Search

The article reflects the state, problems and prospects for the development of modern medical insurance in Ukraine. A chronic lack of funds was noted with the existing system of state financing of health care for the provision of quality medical care in the required volumes. This especially affects the socially unprotected segments of the population. The role of state financial support in the normal functioning of the industry is noted. The actions of government agencies and insurance companies in the context of a pandemic and the fight against COVID-19, various health insurance programs in these conditions and the sources of their funding are considered. The development of draft new laws was noted: "About the creation of a system of guaranteeing insurance payments under life insurance contracts" and "About the compulsory insurance of civil liability of owners of land vehicles". These laws are designed to improve the situation with the payment of insurance claims. The priority tasks are the development of a bill, which should streamline the activities of intermediaries in the insurance market. The article also investigates the reasons that hinder the normal functioning and development of the insurance market in Ukraine. It is noted that these reasons are inherent in all types of insurance and are of an economic, organizational and legal, functional, informational, analytical and social nature. As the nearest prospects for the development of health insurance, the solution of its top-priority problems, which are most acute for the industry, are considered. These are such problems as: development of purposeful state policy and special programs in the field of health insurance; improvement of the existing regulatory framework governing the development of the insurance industry (including health insurance); a sharp decrease in the number of types of compulsory insurance and their full provision with the necessary financing; a significant increase in the level of state regulation of the insurance market and control over it., В статье отражены состояние, проблемы и перспективы развития современного медицинского страхования в Украине. Отмечен хронический недостаток средств при существующей системе государственного финансирования здравоохранения для предоставления качественной медицинской помощи в необходимых объёмах. Особенно это затрагивает социально незащищённые слои населения. Отмечена роль государственного финансового обеспечения в нормальном функционировании отрасли. Рассмотрены действия государственных органов и страховых кампаний в условиях пандемии и борьбы с COVID-19, различные программы медицинского страхования в этих условиях и источники их финансирования. Отмечена разработка проектов новых законов: «О создании системы гарантирования страховых выплат по договорам страхования жизни» и «Об обязательном страховании гражданско-правовой ответственности собственников наземных транспортных средств». Эти законы призваны улучшить ситуацию с выплатой страховых возмещений. В приоритетных задачах находится разработка законопроекта, который должен упорядочить деятельность посредников на страховом рынке. В статье также исследованы причины, которые препятствуют нормальному функционированию и развитию страхового рынка в Украине. Отмечено, что эти причины свойственны всем видам страхования и носят экономический, организационно-правовой, функциональный, информационно-аналитический и социальный характер. В качестве ближайших перспектив развития медицинского страхования рассматривается решение его первоочередных проблем, которые наиболее остро стоят перед отраслью. Это такие проблемы как: разработка целенаправленной государственной политики и специальных программ в сфере медицинского страхования; совершенствование существующей нормативно правовой базы, регламентирующей развитие страховой отрасли (в том числе - медицинского страхования); резкое уменьшение количества видов обязательного страхования и полное обеспечение их нужным финансированием; значительное повышение уровня государственного регулирования страхового рынка и контроля за ним., В статті відображені проблеми і перспективи розвитку сучасного медичного страхування в Україні. Відзначено роль державного фінансового забезпечення в нормальному функціонуванні галузі. Розглянуто дії державних органів та страхових кампаній в умовах пандемії та боротьби з COVID-19, різноманітні програми медичного страхування в цих умовах та джерела їх фінансування. В статті досліджені причини, які перешкоджають нормальному функціюванню та розвитку страхового ринку в Україні. Відзначено, що ці причини властиві усім видам страхування і носять економічний, організаційно-правовий, функціональний, інформаційно-аналітичний і соціальний характер. В якості найближчих перспектив розвитку медичного страхування розглядається вирішення його першочергових проблем, таких як: розробка цілеспрямованої державної політики і спеціальних програм в сфері медичного страхування; вдосконалення існуючої нормативно правової бази, яка регламентує розвиток страхової галузі (у тому числі – медичного страхування); різке зменшення кількісті видів обов’язкового страхування і повне забезпечення їх потрібним фінансуванням; значне підвищення рівня державного регулювання страхового ринку і контролю за ним.

The article deals with the experience of remote teaching of pediatrics to the fourth year medical students at the Department of Pediatrics 1 and Medical Genetics of Dnipropetrovsk Medical Academy in quarantine time due to the COVID-19 pandemic. The attention of educational institutions to distance learning has increased; due to the introduction of remote teaching it became possible to create educational and scientific sources that are several times greater than the capabilities of paper media. Clinical departments of medical universities have the opportunity to expand their experience in the application of the latest information technologies and for the first time to introduce the teaching of online clinical disciplines. The article describes the experience of preparing and conducting practical classes, teaching lecture material. The dynamics of changes in the load on teachers and students in the process of gaining distance learning experience is described. The stages of preparation of educational materials, tests and clinical tasks for students are described. Possibilities of using tests from KROK-2 base in the preparation of students for practical sessions are considered. Options for testing the knowledge obtained by students during preparation for practical classes are presented. The article examines in detail the possibilities of conducting practical classes and lecturing on various platforms presented on the Internet, the possibility of identifying students, as well as various forms of communication between student and teacher. Attention is also paid to the procedure and methods of accepting students’ classes, which were missed before the quarantine period. The Department of Pediatrics 1 and Medical Genetics also shares the experience of conducting methodological meetings of the department, student research group and educational activities that may also take place in the work of the department during quarantine measures in the COVID-19 pandemic., Статья посвящена опыту дистанционного преподавания педиатрии студентам 4-го курса медицинского факультета на кафедре педиатрии 1 и медицинской генетики Днепропетровской медицинской академии в условиях карантина вследствие пандемии COVID-19. Внимание учебных заведений к дистанционному обучению повысилось в последнее время, благодаря внедрению дистанционного обучения стало возможным создавать учебные и научные источники, возможности которых в несколько раз превышают таковые бумажных носителей информации. Клинические кафедры медицинских вузов получили возможность распространить свой опыт в применении новейших информационных технологий и впервые ввести преподавание онлайн клинических дисциплин. В статье описан опыт подготовки и проведения практических занятий, изложения лекционного материала. Изложена динамика изменений нагрузки на преподавателей и студентов в процессе приобретения опыта дистанционного обучения. Описаны этапы подготовки учебных материалов, тестов и клинических задач для студентов. Рассмотрены возможности применения тестов базы КРОК-2 в процессе подготовки студентов к практическим занятиям. Представлены варианты проверки знаний, полученных студентами при подготовке к практическим занятиям. В статье подробно рассматриваются возможности проведения практических занятий и изложения лекционного материала на различных платформах, представленных в Интернете, возможности идентификации студентов, а также различные формы общения студента и преподавателя. Также уделено внимание порядку и методике принятия у студентов отработок занятий, которые были пропущены до времени объявления карантина. Кафедра педиатрии 1 и медицинской генетики также делится опытом проведения методических заседаний кафедры, работы студенческого научного кружка и мерами по воспитательной работе, которые могут иметь место в работе кафедры во время карантинных мер в условиях пандемии COVID-19., Стаття присвячена досвіду дистанційного викладання педіатрії студентам 4-го курсу медичного факультету на кафедрі педіатрії 1 та медичної генетики Дніпропетровської медичної академії в умовах карантину внаслідок пандемії COVID-19. Підвищилась увага навчальних закладів до дистанційного навчання, завдяки впровадженню дистанційного навчання стало можливим створювати навчальні та наукові джерела, можливості яких у кілька разів перевищують такі в паперових носіїв інформації. Клінічні кафедри медичних вишів отримали можливість поширити свій досвід у застосуванні новітніх інформаційних технологій і вперше запровадити викладання онлайн клінічних дисциплін. У статті описано досвід підготовки та проведення практичних занять, викладення лекційного матеріалу. Викладено динаміку змін навантаження на викладачів і студентів в процесі набуття досвіду дистанційного навчання. Описано етапи підготовки навчальних матеріалів, тестів і клінічних завдань для студентів. Розглянуто можливості застосування тестів бази КРОК-2 у процесі підготовки студентів до практичних занять. Подано варіанти перевірки знань, що отримані студентами при підготовці до практичних занять. В статті детально розглядаються можливості проведення практичних занять і викладення лекційного матеріалу на різних платформах, наведених в Інтернеті, можливості ідентифікації студентів, а також різноманітні форми спілкування студента та викладача. Також приділено увагу порядку та методиці прийняття у студентів відробок занять, що були пропущені ще до періоду оголошення карантину. Кафедра педіатрії 1 та медичної генетики також ділиться досвідом проведення методичних засідань кафедри, студентського наукового гуртка та заходів з виховної роботи, що можуть мати місце в роботі кафедри під час карантинних заходів в умовах пандемії COVID-19.

Many cartoons of artists from many countries around the world associated with the coronavirus pandemic have appeared in a short period of time. The purpose of this article is to analyze the semantic content and artistic level of such cartoons. Thus, cartoonists reacted unusually quickly and smoothly to the coronavirus pandemic. Many ‘pandemic’ cartoons were created by artists in just a few months. These cartoons reflected all the vicissitudes of the struggle of mankind with a pandemic from the first shock, pessimism, to preparedness for the fight and belief in victory. The cartoon art brilliantly fulfilled its social satirical duty to humanity. However, coronavirus was a serious test not only for humanity, but also for the art of cartoon. A coronavirus pandemic swept the inquisitive minds of artists around the world. ЃePandemicЃf drawings sharply reflected the crisis, which is increasingly manifested in the art of cartoon in recent years. This crisis was identified by the appearance of many cartoon clones, similar in their messages to the audience and similar visually. Coronavirus, this spherical object with short processes, has become a very attractive way to create typical cartoons. Well-known techniques for creating comic effects in ironic graphics are easily traced in the ЃepandemicЃf cartoons. The art of cartoon fulfilled its social role expressed in responding to the coronavirus pandemic by means of humor and satire. Cartoonists embraced almost all stereotypical images with their ЃecoronavirusЃf creativity. The coronavirus pandemic laid bare the crisis inherent the art of cartoon in recent decades, like by x-rays which cartoonists managed to ridicule at after their discovery. Cartoonists around the world created similar cartoons, not really caring about heuristic. Therefore, we see so many works repeating each other. As we see, cartoons are becoming more ЃelightЃf, superficial. The cartoons created in the early period of the appearance of coronavirus had a panic character, were saturated with black humor. However, then the artists began to urge humanity to fight the pandemic through cartoons, thereby fulfilling their humanistic mission in their messages. And at the same time, ЃepandemicЃf cartoons showed that there was practically no heuristic in the works by witty artist in most cases, they were mainly built on the expected stereotypical images., За короткий промежуток времени появилось множество карикатур художников из многих стран мира, связанных с пандемией коронавируса. Цель данной статьи – проанализировать смысловое содержание и художественный уровень таких карикатур. Карикатуристы необычно быстро и активно отреагировали на пандемию коронавируса. В этих карикатурах отражены все перипетии борьбы человечества с пандемией от первого шока, пессимизма, до готовности к борьбе и веры в победу. Однако коронавирус стал серьезным испытанием не только для человечества, но и для искусства карикатуры. Пандемия коронавируса охватила пытливые умы карикатуристов всего мира. «Пандемические» рисунки резко отразили кризис, который в последнее время все больше проявляется в искусстве карикатуры. Этот кризис был обозначен появлением множества карикатур – клонов, схожих по своим месседжам для аудитории и похожих визуально. Известные техники создания комических эффектов в ироничной графике легко прослеживаются в «пандемических» карикатурах. Искусство карикатуры выполнило свою социальную роль, выраженную в ответе на пандемию коронавируса с помощью юмора и сатиры. И в то же время «пандемические» карикатуры показали, что в работах остроумных художников в большинстве случаев практически нет эвристики, они в основном построены на ожидаемых стереотипных образах., За короткий проміжок часу з’явилась безліч карикатур митців з багатьох країн світу, пов’язаних з пандемією коронавірусу. Мета даної статті – проаналізувати смисловий зміст і художній рівень таких карикатур. Карикатуристи незвично швидко і активно відреагували на пандемію коронавірусу. У цих карикатурах відображені всі перипетії боротьби людства з пандемією від першого шоку, песимізму, до готовності до боротьби і віри у перемогу. Однак коронавірус став серйозним випробуванням не тільки для людства, а й для мистецтва карикатури. Пандемія коронавірусу охопила допитливі уми карикатуристів усього світу. «Пандемічні» малюнки різко відбили кризу, яка останнім часом все більше проявляється в мистецтві карикатури. Ця криза була позначена появою безлічі карикатур – клонів, схожих за своїми посиланнями для аудиторії та схожих візуально. Відомі техніки створення комічних ефектів в іронічній графіці легко простежуються в «пандемічних» карикатурах. Мистецтво карикатури виконало свою соціальну роль, виражену у відповіді на пандемію коронавірусу за допомогою гумору і сатири. І в той же час «пандемічні» карикатури показали, що в роботах митців в більшості випадків практично немає евристики, вони в основному побудовані на очікуваних стереотипних образах.

