Search

The problems of diagnosis, therapeutic tactics and medical prognosis in comorbid, polymorbid pathology stand out among the most actual problems of modern health care. Purpose - to study the frequency and nature of comorbid conditions in patients with pubertal abnormal uterine bleeding (PAUB). Materials and methods. The study included 342 girls aged 11-17 suffering from PAUB. All patients were examined by a multidisciplinary team of doctors. Results. It has been shown that menstrual irregularities are combined with other somatic, mental and endocrine pathologies in the vast majority of patients. Only 9.6% of the patients examined had no concomitant pathologies. More than half of girls have a combination of more than three comorbidities. The first three ranks are occupied by endocrine, mental and digestive system disorders. More than a third of patients with endocrine disorders had deviations in terms of body weight - overweight and obesity, which is much more often accompanied by changes in carbohydrate and lipid metabolism. In patients with mental disorders astheno-neurotic syndrome and vegetative-vascular dystonia syndrome prevailed. Functional disorders of the biliary tract were mainly recorded among the disorders of the digestive system, about 18% of girls suffered from gastritis, cholecystitis. The presence of comorbid pathology reduced the effectiveness of non-hormonal therapy by 1.5 times and increased the number of relapses by 3.5-4 times. The effectiveness of non-hormonal therapy was 81.8% on the absence of concomitant pathology; relapses were recorded only in 16.7%. Conclusions. Comorbid pathologies in patients with PAUB aggravate the severity of the girl’s condition, reduces adaptive capabilities, adversely affects the effectiveness of non-hormonal therapy, contributes to the recurrence of the disease and is a risk factor for the development of serious metabolic, endocrine and cardiovascular diseases in the future. The category of patients with concomitant pathology requires a special examination algorithm and the appointment of an adequate therapeutic intervention, taking into account all the identified nosological forms and drug compatibility. The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee of all participating institutions. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies. No conflict of interests was declared by the authors., Среди наиболее актуальных проблем современного здравоохранения выделяется проблема диагностики, терапевтической тактики и медицинского прогноза при коморбидной, полиморбидной патологии. Цель - изучение частоты и характера коморбидных состояний у больных с аномальными маточными кровотечениями пубертатного периода (АМК ПП). Материалы и методы. Под наблюдением находилось 342 девочки в возрасте 11-17 лет с АМК ПП. Все пациентки были осмотрены мультидисциплинарной командой врачей. Результаты. Показано, что у абсолютного большинства больных нарушения менструального цикла соединены с другой соматической, психической и эндокринной патологией. Только у 9,6% пациенток отсутствуют какие-либо экстрагенитальные заболевания. Более чем у половины девочек есть сочетание более трех сопутствующих заболеваний. Первые три ранговые места занимают эндокринные, психические нарушения и расстройства со стороны пищеварительной системы. Среди эндокринных нарушений более чем у трети отмечались отклонения со стороны массы тела - избыточная масса тела и ожирение, которые значительно чаще сопровождаются изменениями углеводного и липидного обменов. Среди психических расстройств преобладали астено-невротический синдром и синдром вегетососудистой дистонии. Среди нарушений пищеварительной системы в основном регистрировались функциональные расстройства билиарного тракта. Наличие коморбидной патологии в 1,5 раза снижало эффективность негормональной терапии в 3,5-4 раза увеличивало число рецидивов. При отсутствии коморбидной патологии эффективность негормональной терапии составляла 81,8%, рецидивы регистрировались только в 16,7%. Выводы. Наличие коморбидной патологии у пациенток с АМК ПП усиливает тяжесть состояния девочки, снижает адаптационные возможности, неблагоприятно влияет на эффективность негормональной терапии, способствует рецидиву заболевания и является фактором риска развития в будущем серьезных обменно-эндокринных, сердечно-сосудистых заболеваний. Категория больных с сопутствующей патологией требует особого алгоритма обследования и назначения адекватного терапевтического вмешательства с учетом всех выявленных нозологических форм и соединения препаратов. Исследование выполнено в соответствии с принципами Хельсинкской декларации. Протокол исследования одобрен Локальным этическим комитетом всех участвующих учреждений. На проведение исследований получено информированное согласие пациентов. Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов., Серед найбільш актуальних проблем сучасної охорони здоров’я виділяється проблема діагностики, терапевтичної тактики і медичного прогнозу при коморбідній, поліморбідній патології. Мета - вивчення частоти і характеру коморбідних станів у хворих з аномальними матковими кровотечами пубертатного періоду (АМК ПП). Матеріали та методи. Під наглядом перебувало 342 дівчинки у віці 11-17 років з АМК ПП. Усі пацієнтки були оглянуті мультидисциплінарною командою лікарів. Результати. Показано, що у абсолютної більшості хворих порушення менструального циклу поєднуються з іншою соматичною, психічною та ендокринною патологією. Тільки у 9,6% пацієнток відсутні будь-які екстрагенітальні захворювання. Більш ніж у половини дівчат є поєднання більше трьох супутніх захворювань. Перші три рангові місця займають ендокринні, психічні порушення та розлади з боку травної системи. Серед ендокринних порушень більш ніж у третини відзначалися відхилення з боку маси тіла - надмірна маса тіла та ожиріння, яке значно частіше супроводжується змінами вуглеводного та ліпідного обмінів. Серед психічних розладів переважали астено-невротичний синдром та синдром вегето-судинної дистонії. Серед порушень травної системи в основному реєструвалися функціональні розлади біліарного тракту, близько 18% дівчат страждали на гастрити, холецистити. Наявність коморбідної патології у 1,5 раза знижувала ефективність негормональної терапії та у 3,5-4 раза збільшувала кількість рецидивів. За відсутності супутньої патології ефективність негормональної терапії становила 81,8%, рецидиви реєструвалися лише в 16,7%. Висновки. Наявність коморбідної патології у пацієнток з АМК ПП посилює тяжкість стану дівчинки, знижує адаптаційні можливості, несприятливо впливає на ефективність негормональної терапії, сприяє рецидиву захворювання та є фактором ризику розвитку в майбутньому серйозних обмінно-ендокринних, серцево-судинних захворювань. Категорія хворих із супутньою патологією потребує особливого алгоритму обстеження та призначення адекватного терапевтичного втручання з урахуванням усіх виявлених нозологічних форм та поєднання препаратів. