Search

Метою дипломного проекту є розробка технології нанесення блискучого глянцевого хромового покриття на сталеві деталі продуктивністю 7,5 тис. м2 на рік. Підібрані оптимальні умови процесу, за яких можна одержати якісне покриття, що надійно захищає деталі від корозії, має декоративні властивості та підвищує зносостійкість деталі. У проекті розроблено технологію нанесення захисного хромового покриття на деталь хімічної апаратури, що працюватиме у жорстких умова хімічної лабораторії із товщиною блискучого глянцевого шару хрому товщиною 18 мкм. Таке покриття сприяє підвищенню корозійної стійкості деталі, а також надає їй привабливого зовнішнього вигляду. Хром осаджується у саморегулюючому електроліті за катодної густини струму 45 А/дм2 і температури 55 оС. У проекті наведені технологічні розрахунки, а також схеми і креслення обраної деталі та обладнання, розроблена схема автоматичного регулювання процесу хромування. Проведено розрахунки економічної частини організації виробництва. Розроблена схема очищення стічних вод реагентним методом, перелічені шкідливі фактори виробництва та способи уникнення їх впливу при дотриманні техніки безпеки. The project developed a technology for applying a protective chrome coating on a part of chemical equipment that will work in harsh conditions of a chemical laboratory with a thickness of a shiny glossy layer of chromium with a thickness of 18 m. Such coating increased the corrosion resistance of the part, as well as gives it an attractive appearance. Chromium is deposited in the self-regulating electrolyte at a cathode current density of 45 A/dm2 and a temperature of 55oC. The project provides technological calculations, as well as diagrams and drawings of the selected part and equipment, developed a scheme of automatic control of the chrome plating process. Calculations of the economic part of the production. The scheme of sewage treatment by the reagent method is developed, the harmful factors of production and ways of avoiding their influence at observance of safety measures are listed.

В даному дипломному проєкті було розроблено технологію нанесення срібного покриття на контакти пускачів, з метою покращення їх експлуатаційних характеристик, таких як електропровідність зносостійкість та ін. Електроосадження срібного покриття проводиться із ціанідного електроліту сріблення при катодній густині струму 200 А/дм2. У проєкті проведено: технологічні та конструктивні розрахунки; обране обладнання для процесів, характерних даному способу нанесення покриття; розроблена схема автоматизації процесів властивих технології нанесення срібного покриття. Виконано енергетичні та техніко-економічні розрахунки. У проєкті наведення схема очищення стічних вод електролізом та цементацією, проаналізовані небезпеки і шкідливі фактори, що пов’язані з виробничим процесом, запропоновані заходи з покращення умов техніки безпеки та охорони праці. In this diploma project, the technology of applying a silver coating on the contacts of the starters was developed in order to improve their performance characteristics, such as electrical conductivity, wear resistance, etc. the carbide coating is made of silver cyanide electrolyte at a cathode current density of 200 A/dm2. The technological and constructive calculations, selection of equipment for the technological processes have been carried out. The scheme of automation of processes inherent in the technology of silver coating has been developed. Energy, technical and economic, calculations also have been done. The project provides a scheme of wastewater treatment by electrolysis and galvanic replacement. The hazards and harmful factors associated with the production process have been analyzed. The certain measures of safety, labor protection was proposed.

Розглянуто основні теоретичні поняття атомно-молекулярної теорії, власне, стехіометричні закони хімії, електронну будову атомів, періодичний закон, хімічний зв’язок, міжмолекулярну взаємодію, загальні властивості розчинів, розчини електролітів, гідроліз солей, окислювально-відновні процеси. Показано взаємозвʼязок між електронною будовою молекул та деякими хімічними та фізичними властивостями відповідних речовин. До кожного розділу подано конкретні приклади розв’язку задач та завдання для самопідготовки. Деякі розділи містять експериментальні частини, яка забезпечують курс лабораторних робіт для студентів видавничо-поліграфічного інституту за програмою дисципліни «Хімія». The basic theoretical concepts of atomic-molecular theory, in fact, stoichiometric laws of chemistry, electronic structure of atoms, periodic law, chemical bonding, intermolecular interaction, general properties of solutions, electrolyte solutions, salt hydrolysis, redox processes are considered. The relationship between the electronic structure of molecules and some chemical and physical properties of the corresponding substances is shown. Each chapter contains specific examples of problem solving and self-study tasks. Some sections contain experimental parts, which provide a course of laboratory work for students of the Publishing and Printing Institute in the program of the discipline "Chemistry".

Our research into the formation of a functional copper-containing surface layer on parts of automobile engines by using an alignment tribotechnology has established a decrease in the wear of parts during their operation. It was found that the formed coating creates an elastic layer that reduces strains in a material of engine parts. Our experimental study of the coercive force of parts' working surfaces has confirmed a decrease in the accumulation of destructive stresses in the near-surface layers of a components' material. In turn, a comparative analysis of the obtained results by using a coercimetric method confirms that the proposed aligning tribotechnology leads to reduction of the stressed-strained state and makes it possible to improve wear resistance and enhance the technical condition of diesel engine cylinder liners: the magnitude of coercive force reduces by 7.5 %, while operating time increases by 16 %. In this case, at larger operating time: 254.8 thousand km against 220.5 thousand km, according to data on the coercive force (14.2…9.1) A/cm and (13.2…9.0) А/cm, it is almost in the same condition.The functional surface layer forms when introducing a composite oil to the tribotechnology of cold alignment of an automobile powertrain. We have proposed and implemented a circuit to connect electric current to components at an engine's cylinder-piston group as a result of studying the developed tribotechnology of alignment. The features of this scheme are that the constant electric current is supplied by the plus polarity, through the brush-collector node, to the crankshaft, and by the minus polarity, through the clamping contact, to the crankcase block.The research results suggest a possibility to control the internal strains and the subsequent magnitude of wear in a material of working heavily-loaded components of automobile powertrains provided they are serviced properly. The proposed tribotechnology of alignment could be of interest for both service departments at trucking companies and for car service stations., Проведеними дослідженнями формування функціонального мідьвмісного поверхневого шару на деталях двигунів автомобілів триботехнологією припрацювання встановлено зниження зношування деталей підчас їх експлуатації. Виявлено, що сформоване покриття створює можливість еластичного шару який зменшує напруження в матеріалі деталей двигунів. Експериментальними дослідженнями коерцитивної сили робочих поверхонь деталей підтверджено зниження накопичення руйнуючих напружень в приповерхневих шарах матеріалі деталей. В свою чергу, порівняльний аналіз отриманих результатів коерцитиметричним методом підтверджує, що запропонована триботехнологя припрацювання приводить до зменшення напружено-деформованого стану та дає можливість підвищити зносостійкість і поліпшити технічного стану гільз циліндрів дизеля: величина коерцитивної сили знижується на 7,5 %, в той час коли напрацювання збільшується на 16 %. При цьому при більшому напрацюванні: 254,8 тис. км проти 220,5 тис км за даними коерцитивної сили (14,2…9,1) А/см і (13,2…9,0) А/см знаходиться в практично однаковому технічному стані.Функціональний поверхневий шар формується при впроваджені композиційної оливи в триботехнологію холодного припрацювання силового агрегату автомобіля. Запропоновано та реалізовано схему підключення електричного струму до деталей циліндропоршневої групи двигуна при дослідженні розробленої триботехнології припрацювання. Особливості даної схеми є те, що постійний електричний струм подається наступною полярністю, плюсом, через щітково-колекторний вузол на колінчастий вал, а мінусом, через затискний контакт на блок картер.Результати досліджень дають підстави стверджувати про можливість контролю внутрішніх напружень та подальшої величини зношування в матеріалі робочих важконавантажених деталей силових агрегатів автомобілів підчас певних їх сервісних діях. Запропонована триботехнологія припрацювання може представляти інтерес як для сервісних служб автотранспортних підприємств, так і для станцій технічного обслуговування автомобілів, Проведенными исследованиями формирования функционального медьсодержащего поверхностного слоя на деталях двигателей автомобилей триботехнологією приработки установлено снижение изнашивания деталей при их эксплуатации. Выявлено, что сформированное покрытие создает возможность эластичного слоя, который уменьшает напряжения в материале деталей двигателей. Экспериментальными исследованиями коэрцитивной силы рабочих поверхностей деталей подтверждено снижение накопления разрушающих напряжений в приповерхностных слоях материала деталей. В свою очередь, сравнительный анализ полученных результатов коэрцитиметричним методом подтверждает, что предложенная триботехнологя её приработки приводит к уменьшению напряженно-деформированного состояния и дает возможность повысить износостойкость и улучшить техническое состояние гильз цилиндров дизеля: величина коэрцитивной силы снижается на 7,5 %, в то время когда наработки увеличивается на 16 %. При этом при большей наработке: 254,8 тыс. км против 220,5 тыс км по данным коэрцитивной силы (14,2...9,1) А/см и (13,2...9,0) А/см находится в практически одинаковом техническом состоянии.Функциональный поверхностный слой формируется при внедрении композиционного масла в триботехнологию холодной приработки силового агрегата автомобиля. Предложена и реализована схема подключения электрического тока к деталям цилиндро-поршневой группы двигателя при исследовании разработанной триботехнологии приработки. Особенностями данной схемы является то, что постоянный электрический ток подается в следующей полярностью, плюсом, через щеточно-коллекторный узел на коленчатый вал, а минусом, через зажимной контакт, на блок картер.Результаты исследований дают основания утверждать о возможности контроля внутренних напряжений и последующей величины износа в материале рабочих тяжелонагруженных деталей силовых агрегатов автомобилей при определенных их сервисных действиях. Предложенная триботехнологія приработки может представлять интерес, как для сервисных служб автотранспортных предприятий, так и для станций технического обслуживания автомобилей

