Search

The relevance of the study is based on the powerful impact of advertising on people of different ages and social groups. This leads to the need to execute high-quality, professional translation, considering the specifics of age categories, social groups and different fields of activity.Analysis of translation of advertisements and advertising slogans are aimed at determining tactics and approaches for translation to preserve the authenticity of the original text. This paper presents an analysis of the linguistic characteristics of commercial and social advertising slogans. There is no single definition of an advertising slogan in the scientific literature, so an attempt was made to define of the slogan in the context of marketing communication. One of the main functions of both social and commercial advertising is to provide information to the target audience and make it act as the advertiser wants. The language itself in oral or written form, has a powerful influence on people and their behavior, the article analyzes the language of advertising from a linguistic point of view and focuses on the phonological and semantic characteristics of slogans for commercial and social advertising campaigns. An analysis of 110 English slogans (55 commercial and 55 social advertising campaigns) showed the frequent use of both audio and figurative language in commercial advertising slogans, which make slogans more memorable, attractive and positively represent the advertising brand. In contrast to commercial advertising, sound techniques and figurative language are very rare in the slogans of social advertising campaigns.Advertising is the main tool for communication with consumers. It tells them about the types and diversity of products available for consumption on the market. Advertising is not confined to any age or gender. The ultimate goal is to sell consumers new items that have been provided by advertisers. Advertising not only does inform about the product, but also simultaneously transforms it into an image that becomes in the minds of the buyer inseparable from the actual information about the properties of the advertised product. One of the main functions of both social and commercial advertising is to provide information to the target audience and force it to act as the advertiser wants. Thus, the communication between the advertiser and the consumer in the conditions of the advertising process should be built on an understanding of the basic communication principles and characteristics of the social environment.It is necessary to consider that the level of communication is influenced by factors such as competition, common consumer stereotypes, the level of communication message and the place of its distribution. Due to globalization, there is an importance and need to convey the content of the advert in terms of the original meaning of slogans. The translation can be done by taking the slogan and turning it into a completely new advertising form. It may be professional and appropriate but can also be problematic because the original slogan was intended for a different audience and belongs to a different culture and tradition. The obtained conclusions can be applied in translation practice while working on advertising texts, and translating American adverts into Ukrainian ones for Ukrainian consumers as well as in further research into techniques to facilitate translations., Представлений аналіз лінгвістичних характеристик комерційних і соціальних рекламних слоганів. У науковій літературі не існує єдиного визначення рекламного слогану, тому була зроблена спроба надати визначення слогану в контексті маркетингової комунікації. Однією з основних функцій як соціальної, так і комерційної реклами є надання інформації цільовій аудиторії та змушення її діяти так, як бажає рекламодавець. Оскільки мова, розмовна чи письмова, має потужний вплив на людей та їхню поведінку, стаття аналізує мову реклами з лінгвістичної точки зору та фокусується на фонологічних і семантичних характеристиках гасел для комерційних і соціальних рекламних кампаній. Аналіз 110 англійських слоганів (55 комерційних і 55 соціальних рекламних кампаній) показав часте використання як звукових прийомів, так і образної мови в комерційних рекламних слоганах, які роблять слогани зрозумілішими, привабливими та висвітлюють рекламований бренд у позитивному сенсі. На відміну від цього, звукові прийоми та образна мова дуже рідкі в гаслах соціальних рекламних кампаній. Реклама є основним інструментом комунікації для споживачів. Вона розповідає їм про типи та різноманітність продуктів, доступних для їхнього споживання на ринку. Реклама не обмежується будь-яким віком чи статтю. Кінцевою метою є продавати споживачеві нові предмети, які були надані рекламодавцями. Реклама не тільки інформує про продукцію, а й одночасно трансформує її в якийсь образ, який стає у свідомості покупця невіддільним від фактичних відомостей про властивості рекламованого товару. Однією з основних функцій як соціальної, так і комерційної реклами є надання інформації цільовій аудиторії та змушення її діяти так, як бажає рекламодавець. Отже, комунікація між рекламодавцем і споживачем в умовах рекламного процесу повинна бути побудована на розумінні основних комунікаційних принципів й особливостей соціального середовища. При цьому необхідно враховувати, що на рівень комунікації впливають такі фактори, як конкуренція, поширені стереотипи споживачів, рівень комунікаційного послання і місце його поширення. У зв’язку з глобалізацією виникає важливість і необхідність збереження змісту оригінальної реклами з точки зору значення та гасел. Переклад можна зробити, взявши слоган і сформувати його в зовсім новій рекламній формі. Це може бути професійним і доцільним або проблематичним, оскільки оригінальний слоган був призначений для іншої аудиторії, та належить до іншої культури та традиції. Отримані висновки можливо буде застосувати в перекладацькій практиці при роботі з рекламними текстами та під час перекладання американських рекламних слоганів українською мовою, що сприятиме їхньому більшому розумінню та запам’ятовуванню для україномовної аудиторії.

