Search

El objetivo del trabajo es comparar la actividad legislativa de los partidos políticos con representación parlamentaria en dos provincias argentinas, Entre Ríos y Santa Fe, durante el período 1999-2019. Para desarrollar el análisis se plantea una clasificación de las leyes sancionadas, en función en dos dimensiones: el nivel de agregación de las propuestas y el asunto o tema que abordan. La primera dimensión se divide a su vez en cuatro niveles: provincial/general, municipal/departamental, sectorial, individual. La segunda dimensión, que alude a los asuntos o temas que abordan las leyes, se articula en dos subconjuntos de temas o asuntos con el propósito de observar la injerencia de los representantes del Poder Ejecutivo y del Poder Legislativo en diferentes áreas de políticas. De este modo, en primer lugar, se logra identificar la agenda de los gobernadores provinciales en términos de producción legislativa, asociada a la promoción de iniciativas con un nivel de agregación provincial o general y orientada especialmente a una serie de asuntos concernientes a un primer subconjunto de temas de la clasificación propuesta: empresas púbicas, legislación impositiva, presupuesto y finanzas, Estado y gobierno, obras y servicios públicos. En segundo lugar, a fin de ahondar en el rol de los legisladores en el proceso legislativo, se observa un segundo conjunto de temas, ligados a políticas sociales, educativas y de salud. Este abordaje permite vislumbrar diferentes dinámicas de interacción partidaria entre los bloques oficialistas y opositores. Se concluye que, a pesar de los rasgos mayoritarios de los sistemas electorales que regulan la competencia de los partidos en las dos provincias, los sectores no oficialistas han podido jugar un rol significativo en la elaboración y sanción de diversas iniciativas, en especial cuando los resultados de las elecciones y la composición de las cámaras han exhibido mayor paridad y competitividad entre las fuerzas principales The aim of this paper is to compare the legislative activity of political parties with parliamentary representation in two Argentine provinces, Entre Ríos and Santa Fe, during the period 1999-2019. To develop the analysis, it is proposed a classification of the enacted laws, based on two dimensions: the level of aggregation of the proposals and the issue or topic they address. The first dimension is in turn divided into four levels: provincial/general, municipal/departmental, sectoral, individual. The second dimension refers to the issues or topics addressed by the laws. It is divided into two subsets of issues or topics with the purpose of observing the interference of the representatives of the Executive and Legislative Powers in different policy areas. Thus, in the first place, we identify the legislative agenda of governors, linked to the promotion of laws with provincial or general aggregation about certain issues: state companies, tax legislation, budget and finance, state and government, public works, and services. Secondly, to evaluate the role of legislators in the legislative process, a second set of subjects linked to social, educational and health policies is described. This approach allows us to see different dynamics of party interaction between ruling party legislators and opposition legislators. It is concluded that, despite the majority electoral systems that regulate the competition of the parties in the two provinces, the non-official parties have been able to play a significant role in the drafting and sanction of various bills, particularly when the electoral results and the integration of the legislative chambers has shown greater parity and competitiveness among the main parties

The article is devoted to the study of the nature of the legislative pover and the disclosure of its role to serve as a legitimate basis for legislative activity. The provision is substantiated that the parliament, as a representative body of the whole people, has the highest level of legitimacy and on this basis exercises the right to legislate public relations according to the principle of separation of powers, including the exclusive right to regulate the most important issues of organization and exercise of power (article 92 of the Constitution of Ukraine). The relationship between the concepts of legislative power and legislative activity of the parliament is revealed and the recognition of the legislative activity of the parliament as the main, key function of the parliament and the organizational way of implementing the legislative power of the state is substantiated. The conditions, scope, limits, advantages and disadvantages of the practice of delegated legislation, which is widespread in democratic countries, as well as the legally sanctioned government rule-making on the basis of the instructions of the government provided by separate laws are investigated. The powers of the parliament in the field of law-making activity are analyzed, the source of which is the legislative power delegated by the people to the Verkhovna Rada of Ukraine, due to which the parliament receives from the people the primary right to carry out its law-making activity. The essence of legislative activity carried out within the legislative process is revealed, as activity on revealing of need for legal regulation of public relations, estimation of draft laws, their completion, carrying out professional examination, discussion and completion in committees, i.e. all actions directed on proper elaboration of laws’ projects. It is noted that the legislative process is not only and not so much limited by parliament, but also includes pre-parliamentary stages of work on the draft law (initiation, drafting, public discussion, examination, coordination with interested bodies and organizations). The general characteristic of subjects of law-making activity is given, the nature of powers of parliament on the organization and implementation of control over law-making activity is analyzed. &nbsp, Стаття присвячена дослідженню природи законодавчої влади та розкриттю її ролі слугувати легітимною основою законотворчої діяльності. Обґрунтовується положення про те, що парламент, як представницький орган усього народу, має найвищий рівень легітимності та на цій підставі реалізує право законодавчого унормування суспільних відносин згідно принципу поділу влади, включаючи виключне право на регулювання законом найважливіших питань організації і здійснення влади та життєдіяльності суспільства (стаття 92 Конституції України). Розкривається співвідношення понять законодавчої влади і законодавчої діяльності парламенту і обґрунтовується визнання законодавчої діяльності парламенту основною, ключовою функцією парламенту і організаційним способом реалізації законодавчої влади держави, що полягає у прийнятті від імені народу законів, як актів вищої юридичної сили, та введенні їх в дію. Досліджуються умови, обсяг, межі, переваги і недоліки поширеної в демократичних країнах практики делегованого законодавства, а також санкціонованої законом урядової нормотворчості на основі передбачених окремими законами доручень уряду. Аналізуються повноваження парламенту у сфері законотворчої діяльності, джерелом яких є делегована народом Верховній Раді України законодавча влада, в силу чого парламент отримує від народу першочергове право на здійснення своєї законотворчої діяльності і контроль за такою діяльністю з боку інших уповноважених суб’єктів. Розкривається сутність законотворчої діяльності, що здійснюється в рамках законотворчого процесу, як діяльності по виявленню потреби у правовому регулюванні суспільних відносин, оцінці проєктів законів, їх доопрацюванні, проведенні фахової експертизи, обговоренні і доопрацюванні у комітетах, тобто усіх діях, які спрямовані на належне опрацювання проєктів законів. При цьому зазначається, що законотворчий процес не тільки і не стільки обмежується парламентом, а включає також і допарламентські стадії роботи над проєктом закону (ініціювання, розробки проекту, громадського обговорення, проведення його експертизи, погодження з зацікавленими органами і організаціями). Дається загальна характеристика суб’єктів законотворчої діяльності, аналізується природа повноважень парламенту по організації і здійсненню контролю за законотворчою діяльністю.