SOFC solid electrolytes are known for their ionic conductivity characteristics, which increase with increasing SOFC operating temperature. Using COMSOL Multiphysics numerical simulation, analysis of SOFC power performance with yttria-stabilized zirconia (YSZ) and lithium sodium carbonate – gadolinium-doped ceria ({LiNa}2CO3-GDC) electrolytes was conducted to determine the potential of these electrolytes in their application in SOFC. The ionic conductivity of YSZ was differentiated based on the mole value of the yttria content, namely 8, 8.95, 10 and 11.54 mol. Meanwhile, GDC varied based on the (LiNa)2CO3 content such as 7.8, 10, 16.8 and 30 %. With the numerical model, the calculation error is an average of 7.32 % and 6.89 % for the experimental power and voltage values. In SOFC with the YSZ electrolyte, it was found that the power output can increase 26.4–35 times with an increase in operating temperature from 500 °C to 750 °C. SOFC with 8YSZ can produce the highest power compared to other YSZ, which is 123 A/m2 at a current of 198 A/m2 with an operating temperature of 500 °C and 3,440 A/m2 at a current of 5,549 A/m2 with an operating temperature of 750 °C. Whereas in SOFC with the GDC electrolyte, it was found that the power output can increase 18.6–22.6 times with an increase in operating temperature from 500 °C to 750 °C. SOFC with 30 % (LiNa)2CO3-GDC produced the highest power compared to other GDC, which is 231 A/m2 at a current of 444 A/m2 with an operating temperature of 500 °C and 5,240 A/m2 at a current of 10,077 A/m2 with an operating temperature of 750 °C. YSZ also showed the potential for an increase in power output as the SOFC temperature increases above 750 °C, while the 30 % variation (LiNa)2CO3-GDC shows a limited increase in ionic conductivity at 750 °C, Твердые электролиты ТОТЭ известны своей ионной проводимостью, которая увеличивается с повышением рабочей температуры ТОТЭ. С помощью численного моделирования в среде COMSOL Multiphysics был проведен анализ производительности ТОТЭ с электролитами на основе стабилизированного оксидом иттрия диоксида циркония (YSZ) и литиевого карбоната натрия – гадолиний-легированного оксида церия ({LiNa}2CO3-GDC) для определения потенциала этих электролитов для их применения в ТОТЭ. Ионная проводимость YSZ была дифференцирована на основе молярного значения содержания иттрия, а именно 8, 8,95, 10 и 11,54 моль. При этом GDC варьировался между 7,8, 10, 16,8 и 30 % в зависимости от содержания (LiNa)2CO3. При использовании численной модели погрешность расчетов составляет в среднем 7,32 % и 6,89 % для экспериментальных значений мощности и напряжения. Установлено, что в ТОТЭ с электролитом YSZ выходная мощность может увеличиться в 26,4–35 раз при повышении рабочей температуры с 500 °C до 750 °C. ТОТЭ с 8YSZ может производить наибольшую мощность по сравнению с другими YSZ, которая составляет 123 А/м2 при токе 198 А/м2 при рабочей температуре 500 °C и 3440 А/м2 при токе 5549 А/м2 при рабочей температуре 750 °C. Тогда как в ТОТЭ с электролитом GDC было обнаружено, что выходная мощность может увеличиться в 18,6–22,6 раза при повышении рабочей температуры с 500 °C до 750 °C. ТОТЭ с 30 % (LiNa)2CO3-GDC произвел наибольшую мощность по сравнению с другими GDC, которая составляет 231 А/м2 при токе 444 А/м2 при рабочей температуре 500 °C и 5240 А/м2 при токе 10077 А/м2 при рабочей температуре 750 °C. YSZ также показал возможность увеличения выходной мощности при повышении температуры ТОТЭ выше 750 °C, в то время как 30 % (LiNa)2CO3-GDC показывает ограниченное увеличение ионной проводимости при 750 °C., Тверді електроліти ТОПЕ відомі своєю іонною провідністю, яка збільшується з підвищенням робочої температури ТОПЕ. За допомогою чисельного моделювання в середовищі COMSOL Multiphysics був проведений аналіз вихідної потужності ТОПЕ з електролітами на основі стабілізованого оксидом ітрію діоксиду цирконію (YSZ) і літієвого карбонату натрію – гадоліній-легованого оксиду церію ({LiNa}2CO3-GDC) для визначення потенціалу цих електролітів при їхньому застосуванні в ТОПЕ. Іонна провідність YSZ була диференційована на основі молярного значення вмісту ітрію, а саме 8, 8,95, 10 і 11,54 моль. При цьому GDC варіювався між 7,8, 10, 16,8 і 30 % в залежності від вмісту (LiNa)2CO3. При використанні чисельної моделі похибка розрахунків становить в середньому 7,32 % і 6,89 % для експериментальних значень потужності і напруги. Встановлено, що в ТОПЕ з електролітом YSZ вихідна потужність може збільшитися в 26,4–35 разів при підвищенні робочої температури з 500 °C до 750 °C. ТОПЕ з 8YSZ може виробляти найбільшу потужність в порівнянні з іншими YSZ, яка становить 123 А/м2 при струмі 198 А/м2 при робочій температурі 500 °C і 3440 А/м2 при струмі 5549 А/м2 при робочій температурі 750 °C. Тоді як в ТОПЕ з електролітом GDC було виявлено, що вихідна потужність може збільшитися в 18,6–22,6 рази при підвищенні робочої температури з 500 °C до 750 °C. ТОПЕ з 30 % LiNa)2CO3-GDC виробив найбільшу потужність в порівнянні з іншими GDC, яка становить 231 А/м2 при струмі 444 А/м2 при робочій температурі 500 °C і 5240 А/м2 при струмі 10077 А/м2 при робочій температурі 750 °C. YSZ також показав можливість збільшення вихідної потужності при підвищенні температури ТОПЕ вище 750 °C, в той час як 30 % (LiNa)2CO3-GDC показує обмежене збільшення іонної провідності при 750 °C.

