Search

Мета — вивчити взаємозв’язок між клініко‑анамнестичною характеристикою пацієнтів із гіпертонічною хворобою (ГХ), гіпотиреозом, їх поєднанням та порушеннями когнітивних функцій.Матеріали і методи. Обстежено 67 пацієнтів (36 чоловіків і 31 жінку). Вік пацієнтів становив від 42 до 58 років (у середньому — (49,84 ± 2,83) року). Пацієнтів розподілили на три групи за нозологією: I група — 21 пацієнт із ГХ, які отримували антигіпертензивну терапію, II група — 18 хворих на гіпотиреоз, котрі приймали L‑тироксин у дозі 100 — 150 мг, III група — 28 пацієнтів ГХ та супутнім гіпотиреозом, які отримували відповідне лікування. До контрольної групи залучено 18 осіб без анамнезу ГХ і гіпотиреозу. Для аналізу використано дані щорічних візитів до терапевта та ендокринолога, зокрема щодо рівня артеріального тиску (АТ) і вмісту тиреотропного гормону (ТТГ). Для уніфікації підходів до збору даних розроблено анкету, в яку вносили отримані показники. Для оцінки наявності та ступеня когнітивних порушень використовували коротку шкалу оцінки психічного статусу ММSE (Mini Mental State Examinatiоn) і шкалу Адденбрука (ACE).Результати. За результатами аналізу показників офісного АТ у І, III та контрольній групах установлено достатній контроль його рівня. Після проведення ретроспективного даних медичної документації виявлено недостатній контроль АТ у відповідних групах: середній рівень систолічного і діастолічного АТ становив (153,30 ± 0,64) та (97,50 ± 0,38) мм рт. ст. відповідно. За даними вимірювання вмісту ТТГ установлено, що на момент огляду хворі на гіпотиреоз перебували у стадії компенсації. Ретроспективний аналіз даних показав, що рівень ТТГ був недостатньо коригованим: (7,14 ± 2,37) і (8,03 ± 3,77) мМО/л для ІІ та ІІІ груп відповідно. За даними індивідуальної оцінки показників MMSE частка пацієнтів, у яких виявлено когнітивні порушення, у I, ІІ і III групах становила 3,6; 7,2 і 10,8 % відповідно. Показники MMSE у ІІІ групі були статистично значущо (p, Objective — to study the relationship between the clinical and anamnestic characteristics of patients with arterial hypertension (AH), hypothyroidism, AH comorbidity with hypothyroidism and cognitive function impairment.Methods and subjects. 67 patients (36 men and 31 women) were examined. The age was 47 (49.84 ± 2.83) years. Patients were distributed into 3 groups: I — 21 patients with AH and antihypertensive therapy; II — 18 patients with hypothyroidism who took 100 — 150 mg L‑thyroxin; III — 28 patients with AH with accompanying hypothyroidism and relevant therapy. Control group included 18 patients without AH and hypothyroidism in anamnesis. Records on annual visits to GP and endocrinologists were used for carrying out an analysis. Outpatient cards containing blood pressure and TSH findings during the course of the disease were worked out. To unify the approaches to data collection, a special form to fill in the obtained findings was elaborated. To evaluate the presence and degree of cognitive impairment, a brief scale of mental state assessment MMSE (Mini Mental State Examination) and Addenbrooke Scale (ACE) was applied.Results. While analyzing office blood pressure findings in Group 1, Group 3 and Control Group, a sufficient control at the time of examination was noted. A retrospective analysis of medical records revealed insufficient blood pressure control in the respective groups, the average level of SBP/DBP was 153.30 ± 0.64/97.50 ± 0.38 mm Hg. A retrospective analysis of the findings was performed and it was found out that the average TSH level was insufficiently adjusted in the patients under study (7.14 ± 2.37 and 8.03 ± 3.77 mIU/l in Group 2 and Group 3 respectively.) While conducting an individual assessment of MMSE test, the ratio of patients with cognitive impairment in Groups 1 — 3 was 3.6; 7.2 and 10.8 % respectively. Thus, the MMSE test findings in Group 3 are significantly lower in comparison with those in Group 1 and Group 2 — by 10.8 and 7.2 %, respectively.Conclusions. A retrospective analysis of medical records revealed an inadequate long‑term blood pressure and TSH control, which in turn caused the development of cognitive impairment in this group of patients. Future prospects for further research include the use of the obtained data for the purpose of cognitive impairment early detection., Цель — изучить взаимосвязь между клинико‑анамнестической характеристикой больных артериальной гипертензией (АГ), гипотиреозом, их сочетанием и нарушениями когнитивных функций.Материалы и методы. Обследованы 67 пациентов (36 мужчин и 31 женщина). Возраст пациентов составлял от 42 до 58 лет (в среднем — (49,84 ± 2,83) года). Пациентов разделили на три группы в зависимости от нозологии: I группа — 21 пациент с АГ, получавший антигипертензивную терапию, II группа — 18 больных гипотиреозом, которые принимали L‑тироксин в дозе 100 — 150 мг, III группа — 28 больных АГ с сопутствующим гипотиреозом, получавших соответствующее лечение. В контрольную группу вошли 18 лиц без анамнеза АГ и гипотиреоза. Для анализа использованы данные ежегодных визитов к терапевту и эндокринологу, в частности относительно артериального давления (АД) и содержания тиреотропного гормона (ТТГ). Для унификации подходов к сбору данных разработана анкета, в которую вносили полученные показатели. Для оценки наличия и степени тяжести когнитивных нарушений использовали короткую шкалу оценки психического статуса ММSE (Mini Mental State Examinatiоn) и шкалу Адденбрука (ACE).Результаты. По результатам анализа показателей офисного АД в I, III и контрольной группах установлен достаточный его контроль. После проведения ретроспективного анализа медицинской документации выявлен недостаточный контроль АД в соответствующих группах: средний уровень систолического и диастолического АД составлял (153,30 ± 0,64) и (97,50 ± 0,38) мм рт. ст. соответственно. По данным измерения ТТГ установлено, что на момент осмотра у больных имела место стадия компенсации. Ретроспективный анализ данных показал, что уровень ТТГ был недостаточно корригирован ((7,14 ± 2,37) и (8,03 ± 3,77) мМЕ/л для II и III групп соответственно). По данным индивидуальной оценки показателей MMSE доля пациентов, у которых обнаружены когнитивные нарушения, в группах I, II и III составляла 3,6; 7,2 и 10,8 % соответственно. Показатели MMSE в группе III были статистически значимо (p