Search

Introduction Hemangioblastomas are rare, histologically benign, highly vascularized tumors of the brain, the spinal cord, and the retina, occurring sporadically or associated with the autosomal dominant inherited von Hippel-Lindau (VHL) disease. Children or adults with VHL disease have one of > 300 known germline mutations of the VHL gene located on chromosome 3. They are prone to develop hemangioblastomas, extremely rarely starting at age 6, rarely at age 12–18, and, typically and almost all, as adults. There is a plethora of VHL-associated tumors and cysts, mainly in the kidney, pancreas, adrenals, reproductive organs, and central nervous system. Due to a lack of causal treatment, alleviation of symptoms and prevention of permanent neurological deficits as well as malignant transformation are the main task. Paucity of data and the nonlinear course of tumor progression make management of pediatric VHL patients with hemangioblastomas challenging. Methods The Freiburg surveillance protocol was developed by combining data from the literature and our experience of examinations of > 300 VHL patients per year at our university VHL center. Results Key recommendations are to start screening of patients at risk by funduscopy with dilated pupils for retinal tumors with admission to school and with MRI of the brain and spinal cord at age 14, then continue biannually until age 18, with emergency MRI in case of neurological symptoms. Indication for surgery remains personalized and should be approved by an experienced VHL board, but we regard neurological symptoms, rapid tumor growth, or critically large tumor/cyst sizes as the key indications to remove hemangioblastomas. Since repeated surgery on hemangioblastomas in VHL patients is not rare, modern neurosurgical techniques should encompass microsurgery, neuronavigation, intraoperative neuromonitoring, fluorescein dye-based intraoperative angiography, intraoperative ultrasound, and minimally invasive approaches, preceded in selected cases by endovascular embolization. Highly specialized neurosurgeons are able to achieve a very low risk of permanent morbidity for the removal of hemangioblastomas from the cerebellum and spinal cord. Small retinal tumors of the peripheral retina can be treated by laser coagulation, larger tumors by cryocoagulation or brachytherapy. Conclusion We consider management at experienced VHL centers mandatory and careful surveillance and monitoring of asymptomatic lesions are required to prevent unnecessary operations and minimize morbidity.

The purpose of the work is to investigate the effectiveness of the use of physical condition control of students of special medical groups for the development of physical therapy programs. Materials and methods. 40 students of 1st and 2nd year students of National University “Lviv Polytechnic” and Zaporizhzhya State Medical University participated in the experimental studies, which on the basis of the medical examinations were assigned to a special medical group for the presence of diseases of the musculoskeletal system (scoliosis I, II and III degrees). The following methods were used in the research process: analysis and generalization of scientific literature and Internet data; analysis of medical records of students; instrumental methods of morphometric and psychophysiological studies; pedagogical observations; pedagogical experiment of ascertaining orientation; methods of mathematical statistics. The results of the study show that the application of theoretical and methodological provisions and recommendations of corrective measures in the system of test control of physical conditions in students of a special medical group in the practical work, on the basis of integration of specially selected means of physical therapy, enables to activate compensatory mechanisms, mobilize reserve mechanisms ability of the body to increase the competence to perform motor actions, helps to accelerate the formation of knowledge, skills, and elimination of defects motive sphere, eliminating the difference in indicators of psychophysical development between students of the main, preparatory and special medical group. Conclusions. The control of morphofunctional and psychophysiological indicators is an effective mechanism of correction of the physical condition of students of a special medical group with functional disorders of the musculoskeletal system and a necessary prerequisite for the development of complex programs of rehabilitation based on the use of therapeutic exercises.

