Search

Удосконаленню засад державного управління вітчизняним мисливським господарством донині не приділяли належної уваги, внаслідок чого останнє не стало прибутковою галуззю національної економіки. Встановлено, що нормативно-правове забезпечення у сферах охорони, відтворення і спеціального використання тваринного світу не створює належних умов для: гармонізації господарсько-правових відносин сільськогосподарських виробників та користувачів мисливських угідь; реалізації державної політики децентралізації влади; налагодження механізмів виявлення правопорушень у галузі та покарання за їх скоєння; прозорого контрольованого виготовлення і реалізації дозволів на спеціальне використання неліцензійних пернатих та хутрових видів тварин. Запропоновано: відмінити процедуру отримання погодження на господарювання користувачами мисливських угідь від основного користувача; внести відповідні зміни і доповнення до Закону України «Про мисливське господарство та полювання», для того щоб повноваження надання у користування мисливських угідь, зосереджених в межах однієї адміністративно-територіальної одиниці первинного або середнього рівнів, поширювалися безпосередньо на місцеві органи самоврядування; доповнення до Кримінального кодексу України, яке передбачає настання відповідальності за організацію незаконного полювання; заборонити видачу дозволів на придбання не вихолощеної мисливської вогнепальної зброї для нецільового використання; здійснювати виготовлення та видачу відстрільних карток за принципом реалізації дозволів на спеціальне використання ліцензійних видів тварин.

Досліджено динаміку чисельності та стан ресурсів ценопопуляцій фазана звичайного у сучасному Лісостепу України. Встановлено, що упродовж досліджуваних років максимальна щільність фазана звичайного була на початку 2000-х років у Правобережній провінції (ЛС-2) – 0,70 ос./тис. га. Ліміти щільності фазанів у Правобережній та Лівобережній (ЛС-3) природно-сільськогосподарських провінціях становили відповідно 0,24-0,70 та 0,08-0,59 ос./тис. га, а розмахи між крайніми значеннями, своєю чергою, становили 66,4 та 85,7 % від максимальних. На відміну від ЛС-2, де чітко простежено здатність місцевої ценопопуляції до самовідновлення, кількісний стан ценопопуляції фазанів у ЛС-3 цілковито залежав від поповнення угідь штучно вирощеними птахами.

Досліджено екологічні особливості існування ценопопуляцій зайця сірого у сучасному Лісостепу України. Виявлено стійкі корелятивні зв'язки між поточними факторами навколишнього середовища та чисельністю тварин в угіддях. Встановлено, що посіви кукурудзи на зерно, соняшника і сої, внесення мінеральних добрив та пестицидів, у наведених діапазонах, були найбільш вираженими, що лімітують чисельність виду, чинниками, спільними для всіх природно-сільськогосподарських провінцій лісостепової зони. Примітно, що з п'яти наведених обмежувальних факторів усі належать до групи антропогенні, підгрупи – сільськогосподарські.

The number of normal or Caucasian pheasant (Phasianus colchicus Linnaeus, 1758) which is useful for hunting and agriculture in forest-steppe of Ukraine remains very low, which is a prerequisite for a scientific research. Our study aims at identification and description of environmental factors that define the current status of common pheasant population in the forest-steppe of Ukraine. The authors selected data reporting model from four administrative regions as follows: Western forest-Steppe natural-agricultural province (LS-1) – Ternopil region; right Bank forest-Steppe natural-agricultural province (LS-2) – Khmelnytsky, Vinnytsia regions; left Bank forest-Steppe natural-agricultural province (LS-3) – Poltava region. For creation of a database of the species number in some natural and agricultural provinces of the forest-steppe of Ukraine used the indicators of the state statistical reporting forms "2-TP (hunting)". The results of the research have shown that the number of populations of common pheasant were in close correlations with key climatic factors. The only exception is the average humidity in LS-2, which is negatively correlated with the number of birds in the middle degree, significantly. Cenopopulation LS-2 discovered the self-healing respond to a much larger range of environmental factors, whereas in cenopopulations LS-3 (lim = 192‑564 ind.), the ability to heal itself which is open to question, there was only one statistically significant negative relationship with the area of bean crops. Thus, our conclusions are as follows. Further recovery of shelter forest cover, taking into account management recommendations for the species, and a crackdown on predatory mammals should facilitate the expansion of the common pheasant in the right-bank forest-steppe natural-agricultural province. At the time, as in the left bank –an increase in the number of birds in the hunting grounds, to the level of the density of cenopopulations in the LS-2 or more at the expense of introduction on the background of complex ecological monitoring of vital functions of the species should be the fundamental basis for further improvement.