Search

Мета статті полягає у дослідженні особливостей туристично-рекреаційної сфери в економіці територіальних громад Львівщини в умовах воєнного стану в Україні. В даній статті досліджено Львівщину як один з найбільш привабливих регіонів для туризму в Україні. Обґрунтовано цінність історико-культурних туристичних ресурсів Львівщини, які привертають увагу відвідувачів. Здійснено групування туристично-рекреаційної діяльності на Львівщині за основними категоріями, що надають широкий спектр можливостей для туристів у Львівській області, незалежно від їхніх інтересів та вподобань. Досліджено і описано інфраструктуру громад Львівщини, яка відіграє важливу роль у розвитку туристично-рекреаційного потенціалу регіону, створюючи комфортні умови для туристів і рекреантів та сприяють зростанню їх потоку. Виокремлено основні складові інфраструктури, які впливають на туристично-рекреаційний сектор Львівщини. Акцентована увага на наявності на Львівщині розвиненої інфраструктури територіальних громад, що є ключовим фактором, який сприяє зростанню туристичного руху в регіоні, створюючи комфортні умови для відвідувачів і сприяючи розвитку туристичної індустрії. Підкреслено, що інтенсивний розвиток туризму на Львівщині можливий за умови вирішення наявних проблем органами місцевого самоврядування. Обґрунтовано важливість застосування принципів сталого використання природних ресурсів у туристично-рекреаційній діяльності Львівщини і наведено їх значення. Обґрунтовано негативний вплив війни на туристично-рекреаційну сферу територіальних громад Львівщини. Доведено серйозний вплив війни на туристично-рекреаційну сферу територіальних громад Львівщини, що веде до великої кількості негативних наслідків для розвитку туризму та місцевої економіки. В статті запропоновано перспективні напрями для розвитку туризму в різних територіальних громадах Львівщини. У статті досліджено особливості туризму та рекреації в економіці територіальних громад Львівщини. Розглянуто вплив туристичної галузі на соціально-економічний розвиток регіону, а також ресурси та стратегії, які можуть бути використані для максимізації її потенціалу.

В статье выявляются закономерности социальных процессов во взаимосвязях и взаимовлиянии развития туризма, транспортной инфраструктуры и местного сообщества в Тоджинском кожууне Республики Тыва. Интерес к данной территории обусловлен значительными переменами в ней, связанными с введением в эксплуатацию дороги Кызыл — Тоора-Хем (2009 г.) и недавним (2022 г.) открытием моста, связавшим берега Большого Енисея Также в ходе обследования зафиксировано отношение социума к происходящим изменениям в рассматриваемой сфере. Актуальная проблема заключается в том, что в реализации территориальных и отраслевых планов развития, часто возникают противоречия между участниками, вовлеченными в этот процесс. Возможные расхождения обусловлены разнонаправленными интересами (индивидуальными и групповыми) множественных представителей различных сторон. Характерные противоречия проявляются в отношениях коренного населения к развитию туризма. Авторы выделили ряд групп населения с разноплановыми интересами, демонстрирующих различное отношение к освещаемой проблеме: представители администрации — как с оптимизмом и перспективой экономического развития, так и с проведением дополнительной профилактической работы; представители учреждений бюджетной сферы и пенсионеры — с осторожностью, но пониманием большей доступности к медицинским и образовательным услугам; представители организаций, прямо или косвенно связанных с обслуживанием туристов — с возможностью получения дополнительного дохода; представители организаций, не связанных с туризмом — нейтрально без конкуренции население; не связанных с туризмом — двоякое, противоречивое, с пониманием как плюсов в развитии транспортного сообщения и минусов от воздействия на культурную и природную среду.

The aim of our research is to show how Székesfehérvár, an industrial city in Hungary, can adapt to the challenges of the 21st century in the field of sustainability from the perspective of tourism. The city has launched a number of initiatives that directly address the sustainability of tourism. These projects include the expansion of green spaces, the promotion of environmentally friendly transport solutions and the protection of the local economy and heritage. A key element in the development of sustainable tourism is raising environmental awareness, which includes the organisation of educational programmes and community events to promote sustainable lifestyles among residents and visitors. Our research looked at how sustainability is integrated into the city's tourism-related developments and how this approach is becoming a key element of urban development. In our analysis, we look in detail at specific projects and programmes that have been implemented in Székesfehérvár in the context of sustainability, and assess their effectiveness, challenges and reception by residents and tourists. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Modern development of the tourism industry in the Republic of Kazakhstan is a rather active and intensive process, the main task of which is the gradual development of tourism in the country, corresponding to regional and international requirements of the tourism business and the provision of a full range of tourist services of different levels and directions. The purpose of the research, outlined in the article, was the process of formation of a modern methodology of designing a tourism company, based on the practical experience of the authors for more than ten years. The authors studied and analyzed the main regulatory and legislative documents that have a direct impact on the development of tourism in the country, as well as reports of leading tourism organizations of the country. Modern trends in the market of the service sector were studied, a large-scale survey of both the actors of the tourism industry and consumers of tourism services was conducted. The authors prepared a qualitative algorithm for creating a tourism company, which was the result of practical activity in the field of opening and successful management of tourism business from 2012 to the present. These studies, outlined in the article, will allow not only to form a qualitative idea of the current stage of tourism development in the Republic of Kazakhstan, but also give the opportunity to use the algorithm of opening a tourism company to build a successful tourism business in Europe. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Copyright of Economic Series of the Bulletin of the L.N. Gumilyov ENU is the property of L.N. Gumilyov Eurasian National University and its content may not be copied or emailed to multiple sites or posted to a listserv without the copyright holder's express written permission. However, users may print, download, or email articles for individual use. This abstract may be abridged. No warranty is given about the accuracy of the copy. Users should refer to the original published version of the material for the full abstract. (Copyright applies to all Abstracts.)