Цель работы – оценить степень динамического восстановления движений оперированной конечности в течение II периода реабилитации средствами физической терапии у пациентов, которым выполнено эндопротезирование тазобедренного сустава и укрепление капсульно-связочного аппарата полипропиленовой сеткой. Материалы и методы . Проведено ретроспективное исследование историй болезней, рентгенограмм и лабораторных данных 47 пациентов, нуждающихся в восстановлении или укреплении капсулы тазобедренного сустава. Первичное эндопротезирование выполнено у 26 (55,3 %) пациентов, ревизионное – у 21 (44,7 %). Среди пациентов 27 (57,4 %) мужчин и 20 (42,6 %) женщин. Средний возраст пациентов составил 57 лет (от 20 до 86 лет). Результаты. На основе анализа результатов исследования отмечено, что качество жизни пациентов обеих групп, общее субъективное состояние сустава, показатели объема движений оперированной конечности, а также оценка клинико-функциональных результатов лечения по шкале Harris Hip Score (HHS) прямо коррелируют с выполнением предоперационных упражнений терапевтического характера и соблюдением послеоперационной реабилитационной программы физической терапии. Такая корреляция более существенна в срок 12 месяцев после хирургического лечения, через 24 месяца наблюдения показатели состояния оперируемого тазобедренного сустава в обеих группах пациентов существенно не отличались: 65,3 % – группа наблюдения, 52,2 % – группа сравнения через 12 месяцев после операции и 91,3 % и 81,0 % через 24 месяца соответственно. Выводы. Использование полипропиленовой сетки для укрепления задних капсульно-связных структур тазобедренного сустава приводит к расширению функциональных возможностей оперируемой конечности и восстановления пациентов, ускоряет процессы физической реабилитации после выписки из стационара. Доказана целесообразность тщательной предоперационной подготовки пациентов и активного ведения послеоперационного периода (комплексы терапевтических упражнений, информирование пациентов), что позволяет улучшить результаты хирургического и восстановительного лечения, избежать возможных осложнений при условии выполнения рекомендаций и комплексного применения средств физической терапии.

Methotrexate (MTX) is the immunosuppressive anti-inflammatory drug and the antagonist of the enzyme dihydrofolate reductase. Pharmacogenomic studies and clinical evidences suggest that altered response to MTX in patients with different diseases is associated with polymorphisms of genes that regulate folate metabolism. The purpose of the article was to analyze the methotrexate effect on the biochemical indices of psoriasis patients depending on methylenetetrahydrofolate reductase gene (MTHFR) polymorphisms. Effects of two single-nucleotide polymorphisms, C677T and A1298C, were studied. An increase of alanine aminotransferase and aspartate aminotransferase activity above the normal level in the patients with both MTHFR gene polymorphisms after methotrexate intake was observed. In patients with CC, TT, CT genotypes for C677T polymorphism and AA genotype for A1298C polymorphism of MTHFR gene, significant differen­ces in alpha-amylase activity before and after treatment with methotrexate were detected. Analysis of the biochemical indices of patients with arthropathic and vulgaris psoriasis showed that the positive effect of MTX treatment could be associated with wild-type alleles in both polymorphisms of MTHFR gene, while the ineffectiveness of methotrexate was associated with the dihеterozygous genotype. The largest number of smokers was found within the CTAA genotype group (37.5%), while no smokers were observed within TTAA patients and most of CCAA patients. The data obtained testify the utility of the individual approach to the psoriasis patients therapy taking into account genetic background.

Cancers 14(5), 1261 (2022). doi:10.3390/cancers14051261, Published by MDPI, Basel

The results of studies on the influence of weather conditions of the growing season on the formation of the content of some components of the chemical composition and physical properties of Brussels sprouts, as well as methods of packaging on the intensity of its losses during storage are presented. It was found that during storage of Brussels sprouts, weight loss occurs due to a decrease in the content of dry matter, partial evaporation of water, the development of microorganisms and due to drying of the integumentary leaves. Growing season conditions influenced the daily weight loss of Brussels sprouts heads during storage. Weight loss, intensity of water evaporation and development of microorganisms depend on the type of packaging, characteristics of the hybrid and some physical parameters of the cabbage heads. The daily weight loss of unpackaged cabbage heads averaged 0,86–1,02%. The use of inserts made of a film with a thickness of 40 mcm increased the storage time of the heads of Brussels sprouts up to 50 days with daily natural weight loss of 0,05–0,08%. In the structure of natural weight loss of Brussels sprouts, water evaporation accounts for 20,7 to 89,5%. The greatest losses are observed during storage of cabbage in open form – from 85,9 to 89,5%. Packing in polyethylene film reduced water evaporation, so the losses were 53,4–57,2%. Packing 0,5 kg in stretch film contributed to the lowest evaporation losses: 20,7–26,0%. Less intensively affected by diseases are products packed in 1 kg bags in polyethylene film bags with a thickness of 40 mcm. Regression analysis found that the best describes the experimental data of the dependence of GTK and daily weight loss during storage of cabbage in open form and in packing by a polynomial of the second order. When packing 1 kg in a polyethylene film and when using polyethylene liners, this relationship is straightforward.

