Search

Довіра є основою всіх людських взаємозв'язків, від випадкових зустрічей до дружніх й близьких відносин. У статті представлені результати теоретичного аналізу методологічних підходів до вивчення феномена довіри. Показано, що спільної думки щодо визначення поняття довіри на сьогодні не існує. Проте, загалом довіра пов'язана з ментальними репрезентаціями особистості, може виявлятися по відношенню до різних об'єктів (індивідів, груп, організацій, соціальних інститутів) і часто визначається через дію або поведінку. а думку психологів, ментальні репрезентації особистості щодо довіри є образами уяви, що автоматично утворюються у свідомості людини протягом набуття нею життєвого досвіду й не сприймаються свідомо. Описано особливості ментальних репрезентацій і експектацій студентів технічного університету щодо виявлення довіри до інших людей. Зокрема, у проведеному дослідженні було констатовано, що для більшості студентів (88%) характерними є ментальні репрезентації щодо виявлення довіри до інших людей. Хоча частина з них (9%) зазначила, що довіряти можуть не всім й не завжди, і довіра приходить згодом, а 6% респондентів з даної підгрупи визнали, що вони занадто довірливі, і це іноді завдає їм дискомфорту. Значно меншу підгрупу умовно утворили 12% респондентів з «обережними» ментальними репрезентаціями, які вважають, що варто довіряти тільки найближчим людям, а іншим – ні. Повторення експерименту Х. Уотерс і Е. Уотерс дозволило констатувати, що до першої підгрупи належали респонденти з позитивно сформованими у дитинстві експектаціями щодо довіри, а до другої – з негативними експектаціями. Перспективи подальших досліджень автор вбачає у розробці психокорекційних програм для підвищення інтенсивності довіри в студентів з різним рівнем недовіри до оточуючих., Доверие является основой всех человеческих связей, от случайных встреч до дружеских и интимных отношений. В статье представлены результаты теоретического анализа методологических подходов к изучению феномена доверия. Показано, что общего мнения относительно определения понятия доверия на сегодня не существует. Однако в целом доверие связано с ментальными репрезентациями личности, может проявляться по отношению к разным объектам (индивидов, групп, организаций, социальных институтов) и часто определяется по действию или поведению. По мнению психологов, ментальные репрезентации личности относительно доверия являются образами воображения, которые автоматически образовываются в сознании человека на протяжении приобретения им жизненного опыта и не воспринимаются сознательно. Описаны особенности ментальных репрезентаций и экспектаций студентов технического университета относительно проявления доверия к другим людям. В частности, в проведенном исследовании было констатировано, что для большинства студентов (88%) характерными являются ментальные репрезентации относительно проявления доверия к другим людям. Хотя часть из них (9%) указала, что доверять могут не всем и не всегда, и доверие приходит со временем, а 6% респондентов из данной подгруппы признали, что они слишком доверчивы, и это иногда причиняет им дискомфорт. Значительно меньшую подгруппу условно образовали 12% респондентов с «осторожными» ментальными репрезентациями, которые считают, что следует доверять только самым близким людям, а остальным – нет. Повторение эксперимента Х. Уотерс и Э. Уотерс позволило констатировать, что к первой подгруппе принадлежали респонденты с положительно сформированными в детстве экспектациями относительно доверия, а ко второй – с отрицательными экспектациями. Перспективы дальнейших исследований автор видит в разработке программ психокоррекции для повышения интенсивности доверия у студентов с разным уровнем недоверия к окружающим., The trust is a basis of all human communications, from casual meetings to friendly and intimate relations. In article the results of theoretical analysis of methodological approaches to studying of a phenomenon of trust are presented. It is shown, that the general opinion concerning definition of concept of trust does not exist today. However as a whole the trust is connected with person’s mental representations, can be shown in relation to different objects (individuals, groups, organizations, social institutes) and is often defined as action or behavior. According to psychologists, person’s mental representations concerning trust are imageries of imagination which automatically arise in the consciousness throughout acquisition by person the life experience and are not perceived consciously. Features of mental representations and expectations of students of technical university concerning trust to other people are described. In particular, it was ascertained in the research, the majority of students (88 %) have mental representations concerning trust display to other people. Though the part from them (9 %) has specified, they can trust not to all and not always, and the trust comes in the course of time; and 6 % of respondents from this subgroup recognized, that they are too trustful, and it sometimes causes them discomfort. The smaller subgroup was conditionally formed of 12 % of respondents with "cautious" mental representations which suppose, to trust is possible only to the most close people, and to other people - isn't possible. The recurrence of experiment of H. Waters and E. Waters has allowed to ascertain: to the first subgroup belonged respondents with positively formed in the childhood the expectations concerning trust, and to the second subgroup - with negative expectations. Prospects of the further researches the author sees in creation of psycho correctional programs for increase of intensity of trust at students with different level of mistrust to other people.

