Search

Методичні рекомендації щодо написання та оформлення есе на наукову тематику. Рекомендації щодо написання та оформлення есе на наукову тематику.

Methodical recommendations for writing and designing an essay on a scientific topic. Recommendations for writing and designing an essay on a scientific topic.

The article discusses the semantic aspects of ekphrasis and meta-ekphrasis in Julian Barnes’s essay “Géricault: Catastrophe into Art” from the cognitive poetics perspective. In his essay, Barnes dwells upon the history and interpretations of Géricault’s masterpiece which represents the survivors of the wreck of a French frigate in 1816. The aim of the study is to reveal the semantic integration of ekphrastic contexts (those parts of the essay which provide description of a painting) and meta-ekphrastic contexts (those parts of the essay which are not descriptions of a painting per se, however they only develop their meaning in connection with ekphrastic contexts). The article suggests using the term meta-ekphrasis to account for the textual contexts which while being semantically related to ekphrasis, do not offer a painting description but a narration about some events related with the painting or ideas inspired by looking at the painting. Used in this meaning, the term meta-ekphrasis is utilised in the paper to reveal the development of Barnes’s original idea about tragedy and art in his essay. The research is grounded in cognitive poetic approach to ekphrasis and employs cognitive poetic instruments of analysis. It presents the results which demonstrate that the main cognitive poetic means that ensure semantic interaction of ekphrastic and meta-ekphrastic contexts in Barnes’s essay are the following: dialogism, hypothetical modality and conceptual metaphors with the source domain of SEA NAVIGATION. It is the semantic integrity of ekphrastic and meta-ekphrastic contexts in Barnes’s essay that allows the writer to present his unconventional treatment of tragedy as being purposeful since it produces art. The article can be of interest to the scholars of sematic interaction between verbal and visual texts as well as cognitive poetic facets of prose texts., Статтю присвячено вивченню когнітивно-поетологічного ракурсу взаємодії екфрастичних та метаекфрастичних контекстів в есе Джуліана Барнса про живописне полотно Теодора Жеріко «Пліт медузи». Запропоновано використовувати термін «метаекфрастичний контекст» на позначення таких фрагментів есе, які, не будучи безпосереднім екфрастичним описом картини, мають тісний смисловий зв’язок з екфрастичними описами. У дослідженні застосовано методологічний апарат когнітивної поетики. У результаті аналізу з’ясовано, що смислову взаємодію екфрастичних та метаекфрастичних контекстів у тексті есе забезпечують такі лінгвокогнітивні й лінгвопоетологічні засоби як діалогічність, гіпотетична модальність та концептуальна метафора.

Стаття присвячена осмисленню есе як жанру, що має виняткове значення для курсу “Академічне письмо”. Зазначено, що витоки явища простежуються у творчості античних авторів (Платон, Ісократ, Марк Аврелій), відомих філософів минулого (Дж. Аддісон, Вольтер, Д. Дідро, Г.-Е. Лессінг, Дж. Локк, О. Голдсміт, Г. Сковорода та ін.). Пізніше жанр отримав своє логічне продовження у доробку зарубіжних (Г. Велс, Дж. Голсуорсі, Т.-С. Еліот, А. Камю, Г. та Т. Манн, Ж. П. Сартр, Б. Шоу та ін.) та українських авторів, які представляють різні літературні періоди і течії (Ю. Андрухович, В. Винничеко, О. Гончар, І. Драч, М. Дочинець, Є. Маланюк, Ю. Липа, У. Самчук, Т. Шевченко, Ю. Шерех та ін.). Визначено, що у науковому дискурсі під есе традиційно розуміють прозовий твір із довільною композицією, якому властива белетризація зафіксованих індивідуальних вражень, асоціацій чи інформації, отриманої з різних галузей знань, несистематичне поєднання філософських, літературно-критичних, науково- популярних, іноді специфічно наукових елементів. У розвідці акцентується прагнення сучасних дослідників розмежувати значення термінів “есе” та “академічне есе”, що пояснюється практичними потребами, позаяк поняття функціонують у різних площинах (художня література та дидактика). Стаття зосереджує увагу на інтеграції літературознавчого поняття у сферу методики. З’ясовано, що в сучасних наукових студіях посилюється увага до есе як пріоритетного виду роботи на заняттях з курсу “Академічне письмо”. Це пояснюється орієнтацією за закордонні моделі організації навчального процесу. Зазначено, що в Сумському державному університеті під час занять із курсу “Основи академічного письма” вивчення особливостей жанру есе пріоритетне. Після засвоєння теоретичних знань студенти репрезентують творчу роботу, завдяки чому активізується письмова та усна наукова комунікація, а, отже, реалізується мета навчальної дисципліни. The article is devoted to the understanding of the essay as a genre, which is of exceptional importance for the "Academic Writing" course. It is noted that the origins of the essay genre can be traced in the works of ancient authors (Plato, Isocrates, Marcus Aurelius), famous philosophers of the past (J. Addison, Voltaire, D. Diderot, H.-E. Lessing, J. Locke, O. Goldsmith, G. Frying pan, etc.). Later, the genre received its logical continuation in the work of foreign artists (H. Wells, J. Galsworthy, T.-S. Eliot, A. Camus, G. and T. Mann, J. P. Sartre, B. Shaw, etc.) and Ukrainian authors representing various literary periods and currents (Yu. Andruhovych, V. Vynnycheko, O. Honchar, I. Drach, M. Dochynets, E. Malanyuk, Yu. Lypa, U. Samchuk, T. Shevchenko, Yu. Shereh, etc.). It was determined that in the scientific discourse, an essay is traditionally understood as a prose work with an arbitrary composition, which is characterized by the fictionalization of recorded individual impressions, associations or information obtained from various fields of knowledge, an unsystematic combination of philosophical, literary-critical, popular science, and sometimes specifically scientific elements. The research emphasizes the desire of modern researchers to distinguish the meaning of the terms “essay” and “academic essay”, which is explained by practical needs, since the concepts function in different planes (fiction and teaching methods). The article focuses attention on the integration of the literary concept into the field of methodology. It has been found that in modern scientific studios, attention to the essay as a priority type of work in classes on the “Academic Writing” is increasing. This is explained by the orientation towards foreign models of the organization of the educational process. It is noted that at Sumy State University, during classes on the “Fundamentals of Academic Writing” course, studying the features of the essay genre is a priority. After acquiring theoretical knowledge, students represent creative work, thanks to which written and oral scientific communication is activated, and, therefore, the goal of the educational discipline is realized.

