Bronchial asthma is a disease characterized by recurrent episodes of variable bronchial obstruction, chronic bronchial inflammation, bronchial hypersensitivity and remodulation. Modern therapy of the disease was aimed at these links of pathogenesis, and this concept postulated the need for long-term use of anti-inflammatory drugs and, above all, topical inhaled corticosteroids. However, it should be recognized that the coherent inflammatory theory currently requires revision and new understanding, or even replacement with a new theory, which, considering these characteristics of the disease as an epiphenomenon, will serve as a basis for new approaches in treatment and prevention. The aim of our work — to analyze the mechanisms of formation of bronchial hyperreactivity, taking into account the phenotypic heterogeneity and clinical deviation of bronchial asthma in adolescence (based on the analysis of scientific sources). It is extremely important to determine the risk of transition of the adolescents' bronchial asthma into adulthood, when chronic obstructive pulmonary diseases might develop. Among the main predictors of this risk such factors as age, obesity, early puberty, body weight at birth and in the newborn period and sex can be distin guished. Thus, some authors associate the risk of persistence of the disease with its onset in early childhood, and others — at the age of 6 years old. High body mass index and early onset of puberty are considered to be the predictors of persistent bronchial asthma. It is noted that low and extremely low birth weight of premature infants or rapid weight gain in the neonatal period are associated with a decrease in lung ventilation and the risk of persistent asthma in the future. It is believed that bronchial asthma in children is more common in boys than in girls, in contrast, during puberty, allergic diseases and asthma are more common in girls. Conclusions. The above mentioned literature data give reason to believe that, despite advances in the scientific understanding of the pathogenesis of the main characteristics of bronchial asthma, there are great difficulties in using them in practice. Moreover, current inflammatory paradigm of bronchial asthma needs to be revised because it being a dogma becomes unproductive from a clinical point of view. No conflict of interest was declared by the authors., Бронхиальная астма — заболевание, характеризующееся повторными эпизодами вариабельной обструкции бронхов, их хроническим воспалением, гипервосприимчивостью и ремодуляцией. Именно на эти звенья патогенеза направлена современная терапия заболевания, которая постулирует необходимость длительного использования противовоспалительных препаратов и, прежде всего, топических ингаляционных кортикостероидов. Однако следует признать, что воспалительная теория в настоящее время требует ревизии и нового переосмысления, а может быть и замены на новую теорию, рассматривая указанные характеристики заболевания как эпифеномен, будет служить основой для новых подходов в лечении и профилактики. Цель – на основании данных научных источников проанализировать механизмы формирования гиперреактивности бронхов с учетом фенотипической неоднородности и клинической девиации бронхиальной астмы в подростковом возрасте. Очень важно определить в подростковом возрасте риск перехода бронхиальной астмы во взрослый период жизни, когда формируются хронические обструктивные заболевания легких. Среди основных предикторов реализации такого риска можно выделить: возраст, ожирение или раннее начало пубертата, массу тела при рождении и в периоде новорожденности, а также пол ребенка. Так, одни авторы ассоциируют риск персистирования заболевания с его началом в раннем детском возрасте, а другие — в возрасте от 6 лет. Высокий индекс массы тела и раннее начало пубертата рассматривается как предикторы персистирования бронхиальной астмы. Отмечено, что рождение недоношенных детей с низкой и критически низкой массой тела, быстрый прирост массы тела в периоде новорожденности ассоциируются со снижением вентиляционной функции легких и риском персистирования астмы в дальнейшем. Считается, что бронхиальная астма в детском возрасте чаще встречается у мальчиков, чем у девочек, в противоположность этому, в пубертатном периоде аллергические заболевания и астма чаще оказываются у девочек. Выводы. Приведенные данные литературы дают основания полагать, что, несмотря на достигнутые успехи в научном понимании патогенеза основных характеристик бронхиальной астмы, существуют большие трудности в их использовании на практике. Более того, воспалительная парадигма бронхиальной астмы пока нуждается в пересмотре, поскольку, превращаясь в догму, с клинической точки зрения, становится малопродуктивной. Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов., Бронхіальна астма — захворювання, що характеризується повторними епізодами варіабельної обструкції бронхів, їх хронічним запаленням, гіперсприйнятливістю і ремодуляцією. Саме на ці ланки патогенезу спрямована сучасна терапія захворювання, яка постулювала необхідність тривалого застосування протизапальних препаратів і передусім топічних інгаляційних кортикостероїдів. Проте слід визнати, що струнка запальна теорія на цей час потребує ревізії та нового осмислення або ж заміни на нову теорію, що, розглядаючи вказані характеристики захворювання як епіфеномен, слугуватиме основою для нових підходів у лікуванні та профілактиці. Мета — на основі даних наукових джерел проаналізувати механізми формування гіперреактивності бронхів з урахуванням фенотипової неоднорідності та клінічної девіації бронхіальної астми в підлітковому віці. Надзвичайно важливо визначити в підлітковому віці ризик переходу бронхіальної астми в дорослий період життя, коли формуються хронічні обструктивні захворювання легень. Серед основних предикторів реалізації такого ризику можна виокремити: вік, ожиріння або ранній початок пубертату, масу тіла при народженні та в періоді новонародженості, стать. Так, одні автори асоціюють ризик персистування захворювання з його початком у ранньому дитячому віці, а інші — у віці від 6 років. Високий індекс маси тіла і ранній початок пубертату розглядаються як предиктори персистування бронхіальної астми. Відмічено, що народження недоношених дітей з низькою і вкрай низькою масою тіла або швидкий набуток у масі тіла в періоді новонародженості асоціюються зі зниженням вентиляційної функції легень і ризиком персистування астми в подальшому. Вважають, що бронхіальна астма в дитячому віці частіше трапляється в хлопчиків, ніж у дівчаток, на противагу цьому, у пубертатному періоді алергічні захворювання і астма частіше виявляються в дівчат. Висновки. Наведені дані літератури дають підстави вважати, що, попри досягнуті успіхи в науковому розумінні патогенезу основних характеристик бронхіальної астми, існують великі труднощі у використанні їх на практиці. Більше того, запальна парадигма бронхіальної астми наразі потребує перегляду, оскільки, перетворюючись на догму, з клінічної точки зору, стає малопродуктивною. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.