enterprises). It is proved that structural aspects of financial security management in an industry relate to constructing an internal system of elements and organizing their interaction in order to form the unique properties and capacity of the system by management areas. A set of structural elements of the financial security management system in an economic sector is determined, which can be divided into several groups, namely: formation of an institutional and management structure; identification of strategic and tactical guidelines; introduction of a system of economic incentives and support; provision of information and analytical monitoring and control tools; and use of regulatory tools. It is proved that the effectiveness of the financial security management system in an industry is largely determined by the quality of the organizational management structure, rational choice of strategic and tactical guidelines, effectiveness of economic incentives and support, coordination of information and analytical monitoring and control, ability to use broad regulatory tools. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Стаття присвячена діагностуванню рівня економічної безпеки національної економіки, що має важливе значення для України, для якої агресія Росії є чинником довгострокового негативного впливу на стан національної безпеки. Нині це завдання – одне з найважливіших національних пріоритетів, що потребує посиленої уваги з боку владних структур, політичних партій, науковців та громадськості. Метою даної статті є діагностування економічної безпеки України в розрізі складових, що її формують, на основі проведення аналізу основних тенденцій. Для досягнення визначеної мети й поставлених завдань використано систему загальнонаукових і спеціальних методів, а саме: узагальнення, наукової абстракції, історико-логічний для уточнення понятійно-категоріального апарату теорії економічної безпеки; метод системного аналізу, економічного аналізу, графічний, табличний метод, економіко-статистичний метод. В статті систематизовано складові елементи економічної безпеки національної економіки; здійснено діагностування темпів приросту ВВП, рівня фінансових можливостей країни, рівня споживчих цін (інфляції), оцінки чисельності населення, а також визначено основні дестабілізуючі фактори зниження економічної безпеки національної економіки. Практична цінність одержаних результатів полягає у розробленні науково-методичних пропозицій та практичних рекомендацій, які можуть бути застосовані у діяльності законодавчих і виконавчих органів влади при розробленні Стратегії забезпечення економічної безпеки України.

Обґрунтовано доцільність прогнозування звільнень у системі забезпечення стійкого розвитку персоналу. На основі проведення експертного опитування виявлено і проаналізовано найбільш поширені причини звільнень персоналу підприємств. Визначено структуру предиктивної аналітики для прогнозування звільнень персоналу та попередження надмірної плинності персоналу. На основі проведення експертного опитування виявлено предиктори, які сигналізують про можливі звільнення персоналу і порушення стійкості персоналу. Констатовано, що результатом предиктивної аналітики є впровадження соціальних технологій роботи з персоналом з метою попередження надмірних звільнень та створення позитивного іміджу підприємства на ринку праці.

Визначено сутність стійкості персоналу підприємства як певного динамічного стану системи управління персоналом, що характеризує її здатність зберігати працездатність під впливом внутрішніх і зовнішніх трансформацій на основі забезпечення балансу кількісних і якісних параметрів стійкості персоналу. Проаналізовано причини порушення стійкості персоналу підприємств. Розроблено концептуальну схему застосування соціальних технологій у забезпеченні стійкості персоналу. Розкрито особливості застосування нових соціальних технологій забезпечення стійкості персоналу – аутсорсінгу, аутплейсменту і аутстаффінгу персоналу

Визначено, що для забезпечення фінансової стабільності банківської системи потрібен чіткий організаційно-економічний механізм, який має включати: регламентацію; зовнішніх і внутрішніх суб’єктів; об’єкти (параметри впливу Національного банку України на фінансову стабільність банківської системи, параметри функціонування державних банків, параметри функціонування банків з іноземним капіталом, параметри функціонування банків із вітчизняним приватним капіталом, рух фінансових потоків у межах банківської системи). Складові організаційно-економічного механізму забезпечення фінансової стабільності банківської системи доповнено: у межах блоку інформаційно-аналітичного забезпечення — індикаторами фінансової стабільності банківської системи (індикатори впливу центрального банку на фінансову стабільність банківської системи та індикатори фінансової стабільності банків другого рівня) і макроекономічними детермінантами забезпечення фінансової стабільності банківської системи; у межах блоку методологічного забезпечення — диференційованим підходом до оцінювання фінансової стабільності банківської системи; розробки методичним підходом до визначення впливу на фінансову стабільність банківської системи суб’єктного чинника; методичним інструментарієм визначення цільових параметрів ефективності державних банків для забезпечення фінансової стабільності банківської системи; методичними засадами встановлення узгодженості фінансових потоків у системі забезпечення фінансової стабільності банківської системи. Практична значущість механізму полягає у поєднанні методологічного, організаційно-інструментального, інформаційно-аналітичного, методичного забезпечення та у спрямуванні їхньої дії на забезпечення здатності банківської системи підтримувати стан фінансової рівноваги, протистояти негативному впливові зовнішніх і внутрішніх факторів, нейтралізувати ризики і кризові тенденції, ефективно виконувати свої функції.