This article reveals the theoretical and practical issues of using virtual reality technologies in the field of providing tourist services. The position is argued that innovative technologies, which are currently involved in all aspects of our lives, whether it is a commercial sphere or a service sphere, have not bypassed the tourism industry. Such technological development has become very effective in the national economy of any country in the world, as new technologies can overcome obstacles related to space and time barriers, pandemic outbreaks, etc. In the scientific literature, virtual tourism has become a rather promising phenomenon for the research of lawyers, marketers, sociologists and psychologists. The peculiarities of the application of virtual reality technologies in the tourism field have been the subject of research by many foreign scientists for several years. The largest number of publications on this issue is in Asian countries, in particular China and Indonesia, where the tourism sector has been most affected due to the outbreak of the COVID-19 pandemic and travel restrictions. Their experimental studies reveal the main positive and negative aspects of the use of virtual reality technologies in the tourism sector. Within the framework of our research, attention is paid to the specifics of the application of certain types of virtual and augmented reality technologies in the field of providing tourist services. In particular, we characterized tourism using the system of immersive virtual reality technologies, photorealistic 360-degree virtual tours, travel blogs, live broadcasts. Although this is not an exclusive list, virtual tourism can be supplemented with technologies of augmented reality, panoramic online tour, 3D photos, videos, etc. It was found that the application of virtual reality technologies in tourism is indispensable for the creation of a new travel industry. It can enable users to visualize a virtual world by responding to visual, moving and audio cues, creating a sense of presence without having to leave their home or comfort zone. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The article explores key aspects related to inclusive tourism and its impact on the social integration of individuals with disabilities in Ukraine during the period from 2017 to 2021. It highlights the increase in the number of people with disabilities and defines the concept of inclusive tourism, its development, and its purpose to facilitate the inclusion of the target audience into society. The interconnection between inclusive tourism and social integration is investigated, emphasizing the importance of the participation of individuals with disabilities in tourist events and programs. The article also analyzes the impact of the COVID-19 pandemic on inclusive tourism and explores possibilities for overcoming difficulties arising from travel restrictions. In conclusion, the article emphasizes the significance of inclusive tourism as a tool for social integration and addresses pertinent issues related to the development of this field, considering not only the demand for such services but also the challenges arising from external factors, such as the pandemic. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The article defines the key aspects of methodical support of financial management of entrepreneurial universities in the conditions of digitalization, smart economy and development of educational tourism. Attention is focused on the fact that at this time Ukraine faced complex phenomena caused by the invasion of the Russian Federation on the territory of our state, which caused powerful changes in all sectors, industries and industries of Ukraine. It was noted that against the background of active digitalization and financial instability, migration shifts and the flow of human resources took place. In this context, there is a need for an active policy of creating and evaluating the effectiveness of the concept of financial management of entrepreneurial universities in the conditions of digitalization, smart economy and the development of educational tourism, taking into account the challenges faced by the modern economy of Ukraine. With the use of methods of production functions, the article proposes an assessment of the financial management of entrepreneurial universities. It was noted a need to increase the financial support of entrepreneurial universities, which is important for improving the quality of education and tax revenues at the regional and state levels. Attention is focused on the phenomenon of increased outflow of students outside of Ukraine with the simultaneous outflow of teaching staff abroad. It was noted that it is the effective financial policy of supporting entrepreneurial universities that can reduce negative phenomena in education. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The article highlights the issues of developing a methodical approach to the analysis and assessment of the competitiveness capability of tourism industry (TI) entities. The main tasks of the study include the analysis of the existing methodical approaches to the assessment of the competitive potential (CP) of business entities and the level of TI development, the justification of the author's methodical approach based on the criteria of transformation of the CP, which allows to determine the level of balance between providers of tourist services and their consumers. The author's methodical approach to the analysis and assessment of the CP of the subjects of the TI is substantiated. The main features of the methodical approaches to assessing the competitive potential of TI entities (CPTIE) are the use of quantitative assessment methods, wide coverage of indicators, an assessment of the entity's strengths and weaknesses, its competitive advantages and relevant conditions for sustainable development, extensive use of the rank method. The proposed methodical model consists of 5 blocks: Block 1 – justification of research elements; Block 2 – determination of research areas; Block 3 – selection of indicators system; Block 4 – calculation of the integral index; Block 5 – transformation of the CPTIE depending on the level of balance/imbalance between suppliers and consumers of tourism services. Each of the blocks contains structural elements of analytical research. The results of the study indicate that the proposed methodical approach to the assessment and analysis of the CPTIE can be used as a basis for developing differentiated approaches to the assessment of transformational changes depending on the phase of their current state. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The purpose -- to highlight the peculiarities of the construction of the regime of residence and movement for foreign citizens in Soviet Ukraine in 1919s--1959s. The analysis covers the period from the beginning of the formation of the recording and registration system to the time when a clear organizational and executive system of legal and geographical prohibitions for visitors from abroad was built. The research objectives are to analyze the main principles of the Bolshevik concept of geographical and social isolation, the legal framework of various prohibitions and restrictions, and to review the institutional and instrumental specifics of control over foreigners. The methodology combines the tools of historical and legal analysis, social anthropology and the concept of social creation of spatial. The scientific novelty lies in the formulation and disclosure of the problem of conceptualization and practical implementation of prohibitions and restrictions for foreigners who visited the Ukrainian SSR, highlighting the peculiarities of transformations on the way from regular registration to strict control over them. Conclusions. The author has proved that the first practices of restrictions for foreigners who, for various reasons, were in Soviet Ukraine emerged in the first years after the Bolsheviks seized power. Certain milestones in the establishment of a special regime for foreign visitors were in 1935--1936 when the first rules of residence and movement were introduced for them, and 1959, on the eve of the beginning of mass foreign tourism, when a clear hierarchy and area of institutional responsibility were already established and the list of closed areas was specified. It was established that the Communist Party leadership, the high military command, and the Soviet special services were involved in the formation of the inaccessible area. The latter also took practical measures to ensure that guests from abroad complied with the regime rules. Strict control of behavior and restrictions on the movement of foreigners formed their specific view of the Soviet state. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Постійне зростання міжнародного турис­тичногообміну призвело до необхідності його правового регулювання на міжнародному рівні і створення різних міжнародних туристичних організацій. Актуальність дослідження зумовле­на зростанням ролі міжнародних організацій у розвитку співпраці у сфері туризму. Метою до­слідження є визначення особливостей функці­онуванняміжнародних туристичних організацій як суб’єктів міжнародного туристичного права. Для проведення об’єктивного дослідження ви­користанонаступні методи: аналізу та синтезу; дедукції та індукції; структурно-логічного уза­гальнення; систематизації. У статті визначено специфічні ознаки та осо­бливості діяльності міжнародних туристичних організацій. Встановлено, що міжнародні орга­нізації відіграють важливу роль у формуванні та застосуванні міжнародного права як у процесі його формування, так і в реалізації. Міжнародні туристичні організації утворюються шляхом до­бровільного приєднання та участі представників туристичного сектора з різних країн, неперерв­нодіють відповідно до прийнятих статутів і вже підтвердили свою ефективність як важливий ін­струментміжнародного співробітництва. Визна­чено правовий статус міжнародних туристичних організацій. Встановлено, що найпоширенішою міжнародною туристичною структурою є асоці­ація, яка об’єднує на добровільній основі наці­ональні організації, підприємства туристичної індустрії та фізичних осіб для вирішення кон­кретних завдань у галузі туризму. Узагальнено підходи до класифікації між­народних туристичних організацій. Розглянуто класифікацію міжнародних туристичних орга­нізацій за видами діяльності, сферами діяль­ності, національно-територіальною ознакою та за суспільно-державною ознакою. Міжнарод­ні туристичні організації зазвичай поділяють на наступні основні групи: світові загального характеру; регіональні загального характеру; регіональні галузевого характеру; спеціалізо­вані; особливі. У статті розглянуто роль провідних міжнарод­них туристичних організацій у розвитку сфери туризму. Організація Об’єднаних Націй визнала провідну роль Всесвітньої туристичної органі­зації в сфері туризму і подорожей, покладаючи на неї ключову відповідальність за сприяння розвитку відповідального, стійкого і доступно­го туризму, покликаного сприяти економічно­му зростанню, міжнародному взаєморозумінню, миру, процвітанню, а також взаємній повазі і безумовному дотриманню громадянських прав і основних свобод.

