Search

Діяльність та взаємодія стейкхолдерів розвитку та просування зеленої конкурентоспроможності підприємств є актуальними сьогодні і відіграють важливу роль для створення конкурентних переваг підприємств на ринку. Систематизація літературних джерел доводить, що економічна діяльність характеризується специфічними взаємовідносинами між широким колом зацікавлених сторін. При цьому ефективна комунікативна система може принести потенційну вигоду всім сторонам. Авторами відмічено, що у даному випадку самі стейкхолдери мають власні конкретні очікування щодо різних аспектів функціонування підприємств: організаційних, економічних, соціальних, екологічних тощо. Основною метою статті є формування передумов для побудови системи комунікації зі стейкхолдерами для просування зеленої конкурентоспроможності підприємств та оцінки зацікавленими сторонами наслідків діяльності компаній. В роботі використовуються наукові методи, засновані на логічному узагальненні та науковій абстракції для систематизації передумов формування системи комунікацій зелених конкурентних стейкхолдерів; типологзації стейкхолдерів зеленої конкурентоспроможності; формально-логічний для визначення детермінант та принципів ефективної співпраці зацікавлених сторін зеленої конкурентоспроможності. Для дослідження оцінки зацікавленими сторонами ефектів зеленої конкурентоспроможності було проведено багатовимірний аналіз масштабування та оцінено п’ять вимірів отриманих ефектів: задоволеність споживачів зеленими товарами; ефективність виробництва зелених товарів; якість зелених товарів та чисте виробництво; інституційне партнерство; вплив громади. Для масштабування відповідей в ході опитування використовувалася семибальна психометрична шкала Лікерта. Загальне опитування проводиться на основі даних п’яти країн: України, Польщі, Румунії, Словенії, Чехії та включає результати опитування 1236 стейкхолдерів. Результати оцінки показують, що у всіх групах (внутрішніх та зовнішніх) стейкхолдерів, працівники підприємств оцінюють результати екологічних стратегій як "успішні" – 22,3% та громади, з іншої групи, – 7,45%. Висновки стейкхолдерів є практично ідентичними. Таким чином, це свідчить про те, що процеси екологізації комунікацій із зацікавленими сторонами стають ширшими та залучають більше учасників. Результати дослідження створюють передумови для вдосконалення системи взаємодії зацікавлених сторін зеленої конкурентоспроможності. The issue of stakeholder activity and collaboration for developing and promoting the green competitiveness of enterprises are nowadays relevant and play a significant role in creating competitive advantages. Systematization literary sources prove that economic activity is characterizing by specific relationships between a wide set of stakeholders, the effective communicative system can bring potential benefits to all parties and stakeholders have specific expectations regarding various aspects of the enterprises’ operation: organizational, economic, social, environmental etc. The main objective of the article is creating the preconditions for building the stakeholder communication system for promoting the green competitiveness of the company and assessing by stakeholders the results of companies’ activity. The paper used scientific methods are based on logical generalization and scientific abstraction for systematizing the prerequisites for the formation of a system of communications of green competitive stakeholders; typology of green competitiveness stakeholders; formal-logical for determining the determinants and principles of effective collaboration of stakeholders of green competitiveness. For investigating the stakeholders’ assessment of the green competitiveness effects was undertaken Multidimensional scaling analysis and were estimated five outcome dimensions: consumer satisfaction in green goods; efficiency of green goods production; green goods quality and cleaner production; institutional partnership; community impact. For scaling responses in survey research was used a seven-point psychometric Likert scale. A general questioning is provided for five countries: Ukraine, Poland, Romania, Slovenia, Czech Republic, and include the results of the survey the 1236 stakeholders. The results of the assessment showed that in all groups (internal and external) of stakeholder, the employees assessed results of the environmental strategies as "success" – 22,3% and community from another group – 7,45%. The stakeholder opinion is the same. That is evidence that the processes of greening stakeholder’s communication are becoming wider and involve more participants. The result of the research creates the background for improving the system of green competitiveness stakeholder interaction.

Forming a strong brand is essential for national development. The country’s brand gives the direction for its long-term economic growth, contributes to increment in assets value and the competitive advantages, attracts more investments, tourists, etc. In the view of growing concern on climate change, environmental protection issues boost its influence on worldwide decision-making processes. In turn, the scientific community has more decisive in their statement to create a unique and robust country’s brand considering the green perspectives. However, the literature review results showed that the scholars investigate the green branding, mainly on the product or corporate level. Therefore, this study aims to assess how well the existing literature on country branding is explored from the perspective of green development. The research questions are as follows: 1) What are the main research directions in the scientific literature concerning the country’s green branding? 2) How far has the country’s green brand been investigated? 3) What research gap should be covered in the future? This study operated with the scientific documents published in the highly ranked scientific journals indexed in the Scopus database to answer the research questions. The study period covered 2000-2022 (until April 2022). The search for relevant publications was run by the keyword combinations “green brand”, “country brand”, and “nation brand” in the documents’ titles, keywords, and abstracts. The boolean operator' OR' was used to include the papers specified at least with one keyword. The obtained results revealed 545 papers on the investigated topic (225 publications on green branding and 320 publications on country/nation branding). In the frame of investigation, the authors applied Scopus analytical tools to detect the publication dynamic of a designed sample of documents, identify the most engaged authors, and assess the contributions of the affiliations and countries. To build the networks of scientific collaboration worldwide and detect the main research streams in studies on country/nation green brands, the authors used the method of the low-dimensional visualization. This study selected the keywords with the greatest total link strengths based on the calculation of the total link strengths of the co-occurrence’s links with other keywords. The counting method was full counting. The findings of bibliometric analysis confirmed that the studies on green branding mainly address the corporate level. The green brand concept is investigated mostly regarding green brand attachment, green brand attitude, green brand image, green brand love, green brand trust, green loyalty, green satisfaction, green perceived risks, value, and environmental sustainability. Therefore, it indicates the necessity to expand research on the national level. The main limitation of this study is operating with publications retrieved only from the Scopus database. However, the findings could be value-added for scholars investigating the country's green brand issues. The authors consider the obtained results to be a starting point for designing the country's green brand model and its assessment in the future.