The article examines the historical relationship of people’s sovereignty with parliamentarism, with the constituent power and legislative activity, which allows a better understanding of the essence, specifics and boundaries of both the constituent power and legislative activity, as well as its derivative legislative activity. The development of the idea of popular representation and its reflection in the doctrine of democracy can be traced. The phenomenon of parliamentarism in the modern world as a system of political organization of the state is studied, in which the parliament, due to the fact that it is the highest body of popular representation, as elected directly by all people and, therefore, designed to express the sovereign will of all authorities. The scope, limits, and procedure for exercising the sovereign power of the people, including the exercise of legislative and constituent power directly by the people, the peculiarities of adopting the constitution, amending it by a referendum or constituent assembly or parliament, the possibilities and features of the people’s exercise of legislative initiative, the power of parliament to exercise constituent and legislative power. The special role of the current Constitution and the procedures established by it in the exercise of the power delegated by the people by the parliament is emphasized. Some constitutional constituent powers of the parliament are analyzed (appointment of an all-Ukrainian referendum, appointment of the President of Ukraine, appointment of the Prime Minister of Ukraine and a number of ministers and other officials, resignation of the Prime Minister of Ukraine, members of the Cabinet of Ministers Ukraine and others), implementation by the parliament of budgetary, control, ceremonial powers. Particular attention is paid to one of the most important tasks of the parliament - to exercise legislative power, in accordance with the constitutional principle of separation of powers, enshrined in Article 6 of the Constitution of Ukraine. The direct connection and dependence of the legislative powers on the legislative power of the parliament is emphasized.&nbsp, В статті досліджується історичний взаємозв’язок народного суверенітету з парламентаризмом, з установчою владою і законодавчою діяльністю, що дозволяє більшою мірою зрозуміти суть, специфіку і межі як установчої влади, так і законодавчої діяльності, а також похідної від неї законотворчої діяльності парламенту. Простежується розвиток ідеї народного представництва і її відображення у доктрині демократії. Досліджується явище парламентаризму в сучасному світі як системи політичної організації держави, в якій парламент, в силу того, що він є вищим органом народного представництва, оскільки обирається безпосередньо усім народом і, відтак, покликаний виражати суверенну волю усього народу, займає провідне місце серед органів державної влади. Розглядаються обсяг, межі, а також порядок здійснення суверенної влади народу, в тому числі здійснення безпосередньо народом законодавчої і установчої влади, особливості ухвалення конституції, внесення змін до неї всенародним референдумом або ж установчими зборами чи парламентом, можливості і особливості реалізації народом права законодавчої ініціативи, повноваження парламенту на здійснення установчої і законодавчої влади. Підкреслюється особлива роль чинної Конституції та процедур, які нею встановлюються, у здійсненні делегованої народом влади парламентом. Аналізуються окремі конституційні установчі повноваження парламенту (призначення всеукраїнського референдуму, призначення виборів Президента України, призначення за поданням Президента України Прем’єр-Міністра України, та ряду міністрів та інших посадових осіб, вирішення питання про відставку Прем’єр-міністра України, членів Кабінету міністрів України та інші), виконання парламентом бюджетних, контрольних, церемоніальних повноважень. Особлива увага акцентується на одному з найголовніших призначень парламенту – здійснювати законодавчу владу, відповідно до конституційного принципу поділу влади, закріпленого у статті 6 Конституції України. Підкреслюється прямий зв’язок і залежність законотворчих повноважень від законодавчої влади парламенту.

