The basic dichotomy of ethnolinguistics language – culture involves the study of borrowed names that illustrate not only interlingual relations but also the historical progress of the nation. However, borrowed words are a linguistic reality that needs ontological comprehension. The purpose of the study is to analyze the linguistic status of borrowed names, such as: neologisms, exoticisms, barbarisms, makronіsms. Research methods. In the article as the main general scientific methods of analysis and synthesis are used, as well as linguistic – descriptive, structural and comparative and historical methods. Some borrowed words entered the literary language with a new meaning, as a result of semantic word formation “returned” words, so-called semantic neologisms: планшет, гімназія, ліцей, саркофаг, іконка, піраміда, хайп, ребрендинг, аватар. Currently, the Ukrainian language has a large number of borrowed words, mostly from English. Among them are the names of the person: бекпекер, грумер, хедлайнер, пранкер, хайкер, хейтер, аб’юзер, фоловер, юзер, стейкхолдер; words to denote abstract concepts: консьюмеризм, райдер, рейдер, тролінг, флейм, коучинг, булінг, мобінг, дисклеймер, дауншифтинг, бекстейдж, трейнсерфінг, харасмент, чайлдфрі. As a result of active use, many Englishisms lost the aura of “novelty” and became active in the Ukrainian lexicon: менеджмент, кліпмайкер, спонсор, логістика, масмедіа, саміт, екзитпол, електорат, екстрадиція, файл, твітер, хакер, фейк, блог, хештег, флаєр, ґаджет, брейкданс, фаєр шоу, хай-тек. Conclusions. Thus, the ontological status of borrowed names is determined by two factors – social and cultural. The social factor of this part of vocabulary causes the separation of a new branch of linguistics – neology, includes the question of the culture of Ukrainian speech. The culturological factor (intersection of national cultures) determines the status of borrowed names such as exoticisms, barbarisms and makronisms. There is a short line between exoticisms and barbarisms (transliterated). Transliterated barbarisms are included in youth speech, professional speech (fashion industry), untranslated – a feature of fiction, La dichotomie de base de l'ethnolinguistique langue – culture implique l'étude de noms d'emprunt qui illustrent non seulement les relations interlinguistiques mais aussi le cheminement historique de la nation. Cependant, les mots empruntés sont une réalité linguistique qui nécessite une compréhension ontologique. Le but de l'étude est d'analyser le statut linguistique des noms d'emprunt, tels que : néologismes, exotismes, barbarismes, makronismes. Méthodes de recherche. Dans l'article, les principales méthodes scientifiques générales d'analyse et de synthèse sont utilisées, ainsi que les méthodes linguistiques - descriptives, structurelles et comparatives et historiques. Certains mots empruntés sont entrés dans la langue littéraire avec une nouvelle signification, à la suite de mots sémantiques de mots sémantiques, de ne soi-disant néologisms sémantiques: планшет, гімназія ліцей, саркофаг, іконка, піраміда хайп, ребрендинг, аватар. Actuellement, la langue ukrainienne compte un grand nombre de mots empruntés, principalement à l'anglais. Parmi eux se trouvent les noms de la personne : бекпекер, грумер, хедлайнер, пранкер, хайкер, хейтер, аб'юзер, фоловер, юзер, стейкхолдер; words to denote abstract concepts: консьюмеризм, райдер, рейдер, тролінг, флейм, коучинг, булінг, мобінг, дисклеймер, дауншифтинг, бекстейдж, трейнсерфінг, харасмент, чайлдфрі. À la suite d'une utilisation active, de nombreux anglais ont perdu l'aura de « nouveauté » et sont devenus actifs dans le lexique ukrainien : менеджмент, кліпмайкер, спонсор, логістика, масмедіа, саміт, екзитпол, електорат, екстрадиція, файл, твітер, хакер, фейк, блог, хештег, флаєр, ґаджет, брейкданс, фаєр шоу, хай-тек. Conclusions. Ainsi, le statut ontologique des noms empruntés est déterminé par deux facteurs – sociaux et culturels. Le facteur social de cette partie du vocabulaire provoque la séparation d'une nouvelle branche de la linguistique – la néologie, comprend la question de la culture de la parole ukrainienne. Le facteur culturologique (intersection des cultures nationales) détermine le statut des noms d'emprunt tels que les exotismes, les barbaries et les makronismes. Il y a une ligne courte entre les exotismes et les barbaries (translittéré). Les barbaries