Purpose. The aim of the research was to study the effect of electrolysis conditions during microarc oxidation in an alkaline silicate electrolyte on the regularities of the growth kinetics, structural-phase state, and hardness of MAO coatings on casting alloys of different compositions. Methodology. To achieve the goal of the research, microarc oxidation techniques were used with different compositions of alkali silicate electrolytes and at different current densities. The study of the formed surface was carried out by the method of scanning electron microscopy, the phase-structural analysis was carried out by the X-ray diffraction method, the data of which were compared with the results of measuring the microhardness. Findings. The possibility of forming high-density MAO coatings on cast alloys with a silicon content of 9…13 % has been determined. The regularities of the kinetics of the growth of MAO coatings on casting alloys AL2, AL9, and AL25 are revealed depending on the current density and the composition of the electrolyte. It is shown that the phase composition of MAO coatings on casting alloys includes: γ-А12О3, α-А12О3 and the mullite phase (3Al2O3 • 2SiO2). The initial stage of coating growth is characterized by the predominant formation of γ-Al2O3 and 3Al2O3 • 2SiO2 phases. With an increase in the duration of oxidation, the formation of the α- Al2O3 phase occurs, the content of which does not exceed 20 % at the longest (120 min) oxidation duration. The hardness of the coatings increases with an increase in the content of α-Al2O3 and reaches 17 000 MPa at the highest content (18 %). Originality. It was found that for a process duration of more than 60 minutes, the kinetic dependence of the change in the coating thickness on the time of the MAO process is close to linear with a growth rate of about 0,5 μm/min. This growth rate is more than two times lower than the growth rate of coatings on deformed aluminum alloys (for example, D16 and AMg6) under similar oxidation conditions. With a formation time of less than 60 minutes, the growth rate depends on both the alloy type and the electrolyte composition. The highest growth rate of 0.7 μm/min is achieved on the AL25 alloy in electrolysis 2 g/L KOH + 12 g/L Na2SiO3. A change in the lattice period of the γ-Al2O3 phase with an increase in the oxidation duration was revealed, from values less than the tabulated values (0,790 nm) with an oxidation time of less than 60 minutes to a value significantly higher than the tabulated value with a long oxidation time (more than 120 min). A model is proposed in accordance with which a decrease in the lattice period is associated with the replacement of Al ions by Si, and an increase in the period is determined by the different valences of the replacing ions and the formation of additional vacancies in this connection. Practical value. The study has shown the possibility of forming a high-hardness (HV ≈ 17 000 MPa) coating on a cast aluminum alloy, which is a condition for ensuring high wear resistance in most types of wear., Цель исследования − изучение влияния условий электролиза при микродуговом оксидировании в щелочносиликатном электролите на закономерности кинетики роста, структурно-фазового состояния и твердость МДО-покрытий на литейных сплавах разного состава. Meтодология. Для исследований использованы методики микродугового оксидирования с разным составом щелочносиликатных электролитов и при разных плотностях тока. Исследование формируемой поверхности проводилось методом растровой электронной микроскопии, фазово-структурный анализ − рентгендифракционным методом, данные которого сопоставлялись с результатами измерения микротвердости. Основные результаты. Определена возможность формирования высокоплотных МДО-покрытий на литейных сплавах с содержанием кремния 9…13 %. Выявлены закономерности кинетики роста МДО-покрытий на литейных сплавах АЛ2, АЛ9 и АЛ25 в зависимости от плотности тока и состава электролита. Показано, что фазовый состав МДО-покрытий на литейных сплавах включает: γ-А12О3, α-А12О3 и фаза муллит (3Al2O3∙2SiO2). Начальная стадия роста покрытия характеризуется преимущественным формированием γ-А12О3 и 3Al2O3∙2SiO2 фаз. При увеличении длительности оксидирования происходит формирование фазы α-А12О3, содержание которой не превышает 20 % при наибольшей (120 мин.) длительности оксидирования. Твердость покрытий повышается с увеличением содержания α-А12О3 и достигает величины 17 000 МПа при наибольшем содержании (18 %). Научная новизна. Установлено, что при длительности процесса более 60 минут кинетические зависимости изменения толщины покрытий от времени МДО-процесса имеют характер близкий к линейному со скоростью роста около 0,5 мкм/мин. Такая скорость роста более чем в два раза ниже чем скорость роста покрытий на деформированных алюминиевых сплавах (например, Д16 и АМг6) при аналогичных условиях оксидирования. При времени формирования меньше 60 минут скорость роста зависит как от типа сплава, так и состава электролита. Наибольшая скорость роста 0,7 мкм/мин. достигается на сплаве АЛ25 в электролите 2 г/л КОН + 12 г/л Na2SiO3. Выявлено изменение периода решетки γ-А12О3 фазы с увеличением длительности оксидирования, от значений меньше табличных (0,790 нм) при времени оксидирования менее 60 минут до величины, значительно превышающей табличное при большом времени оксидирования (более 120 мин). Предложена модель, в соответствии с которой уменьшение периода решетки связано с замещением ионов Al на Si, а увеличение периода определяется разной валентностью замещающих ионов и образованием в связи с этим дополнительных вакансий. Практическое применение. Проведенное исследование показало возможность формирования высокотвердого (HV ≈ 17 000 МПа) покрытия на литейном алюминиевом сплаве, что является условием для обеспечения высокой износостойкости при большинстве видов изнашивания., Мета дослідження − вивчення впливу умов електролізу при мікродуговому оксидуванні в лужно-силікатному електроліті на закономірності кінетики росту, структурно-фазового стану й твердість МДОпокриттів на ливарних сплавах різного складу. Meтодологія. Для досліджень застосовано методики мікродугового оксидування з різним складом лужно-силікатних електролітів і за різних щільностей струму. Дослідження формованої поверхні проводилося методом растрової електронної мікроскопії, фазовоструктурний аналіз − рентгендифракційним методом, дані якого зіставлялися з результатами вимірювання мікротвердості. Основні результати. Визначено можливість формування високощільних МДО-покриттів на ливарних сплавах з умістом кремнію 9...13 %. Виявлено закономірності кінетики зростання МДО-покриттів на ливарних сплавах АЛ2, АЛ9 і АЛ25 залежно від щільності струму й складу електроліту. Показано, що фазовий склад МДО-покриттів на ливарних сплавах включає: γ-А12О3, α-А12О3 і фаза муліт (3А12О3∙2SіO2). Початкова стадія росту покриття характеризується переважним формуванням γ-А12О3 і 3А12О3∙2SіO2 фаз. У разі збільшення тривалості оксидування відбувається формування фази α-А12О3, вміст якої не перевищує 20 % за найбільшої (120 хв) тривалості оксидування. Твердість покриттів підвищується зі збільшенням вмісту α-А12О3 і досягає величини 17 000 МПа за найбільшого вмісту (18 %). Наукова новизна. Установлено, що за тривалості процесу понад 60 хвилин кінетичні залежності зміни товщини покриттів від часу МДО-процесу мають характер близький до лінійного зі швидкістю росту близько 0,5 мкм/хв. Така швидкість більша, ніж удічі нижча, ніж швидкість росту покриттів на деформованих алюмінієвих сплавах (наприклад, Д16 і АМг6) в аналогічних умовах оксидування. При часі формування менше 60 хвилин швидкість росту залежить як від типу сплаву, так і складу електроліту. Найбільша швидкість росту 0,7 мкм/хв досягається на сплаві АЛ25 в електроліті 2 г/л КОН + 12 г/л Na2SіO3. Виявлено зміну періоду ґратки γ-А12О3 фази зі збільшенням тривалості оксидування, від значень менше табличних (0,790 нм) при часі оксидування менше 60 хвилин до величини, що значно перевищує табличне при великому часі оксидування (понад 120 хв). Запропоновано модель, відповідно до якої зменшення періоду ґратки пов'язане із заміщенням іонів Al на Sі, а збільшення періоду визначається різною валентністю іонів, замінних, і утворюванням у зв'язку із цим додаткових вакансій. Практичне застосування. Проведене дослідження показало можливість формування надтвердого (HV ≈ 17 000 МПа) покриття на ливарному алюмінієвому сплаві, що є умовою забезпечення високої зносостійкості для більшості видів зношування.

Atmospheric pollution by the waste generated by the combustion of organic fuel is an important environmental problem. With the development and introduction of new environmental standards, increasing attention is being paid to the creation of effective catalysts for the elimination of car fuel gases. The active components of the catalysts are applied to ceramic materials and metal surfaces in various ways.Using the experimental design, the efficiency of plasma electrolytic oxidation (PEO) and extraction-pyrolytic methods for the introduction of anionic metals into the catalyst surface was compared and the optimal technological parameters of the processes of deposition of catalytically active coatings were established. With the help of a central composite rotatable plan, response functions were found that show the dependence of the thickness Yδ, the porosity Yp, and the content of tungsten YW in the coating, depending on the technological conditions of plasma PEO. The substance with the active ingredient W (Na2WO4 2H2O) was added directly to the electrolyte or used for further impregnation of the coatings. In the first case, the content of the active component in the coating is found to be on average 50 times greater than after the impregnation of the previously obtained coatings. In addition, the concentration of Na2WO4 2H2O in the electrolyte should be much lower than in the solution for impregnation. It is shown that when conducting PEO in a liquid glass solution, the porosity of the coating increases directly in proportion with the glass concentration in the electrolyte. When added to the electrolyte of sodium tungsten porosity depends only on the time of the process and has an extreme dependence with a maximum at 25 min. It was found that the thickness of the coating when conducting PEO in solutions of liquid glass increases more with the lengthening of the process time than with increasing the concentration of glass in the electrolyte 1.7 times. When added to the electrolyte, the tungsten coating does not increase over time with a glass concentration of up to 5 g·l-1., Забруднення атмосфери відходами, що утворюються при спалюванні органічного палива, є важливою екологічною проблемою. У зв'язку з розробкою і введенням нових екологічних стандартів все більша увага приділяється створенню ефективних каталізаторів знешкодження автомобільних паливних газів. Активні компоненти каталізаторів наносять на керамічні матеріали і металеві поверхні різними способами.З використанням планування експерименту порівняно ефективність плазмово-електролітичного оксидування (ПЕО) та екстракційно-піролітичного методів щодо впровадження металів в аніонній формі у поверхню каталізатору та встановлено оптимальні технологічні параметри процесів нанесення каталітично активних покриттів. За допомогою центрального композиційного рототабельного плану знайдено функції відклику, які відображають залежність товщини Yδ, пористості Yп та вмісту вольфраму YW в покритті в залежності від технологічних умов ПЕО. Речовину, яка отримувала активний компонент W (Na2WO4·2H2O), додавали безпосередньо в електроліт, або використовували для подальшого просочування покриттів. Встановлено, що в першому випадку вміст активного компонента в покритті в середньому в 50 разів більше, ніж при просоченні попередньо отриманого покриття. Крім того, концентрація Na2WO4·2H2O в електроліті має бути значно нижчою, ніж у розчині просочення. Показано, що при проведенні ПЕО у розчині рідкого скла пористість покриття прямо пропорційно зростає з концентрацією скла у електроліті. При додаванні до електроліту натрію вольфрамовокислого пористість залежить тільки від часу процесу и має екстремальну залежність з максимумом при 25 хв. Встановлено, що товщина покриття при проведенні ПЕО у розчини рідкого скла зростає більше при подовженні часу процесу, ніж при підвищенні концентрації скла у електроліті у 1,7 рази. При додаванні до електроліту натрію вольфрамовокислого покриття практично не росте з часом при концентрації скла до 5 г·л-1.

