Несмотря на значительные достижения в профилактике и лечении, сердечно-сосудистые заболевания (ССЗ) остаются лидером по распространенности и смертности среди всех заболеваний не только на территории Украины, но и в большинстве стран мира. С учетом того, что пациентам с ССЗ присуща коморбидность, во избежание полипрагмазии очень важно назначать лекарственные средства, действие которых было бы направлено на общие звенья патогенеза наиболее часто сосуществующих заболеваний. Такими звеньями являются ишемия, нарушение обмена глюкозы и липидов. Кроме того, следует отметить, что последней парадигмой фармакологической индустрии является, с одной стороны, разработка новых лекарственных средств, а с другой — внедрение в клиническую практику уже существующих препаратов, механизм действия которых был бы направлен на различные звенья патогенеза ССЗ. Целью данного обзора было обоснование возможности назначения карнитина больным с ССЗ и сахарным диабетом с учетом его биохимического и патогенетического воздействия на эти заболевания, а также имеющихся экспериментальных данных и результатов клинических исследований по оценке эффективности и безопасности карнитина. В первой части обзора значительное внимание было уделено имеющимся данным литературы относительно энергетического обмена в сердечной и скелетных мышцах, а также экспериментально доказанной роли карнитина в физиологических условиях и при наличии ишемии. Вторая часть публикации посвящена обзору клинических исследований влияния назначения карнитина на ишемическую болезнь сердца с острым и хроническим течением, перемежающуюся хромоту, нарушения толерантности к глюкозе, дислипидемии. Обработанная литература позволяет сделать обоснованный вывод о наличии у карнитина антиангинального, антиишемического, антигипоксического, антиоксидантного и мембраностабилизирующего эффектов, которые позволяют ему благоприятно влиять на клиническое течение ССЗ. Таким образом, с учетом многочисленных механизмов действия карнитина его применение в комплексном лечении больных с различной патологией соответствует новейшей парадигме фармакологической индустрии., Незважаючи на значні досягнення в профілактиці й лікуванні, серцево-судинні захворювання (ССЗ) і надалі залишаються лідером за поширеністю й смертністю серед усіх захворювань не тільки на території України, а й у більшості країн світу. З огляду на те, що пацієнтам із ССЗ притаманна коморбідність, для уникнення поліпрагмазії дуже важливо призначати лікарські засоби, дія яких була б спрямована на спільні ланки патогенезу найбільш часто співіснуючих захворювань. Такими ланками є ішемія, порушення обміну глюкози й ліпідів. Крім того, слід зазначити, що останньою парадигмою фармакологічної індустрії є, з одного боку, розробка нових лікарських засобів, а з іншого — впровадження в клінічну практику вже існуючих препаратів, дія яких була б спрямована на різні ланки патогенезу ССЗ. Метою даного огляду було обґрунтування можливості призначення карнітину пацієнтам із ССЗ і цукровим діабетом з огляду на його біохімічний і патогенетичний вплив на перебіг цих захворювань, а також наявність експериментальних даних і результатів клінічних досліджень з оцінки ефективності й безпечності карнітину. У першій частині огляду значну увагу було приділено наявним даним літератури щодо енергетичного обміну в серцевому й скелетних м’язах, а також експериментально доведеній ролі карнітину у фізіологічних умовах і за наявності ішемії. Другу частину публікації присвячено огляду клінічних досліджень щодо впливу призначення карнітину на ішемічну хворобу серця з гострим і хронічним перебігом, переміжну кульгавість, порушення толерантності до глюкози, дисліпідемії. Опрацьована література дозволяє зробити обґрунтований висновок щодо наявності в карнітину антиангінального, антиішемічного, антигіпоксичного, антиоксидантного й мембраностабілізуючого ефектів, які дозволяють йому сприятливо впливати на клінічний перебіг ССЗ. Отже, з огляду на численні механізми дії карнітину його застосування в комплексному лікуванні хворих із різноманітною патологією відповідає новітній парадигмі фармакологічної індустрії., Despite significant advances in prevention and treatment, cardiovascular diseases (CVD) continue to be a leader in terms of the prevalence and mortality among all diseases not only in Ukraine but also in most countries of the world. Given that comorbidity is inherent in CVD patients, it is very important to prescribe drugs whose mechanisms of action would be directed to the common links of pathogenesis of the most typical coexisting diseases in order to avoid polypharmacy. Such links are ischemia, impaired glucose and lipid metabolism. In addition, it should be noted that the last paradigm of the pharmacological industry is on the one hand the development of new drugs, and on the other hand — the introduction into clinical practice of existing drugs the effect of which would be directed at different links of CVD pathogenesis. The purpose of this review was to substantiate the possibility of prescribing carnitine to patients with CVD and diabetes mellitus from the perspective of its biochemical and pathogenetic effects on the course of these diseases, as well as the available experimental data and results of clinical studies evaluating the effectiveness and safety of carnitine. In the first part of the review, considerable attention was paid to the available literature data on energy metabolism in the cardiac and skeletal muscles, as well as the experimentally proven role of carnitine in physiological conditions and in the presence of ischemia. The second part of the publication deals with the review of clinical studies on the effect of carnitine administration on the course of coronary heart disease with acute and chronic course, intermittent lameness, impaired glucose tolerance, dyslipidemia. The analyzed literature allows us to make a reasonable conclusion that carnitine has antianginal, anti-ischemic, antihypoxic, antioxidant and membrane-stabilizing effects, which enables to influence positively the clinical course of CVD. Therefore, given the numerous mechanisms of action of carnitine, its use in the comprehensive treatment of patients with various pathologies is consistent with the newest paradigm of the pharmacological industry.