Machine-building enterprises have been proven to play the main role in ensuring the sustainable development of Ukraine’s machine-building industry, as the latter is the main component of Ukraine’s economic complex. The state and prospects of the further development of machine-building enterprises is an important research area dealing with the current transformation processes in Ukraine, as implementing innovations at machine-building enterprises is problematic due to the difficult financial and economic situation in the country. It is concluded that the scientific and methodological approach to assessing the sustainable development of machine-building enterprises covers the full range of the constantly changing financial and economic information, and takes into account all the possibilities for enterprise development, as the current situation, being characterized by rapid economic changes at machine-building enterprises, requires new methodological approaches to its studying. The suggested scientific and methodological approach should become that very tool in the strategic management system of an enterprise, which would take into account the existing objectives and, relying on the analysis of financial and economic situation and statistics data on the sustainable development of the enterprise, would allow timely adjustment of the entire management activity, as the main purpose of the approach is to identify, at the earliest possible time, the difference between the actual results of the sustainable development of enterprises and the forecasted ones; to identify the reasons that caused this difference; to suggest actions to properly adjust particular areas of financial and economic activity in order to normalize them and enhance the general enterprise development. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Стаття присвячена дослідженню напрямів адміністративно-правового забезпечення державної політики у сфері європейської інтеграції України. На підставі проведеного дослідження автором з’ясоване змістове наповнення категорій державна політика та європейська інтеграція України; визначені джерела, які визначають зміст і спрямованість державної політики у сфері європейської інтеграції України; окреслені стратегічні вектори адміністративно-правового забезпечення державної політики у сфері європейської інтеграції України. Доведено, що європейська інтеграція України як сфера державної політики України не має постійного забезпечення. У сфері європейської інтеграції України виділяються чотири напрями державної політики, що забезпечується за нормами адміністративного права: 1) напрями, що торкаються суспільних відносин у зв’язку із забезпеченням суб’єктів публічної влади, насамперед, шляхом державного управління правами, свободами та законними інтересами приватних осіб у сфері реалізації державної політики у сфері європейської інтеграції України; 2) напрями, що торкаються суспільних відносин щодо управління об’єктами державної та комунальної власності у сфері реалізації державної політики у сфері європейської інтеграції України; 3) напрямки, що стосуються суспільних відносин, що визначають внутрішньоорганізаційну діяльність органів державної влади у зв’язку з реалізацією державної політики у сфері європейської інтеграції України; 4) напрями, які стосуються суспільних відносин у сфері співпраці органів державної влади з інститутами громадянського суспільства щодо реалізації державної політики у сфері європейської інтеграції України.