Hereditary cancer in clinical practice 19(1), 44 (2021). doi:10.1186/s13053-021-00202-0, Published by Springer, Berlin ; Heidelberg

Aim. The aim of our study was to evaluate the relationship between exogamy degree and lactose assimialation among the population of Eastern Ukraine in the Kharkiv region. Methods. The analysis included information on consumption and assimilation of milk and dairy products by 733 people aged from 14 to 79 years were. Statistical analysis included Shapiro-Wilk test, Pearson fitting (χ2) criterion and Spearman’s correlation analysis. Results. The lactose tolerance (LT) phenotype was found in 69.5%, whereas lactose intolerance (LI) – in 8.8% (from 3.5% to 24.1% in different age groups). In the age group 30-39 years: LI frequency was 24.1% being 2.5-6 times higher than in other groups. The exogamy degree of parents (EDP) showed in the group aged from 30 to 39 years the first EDP was 15.4%, being 1.4-2.5 times less (p = 0,05) than in other groups. Among people with bone marrow disorders the proportion of people with the first and second EDP was 60.9%, being 2.1 to 6.0 times higher than in other groups. Reduced EDP or increased inbreeding level causes the similarity of the chromosomes and affects the density of contact points between them during meiosis, level of recombination can be increased and associated with multifactorial traits. Conclusions. The results can be explained by the effect of the inbreeding level reduction in the presence of a high level of exogamy of parents, which causes high genetic diversity. Keywords: lactose intolerance, lactose tolerance, exogamy degree of parents, single nucleotide polymorphisms 13910C-T and 22018G-A, gene МСМ6.

Der Pyruvatkinase(PK)-Mangel der Erythrozyten wird autosomal-rezessiv vererbt und durch Mutationen im PKLR-Gen verursacht. Das Gen kodiert fur das letzte Enzym der anaeroben Glykolyse der Erythrozyten, die Pyruvatkinase (PK-R [Pyruvatkinase-R-Isoform]). Die Folge ist eine nichtautoimmunvermittelte, nichtspharozytare hamolytische Anamie. Dieser Beitrag beleuchtet die klinischen, laborchemischen und molekulargenetischen Charakteristika von Patienten mit PK-Mangel in Deutschland. Mithilfe von standardisierten Fragebogen wurden von den 28 deutschen Patienten mit PK-Mangel, die alle an der PKD Natural History Study teilnahmen, retrospektiv Daten erhoben. Die Patienten wurden auserdem prospektiv uber einen Zeitraum von 2 Jahren beobachtet. Besondere Schwerpunkte wurden auf die Genotyp-Phanotyp-Korrelation sowie die Analyse der Lebensqualitat der Patienten mit PK-Mangel gelegt. Ziel dieses Beitrags ist es, die vielfaltigen klinischen und molekulargenetischen Eigenschaften dieser seltenen Erkrankung darzustellen, um durch eine erhohte Wachsamkeit die Erkrankung fruher zu diagnostizieren und adaquat zu behandeln.