Изучение морально-этических аспектов применения шоковой рекламы (социальной и коммерческой) позволит определить уровень приемлемости применения шоко- вых технологий в различных коммуникационных каналах. В результате исследо- вания, проведённого методом анкетирования с последующим социологическим анализом данных, были выявлены наиболее (не-)приемлемые виды шоковой рекламы. Так, прием- лемость наготы (Δср,%) в канале коммерческой интернет-рекламы достигает (+113,4%), её же неприемлемость в канале наружной рекламы (–53,3%); в использовании нецензурной лексики наблюдается большая приемлемость в интернет-рекламе (+102,79%), по срав- нению с наружной рекламой (–64, 94%). Ненадлежащее использование религиозных символов наиболее отрицательно воспринимается респондентами в социальной рекламе на телевидении (–127%). По всем каналам коммуникации получены отрицательные сред- ние значения (от –11,28 до –65,66) по приемлемости применения шоковой рекламы. Та- ким образом, шоковая реклама чаще всего не соответствует уровню морально-этической приемлемости человека и нарушает соответствие его социальных ожиданий реальности, но является эффективной для большинства респондентов (55,7%) при соблюдении границ приемлемости. Шоковый контент чаще оправдан в социальной рекламе. Автор выражает глубокую признательность Урывиной Анастасии Валерьевне за по- мощь в сборе и первичной обработке материалов исследования., The study of the moral and ethical aspects of the use of shock advertising (social and commercial) will determine the level of acceptability of the use of shock technologies in various communication channels. As a result of the study, conducted by the method of questioning, followed by a sociological analysis of the data, the most (un-)acceptable types of shock advertising were identified. So the acceptability of nudity (Δav,%) in the commercial Internet advertising channel reaches (+113.4%), its unacceptability in the outdoor advertising channel (–53.3%); in the use of obscene language, there is a greater acceptability in Internet advertising (+102.79%), compared to outdoor advertising (–64.94%). The most part of respondents consider inappropriate use of religious symbols as the most negative in social advertising on television (–127%). For all communication channels, negative average values (from –11.28 to –65.66) were obtained for the acceptability of the use of shock advertising. Thus, shock advertising most often does not correspond to the level of moral and ethical acceptability of a person and violates the correspondence of his social expectations to reality, but is effective for the majority of respondents (55.7%), within the limits of acceptability. Shock content is more often justified in social advertising. The author expresses his deep gratitude to Anastasia Valerievna Uryvina for her help in the collection and primary processing of the study materials., ВЕСТНИК СУРГУТСКОГО ГОСУДАРСТВЕННОГО ПЕДАГОГИЧЕСКОГО УНИВЕРСИТЕТА, Выпуск 5 (80) 2022, Pages 132-143

Статья посвящена сравнительному анализу коммерческой и социальной рекламы как неотъемлемых частей повседневной реальности современного общества и современной информационной реальности. Проводится анализ черт сходства и различия социальной и коммерческой рекламы. В качестве наиболее значимых отличий двух видов рекламы описываются различные миссии, цели и функции, различие заказчиков и целевых аудиторий. Уделяется особое внимание способности социальной рекламы влиять на ценностные установки общества и задавать общественно значимые модели поведения. The article is devoted to a comparative analysis of commercial and social advertising as integral parts of the everyday reality of modern society and modern information reality. The analysis of similarities and diff erences between social and commercial advertising is carried out. As the most signifi cant diff erences between the two types of advertising, various missions, goals and functions, the diff erence between customers and target audiences are described. Particular attention is paid to the ability of social advertising to infl uence the values of society and set socially signifi cant behavior patterns.

