Search

The legal principles of receiving and using international aid received by Ukraine from foreign donors - foreign states and international organizations - are considered. The risk criteria in the provision of lethal weapons to the Defense Forces of Ukraine and the desire to ensure even greater control over the provided lethal weapons and its diversion outside the country and even to the European black market during the decision-making process regarding aid to Ukraine were assessed. As an example, the former Yugoslavia, where it was not possible to fully control the circulation of weapons during the wars. In response to the Russian Federation's unprovoked invasion of Ukraine, the Council of the European Union on February 28, 2022 adopted an unprecedented decision (2022/338/CFSP) to finance and supply 450 million euros of lethal military aid to the Ukrainian Defense Forces [3], an amount that was doubled by Decision (2022/471/CFSP) dated March 23, 2022 [4]. But in this rush to war, the European Union's strict arms control framework was given little consideration. In particular, the Council of the European Union has not publicly formulated how it takes into account the risks of a long-term conflict in Ukraine, such as the diversion of weapons to the Russian Federation and unwanted non-state armed groups; the post-conflict proliferation of small arms and light weapons and the concomitant growth of transnational crime and regional instability, and even the potential for accusations of war crimes by the Ukrainian side against Russian prisoners of war [5]. The formulation of these risks during the decision-making process of the European Union regarding Ukraine is of great importance. The right to collective self-defense in accordance with Article 51 of the UN Charter provides a fundamental legal basis for the provision of international military assistance to Ukraine by individual states. But the specific powers of the European Union regarding the financing and coordination of such supplies are contained in the new European Peace Fund (hereinafter referred to as the EPF), created in March 2021 [6]. However, the powers of the European Union in the EFM are determined by the criteria for evaluating arms exports to the European Union. Common Position (2008/944/CFSP) dated December 8, 2008, and the International Arms Trade Treaty dated December 24, 2014 (hereinafter - Arms Trade Treaty) [7]. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

У статті висвітлено питання Державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (далі ЗЕД) як ключового інструменту підтримання економічної стабільності та розвитку країни в умовах воєнного стану. Проаналізовано вплив воєнних конфліктів на міжнародну торгівлю, інвестиції та фінансові потоки, що потребує відповідних заходів для забезпечення національної безпеки. Зроблено акцент на досвіді регулювання зовнішньоекономічної діяльності під час конфліктів у Югославії, в Афганістані та Іраку, зокрема на застосуванні економічних санкцій, ролі міжнародної допомоги, розвитку тіньової економіки та корупції. Узагальнено, що комплексний підхід, включаючи диверсифікацію експорту, антикорупційні заходи, ефективне використання міжнародної допомоги та зміцнення фінансової системи, є корисним для України в умовах воєнного стану. Зроблено висновки про необхідність адаптації міжнародного досвіду до українських реалій, з урахуванням сучасних викликів та можливостей для розвитку ЗЕД у складних умовах війни.

Ситуація, що виникла в Україні з початку широкомасштабного вторгнення Російської Федерації, дійсно викликала гостру потребу в гуманітарній допомозі для військових, цивільного населення та внутрішньо переміщених осіб. Проте в цій сфері також виявилися численні випадки зловживань, зокрема корупційного характеру. Під виглядом гуманітарної допомоги до України часто ввозяться товари для комерційного використання, що негативно впливає на вітчизняне виробництво, роблячи продукцію менш конкурентоспроможною і завдаючи шкоди економіці. Ця проблема має кілька причин. По-перше, недобросовісні громадяни використовують ситуацію для особистого збагачення, порушуючи правила та етичні норми. По-друге, існують прогалини в нормативно-правовому регулюванні, що створює можливості для таких зловживань. Крім того, недостатній контроль з боку відповідних органів і слабка координація роботи з гуманітарною допомогою сприяють поширенню корупційних практик. Кризові ситуації, коли необхідно діяти негайно, змушують спрощувати певні процедури, що також може призводити до зловживань. Таким чином, для вирішення цієї проблеми необхідно вдосконалити нормативно-правову базу, посилити контроль за ввезенням та використанням гуманітарної допомоги, а також забезпечити координацію між різними структурами, відповідальними за її надання. Це допоможе не тільки запобігти корупційним проявам, але й забезпечити ефективне використання ресурсів на благо тих, хто найбільше цього потребує.

