Search

Актуальність. Переломи ліктьового відростка найчастіше зустрічаються у людей молодого, працездатного віку. Згідно з літературними даними та власними дослідженнями, рівень ускладнень і незадовільних результатів залишається високим і становить 18,5–45,6 %. Мета. Дослідження результатів лікування переломів ліктьового відростка за методикою блокованого металоостеосинтезу порівняно з традиційним металоостеосинтезом за Weber. Матеріали та методи. В дослідженні було проаналізовано клінічні результати лікування переломів ліктьового відростка після металоостеосинтезу інтрамедулярним блокуючим гвинтом (n = 34) порівняно з результатами лікування за методикою Weber (n = 35). Стан пацієнта та динаміку відновлення функції кінцівки визначали за шкалами Mayo та DASH у період 5 днів — 6 місяців після операції. Результати. При оцінці за шкалою Mayo статистично вірогідно результати лікування блокуючим гвинтом кращі, відмінний результат досягнуто в 33 (97 %) випадків, та в 1 хворого отримано добрий результат. У контрольній групі відмінний результат досягнуто у 16 (45 %), добрий результат — також у 16 (45 %) хворих, у 2 (7 %) — задовільний та в 1 (3 %) пацієнта — незадовільний результат. За шкалою DASH в основній групі відзначено втрату працездатності від 3,53 до 0,8 бала. В контрольній групі ці показники становлять від 12,3 до 6,9 бала. Різниця статистично вірогідна в усі періоди спостереження. Наведено клінічні випадки. Висновки. Аналіз результатів лікування переломів ліктьового відростка за методикою блокуючого гвинта порівняно з методикою напруженого металоостеосинтезу спицями Кіршнера та дротяним серкляжем вказує на статистично вірогідно кращі результати лікування блокуючим гвинтом.

Мета дослідження. Метою дослідження є вивчення напружено-деформованого стану в ділянці перелому ліктьового відростка при металоостеосинтезі блокованим гвинтом порівняно з методикою Weber. Матеріали і методи. Проведено математичне моделювання напружено-деформованого стану на скінченно-елементних моделях при металоостеосинтезі за Weber та металоостеосинтезі блокованим гвинтом. Моделювання виконували за допомогою системи автоматизованого проектування SolidWorks. Розрахунки напружено-деформованого стану моделей виконували за допомогою програмного комплексу CosmosM. Моделі досліджували під впливом трьох видів навантаження: вигин, розтягнення, кручення. Результати. При дослідженні напружено-деформованого стану моделі металоостеосинтезу спицями та дротяним серкляжем ліктьової кістки з переломом ліктьового відростка встановлено, що основне навантаження бере на себе саме металоконструкція. Щодо кісткової тканини, то найбільш навантаженим виявляється ліктьовий відросток. Величини напружень, що виникають у кістковій тканині в зоні перелому та в діафізі ліктьової кістки, практично не відрізняються. Використання блокованого гвинта для металоостеосинтезу ліктьової кістки змінює загальну картину розподілу напружень у системі «кістка — імплантат». Так, напруження в металевій конструкції в зоні перелому розподіляються більш рівномірно з невеликим перевищенням із боку проксимального відділу ліктьової кістки. Максимальні величини напружень у кістковій тканині виявляються на ліктьовому відростку. У діафізі та в проксимальному відділі ліктьової кістки рівень зусиль значно нижчий. Висновки. Отримані результати вказують, що в моделях із металоостеосинтезом блокованим гвинтом рівень максимальних напружень, що виникають у ліктьовому відростку та на імплантаті, у зоні перелому виявляється нижчим, ніж при використанні методики Weber.

Antiretroviral therapy inhibits HIV-1 replication but is not curative due to establishment of a persistent reservoir after virus integration into the host genome. Reservoir reduction is therefore an important HIV-1 cure strategy. Some HIV-1 nonnucleoside reverse transcriptase inhibitors induce HIV-1 selective cytotoxicity in vitro but require concentrations far exceeding approved dosages. Focusing on this secondary activity, we found bifunctional compounds with HIV-1–infected cell kill potency at clinically achievable concentrations. These targeted activator of cell kill (TACK) molecules bind the reverse transcriptase–p66 domain of monomeric Gag-Pol and act as allosteric modulators to accelerate dimerization, resulting in HIV-1 + cell death through premature intracellular viral protease activation. TACK molecules retain potent antiviral activity and selectively eliminate infected CD4 + T cells isolated from people living with HIV-1, supporting an immune-independent clearance strategy.