В настоящее время в социальных науках особую популярность приобретает теория Э.Хермана и Н.Хомского, которая носит название «Модель пропаганды». В соответствии с данной теорией, современные средства массовой информации являются заинтересованными продавцами искаженной информации и в целом отражают происходящее в мире необъективно. Современное российское общество является ценностно поляризованным, что находит объяснение в теории психологической поляризации С.Московиси. Психологическое влияние на население осуществляется с помощью политического маркетинга, к которому прибегают и властные структуры, и оппозиция. Разница в том, что властные структуры используют главным образом, телевидение, а оппозиция – Интернет. Основана задача политического маркетинга – не переубедить оппонентов, поскольку это, в соответствии с теорией С.Моковиси, невозможно, а привлечь на свою сторону тех, у кого нет собственной устойчивой системы взглядов. В статье приводятся некоторые результаты экспериментальных психологических исследований с оценками политической рекламы респондентов с различной ценностной поляризацией сознания., Currently, the theory of E.Herman and N.Chomsky, which is called the "Propaganda Model", is becoming extremely popular in the social Sciences. According to this theory, modern mass media are interested sellers of distorted information and generally reflect what is happening in the world biased. Modern Russian society is valuepolarized, which is explained by psychological polarization theory of S. Moscovici. Psychological influence on the population is carried out with the help of political marketing, which is resorted to by both government structures and the opposition. The difference is that the authorities mainly use television, while the opposition uses the Internet. The main task of political marketing is not to convince opponents, because this is, according to the S.Mokovici theory, is impossible. It executes to attract to their side those who do not have their own stable system of views. The article presents some results of experimental psychological research with assessments of political advertising of respondents with different value polarization of consciousness.

В данной статье рассматриваются визуальные стилистические тропы на материале коммерческой и социальной рекламы., The present research focuses on visual stylistic devices as means of manipulation in commercial and so-cial advertising within the novel and promising theory of visual communication. According to the theory, visual stylistic means possess the power to direct and manipulate the perception of the recipient. The study specifies the definitions of visual stylistic expressive means that are used in commercial and social advertising., Политическая лингвистика, Issue № 4 (76), Pages 83-102

The current paper presents the analysis of linguistic characteristics of commercial and social advertising slogans. There is no uniform definition of the advertising slogan in the scientific literature, therefore, an attempt to provide the definition of a slogan in the context of marketing communication was made. One of the main functions of both social and commercial advertising is to provide information to the target audience and make it act in a way desired by the advertisers. As language, either spoken or written, has a powerful influence over people and their behaviour, the article analysis the language of advertising from the linguistic point of view and focuses on the phonological and semantic characteristics of slogans for commercial and social advertising campaigns. The analysis of 110 English slogans (55 commercial and 55 social advertising campaigns) showed the frequent use of both sound techniques and figurative language in commercial advertising slogans, which make the slogans more memorable, attractive and highlighting the advertised brand in a positive way. In contrast, the sound techniques and figurative language are scarce in slogans for social advertising campaigns.

Рассматриваются особенности современной социальной рекламы. Освещается вопрос о соотношении рекламы и культуры, о влиянии рекламы на формирование поведенческих стереотипов и нравственных ценностей об­щества. Приводятся и анализируются основные признаки социальной рекламы. Утверждается, что реклама, созданная для распространения в опреде­ленном национальном коллективе, отражает картину мира этого коллектива, которая фиксируется в языковых единицах рекламного текста как национально значимая информация или национально значимые ключевые смыслы. Высказывается мнение о том, что современная телевизионная реклама часто совмещает в себе информацию двух типов – коммер­ческую и социаль­ную. При этом коммерческая составляющая текста как бы уходит на второй план, становится сопутствующей информацией, приобретая при этом, за счет ценностных смыслов «социального» плана, акцентиро­ванный, усиленный характер звучания в общем контексте рекламного сообщения. Доказывается, что в коммерческой телерекламе усиливается воспитательная функция, свойственная социальной рекламе., The article considers features of modern social advertising. We highlight the question of the relationship between advertising and culture, on the impact of advertising on the formation of behavioral stereotypes and moral values of society. The main features of social advertising are given and analyzed. It is claimed that the advertisements made for distribution in a particular national team, reflects the world view of this group that is fixed in language unit of the advertising text as national important information, or nationally significant key meanings. It suggests that modern commercials often combine the information of two types – commercial and social. While the commercial component of the text, as it fades away, becomes related information, that gets accented, reinforced character in the overall context of the advertising message at the expense of the value meanings of “social” plan. It is proved that educational function inherent in social advertising is enhanced in commercial television., №3(13) (2017)

