Problem statement. Nowadays it is difficult to see a typical, old peasant house, or different types of national confident buildings. It will take a little time and some monuments of national architecture will be difficult to find. Meanwhile, rural housing was the most massive object of traditional construction. It embodies the best achievements and experience of national architects; it is of great value for the history of Ukrainian culture, history of Ukrainian art, architecture and ethnography, sustainable construction. National art of peasant house construction of Prydniprovsk region of Ukraine, is multidimensional space and time in an array of hand-made Ukrainian art is a national architecture, its decoration, clothing filling of the interior of the house and estate, as well as plastic and spatial formation, determining loci ritual of family life of Ukrainian village since the ancient times to the present.Analysis of publications. The first publications about the Ukrainian national housing, was made in the late nineteenth - early twentieth century. These were the works of ethnographers and historians M.Sumtsova [17] and D. Bagalіya [1-4], G.Lukomskogo a little [12]. B. Kharuzin’s work is interesting in the context of our study .[19]. The interesting materials were found by us in the series of publications that have appeared in the end of XIX and beginning of XX centures and are associated with vital trend to build fire-resistant housing, and ukrainian peasant house was such kind of housing. "Nowadays such kind of peasant houses and storages are put because they cheap, strong and good and the most important is to be resistant to fire. Houses with brick and stone trying to be built by reach people, and houses with the clay and saman are built by poor people,they are elegant, strong, cheap long- existed and non-flammable " that is stated in the foreword to a small edition by I. Ulashivsky "Saman building" [18]. A small booklet" Valkovi Building (with 20 figures into, Постановка проблемы. Уже сегодня по всей территории Украины не часто можно встретить типичную, старую хату, тот или другой тип народных хозяйственных сооружений. Минует немного время и отдельные достопримечательности народной архитектуры трудно будет найти. Между тем, сельское жилье было наиболее массовым объектом народного строительства. В нем воплощены лучшие приобретения и опыт народных зодчих, оно представляет большую ценность для истории культуры украинского народа, истории украинского искусства, архитектуры и этнографии, экостроительства. Народное архитектурное искусство Украины Надднепрянщины многомерный в пространстве и времени массив украинского рукотворного искусства; являет собой народную архитектуру, ее убранства, вещественное наполнение интерьера дома и усадьбы, а также пластично-пространственные образования, которые определяют ритуальные локусы семейной жизни украинского села от самых давних времен до нынешнего времени.Анализ публикаций. Первые публикации об украинском народном жилье, были сделаны в конце ХІХ - в начале ХХ века. Это были труды этнографов и историков М. Сумцова [17] и Д. Багалія [1−4], в определенной мере - Г . Лукомського [12]. В разрезе нашего исследования интересной является робота В. Харузина [19]. Интересные материалы находим в серии публикаций, которые появились в конце ХІХ начале. ХХ века и связаны с жизненно необходимой тенденцией строить огнестойкое жилье, которым собственно была украинская хата. "Везде теперь пытаются ставить такие хаты и кладовые, чтобы и дешевые были, и крепкие, и хорошие, а главное - чтобы не поддавались "красному петуху". Поощряются ставить - кто более состоятельный - здания из кирпича и камня, а кто более убог, тот к глиняным, самановым берется, - они нарядны, крепки, дешевы, долговечны и негорючи", - отмечается в предисловии к небольшому изданию І. Улашивского "Самановые здания" [18]. Небольшая брошюра "Вальковия постройки (съ 20 рисунками въ текстъ)" Ф. С. Дудко также детально описывает технологію. В 70, Постановка проблеми. Уже сьогодні по всій території України не часто можна зустріти типову, стару хату, той чи інший тип народних господарчих споруд. Мине небагато часу і окремі пам’ятки народної архітектури важко буде знайти. Між тим, сільське житло було найбільш масовим об’єктом народного будівництва. У ньому втілені кращі надбання і досвід народних зодчих, воно становить велику цінність для історії культури українського народу, історії українського мистецтва , архітектури та етнографії, екобудівництва. Народне мистецтво хатобудування Наддніпрянської України − багатовимірний у просторі й часі масив українського рукотворного мистецтва − являє собою народну архітектуру, її оздоби, речове наповнення інтер’єру дому та садиби, а також пластично-просторові утворення, що визначають ритуальні локуси родинно життя українського села від найдавніших часів до сьогодення.Аналіз публікацій. Перші фундаментальні спроби дослідити народну архітектуру, зокрема українське народне житло , були зроблені в кінці ХІХ – на початку ХХ століття. Це були праці етнографів та істориків М.Сумцова [17] та Д. Багалія [14−4], у певній мірі –Г.Лукомського [12]. У розрізі нашого дослідження цікавою є робота В. Харузина [19]. Цікаві матеріали знаходимо в серії публікацій, які з’явилися в кінці ХІХ на поч.. ХХ століття і пов’ язані з життєво необхідною тенденцією будувати вогнестійке житло, яким власне була українська хата. «Скрізь тепер намагаються ставити такі хати та комори, щоб і дешеві були, й міцні, і ловкі, а саме головне – щоб не піддавалися так «червоному півневі». Заохочуються ставити – хто заможнішій – будівлі з цегли та каменю, а хто убогіший, той до глиняних, саманних береться, – вони чепурні, міцні, дешеві, довговічні й негорючі», – зазначається в передмові до невеликого видання І. Улашівського «Саманні будівлі» [18]. Невеличка брошура «Вальковия постройки (съ 20 рисунками въ текстъ)» Ф. С. Дудко також детально описує технологію будування української хати як найбезпечнішого та найчистіш