One of the main criteria of the law quality is its ability to create a system of rules of conduct in real people’s life. For this purpose the rule must be adopted by them. This increases the relevance of a research of psycho-emotional processes which motivate people to choose behavior patterns within the normative-regulated rule. After reviewing the issue in decision-making theory context, and in particular, in it’s emotional and rational research approaches, the following conclusion has been formulated: while choosing a behavior model people are guided by socially accepted standards and norms. They are inclined to regard such behavior as law-abiding. Despite the fact that the decision of a behavioral model choice is taken emotionally, emotion itself is rational rather than chaotic phenomenon. Emotion, in essence, is a phenomenon that in general reflects conclusions from life experience events that a person accumulates in the process of socialization. Accordingly, when forming a model of behavior, a person is oriented not to the content of the law, but towards legal events, triggered by it. And particularly important are the actions of the primary executor of the act. These actions shape the first wave of legal events for the social group to be oriented to. The psychological factors of a person's decision how to comply with a legal requirement may be predicted during legislative activity. This opens up the possibility of adjusting requirement details in order to increase the law quality up to the point, when it becomes a regulatory rule in their real life. In particular, the following factors may be taken into account: education, religious and social beliefs, major events, recently occurred in a social group, and the predominant reactions to these events

1 - Recentemente, prendendo spunto dalla mia ultima monografia in cui enumero ed esamino criticamente una significativa ‘campionatura’ tra i copiosissimi provvedimenti normativi di papa Francesco, è insorto - sulle pagine di una rinomata rivista - un garbato e acuto confronto dialettico tra due colleghi in ordine al tema se il romano pontefice regnante sia un legislatore ‘paziente’ o piuttosto alquanto ‘impaziente’. Proprio sulla base dei dati oggettivi relativi specie alla produzione legislativa e alle ‘modalità’ con cui sono concretamente perseguiti gli ‘intenti riformatori del pontificato’ descritti nella mia rassegna (corredata, d’altronde, della citazione di numerose e puntuali analisi dottrinali), si è sostenuto, infatti, come sia assai arduo perorare che l’immagine restituitaci del legislatore supremo risulti quella di “un saggio cunctator (temporeggiatore)”, artefice “del metodo del discernimento e della gradualità”, secondo quanto, con la consueta perspicuità, argomenta Salvatore Berlingò. (segue) Still on the patient or impatient legislator ABSTRACT: A brief comment on the recent Motu Proprio that was promulgated by Pope Francis - with which a Commission is established in order to verify the application in Italy of the reform of the canonical process regarding the nullity of marriage - offers the opportunity to express an opinion in the debate that has arisen between two illustrious colleagues about the figure of the reigning Roman Pontiff as supreme legislator.

Сучасні ризики національної та інформаційної безпеки України, зумовлені впливом комплексу соціально-демографічних, економічних, політичних, правових, психологічних і технологічних факторів та вимагають системного реагування, адекватної трансформації сектора безпеки. Тому для повноцінного розвитку держави і забезпечення належної національної (НБ) та інформаційної безпеки (ІБ) необхідно якісне і результативне державно-правове забезпечення. Сучасний стан законодавчої основи забезпечення НБ та ІБ можна визначити як стан системи, що знаходиться в стадії формування, а тому неминуче несе якості перехідного етапу. Ефективне забезпечення НБ та ІБ залежить від багатьох факторів. Значення має розроблена теоретико-методологічна основа розуміння феномену НБ та ІБ в науці і його нормативне правове закріплення. Роль законодавства в сфері забезпечення НБ та ІБ пов'язана зі створенням умов для повноцінного функціонування держави в сучасному нестабільному світі. В даний час створена правова система забезпечення НБ та ІБ, проте прийняття нормативних правових актів не вирішило більшості теоретичних і правових проблем в регулюванні питань НБ та ІБ. Дублювання, відсутність системності, суперечливість і декларативність – є головними недоліками законотворчої діяльності. In the article, scientists study the theoretical basis of the legislative framework in the field of national and information security. In Ukraine, as in many countries of the world, the problems of legal support of the security system of the state, society and the individual are becoming increasingly relevant in public policy and public administration. The full development of the state is impossible without the creation of proper public and legal support in the sphere of national and information security. Modern risks of national and information security of Ukraine, due to theinfluence of a complex of socio-demographic, economic, political, legal, psychological and technological factors and require a systemic response, adequate transformation of the security sector. Therefore, for the full development of the state and ensuring appropriate national and information security, high-quality and effective state-legal support is necessary. It is concluded that today, with a certain degree of conventionality, we can say that basically a legislative basis has been created to ensure national and information security. At the same time, the current state of the legislative framework for ensuring national and information security can be defined as the state of the system, is in the process of formation, and therefore inevitably bears a transitional stage. The effective provision of national and information security depends on many factors. Of importance is the developed theoretical and methodological basis for understanding the phenomenon of national and information security in science and its normative legal consolidation. The role of legislation in the field of ensuring national and information security is associated with the creation of conditions for the full functioning of the state in a modern unstable world. Nowadays, a legal system for ensuring national and information security has been created, but the adoption of regulatory legal acts has not solved most of the theoretical and legal problems in regulating national and information security issues. Duplication, lack of consistency, inconsistency and declaratory are the main shortcomings of legislative activity.

