This article deals with the development of the English language in South Africa which can be regarded as a historically extraterritorial language. The aim of the investigation is to consider the influence of the specific ethnic environment on the lexical system of South African English in the eco-linguistic perspective. A special focus is laid on indigenous onyms which are considered as a means of maintaining the nation’s identity in the modern globalized society. The analysis was carried out on the basis of the autobiography of Nelson Mandela “Long Walk to Freedom” (1995). The article begins with a brief outline of a historic background for the formation of the South African variant of the English language. Then the researcher singles out the indigenous onyms employed in the text of N. Mandela’s autobiography and classifies them into anthroponyms, nationality names, names of clans, royal houses, and toponyms, including a wide variety of geographical names. After that the chosen onyms are subjected to the analysis in the eco-linguistic perspective, exemplifying the thesis that SAA is not only an extraterritorial, but also a contact-induced variety of English. Methodologically, this paper is grounded on the theory of language ecology as a framework for the study of language as an open synergetic system actively interacting with its environment. The study shows that the English language is in tough competition with the rest of official and national languages of the Republic, which form the unique linguistic environment of English in South Africa., В статье затрагивается проблема развития английского языка в Южной Африке, по отношению к которой английский определяется как экстратерриториальный (импортированный) язык. Цель исследования состоит в выяснении влияния регионального этнического окружения на лексическую систему Южно-Африканского варианта английского языка (ЮАА), рассматриваемого через призму эколингвистики и лингвоэкологии. Особое внимание сосредоточено на исконных онимах, которые, по мнению автора статьи, выступают одним из способов сохранения национальной идентичности в современном, стремительно глобализуюшемся обществе. Материалом для анализа послужила автобиография Нельсона Манделы «Долгая дорога к свободе» (1995), написанная на ЮАА. Выбор автобиографического романа в качестве материала для исследования обусловлен рядом факторов, основные среди которых: значимость Н. Манделы в политической жизни ЮАР; этническая принадлежность Н. Манделы к африканскому племени кόза, носителем языка которого он является; а также высокий уровень владения английским языком в результате получения Н. Манделой университетского образования. Статья начинается с краткого исторического описания формирования ЮАА. Затем выделяются этнически окрашенные онимы, которые далее классифицируются на подгруппы антропонимов, названий кланов, королевских домов, а также топонимов, включающих широкий спектр географических наименований. Следующий этап представлен анализом выборки в эколингвистической перспективе. Методологической платформой исследования выступает теория экологии языка как концептуально-понятийная основа для изучения языка в качестве открытой синергетической системы, активно взаимодействующей со своей окружающей средой. Проведенное исследование наглядно демонстрирует, что английский язык в ЮАР сосуществует в жесткой конкуренции с десятью официальными, шестью национальными языками, а также местными диалектами, которые, взятые вместе, образуют уникальную лингвистическую среду для Южно-Африканского варианта английского языка., У статті висвітлюється проблема розвитку англійської мови в Південній Африці, по відношенню до якої англійська визначається як екстратериторіальна (імпортована) мова. Мета дослідження полягає у встановленні впливу регіонального етнічного середовища на лексичну систему Південно-Африканського варіанту англійської мови (ПАА), що розглядається крізь призму еколінгвістики і лінгвоекології. Особливу увагу приділено автентичним онімам, які, на думку автора статті, виступають одним із засобів збереження національної ідентичності в сучасному суспільстві, що стрімко глобалізується. Матеріалом для аналізу слугувала автобіографія Нельсона Мандели «Довгий шлях до свободи» (1995), написана мовою ПАА. Вибір автобіографічного роману в якості матеріалу для дослідження обумовлений низкою чинників, основні серед яких: значущість Н. Мандели у політичному житті ПАР; етнічна приналежність Н. Мандели до африканського племені кόза, носієм мови якого він є; а також високий рівень володіння англійською мовою в результаті отримання Н. Манделою університетської освіти. Стаття починається з короткого історичного опису формування ПАА. Потім виділяються етнічно забарвлені оніми, які далі класифікуються на підгрупи антропонімів, назв кланів, королівських домів, а також топонімів з широким спектром географічних найменувань. Наступний етап представлено аналізом вибірки в еколінгвістичній перспективі. Методологічною платформою дослідження виступає теорія екології мови як концептуально-понятійна основа для вивчення мови в якості відкритої синергетичної системи, яка активно взаємодіє зі своїм оточенням. Проведене дослідження унаочнює той факт, що англійська мова в ПАР співіснує у жорсткій конкуренції з десятьма офіційними і шістьма національними мовами, а також локальними діалектами, які, взяті разом, утворюють унікальне лінгвістичне середовище для Південно-Африканського варіанту англійської мови.