Одержано композити с різним співвідно- шенням промотованого самарієм оксиду церію (SDC) з діоксидом цирконію, стабілізованого оксидом ітрію (YSZ), SDC:YSZ = 0:1; 1:9; 1:1; 9:1 та 1:0. Досліджено структуру кристалів та йонну провідність одержаних композитів. За допомогою рентгенодифракційного аналізу з використанням методу Ле Бейля досліджено кристалічну структуру, просторові групи, параметри та об‘єм комірок. Йонну провідність визначено методом імпедансу. Показано, що композити SDC-YSZ кристалізувались у двох фазаз кубічного SDC і кубічного YSZ за відсутності вторинних фаз. Це вказує на те, що змішування та нагрівання за 1523 К не змінюють кристалічну структуру, навіть при зміні параметрів комірки. Композит SDC-YSZ 91 показує найвищу йонну провідність за 873 К. Показана роль YSZ щодо гальмування автовідновлення йонів церію. 1A research on the preparation of composite samarium-doped ceria (SDC) with yttrium-stabilized zirconia (YSZ) has been conducted at the SDC:YSZ ratio of 0:1; 1:9; 1:1; 9:1 and 1:0. This research aims to investigate the crystal structure and the ionic conductivity of the prepared materials. XRD analysis equipped with Le Bail refinement was used to analyze the crystal structure, space group, cell parameters, and cell volume. Meanwhile, the ionic conductivity was determined by impedance measurement. The result shows that the composites of SDC-YSZ were crystallized in two phases of cubic SDC and cubic YSZ without the presence of secondary phases. It indicates that the mixing and the heating at 1523 K did not change the crystal structure, even though it changed the cell parameters. Composite SDC-YSZ 91 shows a highest ionic conductivity at 873K without the presence of electrode-bulk interface conductivity. It is a good indication of YSZ role regarding the inhibition of cerium ions auto-reduction.

Забруднення атмосфери відходами, що утворюються при спалюванні органічного палива, є важливою екологічною проблемою. У зв'язку з розробкою і введенням нових екологічних стандартів все більша увага приділяється створенню ефективних каталізаторів знешкодження автомобільних паливних газів. Активні компоненти каталізаторів наносять на керамічні матеріали і металеві поверхні різними способами. З використанням планування експерименту порівняно ефективність плазмово-електролітичного оксидування (ПЕО) та екстракційно-піролітичного методів щодо впровадження металів в аніонній формі у поверхню каталізатору та встановлено оптимальні технологічні параметри процесів нанесення каталітично активних покриттів. За допомогою центрального композиційного рототабельного плану знайдено функції відклику, які відображають залежність товщини Yδ, пористості Yпта вмісту вольфраму YW в покритті в залежності від технологічних умов ПЕО. Речовину, яка отримувала активний компонент W (Na2WO4·2H2O), додавали безпосередньо в електроліт, або використовували для подальшого просочування покриттів. Встановлено, що в першому випадку вміст активного компонента в покритті в середньому в 50 разів більше, ніж при просоченні попередньо отриманого покриття. Крім того, концентрація Na2WO4·2H2O в електроліті має бути значно нижчою, ніж у розчині просочення. Показано, що при проведенні ПЕО у розчині рідкого скла пористість покриття прямо пропорційно зростає з концентрацією скла у електроліті. Придодаванні до електроліту натрію вольфрамово-кислого пористість залежить тільки від часу процесу та має екстремальну залежність з максимумом при 25 хв. Встановлено, що товщина покриття при проведенні ПЕО у розчини рідкого скла зростає більше при подовженні часу процесу, ніж при підвищенні концентрації скла у електроліті у 1,7 рази. При додаванні до електроліту натрію вольфрамовокислого покриття практично не росте з часом при концентрації скла до 5 г·л-1. Atmospheric pollution by the waste generated by the combustion of organic fuel is an important environmental problem. With the development and introduction of new environmental standards, increasing attention is being paid to the creation of effective catalysts for the elimination of car fuel gases. The active components of the catalysts are applied to ceramic materials and metal surfaces in various ways. Using the experimental design, the efficiency of plasma electrolytic oxidation (PEO) and extraction-pyrolytic methods for the introduction of anionic metals into the catalyst surface was compared and the optimal technological parameters of the processes of deposition of catalytically active coatings were established. With the help of a central composite rotatable plan, response functions were found that show the dependence of the thickness Yδ, the porosity Yp, and the content of tungsten YWin the coating, depending on the technological condi-tions of plasma PEO. The substance with the active ingredient W (Na 2WO42H2O) was added directly to the electrolyte or used for further impregnation of the coatings. In the first case, the content of the active component in the coating is found to be on average 50 times greater than after the impregnation of the previously obtained coatings. In addition, the concentration of Na2WO42H2O in the electrolyte should be much lower than in the solution for impregnation. It is shown that when conducting PEO in a liquid glass solution, the porosity of the coating increases directly in proportion with the glass concentration in the electrolyte. When added to the electrolyte of sodium tungsten porosity depends only on the time of the process and has an extreme dependence with a maximum at 25 min. It was found that the thickness of the coating when conducting PEO in solutions of liquid glass increases more with the lengthening of the process time than with increasing the concentration of glass in the electrolyte 1.7 times. When added to the electrolyte, the tungsten coating does not increase over time with a glass concentration of up to 5 g·l-1.

The work is devoted to thermodynamic studies of the relative strength of soldered joints at negative temperatures. It has been established that in the presence of electrolyte, the soldered joint is prone to destruction from oxidation reactions, both in the base metal and in solder. In order to increase the service life of soldered joints, it is necessary to remove residual fluxes carefully after the end of the soldering process. Thermodynamic calculations prove the relative strength of soldered joints at low temperatures. The complexity of the problem of soldered joints strength is explained by the presence of a complex of physico-mechanical, chemical, and structural-technological factors responsible for the formation of soldered joints and their operating conditions. At any positive temperature, the isobaric potential has a negative value. If the equilibrium of a chemical reaction is shifted to the left and has a negative sign, then it is actively flowing. The further the base metal (or metals) and soldered components are from each other in the series of electrochemical activity, the more actively processes and oxidations proceed., Робота присвячена термодинамічним дослідженням відносної міцності паяних з’єднань при низьких температурах. Встановлено, що при наявності електроліту паяне з’єднання схильне до руйнування від реакції окислення, як по основному металу, так і по припою. З метою збільшення терміну експлуатації паяних з’єднань необхідно після закінчення процесу паяння деталей ретельно видаляти залишки флюсів. Термодинамічні розрахунки доводять відносну міцність паяних з'єднань при негативних температурах. Складність проблеми міцності паяних з'єднань пояснюється наявністю комплексу фізико–механічних, хімічних і конструктивно–технологічних факторів, що відповідають за формування паяних з'єднань і їх умов експлуатації. За будь–якою позитивною температурою ізобарний потенціал має від'ємне значення. Якщо рівновага хімічної реакції зміщена вліво і має негативний знак, то вона активно протікає. Чим далі у ряду електрохімічної активності перебувають один від одного основний метал (або метали) і компоненти припою, тим активніше протікають процеси та окислення.