Messengers and social network became the basic way for ingroup communications in the lockdown. Therefore, the number of internet-memes has growth, members of these groups began to use it for everyday communication. In the article authors use an example of closed group in Viber – popular messenger in Russia. They analyze the dynamics of using memes in pandemic. Also they consider functions of humor memes in processes of community building. During the study of such case authors recognize, that in everyday communication of network community memes are some ritual for invitation to chat, safe clich?, that substitute greeting. The next function of memes is synchronization of group attitudes and moods. Using similar memes group members take general moods and specialize these. Another function of memes is a “role of emotion flap”, such preventer, that allow safely the topic to joke if it becomes the case of stress between the group members. Or gently restrain group members, who carried away by the topic not accepted in the group. Important function of memes is confidence building within the group. This is due to the use of memes with a risky reputation for a person content, for example, of obscene vocabulary. At last, memes can become a tool for building of personal and group strategies for progress in opening social hierarchies in Internet area, also in ingroup communities. It can be the new form of deep meanings., В условиях локдауна мессенджеры и социальные сети стали основным средством внутригрупповых коммуникаций. Соответственно, выросла и численность интернет-мемов, используемых участниками таких групп в общении. Авторы на примере закрытой группы одного из мессенджеров анализируют функции юмористических мемов в процессах формирования сетевых сообществ. Самыми важными функциями мемов, по нашему мнению, являются следующие: синхронизация настроений участников группы, укрепление внутригруппового доверия, борьба за лидерство в процессе внутригруппового состязания в юморе и глубине транслируемых мемов., В умовах локдауна месенджери і соціальні мережі стали основним засобом внутрішньогрупових комунікацій. Відповідно, зросла і чисельність інтернет-мемів, які використовуються учасниками таких груп в спілкуванні. Автори на прикладі закритої групи одного з месенджерів аналізують функції гумористичних мемів в процесах формування мережевих спільнот. Найважливішими функціями мемів, на нашу думку, є наступні: синхронізація настроїв учасників групи, зміцнення внутрішньогрупової довіри, боротьба за лідерство в процесі внутрішньогрупового змагання в гуморі і глибині трансльованих мемів.

Узагальнено аргументи і контраргументи в межах наукової дискусії з питання визначення та емпіричного обґрунтування фінансових, соціо-економічних, екологічних патернів та факторів громадського здоров’я для формування дорожніх карт з метою обмеження поширення епідемії COVID-19. Основною метою проведеного дослідження є розроблення регіональних протиепідеміологічних карт, що містять емпірично обґрунтовані маркери. Систематизація літературних джерел і підходів до розв’язання проблеми щодо встановлення основних факторів громадського здоров’я та фінансових, соціальних, економічних, екологічних детермінант, які обумовили регіональну диференціацію вразливості населення України від COVID-19, засвідчила, що вони ґрунтуються здебільшого на емпіричному досвіді інших країн і не повною мірою враховують національну і регіональну специфіку. Методичним інструментарієм проведеного дослідження стали методи диференціального числення нелінійних рівнянь, що дозволяє визначити критичні значення (маркери) для кожного фактору, які формалізують «слабкі місця» та «критичні точки» регіону щодо реагування на майбутні епідеміологічні загрози. Об’єктом дослідження обрано всі регіони України і м. Київ. Представлено дорожні карти майбутніх протиепідеміологічних заходів для кожного регіону України. Результати проведеного дослідження можуть бути корисними для органів місцевого самоврядування для ухвалення виважених рішень відповідно до існуючих повноважень і диференційовані рішення щодо послаблення заходів соціального дистанціювання, карантину, призупинення роботи економічних об’єктів, зміни фінансових бюджетів тощо, ураховуючи відмінності кожного регіону за факторами громадського здоров’я, соціо-еколого-економічними детермінантами. The paper summarised arguments and counterarguments within the scientific discussions on the financial, socio-economic, environmental, and public health patterns of creating regional roadmaps to prevent the spread of the COVID-19 epidemic. The main goals of the paper were to develop the regional anti-epidemiological road map with markers using the instruments of differential calculus. The results of the analysis of the core health care (financial, social, economic, and ecological) determinants which justified the regional differentiation on vulnerabilities of the population of Ukraine from COVID-19 showed that they were based on the findings of other countries and did not consider the national and regional specifics. Methodological instruments were differential calculus of nonlinear equations, which allowed determining the critical values (markers) for each factor, which formalise the «weaknesses» and «bottleneck» of the region in terms of responding to future epidemiological threats. All regions of Ukraine and the city of Kyiv were selected as the object of research. The authors developed the roadmaps for future anti-epidemiological measures for each region of Ukraine. The results of the analysis could be useful for local governments to make informed decisions under existing powers and differentiated decisions to reduce social distancing, quarantine, suspension of economic facilities, changes in financial budgets, etc., considering the differences of each region on public health factors, social, ecological, and economic determinants.

Covid-19 has brought unexpected social, political, and economic interruptions to the world, causing endless suffering to people’s lives. As of 19 December 2021, Covid-19 has taken away more than 5 million lives and infected more than 274 million people worldwide. Although many medicines are tested, there is barely any reliable and effective treatment found. The only hope to get out of this pandemic remains concentrated on “Vaccines”. As the nations develop and distribute the Covid-19 vaccines, a potential threat becomes the utilization of vaccine distribution as a soft power tool. So, the major challenge this pandemic has brought is securing vaccine procurement worldwide. Bangladesh, the south Asian developing country, faced a vaccine shortage too. It had to go through various geopolitical struggles and diplomacies to procure vaccines. The fundamental purpose of this study is to review the vaccine procurement opportunities and their relation to the contemporary geopolitical paradigm of Bangladesh. Relevant works of literature consist of journal articles, government statements from multiple countries are reviewed throughout the case. From the beginning to the end of the case, it has been observed that there was a geopolitical power demonstration between India and China regarding the Covid-19 vaccine distribution in Bangladesh. The strong political relation with China, effective diplomacy with the US Biden administration, and a successful diplomatic effort in Japan finally helped Bangladesh to procure a sufficient vaccine for the moment. The research is significant because it connects the pandemic and geopolitics. Although the Covid-19 pandemic is stated as a humanitarian crisis by the great nations, it is clear that it has become an opportunity for many to influence the geopolitical paradigm. If the pandemic has to end, it is vital to distribute vaccines equally throughout the world. The research finds a relation of geopolitical influence with vaccine procurement which destroys equality and reduces the chance of ending the pandemic. This research will bring attention to this important issue in front of the world. In addition, based on this study, other in-depth research could be formed to reduce this global problem.

The study identified socio-economic problems in the restaurant business, analyzed the dynamics of its decline and recovery during the pandemic COVID-19, considered innovative trends in the transformation of restaurant management. Systematization of literature sources and approaches to the study of the impact of epidemics and pandemics on restaurant activities showed that until 2019, cases of infection of restaurant visitors occurred. However, they were isolated or local (regional) in nature and attracted the attention of most medical researchers. The COVID-19 pandemic is global in heart and has affected all economic areas, including the restaurant industry. Therefore, the number of scientific papers in this field is proliferating. The urgency of solving the scientific problem is that during the COVID-19 pandemic, restaurant customers’ behavior and a significant increase in the number of online orders. This encourages restaurants to respond and transform their business models, business strategies and diversify sales channels. The research method is based on the statistical analysis of restaurant business performance indicators at the global level and the level of Ukraine and the analysis of innovative modern trends in the transformation of the restaurant business. The study results showed that the restaurant industry’s main problems in the period of quarantine restrictions and lockdowns are mass layoffs, declining sales, inability to adapt and transform to the new conditions of the restaurant business. Accordingly, the directions of transformation of the restaurant business based on breakthrough innovations to increase customer service safety during the pandemic are proposed. The article focuses on the possibilities of restaurants to promote the health of human capital by diversifying the menu for vulnerable groups, such as children, people with chronic diseases, members of certain racial and ethnic minorities, the elderly. The results of this study can help build a policy in the restaurant industry to overcome the crisis in this area and improve public health. Also, the results can be used by restaurants to increase their competitiveness based on specific transformation measures.

The COVID-19 pandemic and quarantine have caused psychological distress, which has led to mental and physical health problems and changes in the behavior patterns of many people. It is known that the cause of such stress in the civilian population is not a pandemic or quarantine in general, but only some of their components. However, although COVID-19 pandemic and quarantine can provoke health disorders also in military personnel, stressful factors directly triggering these disorders have not yet been identified. Aim: to identify the immediate stressors that threaten Ukrainian military personnel health during the COVID-19 pandemic and quarantine. Materials and methods. The study was conducted at the Zaporizhzhia Military Hospital and Zaporizhzhia State Medical University between March 2020 and May 2020. A total of 25 military personnel hospitalized during this period were examined. Clinical, psychopathological, psychological examinations was conducted. The Fear of COVID-19 Scale was also used. Results. The stressful factors associated with the COVID-19 pandemic and quarantine, which had provoked health disorders in military personnel, have been identified and systematized into four groups: vital fears, social fears, domestic and organizational stress, abstract experiences. All these groups have been also described here. Conclusions. Identification of psychogenic factors will help to determine targets for psychotherapy and reduce the negative effects of the COVID-19 pandemic and quarantine and prevent a decline in fighting capacity., Пандемия COVID-19 и карантин стали для многих людей причиной психологического дистресса, который спровоцировал нарушение психического и физического здоровья и поведенческих паттернов. Известно, что причиной такого стресса в популяции гражданских лиц является не пандемия и карантин в целом, а лишь отдельные их компоненты. Несмотря на то, что пандемия COVID-19 и карантин также способны провоцировать ухудшение здоровья военнослужащих, стрессогенные факторы, которые непосредственно вызвали эти расстройства у военнослужащих, до сих пор не установлены. Цель работы – установить непосредственные стрессовые факторы, которые являются причиной ухудшения состояния здоровья украинских военнослужащих во время пандемии COVID-19 и карантина. Материалы и методы. Исследование проведено на базе Запорожского военного госпиталя и Запорожского государственного медицинского университета в период с марта по май 2020 года. Обследовали всех военнослужащих, которые были госпитализированы в этот период, – 25 лиц. Проведено клиническое, клинико-психопатологическое, психодиагностическое исследование. В ходе работы использовали Шкалу страха COVID-19. Результаты. Выявили и систематизировали стрессовые факторы пандемии COVID-19 и карантина, которые спровоцировали расстройства здоровья у военнослужащих. Выделили и описали 4 группы факторов: жизненные страхи; социальные страхи; домашний и организационный стресс; абстрактные переживания. Выводы. Идентификация психогенных факторов поможет определить мишени психотерапии и уменьшить негативные последствия пандемии COVID-19 и карантина, предупредить снижение боеспособности армии., Пандемія COVID-19 і карантин стали для багатьох людей причиною психологічного дистресу, який спровокував порушення психічного, фізичного здоров’я та поведінкових патернів. Відомо, що причиною такого стресу в популяції цивільних людей є не пандемія та карантин загалом, а тільки окремі їхні компоненти. Незважаючи на те, що пандемія COVID-19 і карантин можуть провокувати погіршення здоров’я військовослужбовців також, стресогенні фактори, що безпосередньо викликали ці розлади у військовослужбовців, досі не встановлені. Мета роботи – виявити безпосередні стресові фактори, що є причиною погіршення стану здоров’я українських військовослужбовців під час пандемії COVID-19 і карантину. Матеріали та методи. Дослідження здійснили на базі Запорізького військового госпіталю та Запорізького державного медичного університету в період з березня до травня 2020 року. Обстежили військовослужбовців, які були госпіталізовані в цей період, – 25 осіб. Здійснили клінічне, клініко-психопатологічне, психодіагностичне дослідження. Під час дослідження використовували Шкалу страху COVID-19. Результати. Виявили та систематизували стресові фактори пандемії COVID-19 і карантину, що спровокували розлади здоров’я у військовослужбовців. Визначили та описали 4 групи чинників: життєві страхи; соціальні страхи; домашній та організаційний стрес; абстрактні переживання. Висновки. Ідентифікація психогенних чинників допоможе визначити мішені психотерапії та зменшити негативні наслідки пандемії COVID-19 і карантину, запобігти зниженню боєздатності армії.