Актуальность работы определяется необходимостью анализа пространственной дифференциации туристско-рекреационной деятельности на муниципальном и региональном уровнях в связи с развитием туризма на Северо-Восточном Кавказе. Цель работы – рекреационное районирование территории Северо-Восточного Кавказа на основе анализа туристско-рекреационного потенциала, пространственной организации рекреационных сетей, транспортной доступности и рекреационной освоенности. Методы работы: анализ и синтез результатов ранее проведенных исследований, контент-анализ, сравнительный, статистический и картографический. Карта-схема предлагаемого районирования составлена с использованием программы CorelDRAW путем синтеза карт Северо-Восточного Кавказа: административной, ландшафтной, геоморфологической, туристской, размещения санаторно-курортных организаций и плотности дорожной сети на муниципальном уровне. Результаты работы. Анализ трудов отечественных и зарубежных ученых, посвященных вопросам рекреационного районирования и зонирования территории, выявил множество подходов к определению критериев районирования, в зависимости от обозначенных целей, масштабов исследуемой территории, локализации ресурсного потенциала и др. Проведенные исследования позволили выделить на Северо-Восточном Кавказе шесть рекреационных районов, различающихся по целому ряду критериев (географическое положение, ландшафтная структура, обеспеченность туристско-рекреационным потенциалом, транспортная доступность, обеспеченность рекреационными учреждениями). Для каждого рекреационного района обоснованы приоритетные направления развития туризма и рекреации. Наиболее широкий набор разновидностей туристско-рекреационной деятельности (как существующих, так и перспективных) обнаружен в высокогорном рекреационном районе, где он в определенной степени лимитируется низким уровнем транспортной доступности, а наименьший – в низменном (полупустынном) районе. Приморский рекреационный район выгодно отличается наибольшей обеспеченностью туристической инфраструктурой, рекреационной освоенностью и возможностями для развития морского и лечебно-оздоровительного туризма. Полученные результаты могут способствовать решению текущих задач развития туристической отрасли, а также найти применение в разработке стратегий развития туризма в регионах Северо-Восточного Кавказа.

Стаття присвячена аналізу конкурентоспроможності туристичної сфери на рівні економічних районів України. Визначено категорією відносної конкурентоспроможності економічного району. Розроблено методику оцінки інтегрального показника відносної конкурентоспроможності макрорегіону за семибальною шкалою. Апробована практика обрахунку галузевих і територіальних розривів. Виявлено дисбаланси між економічними районами за рівнем відносної конкурентоспроможності у туристичній сфері. Запропоновано диференціювати напрями політики регулювання для подолання дисбалансів макрорівня за результатами індексу відносної конкурентоспроможності макрорегіонів. Практичне значення такого підходу полягає у створенні синергетичних ефектів взаємодії задля оптимального поєднання ринкових принципів і державного регулювання туристичної сфери.

Стаття присвячена українській історіографії дослідження розвитку інноваційних технологій у туризмі України в умовах воєнного стану. Розглянуто ключові виклики для галузі, серед яких безпекові ризики, зміни попиту, а також необхідність створення нових бізнес-моделей, що враховують умови кризи. Проведено аналіз наукових підходів до впровадження сучасних цифрових технологій, таких як онлайн-платформи для бронювання, безконтактні сервіси, смарт-технології та рішення для забезпечення кібербезпеки. Окрема увага приділяється зарубіжному досвіду країн, які успішно відновили туристичний сектор після військових конфліктів. Стаття узагальнює основні наукові праці та тенденції розвитку туристичної галузі в Україні, визначаючи перспективи її відновлення та подальшого розвитку після завершення воєнних дій.

Стаття присвячена аналізу сучасної системи забезпечення інклюзивних рекреаційних послуг. Досліджено важливість функціонування та розвитку системи інклюзивних рекреаційних послуг. Встановлено, що політика ведення сучасної системи забезпечення інклюзивних рекреаційних послуг має багато проблем, які суттєво знижують рівень розвитку інклюзивності в нашій країні. Доведено, що важливість становлення відповідного рівня інклюзивності на разі дуже важливий для нашої країни, особливо в умовах війни с країною агресором росією, яка робить суттєву частину нашого населення інвалідами. Названо перспективні напрями розвитку сучасної системи забезпечення інклюзивних рекреаційних послуг. Розроблена схема забезпечення інклюзивних рекреаційних послуг в якій охарактеризовано основні її компоненти. Надано рекомендації щодо удосконалення системи забезпечення інклюзивних рекреаційних послуг. Інклюзивні туристично-рекреаційні послуги та інфраструктурне забезпечення є важливими елементами для відновлення людського потенціалу України, особливо в умовах посткризового або постконфліктного періоду. У контексті України, після воєнних дій та кризи, туристично-рекреаційні послуги можуть відігравати значну роль у відновленні населення, як через безпосередню допомогу людям, так і через економічне зростання регіонів. Важливо підкреслити, що психологічна підтримка та створення доступних (безбар'єрних) туристично-рекреаційних просторів для осіб з інвалідністю є важливими складовими комплексного підходу до реабілітації, соціальної інтеграції та покращення якості життя таких осіб. Розвиток цієї сфери може значно поліпшити фізичний і психоемоційний стан людей з обмеженими можливостями, сприяючи їхньому повноцінному включенню в суспільне життя. Таким чином, психологічна підтримка та створення безбар'єрних туристично-рекреаційних просторів є важливими кроками до поліпшення якості життя людей з інвалідністю, їх соціальної інтеграції та зміцнення суспільної єдності, які зараз саме у даний час є дуже актуальною ініціативою, що потребує активної позиції суспільства, місцевих органів самоврядування та державної підтримки.

У статті розглянуто передумови формування і розвитку категорії «сталий туризм» протягом останніх 30 років. Проведено детальне дослідження нормативно-методологічної бази сталого туризму як критично важливого для навколишнього середовища виду туристичної діяльності. Сталий туризм являє собою концепцію, що охоплює повний туристичний досвід, включаючи напрямки вирішення економічних, соціальних та екологічних проблем, а також увагу до покращення досвіду туристів і задоволення потреб місцевих спільнот. Розглянуто міжнародний досвід регулювання і впровадження засад сталого туризму у діяльність туристичних організацій. Відокремлено змістовні принципи сталого туризму, його концепцію, філософію та вплив на економічну, екологічну та соціальну сфери суспільного життя. Розглянуто відмінності між класичним туризмом та сталим туризмом. Зазначено важливість впровадження принципів сталого туризму для місцевих спільнот та розвитку національних економік країн світу.

Стаття присвячена статистичному дослідженню основних показників діяльності підприємств, що провадять свою діяльність у сфері туристичного бізнесу. Проаналізовано тенденції прибутковості, динаміка кількості суб’єктів господарювання, проведено оцінку ефективності їх діяльності на основі порівняння темпів росту таких показників як кількість суб’єктів господарювання, чисельність зайнятих працівників, витрати на персонал, обсяг реалізованих послуг, чистий прибуток. Виявлено, що найбільш сприятливими періодами діяльності були 2018-2019 роки. Виявлено тенденції до зменшення кількості підприємств у галузі протягом 2022-2023 років. Досліджено фактори, які зумовлюють підвищену ризиковість туристичної сфери. Окреслено напрямки розвитку галузі у контексті пост воєнного відновлення. Наголошено на необхідності удосконалення системи управління ризиками туристичних підприємств.

Северо-западным форпостом Арктической зоны Российской Федерации является Мурманская область, которой в мае 2024 г. исполнилось 86 лет. На её территории базируется Северный флот, играющий важную роль в укреплении обороноспособности страны. В статье предпринята попытка анализа первого этапа реализации задач, изложенных в п. 20 Стратегии развития Арктической зоны Российской Федерации и обеспечения национальной безопасности на период до 2035 г. применительно к Мурманской области. Особое внимание уделено анализу состояния и развития Мурманского морского порта и транспортного узла, Северного морского пути, закрытых административно-территориальных образований. Освещается деятельность Центра строительства крупнотоннажных морских сооружений, развитие транспорта, энергетической инфраструктуры, модернизация аэропортовых комплексов, развитие рыболовства, науки, вопросы подготовки кадров, а также инициативы по развитию туристско-рекреационных кластеров на территории области.

