Search

In today’s conditions, one of the most actual problems of the agricultural sphere, which occupies 70% of the territory of Ukraine and determines its agricultural potential, is the stability and increasing of the sustainability of agroecosystems. Creating and restoring of a system of field protective forest plantations is one of the most radical ways to maintain the sustainability of agro-ecosystems, increasing of their buffering by partially restoring forest biogeocenosis, which are an integral part of natural landscapes. The aim is to assess the species composition of field protective forest belts, to conduct a comparative analysis of the phytocenotic structure of plant diversity and to identify the main signs of forest biocenosis formation in field protective forest belts as a guarantee of their biological stability The research was conducted through the study of scientific materials of well-known scientists on the biological aspects of the functioning of field protective forest belts in conditions of the climate change. Also, the characteristics and main features of field protective forest belts, their species composition and their vertical location in the structure of the biogeocenosis are given. The value of each component of the food supply chain, which provides the cycle of substances and energy, is considered. Such processes contribute to the development of forest biocenosis, which in turn is a stable self-regulating plantation. Field protective forest belts form a stable vegetation cover, climatic conditions are ecological factors that have a direct impact on the environment and are home to animals, plants, viruses and fungi. The diversity of species in field protective forest belts is directly related to the lifespan of plant communities. Therefore, the younger the field protective forest belts are, the more diverse and intense the life in them is. Therefore, field protective forest belts help to increase the species of flora and fauna in ecosystems and agroecosystems., В умовах сьогодення однією з найактуальніших проблем агросфери, яка займає 70% території України і визначає її аграрний потенціал, є стабільність і підвищення стійкості функціонування агроекосистем. Створення та відновлення системи полезахисних лісонасаджень — один з найбільш радикальних шляхів підтримання стійкості агроекосистем, підвищення їх буферності за рахунок часткового відновлення лісових біогеоценозів, які є невід’ємною частиною природних ландшафтів. Мета — оцінити видовий склад полезахисних лісосмуг, провести порівняльний аналіз за фітоценотичною структурою різноманітності насаджень і визначити основні ознаки формування лісового біоценозу в полезахисних лісосмугах як запоруки їх біологічної стійкості. Дослідження проводилися через опрацювання наукових матеріалів відомих вчених щодо біологічних аспектів функціонування полезахисних лісосмуг в умовах зміни клімату. Також дана характеристика та основні ознаки полезахисних лісосмуг, їх видовий склад і їх вертикальне розташування у структурі біогеоценозу. Розглядається значення кожного компоненту трофічного ланцюга живлення, які забезпечують кругообіг речовин та енергії. Такі процеси сприяють розвитку лісового біоценозу, який, у свою чергу, є стійким саморегулюючим насадженням. Полезахисні лісосмуги формують стійкий рослинний покрив, кліматичні умови, являються екологічними чинниками, мають безпосередній вплив на навколишнє природне середовище та є місцем проживання тварин, рослин, вірусів та грибів. Різноманітність видів у полезахисних лісосмугах безпосередньо пов’язана з тривалістю життя рослинних угруповань. Тому, чим молодші полезахисні лісосмуги, тим різноманітніше та інтенсивніше в них життя. Полезахисні лісосмуги допомагають збільшенню видів флори та фауни в екосистемах і агроекосистемах.

The results of the study allowed to find out the distribution of population types of male fern in different districts of Luhansk region. The analysis of status and characteristics of fern male Dryopteris filix – mas. (L.) Schott, 1834 population showed that in Svatove, Milove, Markivka, Starobilsk districts of Luhansk region the populations of Dryopteris filix – mas. (L.) Schott, 1834 are in a regressive state. The biggest number of tolerant and invasive populations of this fern is in Kreminna district, in Serebryanskyi, Zhitlovskyi and Setochnyi wood farms. According to the results, these wood farms have the biggest number of prosperous populations of Dryopteris filix – mas. (L.) Schott, 1834, where would be reasonable to create an object of the nature preservation fund for the protection of the communities, which include fern.

The results of the study allowed to find out the distribution of population types of male fern in different districts of Luhansk region. The analysis of status and characteristics of fern male Dryopteris filix – mas. (L.) Schott, 1834 population showed that in Svatove, Milove, Markivka, Starobilsk districts of Luhansk region the populations of Dryopteris filix – mas. (L.) Schott, 1834 are in a regressive state. The biggest number of tolerant and invasive populations of this fern is in Kreminna district, in Serebryanskyi, Zhitlovskyi and Setochnyi wood farms. According to the results, these wood farms have the biggest number of prosperous populations of Dryopteris filix – mas. (L.) Schott, 1834, where would be reasonable to create an object of the nature preservation fund for the protection of the communities, which include fern.