Search

Анотація. Зміна кліматичних умов зони Степу України, часте розміщення ячменю ярого після попередника соняшника та багато інших причин зумовили необхідність удосконалити систему основного обробітку ґрунту під ячмінь ярий для її мінімізації із урахуванням технологій вирощування сільськогосподарських культур. Питання основного обробітку ґрунту під ячмінь ярий після соняшнику, який наразі дуже часто є його попередником, практично не було досліджене. У зв’язку з цим на основі комплексних експериментальних досліджень вивчалася дія різних видів основного обробітку ґрунту та їх вплив на врожайність ячменю ярого в умовах Луганської області. Метою досліджень було визначення кращих способів основного обробітку ґрунту під ячмінь ярий із загальнофоновим залишенням післяжнивних решток усіх польових культур, внесення мінеральних добрив і вплив даних факторів на врожайність ячменю ярого в умовах Луганської області. У досліді висівали ячмінь ярий – Адапт, Сталкер, Геліос, Вакула. У результаті проведених досліджень найкращі показники мали при безполицевому обробітку ґрунту з використанням сучасних агрегатів та з сумісним застосування Аміачної селітри та Діамонію фосфату, по всіх біометричних показниках культури, що вивчалася, оскільки такий обробіток ґрунту не тільки добре розпушив його, але й краще забезпечив накопичення та збереження вологи, що в подальшому вплинуло на врожайність рослин ячменю ярого в зоні недостатнього зволоження. Найвищі показники мали сорти Сталкер і Геліос при сумісному застосуванні Аміачної селітри, Діамонію фосфату та безполицевій обробці ґрунту на рівні 47,5 ц/га та 58,8 ц/га відповідно. Полицевий обробіток ґрунту дав менший результат за такої системи удобрення. Найменші показники мали на варіанті дискування у всіх зразках, що вивчалися., Аннотация. Изменение климатических условий зоны Степи Украины, частое размещение ячменя ярового после предшественника подсолнечника и многие другие причины обусловили необходимость усовершенствовать систему основной обработки почвы под ячмень для ее минимизации с учетом технологий выращивания сельскохозяйственных культур. Вопрос основной обработки почвы под ячмень яровой после подсолнечника, который сейчас очень часто является его предшественником, практически не было исследовано. В связи с этим на основе комплексных экспериментальных исследований изучалось воздействие различных видов основной обработки почвы и их влияние на урожайность ячменя ярового в условиях Луганской области. Целью исследований было определение лучших способов основной обработки почвы под ячмень с загальнофоновим оставлением пожнивных остатков всех полевых культур, внесение минеральных удобрений и влияние данных факторов на урожайность ячменя ярового в условиях Луганской области. В опыте высевали ячмень – Адапт, Сталкер, Гелиос, Вакула. В результате проведенных исследований лучшие показатели имели при безотвальной обработки почвы с использованием современных агрегатов и совместимыми применениями аммиачной селитры и диаммония фосфата, по всех биометрических показателях культуры, что изучалась, поскольку такой обработкой почвы не только хорошо разрыхлили, но и лучше обеспечили накопление и сохранение влаги, что в дальнейшем повлияло на урожайность растений ячменя ярового в зоне недостаточного увлажнения. Самые высокие показатели имели сорта Сталкер и Гелиос при совместном применении аммиачной селитры, диаммония фосфата и безотвальной обработке почвы на уровне 47,5 ц / га и 58,8 ц / га соответственно. Полицевая обработка почвы дала меньший результат при такой системе удобрения. Наименьшие показатели имели на варианте дискование во всех образцах, что изучались., Changes in the climate conditions of the steppe zone of Ukraine, frequent placement of spring barley after the sunflower predecessor and many other reasons, cause the necessity to improve the system of basic tillage for spring barley in the direction of its minimization taking into account the technologies of growing crops. The issue of basic tillage for spring barley after sunflower, which is fairly common predecessor today, has not been studied yet. In this case, based on the complex experimental studies the effect of different types of basic tillage and their impact on the yield of spring barley in the Luhansk region has been studied. The aim of the research was to determine the best methods of basic tillage for spring barley with general background post-harvest residues of all field crops, application of mineral fertilizers and the influence of these factors on the yield of spring barley in Luhansk region. The following types of spring barley were sown during the experiment – Adapt, Stalker, Helios, Vakula. As a result of the conducted researches the best indicators were obtained at non-shelf tillage with the usage of modern aggregates and with joint application of Ammonium nitrate and Diammonium phosphate, at all biometric indicators of the studied culture. Since such tillage has not only loosened it well, but also ensured better accumulation and retention of moisture, which further affected the yield of spring barley plants in the area of insufficient moisture. Such strains as Stalker and Helios had the highest rates with the combined use of Ammonium Nitrate and Diammonium Phosphate in shelfless tillage at the level of 47,5 c/ha and 58,8 c/ha accordingly. Shelf tillage gave less results with such a fertilizer system. The lowest indicators were in the variant of disking in all studied samples.