Тема дипломного проекту: «Вдосконалення схеми очищення гальванічних стічних вод від сполук хрому». Пояснювальна записка складається з: 77 ст., 9 рис., 6 табл., 3 додатки, 11 літературних джерел, 6 креслень на форматі А1. Диплом складається з розділів: вступ, технологічна частина, технологічні та гідравлічні розрахунки очисних споруд, будівельна частина, охорона праці, висновки, список використаної літератури. Метою роботи є – очищення промивних стічних вод від сполук хрому, після процесу хромування. В дипломному проекті розраховані технологічні і гідравлічні характеристики очисного обладнання, порахований матеріальний баланс технологічної схеми. Зроблені креслення генерального плану підприємства, технологічної схеми очищення стічних вод, плану розміщення очисних споруд, поперечного та поздовжнього розрізів. Theme of the diploma project is «Improving the scheme of purification of electroplating wastewater from chromium compounds». The explanatory note consists of 77 pages, 9 images, 6 tables, 3 annexes, 11 references, 6 A1 format figures. The diploma project consist of introduction, technological part, technological and hydraulic calculations of sewage treatment plants, construction part, labor protection, conclusions, references. The aim of the work is the purification of waste water from chromium compounds after the chrome plating process. There are calculated technological and hydraulic characteristics of the cleaning equipment, calculated material balance technological scheme, made drawings of the master plan of the company and technological scheme of wastewater treatment, made drawings of the placement of treatment facilities and transverse and longitudinal cuts in this diploma project.

Self-organization of nanoscale structures during electrochemical processing is most pronounced during the formation of porous anodic metal oxides (aluminum, titanium, tungsten, niobium, tantalum). These oxides contain arrays oriented perpendicular to the pore substrate. A distinctive feature of these films is a high degree of orderliness in the arrangement of pores and the possibility of controlled variation of the pore diameter in a wide range (from 10 to 150 nm). In this work, the features of the electrochemical formation of nanoporous oxide coatings on tantalum in acid-fluoride and organic electrolytes are investigated. Tantalum foil with a thickness of 0.1 mm and a purity of 99.99 % was used as a working electrode. For the formation of tantalum oxides, 1 M H2SO4 solutions with the addition of HF (0.1 M; 0.25 M; 0.5 M; 1 M) and an organic electrolyte were used: EG + 5.5 М H2O + 0.05 М H3PO4 + 0.8 М NH4F, EG + 5.5 М H2O + 0.05 М H3PO4 + 0.8 М NaF. Polarization studies were carried out on a P-45X potentiostat. in potentiodynamic mode. The reference electrode is saturated silver chloride. The magnitudes of the potentials are given relative to the normal hydrogen electrode. The morphology of the obtained coatings was studied using scanning electron microscopy using a JSM-7001F microscope. It is shown that the use of fluoride ion activator and electrolytes of different nature allows at the initial stage of anodizing to provide conditions for the formation of a crystalline anodic oxide film with different surface morphology. By varying the anodizing regime on tantalum, it is possible to synthesize porous films of amorphous or crystalline types. To obtain a crystalline porous oxide of tantalum with a developed surface, it is advisable to use an organic aprotic electrolyte composition: EG + 5.5 М H2O + 0.05 М H3PO4 + 0.8 М NH4F., Самоорганизация наноразмерных структур при электрохимической обработке наиболее ярко проявляется в ходе формирования пористых анодных оксидов металлов (алюминия, титана, вольфрама, ниобия, тантала). Эти оксиды содержат массивы ориентированных перпендикулярно подложке пор. Отличительной особенностью этих пленок является высокая степень упорядоченности в расположении пор и возможность управляемого варьирования диаметра пор в широком диапазоне (от 10 до 150 нм). В работе исследованы особенности электрохимического формирования нанопористых оксидных покрытий на тантале в кислотно-фторидных и органических электролитах. В качестве рабочего электрода использовали танталовую фольгу толщиной 0,1 мм, чистотой 99,99 %. Для формирования оксидов тантала использовали растворы 1 М H2SO4 с добавлением HF (0,1 М; 0,25 М; 0,5 М; 1 М) и органический электролит: EG + 5.5 М H2O + 0.05 М H3PO4 + 0.8 М NH4F, EG + 5.5 М H2O + 0.05 М H3PO4 + 0.8 М NaF. Поляризационные исследования осуществляли на потенциостате Р – 45Х. в потенциодинамическом режиме. Электрод сравнения – насыщенный хлорсеребряный. Величины потенциалов приведены относительно нормального водородного электрода. Морфологию полученных покрытий изучали с помощью метода сканирующей электронной микроскопии с использованием микроскопа JSM–7001F. Показано, что использование активатора фтор иона и электролитов различной природы позволяет на начальной стадии анодирования обеспечивать условия для формирования кристаллической анодной оксидной пленки с различной морфологией поверхности. Варьируя режимом анодирования на тантале можно синтезировать пористые пленки аморфного или кристаллического типов. Для получения кристаллического пористого оксида тантала с развитой поверхностью, целесообразно использовать органический апротонный электролит состава: EG + 5.5 М H2O + 0.05 М H3PO4 + 0.8 М NH4F., Самоорганізація нанорозмірних структур при електрохімічної обробці найбільш яскраво проявляється в ході формування поруватих анодних оксидів металів (алюмінію, титану, вольфраму, ніобію, танталу). Ці оксиди містять масиви орієнтованих перпендикулярно підкладці пор. Відмінною особливістю цих плівок є висока ступінь впорядкованості в розташуванні пор і можливість керованого варіювання діаметра пор в широкому діапазоні (від 10 до 150 нм) В роботі досліджені особливості електрохімічного формування нанопоруватих оксидних покриттів на танталі в кислотно-флоридних і органічних електролітах. В якості робочого електрода використовували танталову фольгу товщиною 0,1 мм, чистотою 99,99 %. Для формування оксидів танталу використовували розчини 1 М H2SO4 з додаванням HF (0,1 M; 0,25 M; 0,5 M; 1 M) і органічний електроліт : EG + 5.5 М H2O + 0.05 М H3PO4 + 0.8 М NH4F, EG + 5.5 М H2O + 0.05 М H3PO4 + 0.8 М NaF. Поляризаційні дослідження здійснювали на потенціостата Р - 45Х. в потенціодинамічному режимі. Електрод порівняння - насичений аргентумхлоридний. Величини потенціалів наведені щодо нормального водневого електроду. Морфологію отриманих покриттів вивчали за допомогою методу скануючої електронної мікроскопії з використанням мікроскопу JSM-7001F. Показано, що використання активатора фтор іона і електролітів різної природи дозволяє на початковій стадії анодування забезпечувати умови для формування оксиду з різною морфологією поверхні. Варіюючи режимом анодування на танталі можна синтезувати поруваті плівки аморфного або кристалічного типів. Для отримання кристалічного поруватого оксиду танталу з розвиненою поверхнею, доцільно використовувати органічний апротонний електроліт складу: EG + 5.5 М H2O + 0.05 М H3PO4 + 0.8 М NH4F.

Робота присвячена термодинамічним дослідженням відносної міцності паяних з'єднань при низьких температурах. Встановлено, що при наявності електроліту паяне з'єднання схильне до руйнування від реакції окислення, як по основному металу, так і по припою. З метою збільшення терміну експлуатації паяних з'єднань необхідно після закінчення процесу паяння деталей ретельно видаляти залишки флюсів. Термодинамічні розрахунки доводять відносну міцність паяних з'єднань при від'ємних температурах. Складність проблеми міцності паяних з'єднань пояснюється наявністю комплексу фізико-механічних, хімічних і конструктивно-технологічних факторів, що відповідають за формування паяних з'єднань та їх умов експлуатації. За будь-якою додатною температурою ізобарний потенціал має від'ємне значення. Якщо рівновага хімічної реакції зміщена вліво і має від'ємний знак, то вона активно протікає. Чим далі у ряду електрохімічної активності перебувають один від одного основний метал (або метали) і компоненти припою, тим активніше протікають процеси та окислення. The work is devoted to thermodynamic studies of the relative strength of soldered joints at negative temperatures. It has been established that in the presence of electrolyte, the soldered joint is prone to destruction from oxidation reactions, both in the base metal and in solder. In order to increase the service life of soldered joints, it is necessary to remove residual fluxes carefully after the end of the soldering process. Thermodynamic calculations prove the relative strength of soldered joints at low temperatures. The complexity of theproblem of soldered joints strength is explained by the presence of a complex of physico-mechanical, chemical, and structural-technological factors responsible for the formation of soldered joints and their operating conditions. At any positive temperature, the isobaric potential has a negative value. If the equilibrium of a chemical reaction is shifted to the left and has a negative sign, then it is actively flowing. The further the base metal (or metals) and soldered components are from each other in the series of electrochemical activity, the more actively processes and oxidations proceed.