The article analyzes the methods and forms of control of knowledge and skills of students in distance learning. У статті здійснено аналіз методів та форм контролю знань та умінь студентів в дистанційному навчанні.

Essay is the main genre of artistic journalism, which expresses real events and facts with the help of imagery. As a genre, essays have been and continue to be studied by a large number of scholars, at least because it belongs to both journalism and fiction. Speaking of journalism, it is almost impossible to find well-written essays in modern publications. For the study, we chose a kind of genre, such as travel. The choice of this genre is due to its uniqueness, where the journalist must step out of the comfort zone, travel and describe the real picture in the world, thus helping recipients through the prism of their own perception to learn about any area, see and feel everything the author experienced even without being there.

Авторка аналізує проблематику й поетику документально-публіцистичного видання М. Слабошпицького "Велика війна. 2014… Україна: виклики, події, матеріали". З’ясовується вплив мілітарного фактора на свідомість людини. Особливості авторської концепції діалектики людського та мілітарного розкриваються в аспекті антропологічної рецепції. У такому ракурсі проаналізовано взаємозв’язок антиномій "людина – влада", "людина – соціум", "людина – держава", "людина – нація". Доведено, що перший рік війни відрефлектовано на різних рівнях травматичного досвіду. Відтак креативний сенс авторського задуму виявив себе в оформленні публіцистичного тексту як різкого протиставлення відчайдушного героїзму українських воїнів із одного боку та бездарності командування – з іншого. The author of the article analyzes the issues and poetics of the documentary and journalistic publication by M. Slaboshpytsky "The Great War. 2014… Ukraine: challenges, events, materials". The influence of the military factor on human consciousness is being clarified. Peculiarities of the author’s concept of human and military dialectics are revealed in the aspect of anthropological reception. In this perspective, the relationship between the antinomies "man – power", "man – society", "man – state", "man - nation" is analyzed. It is proved that the first year of the war was reflected in different levels of traumatic experience. Thus, the creative meaning of the author’s idea manifested itself in the design of the journalistic text as a sharp contrast between the desperate heroism of Ukrainian soldiers on the one hand and the incompetence of the command on the other.

Авторка статті аналізує збірку публіцистичних статей С. Асєєва "В ізоляції", яка засвідчує суто особистісний досвід осмислення війни. Розглянуто співвідношення у текстах об’єктивної інформації і суб’єктивних вражень. Репортажі, есе, роздуми С. Асєєва аналізуються в контексті часу і життєвої долі автора. Журналістська праця С. Асєєва – рух від фіксації побаченого й пережитого до осмислення сучасного й майбутнього України в різних системах координат – це основа сучасного сприйняття подій в окупованому Донбасі. У змістовому аспекті збірка може правити за ілюстрацію тенденції інтелектуалізації журналістського тексту шляхом проникнення у сфери філософії, психологізму, асоціативності. Доведено, що стратегією організації журналістського тексту є органічне поєднання автобіографічного, документального та есеїстичного дискурсів. The author of the article analyzes the collection of journalistic articles by S. Aseeyv "In isolation", which attests to a purely personal experience of understanding the war. The relation in the texts of objective information and subjective impressions is considered. Reports, essays, reflections by S. Aseyev are analyzed in the context of time and life of the author. The journalistic work by S. Aseyev – the movement from fixation of the seen and experienced to the understanding of present and future of Ukraine in different coordinate systems – is the basis of modern perception of events in the occupied Donbass. In a substantive aspect, the collection can rule as an illustration of the tendency of intellectualization of the journalistic text by penetrating into the spheres of philosophy, psychology, and associativity. It is proved that the strategy of organizing journalistic text is an organic combination of autobiographical, documentary and essayistic discourses.

