Background. Lesion of the joints and periarticular tissues is one of the main features of all systemic vasculitis. Changes in the musculoskeletal system in small vessel vasculitis associated with antineutrophil cytoplasmic antibodies (microscopic polyangiitis, Wegener’s granulоmatosis with polyangiitis, eosinophilic granulomatosis with polyangiitis (Churg-Strauss syndrome)) are now widely discussed. There are no such studies for medium-sized-vessel polyarteritis nodosa. The purpose and tasks of the study were to assess the nature of the course and risk factors for the pathology of the joints and periarticular tissues in polyarteritis nodosa, to identify prognostic criteria. Material and methods. There were 39 patients with polyarteritis nodosa under supervision: 62 % of men and 38 % of women aged 17–75 years (average of 44 years). The duration of the disease was on average 9 years, the ratio of acute and chronic course of the pathological process was 1 : 7, minimal, moderate and high degree of acti-vity of the disease — 1 : 2 : 2. Results. Changes in the locomotor system were detected in 97 % of cases of polyarteritis nodosa. Peripheral neuropathy was diagnosed in 82 % of patients, peripheral arthritis — in 63 %, limb myositis — in 56 %, tendovaginitis — in 28 %, enthesopathy — in 23 %, sacroiliitis and spondylopathy — in 21 %, respectively, algodystrophy — in 8 % that was associated with systemic manifestations of the disease (primarily, with da-mage to the skin and heart), kidney function (with arthritis of the ankle joints and the formation of ligamentosis), the degree of activity of the pathological process (with parameters of activity and severity of the articular syndrome). The severity of arthropathy is directly correlated with the level of mean blood pressure, the presence of left ventricular diastolic dysfunction, tendovaginitis and enthesopathy, while the level of peripheral vascular resistance has prognostic significance in relation to limb myositis. Conclusions. Lesion of the musculoskeletal system is observed in almost all cases of polyarteritis nodosa, which requires further study of the pathogenesis of this pathology and the development of an individualized drug treatment technology for such patients., Актуальность. Поражение суставов и периартикулярных тканей является одним из основных признаков всех системных васкулитов (СВ). Сейчас широко обсуждаются изменения опорно-двигательного аппарата при мелкососудистых СВ, ассоциированных с антинейтрофильными цитоплазматическими антителами (микроскопический полиангиит, гранулематоз с полиангиитом Вегенера, эозинофильный гранулематозный полиангиит Черджа — Стросса). Такие исследования при среднесосудистом узелковом полиартериите (УПА) отсутствуют. Цель: оценить характер течения и факторы риска патологии суставов и периартикулярных тканей при УПА, выделить прогностические критерии. Материалы и методы. Под наблюдением находились 39 больных УПА (62 % мужчин и 38 % женщин) в возрасте от 17 до 75 лет (в среднем — 44 года). Длительность заболевания составила в среднем 9 лет, соотношение острого и хронического течения патологического процесса было 1 : 7, минимальной, умеренной и высокой степени активности болезни — 1 : 2 : 2. Результаты. Изменения опорно-двигательного аппарата установлены в 97 % случаев УПА. Периферическая нейропатия диагностирована у 82 % от числа больных, периферический артрит — у 63 %, миозит конечностей — у 56 %, тендовагиниты — у 28 %, энтезопатии — у 23 %, сакроилеит и спондилопатия — соответственно у 21 %, альгодистрофия — у 8 %, что было связано с системными проявлениями болезни (в первую очередь с поражением кожи и сердца), функцией почек (с артритом голеностопных сочленений и формированием лигаментоза), степенью активности патологического процесса (с параметрами активности и тяжести суставного синдрома). Тяжесть артропатии прямо коррелирует с уровнем среднего артериального давления, наличием диастолической дисфункции левого желудочка сердца, тендовагинитов и энтезопатий, при этом уровень периферического сосудистого сопротивления обладает прогностической значимостью в отношении миозита конечностей. Выводы. Поражение опорно-двигательного аппарата наблюдается практически во всех случаях УПА, что требует дальнейшего изучения патогенеза такой патологии и разработки индивидуальной медикаментозной технологии лечения больных., Актуальність. Ураження суглобів і періартикулярних тканин є однією з основних ознак усіх системних васкулітів (СВ). Зараз широко обговорюються зміни опорно-рухового апарату при дрібносудинних СВ, асоційованих з антинейтрофільними цитоплазматичними антитілами (мікроскопічний поліангіїт, гранулематоз з поліангіїтом Вегенера, еозинофільний гранулематозний поліангіїт Черджа — Стросса). Такі дослідження при середньосудинному вузликовому поліартеріїті (ВПА) відсутні. Мета: оцінити характер перебігу і чинники ризику патології суглобів та періартикулярних тканин при ВПА, виділити прогностичні критерії. Матеріали та методи. Під наглядом перебували 39 хворих на ВПА (62 % чоловіків і 38 % жінок) віком від 17 до 75 років (у середньому 44 роки). Тривалість захворювання становила в середньому 9 років, співвідношення гострого та хронічного перебігу патологічного процесу було 1 : 7, мінімального, помірного та високого ступеня активності хвороби — 1 : 2 : 2. Результати. Зміни опорно-рухового апарату встановлено в 97 % випадків ВПА. Периферичну нейропатію діагностовано у 82 % від числа хворих, периферійний артрит — у 63 %, міозит кінцівок — у 56 %, тендовагініти — у 28 %, ентезопатії — у 23 %, сакро-ілеїт і спондилопатію — відповідно у 21 %, альгодистрофію — у 8 %, що було пов’язано з системними проявами хвороби (в першу чергу з ураженням шкіри й серця), функцією нирок (з артритом гомілковостопних зчленувань і формуванням лігаментозу), ступенем активності патологічного процесу (з параметрами активності та тяжкості суглобового синдрому). Вираженість артропатії прямо корелює з рівнем середнього артеріального тиску, наявністю діастолічної дисфункції лівого шлуночка серця, тендовагінітів і ентезопатій, при цьому рівень периферійного судинного опору має прогностичну значущість відносно міозиту кінцівок. Висновки. Ураження опорно-рухового апарату спостерігається практично в усіх випадках ВПА, що вимагає подальшого вивчення патогенезу такої патології й розробки індивідуальної медикаментозної технології лікування хворих.