Пероксиоцтова кислота – це сильний дезінфектант з широким спектром антимікробної активності. Використовується як дезінфікуючий і протимікробний засіб. Переваги використання пероксиоцтової кислоти: відсутні стійкі токсичні похідні, незначна залежність від рН, ефективність та короткий час контакту. В промислових масштабах одержують хімічним синтезом, проте він має безліч суттєвих недоліків. Застосування електрохімічного синтезу пероксиоцтової кислоти, безпосередньо на місцях використання, виключає витрати пов'язані з хімічним синтезом, транспортуванням та зберіганням. Проблема розуміння та керування процесом електрохімічного синтезу пероксиоцтової кислоти ставить задачу отримання нових даних про адсорбцію компонент-розчину в області високих анодних потенціалів. Peroxyacetic acid is a strong disinfectant with a wide spectrum of antimicrobial activity. The advantages of peroxyacetic acid are: no stable toxic derivates, the dependence on pH is unsignificant, efficiency and contact time are nond urable. Peroxyacetic acid is produced on an industrial scale by chemical synthesis. The output product requires specific storage conditions. Electrochemical methods of synthesis of peroxyacetic acid are divided into two directions: 1) production of РАА by the cathodic generation of hydrogen peroxide with the presence of acetic acid; 2) production peroxyacetic acid through the anodic oxidation. The advantages of electrochemical synthesis are production of peroxyacetic acid directly - in situ‖ and synthesis of diluted peroxyacetic acid and acetic acid. The problem of understanding and managing the process of peroxyacetic acid electrochemical synthesis poses the problem of obtaining new data on the component-solution adsorption in the region of high anodic potentials.

Today, the needs of industry in tungsten and materials based on it in Ukraineare met by imports, since there are no natural deposits of this metal in our state. At the same time, there is an accumulation of secondary tungsten-containing raw materials (used tools, solders, cutters, drills, etc.), which is the starting material for tungsten recycling. Therefore, the creation of technology for the processing of such raw materials is now an urgent task. The aim of the work is to determine the basic conditions for the electrochemical dissolution of carbide-type WC-Co pseudo-alloys in hydrochloric acid with parallel synthesis of an oxidant in an electrolyte, to obtain the final product in the form of higher tungsten oxide (WO3The methods of linear voltammetry were used to investigate the anodic behavior of the alloy in acid solutions HNO3, H2SO4, HCl. It is established that the process of dissolution of the WC-Co alloy can occur in all of these electrolytes, however, the use of hydrochloric acid is more promising because it is less toxic than concentrated nitric acid, and provides a higher process performance, in contrast to sulfuric acid. It is proved that the dissolution of raw materials in hydrochloric acid essentially depends on its concentration and the most optimal is the concentration 3 – 4 mol · dm-3. The necessity of introducing an oxidizing agent into the electrolyte volume has been substantiated and the possibility of the synthesis of oxygen-containing chlorine compounds has been considered. Revealed that strong oxidizing agents are chloric, chloric and hypochlorous acids, the synthesis of which can be adjusted without mediating the processing of raw materials in hydrochloric acid. It has been established that in the pH range from 3 to 4 and at potentials from 0.2 to 2.2 V, there are conditions for the simultaneous dissolution of the pseudo-alloy with the formation of WO3 and the generation of oxygen-containing chlorine compounds., На сегодняшний день потребности промышленности в вольфраме и материалах на его основе в Украине удовлетворяются за счет импорта, поскольку на территории нашего государства отсутствуют природные месторождения этого металла. В то же время, происходит накопление вторичного вольфрамсодержащего сырья (отработанный инструмент, напайки, резцы, сверла и др.), которое является исходным материалом для рециклинга вольфрама. Поэтому, создание технологии для переработки такого сырья является сейчас актуальной задачей. Целью работы является определение основных условий электрохимического растворения псевдосплавов карбидного типа WC – Co в хлористоводородной кислоте с параллельным синтезом окислителя в электролите, для получения конечного продукта в виде высшего оксида вольфрама (WO3). Методами линейной вольтамперометрии было исследовано анодное поведение сплава в растворах кислот HNO3, H2SO4, HCl. Установлено, что процесс растворения сплава WC – Co может происходить во всех указанных электролитах, однако использование хлористоводородной кислоты является более перспективным потому как, она является менее токсичной, чем концентрированная азотная кислота, и обеспечивает более высокие показатели процесса, в отличие от серной кислоты. Доказано, что растворение сырья в хлористоводородной кислоте существенно зависит от ее концентрации и наиболее оптимальной является концентрация 3 – 4 моль·дм-3. Обоснована необходимость введения окислителя в объем электролита и рассмотрена возможность синтеза кислородсодержащих соединений хлора. Выявлено, что сильными окислителями являются хлорная, хлорноватая и хлорноватистая кислоты, синтез которых можно наладить при прямой переработке исходного сырья в хлористоводородной кислоте. Установлено, что в диапазоне рН от 3 до 4 В и при потенциалах от 0,2 до 2,2 В существуют условия для одновременного растворения псевдосплава с образованием WO3 и генерации кислородсодержащих соединений хлора., На сьогоднішній день потреби промисловості у вольфрамі та матеріалах на його основі в Україні задовольняються за рахунок імпорту, оскільки на території нашої держави відсутні природні родовища цього металу. У той же час, відбувається накопичення вторинної вольфрамвмісної сировини (відпрацьований інструмент, напайки, різці, свердла та ін.), яка є вихідним матеріалом для рециклінгу вольфраму. Тому створення технології для переробки такої сировини є зараз актуальним завданням. Метою роботи є визначення основних умов електрохімічного розчинення псевдосплавів карбідного типу WC – Co у хлоридній кислоті з паралельним синтезом окислювача в електроліті та отримання кінцевого продукту у вигляді вищого оксиду вольфраму (WO3). Методами лінійної вольтамперометрії було досліджено анодну поведінку сплаву в розчинах кислот HNO3, H2SO4, HCl. Встановлено, що процес розчинення сплаву WC – Co може відбуватися у всіх зазначених електролітах, проте використання хлоридної кислоти є більш перспективним, адже вона є менш токсичною, ніж концентрована нітратна кислота і забезпечує більш високі показники процесу, на відміну від сульфатної кислоти. Доведено, що розчинення сировини у хлоридній кислоті істотно залежить від її концентрації і найбільш оптимальною є концентрація 3 - 4 моль·дм-3. Обґрунтовано необхідність введення окислювача в об’єм електроліту і розглянута можливість синтезу кисневмісних сполук хлору. Виявлено, що сильними окислювачами є хлорна, хлорнувата і хлорнуватиста кислоти, синтез яких можна налагодити при прямій переробці вихідної сировини у хлоридній кислоті. Встановлено, що в діапазоні рН від 3 до 4 і при потенціалах від 0,2 до 2,2 В існують умови для одночасного розчинення псевдосплаву з утворенням WO3 і генерацією кисневмісних сполук хлору.