This study provides the bibliometric analysis of publications addressing the COVID-19 pandemic and preventive measures to overcome it. This study aims to analyze, systematize, and build clusters of world schools of thought that changed their research directions in connection with the COVID-19 pandemic. The relevance of solving the scientific problem is urgent to quickly restore the economy, education, tourism, and other spheres of society affected by the pandemic. The authors emphasized that vaccination is one of the effective ways to reduce COVID-19 morbidity. Therefore, the study sample was generated with articles indexed by keywords “COVID-19” and «vaccination» in the Web of Science and Scopus databases. The study period covers 2020-2021. To operate with the most relevant publications, the study sample was limited by the English publication language and subject areas, excluding the publications in the categories of medicine and pharmacology. The case study involved the VOSviewer software, Web of Science, and Scopus database analysis tools in analyzing the scientific background on the issue of trust in the vaccination campaign. The visualization of findings was conducted using the VOSviewer software tools. The obtained results showed most of the work was published by the scholars of American, English, Chinese, German and Italian affiliations. The study identified at least 10 research directions on the investigated topic: the reasons for differentiating the intentions to be vaccinated; attitudes towards vaccinations depending on gender, age, and social status; forecasting different recovering scenarios; consequences of misinformation and fight against misinformation; effectiveness of social pressure on the population; the role of social networks; sufficiency of using personal protective equipment; the self-responsibility in creating collective immunity; the need medical staff visits; testing the effectiveness of the vaccine, etc. The findings of the bibliometric analysis could be useful for further empirical studies to find cause-and-effect relationships and mathematical modeling of the reasons for vaccination refusal and predicting different pandemic scenarios.

The document seeks to follow up on companies, entrepreneurs and States, on the issue of strategy and entrepreneurship. For this, two parts are taken, “Companies and take-off strategies typical of central and southeast Asia, before the pandemic”, there are unicorn companies, ventures, new versions of organizations before COVID, period from 2012 to 2019. The cases to be studied come from companies, States, organizations, which are located in the center, such as in Southeast Asia: the Republic of India and the People’s Republic of China. It also takes the leading countries of Southeast Asia, led by Japan, first-generation of the Asian Tigers, Singapore, South Korea, Republic of China Taiwan (ROC); second generation, Thailand, Indonesia, Vietnam, among others. Then, strategic cases are described, analyzed, and sought, in the period 2021-2022, the same countries of Central Asia, plus Japan, the first-generation Tigers, all those previously analyzed, plus Hong Kong and the Second generation, all the analyzed in the previous period, plus Malaysia and Cambodia (OJEDA F. A., 2014). Sectors associated public policies, business strategies, exact cases of companies are observed, for each country, before and after the pandemic until today, 2022. With this research scheme, the reader establishes a “road map” of the companies, which has been generated from a highly volatile international environment, but with great opportunities. It is also an attempt to show a business “catalogue of practices” from these countries, which can be an example for Western organizations, in times of global crisis and international price volatility, especially affecting the value chains of food commodities, energy and basic electronic supplies.

У тезах COVID-19 розглядають як вирішальний фактор, який дав змогу національним економікам практично кожної країни світу зрозуміти, що в перспективі для вдалої протидії та нівелювання ризиків, пов’язаних з поширенням хвороб, необхідно координувати зусилля у різних сферах життєдіяльності суспільства. Наводяться приклади індикаторів прояву наслідків коронавірусної пандемії в соціально-економічних сферах. В тезисах COVID-19 рассматривается как решающий фактор, позволяющий национальным экономикам практически каждой страны мира понять, что в перспективе для удачного противодействия и нивелирования рисков, связанных с распространением болезней, необходимо координировать усилия в различных сферах жизнедеятельности общества. Приводятся примеры индикаторов проявления последствий коронавирусной пандемии в социально-экономических областях. In these, COVID-19 is considered a decisive factor that enabled the national economies of almost every country in the world to understand that in the long term, for successful countermeasures and leveling of risks associated with the spread of diseases, it is necessary to coordinate efforts in various spheres of society's life. Examples of indicators of the consequences of the coronavirus pandemic in the social and economic spheres are given.

This article aims to examine the impact of the pandemic on competition in the medical services market of the Sumy region, which is ranked among the Ukrainian regions with small medical personnel and low socio-economic development. This study involved marketing research methods (surveys and content analysis), statistical methods for information processing, factor analysis, and alternatives analysis. The results unveiled the intense competition for patients and medical staff in the healthcare market of the Sumy region. The organization’s competitiveness before the pandemic was assessed by factors such as «the doctors’ treatment of patients and their qualifications» and «the availability of necessary medical services». During the pandemic, the essential factor in choosing a medical institution was «patient safety, reducing the risk of coronavirus». Before the pandemic, the competition between medical organizations was most influenced by the population paying capacity and the shortage of qualified medical personnel. Private clinics ranked below public clinics in delivering a wide range of medical services because of the lack of medical specialists. However, the pandemic has strengthened the position of private clinics through two factors. First, private clinics have expanded their range of services through narrow specialists who have moved from public institutions to private clinics. Second, private clinics have provided a higher level of client safety through a tight filter for patients with symptoms of coronavirus infection. Besides, using remote technologies by medical organizations has become a competitive advantage. The authors noted that remote technologies in healthcare are not common in the Sumy region and Ukraine in general, as patients distrust this service. This study is of practical value because it allows assessing the impact of global challenges on healthcare development in the regions to assess private medicine competitiveness changes. In addition to its practical value, private market research, especially in times of pandemic threat, confirms or rejects some theoretical hypotheses aimed at analyzing the performance of the private sector in health care facilities. This work opens new avenues for a deeper study of the similarities between private and public health facilities, especially in the face of legal and pandemic constraints.

The article provides a study of the financial provision of local communities to respond the COVID-19. The main purpose of the research is to analyze the role of alternative sources of funding for local communities in strengthening their financial capacity and supporting the health care system during the pandemic. The analysis was carried out on the basis of a study of world trends, a comparative analysis of the financial support of Eastern and Western European countries at the expense of international organizations and government institutions; as well as the study of contributions of charitable funds, public organizations and corporate entities in supporting the health care system (the case of Ukraine). The research empirically confirms and theoretically proves that the pandemic had long-lasting effects on the global economy and created a demand for financial support from citizens and businesses, local and central governments. In order to cover the expenses related to the provision of health care in the conditions of the pandemic, as well as aimed at minimizing the consequences of COVID-19 for the economy and society, various sources of funding were involved, which included funds from the state and local budgets, as well as external funding, such as financial activities, programs and grants of international organizations and other donors, charitable contributions from foundations and corporations. The study proved the existence of inter-country and inter-regional differences in the structure of sources of financing, as well as in the focus areas of funding. The analysis of funding activities of major international organizations, unions and government structures, such as the World Bank, the International Monetary Fund, the European Investment Bank, the European Union, the United States Agency for International Development and others, for the period 2020-2021 confirmed that most of the funding initiatives have an economic orientation, but only some of them are directly aimed at financial support of local communities. On the other hand, alternative sources of funding, such as funds from charitable foundations and donations from the corporate sector, were directly aimed at supporting medical institutions and patients in local communities. That makes them important both for the economy and for saving lives, despite of the lower values of funding compared to international or state programs. The results of the research can be useful for scientists, state and local self-government bodies in managing the financial capacity of local communities and their resilience to health threats.

This document aims to investigate the potential influence of climate on the spread of the COVID-19 pandemic, the direct and indirect effects of climate are felt all over the planet, although their magnitude and manifestations vary. According to estimates by the World Health Organization (WHO), climate change could be the cause of nearly 250,000 additional deaths per year worldwide between 2030 and 2050 (Word Health Organization, 2021). This study focused on examining the relationship between climate (Temperature, humidity, and wind speed) and hospitalizations due to COVID-19 in a well-selected sample of wilayas in Algeria. In this brief, we want to shed light on the likely course and geographic spread of the epidemic. The purpose of this article is to answer the main question of the study: We do this by examining the effect of climate (temperature, humidity, and wind speed) on hospitalizations due to COVID-19 in the wilayas of Algiers, Blida, Oran, Adrar, Setif and Tamanrasset. The choice of wilayas is based on the availability, quality, and consistency of the data required. Our analysis suggests that high temperature and humidity or high relative wind speed tend to hamper the spread of the virus and that a high population density tends to facilitate its transmission. This does not mean that higher temperatures are enough to contain the disease. The climate potentially plays a role in the spread of many respiratory viruses. It appeared important to know if this could also be the case for the new coronavirus, COVID-19. While the role of climate in the transmission is still difficult to quantify, it is clear that other factors are taken into account in the transmission of COVID-19, namely mainly compliance with the rules of physical distancing and barrier gestures. This study focused more particularly on the effects of absolute climate (Temperature, humidity, and wind speed). 90% of infections would have occurred in areas where the temperature is between 3 and 17 degrees and the absolute humidity is between 4 and 9 g / m3, 35 to 85% relative humidity (Bukhari Q., Jameel Y., 2020). We address the issue of the impact of climate on the spread of COVID-19, we use the SUR (Seemingly Unrelated Regression) model to estimate the relationship between climate and COVID-19 cases in Algeria during the period between April 18th, 2020, and April 17th, 2021 inclusive. The results of the SUR model estimate, also showed that there is no real climate that can damage the pandemic situation in Algeria during the period studied.

In the view of the snowballing development of digitalization processes and post-industrial society, the service sector is the main element of sustainable economic development, where human capital plays a key role. In the study, the authors noted that the individual and his needs came to the fore. So, it`s started to play a more significant role in the methodology of evaluation of national brand indices. However, during a deeper analysis, the question arises whether such techniques consider all aspects of the socio-economic life of the individual or focus on some of its elements. The research on this issue became particularly acute during the global SARS-CoV-2 pandemic, when most of the socially active population was forced to work distance and spent more time at home and when their lives depended heavily on the effectiveness of national health systems. This study tried to determine the correlations between the efficacy of national healthcare systems and indicators used in the national brand indices. The methodology of this study involved classical scientific research methods such as systems analysis, scientific abstraction, synthesis, and statistical analysis. Besides, VOSviewer software has been used to analyze a significant number of scientific publications, which include keywords like healthcare and the national brand. The data for bibliometric analysis were retrieved from the Scopus scientometric database. This bibliographic analysis presents the findings on the research directions in the analyzed scientific literature scope. The obtained results allowed us to determine the chronology and geography of publications. The systematization of theoretical results of research issues of assessing the impact of the national health care system on the international image perception of the country showed that this issue is almost undiscovered in domestic and international scientific studies. At the same time, this problem is increasingly important in the practical sphere. To confirm this hypothesis, the authors provide a practical case on the example of the analysis of the methodology of evaluation of national brands based on the Anholt Ipsos Nation Brands Index (NBI) and Best Countries (by US News & World Report). They were analyzed through the prism of assessing the national healthcare system by the Global Health Security Index.

