Search

Статтю присвячено дослідженню відображення людських почуттів через описи природи в художньому дискурсі. На матеріалі поетичної творчості Г. Гейне проаналізовано фреймові структури, що представляють фрейм «Природа», та визначено їх роль у художньому відтворенні внутрішнього світу ліричних героїв. The article deals with the investigation of the representation of human feelings through the depiction of nature in belles-lettres discourse. On the material of the poetic works of H. Heine the frame structures which represent the frame “Nature” are being analyzed and their role in the artistic reproduction of personae’s inner world is determined.

Досліджено функціонування фреймових структур, що описують зовнішність людини в літературно-художньому дискурсі на прикладі фрейму «ЗОВНІШНІСТЬ» у романі німецького письменника Ліона Фейхтвангера «Ієфай та його дочка». У дослідженні послуговуємося термінами «фрейм» і «термінал», розглядаючи їх як когнітивні утворення, що знаходять своє мовленнєве втілення в дискурсі відповідно через фреймові структури й термінальні елементи. Фреймову структуру, зокрема, визначаємо як об‘єднання лексико-синтаксичних одиниць, що представляють відповідні фрейми в дискурсі та пов‘язані спільною участю в актуалізації авторської прагматики. Визначено основні термінали, що належать до фрейму «ЗОВНІШНІСТЬ», та проаналізовано лексичні одиниці, що представляють термінали зазначеного фрейму. Досліджено когнітивно-прагматичні особливості фреймових структур, що описують зовнішність людини у німецькомовній художній прозі. Проведений аналіз довів, що фреймові структури на позначення зовнішності людини є ефективним механізмом експлікації авторських думок не тільки щодо зовнішнього вигляду персонажів, але й їхніх характерів та внутрішнього світу. The article is dedicated to the investigation of the peculiarities of the functioning and verbal filling of the frame structures that denote human appearance in German literary discourse represented by the novel of Lion Feuchtwanger “Jephtha and his Daughter”. The term frame got into the branch of linguistics from cognitive psychology and became a distinctive contact link between language structures and their correlates in reality. Being actualized and mobilized by an author, frames form a discourse, define its quality and pragmatics. The analyzed extracts of the literary work "Jephtha and his Daughter" represent interesting examples of the frame structures, which denote human appearance, the study of which made it possible to investigate cognitive-pragmatic features of the frame structures which represent the frame “APPEARANCE” in the belles-lettres discourse. The terminal elements, which represent outer features, play an important part in the verbal presentation of the frame “APPEARANCE”, as they help the author to express not only the outward traits but also the nature of the main characters of the novel as well as their inner world.

Статтю присвячено дослідженню особливостей функціонування та вербального наповнення фреймових структур, що виражають емоції та почуття людини в романі Стефана Цвейга «Нетерпіння серця». Докладно розглянуто поняття «фрейм» та «фреймова структура». Фрейм кваліфікуємо як структуру подвійної природи: когнітивної та лінгвістичної. Фреймову структуру визначаємо як об’єднання лексико- синтаксичних одиниць, що представляють відповідні фрейми в дискурсі та пов’язані спільною участю в актуалізації авторської прагматики. The article is dedicated to the investigation of the peculiarities of the functioning and verbal filling of the frame structures that denote people’s emotions and feelings in the novel of Stefan Zweig «Impatience of the Heart». The notions “frame” and “frame structure” are considered in detail. Frame is defined as a structure with the double nature: the cognitive and the linguistic. Frame structure is qualified as a particular structure of lexical-and-syntactic units cohered by a certain theme and aimed at the realization of the author’s pragmatics.

Аналізуються порівняльні фреймові структури на позначення людини і природи в англомовному літературно-художньому дискурсі. Досліджується функціонування фреймових структур, у яких термінальні елементи, що представляють фрейм «ЛЮДИНА», є об’єктом порівняння, а термінальні елементи, що репрезентують фрейм «ПРИРОДА», – суб’єктом порівняння. The article is devoted to the analysis of the comparative frame structures, that denote man and nature in the English belles-lettres discourse. We investigate the functioning of the frame structures, in which the terminal elements, that symbolize the frame “Man”, are the object of comparison, and the terminal elements, that represent the frame “Nature”, are the subject of comparison.

Стаття присвячена аналізу фреймових структур ‘Людина і Природа’ у романі англійського письменника Т. Гарді «“Тесс із роду д’Ербервіллів”». Досліджено особливості використання термінальних елементів, що представляють фрейм «“Природа”», у відображенні різних сторін людської сутності (внутрішнього світу, фізичного стану, зовнішності тощо). The article is devoted to the analysis of the frame structures ‘Man and Nature’ in the novel of the English writer Th. Hardy ‘Tess of the d’Urbervilles’. The use peculiarities of the terminal elements, that represent the frame “Nature”, are investigated in author’s reflection of different sides of human essence (inner world, physical state, appearance etc.)

У статті йдеться про теорію фреймів, яка, пройшовши певні етапи розвитку у психології та штучному інтелекті, набуває згодом лінгвістичного статусу, завдячуючи своїм входженням у мовознавчу сферу Ч. Філлмору. Фрейми розглядаються як структури лексичних одиниць, об’єднаних навколо певної тематики та пов’язаних спільною участю в актуалізації авторської прагматики. The article deals with the frame theory, that having passed certain stages of its development in psychology and artificial intelligence, gains a linguistic status, owing its entry into the language science to Ch. Fillmore. Frames are treated as the structures of lexical units, joined together by a certain theme and a common participation in actualization of the author pragmatics.