Search

Вагомим обмежувальним фактором вирощування високих врожаїв пшениці озимої є рівень забур’яненості посівів. У контролі забур’яненості агрофітоценозів значну роль відіграє система основного обробітку ґрунту з урахуванням біологічних особливостей культури та сегетальної рослинності, попередників, погодних умов. Метою досліджень було вивчення кількісного та видового складу бур’янової синузії пшениці озимої залежно від основного обробітку ґрунту. У довготривалому стаціонарному досліді досліджено вплив основного обробітку ґрунту на забур’яненість агрофітоценозу залежно від стадій розвитку пшениці озимої за шкалою ВВСН. У середньому за роки досліджень найбільшу кількість бур’янів у агрофітоценозі пшениці озимої (52,7– 81,4 шт./м2) спостерігали у фазі виходу в трубку залежно від способу обробітку ґрунту. Проведення плоскорізного рихлення та дискування призводить до збільшення забур’яненості агрофітоценозу пшениці озимої на 30,2–40,6 % відповідно порівняно з оранкою. За різноглибинного обробітку ґрунту кількість сегетальної рослинності у посівах пшениці озимої зростає на 54,4 % порівняно з полицевим обробітком. Встановлено зміну видового складу сегетального компоненту агрофітоценозу пшениці озимої у фазі виходу в трубку (ВВСН 31–39) залежно від способу основного обробітку ґрунту. Виявлено 9 видів однорічних бур’янів, що представлені чотирма біологічними групами: ярі ранні – Chenopodium album L.; ярі пізні – Setaria glauca L., Amaranthus retroflexus L.; зимуючі – Centaurea cyanus L., Matricaria perforata Merat.; озимі – Bromus secalinus L. та Apera spic-aventi L. Серед багаторічних бур’янів були поширені коренепаросткові види – Convolvulus arvensis L. та Sonchus arvensis L. У структурі бур’янового угрупування домінуючими видами були Bromus secalinus L. (20–22 %) та Apera spic-aventi L (40–47 %)., A considerable limiting factor in growing high yields of winter wheat is the level of crops weediness. The system of prime tillage based on the crop biological peculiarities and segetal vegetation, preceding crops, as well as weather conditions plays a significant role in controlling the weediness of agrophytocenoses. The research was aimed at studying the quantitative and species composition of weed synusia of winter wheat depending on the main tillage. A long-term stationary experiment investigated into the influence of the main tillage on the weediness of the agrophytocenosis depending on stages of the development of winter wheat on BBCH scale. Over the years of the study, the largest number of weeds in the agrophytocenosis of winter wheat (52.7–81.4 pcs/m2) was observed in the main sprout phase, depending on the method of tillage. Ripping with a blade cultivator as well as disc plowing lead to an increase in weediness of agrophytocenosis of winter wheat by 30.2–40.6 %, respectively, compared to ploughing. With a not uniform depth ploughing, the amount of segetal vegetation in winter wheat crops increases by 54.4% compared to the soil cultivation by means of different ploughs. The change in the species composition of the segetal component of the agrophytocenosis of winter wheat in the main sprout phase (BBCH 31–39) depending on the method of basic tillage has been observed. Nine species of annual weeds identified were represented by four biological groups: early spring weeds – Chenopodium album L.; late spring weeds – Setaria glauca L., Amaranthus retroflexus L.; wintering – Centaurea cyanus L., Matricaria perforata Merat.; winter – Bromus secalinus L. and Apera spic-aventi L. Among the perennial weeds, root species such as Convolvulus arvensis L. and Sonchus arvensis L. were widespread. The dominant species in the structure of the weed group were Bromus secalinus L. (20–22 %) and Apera spic-aventi L (40–47 %)., Весомым ограничивающим фактором выращивания высоких урожаев озимой пшеницы является уровень засоренности посевов. В контроле засоренности