Introduction Nonionizing radiation (NIR) is considered “possibly carcinogenic to humans,” and therefore, exposure of young military personnel raises concerns regarding increased risk for cancer. The aim of our study was to compare the cancer incidence in exposed and nonexposed populations in order to gain better understanding of their risk. Materials and Methods A longitudinal retrospective cohort study, between 2009 and 2018, was conducted. Israel Defense Forces (IDF) aerial defense units service members, with NIR exposure (range of 2-300 GHz, below the International Commission of Non-Ionizing Radiation Protection guidelines), were compared with a similar sociodemographic group of service members without NIR exposure. Both groups were followed for cancer incidence (all-cause and specific malignancies). Kaplan–Meier analysis of cancer-free survival and univariate and multivariable logistic regressions for possible confounders and risk factors were performed. This analysis was repeated on a matched 1:1 control group. Results Exposure and comparison groups included 3,825 and 11,049 individuals, respectively. Forty-one cases diagnosed with cancer were identified during the follow-up time (mean 4.8 [±2.7] years), 13 (0.34%) of which were reported in the exposure group, and 28 (0.25%) were reported in the comparison group. The odds ratio (OR) for cancer incidence in the exposure vs. control groups was 1.34 (95%CI, 0.70-2.60), P-value = 0.3807. The results remained unchanged after adjustment for sex, age at enrollment, service length, socioeconomic status, and military occupation (adjOR = 1.38 [95%CI, 0.67-2.82], P = 0.3818). Conclusions Our study did not find an increased short-term risk for cancer in young adults exposed to NIR radiation as compared with unexposed young adults.

Background: Joint hypermobility (JH) is a common clinical finding amongst hereditary connective tissue disorders that is observed in pediatric rheumatological settings, and often associated with chronic pain. JH may also contribute to deficits in physical functioning and physical activity, but previous findings have been inconsistent. It is possible that physical activity impairment in JH may be due to chronic aberrant movement patterns subsequent to increased joint laxity. Method: As part of a larger randomized pilot trial of juvenile onset fibromyalgia (JFM), asecondary analysis was conducted to explore whether adolescents with JFM and JH differed from non-JH peers in terms of pain, daily functioning, and movement biomechanics during a moderately vigorous functional task. Results: Thirteen adolescents (36.1%) from the larger sample of adolescents with JFM (N=36) met criteria for JH. Those with JH exhibited poorer overall functioning but there were no differences in pain. Those with JH exhibited decreased hip flexion and frontal plane hip moment (e.g., resistance to dynamic valgus) during the landing phase (early stance) and greater hip and knee transverse plane moments during the propulsion phase (late stance) of the drop vertical jump task (DVJ). No other differences in lower extremity biomechanics were observed between study groups. Conclusions: There were small but notable differences in biomechanics between patients with JFM who also had JH versus those without JH during a landing and jumping task (e.g., DVJ). These differences may indicate decreased joint stiffness during landing, associated with increased joint laxity and decreased joint stability, which may put them at greater risk for injury. Further study is warranted to examine whether these biomechanical differences in patients with JFM and JH affect their response to typical physical therapy or exercise recommendations.

New graduate nurses often lack professional confidence to voice safety concerns. An evidence review was conducted to determine how participating in a mentorship program impacts the development of assertive communication during the first year of practice. Evidence indicates that providing a supportive environment, with physical and emotional access to mentors, should be used to increase new graduate nurses' self-perceived ability and willingness to voice safety concerns.

The rotating components of a gas turbine engine are typically designed around a perfectly straight centerline. In spite of advanced manufacturing technology and the conviction of the human eye, straightness is virtually impossible to achieve during manufacturing and assembly. High-tech metrology can quantify ever so slight centerline deviations along the unconstrained rotor assembly which are called bends. Related phenomena are rotor bow and thermal bow, the latter of which is normally due to asymmetric cooling after engine shutdown. Yet, bent and bowed rotors differ from one another in that bends are permanent deviations from the centerline of the unconstrained rotor, whereas rotor bow is temporary, typically elastic, and observed in the mounted, and therefore constrained, rotor assembly. Greater complexity is introduced with the realization that a bent rotor can additionally be subject to rotor bow. The presence of bends leads to force and moment distributions along the rotating structure that can have significant dynamic implications for even very small bends. In opposition to unbalance loads, which increase with rotor speed, the rotating excitation of a bent rotor remains constant. The equations of motion (EOM) of a bent rotor are very well defined in the literature by Refs [1, 2]. However, the analysis is usually confined to simplified cases where said centerline deviations at the bearing supports are zero. For realistic rotor applications, this is not the case and an additional static analysis is required to obtain the proper dynamic load distribution along the rotor. In this paper, the finite element method (FEM) is used to analyze bent rotors within an MSC NASTRAN v2021 work-flow that can address rotor models of any complexity. The proposed approach can also account for static, compliant, and greatly featured support structures that communicate with the rotor model via its common, and potentially misaligned, bearing supports. Angular and lateral offsets are explored in three different scenarios of two rotor configurations: Scenarios 1 and 2 introduce a simply bent rotor, along which synchronous force and moment distributions are computed (due to its intrinsic deviations) to subsequently excite the bent rotor dynamically. While Scenario 1 requires an initial static analysis with enforced displacements to accomplish this task, the equivalent dynamic excitation of Scenario 2 can be computed directly due to perfect bearing alignment. In Scenario 3, the complexity of the rotor bend is increased to four angular kinks and four lateral offsets to suggest the deployment of this method in combination with hightech metrology equipment that can produce a large number of such measurements via automated probing or scanning technologies. In a final step, the bent rotor is augmented with unbalances and compared to its nominal counterpart to deliver the motivation for this method and its value to the turbomachinery community. All results of Scenarios 1, 2, and 3 are verified against an experimentally validated transfer matrix method (TMM).