Довіра є основою всіх людських взаємозв'язків, від випадкових зустрічей до дружніх й близьких відносин. У статті представлені результати теоретичного аналізу методологічних підходів до вивчення феномена довіри. Показано, що спільної думки щодо визначення поняття довіри на сьогодні не існує. Проте, загалом довіра пов'язана з ментальними репрезентаціями особистості, може виявлятися по відношенню до різних об'єктів (індивідів, груп, організацій, соціальних інститутів) і часто визначається через дію або поведінку. а думку психологів, ментальні репрезентації особистості щодо довіри є образами уяви, що автоматично утворюються у свідомості людини протягом набуття нею життєвого досвіду й не сприймаються свідомо. Описано особливості ментальних репрезентацій і експектацій студентів технічного університету щодо виявлення довіри до інших людей. Зокрема, у проведеному дослідженні було констатовано, що для більшості студентів (88%) характерними є ментальні репрезентації щодо виявлення довіри до інших людей. Хоча частина з них (9%) зазначила, що довіряти можуть не всім й не завжди, і довіра приходить згодом, а 6% респондентів з даної підгрупи визнали, що вони занадто довірливі, і це іноді завдає їм дискомфорту. Значно меншу підгрупу умовно утворили 12% респондентів з «обережними» ментальними репрезентаціями, які вважають, що варто довіряти тільки найближчим людям, а іншим – ні. Повторення експерименту Х. Уотерс і Е. Уотерс дозволило констатувати, що до першої підгрупи належали респонденти з позитивно сформованими у дитинстві експектаціями щодо довіри, а до другої – з негативними експектаціями. Перспективи подальших досліджень автор вбачає у розробці психокорекційних програм для підвищення інтенсивності довіри в студентів з різним рівнем недовіри до оточуючих. The trust is a basis of all human communications, from casual meetings to friendly and intimate relations. In article the results of theoretical analysis of methodological approaches to studying of a phenomenon of trust are presented. It is shown, that the general opinion concerning definition of concept of trust does not exist today. However as a whole the trust is connected with person’s mental representations, can be shown in relation to different objects (individuals, groups, organizations, social institutes) and is often defined as action or behavior. According to psychologists, person’s mental representations concerning trust are imageries of imagination which automatically arise in the consciousness throughout acquisition by person the life experience and are not perceived consciously. Features of mental representations and expectations of students of technical university concerning trust to other people are described. In particular, it was ascertained in the research, the majority of students (88 %) have mental representations concerning trust display to other people. Though the part from them (9 %) has specified, they can trust not to all and not always, and the trust comes in the course of time; and 6 % of respondents from this subgroup recognized, that they are too trustful, and it sometimes causes them discomfort. The smaller subgroup was conditionally formed of 12 % of respondents with "cautious" mental representations which suppose, to trust is possible only to the most close people, and to other people – isn't possible. The recurrence of experiment of H. Waters and E. Waters has allowed to ascertain: to the first subgroup belonged respondents with positively formed in the childhood the expectations concerning trust, and to the second subgroup – with negative expectations. Prospects of the further researches the author sees in creation of psycho correctional programs for increase of intensity of trust at students with different level of mistrust to other people. Доверие является основой всех человеческих связей, от случайных встреч до дружеских и интимных отношений. В статье представлены результаты теоретического анализа методологических подходов к изучению феномена доверия. Показано, что общего мнения относительно определения понятия доверия на сегодня не существует. Однако в целом доверие связано с ментальными репрезентациями личности, может проявляться по отношению к разным объектам (индивидов, групп, организаций, социальных институтов) и часто определяется по действию или поведению. По мнению психологов, ментальные репрезентации личности относительно доверия являются образами воображения, которые автоматически образовываются в сознании человека на протяжении приобретения им жизненного опыта и не воспринимаются сознательно. Описаны особенности ментальных репрезентаций и экспектаций студентов технического университета относительно проявления доверия к другим людям. В частности, в проведенном исследовании было констатировано, что для большинства студентов (88%) характерными являются ментальные репрезентации относительно проявления доверия к другим людям. Хотя часть из них (9%) указала, что доверять могут не всем и не всегда, и доверие приходит со временем, а 6% респондентов из данной подгруппы признали, что они слишком доверчивы, и это иногда причиняет им дискомфорт. Значительно меньшую подгруппу условно образовали 12% респондентов с «осторожными» ментальными репрезентациями, которые считают, что следует доверять только самым близким людям, а остальным – нет. Повторение эксперимента Х. Уотерс и Э. Уотерс позволило констатировать, что к первой подгруппе принадлежали респонденты с положительно сформированными в детстве экспектациями относительно доверия, а ко второй – с отрицательными экспектациями. Перспективы дальнейших исследований автор видит в разработке программ психокоррекции для повышения интенсивности доверия у студентов с разным уровнем недоверия к окружающим.