About 75 % of the world’s population loses ability to lactose tolerance in adulthood. The study of tolerance to lactose (LT) or lactase persistence (LP) in Ukrainians is necessary to identify the association of this trait with multifactorial pathologies, the formation of risk groups and food culture development. Theaimof study was to evaluate the genetic aspects of lactose deficiency in population and its relation with human pathologies on the example of a hip fracture. Material and methods:lactose intolerance phenotype was found in 9.7 % of Ukrainians and lactose persistence amounted to 69.4 %. In group of patients with fractures of the proximal femur frequencies were: 13910T – 0.34,13910C – 0.66, 22018A- 0.35, 22018G – 0.65. Distribution of genotypes was 0 % :67.6 % : 32.4 % for TT:CT:CC and 2.9 % : 64.7 % : 32.4 %, for AA:GA:GG. Deviation from the Hardy-Weinberg equilibrium was not observed. Results:when analyzed genotypes for both SNPs, we found the ratio - CTAA:CTGA:CCGA:CCGG being 2.9 % : 61.7 % : 2.9 % : 32.5 %. The linkage disequilibrium was estimated, D’ (r2) for SNPs analyzed was 0.209 (0.554). A half of patients had osteoporosis or osteopenia (n=50.0 %), but these pathologies were not observed in patients with the TTAA genotype. The values BMD of CTGA patients were 4049.8±38.7 and 4109.6±30.0 for CCGG patients. Conclusion:all patients with osteoporosis had a genotype CTGA, average value of BMD was 3795.6±43.8. CTGA-patients had following gastrointestinal tract disorders: gastritis (33.3 %), peptic ulcer (9.5 %), duodenal ulcer (9.5 %), stomach cancer (9.5 %). Heterozygous genotypes significantly increase five times the risk of gastrointestinal pathology in patients with fractures of the proximal femur

About 75 % of the world’s population loses ability to lactose tolerance in adulthood. The study of tolerance to lactose (LT) or lactase persistence (LP) in Ukrainians is necessary to identify the association of this trait with multifactorial pathologies, the formation of risk groups and food culture development.The aim of study was to evaluate the genetic aspects of lactose deficiency in population and its relation with human pathologies on the example of a hip fracture.Material and methods: lactose intolerance phenotype was found in 9.7 % of Ukrainians and lactose persistence amounted to 69.4 %. In group of patients with fractures of the proximal femur frequencies were: 13910T – 0.34,13910C – 0.66, 22018A- 0.35, 22018G – 0.65. Distribution of genotypes was 0 % :67.6 % : 32.4 % for TT:CT:CC and 2.9 % : 64.7 % : 32.4 %, for AA:GA:GG. Deviation from the Hardy-Weinberg equilibrium was not observed.Results: when analyzed genotypes for both SNPs, we found the ratio - CTAA:CTGA:CCGA:CCGG being 2.9 % : 61.7 % : 2.9 % : 32.5 %. The linkage disequilibrium was estimated, D’ (r2) for SNPs analyzed was 0.209 (0.554). A half of patients had osteoporosis or osteopenia (n=50.0 %), but these pathologies were not observed in patients with the TTAA genotype. The values BMD of CTGA patients were 4049.8±38.7 and 4109.6±30.0 for CCGG patients.Conclusion: all patients with osteoporosis had a genotype CTGA, average value of BMD was 3795.6±43.8. CTGA-patients had following gastrointestinal tract disorders: gastritis (33.3 %), peptic ulcer (9.5 %), duodenal ulcer (9.5 %), stomach cancer (9.5 %). Heterozygous genotypes significantly increase five times the risk of gastrointestinal pathology in patients with fractures of the proximal femur, Около 75 % населения мира теряет способность к толерантности к лактозе в зрелом возрасте. Изучение толерантности к лактозе (LT) или лактазной персистенции (LP) у украинцев необходимо для выявления связи этого признака с мультифакториальной патологией, формирования групп риска и развития культуры питания.Целью исследования была оценка генетических аспектов дефицита лактозы среди населения и его связи с патологиями человека на примере перелома бедра.Материал и методы: Фенотип непереносимости лактозы обнаружен у 9,7 % украинцев, а стойкость лактозы – 69,4 %. В группе пациентов с переломами проксимального отдела бедра и коксартрозом все частоты составили: 13910Т – 0,34, 13910С – 0,66, 22018А – 0,35, 22018G – 0,65. Распределение генотипов составило 0 %: 67,6 %: 32,4 % для TT:CT:CC и 2,9 %: 64,7 %: 32,4 % для AA:GA:GG. Отклонения от равновесия по Харди-Вайнбергу не наблюдалось.