in the article various approaches to the definition of the concept of «lawmaking» are considered, the opinion of a number of large researchers of this issue is analyzed and the author's definition of the term is given. Despite the long-term discussion that continues in t broad scientific circles, a unified approach to the definition of the concept of «lawmaking» has not been worked out. This obvious legal gap creates confusion in the definition of the concepts of «law-making», «law-making», «legislative activity» and a number of others. This situation is unacceptable, which is evidence of the relevance of the issue under study.

The literature shows that, on average, electorally vulnerable Members of Parliament (MPs) are more active than their colleagues. This article investigates whether parties have an incentive to reselect active MPs in a county with a closed-list electoral system. Being active is usually a way to increase one’s visibility among the constituency. We argue that parties have incentives to reselect active MPs only when they believe that voters pay attention to the qualities of individual candidates. The Italian case is a perfect case to test this argument because the attention paid by voters to individual candidates varies significantly between the northern and southern regions. Our empirical analysis reveals that being active leads to a higher probability to be re-selected only in regions where the style of representation is personalised.

Одним із головних критеріїв якості закону є його здатність створити систему правил поведінки у реальному житті людей. Для цього правило має бути ними прийнято. Це підвищує актуальність дослідження психо-емоційних процесів, які мотивують людей до обрання моделі поведінки в межах нормативно-регульованого правила.Розглянувши питання в контексті теорії прийняття рішення в її емоційному та раціональному підходах дослідження, формується висновок, що обираючи модель поведінки люди орієнтуються на соціально прийняті стандарти і норми. Таку поведінку вони і схильні вважати законослухняною. Незважаючи на те, що рішення про обрання поведінкової моделі приймається емоційно, сама емоція є раціональним, а не хаотичним явищем.Емоція, в сутності, узагальнено відображає висновки подій життєвого досвіду, які людина накопичує в процесі соціалізації. Відповідно, формуючи модель поведінки, людина орієнтована не на текстовий зміст закону, а на події правового характеру, які закон спровокував. Особливого значення набувають дії первинного виконавця акту, що формують першу хвилю правових подій на які орієнтуватиметься соціальна група.Психологічні фактори прийняття людиною рішення з питань дотримання нормативної вимоги можуть бути прогнозовані в процесі законодавчої діяльності, що відкриває можливості до корегування його змісту у напрямку підвищення властивостей закону до прийняття людьми регламентованого правила в умовах їх реального життя. Зокрема, можуть бути враховані фактори освіти, релігійних та соціальних переконань, подій, які ставались у соціальній групі в останні роки і переважні реакції на ці події, Одним из главных критериев качества закона является его способность создать систему правил поведения в реальной жизни людей. Соответствено, правило должно быть ими принято. Это повышает актуальность исследования психо-эмоциональных процессов, которые мотивируют людей к избранию модели поведения в рамках нормативно-регулируемого правила.Рассмотрев вопрос в контексте теории принятия решения, в ее эмоциональном и рациональном подходах исследования, формируется вывод, что выбирая модель поведения люди ориентируются на социально принятые стандарты и нормы. Такое поведение они и склонны считать законопослушной. Несмотря на то, что решение об избрании поведенческой модели принимается эмоционально, сама эмоция является рациональным, а не хаотичным явлением.Эмоция, в сущности, обобщенно отражает выводы событий жизненного опыта, которые человек накапливает в процессе социализации. Соответственно, формируя модель поведения, человек ориентирован не на текстовое содержание закона, а на события правового характера, которые закон спровоцировал. Особое значение приобретают действия первичного исполнителя акта, которые формируют первую волну правовых событий на которые будет ориентироваться социальная группа.Психологические факторы принятия человеком решения по вопросам соблюдения нормативного требования могут быть прогнозируемые в процессе законодательной деятельности, что открывает возможности для корректировки его содержания в направлении повышения свойств закона до принятия людьми регламентированного правила в условиях их реальной жизни. В частности, могут быть учтены факторы образования, религиозных и социальных убеждений, событий, которые происходили в социальной группе в последние годы и преобладающие реакции на эти события, One of the main criteria of the law quality is its ability to create a system of rules of conduct in real people’s life. For this purpose the rule must be adopted by them. This increases the relevance of a research of psycho-emotional processes which motivate people to choose behavior patterns within the normative-regulated rule.After reviewing the issue in decision-making theory context, and in particular, in it’s emotional and rational research approaches, the following conclusion has been formulated: while choosing a behavior model people are guided by socially accepted standards and norms. They are inclined to regard such behavior as law-abiding. Despite the fact that the decision of a behavioral model choice is taken emotionally, emotion itself is rational rather than chaotic phenomenon.Emotion, in essence, is a phenomenon that in general reflects conclusions from life experience events that a person accumulates in the process of socialization. Accordingly, when forming a model of behavior, a person is oriented not to the content of the law, but towards legal events, triggered by it. And particularly important are the actions of the primary executor of the act. These actions shape the first wave of legal events for the social group to be oriented to.The psychological factors of a person's decision how to comply with a legal requirement may be predicted during legislative activity. This opens up the possibility of adjusting requirement details in order to increase the law quality up to the point, when it becomes a regulatory rule in their real life. In particular, the following factors may be taken into account: education, religious and social beliefs, major events, recently occurred in a social group, and the predominant reactions to these events