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Purpose - to present a review of literature data on the etiology and pathogenesis of polycystic ovary syndrome (PCOS) in adolescents. A review of the scientific literature on PCOS on the keywords «polycystic ovary syndrome - PCOS», «Stein Leventhal syndrome», «functional ovarian hyperandrogenism or functional ovarian hyperandrogenism», «hyperandrogenic chronic anovulation»; «ovarian dysmetabolic syndrome» using as a search engine PubMed. Currently, PCOS is considered a heterogeneous and complex syndrome, which is accompanied by ovarian dysfunction (absence or irregularity of ovulation, increased secretion of androgens and estrogens), pancreas (insulin hypersecretion), adrenal cortex (hypersecretory adrenal androgens, hypothalamus and pituitary gland and and has negative reproductive and metabolic effects. The prevalence of PCOS in adolescents by various criteria ranges from 8% to 17%. Potential risk of PCOS are low or high birth weight, childhood obesity, prenatal androgenism, metabolic syndrome, genetic mutations in chromosome 18. The most reliable criteria for PCOS in young patients are: a combination of ultrasound (morphological) picture of the ovaries, (the ratio of sex hormones and hyperandrogenism), the dynamics of the menstrual cycle (amenorrhea), against the background of dysmetabolic disorders (obesity, hyperinsulinism, impaired glucose tolerance). An additional diagnostic criterion may be the level of antimullerian hormone. Conclusions. Clinically, PCOS is a heterogeneous syndrome that manifests itself in all periods of life. The main physiological and pathological mechanism of PCOS is an excess of androgens, which disrupts the development of follicles and promotes the deposition of abdominal adipose tissue, causing insulin resistance and compensatory hyperinsulinism. Exposure to the fetus’ hyperinsulinemic and hyperandrogenic environment of the uterus leads to epigenetic changes, which, in addition to the genetic background, predispose to the development of metabolic disorders in the offspring of women with PCOS. This is a rational basis for finding PCOS at an early age, which will allow to diagnose it in time in adolescence. Not all aspects are covered in detail in this review due to limited scope. Problematic issues of clinically relevant markers of PCOS and its predictors in adolescent patients require in-depth study. No conflict of interests was declared by the authors., Цель - представить обзор данных литературы по этиологии и патогенезу синдрома поликитозных яичников (СПКЯ) у подростков. Проведен обзор научной литературы по СПКЯ по ключевым словам «синдром поликистозных яичников - polycystic ovary syndrome, PCOS», «синдром Штейна Левенталя - Stein-Leventhal syndrome», «функциональная яичниковая гиперандрогения, или функциональный яичниковый гиперандрогенизм», гиперандрогенная хроническая ановуляция - hyperandrogenic chronic anovulation»; «яичниковый дисметаболический синдром - ovarian dysmetabolic syndrome» с использованием в качестве поисковой системы PubMed. В настоящее время СПКЯ рассматривается как гетерогенный и сложный синдром, сопровождающийся нарушениями функции яичников (отсутствием или нерегулярностью овуляции, повышенной секрецией андрогенов и эстрогенов), поджелудочной железы (гиперсекреция инсулина), коры надпочечников (гиперсекреция андрогенов), гипоталамуса, гипофиза, имеет негативные репродуктивные и метаболические последствия. Распространенность СПКЯ у подростков по разным критериям составляет от 8% до 17%. Потенциальный риск развития СПКЯ составляют низкая или высокая масса тела при рождении, детское ожирение, пренатальный андрогенизм, метаболический синдром, генетические мутации в хромосоме 18. Наиболее достоверными критериями СПКЯ у юных пациенток являются: сочетание ультразвуковой (морфологической) картины яичников (соотношение половых гормонов и гиперандрогении), динамика становления менструального цикла (аменорея) на фоне дисметаболических нарушений (ожирение, гиперинсулинизм, нарушение толерантности к глюкозе). Дополнительным диагностическим критерием может являться уровень антимюллерового гормона. Выводы. Клинически СПКЯ является гетерогенным синдромом, проявляющимся во все периоды жизни. Основным физиологическим и патологическим механизмом СПКЯ является избыток андрогенов, нарушающий развитие фолликулов и способствующий отложению абдоминальной жировой ткани, вызывая инсулинорезистентность и компенсаторный гиперинсулинизм. Воздействие на плод гиперинсулинемической и гиперандрогенной среды матки приводит к эпигенетическим изменениям, которые, в дополнение к генетическому фону, склонны к развитию метаболических нарушений у потомков женщин с СПКЯ. Это рациональная основа для поиска СПКЯ в раннем возрасте, что позволит своевременно диагностировать его уже в подростковом возрасте. Не все аспекты подробно освещены в этом обзоре из-за ограниченного объема. Проблемные вопросы клинически значимых маркеров СПКЯ и их предикторов у пациенток подросткового возраста требуют углубленного изучения., Мета - навести огляд даних літератури щодо етіології і патогенезу СПКЯ у підлітків. Проведено огляд наукової літератури щодо СПКЯ за ключовими словами «синдром полікістозних яєчників - polycystic ovary syndrome, PCOS», «синдром Штейна Левенталя - Stein-Leventhal syndrome», «функціональна яєчникова гіперандрогенія, або функціональний яєчниковий гіперандрогенізм - functional ovarian hyperandrogenism, or functional ovarian hyperandrogenism»; «гіперандрогенна хронічна ановуляція - hyperandrogenic chronic anovulation»; «яєчниковий дисметаболічний синдром - ovarian dysmetabolic syndrome» з використанням в якості пошукової системи PubMed. Натепер СПКЯ розглядається як гетерогенний та складний синдром, який супроводжується порушеннями функції яєчників (відсутністю або нерегулярністю овуляції, підвищеною секрецією андрогенів та естрогенів), підшлункової залози (гіперсекреція інсуліну), кори надниркових залоз (гіперсекреція надниркових андрогенів), гіпоталамуса та гіпофіза і має негативні репродуктивні та метаболічні наслідки. Поширеність СПКЯ в підлітків за різними критеріями дорівнює від 8% до 17%. Потенційний ризик розвитку СПКЯ становлять низька або висока маса тіла при народженні, дитяче ожиріння, пренатальний андрогенізм, метаболічний синдром, генетичні мутації в хромосомі 18. Найбільш достовірними критеріями СПКЯ в юних пацієнток є: поєднання ультразвукової (морфологічної) картини яєчників, при зіставленні з гормональним профілем (співвідношення статевих гормонів і гіперандрогенії), динамікою становлення менструального циклу (аменорея), на тлі дисметаболічних порушень (ожиріння, гіперінсулінізм, порушення толерантності до глюкози). Додатковим діагностичним критерієм може бути рівень антимюллерового гормона. Висновки. Клінічно СПКЯ є гетерогенним синдромом, який виявляється у всі періоди життя. Основним фізіологічним і патологічним механізмом СПКЯ є надлишок андрогенів, який порушує розвиток фолікулів та сприяє відкладенню абдомінальної жирової тканини, викликаючи інсулінорезистентність і компенсаторний гіперінсулінізм. Вплив на плід гіперінсулінемічного та гіперандрогенного середовища матки призводить до епігенетичних змін, які, на додаток до генетичного фону, надають схильність до розвитку метаболічних порушень у нащадків жінок із СПКЯ. Це є раціональною основою для пошуку СПКЯ в ранньому віці, що дасть змогу своєчасно діагностувати його уже в підлітковому віці. Не всі аспекти докладно висвітлені в цьому огляді через обмежений обсяг. Проблемні питання клінічно значущих маркерів СПКЯ та його предикторів у пацієнток підліткового віку потребують поглибленого вивчення. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

The paper deals with some specific characteristics of vulval and vaginal microbiocenosis in case of inflamatory diseases of the organs of the pelvis minor and the role of bacterial vaginosis in the development of salpingooophoritis in girls of pubertal age and during the period of the forming of the reproductive function., В работе приводятся некоторые особенности микробиоценозa вульвы и влагалища при воспалительных заболеваниях органов малого таза и роль бактериального вагиноза в развитии сальпингооофоритов у девочек пубертатного возраста и в период становления репродуктивной функции., У роботі наводяться деякі особливості мікробіоценозу вульви та піхви при запальних захворюваннях органів малого таза та роль бактеріального вагінозу в розвитку сальпінгооофоритів у дівчат пубертатного віку та в період становлення репродуктивної функції.