агрофитоценозов значительную роль играет система основной обработки почвы с учетом биологических особенностей культуры и сегетальной растительности, предшественников, погодных условий. Целью исследований было изучение количественного и видового состава сорной синузии пшеницы озимой в зависимости от основной обработки почвы. В длительном стационарном опыте исследовано влияние основной обработки почвы на засоренность агрофитоценозов в зависимости от стадий развития пшеницы озимой по шкале ВВСН. В среднем за годы исследований наибольшее количество сорняков в агрофитоценозе озимой пшеницы (52,7- 81,4 шт. / М2) наблюдали в фазе выхода в трубку в зависимости от способа обработки почвы. Проведение плоскоризного рыхления и дискования приводит к увеличению засоренности агрофитоценозов озимой пшеницы на 30,2-40,6% соответственно по сравнению со вспашкой. По разноглубинной обработке количество сегетальной растительности в посевах озимой пшеницы возрастает на 54,4% по сравнению с полицевой обработкой. Установлено изменение видового состава сегетального компонента агрофитоценоза озимой пшеницы в фазе выхода в трубку (ВВСН 31-39) в зависимости от способа основной обработки почвы. Выявлено 9 видов однолетних сорняков, представленных четырьмя биологическими группами: яровые ранние - Chenopodium album L .; яровые поздние - Setaria glauca L., Amaranthus retroflexus L .; зимующие - Centaurea cyanus L., Matricaria perforata Merat .; озимые - Bromus secalinus L. и Apera spic-aventi L. Среди многолетних сорняков были распространены коренепаростковые виды - Convolvulus arvensis L. и Sonchus arvensis L. В структуре сорных группировок доминирующими видами были Bromus secalinus L. (20-22% ) и Apera spic-aventi L (40-47%).

За останні десять років Україна стала найбільшим експортером зерна в Європі. Зернове господарство відіграє важливу роль в аграрному секторі, забезпечуючи стабільне постачання населення хлібом і хлібобулочними виробами, а також сировиною для промислової переробки., За последние десять лет Украина стала крупнейшим экспортером зерна в Европе. Зерновое хозяйство играет важную роль в аграрном секторе, обеспечивая стабильное снабжение населения хлебом и хлебобулочными изделиями, а также сырьем для промышленной переработки., Over the past ten years, Ukraine has become the largest grain exporter in Europe. Grain farming plays an important role in the agrarian sector, ensuring a stable supply of bread and bakery products, as well as raw materials for industrial processing.

Метою досліджень було оцінити вплив способів основного обробітку ґрунту в поєднанні з різними системами удобрення на агрофізичні та водно-фізичні показники родючості ясно-сірого лісового ґрунту. За результатами досліджень, які проводились в умовах стаціонарного досліду впродовж 2014–2016 рр. доведено, що в умовах Правобережного Полісся України перехід на безполицеві способи основного обробітку та використання органо-мінеральних систем удобрення створюють умови для суттєвого покращення агрофізичних показників родючості (щільність і структурно-агрегатний стан) ясно-сірого лісового ґрунту. Так, за тривалого застосування агротехнологій на базі дискування на 10-12 см та органо-мінеральної системи удобрення (гній, 6,25 т + солома, 1,25 т/га + N 12,5 кг/га + сидерат, 5,62 т/га + N31P32K36) вміст агрономічно цінних агрегатів у шарі 0-20 см становив 70,8%, а коефіцієнт структурності – 2,43, що на 17,7% вище, ніж на відповідному агрофоні оранки. В розрізі окремих горизонтів по всіх варіантах досліду більш оструктуреною залишалась нижня частина орного шару. Вищі запаси продуктивної вологи як до посіву, так і перед збиранням культур сівозміни також відмічені на варіантах, де застосовувались безполицеві способи основного обробітку ґрунту. Так, перед посівом культур на фоні дискування у шарі 0-30 см приріст склав 10,2 мм або 26,3%, а у 0-100 см шарі – 9,4 мм або 9,2% порівняно з контролем (оранка). Плоскорізний обробіток забезпечив приріст показника відносно контролю на 8,1 мм (20,9%) та 9,0 мм (8,8%) для шару 0-30 см та 0-100 см відповідно. Найкращі умови для накопичення продуктивної вологи та більш раціонального її використання протягом вегетаційного періоду сформувались за безполицевих способів основного обробітку і органо-мінеральних систем удобрення – 114,4-119,7 мм перед посівом культур та 74,5-76,4 мм перед їх збиранням у шарі 0-100 см та відповідно., Целью исследований было оценить влияние способов основной обработки почвы в сочетании с различными системами удобрения на агрофизические и водно-физические показатели плодородия светло-серой лесной почвы. По результатам исследований, которые проводились в условиях стационарного опыта в течение 2014-2016 гг. доказано, что в условиях Полесья Украины переход на безотвальные способы основной обработки и использования органоминеральных систем удобрения создаются условия для существенного улучшения агрофизических показателей плодородия (плотность и структурно-агрегатное состояние) светло-серой лесной почвы. Так, при длительном применении агротехнологий на основе дискования на 10-12 см и органо-минеральной системы удобрения (навоз, 6,25 т + солома, 1,25 т/га + N12,5 кг/га + сидерат, 5,62 т/га + N31P32K36) содержание агрономически ценных агрегатов в слое 0-20 см составил 70,8%, а коэффициент структурности – 2,43, что на 17,7% выше, чем на соответствующем агрофоне вспашки. В разрезе отдельных горизонтов во всех вариантах опыта более оструктуренной оставалась нижняя часть пахотного слоя. Более высокие запасы продуктивной влаги, как до посева, так и перед уборкой культур севооборота также отмечены на вариантах, где применялись безотвальные способы основной обработки почвы. Так, перед посевом культур на фоне дискования в слое 0-30 см прирост составил 10,2 мм или 26,3%, а в 0-100 см слое – 9,4 мм или 9,2% по сравнению с контролем (вспашка). Плоскорезное возделывание обеспечил прирост показателя относительно контроля на 8,1 мм (20,9%) и 9,0 мм (8,8%) для слоя 0-30 см и 0-100 см соответственно. Наилучшие условия для накопления продуктивной влаги и более рационального ее использования в течение вегетационного периода, сформировались за безотвальных способов основной обработки и органоминеральных систем удобрения – 114,4-119,7 мм перед посевом культур и 74,5-76,4 мм перед их сбором в слое 0-100 см и соответственно., The aim of the research was to evaluate the influence of methods of basic soil tillage in combination with various systems of fertilizers on the agrophysical and water-physical indicators of fertility of light grey forest soils. According to the results of studies that were conducted in the conditions of stationary experience during 2014-2016 it is proved that in the conditions of Right-bank Polessye of Ukraine the transition to moldboardless tillage and utilization of organic-mineral fertilization systems create the conditions for substantial improvement of agrophysical indicators of fertility (the density and the structural-aggregate state) light grey forest soil. So, long-term use of agricultural technologies on the basis of disking at 10-12 cm and organic-mineral system of fertilizer (manure 6,25 t + straw, a 1,25 t/ha + 12,5 kg/ha + green manure, of 5,62 t/ha + N31P32K36) the content of agronomically valuable aggregates in the layer 0-20 cm amounted to 70,8%, and coefficient of structure was 2,43, which is 17,7% higher than in the corresponding soil fertility of plowing. In the context of individual horizons in all variants of experience more structured remained the lower part of the plow layer. A higher stock of productive moisture before sowing and before harvesting of crop rotation is also marked on the where used moldboardless tillage of the soil. So, before the sowing of crops against the background of disking in the layer 0-30 cm increment was 10,2 mm or 26,3%, in 0-100 cm layer is 9,4 mm or 9,2% as compared to control (plowing). Moldboardless cultivation has provided the increase of the figure relating to control 8,1 mm (20,9%) and 9,0 mm (8,8%) for the layer 0-30 cm and 0-100 cm, respectively. The best conditions for the accumulation of productive moisture and more efficient use during the growing period have developed over moldboardless tillage and organo-mineral fertilization systems – 114,4-to 119,7 mm before sowing crops and of 74,5-76,4 mm before h

