Istomin, Andrii, Kalyuzhka, Аlina, Istomin, Dmytro, Kyryllov, Viktor, Zhuravska, Iuliia, and Dorohan, Kseniia
An increased density of ligaments in the lumbopelvic region, that is typical for ligamentopathy, causes redistribution of the stressstrain state of structures in the biomechanical system «lumbar spine – sacrum – sacroiliac joint – pelvis», thereby provoking development of degenerative-dystrophic changes. Proceeding from the above, the concept of conservative treatment for ligamentogenic lumbopelvic pain (LLPP) should provide restoration of the natural density of the ligament and use of structuremodifying medicines.Objective: to develop a biomechanically and pathogenetically based technology for the conservative treatment of LLPP and assess of the efficacy of its use.Methods: 45 patients with LLPP were divided into three groups: I — extracorporeal shock-wave therapy, II — dietary supplement «Protecta», III — integrated treatment with dietary supplement «Protecta» in combination with shock-wave therapy. The patients’ condition was assessed before the treatment, after 1 and 3 months following its finishing. Results: reduction of the pain and functional limitations was registered in patients from all the groups. Nevertheless the pain, stiffness and functional insufficiency decreased most significantly in cases from group III. Following 1 and 3 months after the end of their treatment course, these patients’ blood serum revealed lower values of destruction in their cartilaginous and osseous tissues as well as a reduced activity of marker enzymes. Biochemical marker values after 1 month following the end of their treatment course in patients from groups I and III were better versus group II, but after 3 months the dynamics of the examined indices were more expressed in groups II and III.Conclusion: the developed technology for conservative treatment of LLPP with use of extracorporeal shock-wave therapy and dietary supplement «Protecta» is effective, as it is confirmed by results of clinical and biochemical studies., Характерное для лигаментопатии повышение плотности связок пояснично-тазовой области вызывает перераспределение напряженно-деформированного состояния структур в биомеханической системе «поясничный отдел позвоночника – крестец – крестцово-подвздошный сустав – таз», что провоцирует развитие дегенеративно-дистрофических изменений. Исходя из этого, концепция консервативного лечения лигаментогенной пояснично-тазовой боли (ЛПТБ) должна предусматривать восстановление естественной плотности связки и применение структурно-модифицирующих препаратов. Цель: разработать биомеханически и патогенетически обоснованную методику консервативного лечения лигаментогенной пояснично-тазовой боли и оценить эффективность ее применения.Методы: 45 пациентов с ЛПТБ распределили на три группы: I — проведена экстракорпоральная ударно-волновая терапия, II — диетическая добавка «Протекта», III — комплексное лечение диетической добавкой «Протекта» в сочетании с ударно-волновой терапией. Состояние пациентов оценено до начала лечения, через 1 и 3 мес. после его завершения. Результаты: отмечено снижение боли и функциональных ограничений у пациентов всех групп. Однако наиболее значимо уменьшилась боль, скованность и функциональная недостаточность у пациентов III группы. Через 1 и 3 мес. после завершения курса лечения у них отмечено снижение в сыворотке крови показателей деструкции хрящевой и костной тканей, активности маркерных ферментов. Показатели биохимических маркеров в срок наблюдения 1 мес. после завершения курса лечения у пациентов I и III групп были лучше, чем во II, а через 3 мес. динамика восстановления исследуемых показателей была более выраженной во II и III группах. Вывод: разработанная методика консервативного лечения ЛПТБ с применением экстракорпоральной ударно-волновой терапии и диетической добавки «Протекта» является эффективной, что подтверждается результатами клинических и биохимических исследований., Характерне для лігаментопатії підвищення щільності зв’язок попереково-тазової ділянки призводить до перерозподілу напружено-деформованого стану структур у біомеханічній системі «поперековий відділ хребта – крижі – крижово-клубовий суглоб – таз», що провокує розвиток дегенеративно-дистрофічних змін. Виходячи з цього, концепція консервативного лікування лігаментогенного попереково-тазового болю (ЛПТБ) має передбачати відновлення природної щільності зв’язки та застосування структурно-модифікувальних препаратів.Мета: розробити біомеханічно та патогенетично обґрунтовану методику консервативного лікування лігаментогенного попереково-тазового болю та дослідити ефективність її застосування.Методи: 45 пацієнтів із ЛПТБ розподілили на три групи: I — проведено екстракорпоральну ударно-хвильову терапію, II — використано дієтичну добавку «Протекта», III — комплексне лікування дієтичною добавкою «Протекта» в поєднанні з ударно-хвильовою терапією. Стан пацієнтів оцінено до початку лікування, через 1 і 3 міс. після його завершення.Результати: відзначено зниження больових відчуттів і функціональних обмежень у пацієнтів усіх груп. Проте найбільш значимо зменшився біль, скутість і функціональна недостатність у пацієнтів III групи. Через 1 і 3 міс. після завершення курсу лікування в них відзначено зниження в сироватці крові показників деструкції хрящової та кісткової тканин, активності маркерних ферментів. Показники біохімічних маркерів у термін спостереження 1 міс. після завершення курсу лікування в пацієнтів I і III груп були кращими, ніж у II, а через 3 міс. динаміка відновлення досліджуваних показників більш виражена в II і III групах.Висновки: розроблена методика консервативного лікування ЛПТБ зі застосуванням екстракорпоральної ударно-хвильової терапії та дієтичної добавки «Протекта» є ефективною, що підтверджено результатами клінічних і біохімічних досліджень.