The paper deals with aspects of a disturbed menstrual cycle in girls of pubertal age with an underlying thyroid gland disease. Is has been detected that the rate of the onset of disturbances of the menstrual function is dependent on the duration and course of the diseases of the endocrine system and associated with its metabolic disorders., В статье наведены аспекты нарушения менструального цикла у девочек пубертатного возраста на фоне заболеваний щитовидной железы. Обнаружено, что частота возникновения нарушений менструальной функции зависит от длительности и течения заболеваний эндокринной системы и связанных с ней метаболических нарушений., У статті наведені аспекти порушення менструального циклу в дівчат пубертатного віку на тлі захворювання щитоподібної залози. Виявлено, що частота виникнення розладів менструальної функції є залежною від тривалості та перебігу захворювань ендокринної системи і пов’язаних з нею метаболічних порушень.

The objective was to provide a comparative characteristic of clinical and hormonal parameters in secondary and primary oligomenorrhea (OM II and OM I) in adolescent girls.Materials and methods. A total of 185 girls with OM aged 13—17 years (142 with OM I and 43 with OM II) and 107 girls with a regular menstrual cycle (regMС — comparison group (CG)) were examined. We analyzed clinical and anamnestic indicators, data of ultrasound of the pelvic organs, LH, FSH, estradiol, and testosterone levels.Results and discussion. Family history of impaired function of the reproductive system in girls with OM II were less likely than with OM I (12.5 vs. 25.8 %; рφ < 0.002). Mothers of girls with OM gave birth more often at an early reproductive age than in CG (14.5 and 4.9 %; рφ < 0.001). Delayed menarche (15 years and later) with OM I was 5 times more frequent than in CG (24,1 vs 4,7 %; рφ< 0,001), while in OM II its frequency did not differ significantly from CG. Normal body mass index (BMI) in OM was less frequent than in women with reg MС (40.8 and 72.2 %, pφ < 0.001). In OM II, uterine hypoplasia was less common than in OM I (38.5 and 53.9 %; pφ < 0.05). Hypogonadotropinemia was more frequent with OM II than with OM I (21.6 versus 4.3 %; рφ < 0.001), and an increase in blood testosterone levels was more common with OM I than with OM II (24.1 versus 5.6 %; рφ, Цель работы — представить сравнительную характеристику клинико-гормональных показателей при вторичной и первичной олигоменорее (ОМ ІІ и ОМ І) у девочек-подростков.Материалы и методы. Обследованы 185 девочек с ОМ в возрасте 13—17 лет (142 с ОМ І и 43 с ОМ II) и 107 девочек с регулярным менструальным циклом (регМЦ — группа сравнения (ГС)). Проанализированы клинико-анамнестические показатели, данные УЗИ органов малого таза и уровни ЛГ, ФСГ, Э2, тестостерона иммуноферментным методом.Результаты и обсуждение. Отягощенную наследственность по нарушениям функции половой системы девочки с ОМ II имели реже, чем при ОМ І (12,5 против 25,8 %; рφ, Мета роботи — надати порівняльну характеристику клініко-гормональних показників при вторинній і первинній олігоменореї (ОМ ІІ і ОМ І) у дівчат-підлітків.Матеріали та методи. Обстежено 185 дівчат з ОМ у віці 13—17 років (142 із ОМ І та 43 із ОМ ІІ) та 107 дівчат з регулярним менструальним циклом (регМЦ — група порівняння (ГП)). Проаналізовано клініко-анамнестичні показники, дані УЗД органів малого таза та рівні ЛГ, ФСГ, Е2, тестостерону імуноферментним методом.Результати та обговорення. Обтяжену спадковість за розладами функції статевої системи дівчата з ОМ II мали рідше, ніж при ОМ І (12,5 проти 25,8 %; рφ

Purpose of the study: to establish the frequency of alleles and genotypes of GP IIIa gene polymorphism in adolescent girls with uterine bleeding that is concomitant thyroid pathology and conduct a thorough genetic analysis of patients.Materials and methods. 70 teenage girls with puberty menorrhagia were surveyed. Study groups: I (main) – 30 teenage girls with puberty menorrhagia against the background of thyroid gland pathology, II group (comparison) – 40 teenage girls diagnosed with puberty menorrhagia. Control group consist of 25 almost healthy teenage girls. GP IIIa gene polymorphism (PLA1/PLA2) was studied once using PCR polymerase chain reaction.Results. A1/A2 polymorphism of the GP IIIa gene in adolescent girls with menorrhagia against the background of thyroid pathology indicates the likely prevailing frequency of individuals with “favorable” A1 allele over such with A2A2 genotype with and without pathology: in 12.3 and 9 times respectively. In adolescents without concomitant pathology A1A1 genotype was observed 11.7% more frequently than those with