Стаття демонструє аналіз принципу гендерної рівності та соціальної інтеграції (ГРСІ). Така рівність та інтеграція сприяють розвитку інклюзивної політики та акцентують увагу на зміцненні впливу соціально виключених, жінок та осіб із низьким рівнем доходу. Принцип гендерної рівності та соціальної інтеграції, врахований у контексті залучення грантових ресурсів, підтверджує, що це дві взаємопов’язані концепції, спрямовані на покращення можливостей доступу різних соціальних груп до заходів проекту, його продуктів та результатів. Гендерна рівність та соціальна інтеграція є актуальними під час реалізації соціальних, екологічних та бізнес-проектів, зокрема тих, що фінансуються за рахунок грантових коштів. У дослідженні продемонстровано, як принцип ГРСІ проявляється в пріоритетах національних, міжнародних та європейських програм. У статті відображено, як принцип ГРСІ проявляється в конкурсній документації Українського культурного фонду, Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (AГРО) та Програми Horizon Europe. Зроблено акцент на тому, що в процесі залучення грантових ресурсів принцип гендерної рівності та соціальної інтеграції є наскрізним. Тому розробникам грантових проектів необхідно бути відповідальними щодо ГРСІ та враховувати його під час розробки всіх розділів грантової заявки, щоб претендувати на високі бали від експертів фондів. На основі проведеного дослідження напрацьовано ряд рекомендацій для розробників проектних пропозицій щодо формування ключових розділів проектної заявки, в яких необхідно відображати принцип, а саме: «Аргументація проблематики проекту», «Стратегічна ціль проекту», «Мета та завдання проекту», «Методологія проекту», «Цільова аудиторія», «Команда проекту» та «Залучені особи», «Продукти та результати проекту», «Моніторинг та оцінка проекту», «Комунікація проекту», «Сталість та масштабування проекту». Підсумовано: в процесі залучення грантових ресурсів організаціям-заявникам важливо проаналізувати вимоги грантодавців та врахувати критерії оцінювання по обраному конкурсу, аби забезпечити дотримання принципу ГРСІ.

The article is devoted to the definition of corruption risks of attracting and using international aid in the sphere of security and defense of Ukraine, as well as possible directions for their minimization. The meaning of the concept of «corruption» in the understanding of international institutions (UN, OECD). Emphasis is placed on the institutional, systemic and latent nature of modern corruption, as well as its influence on the development of the military sphere of the state. The types of corruption that take place in the sphere of state security and defense have been clarified: petty, elite, pyramidal. It is emphasized that counteraction to corruption manifestations and risks in the security and defense sector at the departmental level is multifaceted and requires the presence of departmental anti-corruption rule-making, which corresponds to the strategic anti-corruption documents of the state, as well as the activities of special units (departments, services) authorized to detect facts of corruption in the activities of personnel composition and management links of the security and defense sector. It was determined that countering corruption in the sphere of security and defense of Ukraine has appropriate institutional and regulatory support. It was noted that one of the issues that hinders the full implementation of the anti-corruption strategy in the sphere of security and defense of Ukraine is the lack of a legally defined procedure and channels for whistleblowers to report information with limited access. The classification of corruption risks of attracting and using international aid in the field of security and defense, proposed by NAKO, was considered. It is noted that it is the corruption risks of control over the targeted use of international aid that affect its volume for Ukraine. It was concluded that one of the directions for minimizing corruption risks at all stages of attracting and using international aid in the sphere of security and defense of Ukraine is the regulatory support of this area, the development and introduction of appropriate software for proper accounting and monitoring of the use of international aid and transparent reporting for partner countries. The implementation of the mentioned areas will likely affect the amount of international assistance in the field of security and defense received from partner countries. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Стаття присвячена визначенню корупційних ризиків залучення та використання міжнародної допомоги у сфері безпеки й оборони України, а також можливих напрямків їх мінімізації. Розкри­то зміст поняття «корупція» у розумінні міжна­родних інституцій (ООН, ОЕСР). Наголошено на інституціональному, системному та латентному характері сучасної корупції, а також її впливі на розвиток військової сфери держави. З'ясовано типи корупції, які мають місце в сфері безпеки й оборони держави: дрібна, елітна, пірамідальна. Акцентовано, що протидія корупційним проявам і ризикам у секторі безпеки й оборони на ві­домчому рівні є багатоаспектною та передбачає наявність відомчої нормотворчості антикоруп- ційної діяльності, що відповідає стратегічним антикорупційним документам держави, а також діяльність спеціальних підрозділів (відділів, служб) уповноважених виявляти факти корупції в діяльності особового складу та управлінських ланок сектору безпеки й оборони. Визначено, що протидія корупції в сфері безпеки й оборо­ни України має відповідне інституційне та нор­мативне забезпечення. Зауважено, що одним із питань, що стримує повноцінну реалізацію ан- тикорупційної стратегії в сфері безпеки й обо­рони України є відсутність визначеного законом порядку та каналів повідомлення викривачами інформації з обмеженим доступом. Розглянуто запропоновану НАКО класифікацію корупційних ризиків залучення та використання міжнародної допомоги у сфері безпеки та оборони. Зазна­чено, що саме корупційні ризики контролю за цільовим використанням міжнародної допомо­ги впливають на її обсяг для України. Зробле­но висновок, що одними із напрямків мінімізації корупційних ризиків на всіх етапах залучення та використання міжнародної допомоги у сфері безпеки й оборони України є нормативне забез­печення цієї сфери, розроблення та запрова­дження відповідного програмного забезпечення для належного обліку і моніторингу використан­ня міжнародної допомоги та прозорої звітності для країн партнерів. Реалізація зазначених на­прямків імовірно позначиться на обсягах залу­ченої від країн-партнерів міжнародної допомоги у сфері безпеки й оборони.