This paper studies how politicians and voters respond to new information on the threats of climate change. Using data on the universe of federal disaster declarations between 1989 and 2014, we document that congress members from districts hit by a hurricane are more likely to support bills promoting more environmental regulation and control in the year after the disaster. The response to hurricanes does not seem to be driven by logrolling behavior or lobbysts' pressure. The change in legislative agenda is persistent over time, and it is associated with an electoral penalty in the following elections. The response is mainly promoted by representatives in safe districts, those with more experience, and those with strong pro-environment records. Our evidence thus reveals that natural disasters may trigger a permanent change in politicians' beliefs, but only those with a sufficient electoral strength or with strong ideologies are willing to engage in promoting policies with short-run costs and long-run benefits.

Статья посвящена одной из актуальных проблем законотворчества, а именно: выработке перечня требований к законопроекту с целью создания качественного закона. Целью автора является обоснование требования о подготовке законопроекта в определенном порядке: от идеи через концепцию к законопроекту; определение роли и места концепции законопроекта в процессе создания закона; отражение в системе требований необходимости социальной и юридической адекватности законопроекта, а также указание на некоторые проблемы его правовой регламентации. Для написания статьи применялись методы диалектической логики, а также формально-юридический и сравнительно-правовой методы. Выводы и обобщения автора могут быть полезны в законотворческой деятельности., The article is devoted to one of the topical problems of lawmaking, namely: the development of a list of requirements for the bill, in order to create a quality law. The author's purpose is to support requirements creation of the bill in a specific order: from idea through concept to the bill; the definition of the role and place of the concept of the bill is in the process of creating law; reflected in the system requirements need social and legal adequacy of the bill, and pointing out some problems of its legal regulation. To write the article, the methods of dialectical logic, formal legal and comparative legal methods were used. Conclusions and generalizations of the author can be useful in legislative activity.

The issue of State responsibility is currently conceived as a characteristic of the Constitutional States of Law, where it is no longer enough just for the performance of their bodies to be subject to the principles that govern the State, but rather It is necessary that in case of violation of these principles if a damage is caused, there is a duty to compensate it. For the exercise of the function of the public function, the States have adopted the structure that they consider most appropriate based on their social reality, the essence of the principle of division of powers proposed by Montesquieu being in force. El tema de la responsabilidad Estatal se concibe en la actualidad como una característica propia de los Estados Constitucionales de Derecho, en donde ya no basta sólo el hecho de que la actuación de sus órganos se encuentre sometida a los principios que rigen al Estado, sino que se hace necesario que en caso de violación a estos principios si se causa un daño, exista el deber de resarcirlo. Para el ejercicio de la función de la función pública los Estados han adoptado la estructura que consideran más adecuada en base a su realidad social, siendo vigente en lo esencial el principio de división de poderes planteado por Montesquieu.

EN: The Union state-the Union of Russia and Belarus – is the most significant integration project in the CIS space, which marked the change of centrifugal tendencies in the post-Soviet space by centripetal ones. Russia and Belarus were among the first CIS member States to realize the need for close integration. Almost immediately after the collapse of the Soviet Union, Russia and Belarus signed bilateral trade and economic agreements, which recognized the right of the parties to pursue an independent foreign economic policy. Thus, Russia and Belarus were the pioneers of integration processes in the region. ES: El estado de la Unión - la Unión de Rusia y Belarús - es el proyecto de integración más importante en el espacio de la CEI, que marcó el cambio de las tendencias centrífugas en el espacio postsoviético por las centrípetas. Rusia y Belarús fueron los primeros miembros de los estados de CEI en darse cuenta de la necesidad de una estrecha integración. Casi inmediatamente después del colapso de la Unión Soviética, Rusia y Bielorrusia firmaron acuerdos comerciales y económicos bilaterales, que reconocían el derecho de las partes a perseguir una política económica extranjera independiente. Así, Rusia y Belarús fueron los pioneros de los procesos de integración en la región.