thyroid disease and 15.0% more often than in the control group. Distribution of genotypes of the GP IIIa gene polymorphous locus corresponded to the expected Hardy-Weinberg population balance, both in general and separately in the surveyed groups.Conclusions. In adolescents with menorrhagia without thyroid pathology A1A1 genotype occur 11.7% more frequently than in girls with thyroid diseases and 15.0% more often than in the control group. Relative frequency of A1A2- genotype is 9.2% in girls with menorrhagia and thyroid pathology, and A2A2 genotype by 2.5% over such in adolescents of comparison groups. Thus, risk factors for uterine bleeding with existing thyroid pathology in adolescent girls may depend on gene polymorphism., Цель исследования: установить частоту аллелей и генотипов полиморфизма гена GP IIIa у девочек-подростков с маточными кровотечениями и сопутствующей патологией щитовидной железы, а также провести тщательный генетический анализ обследованных пациенток.Материалы и методы. Обследовано 70 девочек-подростков с меноррагией пубертатного возраста. Участницы исследования были разделены на группы: I (основная) – 30 девочек-подростков с диагнозом пубертатной меноррагии на фоне сопутствующей патологии щитовидной железы, ІІ (сравнения) – 40 девочек-подростков с диагнозом пубертатной меноррагии. Контрольная группа – 25 практически здоровых девочек-подростков. Полиморфизм гена GР IIIa (PLA1/PLA2) исследовали один раз с помощью полимеразной цепной реакции.Результаты. Полиморфизм А1/А2 гена GP IIIa у девочек-подростков с меноррагией на фоне патологии щитовидной железы указывает на вероятную преобладающую частоту подростков с «благоприятным» А1 аллелем над таковыми с генотипом A2A2 как без патологии, так и с ней – их было больше в 12,3 и 9 раз соответственно. У подростков без сопутствующей патологии генотип А1А1 наблюдался на 11,7% чаще, чем при патологии щитовидной железы, и на 15,0% чаще, чем в контрольной группе. Распределение генотипов полиморфного локуса гена GP IIIa соответствовало ожидаемому балансу популяций Харди-Вайнберга, как в целом, так и отдельно в обследованных группах.Выводы. У подростков с меноррагиями без патологии щитовидной железы генотип A1A1 встречается на 11,7% чаще, чем у подростков с заболеваниями щитовидной железы, и на 15,0% чаще, чем в контрольной группе. У девочек с меноррагией и патологией щитовидной железы относительная частота генотипа A1A2 выше на 9,2%, а генотипа A2A2 – на 2,5% в сравнении с подростками группы контроля, у которых нет проблем со щитовидной железой. Таким образом, факторы риска развития маточных кровотечений при существующей тиреоидной патологии у девочек-подростков могут зависеть от генного полиморфизма., Мета дослідження: встановити частоту алелів і генотипів поліморфізму гена GP IIIa у дівчат підліткового віку, хворих на маткові кровотечі із супутньою патологією щитоподібної залози, та провести ретельний генетичний аналіз обстежених пацієнток.Матеріали та методи. Проведено обстеження 70 дівчат-підлітків, хворих на пубертатні менорагії. Учасниці дослідження були розподілені на групи: І (основна) – 30 дівчат-підлітків з діагнозом пубертатні менорагії на фоні супутньої патології щитоподібної залози, ІІ група (порівняння) – 40 дівчат-підлітків з діагнозом пубертатні менорагії. Контрольна група – 25 практично здорових дівчат-підлітків. Поліморфізм гена GP IIIa (PLA1/PLA2) досліджувався один раз за допомогою полімеразної ланцюгової реакції.Результати. Поліморфізм А1/А2 гена GP IIIa в дівчат-підлітків із менорагіями на фоні патології щитоподібної залози вказує на вірогідне превалювання осіб зі «сприятливим» А1 алелем над такими із генотипом А2А2 як у підлітків без патології, так із нею – їх було більше у 12,3 і 9 разів відповідно. У підлітків без супутньої патології генотип А1А1 спостерігали на 11,7% частіше, ніж у дівчат із захворюваннями щитоподібної залози, та на 15,0% частіше, ніж у контрольній групі. Розподіл генотипів поліморфного локусу гена GP IIIa відповідав очікуваній популяційній рівновазі Харді-Вайнберга, як загалом, так і окремо в обстежуваних групах.Висновки. У підлітків із менорагіями без патології щитоподібної залози генотип А1А1 трапляється на 11,7% частіше, ніж у дівчат із захворюваннями щитоподібної залози, та на 15,0% частіше, ніж у здорових. У дівчат із менорагіями та патологією щитоподібної залози погранично переважає відносна частота генотипу А1А2 на 9,2% та генотипу А2А2 на 2,5% у порівнянні з підлітками групи контролю, які не мають проблем зі щитоподібною залозою. Отже, чинники ризику розвитку маткових кровотеч за наявної тиреоїдної патології в дівчат-підлітків можуть залежати від генного поліморфізму.