The rapid spread of digitalization affects the development of countries and humanity, the fate of a particular person. The modern digital divide, which is researched in the article, strengthens the social stratification of the world economy and makes it difficult to achieve the Sustainable Development Goals 2030. Inequality (social and technological) limits access to technologies, the possibilities of their use, and obtaining utility for the average person, it inhibits socio-economic development and deepens the digital divide for humanity. On the other hand, the latest digital technologies create fundamentally new opportunities for progressive development. Addressing the root causes of the digital divide expands the benefits of digital technologies, which requires the implementation of digital measures in the relevant policies of sustainable recovery, coordinated joint actions of all actors in the digital ecosystem, involvement in international partnerships, application of international aid, etc. Accordingly, in modern conditions of the generation, distribution and influence of the digital technologies a difficult dilemma arises - on the one hand, to minimize the threats of digital inequality, and on the other hand, to prevent the limitation and inhibition of innovative development in order to maximize the use of the advantages of digital technologies. The article provides a comprehensive assessment of the digital development asymmetry in the regions of the world using integral indicators since the level of inequality differs significantly when compared according to various single indicators of digital development. The main aims of the study are the systematization of digital development indicators, their analysis in terms of patterns of change, irregularity and differentiation, the calculation of integral indices of digital development of regions and their ranking, and the calculation of general assessments of irregularity and divide. According to the integrated level of digital development, the European region remains the leader among other regions of the world with the highest level of digital development (82%), the Asia-Pacific region is ahead of the American region with 74.56% and 67.67%, respectively. The average world index of digital development is 64.21%. The digital divide remains very high (370.3 times) since the countries in the African region are still behind in access and use of digital technologies. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Copyright of Problems of World History is the property of Institute of World History of the National Academy of Sciences of Ukraine and its content may not be copied or emailed to multiple sites or posted to a listserv without the copyright holder's express written permission. However, users may print, download, or email articles for individual use. This abstract may be abridged. No warranty is given about the accuracy of the copy. Users should refer to the original published version of the material for the full abstract. (Copyright applies to all Abstracts.)

Copyright of Problems of World History is the property of Institute of World History of the National Academy of Sciences of Ukraine and its content may not be copied or emailed to multiple sites or posted to a listserv without the copyright holder's express written permission. However, users may print, download, or email articles for individual use. This abstract may be abridged. No warranty is given about the accuracy of the copy. Users should refer to the original published version of the material for the full abstract. (Copyright applies to all Abstracts.)