International audience; This paper studies the characteristics of the ghost deputies of the French National Assembly, i.e. deputies who do not have any official recorded activity over a whole year. Using a rich dataset providing various information about all deputies from 1959 to 2012, the results indicate that the typical ghost deputy is an old man with a low level of schooling, member of a large party which does not support the government and who is elected in jurisdiction with a low level of political competition. However, personal characteristics are less and less correlated with performance over the years. Finally, ghost deputies face more difficulties to achieve reelection, but are penalized only at the first round, voters exclusively considering national factors at the second round.

Рассматривается законодательная деятельность в субъектах РФ. Определяется порядок законодательного процесса. Представлен комплексный анализ исследования конституционно-правовых основ законодательной деятельности субъектов РФ., Considered legislative activity in the regions of the Russian Federation. The order of the legislative process is determined. A comprehensive analysis of the study of the constitutional and legal foundations of the legislative activity of the subjects of the Russian Federation is presented.

La presente investigación se ocupa de estudiar el tema de la responsabilidad extracontractual del Estado por omisión en la expedición de leyes en Colombia, tema que apenas comienza a ser desarrollado por la doctrina y por la jurisprudencia nacional. El tema objeto de estudio, desde el punto de vista constitucional en cuanto a la omisión legislativa, ha sido ampliamente estudiado por la Jurisprudencia Constitucional colombiana, la que desde el año 1996, a partir de las sentencias en sede de exequibilidad, construyó la postura que permanece vigente aún en la actualidad y cuya característica primordial, es la de aceptar la existencia de la omisión legislativa relativa (por vía de su declaratoria de inconstitucionalidad), mas no así de la omisión legislativa absoluta (Sentencia C-543 de 1996) frente a la cual el Tribunal Constitucional colombiano se ha declarado inhibido para estudiarla; ahora bien, la omisión legislativa como fuente de responsabilidad extracontractual del Estado, tema de competencia de la Jurisdicción Administrativa, ha tenido un estudio precario, ya que son escasas las sentencias que se han ocupado de estudiar este fenómeno jurídico. El principal objetivo planteado al inicio de la investigación, era determinar si era viable que con ocasión de una omisión legislativa, surgiera para el Estado la obligación de reparar los posibles daños antijurídicos que con ella se pudieran producir y en caso de encontrar factible esa posibilidad, establecer el título de imputación dentro del cual se podría configurar este tipo de responsabilidad; al respecto, la investigación arrojó Como 16 resultado, la efectiva procedencia de este tipo de responsabilidad (tan sólo con respecto a la omisión legislativa relativa) y, específicamente bajo el título de imputación de daño especial. Para la realización del presente trabajo, se acudió al estudio de los trabajos de doctrinantes, tanto nacionales como extranjeros, e igualmente al análisis de la jurisprudencia de las Cortes Constitucional, Suprema de Justicia y Consejo de Estado, en los diferentes aspectos que integran la responsabilidad estatal por omisión en la expedición de leyes. La importancia de la investigación, radica en que al final de la misma, se presenta una propuesta de estructuración de la responsabilidad pública alquiliana, con base específicamente en la omisión legislativa relativa, indicando el título de imputación procedente, sus elementos configuradores y la forma en que debe ser entendida por los Jueces Administrativos. The present investigation deals with the study of the non-contractual liability of the State by omission in the issuance of laws in Colombia, a topic that is only beginning to be developed by the doctrine and by national jurisprudence. The subject under study, from the constitutional point of view regarding the legislative omission, has been widely studied by the Colombian Constitutional Jurisprudence, which since 1996, from the judgments in the seat of constitutionality, built the position that It remains in force even at present and whose main characteristic is to accept the existence of the relative legislative omission (through its declaration of unconstitutionality), but not of the absolute legislative omission (Sentence C-543 of 1996). which the Colombian Constitutional Court has declared itself inhibited to study it; However, the legislative omission as a source of extracontractual responsibility of the State, a matter of competence of the Administrative Jurisdiction, has had a precarious study, since there are few judgments that have dealt with studying this legal phenomenon. The main objective set at the beginning of the investigation was to determine if it was feasible that, on the occasion of a legislative omission, the State should be obliged to repair the possible unlawful damages that could occur with it and, if that possibility were found feasible, establish the imputation title within which this type of responsibility could be configured; In this regard, the investigation yielded, as a result, the actual origin of this type of responsibility (only with respect to the relative legislative omission) and, specifically, under the title of imputation of special damage. For the realization of this work, we went to the study of the works of doctrinants, both national and foreign, and also to the analysis of the jurisprudence of the Constitutional Courts, Supreme Court and State Council, in the different aspects that make up the responsibility state by default in the issuance of laws. The importance of the research lies in the fact that at the end of it, a proposal for the structuring of the public liability of Almería is presented, based specifically on the relative legislative omission, indicating the title of the appropriate imputation, its configurating elements and the way that must be understood by the Administrative Judges.