У статті йдеться про проблеми з’ясування сутності діагностичних параметрів і процедур стосовно есе як методу творчої роботи студентів, контролю й оцінювання ефективності застосування цього нетрадиційного творчого методу організації навчальної діяльності студентів, акцентуючи на тому, що діагностично-критеріальна база визначається, з огляду на інтеграцію якісних показників рівня сформованості соціально-рефлексійної компетентності, здатності до креативності, написання творчих робіт, включаючи специфіку есеїстики.Діагностичний інструментарій формувався в рамках рефлексійно-результативного конструкту формування соціальної рефлексії на основі таких його базових критеріїв, як потребнісно-мотиваційний, соціально-когнітивний, перцептивно-соціальний, діяльнісно-результативний. Також на основі визначених рівнів сформованості соціально-рефлексійної компетентності студентів педагогічних закладів вищої освіти (репродуктивно-імітаційний, самостійно-відтворювальний, соціально-творчий) описані відповідні рівні якості написання есе на соціально-педагогічну тематику.

Актуальність даної роботи полягає в дослідженні особливостей есеїстичного мислення О. Забужко. Мета — розкрити його синергетичну природу та художні форми реалізації. Есеїстичне мислення — малодосліджена проблема у психології творчості. У творах О. Забужко спостерігаємо концентрацію різних типів та форм есеїстичної свідомості: лірика, есеми, коментарі до творів інших авторів, епістолярій, спогади, ремінісценції щодо власного творчого процесу, інтерв’ю, різні структури портрету тощо. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у вивченні нових форм авторського есеїстичного мислення як артефакту культурної свідомості постколоніального періоду., Актуальность данной работы заключается в раскрытии особенностей эссеистического мышления в творчестве О. Забужко. Цель — раскрыть синергетическую природу эссеистического мышления и его художественные формы реализации. Эссеистическое мышление — малоисследованная проблема в психологии творчества. В эссеистических произведениях О. Забужко прослеживается концентрация разных типов и форм эссеистического сознания: лирика, эссемы, комментарии к произведениям писателей, эпистолярий, воспоминания, реминисценции относительно персонального творческого процесса, интервью, различные структуры портрета в тексте и т. п.Перспективы последующих исследований в этом направлении нацелены на изучение новых форм авторского эссеистического мышления как артефакта культурного сознания постколониального периода., Significanse of this work is to reveal the peculiarities of essayist thinking in the context of O. Zabuzhko’s works. In the Ukrainian literature of the 21st century, the most prominent essayist work consists of essays by O. Zabuzhko, which, in the first place, reflect political, socio-economic, cultural, and moral problems of the present in the artistic and publicistic key– in other words, it is a peculiar Ukrainian passport of the post-totalitarian period without any decorations, permeated with acutely realistic authorial subjectivity. Essay as a genre is characterized by a specific absence of order, zigzaglike thinking forms, which are directly reflected in the textosphere of novelets, novels, essays by O. Zabuzhko. Essayist thinking is аn integral part of essay genre. The research goal is in revealing synergistic nature of essayist thinking and its artistic forms of realisation. The key task of this work is based on the artistic features of the essayist thinking in the works of O. Zabuzhko on the materials of the works «The Chronicles of Fortinbras», «From books and people map», «And again I get into the tank...». Essayist thinking is the issue not investigated enough in psychology of creativity. In the essays of O. Zabuzhko, we observe the concentration of various types and forms of essay consciousness: philosophical thinking, lyrics, essays, comments on the works of other authors, epistolary, memories, reminiscences on her own creative process, interviews, various portraiture structures, etc. Essayistic thinking of O. Zabuzhko is reflected in an ideological-cultural paradigm of the late XX — early XXIst centuries, as evidenced by the writer essay, determined by the synthesis of the most diverse types and forms of literature. The author’s personality in essays acts as the body of existence, and culture is a way, means and result — in the form of a work.