Here we expand the existing knowledge about disorders associated with the COVID-19-related pandemic and quarantine. We show that the COVID-19-related pandemic and quarantine can reduce the combat effectiveness of the military, provoking a deterioration in the health of combatants and requires hospitalization. Aim. Investigate the impact of the COVID-19 pandemic and quarantine on the health of Ukrainian combatants. Material and methods. A study was conducted between March 12, 2020 and May 22, 2020 at the Department of Psychiatry, Psychotherapy, General and Medical Psychology, Narcology, and Sexology in Zaporizhzhia State Medical University and Zaporizhzhia military hospital (Ukraine). All combatants who were hospitalized during this period were examined. We analyzed medical records, anamnestic data, and performed psychopathological and psychological examinations of all patients. Results. In 56 % of combatants hospitalized during high quarantine measures, the cause of health disorders is negative COVID-19 pandemic and quarantine-related thoughts that provoke stress. These stressful thoughts associated with the COVID-19 pandemic and quarantine provoke the development of hypertensive emergency (57 % vs 18 %), anxiety syndrome (29 %), dissociative [conversion] disorder (7 %), and exacerbate the negative effects of pre-pandemic diseases, namely, hypertension (43 % vs 27 %), somatoform autonomic dysfunction of the cardiovascular system (29 %), panic disorder [episodic paroxysmal anxiety] (7 %), adjustment disorders (7 %), post-traumatic stress disorder (7 %). Conclusions. Preventive measures need to be developed and applied to combatants to prevent their deteriorating health due to the effects of the COVID-19 pandemic and quarantine stress, В статье расширяем имеющиеся знания о расстройствах здоровья, связанных с COVID-19-обусловленными пандемией и карантином. Показано, что пандемия COVID-19 и карантин способны приводить к снижению боеспособности военнослужащих, провоцируя ухудшение здоровья, требующее экстренной госпитализации. Цель работы – исследовать влияние пандемии COVID-19 и карантина на здоровье комбатантов Украины. Материалы и методы. Исследование проводили в период с 12 марта 2020 года по 22 мая 2020 года на кафедре психиатрии, психотерапии, общей и медицинской психологии, наркологии и сексологии Запорожского государственного медицинского университета и Запорожского военного госпиталя (Украина). В рамках работы обследовали всех участников боевых действий, госпитализированных в этот период. Осуществили клинико-анамнестическое, психопатологическое и психодиагностическое обследования контингента. Результаты. В 56 % случаев у участников боевых действий, госпитализированных в период жёстких карантинных мероприятий в Украине, в генезисе причин нарушений здоровья лежали стрессогенные переживания, ассоциированные с пандемией COVID-19 и карантином. Эти стрессогенные переживания – факторы развития гипертонического криза (57 % vs 18 %), тревожного синдрома (29 %), диссоциативного [конверсионного] расстройства (7 %), экзацербировали проявления предпандемических заболеваний: гипертонической болезни (43 % vs 27 %), соматоформной вегетативной дисфункции сердечно-сосудистой системы (29 %), панического расстройства [эпизодической пароксизмальной тревоги] (7 %), расстройства адаптации (7 %), посттравматического стрессового расстройства (7 %). Выводы. Установленная связь между пандемией COVID-19, карантином и ухудшением здоровья военнослужащих указывает на необходимость разработки и применения профилактических мер к участникам боевых действий для предотвращения ухудшения их здоровья под влиянием стрессогенных переживаний, спровоцированных COVID-19-обус­ловленными пандемией и карантином., У статті розширюємо наявні знання про розлади здоров’я, пов’язані з COVID-19-зумовленими пандемією та карантином. Показано, що пандемія COVID-19 і карантин здатні призводити до зниження боєздатності військовослужбовців, спричиняючи погіршення здоров’я, яке потребує екстреної госпіталізації. Мета роботи – дослідити вплив пандемії COVID-19 та карантину на здоров’я комбатантів України. Матеріали та методи. Дослідження здійснили в період із 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на кафедрі психіатрії, психотерапії, загальної та медичної психології, наркології та сексології Запорізького державного медичного університету та Запорізького військового госпіталю (Україна). В рамках дослідження обстежили всіх учасників бойових дій, яких госпіталізували в цей період. Здійснили клініко-анамнестичне, психопатологічне та психодіагностичне обстеження контингенту. Результати. У 56 % учасників бойових дій, які госпіталізовані в період найжорсткіших карантинних заходів у країні, в ґенезі причин порушень здоров’я лежали стресогенні переживання, асоційовані з пандемією COVID-19 і карантином. Ці стресогенні переживання – чинники розвитку гіпертонічного кризу (57 % vs 18 %), тривожного синдрому (29 %), дисоціативного [конверсійного] розладу (7 %), екзацербували прояви передпандемічних захворювань: гіпертонічної хвороби (43 % vs 27 %), соматоформної вегетативної дисфункції серцево-судинної системи (29 %), панічного розладу [епізодичної пароксизмальної тривоги] (7 %), розладу адаптації (7 %), післятравматичного стресового розладу (7 %). Висновки. Виявили зв’язок між пандемією COVID-19, карантином і погіршенням здоров’я військовослужбовців. Це вказує на необхідність розроблення та впровадження профілактичних заходів для учасників бойових дій, аби запобігти погіршенню їхнього здоров’я під впливом стресогенних переживань, що пов’язані з COVID-19-зумовленими пандемією та карантином.

The proposed article focuses on the emergence and renewal of the lexical composition of the modern Ukrainian language during the Covid-19 coronavirus pandemic, considers the process of emergence of new complex units, the dynamics of their semantics and their acquisition of new meanings; the appearance of new complex words related to the spread of coronavirus disease and its impact on the linguistic situation in modern newspaper discourse identified trends in their activation. The widespread spread of the disease is reflected not only in medicine and all social spheres, but also in the lexical structure of many languages, including Ukrainian. The purpose of our article is to consider the current changes in complex innovations in the Ukrainian newspaper discourse caused by the new social conditions of existence during the pandemic; to study the origin and functioning of the tokens Covid and coronavirus, to analyze the thematic range and the corresponding communicative and pragmatic potential of complex innovations related to the coverage of Covid-19. The object of the study is complex words represented in the texts of modern newspaper discourse during the pandemic of the coronavirus COVID-19. The subject of the study is the communicative and pragmatic features of complex words (based on Ukrainian newspaper texts), the spread of which is associated with the pandemic of the coronavirus COVID-19. It is established that the most common among the complex innovations in the newspaper discourse of this period are the tokens COVID-19, coronavirus, which became a source of widespread creation of new complex words from them. Chronologically, the article covers the period from early 2020 to the first half of 2021., В предлагаемой статье сосредоточено внимание на возникновении и обновлении лексического состава современного украинского языка периода пандемии коронавируса Covid-19, рассмотрен процесс появления новых сложных единиц, динамику развития их семантики и вступления новых значений; зафиксировано появление новых сложных слов, связанных с распространением коронавирусного заболевания и его влияния на лингвистическую ситуацию в современном газетном дискурсе, определены тенденции их активизации. Повсеместное распространение заболевания нашло отражение не только в медицине, и всех социальных сферах, но и в лексическом составе многих языков, в том числе и украинском. Установлено, что наиболее употребляемыми среди сложных инноваций в газетном дискурсе указанного периода является лексемы COVID-19, коронавирус, ставшими источником широкого создания от них новых сложных слов. Хронологически статья охватывает период от начала 2020 года по первое полугодие 2021 года., У пропонованій статті зосереджено увагу на виникненні, збагаченні та оновленні лексичного складу сучасної української мови періоду пандемії коронавірусу Covid-19, розглянуто процес появи нових складних одиниць, динаміку розвитку їх семантики та набуття ними нових значень; зафіксовано появу нових складних слів, пов’язаних із поширенням коронавірусного захворювання та його впливу на лінгвістичну ситуацію у сучасному газетному дискурсі, визначено тенденції їх активізації. Повсюдне поширення захворювання знайшло свій відбиток не лише у медицині, а й усіх соціальних сферах та у лексичному складі багатьох мов, зокрема й української. Установлено, що найуживанішими серед складних інновацій у газетному дискурсі означеного періоду є лексеми COVID-19, коронавірус, що стали джерелом широкого творення від них нових складних слів Хронологічно стаття охоплює період від початку 2020 року до першого півріччя 2021 року.

The article is devoted to the analysis of the state of the international securities market during a pandemic. The fundamentals of the functioning of the securities market, technologies for conducting various transactions with securities during the quarantine period associated with the Covid-19 epidemic are considered. The results of the impact of the COVID-19 pandemic on the global economy at the end of 2020 were reviewed. The study uses an analytical approach based on the analysis of global statistics on COVID-19. The main negative trends of the modern world economy caused by the increase in economic costs under the influence of the spread of the COVID-19 pandemic are summarized. The study used demographic indicators of the countries of the world, data on the dynamics of oil prices, stock indices, and statistical data on world trade. Based on the analysis of economic policy measures taken in the leading countries of the world to smooth out the negative consequences of the spread of the global COVID-19 pandemic, proposals were formulated for the economic policy of conducting operations in the securities market in the context of the COVID-19 pandemic., Статья посвящена анализу состояния международного рынка ценных бумаг в период пандемии. Рассмотрены основы функционирования рынка ценных бумаг, технологии проведения различных операций с ценными бумагами в период карантина, связанного с эпидемией Covid -19. Рассмотрены результаты воздействия пандемии COVID-19 на мировую экономику в конце 2020 года. В исследовании использован аналитический подход, основанный на анализе мировой статистики по COVID-19. Обобщены основные негативные тенденции современной мировой экономики, вызванные возрастанием экономических издержек под влиянием распространения пандемии COVID-19. В рамках исследования использовались демографические показатели стран мира, данные о динамике цен на нефть, фондовые индексы, статистические данные о мировом товарообороте. На основе анализа мер экономической политики, принимаемых в ведущих странах мира для сглаживания негативных последствий распространения глобальной пандемии COVID-19, сформулированы предложения по экономической политике проведения операций на рынке ценных бумаг в контексте пандемии COVID-19., Стаття присвячена аналізу стану міжнародного ринку цінних паперів в період пандемії. Розглянуто основи функціонування ринку цінних паперів, технології проведення різних операцій з цінними паперами в період карантину, пов'язаного з епідемією Covid -19. Розглянуто результати впливу пандемії COVID-19 на світову економіку в кінці 2020 року. У дослідженні використано аналітичний підхід, заснований на аналізі світової статистики по COVID-19. Узагальнено основні негативні тенденції сучасної світової економіки, викликані зростанням економічних витрат під впливом поширення пандемії COVID-19. В рамках дослідження використовувалися демографічні показники країн світу, дані про динаміку цін на нафту, фондові індекси, статистичні дані по світовому товарообігу. На основі аналізу заходів економічної політики, прийнятих у провідних країнах світу для згладжування негативних наслідків поширення глобальної пандемії COVID-19, сформульовані пропозиції щодо економічної політики проведення операцій на ринку цінних паперів в контексті пандемії COVID-19.