Постановка проблеми. Пшениця озима чутлива до конкуренції бур’янів на ранніх стадіях росту та розвитку, тому у традиційному виробництві гербіциди у посівах культури застосовують починаючи від фази двох листків до кінця кущення восени, з фази весняного кущення до виходу в трубку. У органічному рослинництві гербіциди не використовують. Тому необхідність ефективного контролю бур’янів є одним з основних чинників, які стримують розвиток органічного виробництва., Постановка проблемы. Пшеница озимая чувствительна к конкуренции сорняков на ранних стадиях роста и развития, поэтому в традиционном производстве гербициды в посевах культуры применяют начиная от фазы двух листьев до конца кущения осенью, с фазы весеннего кущения до выхода в трубку. В органическом растениеводстве гербициды не используют. Поэтому необходимость эффективного контроля сорняков является одним из основных факторов, сдерживающих развитие органического производства., Formulation of the problem. Winter wheat is sensitive to the competition of weeds in the early stages of growth and development, so in traditional production, herbicides in crops are used starting from the phase of two leaves until the end of the bloom in the fall, from the phase of spring bungling to the exit of the tube. In organic crop herbicides are not used. Therefore, the need for effective control of weeds is one of the main factors hindering the development of organic production.

Наведено результати досліджень впливу лісосмуг на інтенсивність накопичення та характер розподілу валових форм важких металів у ґрунтовому просторі та на їх міграцію у профілі ґрунту. Показано, що лісові смуги, виконуючи роль біофізичніх бар'єрів на шляхах потоку речовин і енергії в ландшафтній сфері, виступають зонами найбільш інтенсивного вловлювання та накопичування важких металів., The paper gives the results of the research related to the influence, of forest shelterbelts on accumulation intensity and distribution of heavy metals in soil and on their migration in soil profile. Forest shelterbelts acting as biophysical barriers on the ways of substance and energy flows in landscapes are the zones of the most heave metals., Приведены результаты исследований влияния лесополос на интенсивность накопления и характер распределения валовых форм тяжелых металлов в почвенном пространстве и на их миграцию в профиле почвы. Показано, что лесные полосы, выполняющие роль биофизических барьеров на путях потоков веществ и энергии в ландшафтной сфере, являются зонами наиболее интенсивного улавливания и накопления тяжелых металлов.

Важливим засобом забезпечення сталого функціонування агроекосистем є екологізація сільськогосподарського виробництва, яка може стримати процес деградації ґрунтового покриву та знизити залежність агроценозів від техногенних ресурсів. Однією з обов'язкових умов екологізації аграрного сектора в сучасних еколого-економічних умовах є розробка технологій, які були б побудовані на принципах відновлення природних ресурсів і посилення процесів саморегуляції екосистем при відносно невисоких витратах енергії та матеріалів техногенного походження. Для вдосконалення і ефективного впровадження таких технологій необхідно дослідити вплив основних елементів агротехнологій на стан ґрунту. Особливо актуальним це завдання є для умов Полісся, яке представлене переважно ґрунтами легкого гранулометричного складу з низьким вмістом гумусу й азоту.