Treball Final de Grau en Publicitat i Relacions Públiques. Codi: PU0932. Curs acadèmic: 2016/2017 Social advertising is a communication model where the message that the recipient receives has a social character. The process that takes place is that the emitter takes a social tension and, through a massive and persuasive communication, shows the tension to society and proposes a solution. The following research is going to analyze how social advertising has evolved from a communication model used to the third sector (NGOs and institutions) to the current use of trademarks. It’s for this reason, that an updated definition of the term will be proposed. To verify the evolution of social advertising and the results in terms of the effectiveness of the model, we will analyze the ads of the Campofrío campaigns in a specific period (2008- 2014). It can be said that social advertising is consolidating in the commercial strategies of the brands and it is also a type of communication that magnifies the emotional links consumer-brand. In a supersaturated market with a consumer that demands to the brands a greater transparency and that act before the problems of the society, the social publicity is one of the answers to these exigencies, besides being an optimal way to differentiate of the competition, to improve their image, to increase their reputation and to gain legitimacy in society. La publicidad social es un modelo de comunicación donde el mensaje que recibe el receptor tiene un carácter social. El proceso que se lleva a cabo es que el emisor coge una tensión social y, mediante una comunicación masiva y persuasiva, la muestra a la sociedad y propone una solución. Con la siguiente investigación se va analizar cómo la publicidad social ha ido evolucionando desde un modelo de comunicación utilizado por el tercer sector (ONGs e instituciones) hasta el uso actual que hacen las marcas comerciales. Es por ello, que se va a proponer una definición actualizada del término y para poder verificar dicha evolución y los resultados en términos de eficacia del modelo, se va a analizar los anuncios de las campañas de Campofrío en un periodo de tiempo concreto (2008-2014). Se puede decir, que la publicidad social se está consolidando en las estrategias comerciales de las marcas y además es un tipo de comunicación que magnifica los vínculos emocionales consumidor-marca. En un mercado sobresaturado y con un consumidor que exige a las marcas una mayor transparencia y que actúen ante los problemas de la sociedad, la publicidad social es una de las respuestas a estas exigencias, además de ser una manera óptima para diferenciarse de la competencia, de mejorar su imagen, de aumentar su reputación y conseguir una legitimación ante la sociedad.

The main aim of the research is to estimate the efficiency of psychological influence mechanisms in social advertising. Numerous psychological, sociological, culturological studies, devoted to this issue, do not answer the question which mechanisms will be efficient and will lead to the expected reaction of a recipient. The correlation between the psychological influence methods and the goals set by the creators is especially important for social advertising, because its efficiency can’t be measured by economic indicators as it occurs in commercial advertising. In addition, it should be remembered that for guaranteeing of efficiency in this kind of advertising one need to take into account such special features of a recipient as their beliefs and sets. The study concentrates on the comparison of psychological influence mechanisms, used in World Wildlife Fund (WWF) social advertising. Its creators use a great number of methods. But as practice shows us by no means all of them lead to the planned results. The study justifies, that the efficiency of advertising influence should be estimated by such indicators as the willingness of a recipient to take part in WWF programs (conative component) and their emotional response (affective component). Consequently, it has been established that the behaviour of a recipient does not depend on a chosen creative strategy’s type, which is used by the creators. The willingness of a recipient to take part in the programs, advertised by WWF, is estimated by the content of their social and psychological sets (attitudes). The displayed results prove that one need to refuse a cruel and shocking way of advertising, which causes people’s negative emotions. It is corroborated by experiments that social advertising which defends wild nature can be efficient on condition that it gives a recipient an opportunity to actualize their own social and psychological sets. Key words: affective component, commercial advertising, conative component, psychological influence mechanisms, social advertising.

