51. «А МИ ТУЮ ЧЕРВОНУ КАЛИНУ ПІДІЙМЕМО» (СЕМАНТИКО-СТИЛІСТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЛЕКСЕМ-ДЕНДРОНІМІВ У ФОЛЬКЛОРИЗОВАНИХ ПІСЕННИХ ДИСКУРСАХ)
- Subjects
фольклоризований пісенний дискурс ,символ ,фітономен ,мово мислення ,етнос відомість ,асоціат ,контекст ,folklorized song discourse ,symbol ,phytonomen ,language thinking ,ethnic consciousness ,associate ,context - Abstract
The article is devoted to the study of florolexemes as expressive dominant signs of folklorized song discourses, which attest the syncretism of the author's and folk-poetic world-reception. It is noted that, when entering a folk song tradition, songs of literary origin are transformed and adapted to the poetic matrices of folklore texts, although they retain specific aspects of the author's individualized language thinking: in folklore kalyna (guelder rose), yavir (sycamore), dub (oak), verba (willow), cheremshyna (hagberry), bereza (birch) are usually a component of psychological parallelism, while in the author's song texts they are periphrases of the author's inner world, and in texts with actualized civic and patriotic motives - iconic explicants of Ukrainian ethnic consciousness. The author carried out a comprehensive linguistic-poetic research into specific florolexems; proved that kalyna is one of the most frequent dendronomes that combine folk and authorial traditions. The momentous symboleme personifies Ukraine mentally and receptively, and in the texts of riflemen’s and insurgent songs it is associated with undefeated fight, struggle for independence, sacrifice, and is also a national symbol of unity and mourning for the fallen heroes. In the author's discourses, primarily riflemen’s and insurgent, the semantic-symbolic content of the phytonomen yavir (yavoryna) correlates with folklore; the symbolic potential of the folk song image (longing, insightful explication of emotional experiences) is explicated in Dmytro Pavlychko’s poem “Yavir i yavoryna”. Florolexeme dub belongs to ethnic phytonyms with the semantics of expressive cultural-historical and socio-ideological content via actualizing the semes "Ukrainian, patriotic". It is noted that in the context of riflemen’s and insurgent song language formation the phytonomen dub intensifies ideological-political and axiological connotations. It is postulated that the image of verba has become so popular due to actualizing the semes of positive evaluation and expressive national connotation. The phytocenoses of hai, lis, bir are studied through the prism of textual energy (reception at the level of unconscious impulses and genetic codes)., Статтю присвячено дослідженню флоролексем як експресивних домінантних знаків фольклоризованих пісенних дискурсів, що засвідчують синкретизм авторської та народнопоетичної світорецепції. Зазначено, що пісні літературного походження, вливаючись у народнопісенну традицію, трансформуються й адаптуються до поетичних матриць фольклорних текстів, хоча й зберігають специфічні моменти власне авторського, індивідуалізованого мовомислення: у фольклорі калина, явір, дуб, верба, черемшина, береза є зазвичай одним із компонентів психологічного паралелізму, в авторських пісенних текстах – це перифрази авторського внутрішнього світу, а в текстах з актуалізованими громадянсько-патріотичними мотивами – знакові експліканти української етносвідомості. Проведено різногранні лінгвопоетичні студії над конкретними флоролексемами; доведено, що до найбільш частотних дендрономенів, який лучить народнопісенну й авторську традиції, належить калина. Знакова символема ментально й рецептивно уособлює Україну, а в текстах стрілецьких і повстанських пісень співвідноситься зі звитяжною боротьбою, змагами за незалежність, з жертовністю, а також постає як національний символ єднання й оплакування полеглих героїв. В авторських дискурсах, головно стрілецьких та повстанських, семантико-символічне наповнення фітономена явір (яворина) корелює з фольклорним; символічний потенціал народнопісенного образу (туга, проникливість експлікації душевних переживань) експліковано в поезії Дмитра Павличка «Явір і яворина». Флоролексема дуб належить до етнічних фітонімів із семантикою виразного культурно-історичного та суспільно-ідеологічного наповнення через актуалізацію сем «українське, патріотичне»; зазначено, що в контексті стрілецької та повстанської пісенної мовотворчості фітономен дуб інтенсифікує ідейнополітичні та аксіологічні конотації. Постульовано, що образ верби набув значної популярності через актуалізацію сем позитивної оцінності та виразну національну конотованість. Крізь призму текстової енергетики (рецепція на рівні позасвідомих імпульсів та генетичних кодів) досліджено фітоценози гай, ліс, бір.
- Published
- 2023
- Full Text
- View/download PDF