The scattering capacity of a complex citrate electrolyte was studied to produce coatings with ternary Fe-Co-Mo alloys with Hull's cell. It is established that the dependence of the scattering capacity on the current density has an extreme character. The optimal values of the electrolysis energy parameter for obtaining uniform and qualitative functional coatings are determined. The inexpediency of using small values of current densities is justified. The dependences of the scattering ability and the content of the alloy components on the current density are established. It is determined that an increase in the current density promotes the enrichment of the coatings with molybdenum. It is shown that the formation of coatings with ternary Fe-Co-Mo alloys leads to a competitive co-precipitation of cobalt and molybdenum with iron. It is established that the variation of the current density has a direct effect on the current output values. This fact is explained by the fact that as the current density increases, the polarizability of the cathode decreases in specific ranges of current density.The deceleration of the combined hydrogen evolution reaction was justified. The difference in the quality and in the thickness of the coating on the near and far cathode plates was substantiated. The complexity of obtaining ternary alloys is associated with a change in the rates of partial reactions of the recovery of individual leaving with a change in polarization., Исследована рассеивающая способность комплексного цитратного электролита для получения покрытий тернарными сплавами Fe-Co-Moс помощью ячейки Хулла. Установлено, что зависимость рассеивающей способности от плотности тока имеет экстремальный характер. Определены оптимальные значения энергетического параметра электролиза для получения равномерных и качественных функциональных покрытий. Обосновано нецелесообразность использования малых значений плотностей тока. Установлены зависимости рассеивающей способности и содержания компонентов сплава от плотности тока. Определено, что увеличение плотности тока способствует обогащению покрытий молибденом. Показано, что при формировании покрытий тернарными сплавами Fe-Co-Мо происходит конкурентное соосаждение кобальта и молибдена с железом. Установлено, что варьирование плотности тока имеет непосредственное влияние на значения выхода по току. Данный факт объясняется тем, что с увеличением плотности тока уменьшается поляризуемость катода в конкретных диапазонах плотности тока., Досліджено розсіювальну здатність комплексного цитратного електроліту для отримання покривів тернарними сплавами Fe-Co-Mo за допомогою комірки Хулла. Встановлено, що залежність розсіювальної здатності від густини струму має екстремальний характер. Визначено оптимальні значення енергетичного параметру електролізу для отримання рівномірних та якісних функціональних покривів. Обґрунтовано недоцільність використання малих значень густини струму. Встановлено залежності розсіювальної здатності та вмісту компонентів сплаву від густини струму. Визначено, що збільшення густини струму сприяє збагаченню покривів молібденом. Показано, що при формуванні покривів тернарними сплавами Fe-Co-Мо відбувається конкурентне відновлення кобальту і молібдену з залізом. Встановлено, що варіювання густини струму має безпосередній вплив на вихід за струмом. Даний факт пояснюється тим, що зі збільшенням густини струму зменшується поляризованість катоду в конкретних діапазонах густини струму.

Запропоновано метод осадження композиційних електрохімічних покриттів на основі міді та нікелю, модифікованих оксидом цирконію. Покриття отримували з електролітів-суспензій на основі сульфатних електролітів міднення та нікелювання з додаванням порошку оксиду цирконію, як дисперсної фази. Визначені мікроструктурні та механічні характеристики отриманих композитів Cu-ZrO2 та Ni-ZrO2, а саме мікротвердість та релаксаційну стійкість, що безпосередньо пов’язані з умовами електроосадження. Показано підвищення фізико-механічних властивостей матеріалів з зростанням вмісту в електроліті оксиду цирконію., The method is proposed for depositing composite electrochemical coatings based on copper and nickel modified with zirconium oxide. Coatings were obtained from electrolyte suspensions based on sulfate electrolytes of copper plating and nickel plating with the addition of zirconium oxide powder as a dispersed phase. Methods for determining the strength indices are proposed. The microstructural and mechanical characteristics of the obtained Cu-ZrO2 and Ni-ZrO2 composites, such as microhardness and relaxation stability, are determined depending on the conditions of electrodeposition. An increase in the physical and mechanical properties of materials is shown with an increase in the content of copper plating and nickel plating of zirconium oxide in electrolytes in comparison with monometallic analogs, and the influence of matrix material on microhardness and relaxation stability was revealed. The character of the dependences of the physical and mechanical properties on the content of the dispersed phase in electrolytes is established. The influence of the nature of the dispersed phase on the graininess of the coatings was studied, the size of the secondary phase particles in the composites was determined, and the influence of the particle concentration on the size of the conglomerates was determined., Предложен метод осаждения композиционных электрохимических покрытий на основе меди и никеля, модифицированных оксидом циркония. Покрытия получали из электролитов-суспензий на основе сульфатных электролитов меднения и никелирования с добавлением порошка оксида циркония, как дисперсную фазу. Определены микроструктурные и механические характеристики полученных композитов Cu-ZrO2 и Ni-ZrO2, такие как микротвердость и релаксационная стойкость в зависимости от условий электроосаждения. Показано повышение физико-механических свойств материалов с увеличением содержания в электролите оксида циркония.

Розглядається використання плоскошліфувального верстата для реалізації електроерозійного шліфування важкооброблюваних деталей штампів шляхом доопрацювання деяких його вузлів і доповнення комплектуючим обладнанням. Наводяться деякі практичні рекомендації щодо здійснення правки струмопровідних кругів і процесу шліфування. The use of a surface grinding machine for the implementation of electroerosive grinding of hard-to-work parts of stamps by improving some of its components and completing the equipment is considered. Some practical recommendations for the implementation of edging current conducting circles and the grinding process are given.

Запропоновано метод осадження композиційних електрохімічних покриттів на основі міді та нікелю, модифікованих оксидом цирконію. Покриття отримували з електролітів-суспензій на основі сульфатних електролітів міднення та нікелювання з додаванням порошку оксиду цирконію, як дисперсної фази. Визначені мікроструктурні та механічні характеристики отриманих композитів Cu-ZrO₂ та Ni-ZrO₂, а саме мікротвердість та релаксаційну стійкість, що безпосередньо пов’язані з умовами електроосадження. Показано підвищення фізико-механічних властивостей матеріалів з зростанням вмісту в електроліті оксиду цирконію. The method is proposed for depositing composite electrochemical coatings based on copper and nickel modified with zirconium oxide. Coatings were obtained from electrolyte suspensions based on sulfate electrolytes of copper plating and nickel plating with the addition of zirconium oxide powder as a dispersed phase. Methods for determining the strength indices are proposed. The microstructural and mechanical characteristics of the obtained Cu-ZrO₂ and Ni-ZrO₂ composites, such as microhardness and relaxation stability, are determined depending on the conditions of electrodeposition. An increase in the physical and mechanical properties of materials is shown with an increase in the content of copper plating and nickel plating of zirconium oxide in electrolytes in comparison with monometallic analogs, and the influence of matrix material on microhardness and relaxation stability was revealed. The character of the dependences of the physical and mechanical properties on the content of the dispersed phase in electrolytes is established. The influence of the nature of the dispersed phase on the graininess of the coatings was studied, the size of the secondary phase particles in the composites was determined, and the influence of the particle concentration on the size of the conglomerates was determined.

Експериментальна частина була виконана за кордоном під час наукової мобільності в Італії на базі Національного Інституту Ядерної Фізики у м. Леньяро. Мета роботи: наукове обґрунтування та удосконалення процесу електроформування корпусу резонатора прискорювача часток типу «ТЕСЛА». Основні завдання: удосконалити технологію виготовлення резонатора шляхом електрохімічного осадження міді; обґрунтувати конструкцію та матеріал форми, склад електроліту та режим електролізу для електрохімічного формування резонатора; дослідити вплив конструктивних параметрів електролізера на рівномірність розподілу металу по поверхні складно профільної металевої форми; дослідити вплив технологічних параметрів процесу фізичного напилення ніобієвого осаду на мідному підшарі. Actuality of the topic. With the development of science, people develop new ways and methods for understanding the world. The most modern technology for finding out most important questions in the field of theoretical physics is Particle Accelerators. In last few decades, a lot of new modern accelerators were built and plans for the new machining were made.

Synthesis of methanesulfonic acid occurs during the course of an anode reaction – oxidation of dimethyl sulfoxide (DMSO). The application of the electrochemical method of oxidation DMSO allows you to control the process. The control parameters are: the potential of the anode, the catalytic activity of the anode material, the temperature of the electrolyte, promoters and inhibitors in the electrolyte. Voltamperic dependences of methanesulfonic acid from dilute solutions of DMSO with background with sulphate acid were contemplated. The emergence of a half-wave at cyclic voltammetric dependences and the dependence of its limiting current density on the concentration of DMSO indicates the occurrence of adsorption processes. We can talk about the process of oxidation of DMSO to methanesulfonic acid through the intermediate stage of the formation of dimethylsulphone. The possibility of electrochemical synthesis of methanesulfonic acid in a diaphragm electrolyzer with the ratio of the anode current density to the cathode 20:1 is shown.

Представлено розроблену технологію електролітно-плазмової обробки циліндричних поверхонь, яка за своїм якісним представленням є безпечною та більш продуктивною технологією порівняно з альтернативними видами (електрохімічна, механічна обробка). Розроблено модель розмірного знімання матеріалу для кількісної оцінки розмірного знімання в процесі електролітно-плазмової обробки. Встановлено зв’язок інтенсивності розмірної електролітно-плазмової обробки з технологічними параметрами процесу та геометрією оброблюваної деталі обертання., The developed technology of electrolytic-plasma treatment of cylindrical surfaces, which, by its quality presentation is safer and more productive technology in comparison with alternative types (electrochemical machining) was presents. The dimensional model of material removal for the quantitative assessment of dimensional lifting in the process of electrolyte-plasma processing was designed. The relation of the intensity dimension plasma electrolytic treatment technological process parameters and geometry of the workpiece treatment was established.

