Синтетические исследования по поиску новых биологически активных соединений занимают важное место в структуре современной фармацевтической науки. В этом аспекте актуальным является разработка методик функционализации соединений путём введения известных фармакофорных группировок. Среди разнообразия функциональных производных органических кислот особое место занимают их эфиры и амиды. Так, ноотропное средство пирацетам представляет собой 2-оксо-1-пиролидинацетамид, а селективный антагонист β-адренорецепторов атенолол является производным бензолацетамида. Замещённые ацетамидные и эфирные фрагменты присутствуют также в структурах апрофена, спазмолитина, ацеклидина и β-лактамных антибиотиков цефалоспоринов и пенициллинов.Цель работы – разработка препаративных методик синтеза эфиров и амидов 3-бензил-8-пропилксантинил-7-уксусной кислоты и изучение их физико-химических свойств. Материалы и методы. Температуру плавления определяли открытым капиллярным методом на приборе ПТП (М). Элементный анализ был проведён на приборе Elementar Vario L Cube. 1Н-ЯМР-спектры регистрировали с помощью Brucker SF-400 (растворитель ДМСО-d6 или ДМСО-d6 + СDCl4, внутренний стандарт – ТМС). ІК-спектры синтезированных соединений записывали на приборе Bruker Alpha (фирма «Bruker», ФРГ) в диапазоне 4000–400 см-1 с использованием приставки ATR (прямой ввод веществ).Результаты. В качестве базового соединения для исследований выбрана 3-бензил-8-пропилксантинил-7-уксусная кислота. Для получения гексилового, гептилового, октилового, нонилового, децилового и бензилового эфиров 3-бензил-8-пропилксантинил-7-уксусной кислоты предложена методика, включающая в себя алкилирование натриевых солей кислот алкилгалогенидами. Реакцию проводили в среде ДМФА непродолжительным кипячением реагентов. Нами также получен ряд амидов 3-бензил-8-пропилксантинил-7-уксусной кислоты реакцией этилового или пропилового эфиров с бутиламином, бензиламином, п-метилбензиламином либо п-фторобензиламином. Следует отметить, что реакцию проводили без использования растворителя в среде самого амина, а реакционную смесь не кипятили, а нагревали до 80 оС. Структуры всех полученных соединений были доказаны методами элементного анализа, ИК-спектроскопии и 1Н-ЯМР-спектроскопии.Выводы. Разработаны препаративные методики синтеза эфиров и амидов, которые могут быть использованы для дальнейшего поиска биологически активных соединений среди функциональных производных ксантинил-7-алкановых кислот., Introduction. Synthetic research of new biologically active compounds occupies an important place in modern pharmaceutical science.Thus it is important to develop techniques for the biologically active substances functionalization. Esters and amides take special place among the variety of functional derivatives of organic acids,. These fragments are well-known pharmacophores and could be found in a wide range of drugs. Thus, the nootropic agent pyracetam is 2-oxo-1-pyrolidineacetamide, and is the selective antagonist of β-adrenoreceptores; atenolol is a derivative of benzeneacetamide. Substituted acetamide and ester fragments are also present in the structures of aprofen, spasmolitin, acetylidine and β-lactam cephalosporins and penicillins antibiotics.Aim of our research was the synthetic method development for functional derivatives of 3-benzyl-8-propylxanthinyl-7-acetic acid and the study of their physical-chemical properties.Materials and methods. Melting points were determined using capillary method on DMP (M). 1Н NMR-spectra were recorded by Varian Mercury VX-200 device (company «Varian» – USA) solvent – (DMSO-d6), internal standard – ТМS. Elemental analysis of obtained compounds was produced on device Elementar Vario L cube. Chemical shifts were reported in ppm (parts per million) values. Infrared (IR) spectra were measured on a Bruker Alpha instrument using a potassium bromide (KBr) disk, scanning from 400 to 4000 cm-1.Results and discussion. We selected 3-benzyl-8-propylxanthinyl-7-acetic acid as initial compound for our study. For synthesis of hexyl, heptyl, octyl, nonyl, decyl and benzyl esters of 3-benzyl-8-propylxanthinyl-7-acetic acid we used alternative method, that included alkylation of sodium salts of acids with alkyl halogens. Reaction was made at DMF medium by reflux of reagents. Next stage of our research was the synthesis of amides of 3-beznyl-8-propylxanthinyl-7-acetic acid by the reaction of ethyl or propyl esters with butylamine, benzylamine, p-methylbenzylamine or p-fluorobenzylamine. It should be noted that we conducted reaction without solvent in the medium of amine and reagents were not reflux but heated at 80 оС. The structures of all obtained compounds were proved by the elemental analysis, IR- and 1H NMR-spectroscopy. Conclusions. Obtained results of our work can be used for further search of biological active compounds among functional derivatives of xanthinyl-7-alkanyl acids, Синтетичні дослідження з пошуку нових біологічно активних речовин посідають важливе місце у структурі сучасної фармацевтичної науки. Отже, актуальною є розробка методик функціоналізації сполук шляхом уведення відомих фармакофорних угруповань. Серед різноманіття функціональних похідних органічних кислот особливе місце посідають їхні естери та аміди. Так, ноотропний засіб пірацетам являє собою 2-оксо-1-піролідинацетамід, а селективний антагоніст β-адренорецепторів атенолол є похідним бензолацетаміду. Заміщені ацетамідні та естерні фрагменти присутні також у структурах апрофену, спазмолітину, ацеклідину та β-лактамних антибіотиків цефалоспоринів і пеніцилінів.Мета роботи – розробка препаративних методик синтезу естерів та амідів 3-бензил-8-пропілксантиніл-7-ацетатної кислоти та дослідження їхніх фізико-хімічних властивостей. Матеріали та методи. Температуру плавлення визначали відкритим капілярним способом на приладі ПТМ (М). Елементний аналіз виконаний на приладі Elementar Vario L cube, 1Н-ЯМР-спектри зняті на спектрометрі Brucker SF-400 (розчинник ДМСО-d6 або ДМСО-d6 + СDCl4, внутрішній стандарт – ТМС). ІЧ-спектри синтезованих сполук записували на приладі Bruker Alpha (фірми «Bruker», ФРН) в області 4000–400 см-1 із використанням приставки ATR (пряме введення речовини).Результати. Як базову сполуку для дослідження обрали 3-бензил-8-пропілксантиніл-7-ацетатну кислоту. Для одержання гексилового, гептилового, октилового, нонилового, децилового та бензилового естерів 3-бензил-8-пропілксантиніл-7-ацетатної кислоти запропонували методику, що містить алкілування натрієвої солі кислоти алкілгалогенідами. Реакцію здійснили в середовищі ДМФА нетривалим кип’ятінням реагентів. Також одержали ряд амідів 3-бензил-8-пропілксантиніл-7-ацетатної кислоти взаємодією етилового або пропілового естерів із бутиламіном, бензиламіном, п-метилбензиламіном або п-фторобензиламіном. Слід відзначити, що реакцію проводили без використання розчинника в середовищі самого аміну, а реакційну суміш не кип’ятили, а нагрівали до 80 оС. Структури всіх сполук, що отримали, були доведені методами елементного аналізу, ІЧ та 1Н-ЯМР-спектроскопії.Висновки. Розроблені препаративні методики синтезу естерів та амідів, що можуть бути надалі використані для пошуку біологічно активних сполук серед функціональних похідних ксантиніл-7-алканових кислот.