В условиях высокой культуры земледелия возделывание озимой пшеницы в системе органического производства (ПП «Галекс Агро» с. Стриева Новоград-Волынского района Житомирской области) хотя и приводит к снижению урожайности, но обеспечивает лучшие показатели энергетической и экономической эффективности по сравнению с традиционной системой. Расчеты показали дефицит элементов питания под озимой пшеницей при обоих системах земледелия. Использование в качестве предшественника вико-овсяной смеси не позволяет полностью решить проблемы дефицита азота. Это указывает на необходимость контроля и регулирования почвенных запасов питательных веществ в севообороте. Одной из основных задач органического земледелия является создание устойчивых и сбалансированных агроэкосистем, которые должны обеспечить экологически, социально и экономически обоснованное производство сельскохозяйственной продукции., In conditions of high culture cultivation of winter wheat cropping system of organic production (PE «Haleks Agro»), although lead to decreasing of crop, but it provides the best performance and cost effectiveness of energy compared with the traditional system. Calculations show the deficit of nutrients under winter wheat in both farming systems. Use as a precursor vetch-oat mixture does not fully solve the problem of nitrogen deficiency. This points to the need of control and regulation of soil reserves of nutrients in the crop rotation., В умовах високої культури землеробства вирощування пшениці озимої в системі органічного виробництва (ПП «Галекс Агро» с. Стриєва Новоград-Волинського району Житомирської області) хоча і призводить до зниження врожайності, але забезпечує найкращі показники енергетичної та економічної ефективності у порівнянні з традиційною системою. Розрахунки показали дефіцит елементів живлення під озимою пшеницею за обох систем землеробства. Використання в якості попередника вико-вівсяної суміші не дозволяє повністю вирішити проблеми дефіциту азоту. Це вказує на необхідність контролю і регулювання ґрунтових запасів поживних речовин у сівозміні.

Представлено результати дослідження динаміки агрохімічних показників ясно-сірого лісового ґрунту. Встановлено, що для покращення агрохімічних показників ясно-сірого лісового ґрунту та урожайності жита озимого доцільно вносити мінеральні добрива у дозі N45Р45К45., Results of research of dynamics of agrochemical indicators are presented. It is defined, that for improvement of agrochemical indicators by clearly-sulphur of wood soil and productivity of a winter rye it is essential to introduce mineral fertilizers in dose N45P45K45.

Дисертація присвячена вивченню параметрів забруднення важкими металами дерново-підзолистих ґрунтів і елементів агроландшафту та закономірностей їх міграції в ландшафтній сфері із урахуванням впливу полезахисних лісових смуг. Встановлено, що вміст Zn і Cu в ґрунтах досліджуваного регіону знаходився на рівні місцевого геохімічного фону, а вміст Pb, Ni, Co і Cd перевищує фонові значення. Проведені дослідження показали, що полезахисні лісові смуги в ландшафтах Полісся є потужними природними бар’єрами на шляху територіальної міграції важких металів. Закономірність у розподілі важких металів в облісненому полі полягає в тому, що вони максимально накопичувалися безпосередньо у лісосмузі та в зоні 2Н від лісосмуги. Із збільшенням відстані від лісосмуги в бік відкритого поля валовий вміст металів зменшувався. Дослідження залежності величини вмісту важких металів у дерново-підзолистих ґрунтах Полісся від фізико-хімічних показників показали пряму пропорційну залежність їх рухомості від величини вмісту гумусу, рН сольової витяжки, гранулометричного складу. Встановлено, що найвищий відсоток клітковиноруйнуючих організмів спостерігався в ґрунті, який має найменшу ступінь забруднення важким металами. Характер накопичення важких металів рослинами залежить від їх біологічних особливостей. Максимальне накопичення важких металів рослинами спостерігалось у злакових культур. Екологічна ситуація забруднення важкими металами дерново-підзолистих ґрунтів агроландшафтів досліджуваної території характеризується як небезпечна., The thesis studies the parameters of the process of contamination of different types of soils and agrolandscape element with heavy metals. It also investigates the regularities of their migration in landscape sphere and natural systems in view of the influence of shelterbelt