translittérées sont incluses dans le discours des jeunes, le discours professionnel (industrie de la mode), non traduit – une caractéristique de la fiction, Базовая дихотомия этнолингвистики язык – культура предполагает изучение заимствованных имен, иллюстрирующих не только межъязыковые отношения, но и исторический прогресс нации. Однако заимствованные слова представляют собой языковую реальность, которая нуждается в онтологическом осмыслении. Цель исследования - проанализировать языковой статус заимствованных имен, таких как: неологизмы, экзотизмы, варваризмы, макронизмы. Методы исследования. В статье используются как основные общенаучные методы анализа и синтеза, так и лингвистические – описательный, структурный и сравнительно-исторический методы. Некоторые заимствованные слова вошли в литературный язык с новым значением, в результате смыслового словообразования «возвращенных» слов, так называемых семантических неологизмов: планшет, гімназія, ліцей, саркофаг, иконка, піраміда, хайп, ребрендинг, аватар. В настоящее время в украинском языке имеется большое количество заимствованных слов, в основном из английского языка. Среди них имена человека: бекпекер, грумер, хедлайнер, пранкер, хайкер, хейтер, аб’юзер, фоловер, юзер, стейкхолдер; слова для обозначения отвлеченных понятий: консьюмеризм, райдер, рейдер, троллинг, флейм, коучинг, булінг, мобінг, дисклеймер, дауншифтинг, бекстейдж, трейнсерфінг, харасмент, чайлдфрі. В результате активного употребления многие англицизмы утратили ореол «новизны» и стали активными в украинском лексиконе: менеджмент, клипмайкер, спонсор, логистика, масмедия, самит, экзитпол, электорат, экстрадиция, файл, твитер, хакер, фейк, блог, хештег, флаєр, ґаджет, брейкданс, фаєр шоу, хай-тек. Выводы. Таким образом, онтологический статус заимствованных имен определяется двумя факторами – социальным и культурным. Социальный фактор этой части лексики обуславливает выделение новой отрасли языкознания – неологии, включающей в себя вопрос культуры украинской речи. Культурологический фактор (пересечение национальных культур) определяет статус таких заимствованных названий, как экзотизмы, варваризмы и макронизмы. Между экзотикой и варварством короткая грань (в транслитерации). Транслитерированные варварства входят в молодежную речь, профессиональную речь (индустрия моды), непереведенные – особенность художественной литературы., Основна дихотомія етнолінгвістики мова – культура передбачає вивчення запозичених назв, які ілюструють не лише міжмовні зв’язки, а й історичний поступ нації. Проте запозичені слова є мовною реальністю, яка потребує онтологічного осмислення. Мета дослідження – проаналізувати лінгвістичний статус запозичених назв, таких як: неологізми, екзотизми, варваризми, макронізми. Методи дослідження. У статті в якості основних використовуються загальнонаукові методи аналізу та синтезу, а також лінгво – описовий, структурно-порівняльно-історичний методи. Деякі запозичені слова увійшли в літературну мову з новим значенням, у результаті семантичного словотворення «повернулися» слова, так звані семантичні неологізми: планшет, гімназія, ліцей, саркофаг, іконка, піраміда, хайп, ребрендинг, аватар. Нині в українській мові є велика кількість запозичених слів, переважно з англійської. Серед них назви особи: бекпекер, грумер, хедлайнер, пранкер, хайкер, хейтер, аб’юзер, фоловер, юзер, стейкхолдер; слова на позначення абстрактних понять: консьюмеризм, райдер, рейдер, тролінг, флейм, коучинг, булінг, мобінг, дисклеймер, дауншифтинг, бекстейдж, трейнсерфінг, харасмент, чайлдфрі. Внаслідок активного вживання чимало англіцизмів втратили ореол «новизни» й активізувалися в українському лексиконі: менеджмент, кліпмайкер, спонсор, логістика, масмедіа, саміт, екзитпол, електорат, екстрадиція, файл, твітер, хакер, фейк, тощо. блог, хештег, флаєр, ґаджет, брейкданс, фаєр шоу, хай-тек. Висновки. Отже, онтологічний статус запозичених імен визначається двома факторами – соціальним і культурним. Соціальний фактор цієї частини лексики зумовлює виділення нової галузі мовознавства – неології, включає питання культури українського мовлення. Культурологічний фактор (перетин національних культур) визначає статус запозичених назв екзотизмів, варваризмів і макронізмів. Існує коротка грань між екзотизмами та варваризмами (транслітеровано). Транслітеровані варваризми входять у молодіжне мовлення, професійне мовлення (індустрія моди), неперекладні – риса художньої літератури.