В статті розглянуто нові організаційно-правові формати контролю, оцінки та звітності (підзвітності) здійснення забезпечення сил оборони в межах міжнародної допомоги Україні. Зазначено про позицію зарубіжних партнерів групи “Рамштайн”, які працювали над адаптацією американської практики підзвітності до бойового середовища в Україні за допомогою розширених фінансово-правових механізмів звітності та інспекцій на місцях. Розглянуто особливості та схематично відображено організаційно-правові моделі операційного впровадження міжнародної допомоги Україні, що контролюється USAID (Агентством США з міжнародного розвитку). Акцентовано увагу на тому, що особливістю операційного фінансового впровадження міжнародної допомоги для забезпечення сил оборони України полягає в тому, що USAID надає пряму бюджетну підтримку через механізм Світового банку, який забезпечує найефективніший спосіб швидкої доставки терміново необхідних коштів з високим ступенем звітності. Зворотній контроль (через кінцеві рахунки за призначенням) здійснює міжнародна консалтингова компанія “Deloitte” (одна із чотирьох найбільших у світі аудиторських компаній зі штаб-квартирою в Лондоні) для підтвердження, що міжнародну допомогу від США Україна використовує за призначенням. Описано та схематично зображено особливості організаційно-правової моделі надання міжнародної допомоги через інвестування в українську економіку із впровадженням механізмів операційного та правового контролю. А саме, уточнено, що Американська корпорація з фінансування міжнародного розвитку (далі - DFC) співпрацює лише із ретельно перевіреними клієнтами-інвесторами, а інвестиції та усіх потенційних ділових партнерів перевіряють щодо можливих корупційних ризиків за розробленими індивідуальними програмами на основі загальної фінансової звітності. До належного контролю залучаються представники Агентства США з міжнародного розвитку і Міністерством економіки США, які перебувають в Україні, щоб пришвидшити належну перевірку та знайти нові можливості через проект “Advantage Ukraine” (“Конкурентоспроможна економіка України”). Підсумовано, що запровадження та функціонування нових моделей надання міжнародної допомоги із впровадженням механізмів операційного та правового контролю забезпечує багаторівневу систему фінансово-правової підзвітності, що в цілому відповідає вимогам (стандартам) до здійснення забезпечення сил оборони в межах міжнародної допомоги.

Стаття присвячена актуальним питанням управління публічними фінансами в умовах воєнного часу. Акцентовано, що в цих умовах управління публічними фінансами кардинально відрізняється від звичних у мирний час процедур і вимагає відповідних змін нормативно-правової бази. Проаналізовано та систематизовано фактори впливу на стан державних фінансів України, серед яких непередбачуваність виконання дохідної частини бюджету, зростання витрат на оборону, нарощування дефіциту бюджету, посилення залежності від зовнішніх джерел фінансування. Проаналізовано джерела фінансування державного бюджету України за період з 24 лютого 2022 року та розмір допомоги, наданої Україні міжнародними партнерами від початку війни. На основі світового досвіду врегулювання боргових криз для країн, що стали жертвами збройної агресії, запропоновано наполягати на частковому списанні зовнішньої заборгованості. Окреслено основні напрями удосконалення бюджетної політики уряду під час війни.

The essence of «international assistance» phenomenon is investigated in this paper. It is determined that most researchers consider the positive role of international assistance for recipient countries, but emphasize the presence of discussing issues related to the lack of investigations of a number of theoretical and practical aspects of this phenomenon. The objective of the investigation is to clarify the terminological apparatus of the «international assistance», «international technical assistance» concepts, their typology; in the analysis of current features of international assistance for Ukraine. The following types of international assistance are highlighted: humanitarian assistance and international technical assistance. International technical assistance is provided in the form of scientific and technical assistance. It is proposed to define international technical assistance as assistance provided under various conditions in accordance with the treaty in the framework of international cooperation in forms (irreversible, rotary) from official and informal institutions of donor countries, international organizations, individuals, which is provided to the recipient country for the purpose to solve the urgent tasks for ensuring sustainable country development. It is proved that international technical assistance plays a positive role in the socio-economic development of Ukraine, especially in the processes of Donetsk and Luhansk regions reconstruction from the consequences of the military conflict in eastern Ukraine. In 2018, more than 600 international technical assistance projects with the cost amounted to 6 billion U.S. dollars were implemented in Ukraine. It was determined that the largest donors of international technical assistance in 2018 were the United States – the assistance amounted to more than 2 billion U. S. dollars, European Bank for Reconstruction and Development – 800 million U. S. dollars, European Union countries – 500 million U. S. dollars. The implementation of international technical assistance for Ukraine is analyzed. It is recommended to adopt the Law of Ukraine «On International Technical Assistance», specifying the types and forms of assistance, the regulatory procedure for concluding aid agreements, the implementation, control and monitoring of these processes. [ABSTRACT FROM AUTHOR]