Search

Протягом 2009–2012 рр. було проведено дослідження просторового розподілу воронових птахів в Житомирській області відповідно градієнту антропогенного навантаження та сезонів року. В Житомирській області зустрічається шість видів воронових птахів: сіра ворона, ворон, грак, галка, сойка, сорока, горіхівка. Для дослідження було обрано найбільш типових представників родини Воронових. Зі збільшенням градієнту антропогенного навантаження щільність грака зростала, що свідчить про високий рівень синантропізації грака в Житомирській області. Найбільшу щільність граків у селах було відмічено у гніздовий та післягніздовий періоди, а у містах – в зимовий та період весняної міграції. У гніздовий період в містах нами було зареєстровано низьку щільність сірої ворони, в селах щільність ворони у гніздовий період була більша, ніж в період осінніх міграцій та зимівель. При переході від менш до більш урбанізованих ландшафтів щільність населення сорок зростала. Щільність населення галки також збільшувалась при переході до більш урбанізованих територій; виключенням з загальної тенденції є середні села, де щільність галки була високою. Максимальна щільність галки у містах та селищах міського типу була відмічена у зимові місяці, а в селах – в гніздовий та післягніздовий періоди. Найбільша щільність сойки була характерна для малих сіл, найменша − для середніх міст. Найбільше значення щільності було зареєстровано нами у післягніздовий період. У містах щільність сойки в зимовий період, порівняно з гніздовим періодом, була значно вища, в селах - навпаки. Найбільша середня щільність крука була зареєстрована нами в малих селах, а найменша – у селищах міського типу. Для всіх типів населених пунктів найвища щільність круків була характерна для зимового періоду., В течение 2009–2012 гг. было проведено исследование пространственного распределения наиболее типичных врановых птиц в Житомирской области относительно градиента антропогенной нагрузки и сезонов года. С увеличением градиента антропогенной нагрузки плотность грача растет, что свидетельствует о высоком уровне синантропизации грача в Житомирской области. Наибольшая плотность грачей в селах была отмечена в гнездовой и послягнездовой периоды, а в городах – в период зимовки и весенней миграции. В гнездовой период в городах была зарегистрирована низкая плотность серой вороны, в селах плотность вороны в гнездовой период была больше, чем в период осенних миграций и зимовок. При переходе от менее к более урбанизированным ландшафтам плотность населения сороки возрастает. Плотность населения галки возрастает при переходе к более урбанизированным территориям; исключением из общей тенденции являются средние села, где плотность галки достаточно высока. Максимальная плотность галки в городах и поселках городского типа приходится на зимние месяцы, а в селах - на гнездовой и послегнездовой периоды. Наибольшая плотность сойки характерна для малых сел, наименьшая - для средних городов. Наибольшее значение плотности было зарегистрировано нами в послегнездовой период. В городах области плотность сойки в зимний период, по сравнению с гнездовым периодом, значительно выше, а в селах - наоборот. Наибольшая плотность ворона зарегистрирована нами в малых селах, а наименьшая – в поселках городского типа. Для всех типов населенных пунктов самая высокая плотность ворона была отмечена в зимний период., The spatial distribution and abundance of Corvidae species was studied in Zhytomyr area with accent of rural and urban differences in studied parameters. We selected Rook (Corvus frugilegus L.), Eurasian Jackdaw (Corvus monedula L.), Hooded Crow (Corvus cornix L.), Eurasian Magpie (Pica pica L.), Eurasian Jay (Garrulus glandarius L.), and Common Raven (Corvus corax L.). All observations were made during 2009-2012. During the study period some 38 survey paths of more than 8000 km were surveyed in 21 settlements of Zhytomyr area, among them 13 were in Zhytomyr city. The aim of our study was to establish the density of Corvidae at different seasons in the settlements of Zhytomyr area along rural-urban gradient. The average density of Rook was 55.9 individuals/km2 (n = 2924, SD=94.2). We founded strong correlation (p ≤ 0.05) between Rook density and rural-urban gradient and surveyed that the number of wintering Rooks in cities significantly increased. The peak number of Rooks in villages registered in breeding and post-breeding season while in the cities it was high in winter and during the spring migration. Rooks were the absolute dominant among wintering Corvidae at waste grounded during the whole research period. The average density of Eurasian Magpie in study area was 8.7 birds/km2 (n = 2919, SD = 11.2) and had weak correlation with urban-rural gradient (correlation coefficient 0.18, p ≤ 0.05, F = 20.1). The density of Eurasian Magpies in urban areas significantly differs only from the density of birds in villages with a population of ca. 1000 people (p≤0.05). We also registered that the average number of magpies almost does not change during the seasons. The maximum urban and rural density was in winter and summer period. The Magpies density varied insignificantly (p ˂ 0.05, F = 0.58) in narrow range within three years of research, remaining relatively stable, which suggests that the species successfully adjust to the transformed landscapes condition. The urban-rur