Результаты: При анализе генотипов обоих SNP было установлено соотношение CTAA: CTGA: CCGA: CCGG – 2,9 %: 61,7 %: 2,9 %: 32,5 %. Было оценено неравновесие по сцеплению, D’(r2) для проанализированных SNP составил 0,209 (0,554). У половины пациентов был остеопороз или остеопения (n = 50,0 %), однако среди пациентов с генотипом TTAA эти заболевания не наблюдались. Показатели МПК у пациентов с CTGA составили 4049,8±38,7 и у пациентов с CCGG – 4109,6±30,0.Выводы: Все пациенты с остеопорозом имели генотип CTGA, среднее значение МПК составило 3795,6±43,8. У пациентов с генотипом CTGA наблюдались следующие патологии желудочно-кишечного тракта: гастрит (33,3 %), язвенная болезнь желудка (9,5 %), язва двенадцатиперстной кишки (9,5 %), рак желудка (9,5 %). Гетерозиготные генотипы значительно увеличивают риск желудочно-кишечной патологии у пациентов с переломами проксимального отдела бедренной кости в пять раз, Близько 75 % світового населення втрачає здатність до толерантності до лактози в зрілому віці. Вивчення толерантності до лактози (ЛТ) або персистентності лактази (ЛП) в українців є необхідним для виявлення зв’язку цієї ознаки з мультифакторіальними патологіями, формування груп ризику та розвитку харчової культури.Метою дослідження була оцінка генетичних аспектів дефіциту лактози серед населення та його зв’язок з патологіями людини на прикладі перелому стегна.Матеріал та методи: Фенотип непереносимості лактози був виявлений у 9,7 % українців, а стійкість до лактози – 69,4 %. У групі хворих з переломами проксимальної стегнової кістки лезними частотами були: 13910Т – 0,34, 13910С – 0,66, 22018G – 0,35, 22018Г – 0,65. Розподіл генотипів становив 0 %: 67,6 %: 32,4 % для TT:CT:CC та 2,9 %: 64,7 %: 32,4 %, для AA:GA:GG. Відхилення від рівноваги Харді-Вайнберга не спостерігалось.Результати: В результаті аналізу генотипів для обох SNP було встановлено співвідношення CTAA: CTGA: CCGA: CCGG – 2,9 %: 61,7 %: 2,9 %: 32,5 %. Було оцінено нерівновагу за зчепленням, D’(r2) для аналізованих SNP склав 0,209 (0,554). У половини пацієнтів був остеопороз або остеопенія (n = 50,0 %), але у пацієнтів з генотипом TTAA цих патологій не виявлено. Параметри МЩК хворих з генотипом CTGA склали 4049,8±38,7 і 4109,6±30,0 для пацієнтів з CCGG.Висновки: Усі пацієнти з остеопорозом мали генотип CTGA, середнє значення МПК становило 3795,6±43,8. У пацієнтів з генотипом CTGA спостерігались такі патології шлунково-кишкового тракту: гастрит (33,3 %), виразкова хвороба (9,5 %), виразка дванадцятипалої кишки (9,5 %), рак шлунка (9,5 %). Гетерозиготні генотипи значно збільшують ризик розвитку шлунково-кишкової патології у пацієнтів з переломами проксимальної стегнової кістки в п’ять разів

The purpose of the work is to evaluate the degree of dynamic recovery of the movements of the operated limb during the second period of rehabilitation by means of physical therapy in patients who underwent hip replacement and strengthening of the capsule-ligament apparatus with a polypropylene mesh.Materials and methods. A retrospective study of case histories, radiographs, and laboratory data of 47 patients requiring restoration or strengthening of the hip capsule was performed, of which primary endoprosthesis was performed in 26 (55.3 %) patients, and revision in 21 (44.7 %). Among the studied patients, 27 patients (57.4 %) were male, 20 patients (42.6 %) – female. The average age of the patients was 57 years (from 20 to 86 years).Results. Based on the analysis of the results of the study, we note that the quality of life of patients in both groups, the overall subjective condition of the joint, the volume of movements of the operated limb, as well as the evaluation of clinical and functional outcomes of treatment on the Harris Hip Score (HHS) directly correlate with performance preoperative exercises of a therapeutic nature and adherence to the postoperative rehabilitation program of physical therapy. Such correlation is more significant at 12 months after surgery, at 24 months of observation the indexes of the operated hip joint in the two groups of patients were not significantly different: 65.3 % of the observation group and 52.2 % of the comparison group at 12 months after surgery and 91.3 % and 81.0 % after 24 months, respectively.Conclusions. The use of polypropylene mesh to strengthen the posterior capsule