Академічне письмо як форма письмової мовленнєвої діяльності ефективно розвиває вміння творчого мислення, процесуальну мотивацію і значно підвищує ефективність навчання іноземній мові. У статті розглядаються різні види академічного есе та вимоги до їх правильного написання. Стаття містить аналіз структур есе та функції кожної складової частини: вступа, в якому є речення-теза, що містить головну ідею; основної частини, яка містить вихідну інформацію та дані, аргументи та факти на користь тези; висновка з заключною тезою і коментарем автора. Композиційна структура абзацу, перше речення якої зазвичай містить основну ідею, пояснюючих речень з інформацією та прикладами на користь головної ідеї, заключного речення, яке пов’язане з першим реченням або встановлює зв’язок з наступним абзацем, дозволяє передавати інформацію найбільш ефективно. Використання лексичних особливостей текстів академічного есе - вживання linking words (logical connectors), що встановлюють логічні зв’язки між реченнями та абзацами і класифікуються за їх функціональною спрямованістю у тексті, забезпечує реалізацію мети автора. Ключем до правильного есе є чітке розуміння вимог завдання, дотримання структури есе та проходження усіх стадій його написання. Перша стадія - мозковий штурм, який супроводжується відбором ідей, що безпосередньо стосуються теми. Складання плану майбутнього есе та написання першого варіанту з використанням лексичних засобів, притаманних стилю академічного письма, ретельна перевірка логічної послідовності викладення думок та виправлення помилок є наступними етапами. Написання академічного есе розвиває вміння аргументації власної точки зору, аналізу наукових теорій, методичних підходів, отриманих результатів дослідження та висловлення критичної думки. Тобто есе можна вважати ефективною формою контролю різних мовних навичок. Академическое письмо как форма письменной речевой деятельности эффективно развивает умение творческого мышления, процессуальную мотивацию и значительно повышает эффективность обучения иностранному языку. В статье рассматриваются различные виды академического эссе, требования к их правильному написанию. Работа содержит анализ структуры и функций каждой составной части эссе: вступления, включающего предложение-тезис, которое выражает главную идею; основной части, содержащей исходную информацию, данные, аргументы и факты, подтверждающие эту идею; вывода с заключительным предложением и комментарием автора. Композиционная структура абзаца, первое предложение которой, как правило, содержит основную идею; объяснительные предложения, содержащие информацию и примеры в подтверждение главной идеи; заключительного предложения, которое логически связано с ключевым предложением или со следующим абзацем, позволяет передавать информацию наиболее эффективно. Использование лексических особенностей текстов академического эссе - linking words (logical connectors), которые устанавливают логические связи между предложениями и абзацами и классифицируются согласно их функциональной направленности в тексте, обеспечивают успешную реализацию намерения автора. Ключем к написанию эффективного эссе является четкое понимание требований поставленного задания, соблюдение структуры эссе и выполнение всех стадий его нписания. Первая стадия - мозговой штурм, представляющий собой подбор идей, непосредственно относящихся к теме. Следующими этапами написания эссе является: составление плана будущего эссе и написание первого варианта с использованием лексических средств, характерных академическому стилю; тщательная проверка логической последовательности изложения мыслей; исправление ошибок. Написание академического эссе развивает умение аргументировать собственную точку зрения, анализировать научные теории, методические подходы, полученные результаты исследования и выражать критические мысли. Следовательно, эссе можно считать эффективной формой контроля речевых навыков. Academic writing has always been of primary importance for post-graduate students. Writing is the basis of study, so developing the skills of writing in English opens higher opportunities for them. The paper considers different types of an academic essay, outlines requirements which are necessary for effective writing, analyses structure and functions of its constituent elements and examines compositional structure of paragraphs. The structure of an academic essay consists of introduction that includes thesis statement defining the content of the main part; body that presents argumentation of the problem. This part also includes compilation of other points of view and presentation of the own theory. Conclusion is the final part that summarizes the topics in the paragraphs and gives final commentary or recommendations of the writer. Compositional structure of a paragraph normally starts with the topic sentence identifying its main idea. It is followed with supporting sentences developing the main idea and giving details, facts or examples, and the last sentence (concluding) which refers to the topic at the beginning of the paragraph or links the information with that coming up in the next paragraph. Such paragraph composition allows conveying information in the most effective way. Linking words and phrases (logical connectors) are normally used in the texts of academic essay and are classified on their functional purpose in the text. They realize coherent links between sentences and paragraphs and help students to convey their understanding best. Academic writing, namely, essays, teaches students to analyze and choose useful information for further research, to look at the ideas from a different prospective and to convey concepts and obtained results best to their target readers. An essay can be considered an effective form of different language skills control.

Робота має творчий характер. Автор з урахуванням аналізу медіаринку та інформаційних запитів реципієнтів пропонує добірку художньо-публіцистичних матеріалів. Основною метою кваліфікаційної роботи є створити добірку журналістських матеріалів в художньо-публіцистичних жанрах.

У статті наголошується на значенні розвитку навичок англомовного письма як важливого фактору розвитку культури і освіти. У статті подаються практичні рекомендації щодо навчання студентів ВНЗ навичок продукування англомовного письма на прикладі складання есе. Развитие навыков англоязычной письменноий речи является важным фактором развития культуры и образования. В статье приведены практические рекомендации по обучению студентов неязыковых вузов. The article describes the practical recommendations of teaching students academic writing in English. Developing skills of English writing is an important factor in the development of culture and education, reliable way of intercultural interaction of people, self-expression of personality, intellectual enrichment