Проблема репродукції людини в останні десятиліття знаходиться в центрі уваги вчених і практикуючих лікарів усього світу. Широкий резонанс у науковому та суспільному середовищі знаходить помітне погіршення стану репродуктивного здоров’я населення, яке визначає здоров’я і життєздатність сучасних і майбутніх поколінь. Ряд наукових досліджень демонструють важливу роль вітаміну D та значимість його недостатності або дефіциту в виникненні патологічних станів в жіночого організмі. Вивчення особливостей вікових змін D-вітамінного статусу у дівчат-підлітків дасть можливість розробити алгоритми надання допомоги і профілактувати порушення репродуктивного здоров’я жінок.Метою дослідження є оцінка рівня вітаміну D у дівчат -підлітків у віковому аспекті.Матеріал та методи. Для виконання завдання дослідження нами було проаналізовано 1098 показників рівня 25(OH)D в сироватці крові дівчат-підлітків віком від 10 до 18 років, який визначали за допомогою методу імуноферментного аналізу (ІФА). За віком дівчата розподілялися наступним чином: 10 років -102 (9,3%), 11 років – 100 (9,1%), 12 років – 115 (10,5%), 13 років – 103 (9,4%), 14 років – 150 (13,6%), 15 років – 123 (11,2%), 16 років – 137 (12,5%), 17 років – 132 (12,0%), 18 років – 136 (12,4%). Статистичні дані оброблялися в Statistics 6.1. Перевірка розподілу показників проводилася за допомогою критерію КолмогороваСмирнова. Для опису показників, при розподілі відмінному від гаусового, використовували - медіану і квартили (Me, IQR: Q1-Q3). При описі частотних характеристик використовували частоту (P) або (P ± 95%CI), де CI - довірчий інтервал. Для порівняння двох незалежних груп використовувався критерій Мана-Уїтні (U). Порівняння частот проводили за допомогою таблиць спряженості.Результати. Аналіз результатів на рівень 25-(OH)D в сироватці дівчат-підлітків показав, що норма показника (більше 75 нмоль/л) спостерігалася у 25,5 ± 2,6% (280/1098) обстежених, дефіцит показника (менш ніж 50 нмоль/л) було зафіксовано у 32,1 ± 2,8% (352/1098), недостатність у 42,4±2,9% (466/1098) осіб. Відсоток норми показника вітаміну D знижувався від 10-11 років (28,4±8,8 - 32,0±9,1%), до 18 років (19,1±9,9%). В той же час частота дефіциту метаболіту 25-(OH) D статистично значимо (χ2 2 = 9,0; р = 0,003) збільшувалася від 20,0 ± 7,8% у одинадцятирічних дівчаток до 38,2 ± 8,2% у 18 років. Ризик виявити дефіцит 25-(OH) D у популяції в 18 років в 1,4 рази вище ніж у одинадцятирічних (RR = 1,91 ; 95%CI: 1,2 -3 ,0).Висновки. Сприятливий вплив розробки програми формування здорового способу життя у дівчат-підлітків, активного проведення профілактики та своєчасного лікування недостатності і дефіциту вітамину D позитивно вплине на збереження репродуктивного здоров’я дівчат та зниження ризиків виникнення акушерсько-гінекологічної патології у жінок., Проблема репродукции человека в последние десятилетия находится в центре внимания ученых и практикующих врачей всего мира. Широкий резонанс в научной и общественной среде находит заметное ухудшение состояния репродуктивного здоровья населения, которое определяет здоровье и жизнеспособность современных и будущих поколений. Ряд научных исследований демонстрируют важную роль витамина D и значимость его недостаточности или дефицита в возникновении патологических состояний в женском организме. Изучение особенностей возрастных изменений D-витаминного статуса у девочек-подростков даст возможность разработать алгоритм оказания помощи и профилактировать нарушение женского репродуктивного здоровья.Целью исследования явилась оценка уровня витамина D у девочек-подростков в возрастном аспекте.Материал и методы. Для выполнения задач исследования нами было проанализовано 1098 показателей уровня 25(OH)D в сыворотке крови девочек-подростков возрастом от 10 до 18 лет,который определяли при помощи метода имуноферментного анализа (ИФА). По вазрасту девочки распределялись следующим образом: 10 лет -102 (9,3%), 11 лет – 100 (9,1%), 12 лет – 115 (10,5%), 13 лет – 103 (9,4%), 14 лет – 150 (13,6%), 15 лет – 123 (11,2%), 16 лет – 137 (12,5%), 17 лет – 132 (12,0%), 18 лет – 136 (12,4%). Статистически данные обробатывались в Statistics 6.1. Проверка распределения показателей проводилась при помощи критерия Колмогорова-Смирнова. Для описания показателей, при распределении отличительного от гаусового, использовали - медиану и квартили (Me, IQR: Q1-Q3). При описании частотных характеристик использывали частоту (P) или (P ± 95%CI), где CI - доверительный интервал. Для сравнения двух независимых групп использовали критерий Мана-Уитни (U). Сравнение частот проводили при помощи таблиц спряжености.Результаты. Анализ результатов уровня 25-(OH)D в сыворотке девочек-подростков показал, что норма показателя (больше 75 нмоль/л) наблюдалась у 25,5 ± 2,6% (280/1098), дефицит показателя (менше чем 50 нмоль/л) был зафиксирован у 32,1 ± 2,8% (352/1098), недостаточность у 42,4 ± 2,9% (466/1098) девочек. Процент нормы показателя витамина D снижался от10-11 лет (28,4±8,8 - 32,0±9,1%), до 18 лет (19,1±9,9%). В то же время дефицит метаболита 25-(OH)D статистически значимо (χ2 2 = 9,0; р = 0,003) увеличивался от 20,0 ± 7,8% у одинадцетилетних девочек до 38,2 ± 8,2% к 18 годам. Риск выявить дефицит 25-(OH)D в популяції в 18 лет в 1,91 рази выше, чем у одинадцетилетних (RR = 1,91; 95%CI: 1,2 - 3,0).Выводы. Разработка програмы формирования здорового способа жизни девочек-подростков, активного проведення профилактики и своевременного лечения недостаточности и дефицита витамина D позитивно повлияет на сохранение их репродуктивного здоровья и снижение рисков возникновения акушерско-гинекологической патологии у женщин, In recent decades the problem of human reproduction concerns scientists and practitioners around the world. Deterioration of humans reproductive health, which determines health and viability of modern and future generations is noticed by a wide range of scientific and societal experts. A number of scientific studies demonstrate an importance of vitamin D and how its deficiency influences the occurrence of pathological condition of the female body. Researches in peculiarities of vitamin D level age changes of adolescent girls enable the development of algorithm|, which may help to prevent womens` reproductive system disorders.The aim of a study is the assessment of vitamin D levels in terms of age in adolescent girls. Materials and methods To perform the task of the study, we analyzed 1098 indicators of the level of 25 (OH) D, determined by enzyme-linked immunosorbent assay (ELISA), in the serum of adolescent girls aged from 10 to 18 years. Age distribution: 10 yo. — 102 (9,3%), 11 yo. — 100 (9,1%), 12 yo. — 115 (10,5%), 13 yo. — 103 (9,4%), yo. — 150 (13,6%), 15 yo. — 123 (11,2%), 16 yo. — 137 (12,5%), 17 yo. — 132 (12,0%), 18 yo. — 136 (12,4%). Statistics were processed with the help of Statistics 6.1. The distribution of indicators was checked using the Kolmogorov-Smirnov criterion. To describe the indicators, with a distribution other than Gaussian, the median and quartiles were used (Me, IQR: Q1-Q3). Describing the frequency characteristics the frequency (P)was used or (P ± 95% CI), where CI is a confidence interval. The Mann-Whitney test (U) was used to compare the two independent groups. Frequency comparisons were performed using conjugation tables.Results Analysis of the results for the level of 25- (OH) D in the serum of adolescent girls showed that the rate of the indicator (more than 75 nmol / l) was observed in 25.5 ± 2.6% (280/1098), the deficit of the indicator (less than 50 nmol) / l) was recorded in 32.1 ± 2.8% (352/1098), insufficiency in 42.4 ± 2.9% (466/1098) of persons. The percentage of normal vitamin D decreased from 10 - 11 years (28.4 ± 8.8 - 32.0 ± 9.1%) to 18 years (19.1 ± 9.9%). At the same time, the deficiency of the metabolite 25- (OH) D was statistically significant (χ22 = 9.0; p = 0.003) increased from 20.0 ± 7.8% in 11-year-old girls to 38.2 ± 8.2% by 18 years . The risk of 25- (OH) D deficiency in the 18-year-old population is 1.9 times higher than in eleven-year-olds (RR = 1,91; 95% CI: 1.2 - 3.0).Conclusions Favorable impact of developing a program for a healthy lifestyle in adolescent girls, active prevention and timely treatment of vitamin D deficiency and deficiency will have a positive effect on maintaining the reproductive health of girls and reduce the risk of obstetric and gynecological pathology in women.