ligaments of the hip joint enhances the functionality of the operated limb and restores patients overall, accelerates the physical rehabilitation process after discharge from the hospital. The expediency of careful preoperative preparation of patients and active management of the postoperative period (complexes of therapeutic exercises, informing of patients) is proved., Цель работы – оценить степень динамического восстановления движений оперированной конечности в течение II периода реабилитации средствами физической терапии у пациентов, которым выполнено эндопротезирование тазобедренного сустава и укрепление капсульно-связочного аппарата полипропиленовой сеткой.Материалы и методы. Проведено ретроспективное исследование историй болезней, рентгенограмм и лабораторных данных 47 пациентов, нуждающихся в восстановлении или укреплении капсулы тазобедренного сустава. Первичное эндопротезирование выполнено у 26 (55,3 %) пациентов, ревизионное – у 21 (44,7 %). Среди пациентов 27 (57,4 %) мужчин и 20 (42,6 %) женщин. Средний возраст пациентов составил 57 лет (от 20 до 86 лет).Результаты. На основе анализа результатов исследования отмечено, что качество жизни пациентов обеих групп, общее субъективное состояние сустава, показатели объема движений оперированной конечности, а также оценка клинико-функциональных результатов лечения по шкале Harris Hip Score (HHS) прямо коррелируют с выполнением предоперационных упражнений терапевтического характера и соблюдением послеоперационной реабилитационной программы физической терапии. Такая корреляция более существенна в срок 12 месяцев после хирургического лечения, через 24 месяца наблюдения показатели состояния оперируемого тазобедренного сустава в обеих группах пациентов существенно не отличались: 65,3 % – группа наблюдения, 52,2 % – группа сравнения через 12 месяцев после операции и 91,3 % и 81,0 % через 24 месяца соответственно.Выводы. Использование полипропиленовой сетки для укрепления задних капсульно-связных структур тазобедренного сустава приводит к расширению функциональных возможностей оперируемой конечности и восстановления пациентов, ускоряет процессы физической реабилитации после выписки из стационара. Доказана целесообразность тщательной предоперационной подготовки пациентов и активного ведения послеоперационного периода (комплексы терапевтических упражнений, информирование пациентов), что позволяет улучшить результаты хирургического и восстановительного лечения, избежать возможных осложнений при условии выполнения рекомендаций и комплексного применения средств физической терапии., Мета роботи – оцінити ступінь динамічного відновлення рухів оперованої кінцівки протягом ІІ періоду реабілітації засобами фізичної терапії в пацієнтів, яким виконане ендопротезування кульшового суглоба та зміцнення капсульно-зв’язкового апарату поліпропіленовою сіткою.Матеріали та методи. Здійснили ретроспективне дослідження історій хвороб, рентгенограм і лабораторних даних 47 пацієнтів, які потребували відновлення чи зміцнення капсули кульшового суглоба. Первинне ендопротезування виконали у 26 (55,3 %) пацієнтів, ревізійне ‒ у 21 (44,7 %). Серед пацієнтів було 27 (57,4 %) чоловіків і 20 (42,6 %) жінок. Середній вік пацієнтів становив 57 років (від 20 до 86 років).Результати. На підставі аналізу результатів дослідження визначили, що якість життя пацієнтів обох груп, загальний суб’єктивний стан суглоба, показники обсягу рухів оперованої кінцівки, а також оцінка клініко-функціональних результатів лікування за шкалою Harris Hip Score (HHS) прямо корелюють із виконанням передопераційних вправ терапевтичного характеру та дотриманням післяопераційної реабілітаційної програми фізичної терапії. Така кореляція є істотнішою в термін 12 місяців після хірургічного лікування, через 24 місяці спостереження показники стану оперованого кульшового суглоба в обох групах пацієнтів суттєво не відрізнялися: 65,3 % – група спостереження, 52,2 % – група порівняння через 12 місяців після операції та 91,3 % і 81,0 % через 24 місяці відповідно.Висновки. Використання поліпропіленової сітки для зміцнення задніх капсульно-зв’язкових структур кульшового суглоба призводить до розширення функціональних можливостей оперованої кінцівки та відновлення пацієнтів, прискорює процеси фізичної реабілітації після виписування зі стаціонара. Доведено доцільність ретельної передопераційної підготовки пацієнтів та активного ведення післяопераційного періоду (комплекси терапевтичних вправ, інформування пацієнтів), що дає можливість поліпшити результати хірургічного та відновного лікування, уникнути можливих ускладнень за умови виконання рекомендацій і комплексного застосування засобів фізичної терапії.