Мета дослідження полягає у визначенні місця наукової спадщини Ю. Стефаника в українському літературознавстві та з'ясуванні значення його вкладу в осмисленні літературного процесу в Україні в XX столітті, контурі літературно-критичних робіт Ю. Стефаника про В. Стефаника, Леся Мартовича і письменників української діаспори, в зокрема - стилю, манери зображення, новаторських тенденцій. Методи дослідження. Для написання наукової Статті скористаємося порівняльно-історичним, біографічним, описовим, естетико-функціональним, порівняльно-типологічних методами аналізу і синтезу, індукції і дедукції, методом збору, відбору та узагальнення інформативних даних. Наукова новизна. Вперше в українському літературознавстві зібрано та комплексно розглянуто основні відомості пов'язані з діяльністю Ю. Стефаника, визначено його місце в українському літературному процесі ХХ століття. Висновки. Нам вдалося окреслити сферу діяльності Юрія Стефаника, визначити основні вектори діяльності критика, показати роль і значення творчості дослідника для розвитку українського літературного процесу зокрема, і у всесвітньому контексті в цілому., The purpose of the study is to determine the place of the scientific work of Y. Stefanyk in Ukrainian literary criticism and to clarify the significance of his contribution to understanding the literary process in Ukraine in the twentieth century, outlining the literary criticisms of Y. Stefanyk about V. Stefanik, Lesya Martovich and the writers of the Ukrainian diaspora, in particular style, image manners, innovative trends. To realize the goal, we are expected to perform our tasks: to carry out the analysis of the literary heritage of Yurii Stefanyk in the context of the literary process of the twentieth century; to find out the role and place of Y. Stefanyk in the Ukrainian literary process of the twentieth century and abroad, to reveal the significance of the studies of the life and work of Les’ Martovych, Vasyl Stefanyk and the writers of the Ukrainian diaspora in the writings of Yurii Stefanyk; generalize scientific research in the study of the life and work of Ukrainian writers; to qualify Y. Stefanyk as one of the founders of the scientific study of the way of life and the creative work of Vasyl Stefanyk and Les’ Martovych.Research methods. We practiced comparative historical, biographical, descriptive, aesthetic and functional, typological and comparative methods, aimed to make a scientific research, and also the methods of analysis and synthesis, induction and deduction, method of collection, selection and synthesis of information data, aimed to conduct a scientific research. The scientific novelty of the study is the consideration of an independent person in the field of Ukrainian literary criticism - Y. Stefanyk, who played a key role in the study of the creativity of Ukrainian writers. For the first time in Ukrainian literary the basic information related to the activities of J. Stefanyk is assembled and integrated, writer’s place in Ukrainian literature of the twentieth century is defined. Conclusions. We succeeded in outlining Yurii Stefanyk's sphere of activity. Identify the main vectors of the artist's work, show the role and significance of the work of the researcher of literature for the development of the Ukrainian literary process in particular and in the global context as a whole. The style of thinking of J. Stefanyk is generally controversial, partly even unbalanced, but behind it there was genuinely objective desire to understand the complex issues of literary history and evaluate them. Sometimes his style is compromise, justifying previous false judgments. The analysis makes it possible to assert that the critic sensitive characteristic to each artist signs his style, draws attention to the aesthetic value of works of an author. He is well aware of the colors of the language, especially the style of the writers, about whom he writes. Literary school, has acquired with the father, and later in publications, which cooperated experience research and textual works, and especially literary talent led to his professional judgment, credibility assessments of certain aesthetic effects., Le but de cette étude est de déterminer la place du patrimoine scientifique de J. Stefanik dans la critique littéraire ukrainienne et de préciser l’importance de sa contribution à la compréhension du processus littéraire en Ukraine au XXe siècle, l’esquisse des travaux littéraires critiques de J. Stefanik sur V. Stefanik, Les Martovich et les écrivains de la diaspora ukrainienne particulier - style, style d'image, tendances innovantes. Méthodes de recherche. Pour rédiger un article scientifique, nous utilisons les méthodes comparatives d'analyse typologique historiques, biographiques, descriptives, esthétiques et fonctionnelles, d'induction et de déduction, la méthode de collecte, de sélection et de synthèse des données informatives. Nouveauté scientifique. Pour la première fois dans la critique littéraire ukrainienne, les principales déclarations relatives aux activités de Y. Stefanyk ont été rassemblées et examinées de manière exhaustive. Sa place dans le processus littéraire ukrainien du XXe siècle a été déterminée. Conclusions. Nous avons réussi à définir l’ampleur des activités de Youri Stefanik, à déterminer les principaux vecteurs des activités de la critique, à montrer le rôle et l’importance des travaux du chercheur pour le développement du processus littéraire ukrainien en particulier et dans le contexte global., Цель исследования заключается в определении места научного наследия Ю. Стефаника в украинском литературоведении и выяснении значения его вклада в осмыслении литературного процесса в Украине в XX веке, очертании литературно-критических работ Ю. Стефаника про В. Стефаника, Леся Мартовича и писателей украинской диаспоры, в частности – стиля, манеры изображения, новаторских тенденций. Методы исследования. Для написания научной cтатьи воспользуемся сравнительно-историческим, биографическим, описательным, эстетико-функциональным, сравнительно-типологическим методами анализа и синтеза, индукции и дедукции, методом сбора, отбора и обобщения информативных данных. Научная новизна. Впервые в украинском литературоведении собрано и комплексно рассмотрено основные ведомости связанные с деятельностью Ю. Стефаника, определено его место в украинском литературном процессе ХХ века. Выводы. Нам удалось очертить сферу деятельности Юрия Стефаника, определить основные векторы деятельности критика, показать роль и значение творчества исследователя для развития украинского литературного процесса в частности, и во всемирном контексте в целом.