Благодаря способности блокчейна формировать транспарентность процессов, он может стать основой фундаментальных трансформаций в деловых отношениях в индустрии туризма и радикальных преобразований бизнес-процессов. Для того, чтобы потенциал блокчейна в туристской отрасли раскрылся наиболее эффективно, необходимо перестроить туристские бизнес-модели на его основе. Целью представленного исследования явилась разработка концептуальной бизнес-модели предприятий туристской индустрии, функционирующих на базе платформы блокчейна. Для достижения указанной цели был реализован редизайн бизнес-модели Osterwalder Canvas в сфере туризма на блокчейн-платформе. Основным методом сбора данных являлся экспертный опрос, проведенный в формате полуструктурированных личных интервью. Для проведения опроса были отобраны 12 респондентов, являющихся экспертами в области блокчейна и туризма. Результаты исследования отражены в формате бизнес-модели. Данное исследование имеет несколько теоретических выводов: во-первых, внедрение на технологии блокчейна в туризме создает новую отраслевую бизнес-модель. Во-вторых, предлагаемая модель рассматривает рынок туристского бизнеса с системной точки зрения. В-третьих, блокчейн создает уникальную возможность удовлетворить потребности стейкхолдеров и клиентов в сфере туризма посредством однорангового взаимодействия. Практическое значение исследования выражается в определении важной роли дезинтермедиации и смарт-контрактов в туристской бизнес-модели на блокчейн-платформе.

Copyright of Economic Series of the Bulletin of the L.N. Gumilyov ENU is the property of L.N. Gumilyov Eurasian National University and its content may not be copied or emailed to multiple sites or posted to a listserv without the copyright holder's express written permission. However, users may print, download, or email articles for individual use. This abstract may be abridged. No warranty is given about the accuracy of the copy. Users should refer to the original published version of the material for the full abstract. (Copyright applies to all Abstracts.)

Стаття розглядає тенденції та перспективи курортно-рекреаційних об’єктів інноваційного спрямування в Україні. Курортно-рекреаційна сфера є важливою частиною сфери послуг, що спрямована на задоволення потреб населення у відпочинку, оздоровленні та рекреації. Вона об'єднує різні види діяльності, такі як готельний бізнес, СПА та велнес-послуги, екскурсійні програми, спортивні та розважальні заходи, що створюють додаткову цінність для споживачів завдяки інтегрованості послуг. Висвітлено основні характеристики курортно-рекреаційної сфери, включаючи її сезонність, високий рівень конкуренції, орієнтацію на потреби клієнта та інноваційність. Окрему увагу приділено аналізу різних типів рекреаційних об'єктів та комплексів, які функціонують на українському ринку, їх особливостям та перспективам розвитку. Підкреслено значення розвитку інноваційних комплексів, таких як тематичні парки, курортні комплекси, штучні гірськолижні комплекси та рекреаційні зони водних розваг, що відповідають сучасним тенденціям відпочинку.

Сучасний туристичний ринок характеризується високим рівнем конкуренції, що вимагає від бізнесів постійного пошуку нових шляхів підвищення ефективності та якості своїх послуг. Оскільки одним із ключових факторів, що впливають на конкурентоспроможність туристичних підприємств, є логістика, в останні роки її роль значно зросла, перетворившись на стратегічний інструмент досягнення успіху. Наразі ефективна логістика дозволяє оптимізувати всі етапи процесу надання туристичних послуги, від бронювання до повернення клієнта додому, забезпечуючи високий рівень задоволеності споживачів. Отже, метою статті є дослідження ролі логістики як стратегічного фактора конкурентоспроможності в туристичній галузі на прикладі конкретних успішних кейсів. Проведене дослідження підтвердило, що логістика в туристичній галузі є стратегічним фактором її конкурентоспроможності, оскільки являє собою комплекс взаємопов’язаних процесів, спрямованих на ефективне планування, організацію та управління потоками товарів, послуг та інформації, пов’язаних з туристичною діяльністю.

Сфера послуг є однією з найважливіших сфер суспільного життя, яка впливає на якість життя населення. Туристична послуга є результатом діяльності туристичного підприємства, спрямована на задоволення відповідних потреб туристів. Робота турпідприємства включає організацію всієї подорожі та надання окремих послуг. Аналіз турпідприємств в умовах економічної нестабільності та практичні пропозиції щодо активізації його економічної діяльності є важливою темою для дослідження. У роботі проаналізовані праці вітчизняних науковців з питань організації туристичної діяльності, аналізу діяльності туристичних підприємств, характеристиці організаційних засад, створення та діяльності туристичного підприємства, технології проектування, розробки та збуту тур продукту. Обгрунтовано вибір об’єкта дослідження – мережа туристичних агенцій «Поїхали з нами», яка є досить конкурентноспроможною на ринку туристичних послуг, та при оптимізації послуг має можливість покращити свій рейтинг. За результатами аналізу сформовані пропозиції щодо активізації та підвищення ефективності функціонування мережі туристичних агенцій «Поїхали з нами», які знайшли відображення в таких напрямках: розширення асортименту послуг, а саме створення нового туристичного продукту – детокс турів, впровадження інстаграм-турів, просування круїзного туризму, активний розвиток внутрішнього туризму, широкий вибір різних видів турів. Другий напрям: активізація рекламної діяльності, зокрема в соціальних мережах. Третій напрям: впровадження гнучкої системи знижок. Четвертий − стратегія співпраці. На заключному етапі в роботі виділені основні бізнес-процеси, види діяльності підприємства такі як: виробництво послуг, матеріально-технічне забезпечення, кадровий менеджмент, інноваційний менеджмент, фінансовий стан, маркетинг, інноваційний менеджмент, екологічний менеджмент, корпоративна культура, імідж, надана їх загальна характеристика, опис та визначені основні перешкоди, які можуть вплинути на реалізацію даних бізнес-процесів.

Сучасний розвиток інформаційних технологій суттєво впливає на готельне господарство та туризм, роблячи електронне управління ключовим елементом успішного функціонування підприємств цієї галузі. Підвищення ефективності, автоматизація процесів та забезпечення високого рівня обслуговування клієнтів стали можливими завдяки впровадженню міжнародних стандартів та інноваційних технологій. Незважаючи на значний прогрес у впровадженні електронного управління, багато готелів стикаються з проблемами інтеграції новітніх технологій, забезпечення безпеки інформації та відповідності міжнародним стандартам. Метою даного дослідження є аналіз міжнародних стандартів електронного управління у готельному господарстві, оцінка їх впливу на ефективність готельного бізнесу та розробка рекомендацій щодо впровадження нових технологій та підходів. Об’єктом дослідження є готельне господарство і туризм, а предметом дослідження є електронне управління в цій галузі, зокрема міжнародні стандарти та перспективи їх впровадження. У дослідженні використано методи системного аналізу, компаративного аналізу, а також кількісні та якісні методи аналізу даних. Метод системного аналізу застосовувався для оцінки впливу міжнародних стандартів на діяльність готельних підприємств. Компаративний аналіз допоміг порівняти практики електронного управління в різних країнах та визначити найкращі підходи. Кількісні методи використовувалися для аналізу даних про ефективність впровадження технологій, а якісні методи – для збору та аналізу думок експертів у галузі. Автором було здійснено огляд міжнародних стандартів електронного управління, проаналізовано їх вплив на готельне господарство, а також визначено перспективи та запропоновано рекомендації щодо впровадження новітніх технологій у цій сфері. Результати дослідження показують, що впровадження міжнародних стандартів електронного управління сприяє підвищенню ефективності та якості обслуговування у готельному господарстві. Рекомендації щодо практичного впровадження включають необхідність інтеграції систем управління якістю, інформаційної безпеки та екологічного менеджменту. Особливу увагу слід приділити розвитку інтернету речей, штучного інтелекту та блокчейн-технологій для оптимізації процесів та підвищення конкурентоспроможності готельних підприємств.