У даному огляді систематизовані відомості про сучасний метод фінішної обробки поверхні виробів із титанових сплавів – електролітно-плазмове полірування (ЕПП). Розглянуті дослідження технології, механізм формування поверхневого шару при обробці, система електроліт-плазма-метал та її особливості, основні уявлення про процес ЕПП та його механізми, проведений порівняльний аналіз наукових досягнень електролітно-плазмового полірування поверхні сталевих та титанових виробів (електроліти, режими, шорсткість поверхні), проаналізована практика електролітно-плазмового полірування, В данном обзоре систематизированы сведения о современном методе финишной обработки поверхности изделий из титановых сплавов – электролитно-плазменном полировании (ЭПП). Рассмотрен ход исследований по данному вопросу, основные представления о процессе ЭПП и его механизме, механизм формирования поверхностного слоя при обработке, система электролит-плазма-металл и его особенности, проведен сравнительный анализ научных достижений электролитно-плазменного полирования поверхности стальных и титановых изделий (электролиты, режимы, шероховатость поверхности), проанализирована практика электролитно-плазменного полирования, In this review, systematic information on the current method of surface finishing products from titanium alloys – electrolytic-plasma polishing (EPP). Reviewed the research on the subject, basic representation of the process EPP and its mechanism, mechanism of surface layer formation during processing, electrolyte-plasma-metal system and its features, carried out comparative analysis of scientific achievements EPP surface of steel and titanium products (electrolytes, regimes, surface roughness), was analyzed practice of electrolytic-plasma polishing. It is shown that, due to lack of experimentally justified scattering ability of the electrolyte at EPP, caring out complex experimental studies of the effect of EPP on such operational characteristics of the surface as corrosion resistance, resistance to intergranular corrosion, coefficient of friction, adhesion strength of galvanic and vacuum-plasma coatings will significantly expand the scope of the application of EPP technologies, nomenclature of processed alloys and increase the reliability of parts and assemblies for various purposes

The paper describes a combined method of preparation and coating by applying a combination of electrolytic-plasma technology (EPT). A productive, environmentally safe and cost-effective process of preparation and coating with the use of modern technology, which allows almost completely replace standard methods of surface preparation and coating. Have been investigated the characteristics of coatings obtained using the developed process. It is shown that during the treatment ecologically safe use electrolytes based salt obtained meets the requirements of the coating., В работе описывается комбинированный метод подготовки и нанесения покрытия посредством применения комбинированной электролитно-плазменной технологии (ЭПТ). Разработан продуктивный, экологически безопасный и экономически выгодный технологический процесс подготовки и нанесения покрытий с использованием современных технологий, который позволяет практически полностью заменить стандартные методы подготовки поверхности и нанесения покрытий. Исследованы характеристики покрытий полученных с применением разработанного технологического процесса. Показано, что в процессе обработки используются экологически безопасные электролиты на основе солей, полученное покрытие удовлетворяет требованиям., У роботі описується комбінований метод підготовки і нанесення покриття за допомогою застосування комбінованої електролітно-плазмової технології (ЕПТ). Розроблено продуктивний, екологічно безпечний і економічно вигідний технологічний процес підготовки і нанесення покриттів з використанням сучасних технологій, який дозволяє практично повністю замінити стандартні методи підготовки поверхні і нанесення покриттів. Досліджено характеристики покриттів отриманих із застосуванням розробленого технологічного процесу. Показано, що в процесі обробки використовуються екологічно безпечні електроліти на основі солей, отримане покриття задовольняє вимогам.

У роботі представлено метод формування ниткоподібних оксидних нанокристалітів на поверхні монокристалічного арсеніду галію. Нанодроти було сформовано методом електрохімічного травлення у розчині соляної та бромистої кислот. Оцінено морфологічні властивості отриманих структур та показано можливість застосування їх у якості газових сенсорів. Стабільність властивостей нанодротів забезпечується наявністю оксидної фази на їх верхівках та по поверхні. Нахил нанодротів пояснюється виходячи з стійкості кристалографічних площин їх граней. В работе представлен метод формирования нитевидных оксидных нанокристаллитов на поверхности монокрсталлического арсенида галлия. Нанопровода были сформированы методом электрохимического травления в растворе соляной и бромистой кислот. Оценены морфологические свойства полученных структур и показана возможность применения их в качестве газовых сенсоров. Стабильность свойств нанопроводов обеспечивается наличием оксидной фазы на их пиках и по поверхности. Наклон нанопроводов объясняется исходя из устойчивости кристаллографических плоскостей их граней. The method of forming filamentary oxide nanocrystals on a surface of monocrystalline gallium arsenide. Nanowires were formed by electrochemical etching in hydrochloric acid and methyl. Reviewed morphological properties of the structures and the possibility of their use as gas sensors. The stability properties of nanowires is ensured by the oxide phase at their tops and on the surface. The slope of the nanowires is explained on the basis of the stability of crystallographic planes of their faces.

Винахід стосується гальванотехніки, використовується в хімічній та машинобудівній промисловості. Спосіб полягає в катодному осадженні з комплексного цитратного електроліту, процес проводять при температурі 20-25 °C, імпульсному струмі амплітудою 3,5-6,0 А/дм² при тривалості імпульсу 5·10⁻³-1·10⁻² с та паузи 1·10⁻²-2·10⁻² с з електроліту складу, моль/дм³: сульфат заліза (III) - 0,1 - 0,15; молібдат натрію - 0,06-0,08; вольфрамат натрію - 0,04-0,06; цитрат натрію - 0,2-0,3; сульфат натрію - 0,1-0,15; борна кислота - 0,1. Технічний результат: спосіб, що заявляється, дозволяє наносити покриття з підвищеною мікротвердістю та корозійною тривкістю для деталей зі сталі та чавуну з вмістом молібдену 25-40 % мас. та вольфраму 6-9 % у сплаві при виході за струмом 65-85 %.

Спосіб електролітичного формування каталітично активних покриттів оксидами мангану та кобальту на вентильних металах, зокрема сплавах алюмінію, причому плазмово-електролітичне оксидування здійснюють густиною струму 5-10 А/дм², при перемішуванні і температурі робочих розчинів 20-30 °C в дві стадії із загальною тривалістю процесу до 30 хв.: на першій стадії – з електроліту (г/л): пірофосфат калію – 66,0-297,0; сульфат кобальту – 7,5-46,5, до напруги U=125-135 В; на другій стадії – із електроліту, (г/л); гідроксид лужного металу – 0,2-50,0; калію перманганат – 7,0-120,0, до кінцевої напруги 180-235 В.

Електроліт для нанесення покриттів сплавом залізо-кобальт-молібден містить сульфат заліза (ІІІ), сульфат кобальту, сульфат натрію, борну кислоту, цитрат натрію. Додатково додається молібдат натрію, при цьому рН=4,0-4,5.

Effects of major parameters of electrolysis on the composition and morphology of the cobalt-molybdenum-tungsten alloy from citrate- pyrophosphate and citrate-ammonium electrolytes have been analysed. It has been shown that the content of component metals in the Co-W-Mo alloy depends on the nature and composition of the electrolyte solution. The influence of electrolysis conditions and regime on the structure and morphology of cobalt alloys with refractory metals has been established. The elemental composition and morphology of the triple cobalt - molybdenum - tungsten coatings have been determined with a scanning electron microscope. Проаналізовано вплив основних параметрів електролізу на склад та морфологію сплаву кобальт-молібден-вольфрам отриманого з цитратно-дифосфатного та цитратно-амоніачного електролітів. За допомогою сканівного електронного мікроскопу досліджено склад і морфологію потрійних покриттів. Було показано, що вміст компонентів в сплаві Со-W-Мо залежить від природи ліганда і співвідношення концентрацій сплавотвірних металів. Встановлено вплив густини струму, а також часу імпульсу та паузи на структуру і морфологію покриттів.

Сучасний етап розвитку медичної науки характеризується появою цілого ряду нових медичних методів, заснованих на інтелектуальних технологіях. В експериментальній частині розглянуто метод зворотного зв’язку для сумарного збору біоенергетичних потенціалів, використано «Біокоректор» для виявлення патологічних змін в організмі людини та проведення біорезонансної терапії, а також встановлення рівноваги біоенергетичного балансу., The current stage of the medical science development is characterized by the appearance of a number of new medical methods based on intelligent technologies. The experimental part is dedicated to the feedback method with the view of total bioenergy potentials collection. We used the "Biocorrector" to detect pathological changes in the human body, to conduct bioresonance therapy and to establish the bioenergetic balance