The study’s main purpose is to study the process of financing anti-COVID measures by the Bank for International Settlements (BIS) during the pandemic COVID-19. Systematization of literature sources and approaches to solving the problem of low level of financial assistance in combating COVID-19, especially for developing economies, showed a need to identify positive and negative factors affecting the BIS during the COVID-19 pandemic. The relevance of solving this scientific problem is a need for priority funding health care to prevent the spread of viral infection COVID-19. The study of anti-COVID measures by BIS during the global pandemic was carried out in the following logical sequence: determining the relevance of the topic; analyzing the scientific background on the research topic; establishing the research methodological basis; providing conclusions and recommendations. Methodological tools of this study are as follows: comparative analysis, scientific abstraction, systematic approach, and generalization method. This study covers the 2019-2020 years. The object of the study was a financial company – the BIS, which can effectively finance anti-COVID measures during the pandemic COVID-19. The article presents an empirical analysis of the possibility to finance anti-COVID measures by the BIS during the pandemic. The findings showed an urgent need to find additional funding sources to finance anti-COVID measures. The study empirically confirms and theoretically proves that the BIS’s positive and negative factors are crucial in providing effective anti-COVID measures. The authors determined negative and positive factors influencing the BIS work during the pandemic. Findings allow to find factors for solving management problems regarding the financing of anti-COVIV measures. Besides, they contribute to forming directions to optimize the collaboration between countries’ financial institutions and the BIS. The study results could be useful for effective management decisions by managing the BIS in financing anti-COVID measures.

This paper deals with the study of the reverse impact made by the state regulation of entrepreneurial activity on economic development indicators and with substantiation of the expediency to develop new business management theories. According to the analysis of studies on “firm” definition and the peculiarities of its operation, these issues have been actively studied since Adam Smith when the firm was an important component of the marketplace, and until the legislative definition and certification of its operation. The article considers the firm a legal entity, an open economy institution operating under corporate law. The study is conducted based on a critical review of the literature in this field, including information and news of the pandemic period, the synthesis of which allows to draw conclusions about the possibility and need to update the theoretical basis for organizational management, based on the deduction method. According to the analysis results, today, the firm operates in conditions of increased competition and an open environment. Its main functions are the production of goods or services, making a profit and meeting the needs of the population, government agencies or other firms, and the basis of the activities of legislation and regulations approved by government agencies. One of the main problems in modern firms’ functioning is the coronavirus pandemic, which is the essential structural crisis in the economy after World War II. It caused rising unemployment, significant loss of profits, and bankruptcy of small and medium-sized enterprises. Thus, one of the most stable and efficient sectors of the pandemic economy is the IT business and the catering sector. The study shows the need to transform organizations’ existing management strategies in terms of their adaptation to the realities of the modern world economic system. The study results can be useful for managers and heads of enterprises in improving the efficiency of firms during the crisis. Keywords: Lockdown, Pandemic, Profit, Public Authorities Support, Theory of the Firm, Wellbeing.

Рецесія, викликана пандемією COVID-19, впливає на діяльність економічних суб’єктів у переважній більшості секторів. Очевидно, що вплив фактору пандемії на транспортнологістичний сектор досяг значного масштабу. Логістичні компанії, які приймають участь у переміщенні (доставці) й зберіганні товарів (вантажів), безпосередньо постраждали від SARSCoV-2. Будучи невід’ємною частиною виробничо-збутових ланцюгів як всередині країн, так і на глобальному ринку, логістичні компанії безпосередньо сприяють торгівлі й комерції та допомагають компаніям доставляти свою продукцію (товари) клієнтам (покупцям, споживачам). Таким чином, збої в ланцюгу поставок, викликані пандемією, суттєво впливають на конкурентоспроможність компаній, комунікації, економічне зростання, створення і збереження робочих місць, масштабування бізнесу. У роботі досліджено функціонування логістичних систем і міжнародних транспортних ланцюгів поставок у складних умовах рецесії, викликаної пандемією COVID-19. Проведено критичний аналіз архітектури, можливостей і ефективності глобальної логістики та викликів, що формують сучасні тренди й поведінку (виробничу, збутову, маркетингову, ін.) економічних суб’єктів. У роботі досліджено впливи пандемії SARS-Cov-2 на ефективність даних систем, а саме – економічний і маркетингові аспекти, а також зрушення в організаційній структурі. У дослідженні виявлено й проаналізовано актуальні трансформації торговельних і логістичних зв’язків і наголошено на необхідності розбудови нової логістичної архітектури з урахуванням ключових чинників впливу на галузь через визначення комплексу економічних (фінансових, комерційних, інвестиційних) показників, що відбивають стан галузі з подальшим розробленням ефективних стратегічних заходів з підтримки й розбудови логістичної архітектури на базі інновацій і упровадження неконфліктних бізнес-практик. Рецессия, вызванная пандемией COVID-19, влияет на деятельность экономических субъектов в большинстве секторов. Очевидно, что влияние фактора пандемии на транспортнологистический сектор достиг значительного масштаба. Логистические компании, принимающие непосредственное участие в перемещении (доставке) и хранении товаров, подпадают под влияние SARS-CoV-2. Будучи неотъемлемой частью производственно-сбытовых цепочек как внутри стран, так и на глобальном рынке, логистические компании способствуют торговле и коммерции и помогают компаниям доставлять свою продукцию (товары) клиентам (покупателям, потребителям). Таким образом, сбои в цепочках поставок, вызванные пандемией, существенно влияют на конкурентоспособность компаний, коммуникации, экономический рост, создание и сохранение рабочих мест, масштабирование бизнеса. В работе исследованы функционирование логистических систем и международных транспортных цепочек поставок в сложных условиях рецессии, вызванной пандемией COVID-19. Проведён критический анализ архитектуры, возможностей и эффективности глобальной логистики и вызовов, которые формируют современные тренды и поведение (производственное, сбытовое, маркетинговое, др.) экономических субъектов. В работе исследовано влияние пандемии SARS-Cov-2 на эффективность этих систем, а именно – экономический и маркетинговые аспекты, а также сдвиги в организационной структуре. В исследовании выявлены и проанализированы актуальные трансформации торговых и логистических связей и отмечена необходимость развития новой логистической архитектуры с учётом ключевых факторов влияния на отрасль через определение комплекса экономических (финансовых, коммерческих, инвестиционных) показателей, отражающих состояние отрасли с последующей разработкой эффективных стратегических мероприятий по поддержке и развитию логистической архитектуры на базе инноваций и внедрения неконфликтных бизнес-практик. The recession caused by the COVID-19 pandemic is affecting the activities of economic operators in the vast majority of sectors. It is obvious that the impact of the pandemic factor on the transport and logistics sector has reached a significant scale. Logistics companies involved in the movement (delivery) and storage of goods (cargo) were directly affected by SARS-CoV-2. As an integral part of production and distribution chains both domestically and in the global market, logistics companies directly promote trade and commerce and help companies deliver their products (goods) to customers (buyers, consumers). Thus, supply chain disruptions caused by the pandemic significantly affect the competitiveness of companies, communications, economic growth, job creation and preservation, business scaling. The paper examines the functioning of logistics systems and international transport supply chains in the difficult conditions of recession caused by the COVID-19 pandemic. A critical analysis of the architecture, capabilities and efficiency of global logistics and the challenges that shape modern trends and behaviour (production, sales, marketing, etc.) of economic entities. The paper examines the effects of the SARS-Cov-2 pandemic on the efficiency of these systems, namely – economic and marketing aspects, as well as changes in the organizational structure. The study identifies and analyses current transformations of trade and logistics relations and emphasizes the need to develop a new logistics architecture taking into account key factors influencing the industry through the definition of a set of economic (financial, commercial, investment) indicators that reflect the state of the industry with further development of effective strategic measures to support and develop logistics architecture based on innovation and implementation of non-conflicting business practices.

This article summarizes the arguments and counterarguments in the discussion on increasing the motivation of health workers. The study’s main purpose is theoretical knowledge about the practices of increasing the motivation of health workers. Systematization of literary systems and approaches to solving the problem Increasing the motivation of nurses using the Sumy Regional Clinical Hospital example indicates that the problem arose relatively long ago and scientists are looking for different ways to solve the problem. The urgency of solving this scientific problem lies in the fact that modern research methods are used and modern methods of solving the situation are proposed. Research of the topic Increasing the motivation of medical staff using the example of the General Clinical Hospital in the article is carried out in the following article: relevance of the problem, literature analysis, research results based on an anonymous questionnaire survey of the medical staff using the example of the Sumy Regional Clinical Hospital, recommendations for improvement, conclusions. The study was conducted using an anonymous survey of employees of the regional clinical hospital’s neurological department in 2020. The research object is the relationships within the working collective of the neurological department, which are manifested in the improvement of the system of motivation of health workers. The article presents an empirical analysis of an anonymous survey, which showed the main gaps in the social work of the team of the neurological department. The study empirically confirms and theoretically proves that it is necessary to maintain the balance of psychological and economic agents and the main problem of employee dissatisfaction. The results of a study to improve medical staff’s motivation using the example of a regional clinical hospital can be useful for heads of departments, different directions in medicine, and methodologists for working with teams.

The coronavirus pandemic has significantly affected the risk of developing and the clinical course of cardiovascular disease. The article considers in detail the main provisions of the effect of coronavirus on the cardiovascular system and the peculiarities of the management of patients with certain diseases of the cardiovascular system. The injuries can be divided into several variants: myocarditis, myocardial ischemia associated with impaired blood supply, against the background of both atherosclerotic and intact arteries, myocardial changes as a result of endothelium, and, finally, a combination of different mechanisms., Пандемия коронавируса существенно повлияла на риск развития и клиническое течение болезни сердца и сосудов. В статье подробно рассмотрены основные положения влияния коронавируса на сердечно-сосудистую систему и особенности ведения пациентов с отдельными заболеваниями сердечно-сосудистой системы. Освещены повреждения, которые условно можно разделить на несколько вариантов: миокардит, ишемия миокарда, связанная с нарушением кровоснабжения, на фоне как атеросклеротически пораженных, так и интактных артерий, миокардитоподобные изменения как следствие ендотелиита, и, наконец, сочетание различных механизмов у одного больного, Пандемія коронавірусу суттєво вплинула на ризик розвитку та клінічний перебіг хвороби серця та судин. У статті детально розглянуто основні положення впливу коронавірусу на серцево-судинну систему та особливості ведення пацієнтів з окремими захворюваннями серцево-судинної системи. Висвітлено пошкодження, які умовно можна поділити на декілька варіантів: міокардит, ішемія міокарда, пов’язана з порушенням кровопостачання, на тлі як атеросклеротично уражених, так і інтактних артерій, міокардитоподібні зміни як наслідок ендотеліїту, та, нарешті, поєднання різних механізмів у одного хворого.