Екскурсійні послуги є неодмінним складником туристичного продукту, виконуючи в процесі його реалізації надзвичайно важливу роль. Екскурсійна діяльність сприяє багатогранному розвитку людей, громад і суспільств, позитивно сприяючи, зокрема, на освіту й навчання, культурні обміни, особистий розвиток, соціальні зв'язки, охорону довкілля, громадську активність та добробут. Використовуючи можливості наочного навчання та дослідження, екскурсії сприяють створенню більш освіченого, взаємопов'язаного та стійкого світу.

У статті розглянуто специфіку формування організаційно-економічних та фінансових засад відновлення конкурентоспроможності сфери гостинності України в умовах сучасних викликів і трансформацій. Досліджено значення готельно-ресторанного бізнесу як одного з вагомих секторів національної економіки, що забезпечує внесок у ВВП країни, створює робочі місця та сприяє розвитку туризму. Визначено основні проблеми та виклики, з якими стикається сфера гостинності України під час війни, включаючи вплив глобальних економічних криз, зниження туристичних потоків та зміни у поведінці та запитах споживачів. Проаналізовано перспективи відновлення конкурентоспроможності в контексті впровадження інноваційних технологій, модернізації інфраструктури та підвищення якості послуг. Доведено важливість державно-приватного партнерства, стимулювання інвестицій та підтримки з боку держави для забезпечення стійкого розвитку сфери гостинності. Визначено, що комплексний підхід до організаційно-економічних та фінансових аспектів може забезпечити відновлення та підвищення конкурентоспроможності сфери гостинності, а також позитивно вплинути на економічне зростання та інтеграцію України у світовий туристичний ринок в майбутньому.

У статті розглянуто особливості та стан розвитку агротуризму в Австрії в контексті можливостей застосування наявного досвіду в Україні. Встановлено, що агротуризм в Австрії має ключове значення для розвитку сільських територій, є важливою формою диверсифікації діяльності сільськогосподарських виробників та поширений у різних провінціях країни. Відмічається тенденція до скорочення кількості суб’єктів агротуристичного бізнесу при одночасному зростанні якості обслуговування відпочиваючих та інших видів сільського туризму. Заслуговують на увагу окремі аспекти розвитку агротуризму, зокрема профіль діяльності суб’єктів агротуризму з точки зору окремих потреб споживачів та спеціалізації фермерських господарств, організація і функціонування туристичних об’єднань на різних рівнях, вимоги до агротуристичної діяльності, розвиток агротуризму на засадах сталого розвитку, пропозиція мережевого продукту, особливості категоризації агротуристичних об’єктів, розширення асортименту агротуристичного продукту на основі впровадження інновацій.

Статтю присвячено питанню комплексного огляду та ідентифікації можливих стратегічних пріоритетів розвитку індустрії туризму та готельного бізнесу як драйверів соціально-економічного розвитку держави у сучасному та найближчому повоєнному періодах. Досліджено сучасні особливості функціонування індустрії туризму та готельного бізнесу, окреслено регіональні тенденції, характерні наразі для індустрії гостинності в Україні. Наголошується на необхідності застосування гнучких та адаптивних стратегій туризму та готельного бізнесу у сучасних реаліях. Трансформація бізнес-процесів туристичної та готельно-ресторанної сфери повинна мати адаптаційне спрямування, враховувати потреби всіх зацікавлених категорій туристів, клієнтів, відвідувачів. Ідентифіковано фактори, які наразі перешкоджають розвитку туризму і готельного бізнесу: кадрові проблеми, закритість кордонів, небезпека від військових дій, зниження платоспроможного попиту всередині країни.

Стаття присвячена актуальним питанням функціонування туристичної індустрії в Україні, яка зазнає важких викликів через російську агресію, що призвела до введення воєнного стану. Проаналізовано ключові аспекти та специфіку діяльності суб’єктів та об’єктів туристичної індустрії, які функціонують в умовах значних обмежень у сфері туризму та гостинності, включаючи посилення охорони об'єктів критичної інфраструктури, запровадження комендантської години та обмеження перебування на вулицях, а також обмеження свободи пересування. Також розглянуто стан об’єктів природно-заповідного фонду, зокрема природні заповідники та національні парки та можливість їх використання в туристично-рекреаційній діяльності. Визначено, що падіння туристичного збору в країні свідчить про серйозні втрати у туристичній галузі, особливо в прикордонних регіонах, де є найбільша загроза безпеці. Авторами висвітлені певні аспекти туристичної індустрії, зокрема популярність та типи туризму серед українців, динаміку податкових надходжень від туристичних послуг у різних регіонах країни, а також зміни в міжнародних туристичних потоках. Дослідження також презентує певний прогресивний розвиток туристичної галузі у деяких регіонах України під час війни, а також заходи, які приймаються для підтримки та популяризації внутрішнього туризму.

У даній статті розкриваються теоретико-прикладні питання застосування технологій віртуальної реальності у сфері надання туристичних послуг. Аргументується позиція, що інноваційні технології, які на даний час залучені у всі аспекти нашого життя, будь це комерційна сфера чи сфера послуг, не оминула індустрію туризму. Такий технологічний розвиток став дуже ефективним у національній економіці будь-якої країни світу, оскільки нові технології можуть долати перешкоди, пов’язані з просторовими та часовими бар’єрами, пандемічними спалахами тощо. У науковій літературі віртуальний туризм став доволі перспективним явищем для досліджень правників, маркетологів соціологів та психологів. Особливості застосування технологій віртуальної реальність у туристичній сфері вже декілька останніх років є предметом дослідження багатьох зарубіжних науковців. Найбільша за чисельністю кількість публікацій з даної проблематики припадає на країни Азії, зокрема Китай та Індонезія, де внаслідок спалаху пандемії COVID-19 і обмежень на поїздки та подорожі найбільше постраждала туристична сфера. Їх експериментальні дослідження дозволяють виявити основні позитивні та негативні аспекти застосування технологій віртуальної реальності у туристичній сфері. У рамках нашого дослідження звертається увага на особливості застосування окремих видів технологій віртуальної та додаткової реальності у сфері надання туристичних послуг. Зокрема, ми охарактеризували туризм із застосуванням системи технологій імерсивної віртуальної реальності, фотореалістичні 360-градусні віртуальні тури, блоги про подорожі, прямі трансляції. Хоч це й не виключний перелік, і віртуальний туризм може бути доповнений технологіями доповненої реальності, панорамного онлайн-туру, 3D-фотографіями, відео тощо. Виявлено, що застосування технологій віртуальної реальності у туризмі є неодмінним для створення нової індустрії подорожей. Вона може надавати користувачам можливість візуалізувати віртуальний світ, реагуючи на візуальні, рухомі та звукові підказки, що створює почуття присутності без необхідності покидати будинок або свою зону комфорту.