The purpose of the work is to investigate the effectiveness of the use of physical condition control of students of special medical groups for the development of physical therapy programs.Materials and methods. 40 students of 1st and 2nd year students of National University “Lviv Polytechnic” and Zaporizhzhya State Medical University participated in the experimental studies, which on the basis of the medical examinations were assigned to a special medical group for the presence of diseases of the musculoskeletal system (scoliosis I, II and III degrees). The following methods were used in the research process: analysis and generalization of scientific literature and Internet data; analysis of medical records of students; instrumental methods of morphometric and psychophysiological studies; pedagogical observations; pedagogical experiment of ascertaining orientation; methods of mathematical statistics.The results of the study show that the application of theoretical and methodological provisions and recommendations of corrective measures in the system of test control of physical conditions in students of a special medical group in the practical work, on the basis of integration of specially selected means of physical therapy, enables to activate compensatory mechanisms, mobilize reserve mechanisms ability of the body to increase the competence to perform motor actions, helps to accelerate the formation of knowledge, skills, and elimination of defects motive sphere, eliminating the difference in indicators of psychophysical development between students of the main, preparatory and special medical group.Conclusions. The control of morphofunctional and psychophysiological indicators is an effective mechanism of correction of the physical condition of students of a special medical group with functional disorders of the musculoskeletal system and a necessary prerequisite for the development of complex programs of rehabilitation based on the use of therapeutic exercises., Цель работы ‒ исследовать эффективность применения контроля физических состояний студентов специальных медицинских групп для разработки программ физической терапии.Материалы и методы. В экспериментальных исследованиях приняли участие 40 студентов I–II курсов Национального университета «Львовская политехника» и Запорожского государственного медицинского университета, которые на основании данных медицинских осмотров отнесены к специальной медицинской группе по наличию заболеваний опорно-двигательного аппарата (сколиоз І–III степеней). В процессе исследования использованы методы анализа и обобщения данных научной литературы и сети Internet, анализа медицинских карт студентов, инструментальные методы морфометрических и психофизиологических исследований, педагогического наблюдения, педагогического эксперимента констатирующий направленности, методы математической статистики.Результаты. Применение на практике разработанных теоретико-методических положений и рекомендаций, коррекционных мероприятий в системе тестового контроля физических состояний у студентов специальной медицинской группы на основе интеграции специально подобранных средств физической терапии позволяет активизировать компенсаторные механизмы, мобилизировать резервные двигательные возможности организма, повысить компетентность выполнения двигательных действий, способствует ускорению формирования знаний, умений и навыков, устранению недостатков двигательной сферы, нивелированию разницы показателей психофизического развития между студентами основной, подготовительной и специальной медицинских групп.Выводы. Контроль морфофункциональных и психофизиологических показателей – эффективный механизм коррекции физического состояния студентов специальной медицинской группы с функциональными нарушениями опорно-двигательного аппарата и необходимая предпосылка для разработки комплексных программ реабилитации на основе использования терапевтических упражнений., Мета роботи – дослідити ефективність застосування контролю фізичних станів студентів спеціальних медичних груп для розробки програм фізичної терапії.