Наведено результати досліджень антропогенної толерантності воронових птахів у місті Житомирі (за період з вересня 2009 по серпень 2012 року). Об’єктами досліджень обрано грака (Corvus frugilegus L.), галку (Corvus monedula L.), ворону сіру (Corvus cornix L.). Основною локомоторною реакцією досліджуваних видів воронових птахів на наближення людини були зліт, відхід або відскік убік із траєкторії руху. Таку реакцію спостерігали у 22,9% сірих ворон, 26,8% галок і 29,7% граків. Середня дистанція відходу та зльоту відрізняється недостовірно (p > 0,05) у граків (p = 0,72, критерій Манна-Вітні U = 16882), сірих ворон (p = 0,90, U = 2521,5) і галок (p = 0,57; U = 21). Встановлено, що дистанція злякування граків у м. Житомир коливається в межах від 0,5 до 21,5 м, сірих ворон – від 0,8 до 19 м, галок – від 0,5 до 16,3 м. Доведено, що ступінь толерантності воронових птахів до фактора антропогенного турбування в урбоценозах залежить від інтенсивності антропогенного навантаження. Дистанція злякування воронових птахів перебуває в оберненій залежності від інтенсивності урбанізації, а основними факторами, що визначають дистанцію злякування, є тип біотопу (найбільш значимий чинник), кількість птахів у групі, напрямок і параметри антропогенного впливу, сезон року., Приведены результаты исследований антропогенной толерантности врановых птиц в городе Житомире (за период с сентября 2009 по август 2012 года). Объектами исследований были избраны грач (Corvus frugilegus L.), галка (Corvus monedula L.), серая ворона (Corvus cornix L.). Основной локомоторной реакцией исследуемых видов врановых птиц на приближение человека были взлет, уход или отскок в сторону с траектории движения. Такую реакцию наблюдали у 22,9% серых ворон, 26,8% галок и 29,7% грачей. Средняя дистанция ухода и взлета отличается недостоверно (p > 0,05) у грачей (p = 0,72, критерий Манна-Уитни U = 16882), серых ворон (p = 0,90, U = 2521,5) и галок (p = 0,57; U = 21). Установлено, что дистанция вспугивания грачей колеблется в пределах от 0,5 до 21,5 м, серых ворон – от 0,8 до 19 м, галок – от 0,5 до 16,3 м. Доказано, что степень толерантности врановых птиц к фактору антропогенного беспокойства в урбоценозах зависит от интенсивности антропогенной нагрузки. Дистанция вспугивания врановых птиц находится в обратной зависимости от степени урбанизации, а основными факторами, которые определяют дистанцию вспугивания, были тип биотопа (наиболее значимый фактор), количество птиц в группе, направление и параметры антропогенного воздействия, сезон года., The results of studies of anthropogenic tolerance of corvids were performed in Zhytomyr from September 2009 to August 2012. We have chosen the Rook (Corvus frugilegus L.), Western Jackdaw (Corvus monedula L.), and Hooded Crow (Corvus cornix L.) as model species. The take-off was basic locomotory reaction of bird species towards human disturbance. The back track or jamp-off from human trajectory were observed for 22.9% of Hooded Crows, 26.8% of Western Jackdaws, and 29.7% of Rooks. We registered that the average flight initiation distance and back track distance were not significant (p>0.05) for Rooks (p = 0.72, Mann-Whitney U = 16882), Hooded Crows (p = 0.90, U = 2521.5) and Western Jackdaws (p = 0.57; U = 21). We tested that flight initiation distance of Rooks varied from 0.5 to 21.5 m, Western Jackdaws – from 0.8 to 19 m, Hooded Crows – from 0.5 to 16.3 m. We suggested that degree of bird tolerance to anthropogenic disturbance in urban habitats depends on the intensity of anthropogenic pressure. We found the inverse correlation between flight initiation distance and degree of anthropogenic transformation of the landscape. The main factors which determine the flight initiation distance, were the type of habitat (the most significant factor), the number of birds in the group, direction and parameters of human impact, and year season.

Метою роботи було визначення ступеню антропогенної толерантності модельних видів Corvidae на підставі аналізу дистанції зльоту в умовах міст, селищ та сіл. Дистанцію зльоту визначали за методикою Блумштейна. Було визначено дистанції зльоту для модельних видів воронових в умовах різних типів населених пунктів. У всіх видів воронових птахів дистанція зльоту закономірно зменшується при переході від менш урбанізованого ландшафту до більш урбанізованого. Це підтверджує, що воронові птахи здатні успішно адаптуватися до присутності людини, а тому можуть виступати в якості моделі для вивчення процесів синантропізації., Целью работы было определение степени антропогенной толерантности модельных видов Corvidae на основании анализа дистанции взлета в условиях городов, поселков и сел Житомирской области. Дистанцию взлета определяли по методике Блумштейна. Впервые определены дистанции взлета для исследованных видов врановых в условиях различных типов населенных пунктов. У всех видов врановых птиц дистанция взлета закономерно уменьшается при переходе от менее урбанизированного ландшафта к более урбанизированному. Это подтверждает, что врановые птицы способны успешно адаптироваться к присутствию человека, а потому могут выступать в качестве модели для изучения процессов синантропизации., We determined the degree of human tolerance of model Corvidae species by analyzing of the flight initiation distances in the cities, towns, and villages of the Zhytomir oblast. Bird take-off distances were determined according to Blumstein and they were calculated for the first time in various human settlements within Zhytomir oblast. We registered that take-off distance had decreased regularly along gradient of urbanization for all the species. This confirms that corvids could successfully adapt to human presence, and therefore can be used as model speices for the study of synanthropization.