The current paper presents an analysis of the concept of advertising and its functions in the present-day world. Three prime advertising functions have been singled out: the informative or communicative, economic and social. In addition, the impact of advertising on the consumer is discussed based on seven main appeals (fear, humour, sex, music, rationality, emotions, scarcity) used by advertisers when targeting feelings and emotions of an audience. Moreover, the paper presents and defines the concept of shocking advertising as well as analyses the aims of its use. One of the main purposes of shocking advertising is to draw the attention of the target audience to the advertising message. It is rather frequent that shocking content – disgusting images, sexual reference, profanity/ obscenity, vulgarity, impropriety, moral offensiveness and religious taboos – is presented and described. Šokiruojantys turiniai socialinėje ir komercinėje reklamoje Santrauka.Straipsnyje analizuojama reklamos sąvoka ir nagrinėjamos funkcijos, kurias reklama atlieka šiuolaikiniame pasaulyje. Išskiriamos trys pagrindinės reklamos funkcijos – informacinė, arba komunikacinė, ir ekonominė bei socialinė. Taip pat aptariamas reklamos poveikis vartotojui, aprašomos septynios reklamos apeliacijos (baimė, humoras, seksas, muzika, racionalumas, emocijos ir stygius), kurias naudoja reklamos kūrėjai, taikydamiesi į tikslinės reklamos auditorijos jausmus ir emocijas. Be to, šiame darbe didelis dėmesys skiriamas šokiruojančiai reklamai ir jos sąvokos apibrėžimui, analizuojamos šokiruojančios reklamos naudojimo priežastys, kurių viena pagrindinių yra tikslinės auditorijos dėmesio patraukimas į reklaminį pranešimą. Nagrinėjami ir aprašomi dažniausiai komercinėje ir socialinėje reklamoje naudojami šoką sukeliantys turiniai, tokie kaip bjaurūs vaizdai, seksualinės užuominos, nešvankybės, cinizmas, vulgarumas, nepadorumas, moralinių normų pažeidimai ir religiniai tabu. Reikšminiai žodžiai:reklamos apeliacijos,reklamos funkcijos,reklamos pranešimas,komercinė reklama,komunikacija,šokiruojantys turiniai,šokiruojanti reklama,socialinė reklama. First Published Online: 22 Dec 2014

The current paper presents an analysis of the concept of advertising and its functions in the present-day world. Three prime advertising functions have been singled out: the informative or communicative, economic and social. In addition, the impact of advertising on the consumer is discussed based on seven main appeals (fear, humour, sex, music, rationality, emotions, scarcity) used by advertisers when targeting feelings and emotions of an audience. Moreover, the paper presents and defines the concept of shocking advertising as well as analyses the aims of its use. One of the main purposes of shocking advertising is to draw the attention of the target audience to the advertising message. It is rather frequent that shocking content – disgusting images, sexual reference, profanity/ obscenity, vulgarity, impropriety, moral offensiveness and religious taboos – is presented and described. Santrauka Straipsnyje analizuojama reklamos sąvoka ir nagrinėjamos funkcijos, kurias reklama atlieka šiuolaikiniame pasaulyje. Išskiriamos trys pagrindinės reklamos funkcijos – informacinė, arba komunikacinė, ir ekonominė bei socialinė. Taip pat aptariamas reklamos poveikis vartotojui, aprašomos septynios reklamos apeliacijos (baimė, humoras, seksas, muzika, racionalumas, emocijos ir stygius), kurias naudoja reklamos kūrėjai, taikydamiesi į tikslinės reklamos auditorijos jausmus ir emocijas. Be to, šiame darbe didelis dėmesys skiriamas šokiruojančiai reklamai ir jos sąvokos apibrėžimui, analizuojamos šokiruojančios reklamos naudojimo priežastys, kurių viena pagrindinių yra tikslinės auditorijos dėmesio patraukimas į reklaminį pranešimą. Nagrinėjami ir aprašomi dažniausiai komercinėje ir socialinėje reklamoje naudojami šoką sukeliantys turiniai, tokie kaip bjaurūs vaizdai, seksualinės užuominos, nešvankybės, cinizmas, vulgarumas, nepadorumas, moralinių normų pažeidimai ir religiniai tabu. Reikšminiai žodžiai:reklamos apeliacijos,reklamos funkcijos,reklamos pranešimas,komercinė reklama,komunikacija,šokiruojantys turiniai,šokiruojanti reklama,socialinė reklama

Advertising and PR are instrumental communication technologies in liberal societies with market type of economic relations. Advertising in sport is not only aimed at achieving business goals, but also on the social agenda. Реклама и PR являются инструментальными технологиями коммуникации в либеральных обществах с рыночным типом экономических отношений. Реклама в спортивной сфере направлена не только на достижение коммерческих целей, но и на решение социальных задач.