Матеріали та методи. В експериментальних дослідженнях взяли участь 40 студентів І–ІІ курсів Національного університету «Львівська політехніка» і Запорізького державного медичного університету, які на підставі даних медичних оглядів належать до спеціальної медичної групи за наявністю захворювань опорно-рухового апарату (сколіоз І–ІІІ ступенів). Під час дослідження використали методи аналізу та узагальнення відомостей наукової літератури й мережі Internet, аналізу медичних карт студентів, інструментальні методи морфометричних і психофізіологічних досліджень, педагогічного спостереження, педагогічного експерименту констатувальної спрямованості, методи математичної статистики.Результати. Застосування на практиці розроблених теоретико-методичних положень і рекомендацій корекційних заходів у системі тестового контролю фізичних станів у студентів спеціальної медичної групи на основі інтеграції спеціально підібраних засобів фізичної терапії дає змогу активізувати компенсаторні механізми, мобілізувати резервні рухові можливості організму, підвищити компетентність виконання рухових дій, сприяє прискоренню формування знань, умінь і навичок, усуненню недоліків рухової сфери, нівелюванню різниці показників психофізичного розвитку між студентами основної, підготовчої та спеціальної медичних груп.Висновки. Контроль морфофункціональних і психофізіологічних показників – ефективний механізм корекції фізичного стану студентів спеціальної медичної групи з функціональними порушеннями опорно-рухового апарату та необхідна передумова для розроблення комплексних програм реабілітації на основі використання терапевтичних вправ.

Background Improved, multimodal treatment strategies have been shown to increase cure rates in cancer patients. Those who survive cancer as a child, adolescent or young adult (CAYA), are at a higher risk for therapy-, or disease-related, late or long-term effects. The CARE for CAYA-Program has been developed to comprehensively assess any potential future problems, to offer need-based preventative interventions and thus to improve long-term outcomes in this particularly vulnerable population. Methods The trial is designed as an adaptive trial with an annual comprehensive assessment followed by needs stratified, modular interventions, currently including physical activity, nutrition and psycho-oncology, all aimed at improving the lifestyle and/or the psychosocial situation of the patients. Patients, aged 15–39 years old, with a prior cancer diagnosis, who have completed tumour therapy and are in follow-up care, and who are tumour free, will be included. At baseline (and subsequently on an annual basis) the current medical and psychosocial situation and lifestyle of the participants will be assessed using a survey compiled of various validated questionnaires (e.g. EORTC QLQ C30, NCCN distress thermometer, PHQ-4, BSA, nutrition protocol) and objective parameters (e.g. BMI, WHR, co-morbidities like hyperlipidaemia, hypertension, diabetes), followed by basic care (psychological and lifestyle consultation). Depending on their needs, CAYAs will be allocated to preventative interventions in the above-mentioned modules over a 12-month period. After 1 year, the assessment will be repeated, and further interventions may be applied as needed. During the initial trial phase, the efficacy of this approach will be compared to standard care (waiting list with intervention in the following year) in a randomized study. During this phase, 530 CAYAs will be included and 320 eligible CAYAs who are willing to participate in the interventions will be randomly allocated to an intervention. Overall, 1500 CAYAs will be included and assessed. The programme is financed by the innovation fund of the German Federal Joint Committee and will be conducted at 14 German sites. Recruitment began in January 2018. Discussion CAYAs are at high risk for long-term sequelae. Providing structured interventions to improve lifestyle and psychological situation may counteract against these risk factors. The programme serves to establish uniform regular comprehensive assessments and need-based interventions to improve long-term outcome in CAYA survivors. Trial registration Registered at the German Clinical Trial Register (ID: DRKS00012504, registration date: 19th January 2018).