The purpose of the article is to substantiate the emergence of online culture as a new phenomenon of our time, the development of which was stimulated by the comprehensive approval of the online space as a space of existence of culture in the broad sense of this concept in the context of the COVID-19 pandemic with the reference to the cultural and philosophical ideas of the 20th-century thinkers (on the example of K. Jaspers, J. Ortega y Gasset and W. Benjamin’s ideas) and the 21st-century thinkers (on the example of E. Schmidt, J. Cohen and U. Eco’s ideas). The article outlines the main prerequisites for its rise and argues favouring the concept of “online culture” in its own right. Today, a new cultural phenomenon is being actively formed, which we mean as “online culture”. The impetus for its rapid development was the challenges common to all humanity caused by the COVID-19 pandemic, which stimulated the active search for new forms and opportunities for selfrealisation and communication by the world community. Online culture is a voluminous and multi-component phenomenon, and it has every reason to become a characteristic of contemporary culture and a new cultural form. The study uses elements of methods of hermeneutical reading of texts, comparative historical and cultural analysis of texts, as well as the method of participant observation. Conclusions. The study results show that a new stage of cultural development is currently being formed, which the authors of the study called “online culture”. The emergence of such a new cultural reality is closely linked to the online environment and digital forms of representation of cultural products. It is demonstrated that predictive reasoning about its occurrence took place in cultural and philosophical studios of the 20th and the 21st centuries, overcoming pandemic challenges by humanity; its entry becomes the realities of the present. The concept of “online culture” correlates with other cultural phenomena close to it in content and forms of representation, such as “information culture”, “digital culture”, “virtual culture”, etc. Still, it exists independently and denotes a fundamentally different cultural cross-section of the present. Now online culture is in its infancy, but the pace of its formation, inspired by the exponential development of the online space, is swift., Цель статьи — со ссылкой на культурфилософские идеи мыслителей ХХ века (на примере идей К. Ясперса, Х. Ортега-и-Гассета, В. Беньямина) и XXI века (на примере идей Э. Шмидта, Дж. Коэна, У. Эко) обосновать появление онлайн-культуры как нового явления настоящего, стимулом развития которого стало всестороннее утверждение в условиях пандемии, вызванной COVID-19, онлайн-пространства как пространства существования культуры в широком смысле этого понятия. В исследовании обозначены основные предпосылки ее появления, приведены аргументы в пользу выделения понятия «онлайн-культура» как самостоятельного. В современных условиях происходит активное формирование нового культурного явления, которое обозначается нами как «онлайн-культура». Стимулом к стремительному становлению стали общие для всего человечества вызовы, созданные пандемией COVID-19, которые стимулировали активный поиск мировым сообществом новых форм и возможностей для самореализации и коммуникации. Онлайн-культура является объемным и многосложным явлением, она имеет все основания стать не только характеристикой современной культуры, но и новой культурной формой. В исследовании используются элементы методов герменевтического прочтения текстов, сравнительного историко- культурного анализа текстов, а также метод включенного наблюдения. Выводы. Результаты проведенного исследования свидетельствуют, что в настоящее время происходит становление нового этапа развития культуры, который авторами исследования назван «онлайн-культура». Появление такой новой культурной реальности тесно связано с онлайн-средой и цифровыми формами репрезентации культурных продуктов. Продемонстрировано, что прогностические соображения о ее возникновении имели место в культурфилософских студиях XX и XXI вв., в ситуации преодоления человечеством пандемических вызовов ее появление становится реалиями сегодняшнего дня. Понятие «онлайн-культура» соотносится с близкими к нему по содержанию и формам репрезентации другими культурными явлениями, такими, как «информационная культура», «цифровая культура», «виртуальная культура» и т. п., но имеет самостоятельное существование и обозначает принципиально другой культурный срез настоящего. Онлайн-культура сейчас находится на начальном этапе своего формирования, но темпы ее становления, инспирированные экспоненциальным развитием онлайн-пространства, являются крайне высокими, что обостряет необходимость ее культурфилософского анализа., Мета статті — з посиланням на культурфілософські ідеї мислителів ХХ ст. (К. Ясперса, Х. Ортега-і-Гассета, В. Беньяміна) і ХХІ ст. (Е. Шмідта, Дж. Коена, У. Еко) обґрунтувати появу онлайн-культури як новітнього явища сьогодення, стимулом розвитку якого стало всебічне утвердження в умовах пандемії, що спричинена COVID-19, онлайн- простору як простору існування культури в широкому сенсі цього поняття. В дослідженні окреслені головні передумови її появи, наведені аргументи на користь виокремлення поняття «онлайн-культура» як самостійного. В умовах сьогодення відбувається активне формування нового культурного явища, що означається нами як «онлайн-культура». Стимулом до його стрімкого становлення стали спільні для усього людства виклики, спричинені пандемією COVID-19, які стимулювали активний пошук світовою спільнотою нових форм і можливостей для самореалізації та комунікації. Онлайн-культура є об’ємним та багатоскладовим явищем, вона має всі підстави стати не лише характеристикою сучасної культури, але й новою культурною формою. У дослідженні використовуються елементи методів герменевтичного прочитання текстів, порівняльного історико- культурного аналізу текстів, а також метод включеного спостереження. Висновки. Результати дослідження засвідчують, що нині відбувається становлення нового етапу розвитку культури, який авторами розвідки названий «онлайн-культура». Поява такої нової культурної реальності тісно пов’язана з онлайн-середовищем та цифровими формами репрезентації культурних продуктів. Продемонстровано, що прогностичні міркування про її виникнення мали місце в культурфілософських студіях ХХ та ХХІ ст., у ситуації подолання людством пандемічних викликів її поява стає реаліями сьогодення. Поняття «онлайн-культура» корелюється з близькими до нього за змістом та формами репрезентації іншими культурними явищами, такими, як «інформаційна культура», «цифрова культура», «віртуальна культура» тощо, але має самостійне існування та позначає принципово інший культурний зріз сьогодення. Онлайн-культура нині перебуває на початковому етапі свого формування, але темпи її становлення, інспіровані експоненціальним розвитком онлайн-простору, є вкрай високими, що загострює необхідність її культурфілософського аналізу.

The purpose of the article is to investigate the current issue of changes in activities in the urban spaces of Western Ukraine during lockdown (March–June 2020) and adaptive quarantine (2020–2021) and show the importance of popular culture as a constant that reflects the collective notion of space, updates the imaginary topography, affects the performatisation of the cities and formats of artistic practices. Research methodology. R. Barthes’ methods of semiotic analysis are used, combining structuralism with semiotics, according to which urban spaces are considered as a discourse. The method of site research was applied, which allowed collecting relevant texts concentrated in the spaces of cities where a specific cultural image of the coronavirus time has been recorded. The scientific novelty consists in the determination of the role of popular culture as a vital factor of new sociocultural contents in a crunch period. Conclusions. The article emphasises that the rationalism of anthropological space has been transformed fundamentally during the pandemic and changed the vector of interdependence between the subject, space and place, where the “I” is localised in a new space with the content of the last place, having suffered the destruction of connections due to the absence of “presence”. It is proved that the lack of direct communication with the audience contributed to the spread and use of synthetic art practices that combine postmodern practices with global digitalisation, but this does not mean their novelty. Based on the analysed practices, it is proved that the differences lie in sociocultural characteristics, and popular culture was the first to make alternative adjustments to the changing spaces. Art circles and official bodies oriented on the mass audience have used popular symbols of quarantine realities. Therefore, popular culture in the crunch becomes a source of ideas in the promotion of sociocultural meanings., Цель статьи — исследовать актуализированный вопрос изменения активностей в урбанистических пространствах Западной Украины в период локдауна март-июнь 2020 г., адаптивного карантина 2020–2021 гг. и показать важность популярной культуры как константы, отображающей коллективное представление о пространстве, обновляющей воображаемую топографию, влияющей на перформатизацию городов и форматы художественных практик. Методология. Использованы методы семиотического анализа Р. Барта, объединяющие структурализм с семиотикой, в соответствии с которыми урбанистические пространства рассматриваются как дискурс. Применен метод полевых исследований, который позволил собрать соответствующие тексты, сконцентрированые в пространствах городов, фиксирующие конкретный культурный образ пандемического времени. Научная новизна состоит в определении роли популярной культуры как важного фактора новых социокультурных смыслов в кризисный период. Выводы. Определено, что рационализм антропологического пространства существенно трансформировался и изменил векторность взаимозависимости между субъектом, пространством и местом, где «я» локализовалось в новом пространстве с содержанием предыдущего места, претерпев разрушение связей из-за отсутствия «присутствия». Доказано, что отсутствие прямой коммуникации со зрителем способствовало активному распространению и использованию синтетических арт-практик, объединяющих постмодернистские практики с глобальной диджитализацией, однако это не свидетельствует об их новизне. Проанализированные практики свидетельствуют, что различия состоят в социокультурных характеристиках, а популярная культура первой внесла альтернативные коррективы в измененные пространства. Художественные сферы, как и официальные структуры, ориентированные на массового зрителя, использовали в своей деятельности популярные символы карантинных реалий. Поэтому популярная культура в кризисной ситуации становится источником идей в продвижении социокультурных смыслов., Мета статті — дослідити актуалізовані питання зміни активностей в урбаністичних просторах Західної України в період локдауну (березень–червень 2020 р.), адаптивного карантину (2020–2021 рр.) та показати важливість популярної культури як константи, що відображує колективне уявлення простору, оновлює уявну топографію, впливає на перформатизацію міст та формати мистецьких практик. Методика дослідження. Використані методи семіотичного аналізу Р. Барта, що поєднують структуралізм із семіотикою, відповідно до яких урбаністичні простори розглядаються як дискурс. Застосовано метод польових досліджень, що дозволив зібрати відповідні тексти, сконцентровані у просторах міст, у яких зафіксований конкретний культурний образ коронавірусного часу. Наукова новизна полягає у визначенні ролі популярної культури як важливого чинника нових соціокультурних змістів у кризовий період. Висновки. Визначено, що раціоналізм антропологічного простору зазнав суттєвої трансформації в період пандемії та змінив векторність взаємозалежності між суб’єктом, простором та місцем, де «я» локалізувалось у новому просторі із змістом попереднього місця, зазнавши руйнації зв’язків через відсутність «присутності». Доведено, що відсутність прямої комунікації з глядачем сприяла поширенню та використанню синтетичних арт-практик, що поєднують постмодерні практики із глобальною діджиталізацією, але це не означає їхньої новизни. Проаналізовані практики свідчать, що відмінності полягають у соціокультурних характеристиках, а популярна культура першою внесла альтернативні корективи до змінених просторів. Мистецькі кола, як і офіційні структури, орієнтовані на масового глядача, використали популярні символи карантинних реалій. Тож популярна культура в кризовій ситуації стає джерелом ідей у просуванні соціокультурних змістів.

March, 2021 at the Verkhovna Rada of Ukraine Committee on national health issues, medical care and health insurance, hearings were held on the topic: «Counteracting tuberculosis in a pandemic caused by the SARS-CoV-2 coronavirus» with the participation of People’s Deputies of Ukraine, specialists from the Ministry of Health of Ukraine, the National Health Service of Ukraine, the Ministry of Social Policy of Ukraine, State Institution «Center for Public Health of the Ministry of Health of Ukraine», State Institution «Center for Health Protection of the State Penitentiary Service of Ukraine» the local specia­lized levels of care, the secretariat of the National Council on Tuberculosis and HIV/AIDS, representatives of civil society and communities affected by the problem. The participants in the hearings stated that the issues of combating this disease remain extremely urgent and require urgent attention both at the highest state level and at the community level. Strengthening a consolidated response to TB problems in the context of COVID-19 is the key to ensuring the long-term sustainability of services to maintain the progress of past years, using the lessons learned during the COVID-19 pandemic and directing them towards countering TB in Ukraine. Based on the results hearings in the committee, recommendations of the Cabinet of Ministers of Ukraine, the Ministry of Health of Ukraine, the Ministry of Social Policy of Ukraine, regional and Kiev city councils and state administrations were developed. The Verkhovna Rada of Ukraine Committee on National Health, Medical Assistance and Health Insurance will carry out quarterly control over the measures taken., В марте 2021 г. в Комитете Верховной Рады Украины по вопросам здоровья нации, медицинской помощи и медицинского страхования прошли слушания на тему: «Противодействие туберкулезу в условиях пандемии, вызванной коронавирусом SARS-CoV-2» с участием народных депутатов Украины, специалистов Министерства здравоохранения Украины, национальной службы здоровья Украины, Министерства социальной политики Украины, Государственного учреждения «Центр общественного здоровья МЗ Украины», Государственного учреждения «Центр охраны здоровья Государственной уголовно-исполнительной службы Украины», учреждений здравоохранения первичного и третичного специализированного уровней медицинской помощи, секретариата Нацио­нального совета по вопросам противодействия туберкулезу и ВИЧ-инфекции/СПИДу, представителей гражданского общества и сообществ, которых коснулась эта проблема. Участники слушаний констатировали, что вопросы противодействия этому заболеванию остаются крайне актуальными и требуют без­отлагательного решения как на высшем государственном уровне, так и на уровне общин. Усиление консолидированного ответа на проблемы туберкулеза в условиях COVID-19 является залогом обеспечения долгосрочной устойчивости услуг для сохранения прогресса прошлых лет, использования уроков, полученных во время пандемии COVID-19, и их направление на противодействие туберкулеза в Украине.По результатам слушаний в комитете были наработаны рекомендации Кабинету Министров Украины, Министерству здравоохранения Украины, Министерству социальной политики Украины, областным и Киевскому городскому советам и государственным администрациям. Комитет Вер­ховной Рады Украины по вопросам здоровья нации, медицинской помощи и медицинского страхования будет осуществлять ежеквартальный контроль над принятыми мерами., У березні 2021 р. у Комітеті Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування відбулися слухання на тему: «Протидія туберкульозу в умовах пандемії, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» за участю народних депутатів України, фахівців Міністерства охорони здоров’я України, Національної служби здоров’я України, Міністерства соціальної політики України, Державної установи «Центр громадського здоров’я МОЗ України», Державної установи «Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України», закладів охорони здоров’я первинного та третинного спеціалізованого рівнів медичної допомоги, секретаріату Націо­нальної ради з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу, представників громадянського суспільства та спільнот, яких торкнулася ця проблема. Учасники слухань констатували, що питання протидії цьому захворюванню залишається вкрай актуальним та вимагає невідкладного вирішення як на найвищому державному рівні, так і на рівні громад. Посилення консолідованої відповіді на проблеми туберкульозу в умовах COVID-19 є запорукою забезпечення довгострокової сталості послуг задля збереження прогресу минулих років, використання уроків, отриманих під час пандемії СOVІD-19, і ­їхнього спрямування на протидію туберкульозу в Україні. За результатами комітетських слухань було напрацьовано рекомендації Кабінету Міністрів України, Міністерству охорони здоров’я України, Міністерству соціальної політики України, обласним та Київській міській радам і державним адміністраціям. Комітет Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування здійснюватиме щоквартальний контроль над вжитими заходами.

