Search

У статті висвітлено питання Державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (далі ЗЕД) як ключового інструменту підтримання економічної стабільності та розвитку країни в умовах воєнного стану. Проаналізовано вплив воєнних конфліктів на міжнародну торгівлю, інвестиції та фінансові потоки, що потребує відповідних заходів для забезпечення національної безпеки. Зроблено акцент на досвіді регулювання зовнішньоекономічної діяльності під час конфліктів у Югославії, в Афганістані та Іраку, зокрема на застосуванні економічних санкцій, ролі міжнародної допомоги, розвитку тіньової економіки та корупції. Узагальнено, що комплексний підхід, включаючи диверсифікацію експорту, антикорупційні заходи, ефективне використання міжнародної допомоги та зміцнення фінансової системи, є корисним для України в умовах воєнного стану. Зроблено висновки про необхідність адаптації міжнародного досвіду до українських реалій, з урахуванням сучасних викликів та можливостей для розвитку ЗЕД у складних умовах війни.

Ситуація, що виникла в Україні з початку широкомасштабного вторгнення Російської Федерації, дійсно викликала гостру потребу в гуманітарній допомозі для військових, цивільного населення та внутрішньо переміщених осіб. Проте в цій сфері також виявилися численні випадки зловживань, зокрема корупційного характеру. Під виглядом гуманітарної допомоги до України часто ввозяться товари для комерційного використання, що негативно впливає на вітчизняне виробництво, роблячи продукцію менш конкурентоспроможною і завдаючи шкоди економіці. Ця проблема має кілька причин. По-перше, недобросовісні громадяни використовують ситуацію для особистого збагачення, порушуючи правила та етичні норми. По-друге, існують прогалини в нормативно-правовому регулюванні, що створює можливості для таких зловживань. Крім того, недостатній контроль з боку відповідних органів і слабка координація роботи з гуманітарною допомогою сприяють поширенню корупційних практик. Кризові ситуації, коли необхідно діяти негайно, змушують спрощувати певні процедури, що також може призводити до зловживань. Таким чином, для вирішення цієї проблеми необхідно вдосконалити нормативно-правову базу, посилити контроль за ввезенням та використанням гуманітарної допомоги, а також забезпечити координацію між різними структурами, відповідальними за її надання. Це допоможе не тільки запобігти корупційним проявам, але й забезпечити ефективне використання ресурсів на благо тих, хто найбільше цього потребує.

Стаття демонструє аналіз принципу гендерної рівності та соціальної інтеграції (ГРСІ). Така рівність та інтеграція сприяють розвитку інклюзивної політики та акцентують увагу на зміцненні впливу соціально виключених, жінок та осіб із низьким рівнем доходу. Принцип гендерної рівності та соціальної інтеграції, врахований у контексті залучення грантових ресурсів, підтверджує, що це дві взаємопов’язані концепції, спрямовані на покращення можливостей доступу різних соціальних груп до заходів проекту, його продуктів та результатів. Гендерна рівність та соціальна інтеграція є актуальними під час реалізації соціальних, екологічних та бізнес-проектів, зокрема тих, що фінансуються за рахунок грантових коштів. У дослідженні продемонстровано, як принцип ГРСІ проявляється в пріоритетах національних, міжнародних та європейських програм. У статті відображено, як принцип ГРСІ проявляється в конкурсній документації Українського культурного фонду, Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (AГРО) та Програми Horizon Europe. Зроблено акцент на тому, що в процесі залучення грантових ресурсів принцип гендерної рівності та соціальної інтеграції є наскрізним. Тому розробникам грантових проектів необхідно бути відповідальними щодо ГРСІ та враховувати його під час розробки всіх розділів грантової заявки, щоб претендувати на високі бали від експертів фондів. На основі проведеного дослідження напрацьовано ряд рекомендацій для розробників проектних пропозицій щодо формування ключових розділів проектної заявки, в яких необхідно відображати принцип, а саме: «Аргументація проблематики проекту», «Стратегічна ціль проекту», «Мета та завдання проекту», «Методологія проекту», «Цільова аудиторія», «Команда проекту» та «Залучені особи», «Продукти та результати проекту», «Моніторинг та оцінка проекту», «Комунікація проекту», «Сталість та масштабування проекту». Підсумовано: в процесі залучення грантових ресурсів організаціям-заявникам важливо проаналізувати вимоги грантодавців та врахувати критерії оцінювання по обраному конкурсу, аби забезпечити дотримання принципу ГРСІ.

Стаття присвячена актуальним питанням управління публічними фінансами в умовах воєнного часу. Акцентовано, що в цих умовах управління публічними фінансами кардинально відрізняється від звичних у мирний час процедур і вимагає відповідних змін нормативно-правової бази. Проаналізовано та систематизовано фактори впливу на стан державних фінансів України, серед яких непередбачуваність виконання дохідної частини бюджету, зростання витрат на оборону, нарощування дефіциту бюджету, посилення залежності від зовнішніх джерел фінансування. Проаналізовано джерела фінансування державного бюджету України за період з 24 лютого 2022 року та розмір допомоги, наданої Україні міжнародними партнерами від початку війни. На основі світового досвіду врегулювання боргових криз для країн, що стали жертвами збройної агресії, запропоновано наполягати на частковому списанні зовнішньої заборгованості. Окреслено основні напрями удосконалення бюджетної політики уряду під час війни.