Search

Life-threatening diseases to the family of cancer patient are psychotraumatic situation and present a difficult challenge.The aim of the study was to evaluate the psychopathological symptoms, namely the manifestations of anxiety and depression in relatives of cancer patients at different stages of the disease and depending on the level of adaptation of the family system.Contingent and research methods. The study involved 288 families with a cancer patient, with women in 174 families, and men in 144 ones. At the stage of primary contact with cancer, there were 78 families with women and 51 families with men, and 96 and 63 families, respectively, after the recurrence of the disease. Among the interviewed families, 55 families were classified as “adapted”, 127 were “borderline”, 106 were “disadapted”. HADS was used to assess the psychopathological symptoms of anxiety and depression.Results. The psycho-emotional state of relatives cancer patients was determined by the combination of the influence of a number of factors, which included the stage of the disease, the level of family adaptation, gender component. The increase in psychopathological symptoms, both depressive and anxious, led to the continuation of the disease as a result of the growing needs of the patient and the need for psychosocial support. Violation of family adaptation correlated with the severity of psychopathological manifestations. The psycho-emotional state of women was dominated by the anxiety state, while the men had relatively higher depressive manifestations.Conclusions. Psychocorrection of emotional state of cancer patient’s relatives and stabilization of the family system are important components of medical-psychological help in oncology practice, Заболевания угрожающие жизни пациента для его семьи представляют психотравмирующую ситуацию и являются сложным жизненным вызовом.Целью исследования было оценить психопатологические симптомы, а именно проявления тревоги и депрессии у родственников онкологических пациентов на разных этапах течения заболевания и в зависимости от уровня адаптации семейной системы.Контингент и методы исследования. В исследовании приняли участие 288 семей с онкологическим пациентом, женщинами - 174 семьи, и мужчинами - 144. На этапе первичного столкновения с онкологической патологией было 78 семей женщин и 51 – мужчин, в период после возвращения болезни соответственно 96 и 63 семей. Среди опрошенных семей к «адаптированным» было отнесено 55 семей, «пограничным» - 127, «дезадаптированным» - 106. Для оценки психопатологических симптомов тревоги и депрессии применена «Госпитальная шкала тревоги и депрессии» (HADS).Результаты. Психоэмоциональное состояние родственников онкологических пациентов определялось сочетанием влияния ряда факторов, к которым относились: этап течения заболевания, уровень семейной адаптации, гендерная составляющая. К росту психопатологической симптоматики как депрессивного, так и тревожного характера приводило продолжение болезни вследствие роста потребностей больного и необходимости в психосоциальной поддержке. Нарушение семейного приспособления сопровождалось усилением выраженности психопатологических проявлений. В психоэмоциональном состоянии женщин доминировало тревожное состояние, а у мужчин были более выражены депрессивные проявления.Выводы. Психокоррекция эмоционального состояния родственников онкобольных и стабилизация семейной системы являются важными составляющими медико-психологической помощи в онкологической практике, Захворювання, що становить вітальну загрозу, для родини пацієнта за своїм змістом є психотравмуючими і становлять складний виклик.Метою дослідження було оцінити психопатологічні симптоми, а саме прояви тривоги та депресії у родичів онкологічних пацієнтів на різних етапах перебігу захворювання та в залежності від рівня адаптації сімейної системи.Контингент та методи дослідження. У дослідженні прийняли участь 288 сімей з онкологічним пацієнтом, жінками – 174 родини, та чоловіками – 144. На етапі первинного зіткнення з онкологічною патологією було 78 сімей жінок та 51 сім¢я чоловіків, та у періоді після повернення хвороби відповідно 96 та 63 родини.Серед опитуваних родин до «адаптованих» було віднесено 55 сімей, «межових» - 127, «дезадаптованих» - 106. Для оцінки психопатологічних симптомів тривоги та депресії застосовано «Госпітальну шкалу тривоги та депресії» (HADS).Результати. Психоемоційний стан родичів онкологічних пацієнтів визначався поєднанням впливу ряду чинників, до яких відносилися етап перебігу захворювання, рівень сімейної адаптації, гендерна складова. До зростання психопатологічної симптоматики як депресивного так і тривожного характеру приводило продовження хвороби в наслідок зростання потреб хворого і необхідності у психосоціальній підтримці. Порушення сімейного пристосування супроводжувалося посиленням вираженості психопатологічних проявів. У психоемоційному стані жінок домінував тривожний стан, а у чоловіків порівняно вищими були депресивні прояви.Висновки. Психокорекція емоційного стану родичів онкохворих та стабілізація сімейної системи є важливими складовими медико-психологічної допомоги у онкологічній практиці