У статті розглядаються причини девіантної поведінки дівчат-підлітків у Німеччині, особливості агресивної поведінки дівчат, її наслідки. Досліджено вплив сімейного виховання на прояви насильства з боку дівчат, зв’язок насильницької поведінки дівчат з успішністю в школі. На основі аналізу праць зарубіжних авторів представлено заходи щодо профілактики цього явища.В статье рассматриваются причины девиантного поведения девушек-подростков в Германии, особенности агрессивного поведения девушек, ее последствия. Исследовано влияние семейного воспитания на проявления насилия со стороны девушек, связь насильственного поведения девушек с успеваемостью в школе. На основе анализа трудов зарубежных авторов представлены мероприятия по профилактике этого явления.In the article the reasons of deviant behavior of teen girls in Germany, the peculiarities of aggressive behavior of girls, its consequences. The influence of family upbringing on shows of violence from the girls’ side, link of girls’ violent behavior with success in the school. Methods of this phenomenon prophylactic are presented on the basis of the foreign author’s works analysis.

Одним із факторів, який впливає на становлення репродуктивної системи та становлення менструальної функції, зокрема, є патологія щитоподібної залози. Від функціонального стану репродуктивної системи дівчат у дитинстві та підлітковому віці залежить їх репродуктивне здоров'я в майбутньому.Мета роботи — зібрати, проаналізувати та узагальнити інформацію щодо ролі тиреоїдної системи в становленні менструальної функції у дівчат пубертатного віку.Висновок. Роль тиреоїдної системи в становленні менструальної функції широко відома лікарям акушерам-гінекологам і підтверджена численними дослідженнями та лікарською практикою. Встановлено, порушення функціонування тиреоїдної системи сприяє подовженню часу та тривалості маткових кровотеч, зумовлених розладами менструальної функції на тлі патології щитоподібної залози. Поглиблений аналіз даної патології допоможе розібрати патогенетичні механізми виникнення маткових кровотеч та пошуку нових схем лікування., Одним из факторов, который влияет на становление репродуктивной системы и становление менструальной функции, в частности, является патология щитовидной железы. От функционального состояния репродуктивной системы девушек в детстве и подростковом возрасте зависит их репродуктивное здоровье в будущем.Цель работы — собрать, проанализировать и обобщить информацию о роли тиреоидной системы в становлении менструальной функции у девушек пубертатного возраста.Вывод. Роль тиреоидной системы в становлении менструальной функции широко известна врачам акушерам-гинекологам и подтверждена многочисленными исследованиями и врачебной практикой. Установлено, нарушение функционирования тиреоидной системы способствует увеличению времени и продолжительности маточных кровотечений, обусловленных расстройствами менструальной функции на фоне патологии щитовидной железы. Углубленный анализ данной патологии поможет разобрать патогенетические механизмы возникновения маточных кровотечений и поиска новых схем лечения., One of the factors affecting the formation of the reproductive system and the development of menstrual function, in particular, is the pathology of the thyroid gland. The reproductive health in the future depends on the functional status of the reproductive system of girls in childhood and adolescence. Objective. The purpose of the work is to collect, analyze and generalize information on the role of the thyroid system in the development of menstrual function in girls оf puberty age. Conclusion. The role of the thyroid system in the development of menstrual function is widely known by obstetrician-gynecologists and confirmed by numerous studies and medical practices. It was established that impaired function of the thyroid system promotes the lengthening of the time and duration of uterine bleeding responded to disorders of the menstrual function against the background of thyroid gland pathology. An in-depth analysis of this pathology will help to study the pathogenetic mechanisms of occurrence of uterine bleeding and the search for new treatment regimens.

The hormonal profile of the growing body and the balance of hormones, in particular, is the key to good health. Changes in the hormonal profile in adolescent girls contribute to the development of menstrual irregularities and the development of uterine bleeding.Objective. The purpose of the study is to investigate the hormonal profile in adolescent girls with puberty menorrhagia.Material and methods. 40 teenage girls with uterine bleeding, who were treated in the gynecological ward of the City Clinical Maternity Hospital No. 1 in Chernivtsi, and 27 practically healthy girls were examined. All the surveyed also had a comprehensive hormonal examination with the determination of the concentration of hormones in the blood serum.Results. It was found that the disturbance of hormonal imbalance significantly influences the development of the menstrual cycle and promotes the development of uterine bleeding later in girls of pubertal age.Conclusion. The obtained data justify the necessity of studying the hormonal profile of patients on puberty menorrhagia for determining further tactics of treatment and prevention of menstrual function disorders in the future., Гормональный профиль растущего организма и баланс гормонов в частности является залогом крепкого здоровья. Изменения гормонального профиля у девочек-подростков способствуют развитию нарушений менструального цикла и развитию маточных кровотечений.Цель работы — исследовать особенности гормонального профиля у девочек-подростков, страдающих пубертатными меноррагиями.Материал и методы. Обследовано 40 девочек-подростков, страдающих ювенильными маточными кровотечениями, которые лечились в гинекологическом отделении городского клинического родильного дома № 1 г.Черновцы и 27 практически здоровых девочек. Всем обследованным было проведено комплексное гормональное обследование с определением концентрации гормонов в сыворотке крови.Результаты. Установлено, что нарушения гормонального дисбаланса существенно влияют на становление менструального цикла и способствуют развитию маточных кровотечений в дальнейшем у девочек пубертатного возраста.Вывод. Полученные данные обосновывают необходимость исследования гормонального профиля больных, страдающих пубертатными меноррагиями для определения дальнейшей тактики лечения и профилактики расстройств менструальной функции в будущем., Гормональний профіль підростаючого організму та баланс гормонів зокрема є запорукою міцного здоров'я. Зміни гормонального профілю у дівчат-підлітків сприяють розвитку порушень менструального циклу та розвитку маткових кровотеч.Мета роботи — дослідити особливості гормонального профілю у дівчат-підлітків, хворих на пубертатні менорагії.Матеріал і методи. Обстежено 40 дівчат-підлітків, хворих на ювенільні маткові кровотечі, які лікувались у гінекологічному відділенні міського клінічного пологового будинку № 1 м. Чернівці та 27 практично здорових дівчат. Всім обстеженим також було проведено комплексне гормональне обстеження з визначенням концентрації гормонів у сироватці крові.Результати. Встановлено, що порушення гормонального дисбалансу суттєво впливає на становлення менструального циклу та сприяє розвитку маткових кровотеч у подальшому дівчат пубертатного віку.Висновок. Отримані дані обґрунтовують необхідність дослідження гормонального профілю хворих на пубертатні менорагії для визначення подальшої тактики лікування та профілактики розладів менструальної функції в майбутньому.