A little more than a hundred years ago, the humanity plunged into the second wave of «the Spanish flu» just like in the spring of 2021 it plunged into the second wave of coronavirus. Despite the significant biological and virological differences between COVID-19 coronavirus and the Spanish flu, already known to us in the second year of the pandemic, the obvious significant similarity in the dynamics of the epidemiological scenarios of both pandemics is striking.It is officially believed that the epidemic in Europe began in the last months of the deadly First World War (1914—1918). Its development and the next catastrophic spread were caused by: unsanitary conditions, poor nutrition, overcrowding in trenches and refugee camps, the demobilization and the return of soldiers home, as also the rapid development of vehicles at the beginning of the 20th century (trains, cars, high-speed ships). The Spanish flu, caused by the H1N1 virus, had several «waves». It is difficult to estimate the exact number of those who had the Spanish flu, but presumably, this is 500—550 million people. About 25 million people died (some studies indicate a figure of 50 or even 100 million). Unfortunately, the mankind quickly forgot about this viral pandemic and consequently was objectively compelled, after a hundred years, to unexpectedly make the same mistake again and introduce quarantine as the only way to limit the further spread of the next viral pandemic of mankind. The Spanish flu significantly influenced all the further development of medicine. While before the deadly pandemic the private medical practice was widespread, in the process of its overcoming, the formation of the modern international health care system took place. In 1919, the International Bureau for Epidemic Control was founded in Vienna., Чуть больше ста лет назад человечество вынужденно погрузилось во вторую волну «испанки», так же как весной 2021 г. мир погрузился во вторую волну коронавируса. Несмотря на уже известные нам на втором году пандемии существенные биологически-вирусологические различия короновируса COVID-19 и «испанского» гриппа, в глаза бросается явное значительное сходство в динамике развития эпидемиологических сценариев обеих этих пандемий.Официально считается, что и эпидемия в Европе началась в последние месяцы завершения Первой мировой войны (1914—1918 гг.). Ее развитию и дальнейшему катастрофическому распространению способствовали антисанитария, плохое питание, скученность в окопах и лагерях беженцев, демобилизация массовых армий и возвращение солдат домой, а также бурное развитие в начале XX столетия транспортных средств (поездов, автомобилей, скоростных кораблей).«Испанский» грипп, вызванный вирусом H1N1, имел несколько волн. Точное количество тех, кто переболел «испанкой», трудно назвать. Предположительно, это 500—550 млн человек. Умерло же около 25 миллионов (внекоторых исследованиях указывается цифра и 50, и даже 100 миллионов).К сожалению, человечество быстро забыло об этой вирусной пандемии. Следовательно, оказалось объективно вынужденным повторно через сотню лет снова столкнуться с похожей ситуацией и вводить карантин как реально единственный способ хоть так ограничить дальнейшее распространение очередной вирусной пандемии челове-чества. «Испанка» существенно повлияла на дальнейшее развитие медицины. Если до этого была распространена частная врачебная практика, то в процессе преодоления смертоносной пандемии произошло становление современной международной системы здравоохранения. В 1919 г. в Вене было основано Международное бюро по борьбе с эпидемиями., Трохи більше ста років тому людство вимушено занурилось у другу хвилю «іспанки», так само як весною 2021 р. світ занурився в другу коронавірусну хвилю. Попри вже відомі нам на другому році пандемії суттєві біологічно-вірусологічні відмінності короновірусу COVID-19 та «іспанського» грипу, впадає в око значна схожість у динаміці розвитку епідеміологічних сценаріїв обох цих пандемій. Офіційно вважається, що та епідемія в Європі розпочалась в останні місяці завершення Першої світової війни (1914—1918 рр.). Її розвиток та катастрофічне поширення спричинили антисанітарія, погане харчування, скупченість в окопах і таборах біженців, демобілізація масових армій та повернення солдат додому, а також бурхливий розвиток на початку XX сторіччя транспортних засобів (потягів, автомобілів, швидкісних кораблів).«Іспанський» грип, викликаний вірусом H1N1, мав кілька хвиль. Точну кількість тих, хто перехворів на «іспанку», важко назвати. Приблизно це 500—550 млн людей. Померло ж майже 25 мільйонів (у деяких дослідженнях вказується цифра і 50, і навіть 100 мільйонів).На жаль, людство швидко забуло про цю вірусну пандемію. А отже, було вимушене об’єктивно повторно через сотню років знову зіткнутися з подібною ситуацією і вводити карантинні обмеження як реально єдиний засіб хоч так обмежити подальше розповсюдження чергової вірусної пандемії людства. «Іспанка» суттєво вплинула на подаль­ший розвиток медицини. Якщо до цього була поширена приватна лікарська практика, то в процесі подолання смертоносної пандемії відбулося становлення сучасної між­­народної системи охорони здоров’я. У1919 р. у Відні було засновано Міжнародне бюро з боротьби з епідеміями.

The topicality. The escalation of the pandemic and the oscillating lockdown create depressive moods in the restaurant business: owners balance on the verge of choosing between survival and violation of quarantine conditions, staff are forced to change professions. The realities of further uncertainty require the transformation of the restaurant’s business environment and strengthening the competencies of staff suitable for crisis management. The strategic framework requires effective tactical sessions given the specifics of working in a lockdown: restaurant business adjusts service formats and continues effective communication through distribution systems, distancing services, organizing targeted delivery to customers and sales of restaurant products. Customer-oriented management thus acquires new meaning and flexible forms, where mentoring becomes a flagship in a disoriented economic environment. Therefore, the introduction of mentoring, which is correlated with Agile-management technologies, is an important component of the strategy of restaurant business development and a relevant object of study. Purpose and methods. The purpose of the study is a theoretical analysis of mentoring and the formation of its reference model, which determines the areas of restaurant management improvement in pandemic risks. The inter paradigmatic nature of the research objects determines the use of a set of general scientific methods, such as theoretical analysis and synthesis, modeling, elimination, which provided a thorough consideration of the components of mentoring and Agile-management of business processes in the restaurant, their modeling into a single system of anti-crisis lockdown. Results. An empirical analysis of the definitions of “mentoring” and “Agile” has been made. A reference model of mentoring has been formed and its main components have been investigated. The basic provisions of Agile-control in a restaurant in the conditions of oscillating lockdown have been developed. Recommendations for compiling mentoring and Agile management into an effective model of restaurant tactical development have been developed. Conclusions and discussions. The study showed that the actualization of mentoring and flexible management methods is an urgent scientific task, as it allows studying and scientifically substantiating the recommendation complex for their implementation in the practice of business entities. Further research needs to be deepened to assess the mentoring effectiveness and Agile-management in restaurants in the post-harvest period., Актуальность. Эскалация пандемии и колеблющийся локдаун создают депрессивные настроения в ресторанном бизнесе: владельцы балансируют на грани выбора между выживанием и нарушением карантинных условий, персонал – вынужден менять форматы профессии. Реалии дальнейшей неопределенности требуют трансформации бизнес-среды ресторана и усиление компетенций персонала, подходящих для антикризисного противодействия. Стратегический фреймворк требует эффективных тактических сессий с учетом специфики работы в условиях локдауна: ресторанный бизнес корректирует форматы обслуживания и продолжает эффективную коммуникацию через системы дистрибуции, дистанционируя сервисы, организуя адресную доставку клиентам и продажу на вынос ресторанной продукции. Клиентоориентированное управление при этом приобретает новый смысл и гибкие формы, где менторство становится флагманом в дезориентированной экономической среде. Поэтому внедрение менторинга, что корреляционно сочетается с Agile-технологиями управления, является важной составляющей стратегии развития ресторанного бизнеса и актуальным объектом исследования. Цель и методы. Цель исследования заключается в теоретическом анализе менторинга и формировании его референтной модели, что определяет направления совершенствования управления рестораном в условиях пандемических рисков. Межпарадигмальный характер объектов исследования приводит к применению комплекса общенаучных методов, таких как теоретический анализ и синтез, моделирование, элиминирование, что обеспечило основательное рассмотрение компонентов менторинга и Agile-управление бизнес-процессов в ресторане, их моделирования в единую систему антикризисного противодействия локдауну. Результаты. Осуществлен эмпирический анализ дефиниций «менторинг» и «Agile». Сформирована референтная модель менторинга и исследованы ее основные компоненты. Развиты основные положения Agile-управления в ресторане в условиях колеблющегося локдауна. Разработаны рекомендации по компиляции менторинга и Agile-управления в эффективную модель тактического развития ресторана. Выводы и обсуждение. Исследование показало, что актуализация менторинга и гибких методов управления является насущной научной задачей, поскольку позволяет изучить и научно обосновать рекомендательный комплекс по их имплементации в практическую деятельность субъектов хозяйствования. Дальнейшие исследования требуют углубления, учитывая оценки результативности менторинга и Agile-управления в деятельности ресторанов в постковидный период., Актуальність. Ескалація пандемії та коливальний локдаун створюють депресивні настрої в ресторанному бізнесі: власники балансують на межі вибору між виживанням та порушенням карантинних умов, персонал – змушений змінювати формати професії. Реалії подальшої невизначеності вимагають трансформації бізнес-середовища ресторану та посилення компетентностей персоналу, підходящих для антикризової протидії. Стратегічний фреймворк потребує ефективних тактичних сесій з огляду на специфіку роботи в умовах локдауну: ресторанний бізнес корегує формати обслуговування і продовжує ефективну комунікацію через системи дистрибуції, дистанціонуючи сервіси, організовуючи адресну доставку клієнтам і продаж на винос ресторанної продукції. Клієнтоорієнтоване управління при цьому набуває нового змісту і гнучких форм, де менторство стає флагманом у дезорієнтованому економічному середовищі. Тому впровадження менторингу, що кореляційно поєднується з Agile-технологіями управління, є важливою складовою стратегії розвитку ресторанного бізнесу та актуальним об’єктом дослідження. Мета і методи. Мета дослідження полягає у теоретичному аналізі менторингу та формуванні його референтної моделі, що визначає напрями удосконалення управління рестораном в умовах пандемічних ризиків. Міжпарадигмальний характер об’єктів дослідження зумовлює застосування комплексу загальнонаукових методів, таких як теоретичний аналіз та синтез, моделювання, елімінування, що забезпечило ґрунтовний розгляд компонентів менторингу та Agile-управління бізнес-процесів у ресторані, їх моделювання в єдину систему антикризової протидії локдауну. Результати. Здійснено емпіричний аналіз дефініцій «менторинг» та «Agile». Сформовано референтну модель менторингу та досліджено її основні компоненти. Розвинуто основні положення Agile-управління в ресторані в умовах коливного локдауну. Розроблено рекомендації щодо компіляції менторингу та Agile-управління в ефективну модель тактичного розвитку ресторану. Висновки та обговорення. Дослідження показало, що актуалізація менторингу та гнучких методів управління є нагальним науковим завданням, оскільки дозволяє вивчити та науково обґрунтувати рекомендаційний комплекс за їх імплементацією у практичну діяльність суб’єктів господарювання. Подальші дослідження потребують поглиблення з огляду оцінки результативності менторингу та Agile-управління в діяльності ресторанів у постковідний період.