The subject of scientific study is essays of a modern Ukrainian writer and translator E. Kononenko. The topic of the study opens up in comprehension of paradigm of identities in essays ‘Heroines and heroes’ and ‘In the queue for holy water’. The searches of identity of personality and ethnoidentity of people are relevant in the context of human aspirations of a person as traits loss of culture remain key throughout the history. The semantic dominant becomes firmly established in culture in the end of the XXth century and gets the original reading that also assists to development of essay genre, it is a cultural context appears favorable to its activation. Self-knowledge and cognition of the world, edge, personality occur in essay. Essays examine the problems of mankind and national order going back to literature as subject of reflection. A research aim is in the ground of plural nature of identity as quintessence of author’s essay thinking, and also leading the fact of priority of national and cultural form of identity that assists forming self-valuable sphere of personality, blocking the crisis process of identity that consists of destruction, blurring of attitudes, criteria and limits. First of all it is typical to the critical stages in society development and rapid changes in the material and spiritual culture segments. Cultural, historical and hermeneutical approaches are the key in the basis of theory and methodology of this study. The scientific novelty of research opens up in an attempt to define the peculiarities of paradigm of identities for the first time as specific nature of the author’ s essay thinking from a position of recreation the artist in text. The sphere of application results is literary criticism. The paradigm of identities used by E.Kononenko underlines heterogeneous nature of the essay thinking. The writer gives the special role in essays to national and cultural forms of identity as marker of modernization of Ukrainian society, Множественная природа идентичности в эссеистических произведениях Е. Кононенко «Героини и герои», «В очереди за святой водой» дает возможность определить типичные черты самоидентификации прозаика в его творчестве. В статье осмысливается проблема парадигмы идентичностей в контексте авторского эссеистического мышления. Целью работы является анализ определенных видов идентичности в сфере бытовой культуры: электронная, гендерная, гражданская, городская. Кроме этого, особенное внимание обращается на базовую конструктивную форму выражения коллективного духа – национально-культурную идентичность, надфункция которой заключается в том, чтобы противостоять маргинальным социальным проявлениям и влияниям, тем самым нивелируя процесс так называемого кризиса идентичности. Результаты исследования доказывают многогранность творческого выражения Е. Кононенко в эссеистических произведениях. Авторская субъективность имеет тенденцию к саморепрезентации через различные видовые формы идентичности, что доказывает факт адаптированности писателя в контекст посттоталитарных социальных трансформаций, Множинна природа ідентичності в есеїстичних збірках Є. Кононенко «Героїні та герої», «У черзі за святою водою» дає можливість означити найхарактерніші риси самоідентифікації прозаїка в його творчості. У статті розглянута парадигма ідентичностей в контексті авторського есеїстичного мислення. Мета роботи – аналіз окремих видів ідентичності у сфері побутової культури: електронна, ґендерна, громадянська, міська тощо. Особлива увага звертається на базову форму – національно-культурну ідентичність, надфункція якої полягає в тому, щоб протистояти маргінальним соціальним виявам та впливам, тим самим нівелюючи процес так званої кризи ідентичності. Результати дослідження доводять багатогранність творчого вираження Є. Кононенко в есеїстичних творах. Авторська суб’єктивність має тенденцію до саморепрезентації через різні видові різновиди ідентичності, що доводить факт адаптованості письменника в контекст посттоталітарних соціальних трансформацій

План-конспект заняття з англійської мови професійного спрямування для студентів спеціальності “соціологія” присвячено темі цінностей сучасного світу. У процесі заняття студенти дають визначення поняття ‘цінності’, порівнюють його з дефініціями, поданими у словниках, обговорюють систему цінностей сучасного світу, визначають власні життєві пріоритети, слухають історію про мудрого учителя і роблять висновки щодо філософії цієї історіі. Заняття включає інтеграцію чотирьох видів мовленнєвої діяльності: говоріння, читання, аудіювання та письма, що відображається у навчанні монологу і діалогу – обміну думками, аналізу ситуації прослуханого тексту, висловлюванню на рівні понадфразової єдності; вдосконаленні навичок написання есе, навчанні переглядового читання. Запропоновані вправи та прийоми розумової і пізнавальної діяльності сприяють розвитку як професійної комунікативної компетентності, так і навчально-стратегічної компетентності студентів.