The place and value of reserves for future expenses and payments in the enterprise capital are defined in this paper. Possibilities and expediency of providing certain types of expenses at the expense of precreated reserves are considered. The specified definition of reserves as a component of the enterprise capital which are considered as reserved at the expense of additional owners contributions, profit, prime cost of the source for coverage of the future predicted or unpredicted expenses connected with maintenance of usual activity, its restructuring, distribution of expenses by the principles of prudence and compliance. It is proved that these principles are unreasonably removed by the latest legislation from the basic principles of accounting and financial reporting. Classification of reserves, the order of their formation and directions of their use are given in this paper. Reserves are classified into separate groups according to the sources of their formation, the directions of use, the obligation to create, the method of reflection in accounting and reporting, their participation in the enterprise capital. Particular attention is paid to the need of taking into account the hidden reserves. Their value is equal to the difference between the book value of the enterprise's property and its fair value. The order of recognition, documentation and reflection of accrual and use of reserves and other provisions in the accounting is specified. The following rrecommendations are given, on the one hand, to expand and deepen information in financial and other kinds of enterprise reporting concerning reserves as a component of enterprise capital, on the other - to simplify the accounting of reserved sources by additional unregistered contributions of participants, founders. The order of distribution and reflection in the accounting of reserves at withdrawal of separate participants from the company is specified. Recommendations concerning the recognition of accumulated resources for future liabilities by insurance reserves and their reflection in the composition of the enterprise own composition, making it possible to improve the economic performance, investment attractiveness of such entities are given. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The object of research is the process of evaluating the strategic support of the economic security of the enterprise. It is revealed that one of the effective strategic measures to ensure the economic security of the enterprise is real and long-term financial investment, as well as mergers and acquisitions. It is taken into account that in the conditions of cheapening of assets, the latter become attractive for purchase by larger or economically stable companies. At the same time, such assets may have problems with solvency, profitability and others. In this regard, it is substantiated that an assessment of the feasibility of mergers and acquisitions should be accompanied by a determination of their impact on changes in the level of economic security. It is taken into account that the assessment of the level of economic security is based on determining the shortage of profit before tax. This shortage is characterized by the amount that the company loses due to the failure of certain threshold indicators of economic security. Given the hierarchical structure of such indicators, the shortage of profit is defined as the maximum possible value of the estimated disadvantages of profit for each indicator. It is proved that the effect of mergers and acquisitions, defined in the traditional way, can be achieved, but the effect that manifests itself in increasing the level of economic security is not. It is established that in modern conditions, the criterion for increasing the level of economic security should prevail over others. Methodological approaches to evaluating the feasibility of M&A (Mergers and Acquisitions) transactions have been improved, which, unlike existing ones, take into account the effects of reducing the shortfall in profit before tax and allow to compare the achieved level of economic security, respectively, before and after transactions. An indicator of the economic efficiency of M&A transactions from reducing the shortfall in EBT (Earnings before Tax) profits is proposed. The practical result of this research is the developed methodological approaches to assessing the appropriateness of M&A transactions. Application of the developed concept will allow more correctly assessing the consequences of mergers and acquisitions. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The scientific work was performed on the topic «Information and analytical support of the foreign policy of the Slovak Republic in 2004-2019». The aim of the work is to study the course of foreign policy of the Slovak Republic and the role of its information and analytical support in the period from 2004 to 2019. When writing the article, such methods were used as: dialectical, which will determine the ways of scientific research and explore the phenomenon of information security; – hypothetical-deductive – a method designed to familiarize with the factual material that requires theoretical explanation; – assumptions – this method helps to establish the causes and patterns of phenomena using many logical techniques; – content analysis – is a method of qualitative and quantitative analysis of the array of information to obtain objective, structured and generalized information about the course of events in the period specified in the study; – the method of SWOT-analysis allows to process the whole layer of information and structure it by categories (strengths and weaknesses, threats and opportunities). The paper analyzes foreign and domestic sources on the theory of information and analytical support of foreign policy, identifies areas of this activity, considers the course of foreign policy of Slovakia in 2004- 2019, and explores the institutions and services of its information and analytical support of foreign policy. The study also presents a SWOT analysis of Slovakia’s information and analytical support services and their impact on the country’s foreign policy. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Copyright of Ekonomika APK is the property of Economy of Argo-Industrial Complex and its content may not be copied or emailed to multiple sites or posted to a listserv without the copyright holder's express written permission. However, users may print, download, or email articles for individual use. This abstract may be abridged. No warranty is given about the accuracy of the copy. Users should refer to the original published version of the material for the full abstract. (Copyright applies to all Abstracts.)

Copyright of Financial & Credit Activity: Problems of Theory & Practice is the property of University of Banking of the National Bank of Ukraine and its content may not be copied or emailed to multiple sites or posted to a listserv without the copyright holder's express written permission. However, users may print, download, or email articles for individual use. This abstract may be abridged. No warranty is given about the accuracy of the copy. Users should refer to the original published version of the material for the full abstract. (Copyright applies to all Abstracts.)

Copyright of Financial & Credit Activity: Problems of Theory & Practice is the property of University of Banking of the National Bank of Ukraine and its content may not be copied or emailed to multiple sites or posted to a listserv without the copyright holder's express written permission. However, users may print, download, or email articles for individual use. This abstract may be abridged. No warranty is given about the accuracy of the copy. Users should refer to the original published version of the material for the full abstract. (Copyright applies to all Abstracts.)

Objective. To analyze the history of formation and organizational and methodological foundations of Australian athletes' training in the Olympic sport. Methods. Analysis and synthesis of special literature, documentary sources and materials of the Internet; system analysis; historical and logical method; comparative method. Results. The process of forming the system of elite sport and Olympic preparation is characterized by active population support for the implementation of reforms, constant in-depth analysis of the reasons of successful and unsuccessful performances of Australian athletes at the Olympic Games by specialists, detailed development of strategic programs and plans for their realization. All the key components of the Olympic training system: organizational, personnel, methodological, scientific, medical, logistical, financial and other support are in the preview. Improvement of the preparation system is aimed at finding rational interaction and distribution of powers, responsibilities and resources between organizations. Conclusions. Analysis of the process of the Olympic preparation system formation in Australia shows that the achievements at the Olympic Games are primarily due to the introduction of effective management in the development of the whole field of physical culture and sport, elite sport and preparation of athletes for major international competitions. The national team of Australia (country with a population of about 23 million people), has been competing successfully in the unofficial team event at the Olympic Games with athletes of the countries with far greater human and economic potential. [ABSTRACT FROM AUTHOR]