The article the attempt without of pressure of e stablished scientific opinions, attitudes and judicial practice to determine the end of certain crimes (Articles 115, 130, 134, 135, 153, 154, 174, 184, 185, 186, 188-1 of the Criminal Code of Ukraine), depending on the legislator’s using in the text of a law some verbal nouns, generated from the corresponding verbs of perfect and imperfect form is made., В статье предпринята попытка вне давления устоявшихся научных мнений, взглядов и судебной практики определить момент окончания отдельных преступлений (статьи 115, 130, 134, 135, 153, 154, 174, 184, 185, 186, 188-1 УК Украины) в зависимости от использования законодателем в тексте нормативного акта отглагольных существительных, образованных от соответствующих глаголов совершенного и несовершенного вида., У статті здійснена спроба поза тиском усталених наукових поглядів, суджень та судової практики визначити момент закінчення окремих злочинів (статті 115, 130, 134, 135, 153, 154, 174, 184, 185, 186, 188-1 КК України) залежно від використання законодавцем в тексті нормативного акта віддієслівних іменників, утворених від відповідних дієслів доконаного та недоконаного виду.

В умовах сучасних тенденцій спрямованих на еко-соціальний розвиток ринкової економіки зокрема в Європі та в світі загалом, значна увага приділяється не лише зменшенню антропогенного впливу людини на довколишнє середовище, а й розширенню природно-заповідного фонду (ПЗФ) новими об’єктами та покращенню функціонування вже існуючих.

Resumen: A pesar de la importancia de la oposición como actor político en los sistemas democráticos, ésta ha sido escasamente abordada, siendo muy pocos los estudios que analizan el rol de la oposición en gobiernos democráticos. A su vez, la mayoría de estos estudios toman como casos de análisis países con formas de gobierno de corte parlamentario donde la lógica gobierno-oposición configura la dinámica política. De este modo se evidencia que las investigaciones sobre el papel de la oposición son escasas en contextos presidencialistas, aún más si se sitúa el foco de atención en el nivel subnacional. Por esta razón, este trabajo tiene por objeto analizar la actividad legislativa desempeñada por la oposición en cinco cámaras representativas a nivel subnacional en Argentina ─Buenos Aires, Córdoba, Entre Ríos, Río Negro y Santa Fe─ durante tres períodos de gobierno en cada parlamento, comprendido entre 1995 y 2007. Abstract: Despite the importance of the opposition as a political actor in democratic systems, it has hardly been addressed; few studies examine the role of the opposition in democratic governments. In turn, most of these (mainly case) studies analyze parliamentary democracies where the government-opposition configures political dynamics. The role of the opposition in presidential contexts is thus scarce, especially on the subnational level. This paper aims at examining the legislative activity of the opposition in five representative subnational legislatures in Argentina: Buenos Aires, Córdoba, Entre Ríos, Río Negro, and Santa Fe, during three legislative periods per parliament between 1995 and 2007.

Este artículo recapitula las principales discusiones respecto al uso de la actividad legislativa como variable dependiente en los estudios politológicos. Si bien exhaustivo, no es excluyente, y muestra las principales tendencias del uso de dicha variable. Partiendo de la idea de que existe una división del trabajo legislativo en los presidencialismos, se intenta exponer aquí las diversas formas en las que se ha tratado de apreciar dicha división, a fin de contribuir a una nueva visión que pueda enfocarse en los efectos que esta genera sobre la dinámica de gobierno. Asimismo, este artículo propone la apertura de nuevas agendas de investigación en torno al uso de la actividad legislativa como variable dependiente. Se plantean aquí los debates aún abiertos, e incluso aquellos olvidados, y se propone retomar la agenda de estudios y orientarla hacia la observación y evaluación de las legislaturas bicamerales. This article summarizes the main arguments regarding the use of legislative activity as a dependent variable in political studies. While comprehensive, it is not exclusive, and it shows this variable's main trends. Starting from the idea that there is a division of legislative work in presidential systems, this paper attempts to show the various ways in which this division has been assessed, to contribute to a new vision which focuses on the effects this has on the dynamics of government. In addition, this article proposes establishing new research agendas on the use of legislative activity as a dependent variable. Raised here are debates which remain open, as well as those which have been forgotten; this paper proposes that the research agenda be resumed and directed at the observation and evaluation of bicameral legislature. Este artigo recapitula as principais discussões a respeito do uso da atividade legislativa como variável dependente nos estudos de ciência política. Embora exaustivo, não é excludente, e mostra as principais tendências do uso dessa variável. Partindo da ideia de que existe uma divisão do trabalho legislativo nos presidencialismos, tenta-se expor as diversas formas nas quais se tem tentado apreciar essa divisão a fim de contribuir a uma nova visão que possa estar enfocada nos efeitos que esta gera sobre a dinâmica do governo. Além disso, este artigo propõe a abertura de novas agendas de pesquisa sobre o uso da atividade legislativa como variável dependente. Propõem-se debates ainda abertos, e inclusive esquecidos, e a retomada da agenda de estudos e sua orientação à observação e avaliação das legislaturas bicamerais.