Numerous studies have confirmed that the elevated prolactin level normalized when used in hyperprolactinemia drugs which contain the extract of Vitex agnus-castus. But in children’s gynecologist practice still there are cases when with restoring normal level of prolactin are persisted the delay of menstruation.The aim of this study was the detection of causes of primary oligomenorrhea resistance to complex of non-hormonal therapy aimed at reducing prolactin level and normalization of menstrual function with the use of the drug Cyclodynon®.For this aim surveyed 30 girls 13–17 years old with primary oligomenorrhea and hyperprolactinemia, non-associated with microadenomas pituitary. Patients received the restorative treatment (vitamin E, folic acid, glutamic acid, thiotriazoline), and at a deviation from the standard body mass indexes - the appropriate diet. All of girls received Cyclodynon® 1 tablet per day for three months. Depending on the state of menstrual function after 3 months of treatment the patients were divided into two groups: Group 1 with a satisfactory result (restored menstrual cycle) and group 2 – with unsatisfactory results (continuing delay menstruation).It is shown that the using of Cyclodynon® drug in adolescents is effective for correction of hyperprolactinemia and to restore a regular menstrual cycle. It was found that all the patients on the background of three months acceptance this drug in combination with non-specific therapy, there was a normalization of prolactin level. Regular menstrual cycles with this medical complex was established in 70.0% of patients.It was revealed that a prognostic criteria of efficacy of treatment include BMI value, circumference of waist, testosterone levels, distress syndrome at history and menstrual dysfunction in the mother. For synchronous change of body mass index, waist circumference and testosterone level for restore menstrual function needed the close cooperation with sick children gynecologist and pediatric endocrinologist, and drug correction of hyperprolactinemia not only, but also obesity and hyperandrogenism., Многочисленные исследования подтверждают нормализацию повышенного уровня пролактина при применении при гиперпролактинемии препаратов с содержанием экстракта аврааамова дерева, однако в практике детского гинеколога остаются нередкими случаи, когда при восстановлении нормального уровня пролактина сохраняются задержки менструаций.Целью настоящей работы стало выявление причин резистентности первичной олигоменореи к комплексной негормональной терапии, направленной на снижение уровня пролактина и нормализацию менструальной функции с использованием препарата Циклодинон®.Для этого было обследовано 30 девочек 13–17 лет с первичной олигоменореей и гиперпролактинемией, не связанной с микроаденомой гипофиза. Больные получали общеукрепляющую терапію (витамин Е, фолиевая кислота, глутаминовая кислота, тиотриазолин), а при отклонении массы тела от нормативных показателей им назначалась соответствующая диета. Всем девочкам назначали Циклодинон® по 1 таблетке 1 раз в день в течение трех месяцев. В зависимости от состояния менструальной функции через 3 месяца от начала лечения пациентки были разделены на две группы: группа 1 с удовлетворительным результатом (восстановившимся менструальным циклом) и группа 2 – с неудовлетворительным результатом (сохраняющейся задержкой менструации).Показано, что применение препарата Циклодинон® у девочек-подростков является эффективным для коррекции гиперпролактинемии и восстановления регулярного менструального цикла.Установлено, что у всех пациенток на фоне трехмесячного приема данного препарата в сочетании с общестимулирующей терапией произошла нормализация уровня пролактина, а регулярный менструальный цикл при применении указанного лечебного комплекса установился у 70,0 % больных.Выявлено, что к прогностическим критериям эффективности лечения относятся величина индекса массы тела, объем талии, уровень тестостерона, наличие в анамнезе дистресс-синдрома и нарушений менструальной функции у матери. При одновременном изменении индекса массы тела, объема талии и уровня тестостерона для восстановления менструальной функции необходимо тесное сотрудничество больной с детским гинекологом и детским эндокринологом, а также медикаментозная коррекция не только гиперпролактинемии, но и ожирения и гиперандрогении., Численні дослідження підтверджують нормалізацію підвищеного рівня пролактину при застосуванні при гіперпролактинемії препаратів зі вмістом екстракту аврааамова дерева, проте в практиці дитячого гінеколога залишаються нерідкими випадки, коли при відновленні нормального рівня пролактину зберігаються затримки менструацій.Метою цієї роботи стало виявлення причин резистентності первинної олігоменореї до комплексної негормональної терапії, спрямованої на зниження рівня пролактину і нормалізацію менструальної функції з використанням препарату Циклодинон®.Для цього було обстежено 30 дівчат 13–17 років з первинною олігоменореєю і гіперпролактинемією, не пов’язаною з мікроаденомою гіпофіза. Хворі отримували загальнозміцнювальну терапію (вітамін Е, фолієва кислота, глутамінова кислота, тіотриазолін), а при відхиленні маси тіла від нормативних показників їм призначалася відповідна дієта. Всім дівчатам призначали Циклодинон® по 1 таблетці 1 раз на день протягом трьох місяців. Залежно від стану менструальної функції через 3 місяці від початку лікування пацієнтки були розділені на дві групи: група 1 із задовільним результатом (відновленим менструальним циклом) і група 2 – із незадовільним результатом (збереженням затримки менструації).Показано, що застосування препарату Циклодинон® у дівчаток-підлітків є ефективним для корекції гіперпролактинемії і відновлення регулярного менструального циклу. Встановлено, що в усіх пацієнток на тлі тримісячного прийому даного препарату в поєднанні із загальностимулюючою терапією відбулася нормалізація рівня пролактину, а регулярний менструальний цикл при застосуванні вказаного лікувального комплексу встановився у 70,0% хворих.Виявлено, що до прогностичних критеріїв ефективності лікування відносяться величина індексу маси тіла, об’єм талії, рівень тестостерону, наявність в анамнезі дистресс-синдрому і порушень менструальної функції у матері. При одночасній зміні індексу маси тіла, об’єму талії і рівня тестостерону для відновлення менструальної функції необхідна тісна співпраця хворої з дитячим гінекологом і дитячим ендокринологом, а також медикаментозна корекція не тільки гіперпролактинемії, але й ожиріння та гіперандрогенії.