The sphere of services is one of the most important spheres of public life that influences the quality of life of the population. Tourist service is the result of the activities of a tourist enterprise aimed at satisfying the corresponding needs of tourists. The work of a tourist enterprise includes organizing the entire trip and providing individual services. The analysis of tourist enterprises in conditions of economic instability and practical proposals for increasing their economic activity are a relevant research topic. The works of domestic scientists on the organization of tourist activities, analysis of the activities of tourist enterprises, characteristics of organizational processes, creation and operation of a tourist enterprise, technology of designing, developing, and selling tourist products were analyzed in the study. The choice of the research object - the network of travel agencies "Let's Go Together", which ranks 18th out of 50 tourist companies in the national rating of 2022, is sufficiently competitive in the market of tourist services, and has the opportunity to improve its rating through activity optimization. Based on the analysis, proposals were formulated to activate and increase the efficiency of the network of travel agencies "Let's Go Together", which found reflection in the following directions: expanding the range of services, namely creating a new tourist product - detox tours, introducing Instagram tours, promoting cruise tourism, actively developing domestic tourism; a wide selection of various types of tours. The second direction: intensification of advertising activities, including in social networks. The third direction: implementation of a flexible discount system. At the final stage of the work, the main business processes and types of enterprise activities were identified and the main obstacles that may affect the implementation of these business processes were identified. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The article focuses on the negative aspects of volunteer activities in wartime conditions, specifically addressing physical exhaustion, psychological burnout, and existential frustration for the individuals involved. The increase in the number of volunteers, especially those working outside of organization. The authors analyze the existing rehabilitation programs for volunteers in Ukraine. Examining forms of psychological support indicate that only 9% of Ukrainians have received psychological assistance. Additionally, the authors explore various recreational forms such as camps, retreats, pilgrimages, and self-organized journeys. Practice shows that such forms of rehabilitation are effective for the physical and psychological well-being of volunteers. Combining a tourist journey or camp experience with the guidance of a psychologist (or spiritual leader, or someone with a high level of empathy and relevant life experience) contributes to overcoming not only burnout but also existential frustration. Radical changes in this direction in Ukraine are possible with the establishment of a system of consistent interaction among volunteers, organizations, local authorities. This system should be aimed at preparation, support, assistance, supervision at various levels of activity, knowledge exchange, the possibility of changing realm of action, as well as the rehabilitation of volunteers. Therefore, it is important to encourage the authorities at all levels to recognize the importance not only of the volunteer movement but also of systematic support for volunteers, especially when they are going through personal crises. Furthermore, it is necessary to systematically investigate the needs for the rehabilitation of volunteers (especially those who have discontinued their volunteer activities). Developing and implementing rehabilitation programs for volunteers residing in regions affected by war is crucial. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

This article thoroughly examines the primary technologies for effectively implementing innovative activities in enterprises and regions directly or indirectly involved in the development of tourism and hospitality. Future innovators will benefit from further exploring the topics provided in the proposed material. Innovations in social-cultural services and tourism, based on the analysis of domestic and international research, as well as the peculiarities of using VR and AR technologies, are elucidated. The features of innovative processes and their evolutionary changes in relevant fields are highlighted. The functions and management of innovation activity in the tourism and hospitality sector, the principles of sustainable tourism development, and methods for evaluating innovation effectiveness are investigated. Additionally, the impact of scientific and technological progress in related industries on innovations in the tourism sector is analyzed. The materials provided comprehensively illuminate the theoretical foundations and practical tools for the functioning of the tourism industry, taking into account national and global experiences. Due to the significant importance of information technology application in tourism and hospitality sectors and the lack of studies reviewing recent events in this field, this work aims to analyze the use of IT technologies published in leading tourism and hospitality journals. It analyzes current trends in the implementation of these innovative technologies in the hotel industry and tourism business. The main advantages and challenges faced by enterprises when applying virtual and augmented reality are highlighted. Special attention is given to the impact of these technologies on enhancing customer experience, improving marketing strategies, and optimizing operational processes. The research results demonstrate that the use of virtual and augmented reality opens new opportunities for the development and competitiveness of enterprises in the service sector. This analysis will be beneficial for researchers to better understand the latest trends in IT application in tourism and hospitality from various perspectives. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

One of the most sensitive to economic fluctuations, political and social changes is the tourism industry. In this regard, the problem of risks faced by tourist enterprises and tourist infrastructure is always relevant in scientific economic research. Today, the global tourism industry is recovering from the consequences of the COVID-19 pandemic and is gradually gaining momentum. The actualization of solving the problem of the risks of tourism enterprises is determined by the significant role of the tourism industry in the world economy, as well as by the increase in unpredictable situations of social and political life in the world. This is especially true of the domestic tourism sector, which is currently operating under conditions of full-scale military operations and has increased threats and dangers. Therefore, the study of risks for tourism enterprises is a key element of successful business management in modern realities, which helps to maintain stability, competitiveness and ensure satisfaction of customer needs. The purpose of the article is to research the types of risks that arise in the activities of tourism enterprises, the main stages of the risk management process of enterprises in the tourism sector and methods of influencing risks that allow enterprises to avoid them or minimize possible threats. The article examines the peculiarities of tourist risks and the nature of the occurrence of risks in the field of tourism; the classification features of the risks of tourist enterprises are determined, on the basis of which the main types of risks arising in the process of their operation are distinguished. The article also formulates the main stages of the risk management process of enterprises in the tourism sector and considers methods of influencing risk that allow enterprises to avoid them or minimize possible threats. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Copyright of Bulletin of Ablai Khan KazUIRandWL: Series 'International Relations & Regional Studies' is the property of Kazakh Ablai Khan University of International Relations & World Languages and its content may not be copied or emailed to multiple sites or posted to a listserv without the copyright holder's express written permission. However, users may print, download, or email articles for individual use. This abstract may be abridged. No warranty is given about the accuracy of the copy. Users should refer to the original published version of the material for the full abstract. (Copyright applies to all Abstracts.)

The article investigates the records of travellers from Dnieper Ukraine about their visits to Paris in the 19th — early 20th centuries with the aim of reconstructing the image of the French capital. The study is based on travel notes compiled at various times by military personnel, scholars, and individuals involved in the arts. The travelogues are characterized by the subjectivity of descriptions, absence of clear structure, and irregular presentation of data. The author deliberately investigated travel notes created over different decades by individuals from diverse social strata, including M. Bashkirtseva, K. Halahan (senior), O. Krasnokutsky, H. Lukomsky, M. Luchytska, M. Rigelman, K. Skalkovsky, and others. The result of the research is an attempt to form a comprehensive and relatively objective image of the city, emphasizing the changes that occurred over the century. In the course of the investigation, it was established that the attention of travellers from Dnieper Ukraine, who visited Paris, was focused on several aspects related to urban space, including landscape descriptions, the atmosphere of Paris, architectural landmarks, and social phenomena that were less common or entirely absent in the Russian Empire. The transmission of their own romantic fascination with the city was also highlighted in the travelogues. However, there were occasional attempts at scholarly investigations that drew on geographical, historical, ethnographic, and statistical information borrowed by the authors of travel notes from surveys conducted by predecessors, materials from the French press, official publications of government institutions, and local authorities. The images of Paris created by various wanderers from Dnieper Ukraine had a subjective and emotional character. Nevertheless, they allow identifying the main trends in the development of urban space during the specified period and characterizing both external changes and shifts in the social environment that took place over the century. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Copyright of Information Library Magazine 'INFOLIB' is the property of National Library of Uzbekistan named after Alisher Navoi and its content may not be copied or emailed to multiple sites or posted to a listserv without the copyright holder's express written permission. However, users may print, download, or email articles for individual use. This abstract may be abridged. No warranty is given about the accuracy of the copy. Users should refer to the original published version of the material for the full abstract. (Copyright applies to all Abstracts.)