У статті проаналізовано правове вчення про принципи громадянського суспільства, про плюралізм поглядів та ідеологій. Визначено особливості трансформації правової основи принципів громадянського суспільства сучасної України. Стаття присвячена деталізації загальних питань становлення громадянського суспільства, його існування, форм і перспектив розвитку як цілісного процесу і правового феномена. Визначено, що вітчизняні та зарубіжні вчені, досліджуючи правові принципи громадянського суспільства, зосереджують свою увагу: по-перше, на історії становлення і розвитку окремих напрямів теорії громадянського суспільства, по-друге, на ґрунтовній юридичній концептуалізації його сутності. The article considers the legal doctrine and the principles of civil society and pluralism of views and ideologies in it. The author defines the peculiarities of the transformation of the legal basis of the civil society principles in modern Ukraine. The article is devoted to clarifing general issues of civil society, its existence, forms and prospects of its development as a holistic process and legal phenomenon. It has been determined that that Ukrainian and foreign scholars examining the legal principles of civil society primarily lay emphasis on history of formation and development of certain areas of the theory of civil society and, secondly, on thorough legal conceptualization of its essence. Despite the specific way of formation of Ukrainian civil society, in general, the strategy of its development is similar to that of the Western civilization in the context of the gradual evolution to the standards of European democracy.

Ante la falta de estudios empíricos y la idea generalizada de que el Congreso Nacional argentino mantiene un papel reactivo en los procesos de toma de decisión política referidos a la política exterior del país, el trabajo analiza la actividad legislativa referida a las Malvinas como objeto clave de la política exterior argentina desde el retorno de la democracia, con el fin de comprobar la influencia que tienen presidentes y el Congreso Nacional. Se avanza en la construcción de dos indicadores -"éxito" y "participación" legislativa- a través de los cuales se capta el papel de ambos poderes en la actividad legislativa., In the absence of empirical studies and the widespread perception that Argentinian Congress maintain a reactive role in the processes of political decision-making relating to foreign policy, the paper analyzes the legislative activity involving Malvinas object as key policy outside Argentina since the return of democracy, in order to check the influence of presidents and Congress in the same. Advances in the construction of two indicators -"success" and legislative "participation"- through which the role of the two powers in legislative activity is captured., Documento incorporado en 2019 en el marco del "Programa de becas de experiencia laboral" de la Biblioteca Profesor Guillermo Obiols para estudiantes de Bibliotecología, a partir de un procedimiento técnico de captura de datos desarrollado por el personal del IdIHCS., Facultad de Humanidades y Ciencias de la Educación

Made available in DSpace on 2015-07-15T18:27:42Z (GMT). No. of bitstreams: 0 Previous issue date: 2013. Added 1 bitstream(s) on 2015-07-15T20:02:10Z : No. of bitstreams: 1 ISSN0556-5782-2013-39-02-51-71.pdf: 582159 bytes, checksum: ec6fec468e852292cd65e9425a1ae293 (MD5) Utilizando a metodologia de Análise de Redes Sociais, intentamos analisar se os políticos brasileiros trocam votos na aprovação de projetos de lei em busca de apoio futuro. Para tanto, buscamos primeiramente mapear o comportamento, a atuação e os contatos dos Senadores da República Federativa do Brasil dentro das comissões fixas que tiveram qualquer movimentação durante a 52ª Legislatura, poderemos então ver quais são os Senadores mais atuantes e centrais em cada comissão. Após este mapeamento procuramos criar meios de análise para responder a questão teórica da existência ou não do logrolling no Senado Brasileiro. Anteriormente a análise empírica e resposta aos problemas propostos, apresentaremos a devida introdução teórica compreendida por uma revisão de literatura sobre os temas pertinentes, sejam eles puramente teóricos a respeito da troca de apoio, sejam eles analíticos a respeito do sistema político brasileiro. Using the method of Social Networks Analysis, we’ll try to see if politicians swap votes between them seeking support for their projects, to this end, we’ll first map the behavior, activities and contacts of the Senators of the Brazilian Federative Republic within all the fixed committees which had some vote during the 52nd Legislature, then we can see the most popular and central Senators to each committee. After this analysis we wish to answer the following question: did logrolling exist in the Brazilian Senate? Previously the empirical analysis and response to the problems posed, we’ll present the necessary theoretical introduction understood by reviewing the literature on relevant subjects, whether they are purely theoretical with respect to the exchange of support, or analytical about the Brazilian political system. Universidade Estadual Paulista Júlio de Mesquita Filho, Departamento de Economia, Faculdade de Ciências e Letras de Araraquara, Araraquara, Rodovia Araraquara-Jaú Km 1, Machados, CEP 14800901, SP, Brasil Universidade Estadual Paulista Júlio de Mesquita Filho, Departamento de Economia, Faculdade de Ciências e Letras de Araraquara, Araraquara, Rodovia Araraquara-Jaú Km 1, Machados, CEP 14800901, SP, Brasil