Šiandieninėje visuomenėje tiek komercinė, tiek socialinė reklama užima svarbią vietą. Komercinė reklama ragina pirkti, įsigyti vienokį ar kitokį daiktą. Socialinė reklama aprėpia opiausias žmonių problemas ir bando parodyti vartotojams tinkamo elgesio normas. Iki šiol bakalauro darbo tema „Liepiamosios nuosakos vartojimas komercinėje ir socialinėje reklamoje“ nėra plačiai nagrinėta. Šiame darbe pabandyta pasižiūrėti į liepiamosios nuosakos funkcijas bei paskirtį reklamose. Palyginta, kokia forma, vienaskaitos ar daugiskaitos, labiau vartojama reklamose. In today's society, both commercial and social advertising plays an important role. Commercial advertising prompts to buy, to possess some sort of object. Social advertising covers the most acute problems of people and tries to show its consumers the proper norms of behavior. So far, the Bachelor thesis on the use of imperative mood in commercial and social advertising is not widely examined. The thesis attempted to look at the imperative mood functions and purpose in advertising. The comparison was made of what form, singular or plural, is used more in commercials.

Dažnai susiduriame su nekomercinėmis, arba socialinėmis, reklamomis, t. y. su rašytine ar vaizdine informacija, kuri skatina ne vartoti, o keisti, keistis, toleruoti, populiarinti socialines problemas, pakeisti elgesio modelius, sukurti teigiamą visuomenės nuomonę tam tikru klausimu. Akivaizdžiai matyti, kad socialinės reklamos skiriasi nuo komercinių, kurioms netrūksta įvairių tyrimų, bet pasigendama išsamesnės socialinių reklamų analizės. Šios priežastys ir paskatino išsamiau tirti lietuviškas socialines reklamas. Straipsnyje trumpai aprašoma socialinių reklamų istorija, jų klasifikacija, kalbinės ypatybės, skirtumai nuo komercinių reklamų. Straipsnyje ištirtos 74 lietuviškos socialinės reklamos, surinktos 2007 metų gruodžio – 2008 metų vasario mėnesiais iš Kauno pakelės stendų, interneto ir televizijos. Surinkti reklamų tekstai pagal juose reklamuojamus objektus gali būti skirstomos į privalomąsias (informacija apie alkoholio ir tabako žalą) ir neprivalomąsias. Šios reklamos atskleidžia individo, šeimos ir bendruomenės problemas. Straipsnyje keliama prielaida, kad jei socialinėmis reklamomis raginama keisti ir keistis, tai toks reklamos poveikis turi būti sukuriamas kalbinėmis priemonėmis. Dėl to atlikta kalbinė (morfologinė, sintaksinė ir semantinė) analizė. Išanalizavus socialines reklamas, paaiškėjo, kad tam tikrų gramatinių kategorijų, žodžių reikšmių ir sakinių funkcijų pasirinkimas socialinėse reklamose nėra atsitiktinis. Pavyzdžiui, morfologinė analizė atskleidė skirtumą, kad socialinėse reklamose daug mažiau aukščiausiojo laipsnio būdvardžių nei komercinėse reklamose; iš semantinės daiktavardžių analizės paaiškėjo, kad socialinėse reklamose dažnai vartojami asmenų pavadinimai, nes tokios reklamos skatina spręsti su asmenimis susijusias problemas. Article presents the analysis of the topics and linguistic features of social advertisements, which are constantly increasing in number. In this article, a social advertisement is understood as written or visual information inducing change and toleration, but not consumption. The information in social advertisements does not seek commercial profit; usually the whole community, not a particular individual, is addressed. The classification of social advertisements and their linguistic analysis are based on 74 texts of social advertisements on stands found by Kaunas roadsides, on the Internet or on television in the period of December 2007 – February 2008. The majority of social advertisements’ examples were selected from roadside stands. This implies that the target audience of such advertisements is the whole community. Social advertisements can be classified according to advertised objects: indispensable (advertisements about alcohol and tobacco harm) and dispensable. The latter reveal problems of an individual, a family and a community. The research showed that the grammatical categories of the parts of speech, the meanings of words and the functions of sentences are not chosen at random. These linguistic devices are used to cause changes and increase the awareness of different social problems. The effect of the advertising is influenced by various linguistic features: the frequent usage of imperative verb forms for the singular second person; the superlative adjective forms that are used more rarely than in commercial advertisements (this proves that adjectives in social advertisements are not "advertisement-like"); by the usage of mental adjectives (appealing to the feelings and psychological state of the addressee); the verbs expressing deliberate mental and social action; and by imperative and declarative (which usually express certain motivation) sentences. The analysis of the data supports the hypothesis that certain grammatical categories, the meanings of words and sentences with certain functions reinforce the desired effect in social advertising. More specific characteristic linguistic features of social advertisements would be revealed in further research: comparison of the features of commercial advertisements, taking into consideration oral and written language.