Background and Study Aim. Based on research results, it has been established that various types of sports games and sports and health tourism are the most popular among schoolchildren and students. Various movements and actions in volleyball have great health benefits. They help strengthen the musculoskeletal system, improve overall metabolism, increase the activity of all organs and systems of all organisms and are a means of active recreation. In the conditions of hiking trip, a particularly important role is played by the high adaptive abilities of the body, based on the reactivity and lability of functional systems. The purpose of the study was to determine the influence of volleyball and sports and health tourism on the physical, mental and social health of schoolchildren and students. Material and Methods. The study involved 60 schoolchildren and 60 male students. Schoolchildren and students were divided into two groups (30 people in each group), who were engaged in volleyball and sports and health tourism sections. The study used methods to assess physical, mental and social health; level of satisfaction with quality of life; well-being, activity and mood. Results. The best indicators for physical health among schoolchildren and students were obtained in favor of those involved in sports and health tourism (p<0,05-0,01). The best level of mental and social health was found among students who spent a year studying in sports and health tourism sections (p<0,05-0,01), while schoolchildren, on the contrary, had the best results obtained from those who were involved in team sports. Conclusions. The results of the study indicate that playing sports games (volleyball and basketball) and sports and health tourism have a positive effect on the physical, mental and social health of schoolchildren and students. These studies indicate that school-age children are characterized by team sports, which are more emotional and serve as an effective means of physical education for this age category. Students are more interested in organizing classes in sports and health tourism, which include participation in competitions in various types of tourism and weekend trips held in the fresh air. Thus, it can be stated that the influence of sports games and sports and health tourism on the psychological sphere of schoolchildren and students contributes to positive changes in their psyche, creates a persistent, cheerful, active state, generating positive emotions and ensures increased satisfaction with life in general, which in turn affects the health of children and youth. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Urgency of the research The relevance of the research topic is related to the need to develop schemes for post-war reconstruction and development of the economy of Ukraine. One of such directions can be tourism, which, as is known, belongs to highly profitable types of business and should become one of the factors for the rapid recovery of the country's economic sector. There are various types of tourism, among which there are: therapeutic, recreational, cognitive, physical culture and sports, professional and business, religious, etc. Halal tourism can relate to all of the above types of tourism. Halal tourism is a type of tourism that provides everyone with the opportunity to observe the norms of Islam when doing it. This includes logistics, as well as service during your stay somewhere and the provision of food in accordance with Halal requirements. The research objective. During the post-war recovery period, the country's economy will need an influx of large amounts of finance. In some regions of Indonesia, the tourism sector has become seen as the main direction of increasing local incomes and sources of income for the population. Therefore, for post-war Ukraine, tourism can become one of the sources of income, and in the first years it will be able to develop on the basis of the preserved tourist and hotel infrastructure. It will be necessary to pay attention to all areas and types of tourism that can be developed in Ukraine during that period. One of the directions may be halal tourism, which includes various types of tourism, including medical tourism, which can be developed thanks to relatively inexpensive medical care. Indonesia is a predominantly Muslim country, which has accumulated many years of experience in the development of various types of halal tourism. Certain experience can also be applied in Ukraine. Note that this study is at the intersection of theology, religious studies, philosophy and economic sciences. Actual scientific researches and issues analysis. Saifudin, Rosana Eri Puspita (2020), Fariana, Andi & Saripudin, Saripudin & Rukmana, Ovalia & Al, (2023), Huda, Nurul & Rini, Nova & Muslikh, Muslikh & Hidayat, Slamet & Takidah were engaged in the study of halal tourism, as well as the development of a strategy and the main directions of its further develop)ment. Erika & Sari, Dian & Husniyah, Af'idatul. (2022), Gunawan, Eddy & Sartiyah, Sartiyah. (2020) and others. The statement of basic materials. The researchers point out that the development of tourism in general, including halal tourism, is facilitated by a good geographical location. country or region. In this aspect, Ukraine occupies a fairly favorable geographical location, which can become attractive for wealthy tourists from the Persian Gulf countries. Climatic conditions also play an important role, and in this case, a temperate climate becomes a winning position, which can also attract tourists from the Middle East region, where the climate is quite hot in summer and who tend to stay in countries with a more temperate climate in summer. They are also attracted by relatively inexpensive medical care. Which they usually get either in India. Or in Thailand and other Southeast Asian countries, where the appropriate infrastructure has been created. Ukraine will be able to compete with the development of appropriate infrastructure and taking into account the religious characteristics of this category of tourists. In our country, there are virtually all conditions and opportunities for the development of halal tourism, including specialists who can certify the catering network, hotels, medical centers and other things for compliance with Halal standards. This study will focus on the religious aspects of the development of halal tourism. Which are reflected in Indonesia, which has a rich experience in the development of the tourism sector. Conclusions It follows that in the post)war period, Ukraine needs to pay attention to the development of various types of tourism. Including halal, resorting to the experience of various countries in this matter, including Indonesia. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Copyright of Central Asian Economic Review is the property of Narxoz University and its content may not be copied or emailed to multiple sites or posted to a listserv without the copyright holder's express written permission. However, users may print, download, or email articles for individual use. This abstract may be abridged. No warranty is given about the accuracy of the copy. Users should refer to the original published version of the material for the full abstract. (Copyright applies to all Abstracts.)

The article considers the methodological concept of economic transformation of the competitive potential of the tourism industry subjects and characterizes the elements of it. The focus is on the stages (phases) of economic transformation of the competitive potential of the tourism industry. The study reveals consistent and regular changes in its development, from turbulence to transformation. Transformation is a long-term process that brings drastic qualitative and quantitative changes to the economy. The principles that govern the economic transformation of the competitive potential of the tourism industry subjects include objectivity, historicism, systematicity, consumer value, reproduction, and smart specialization. The basis of the economic transformational process is a modification of the criteria for evaluating the competitive advantages of the subjects, namely the sustainability, safety, and competitive advantages. Approaches to developing a tourism subject's competitive potential in the post-war period in Ukraine are analyzed. They determine the interdependencies of economic transformation processes, the dynamics of their course, and evolutionary changes (transformation cycle). The economic transformation tools are identified. They depend on transformational changes and require well-considered means and management measures when changing the old model into a new one, which influences the rapidness of changes. The model involves a scheme for evaluating the economic transformational processes using three main criteria of assessment: sustainability, safety, and the competitive advantages of the tourism industry subject. The article presents several scenarios for implementing the model of economic transformation of the competitive potential of the tourism industry entity, describing them as inertial, pessimistic, optimistic, and realistic. Depending on the scenario, a differentiated approach to a mechanism and the corresponding institutional infrastructure for economic transformation of the competitive potential of tourism industry entities are developed. The research findings indicate that the highlighted methodological concept can ensure a high level of development of competitive potential for tourism industry entities. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Стаття присвячена дослідженню правового забезпечення, особливостей та міжнародного досвіду страхування у сфері туризму. Враховуючи високу ризиковість туризму, страхування відіграє величезну роль у його розвитку. Туристи завжди були і залишаються потенційними клієнтами страхових організацій, адже стикаються під час подорожей з різноманітними небезпеками. Встановлено, що питання безпеки та страхування є дуже важливими для розвитку та функціонування туристичного бізнесу. Надано визначення страхування у туризмі та характеристику його основних видів. Зроблено коротку характеристику складових туристичного страхування. Вивчено досвід організації туристичного страхування у країнах світу. Досліджено форми страхового обслуговування туристів, що використовуються у міжнародній практиці. Розглянуто особливості діяльності асистуючих компаній у разі настання страхового випадку.