The material highlights one of the current problems of youth entrepreneurship and self-employment in Ukraine - their situation and prospects in the context of quarantine restrictions in assessing the role of the state. De jure, the state has responded to certain challenges of the pandemic in the development of small business (youth): from the legal framework, programs, organizations, to certain specific measures of a local nature. However, appropriate measures by the authorities, especially in comparison with other countries, require greater efficiency. These conclusions are confirmed by the data of some relevant sociological studies presented in the article. The empirical material shows the main trends in the development of small business (youth) under quarantine restrictions, assessment of the role of the state in solving relevant problems., В материале освещается одна из сегодняшних проблем молодежного предпринимательства и самозанятости в Украине – их положение и перспективы в условиях карантина в оценке ролевой участия государства. Де-юре правительство отреагировало на определенные вызовы пандемии в развитии малого предпринимательства (молодежного): от законодательной базы, программ, организаций, в отдельных конкретных мероприятий локального характера. Однако соответствующие меры со стороны власти, особенно по сравнению с другими странами, требуют большей эффективности. Эти выводы подтверждаются данными отдельных соответствующих социологических исследований, представленных в статье. На эмпирическом материале показаны основные тренды в развитии малого бизнеса (молодежного) в условиях карантина, оценку ролевой участия государства в решении соответствующих проблем., В матеріалі висвітлюється одна із сьогоденних проблем молодіжного підприємництва і самозайнятості в Україні – їх становище та перспективи в умовах карантинних обмежень в оцінці рольової участі держави. Де-юре держава відреагувала на певні виклики пандемії у розвитку малого підприємництва (молодіжного): від законодавчої бази, програм, організацій, до окремих конкретних заходів локального характеру. Однак відповідні заходи з боку влади, особливо у порівнянні з іншими країнами, вимагають більшої ефективності. Ці висновки підтверджуються даними окремих відповідних соціологічних досліджень, що представлені в статті. На емпіричному матеріалі показано основні тренди у розвитку малого бізнесу (молодіжного) за умов карантинних обмежень, оцінку рольової участі держави у вирішенні відповідних проблем.

The article considers the main problems affecting the development of international tourism and predicts the further development of the situation. The growing tourist flow has contributed to the intensification of entrepreneurship in all sectors of the economy, capitalization of assets, job creation, economic and social growth. In 2019, the global tourism industry provided about 330 million jobs, equivalent to 10.3% of total employment. The COVID-19 pandemic has caused an unprecedented crisis in the tourism industry. The flow of tourists in the world has decreased by about 65%. In January-September 2020 alone, the number of international revenues decreased by 70%.This has resulted in the loss of $ 730 billion and more than 120 million jobs. It is noted that in modern conditions there are possible directions of development of inbound and domestic tourism, which are an important factor influencing the economy, but the weakening of external restrictions and lack of competitive service in the Ukrainian tourism industry will contribute to further development of international tourism. Those countries in which tourism occupies a significant share in GDP, are interested in attracting tourists as soon as possible and are ready to promptly implement all necessary anti-epidemic measures in the tourist infrastructure. For the Ukrainian government today, such a strategy is not a priority. Based on this, it is proved that the essence of the scientific and applied aspect of managing the development of international tourism is based on the theory of large business cycles and the theory of prediction. It was emphasized that the world crises ended sooner or later and a new round of development began. The task of mastering the forces of socio-economic life and subordinating them to the conscious, planned leadership of the state, as well as constructive and continuous social dialogue between the government and social partners, is the next practical transformation of today. The program of conscious organizational and regulatory steps should be knowledge, anticipation and action plan. When developing an anti-crisis plan to overcome the impact of COVID-19 on the tourism sector in Ukraine, it is necessary to take into account the recommendations of the Global Crisis Committee on Tourism, namely: crisis management and job preservation; support for self-employed workers; providing incentives and implementing appropriate state policy in the field of international tourism. In predicting the future development of the situation, more attention should be paid to the role of the tourism sector in the country's economy and the achievement of sustainable development goals; develop plans for preparedness for the challenges of the future and use this opportunity to move to sustainable development of tourism facilities., В статье рассмотрены основные проблемы, влияющие на развитие международного туризма и выдвинуто предсказания дальнейшего развития ситуации. Растущий туристический поток способствовал активизации предпринимательства во всех секторах экономики, капитализации активов, созданию рабочих мест, экономическом и социальном росту. В 2019 глобальная индустрия туризма обеспечивала около 330 млн рабочих мест, что эквивалентно 10,3% от общего уровня занятости. Пандемия COVID-19 вызвала беспрецедентный кризис в туристической индустрии. Поток туристов в мире сократился примерно на 65%. Только за январь-сентябрь 2020 году количество международных прибыли снизилась на 70%. Это привело к потере 730 млрд долларов и более 120 000 000 рабочих мест. Отмечено, что в современных условиях есть определенные возможности развития въездного и внутреннего туризма, но ослабление внешних ограничений и отсутствие конкурентного сервиса в украинской индустрии туризма будет способствовать дальнейшему развитию международного туризма. Те государства, в которых туризм занимает весомую долю в ВВП, заинтересованы скорее вернуть к себе туристов и готовы оперативно вводить все необходимые противоэпидемические мероприятия в туристической инфраструктуре. Для украинского правительства сегодня такая стратегия не является приоритетным. Исходя из этого доказано, что сущность научно-прикладного аспекта управления развитием международного туризма заключается в опоре на теорию больших циклов конъюнктуры и теория предвидения. Подчеркнуто, что мировые кризисы поздно или рано заканчивались и начинался новый виток развития. На очередь практического преобразования сегодняшнего дня стала задача овладения стихийными силами социально-экономической жизни и подчинения их сознательном, планомерном руководству со стороны государства на основе конструктивного и непрерывного диалога между правительством и социальными партнерами. Программой сознательных организационно-регулирующих шагов наводнением стать знание, предвидение и план действий. При разработке антикризисного плана по преодолению последствий влияния COVID-19 на туристический сектор в Украине необходимо учесть рекомендации Глобального кризисного комитета по туризму, а именно: управление кризисом и сохранения рабочих мест; поддержки самозанятых работников; обеспечение стимулов и внедрения соответствующей государственной политики в сфере международного туризма. В предвидении будущего развития ситуации следует уделить больше внимания роли туристического сектора в экономике страны и достижению целей устойчивого развития; разработке планов готовности к вызовам будущего и использование иеи возможности для перехода к устойчивому развитию международного туризма., У статті розглянуто основні проблеми, що впливають на розвиток міжнародного туризму та висунуто передбачення подальшого розвитку ситуації. Зростаючий туристичний потік сприяв активізації підприємництва в усіх секторах економіки, капіталізації активів, створенню робочих місць, економічному та соціальному зростанню. У 2019 р. глобальна індустрія туризму забезпечувала близько 330 млн робочих місць, що еквівалентно 10,3% від загального рівня зайнятості. Пандемія COVID-19 спричинила безпрецедентну кризу в туристичній індустрії. Потік туристів у світі скоротився приблизно на 65%. Тільки за січень- вересень 2020 року кількість міжнародних прибутків знизилася на 70%. Це призвело до втрати 730 млрд доларів та понад 120 мільйонів робочих місць. Зазначено, що у сучасних умовах є певні можливості розвитку в’їзного та внутрішнього туризму, але послаблення зовнішніх обмежень і відсутність конкурентного сервісу в українській індустрії туризму буде сприяти подальшому розвитку міжнародного туризму. Ті держави, в яких туризм займає вагому частку у ВВП, зацікавлені швидше повернути до себе туристів і готові оперативно запроваджувати всі необхідні протиепідемічні заходи в туристичній інфраструктурі. Для українського уряду сьогодні така стратегія не є пріорітетною. Виходячи з цього доведено, що сутність науково-прикладного аспекту управління розвитком міжнародного туризму полягає у спиранні на теорію великих циклів кон’юнктури та теорію передбачення. Підкреслено, що світові кризи пізно чи рано закінчувались та починався новий виток розвитку. На чергу практичного перетворення сьогодення постала задача оволодіння стихійними силами соціально-економічного життя та підпорядкування їх свідомому, планомірному керівництву з боку держави на основі конструктивного і безперервного діалогу між урядом та соціальними партнерами. Програмою свідомих організаційно-регулюючих кроків повінні стати знання, передбачення і план дій. При розробці антикризового плану з подолання наслідків впливу COVID-19 на туристичний сектор в Україні необхідно врахувати рекомендації Глобального кризового комітету з туризму, а саме: управління кризою та збереження робочих місць; підтримки самозайнятих працівників; забезпечення стимулів та впровадження відповідної державної політики у сфері міжнародного туризму. У передбаченні майбутнього розвитку ситуації слід приділити більше уваги ролі туристичного сектору в економіці країни та досягненню цілей сталого розвитку; розробці планів готовності до викликів майбутнього та використовування цієї можливості для переходу до сталого розвитку міжнародного туризму .

Introduction. In modern conditions, the COVID-19 pandemic has significant negative socio-psychological consequences. Measures to combat the pandemic - the mask regime, social distancing, the peculiarities of the stay of students and teachers in the educational institution, the need for self-isolation of the infected - can negatively affect the organization of the educational process. Therefore, the main purpose of socio-psychological support of professional development of future professionals in a pandemic is to help the subject (client) to fully realize themselves in the professional (educational) sphere.Purpose. The purpose of the article is to highlight the features of socio-psychological support of professional development of future professionals in a pandemic in a modern institution of higher education.Methods. To achieve this goal, a set of theoretical methods was used: analysis of the literature; systematization, structuring, generalization of the obtained results.Originality. The COVID-19 pandemic has significant negative socio-psychological consequences. Measures to combat the pandemic - the mask regime, social distancing, the peculiarities of students and teachers in the educational institution, the need for self-isolation of the infected, etc. - can negatively affect the organization of the educational process.Socio-psychological support of professional development of future professionals in a pandemic should be carried out in accordance with the conditions of quarantine in a particular educational institution. Subject to quarantine measures, the number of group classes is reduced, and some are carried out online. Individual counseling and other individual forms of work can take place both online and in direct interaction.The main objectives of the work are: reducing psycho-emotional stress; increasing stress resistance (resilience); prevention of discrimination and stigmatization of the infected; formation of a positive life perspective.Conclusions. Summarizing the above, we can draw the following conclusions: in the current socio-economic crisis and quarantine measures associated with the pandemic, significantly increases the role of socio-psychological support of professional development of future professionals, providing socio-pedagogical and psychological assistance to all participants in the educational process. mental health and ensuring the implementation of the tasks of educational institutionsThe main tasks of socio-psychological support of professional development of future professionals in this period should be: the formation of constructive ways to solve difficult life situations and adaptive coping strategies for all participants in the educational process; stabilization of the emotional sphere of the individual, the formation of a positive life outlook; activation of processes of self-knowledge, self-perception, self-regulation and self-control, construction of a positive image of the future; formation of psychosocial resistance to stress; prevention of discrimination and stigmatization of people who are sick or ill; providing timely psychological assistance to victims of bullying and harassment; prevention of emotional burnout in parents and teachers; increasing the adaptive capacity of teachers to new conditions for the organization of the educational process; mediation between the educational institution, families and local communities to resolve and prevent interpersonal conflicts, domestic violence., В статье представлены результаты исследования особенностей социально-психологического сопровождения профессионального становления будущих специалистов современного учебного заведения в условиях пандемии., У статті представлено результати дослідження особливостей соціально-психологічного супроводу професійного становлення майбутніх фахівців сучасного закладу освіти в умовах пандемії.