Мета дослідження. Основна мета роботи – це жанрово-тематичне дослідження фільмів, створених у період 2001–2003 рр. на Українській студії хронікально-документальних фільмів. Автор продовжує аналізувати контент студії, пов’язуючи його з когнітивним сприйняттям соціальних процесів, які безпосередньо впливають на вибір тем і жанрів режисерами фільмів. Методологія дослідження роботи базується на формі теоретичного рівня наукового пізнання шляхом аналізу предмета, дослідження його складових та узагальненні, як методу фіксування загальних ознак і властивостей певної групи документальних фільмів. Також дослідження включатимуть метод синтезу, тобто, об’єднання окремих кінотворів в єдине ціле, для виокремлення загальних тенденцій жанроутворення на арт-майданчику єдиної в Україні державної студії документальних фільмів. Предметом дослідження стали кінострічки режисерів Оксани Чепелик, Максима Суркова, Марини Кондратьєвої, Павла Фаренюка та Олександра Коваля. Висновки. Кінцевими результатами дослідження стали висновки, зроблені на основі дослідження художніх рішень декількох авторських робіт режисерів-документалістів на поч. ХХI ст. У роботі вперше зібраний і скомпонований матеріал, який аналізується через призму жанрово-стилістичної палітри робіт кінодокументалістів «Укркінохроніки» 2001–2003 рр. Аналіз фільмів, виявив в українських документальних кінострічках наявність широко представлених жанрів, серед яких кіно-есе, хоррор, артхаус, експериментальне кіно, драма, художня кінопубліцистика. Культурологічні розвідки студійного контенту зазначеного періоду підтвердили той факт, що українські кінодокументалісти перебувають у контексті сучасних світових тенденцій, які нівелюють чистоту жанру. У науковій розвідці представлений новий цінний фактаж щодо фільмів студії «Укркінохроніка», заснований на жанрових механізмах смислоутворення. У результаті дослідження представлений процес взаємопроникнення різнопланових жанрів, який приводить до розширення творчих кордонів авторських концепцій екранних творів.

Scientific research in this article is aimed at studying intimisation as tactics of communicative strategy used by an author of an essayistic work of literature, whose goal is to make the reader a participant in the mono-dialogue. It is highlighted that in philosophy intimisation is characterized as a process of information perception, which represents the recipient and source of information through various types of consciousness as absolutely different ones based on the content of thoughts and feelings. In the article there is also an appeal to L.Bulahovskiy, who thinks that intimisation is a special set of methods: firstly, they aim is to get the author closer to what was represented in the text; secondly, they prompt the reader to experience together with the author elements of his works of literature, get closer to his feelings and moods.The article directly analyses intimisation tactics in the essays by O.Zabuzhko «What makes you smile when you are tired», M.Matios «Still not the opposite way», S.Pyrkalo «Love?». There is a detailed tactics of creating a confidential discussion with the reader, tactics of reader’s presence / attraction, tactics of frankness / sincerity in the communication with the reader. The analysis was accompanied by compositional features in the texts, author’s position, elements of dialogisation, tropes and figures. Conclusion is the following: intimisation as the tactics of mono-dialogue communicative strategy in the essay has a very branched structure and consists of different points, therefore, in all the analysed works it is used differently: in O.Zabuzhko’s work there is a strong accent on the inner self – “I”, in M.Matios’s essay there is an accent on the dialogue, S.Pyrkalo’s work has an unobtrusive sense of imposition. However, in all the essays intimisation is based on the same thing: to engage the reader into the process of author’s thoughts as much as possible. Analysed works of literature gave reasons to state that intimisation as communicative tactics is aimed at solving a number of questions, mainly intersubjective ones, highlighting the conditions for the actual comprehension of philosophical questions. Intimisation creates an intuitive dialogue between the author and the reader and expresses the author’s attitude to what was represented, thus, marking the psychological aura of the writer, opening his deep inner world, engaging the reader and creating a special sense of anxiety around the text, from which the reader in no longer able to escape – this is the main communicative strategy of an essay, which makes it so popular in the beginning of the XXI century., В статье исследовательские усилия направлены на интимизацию как тактику коммуникативной стратегии автора эссеистического произведения сделать читателя участником монодиалога. Проанализированы разные варианты воплощения этой тактики в произведениях О. Забужко, М. Матиос, С. Пыркало, размещенные в сборнике «100 тысяч слов о любви, включая отзывы». Доказано, что тактика интимизации решает вопросы интерсубъективного плана в жанре эссе., У статті дослідницький пошук спрямовано на вивчення інтимізації як тактики комунікативної стратегії автора есеїстичного твору зробити читача учасником монодіалогу. Проаналізовано різні варіанти втілення такої тактики в творах О. Забужко, М. Матіос, С. Пиркало, вміщені в збірку «100 тисяч слів про любов, включаючи відгуки». Доведено, що тактика інтимізації вирішує питання інтерсуб’єктивного плану в жанрі есе.

This article is devoted to the genre of the essay from the position of mythologem theory. The texts of contemporary Ukrainian writers are analyzed. The author’s attention is concentrated on the totemic and permanent archaic images in the small epos, В публикации жанр эссе рассматривается из позиции теории мифологем. Анализируються тексты современных украинских эссеистов. Автор сосредоточивает внимание на основных тотемних и постоянных архаичных образах в малой эпике, У публікації жанр есе розглядається з позиції міфологемної теорії. Під аналіз підпадають тексти сучасних українських есеїстів. Авторка зосереджує увагу на основних тотемних й сталих архаїчних образах у малій епіці

The article analyses the genre peculiarities of the Vasyl Barka’s religious-philosophical essays from the book «The Rider of the Sky». It shows how in these texts the features of the sermon interact with essay characteristics., В статье проанализированы жанровые особенности религиозно-философских эссе Василя Барки со сборника «Всадник неба». Показано, как в этих текстах черты проповеди взаимодействуют с эссеистическими характеристиками., У статті проаналізовано жанрові особливості релігійно-філософських есе Василя Барки зі збірки «Вершник неба». Показано, як у цих текстах проповідницькі ознаки взаємодіють із есеїстичними.