Стаття розглядає впровадження інноваційних послуг в засобах розміщення з екологічною концепцією. У відповідності до концепції сталого розвитку туризму екологічні практики та «екологізація» діяльності готелів є одним з інноваційних трендів. Інновації в засобах розміщення найчастіше пов’язують з технологічним і маркетинговим напрямками. Дослідження інновацій в еко-готелях свідчить, що концепція екологічності підтримується зменшенням відходів і економією витрат і забезпечується використанням нового обладнання та устаткування, або новими технологіями технічного спрямування. Пошук і впровадження інновацій іншого спрямування в еко-готелях дозволять їм підвищувати рівень конкурентоспроможності на туристичному ринку. Інноваційні додаткові послуги «еко-розваги» посилять «виховну» складову еко-готелів і створять розважальну складову, яка є бажаною для сучасних споживачів. Обґрунтування концепції проекту «Еко-розваги» для еко-готелю «Villa Pinia» доводить можливості створення інноваційних послуг і доцільність їх впровадження в діяльність засобу розміщення.

У статті проведено аналіз сучасного стану готельно-ресторанної галузі в Україні з урахуванням викликів, зумовлених початком повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України. Стаття спрямована на визначення проблем, які виникають перед підприємствами цієї сфери у зв'язку з війною, а також на аналіз можливих шляхів адаптації для забезпечення їхньої стійкості та успішного функціонування в умовах кризи. Проаналізовано вплив попередніх кризових явищ, зокрема пандемії COVID-19, на готельно-ресторанну сферу. Ключовими аспектами такого впливу визначено втрату довіри клієнтів, зменшення туристичного потоку та збільшення економічної нестабільності. Розглянуто наслідки та роль повномасштабного вторгнення у подальшому розвитку готельно-ресторанної галузі та можливостях її відновлення. Також проаналізовано пріоритетні напрямки адаптації для готельно-ресторанних підприємств, які дозволять їм ефективно функціонувати в умовах війни, а також політичної та економічної кризи та, як наслідок, забезпечити стабільність та подальший розвиток.

Стаття присвячена актуальним питанням аналізу управління комплексом підприємств, які входять до складу туристично-рекреаційного комплексу. Досліджено світовий досвід особливостей управління підприємствами ТРК у провідних з точки зору розвитку туризму і рекреації країнах світу. Виявлено особливості управління підприємствами ТРК з точки зору державного та недержавного управління, програм на рівні регіонів та окремих країн. Розглянута сучасна структура управління туристично-рекреаційним комплексом на рівні державного управління в Україні. Виявлено пріоритети державного регулювання управління підприємствами ТРК в Україні в умовах воєнного часу. Запропоновано найбільш оптимальну узагальнену модель управління підприємствами ТРК для ведення туристичного бізнесу в Україні, яка включає три підсистеми, які логічно пов’язані.

Туризм є однією з динамічних та інвестиційно привабливих галузей економіки для багатьох країн світу. Кожного року популярність набувають різні види туризму. Особливим, набираючим оберти видом туризму є гастрономічний туризм. Освоєння даного напрямку, в умовах конкуренції на ринку туристичних послуг є атуально для туристичних підприємств. У статті проведений теоретичний аналіз наукових досліджень з питань гастрономічного туризму. Для вирішення мети роботи, проведені соціологічні опитування, досліджені пропозиції туристичних підприємств. Пропонований гастротур є новим на туристичному ринку країни. Грунтуючись на дослідженнях, можна стверджувати, що гастрономічний тур до Лондона буде користуватися попитом. В програму включені привабливі гастрономічні локації та атрактивні об’єкти. Гастрономічний туризм є однією з головних складових сталого розвитку туризму у світі та має всі перспективи для залучення нових дестинацій та подальшої популяризації цього виду туризму й відповідних локацій.

Сучасний туристичний попит формується під впливом різноманітних факторів, серед яких особливе місце займають культурні зміни та технологічні інновації. Ці аспекти не лише модифікують уявлення про подорожі, але й розширюють можливості для вибору нових напрямків та способів подорожування. Вплив культурних змін на туристичний попит проявляється через зростаюче прагнення до автентичності, бажання зануритися в культуру відвідуваної країни, а також через зміни у відношенні до відпочинку та подорожей, які стають частиною самовираження. З іншого боку, технологічні інновації радикально змінюють спосіб, яким туристи планують та здійснюють подорожі, від бронювання готелів та авіаквитків онлайн до використання додатків для навігації, віртуальної реальності для попереднього ознайомлення з місцями відвідувань, та персоналізованих пропозицій. В статті проаналізовано, як саме культурні зміни та технологічні інновації впливають на тенденції сучасного туристичного попиту та як ці впливи можуть бути адаптовані туристичною індустрією для задоволення потреб та очікувань сучасних мандрівників.

Стаття присвячена питанням державної політики управління туристичною галуззю в Україні в сучасних умовах. Реалізації державної політики у сфері туризму полягає у підтримці досліджуваної галузі на усіх рівнях управління та задоволенні потреб суспільства, шляхом реалізації основних напрямків її діяльності. Проаналізовано та узагальнено структуру управління туристичною діяльністю в Україні та досліджено основні її складові. Відмічено, що діяльність в галузі туризму має базуватися на поєднанні інтересів розвитку туристичної галузі всіх ієрархічних рівнів і охоплювати кілька підсистем, які взаємопов’язані між собою та безпосередньо залежать один від одного. У статті визначені складові державної політики у галузі туризму, які безпосередньо впливають на ефективність її управління сприяють розвитку та популяризації туристичних територій на регіональному і місцевому рівнях.

Стаття присвячена висвітленню перспектив та пошуку напрямів відновлення вітчизняного агротуризму на сільських територіях України після закінчення війни. У статті проаналізовано вплив війни на туристичний бізнес України; зазначено, що туризм у воєнний час все ще є актуальним. Узагальнено портрет сучасного туриста та виокремлено можливості для організації відпочинку на території сіл під час повномасштабного вторгнення. Визначено, з якими проблемами стикається агротуризм під час війни. Наголошено на позитивному досвіді європейських країн, які змогли відродити свою туристичну галузь після збройних конфліктів. Окреслено подальші дії та запропоновано основні напрями розвитку агротуризму в умовах війни й в післявоєнний період. Розроблено рекомендації для господарів агросадиб з метою покращення якості агротуристичних послуг та забезпечення комфорту й безпеки туриста. Визначено, що волонтерський і солідарний туризм можуть стати драйверами розвитку туризму в сільській місцевості.

У статті визначено, що відновлення мікро-, малого та середнього бізнесу у секторі туризму й гостинності в контексті модернізації середовища туризму сприятиме сталому розвитку держави її регіонів на засадах мирного та інклюзивного суспільства, боротьбі з нерівністю; відновлювальним процесам, що забезпечать універсальність та трансформацію підходів до розвитку сектору туризму та гостинності; відновленню туристичного сектору за принципом «відбудовувати краще», відповідно до екологічних стандартів, енергоефективності чи, ширше, за принципами SMART або креативної економіки тощо. Обґрунтовано, що важливим аспектом відновлення є дотримання регіональних пріоритетів розвитку туризму, визначених у регіональних та місцевих стратегіях розвитку, а також синергії територіального планування та збалансованої інтеграції в європейський туристичний простір.