Search

The aim is to demonstrate a clinical case of blast injury of the chest and spine against the background of a complete mirror image arrangement of internal organs. Clinical case. The injured S., 37 years old, received a blast injury during mortar shelling. Upon admission, the injured person complained of aching pain in the area of the X rib on the left and in the lumbar region. The pain worsened during movement. He has known about the malformations of internal organs since childhood, but only about the right-sided location of the heart. The final established diagnosis is combined blast injury of the chest and spine. Closed chest injury on the left, closed fracture of the X rib on the left. Closed fracture of the lumbar processes L3-4 on the right. Congenital malformation. A complete mirror image arrangement of internal organs. The injured person was taken to a territorial hospital base for further treatment, where he received painkillers, anti-inflammatory therapy, and prescribed multivitamins. The total bed-day was 7 days. The injured was taken to the Military Medical Commission and discharged in satisfactory condition to implement the decision of the Military Medical Commission. Conclusions. A congenital malformation in the form of a complete mirror image arrangement of internal organs is a rare pathology. Diagnosing a complete mirror image arrangement of internal organs is not difficult and is an accidental finding during the examination for the injury in this case. Anamnestic data help in the diagnostic search. The research was carried out in accordance with the principles of the Declaration of Helsinki. The research protocol was approved by the Local Ethics Committee of a participating institution. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies. No conflict of interests was declared by the authors.

Наведено актуальні питання діагностичного моніторингу зміни судинного статусу в разі використання турнікета при бойовій травмі, а також питання діагностики турнікетного синдрому. Показано альтернативний діагностичний підхід у вигляді додаткового використання поліфокусної експрес-біопсії м’язів і динамічної цифрової термографії. Мета - проаналізувати проблемні питання діагностики та лікування турнікетного синдрому при вогнепальних пораненнях кінцівок для зменшення кількості організаційних і технічних помилок при пораненнях кінцівок, де використовувався турнікет. Матеріали та методи. За 16 місяців широкомасштабної агресії росії проти України в умовах Військово-медичного клінічного центру Північного регіону (ВМКЦ ПнР) проліковано 28 поранених із турнікетним синдромом кінцівок. Усі поранені були чоловічої статі, середній вік становив 34,2±0,6 року. Проаналізовано такі показники: термін накладення турнікета до прибуття на ROLE 2, локалізація турнікета, обсяг оперативного втручання на ROLE 2, термін перебування на ROLE 2, обсяг передопераційного обстеження у ВМКЦ ПнР, обсяг оперативних втручань в умовах ВМКЦ ПнР, кількість випадків гострого ушкодження нирок, потреба в замісній нирковій терапії, середній ліжко-день на ROLE 3, рівень летальності. Проведено класичні загальноклінічні дослідження в поєднанні з термографічним і гістологічним дослідженням. Результати. За локалізацією при вогнепальних пораненнях із турнікетним синдромом переважали поранення нижніх кінцівок (28 (82,4%) випадків) над верхніми кінцівками (6 (17,6%) випадків). Усього вогнепальних переломів при турнікетному синдромі було 12 (35,3%) випадків. Усі (28) поранені надходили з накладеними турнікетами на кінцівках. Термін накладення турнікета до госпіталізації на ROLE 3 становив від 3 годин 10 хвилин до 11 годин 25 хвилин, у середньому - 5 годин 35 хвилин ±20 хвилин. У 5 (14,7%) випадках були проби зняти турнікет при термінах його накладення понад 3 години на рівні ROLE 1. У 6 (21,4%) поранених на одній анатомо-функціональній ділянці було 2 турнікети, що призвело до ампутації на проксимальному рівні. Середній термін перебування на ROLE 2 з турнікетним синдромом дорівнював 60±10 годин. Усім пораненим (28 пацієнтів) із турнікетним синдромом виконали 34 ампутації. 16 (57,1%) поранених із турнікетним синдромом мали гостре ушкодження нирок і отримували пролонговану замісну ниркову терапію. Ця категорія поранених мала турнікетний синдром на рівні стегна. Для діагностики турнікетного синдрому використали поліфокусну експрес-біопсію м’язів та динамічну цифрову термографію. Висновки. Поліпшення підготовки бойових медиків сприятиме зменшенню кількості організаційних і технічних помилок при пораненнях кінцівок, де використовується турнікет. Тривало накладений турнікет призводить до високого рівня ампутації кінцівки в разі непоправних змін у м’язах. Існує потреба в подальшому розробленні об’єктивних методів діагностики турнікетного синдрому. Запропоновані додаткові методи діагностики у вигляді поліфокусної експрес-біопсії та термографії дадуть змогу об’єктивізувати обсяг ушкодження внаслідок стояння турнікета. Дослідження проведено відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено локальними етичними комісіями всіх установ, що брали участь у дослідженні. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Gunshot wounds to the chest have always occupied a special place among the entire set of gunshot wounds on the human body. Today, the one of the important challenges before the Navy of the Armed Forces of Ukraine, - not only to restore the damaged anatomical structures of the chest, but also to create optimal conditions for the restoration of the functional component. This will make possible to reduce the treatment period of a wounded serviceman and return him to the formation (or to the occupied position) as soon as possible. The use of minimally invasive methods (videothoracoscopy, radiation control and magnetic technologies) during the treatment of a wounded person with a penetrating gunshot wound of the chest is the key in the surgeon’s hands whose task is to save life and eliminate the defect (formed as a result of the wound). This approach is not only an example of highly specialised surgical care for the wounded in the navy, but also demonstrates the high quality of the proposed care scheme. Purpose - practically implement new organisational, tactical and professional approaches to the treatment of gunshot wounds to the thorax using a clinical case study. It is presented the clinical case of wounded man Sh., 35 years old, with a gunshot fragmentation blind wound of the posterior surface of the thorax, gunshot fracture of the Th7 vertebral body on the background of a foreign body (metal arrowhead). In the current world literature, there are many options for surgical tactics for the treatment of wounded patients with penetrating gunshot wounds to the chest. However, our clinical case draws attention to the high relevance of applying and combining minimally invasive techniques (video-othoracoscopy, radiation control and magnetic technology). This makes it possible to reduce the time (or duration) of surgical intervention, perform an «extended» revision of the pleural cavity, examine and assess the condition of the wound canal, remove a foreign body (shrapnel, bullets, arrowhead component), compensate for respiratory failure phenomena as quickly as possible and restore the integrity and function of the thoracic cells. The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies. No conflict of interests was declared by the authors.