Purpose. To establish the peculiarities of the dry biomass productivity and quality formation in giant miscanthus under the effect of agricultural technology components. Methods. The research was carried out at the Bila Tserkva Experimental and Breeding Station of the Institute of Bioenergy Crops and Sugar Beet National Academy of Agrarian Sciences in the years 2019–2021. In the research, generally accepted methods were used. Giant miscanthus variety ‘Osinnii Zoretsvit’ was grown in a three-factor field experiment with the use of the following formulations: Azophosphoryn for inoculation (1,0l/ha), adsorbent MaxiMarin granulated (30kg/ha), Humate potassium (Humifield) (50g/ha) and Antistress AminoStar (1,0l/ha) for foliar fertilization over vegetation. Results. The productivity of miscanthus in the second year of vegetation (2020) was quite low since the development of plants was aimed primarily at forming a powerful root system, particularly rhizomes. On average in the experiment, the leaf and stem biomass weight of one plant ranged from 177.0 to 240.0g, and the yield of solid biofuel from 5.84 to 7.92t/ha. The maximum values of these indicators were observed in the treatments with the combined use of Azophosphoryn and MaxiMarin (236–240g/plant. and 7.79–7.92t/ha, respectively). At the same time, the foliar application of fertilizers in the first year of the experiment was ineffective: the differences in plant productivity indicators were rather tendentious. In the third year of miscanthus cultivation (2021), all treatments demonstrated a significant – approximately threefold – increase in the productive indicators. In particular, the weight of one plant was 531.8–772.2g, solid biofuel yield 17.5–23.8t/ha, and energy yield 287.8–391.1GJ/ha. As in the previous year of research, their maximum values were obtained in the treatments with the combination of inoculant and adsorbent; foliar fertilization also proved to be an effective practice. As for the qualitative characteristics of the obtained crop biomass, on average in the experiment, the content of dry matter was 48.8%, cellulose 40.0%, lignin 10.3%, and ash 1.3%. The variation of these indicators under the effect of the studied factors was mostly insignificant (within the limits of error). Conclusions. In the third year of giant miscanthus variety ‘Osinnii Zoretsvit’ cultivation, the highest yield of solid biofuel (23.8t/ha) and energy yield (391.1GJ/ha) was provided by the combined use of inoculant Azophosphoryn, adsorbent MaxiMarin granulated and foliar application of fertilizer Potassium humate (Humifield) + Antistress AminoStar., Мета. Установити особливості формування продуктивності та якості сухої біомаси міскантусу гігантського під впливом елементів агротехніки. Методи. Дослідження проводили в умовах Білоцерківської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН упродовж 2019–2021рр. згідно із загальноприйнятими методиками. Міскантус гігантський ‘Осінній зорецвіт’ вирощували за схемою трифакторного польового досліду із застосуванням інокуляції (Азофосфорин, 1,0л/га), адсорбенту MaxiMarin гранульований (30кг/га) та препаратів Гумат калію (Гуміфілд) (50г/га) та Антистресант АміноСтар (1,0л/га) для позакореневих підживлень у період вегетації. Результати. Продуктивність міскантусу другого року вегетації (2020р.) була досить низькою, оскільки розвиток рослин був спрямований передусім на формування потужної кореневої системи, зокрема ризом. У середньому за варіантами досліду листково-стеблова маса однієї рослини становила від 177,0 до 240,0г, а вихід твердого біопалива – від 5,84 до 7,92т/га. Максимальні параметри цих показників формувались у варіанті комбінованого застосування Азофосфорину та адсорбенту MaxiMarin гранульований – 236–240г/росл. та 7,79–7,92т/га відповідно. Водночас позакореневе підживлення в перший рік досліджень було неефективним: відмінності в показниках продуктивності рослин мали радше тенденційних характер. На третій рік вирощування міскантусу (2021) в усіх варіантах досліду спостерігалось істотне – приблизно втричі – зростання його продуктивних показників. Зокрема, маса однієї рослини становила 531,8–772,2г, вихід твердого біопалива – 17,5–23,8т/га, вихід енергії – 287,8–391,1ГДж/га. Як і в попередній рік досліджень, максимальні їх значення отримано у варіантах поєднання інокулянта та адсорбенту, причому застосування позакореневого підживлення також виявилось ефективним агрозаходом. Щодо якісних характеристик отриманої біомаси культури, то в середньому по досліду вміст сухої речовини в ній становив 48,8%, целюлози 40,0%, лігніну 10,3%, золи 1,3%. Варіювання цих показників залежно від впливу досліджуваних чинників було здебільшого неістотним – у межах похибки досліду. Висновки. За вирощування міскантусу гігантського ‘Осінній зорецвіт’ найвищий вихід твердого біопалива (23,8т/га), а відповідно й енергії з ним (391,1ГДж/га) на третій рік вегетації культури забезпечує варіант комбінованого застосування інокулянта Азофосфорин, адсорбенту MaxiMarin гранульований та позакореневого підживлення рослин Гумат калію (Гуміфілд) + Антистресант АміноСтар.