forests. The concentration of zinc and copper in the investigated soils of the region are at the level of the local geochemical background. The concentrations of lead, nickel, cobalt and cadmium exceed the background concentration and their concentration. Forest shelterbelts in agroforest landscapes of Polissya are a powerful barrier on the way of territorial migration of heavy metals. The regularity in distribution of heavy metals in an afforested field is that their maximum content is observed in the zone of up to 2H from the forest shelterbeet where gross content of contaminants is within permissible level limits (PLL) or exceeds them. The maximum amount of the investigated elements is found in humus and illuvial horizons of soil. The pattern of heavy metal accumulation by plants depends on their biological features. The maximum accumulation of heavy metals is observed in cereal crops. It has been pointed out that the highest percentage of organisms destroying cellulose is found in the soil having the least contamination level which testifies to the fact that the degree of soil contamination with toxic elements, especially with lead and nickel affects its biological activity. Correlation dependence of heavy metal content in soddy podzolic soils of Polissia on physical and chemical indicators of soil such as humus content, pH of soil medium and physical clay has been established. The ecological situation concerning landscape soddy podzolic soil contamination with heavy metals in the investigated area is characterized as unfavourable., Диссертация посвящена изучению параметров процесса загрязнения тяжелыми металлами разных типов почв и элементов агроландшафта, а также исследованию закономерностей их миграции в ландшафтной сфере и природных системах с учетом влияния защитных лесных насаждений. Концентрации цинка и меди в почвах региона, в котором проводились исследования, находится на уровне местного геохимического фона – коэффициенты концентрации этих элементов составляют соответственно 0,92 – 0,95 и 0,92 – 0,98, а концентрации свинца, никеля, кобальта и кадмия превышают фоновую концентрацию и их коэффициенты концентрации составляют соответственно 1,22 – 2,01; 2,63 – 4,70; 1,05 – 2,43; 1,13 – 5,40. Содержание подвижных форм тяжелых металлов в агроландшафтах было меньше значений ПДК, за исключением Pb, содержание которого превышало ПДК у 2,2 – 2,9 раза. Полезащитные лесные полосы в ландшафтах Полесья являются мощным природным барьером на пути территориальной миграции тяжелых металлов. Закономерность в распределении тяжелых металлов в облесненном поле состоит в том, что максимальное их содержание в почве наблюдается в зоне до 2Н от лесной полосы, где валовое содержание загрязнителей находится на уровне ГДК или превышает его. Содержание подвижных форм тяжелых металлов в почве под лесополосой, в защищенном поле (2-20Н) и в открытом поле (25-30Н) не превышало ГДК. Максимальное количество исследуемых элементов обнаруживается в гумусном и иллювиальном горизонтах почвы. Подвижность тяжелых металлов по почвенному профилю распределялась следующим образом: Cu>Zn>Ni>Co>Cd>Pb. Установлены корелляционные зависимости содержания тяжелых металлов в дерново-подзолистых почвах Полесья от физико-химических показателей почвы, таких как содержание почвенного гумуса, рН почвенной среды, физической глины. При увеличении в почве содержания гумуса и физической глины увеличивалось накопление валового содержания тяжелых металлов, а накопление подвижных форм уменьшалось. Процент подвижных форм тяжелых металлов уменьшался при

The dependence of yielding capacity of field pea and oaten mixture on the system of fertilization and the ways of basic soil cultivation has been determined on the basis of stationary scientific research. It testifies to the effeciency of alternative agrotechnical methods of growing sown phytocenosis. The effects of the system of fertilization in the field crop rotation on the change of agrochemical indices of forest light loam soils has been revealed., На основі стаціонарних наукових досліджень встановлена продуктивність пелюшко-вівсяної сумішки залежно від системи удобрення та способів основного обробітку ґрунту, яка засвідчує про ефективність альтернативних агротехнічних заходів вирощування сіяних фітоценозів. Виявлений вплив системи удобрення у польовій сівозміні на зміну агрохімічних показників сірого лісового легкосуглинкового ґрунту.