План-конспект заняття з англійської мови професійного спрямування для студентів спеціальності “соціологія” присвячено темі цінностей сучасного світу. У процесі заняття студенти дають визначення поняття ‘цінності’, порівнюють його з дефініціями, поданими у словниках, обговорюють систему цінностей сучасного світу, визначають власні життєві пріоритети, слухають історію про мудрого учителя і роблять висновки щодо філософії цієї історіі. Заняття включає інтеграцію чотирьох видів мовленнєвої діяльності: говоріння, читання, аудіювання та письма, що відображається у навчанні монологу і діалогу – обміну думками, аналізу ситуації прослуханого тексту, висловлюванню на рівні понадфразової єдності; вдосконаленні навичок написання есе, навчанні переглядового читання. Запропоновані вправи та прийоми розумової і пізнавальної діяльності сприяють розвитку як професійної комунікативної компетентності, так і навчально-стратегічної компетентності студентів., The article deals with the integration!skills!activities lesson outline in English for specific purposes dedicated to the topic of values of the modern world. Suggested exercises and techniques of cognitive activities facilitate the development of professional communicative and strategic competence of the students as future sociologists.

Стаття досліджує специфіку реконструкції дохристиянської історії через мову науково-популяних творах Д. Гуменної ("Благослови, Мати!", "Родинний альбом", "Минуле пливе у прийдешнє") й Валерія Шевчука ("Мислинне древо").

У статті досліджено доцільність функціонування есе у друкованих засобах масової інформації, які, на думку вчених, не є тематично-орієнтованими на художню публіцистику.

Поліфункціональність жанру есе дозволяє прослідкувати різноманітні модифікації його структури в синхронічно-діахронічному аспекті. Тримаючи в полі зору шлях формування жанру від „Діалогів” Платона через його термінологічне означення в спадщині Монтеня та Бекона, автор статті має на меті зосередити увагу на „кодифікації дискурсивних властивостей” (Ц. Тодоров) есе у ХХ столітті. „Стереофонічний простір” (Н. Тишуніна) жанру дозволяє перекодовувати інформацію на смисловому рівні. Виразно простежити цю якість есе можна в площині інтермедіального аналізу композиції. The essay belongs to the genre which is multifunctional. This fact allows us to trace different modifications of its structure in diachronic and synchronic aspects. The author aims to concentrate our attention on „codification discourse properties” (T. Todorov) of the essay in the XX th century, keeping the way of genre formation from the time of „Dialogues” by Plato up to its terminological definition in the heritage of Montaigne and Bacon. „The stereophonic space of the genre” (N. Tyshunina) allows to transcode the information on the level of meaning. To trace this peculiarity of the essay significantly is possible in the area of contexture intermedial analysis.

The article is analyzing the image of «his territory» as an expressive way of author’s philosothy of life in Yuriy Andruchovich’s essays., В статье анализируется образ «своей территории» как концептуальный способ выражения авторского мировоззрения в эссеистике Ю. Андруховича., Статтю присвячено аналізу образу «своєї території» як концептуальному засобу вираження авторського світобачення в есеїстиці Ю. Андруховича.

Розглядається проблема написання будь-якого академічного письма: твору, доповіді, анотації, есе англійською мовою, як засобу розвитку творчого мислення студентів та набуття навичок передачі власної думки за дослідженою темою. В статті надані практичні рекомендації щодо структурування письмової роботи, використання словника, редагування та пошуку відгуків. It deals with the problem of academic writing of the composition, report, annotation, essay in English as means of developing students’ creativity and getting skills in showing their own ideas on the research topic. The article gives practical recommendations towards the structure of any academic writing, using the vocabulary, editing and seeking feedback.

Українська література помежів’я ХХ–ХХІ століть становить вдячне і цікаве для уважної аналітики явище, оскільки засвідчує прояв багатогранних тенденцій. Національний образно художній процес раніше так рельєфно не поставав, кон центровано не виявлявся, і є таким, яким він років двадцять—тридцять тому видавався не тільки малореальним, а й немислимим.

Попри те, що вже давно до наукового обігу було введено адресований В. Гнатюку (Львів) лист Лесі Українки, написаний нею у Ризі 4/16.III 1900 р., тема перебу вання великої української поетеси в столиці Латвії залишається недослідже ною. А між тим у цій короткій подорожі перетнулися індивідуально біографічні, загальнодуховні обставини і літературно мистецькі питання, перекладацькі захоплення Лесі Українки. За підтримки Посольства України в Латвійській Республіці автор встано вив адресу, а згодом віднайшов ілюстративні матеріали та з’ясував історико літературний контекст ризького візиту класика української літератури.