Today, an increase in the real potential of grain crops, including spring barley, is a necessary condition for elements of crop cultivation technologies. Therefore, given the limited resource potential of spring barley crops, their fastidiousness to the soil, considerable attention should be paid to the photosynthetic potential of plants and the standardised application of mineral fertilisers. The aim of the study was to improve the elements of the technology of growing promising varieties of spring barley by establishing the mineral nutrition effect on the photosynthetic activity of plants in the conditions of the Luhanska Oblast. This study provides examples of improving some technologies for growing promising varieties of spring barley and determines the optimal norms for applying mineral nutrition to ensure the high photosynthetic potential of these plants in the climatic conditions of the steppe zone of Ukraine. It was found that the use of ammonium nitrate had a positive effect on the leaf area, increasing it by 1-2.2 thousand m2/ha compared to the control for all varieties studied. The combined use of diammonium phosphate and ammonium nitrate contributed to an increase in the leaf area by 2-4. 4 thousand m2/ha compared to the control variant. Simultaneous application of ActiBION increased the total leaf area for all samples studied by 3.8-6.4 thousand m2/ha. The best indicators among the studied varieties were observed on the six-row variety Helios and the double-row variety Stalker. The six-row variety Vakula and the two-row variety Adapt showed slightly lower results. Further research implies the study of the influence of photosynthetic activity of promising varieties of spring barley on crop productivity in the steppe zone of Ukraine. The findings can be recommended for production as one of the elements in the technology of growing spring barley in the climatic conditions of the Luhanska Oblast., На сьогодні підвищення реального потенціалу зернових культур, зокрема і ячменю ярого є необхідною умовою елементів технологій вирощування сільськогосподарських культур. Тому, враховуючи обмежений ресурсний потенціал рослин ячменю ярого, вибагливість його до ґрунту, потрібно чималу увагу приділяти фотосинтетичному потенціалу рослин і нормованому внесенню мінеральних добрив. Метою досліджень було вдосконалення елементів технології вирощування перспективних сортів ячменю ярого шляхом встановлення впливу мінерального живлення на фотосинтетичну діяльність рослин в умовах Луганської області. У представленій статті наведені приклади вдосконалення деяких елементів технологій вирощування перспективних сортів ячменю ярого та визначено оптимальні норми внесення мінерального живлення для забезпечення високого фотосинтетичного потенціалу цих рослин у кліматичних умовах зони Степу України. Встановлено, що застосування аміачної селітри позитивно впливало на площу листа, збільшуючи її на 1-2,2 тис. м2/га у порівнянні з контролем по всіх сортах, що вивчалися. Сумісне використання діамонію фосфату та аміачної селітри посприяло збільшенню площі листка на 2-4,4 тис. м2/га порівняно з контрольним варіантом. Одночасне внесення препарату ActiBION збільшили загальну площу листків по всіх зразках, що вивчалися на 3,8-6,4 тис. м2/га. Найкращі показники серед сортів, що досліджувалися, спостерігали на шестирядному сорті Геліос і дворядному сорті Сталкер. Шестирядний сорт Вакула та дворядний сорт Адапт показали дещо менші результати. Подальші результати полягають у вивченні впливу фотосинтетичної діяльності посівів перспективних сортів ячменю ярого на його продуктивність у зоні Степу України. Результати дослідження можуть бути рекомендовані у виробництво як один із елементів у технології вирощування ячменю ярого в кліматичних умовах Луганської області.