Multiple papers reveal no reliable difference between early and delayed maxillofacial injuries treatment inpostoperative complications inpatients with craniomaxillofacial traumaand polytrauma. Achoice factor ofthetreatment tactics is thelethal outcome risk, as well as thelethal outcome prognosis. Inorder toobjectivize theseverity oftraumaauthors suggested theassessment scores which represent patient’s condition severity inpoints and provide lethal outcome risk estimation,— Injury Severity Score (ISS) and New Injury Severity Score (NISS), each with advantages and disadvantages ofprognosing thelethal outcome. Though, thedataon its preciseness and informativeness regarding patients with combined craniomaxillofacial traumaare limited, and theresults, obtained from various authors, seem tobe controversial. Objective— toidentify and compare thethreshold (critical) values oftheISS and NISS assessment scales which predict thelethal outcome risks inpatients with craniomaxillofacial traumaand polytrauma. Materials and methods. During 2016 — 2019 years 503 patients were treated due tomaxillofacial traumas and associated injuries. Patients age ranged from 18 till 91 years, (average age— 30.5 years). There was amale predominance inthesample (84.3%). Facial bone fractures occurred in70% ofcases (352 patients). Mainly after assaults (44%), falls (20%) and motor‑vehicle accidents (16%). Theother etiological factors included occupational traumas (0.5%), sport traumas (1%) and unknown aetiology traumas. Thestudy evaluated patients with facial and concomitant injuries, who received multidisciplinary treatment inaspecialized traumahospital. Values ofInjury Severity Score and New Injury Severity Score were statistically analyzed toevaluate effectiveness inprognosing lethal outcome risks. Results. Mortality inthesample was 3% (15 patients). With theoptimum cut‑off value ofISS>24, lethal outcome prognosis model sensitivity yields 93.3%, specificity— 91.4%. With theoptimum cut‑off value NISS>36, thelethal outcome prognosis sensitivity yields 86.7%, its specificity 92.4%. Conclusions. ISS and NISS demonstrate similar effectiveness inprognosing lethal outcome risks. Thedifference ofareaunder thecurve ofboth traumaseverity estimation methods is not statistically significant (р=0.651). Both indicators could be used indaily practice inspecialized hospitals toassess thepatient’s condition and determine priority oftreatment steps., У багатьох наукових дослідженнях не виявлено статистично значущої різниці між раннім івідстроченим лікуванням щелепно‑лицевих травм за кількістю післяопераційних ускладнень упацієнтів зчерепно‑щелепно‑лицевою травмою та політравмою. Чинниками для вибору тактики лікування єризик виникнення летального наслідку, атакож прогноз летального наслідку. Для об’єктивізації тяжкості травми запропоновано оціночні шкали, які відображують тяжкість стану пацієнта вбалах та дають змогу прогнозувати летальний наслідок,— шкалу тяжкості травми (Injury Severity Score (ISS)) інову шкалу тяжкості травми (New Injury Severity Score (NISS)), кожна зяких має переваги та недоліки щодо прогнозу летального наслідку. Однак дані щодо їх точності та інформативності упацієнтів із поєднаною черепно‑щелепно‑лицевою травмою обмежені, арезультати, отримані різними авторами, суперечливі. Мета — визначити та порівняти порогові значення шкал ISS іNISS, які прогнозують летальний наслідок упацієнтів із черепно‑щелепно‑лицевою травмою та політравмою. Матеріали та методи. У2016 — 2019 рр. зприводу щелепно‑лицевої травми та пов’язаних знею травм проліковано 503 пацієнти. Вік пацієнтів— від 18 до 91 року (середній вік— 30,5 року). Серед пацієнтів переважали чоловіки (84,3%). У70% випадків (352 пацієнти) мали місце переломи кісток обличчя. Основними причинами отримання травм були побиття (44,0%), падіння звисоти (20,0%) та дорожньо‑транспортна пригода (16,0%). Інші етіологічні чинники— травма (0,5%), спортивна травма (1,0%) ітравма невідомої етіології. Удослідження залучили пацієнтів зтравмами обличчя та супутніми травмами, уяких застосували мультидисциплінарний підхід до лікування вспеціалізованій травматологічній лікарні. Для оцінки ефективності прогнозу летального наслідку проаналізовано значення показників шкал ISS та NISS. Результати. Летальність увибірці становила 3% (15 пацієнтів). При пороговому значенні ISS 24 бала чутливість моделі прогнозу летального наслідку становила 93,3%, специфічність— 91,4%, при пороговому значенні NISS— 36 балів— відповідно 86,7 та 92,4%. Висновки. Шкали ISS іNISS мають схожу ефективність щодо прогнозу летального наслідку. Різниця за площею під ROC‑кривою між методами оцінки тяжкості травми єстатистично незначущою (р=0,651). Обидва показники можна використовувати успеціалізованих лікарнях для оцінки стану пацієнта та визначення етапності лікувальних заходів.