Мета роботи — вивчити ефективність застосування вдосконаленого комплексу негормонального лікування в дівчат­підлітків із первинною олігоменореєю (І ОМ).Матеріали та методи. 126 хворих віком 13—17 років із І ОМ методом рандомізації розподілили на дві групи: І — основна (n = 64), пацієнти якої додатково отримували вдосконалений комплекс (дієтотерапію, спіронолактон по 25 мг двічі на добу протягом 10 діб із двома повторними курсами (із 16­го дня менструального циклу), метформін по 500 мг двічі на добу протягом 3 місяців), ІІ — група порівняння (n = 62), отримували лише загальноприйняту терапію згідно із протоколами (наказ МОЗ України від 15.07.2011 р. № 417) — ультрафонофорез токоферолу ацетату на низ живота № 10, фолієву кислоту по 0,001 мг тричі на добу протягом 14 діб, глутамінову кислоту по 25 мг двічі на добу протягом 1 місяця, а також гомеопатичний препарат «Дисменорм» (Agnus castus, Pulsatilla DЗ, Rosmarini officianlis D2, Apis mellifica DЗ) по 2 таблетки тричі на добу протягом 3 місяців. Задовільним вважали результат лікування, коли в пацієнтки на тлі проведеної терапії з’являлися регулярні менструації та зберігалися впродовж 1 року, незадовільним результатом — збереження І ОМ.Результати та обговорення. Підвищення ефективності лікування хворих з І ОМ у разі використання вдосконаленого комплексу негормональної терапії забезпечує збільшення частоти відмінних результатів лікування через 3 місяці — до 90,3 % у хворих основної групи порівняно з 78,0 % дівчат із групою порівняння з тривалістю І ОМ до 2 років, а через 1 рік — до 80,0 % порівняно з 73,1 %. Зі збільшенням тривалості ОМ частота відмінних результатів терапії підвищується через 3 місяці до 79,3 % порівняно з 58,9 %, а через 1 рік — до 69,8 % порівняно з 51,4 %.Висновки. Результати дослідження свідчать про доцільність додавання до традиційної негормональної терапії в дівчат­підлітків із І ОМ спіронолактону, метформіну й дієтотерапії, що сприяє підвищенню ефективності лікування. У пацієнток із тривалістю І ОМ до 2 років застосування вдосконаленого комплексу негормональної терапії порівняно із традиційною терапією забезпечує підвищення частоти відмінних результатів лікування через 3 місяці до 90,3 % порівняно з 78,0 % та через 1 рік до 80,0 % порівняно з 73,1 %; а у хворих із тривалістю І ОМ 2 роки і більше — через 3 місяці до 79,3 % порівняно з 58,9 % та через 1 рік до 69,8 % порівняно з 51,4 %.Доведено, що ранній початок лікування підвищує ефективність негормональної терапії., Цель работы — изучить эффективность применения усовершенствованного комплекса негормонального лечения у девочек­подростков с первичной олигоменореей (І ОМ).Материалы и методы. 126 больных возрастом 13—17 лет с I ОМ методом рандомизации распределили на две группы: I — основная (n = 64), в которой пациенты дополнительно получали усовершенствованный комплекс (диетотерапия, спиронолактон по 25 мг 2 раза в сутки в течение 10 дней с двумя повторными курсами (с 16­го дня менструального цикла), метформин по 500 мг 2 раза в сутки в течение 3 месяцев); II – группа сравнения (n = 62), — получали только общепринятую терапию согласно протоколам (приказ МЗ Украины от 15.07.2011 г. № 417) — ультрафонофорез токоферола ацетата на низ живота № 10, фолиевую кислоту по 0,001 мг 3 раза в сутки в течение 14 дней, глутаминовую кислоту по 25 мг 2 раза в сутки в течение 1 месяца, а также гомеопатический препарат «Дисменорм» (Agnus castus, Pulsatilla DЗ, Rosmarini officianlis D2, Apis mellifica DЗ) по 2 таблетки 3 раза в сутки в течение 3 месяцев. Удовлетвори­тельным считали результат лечения, когда у пациентки на фоне проводимой терапии появлялись регулярные менструации и сохранились в течение 1 года, неудовлетворительным — сохранение І ОМ.Результаты и обсуждение. Повышение эффективности лечения больных с І ОМ при использовании усовершенствованного комплекса негормональной терапии обеспечивало повышение частоты положительных результатов лечения через 3 месяца — до 90,3 % у больных основной группы против 78,0 % девушек из группы сравнения с продолжительностью І ОМ до 2 лет, а через 1 год — до 80,0 % против 73,1 % случаев. С увеличением длительности ОМ частота положительных результатов терапии повышалась через 3 месяца до 79,3 % против 58,9 %, а через 1 год — до 69,8 % против 51,4 %.Выводы. Результаты исследования свидетельствуют о целесообразности включения в комплекс традиционной негормональной терапии у девушек­подростков с I ОМ спиронолактона, метформина и диетотерапии, что способствует повышению эффективности лечения. У пациенток с длительностью I ОМ до 2 лет применение усовершенствованного комплекса негормональной терапии по сравнению с использованием традиционной терапии обеспечивает повышение частоты отличных результатов лечения через 3 месяца до 90,3 % против 78,0 % и через 1 год до 80,0 % против 73,1 %; а у больных с длительностью I ОМ 2 года и более — через 3 месяца до 79,3 % против 58,9 % и через 1 год до 69,8 % против 51,4 %.Доказано, что раннее начало лечения повышает эффективность негормональной терапии., Aim — to study the efficacy of improved complex of non­hormonal treatment in adolescent girls with primary oligomenorrhea (OM I).Materials and methods. 126 patients with OM I aged 13—17 y.o. were divided into 2 groups using the randomization method: I — basic (n = 64), additionally received the improved complex (diet, spironolactone 25 mg twice daily for 10 days with two repeated courses (starting from 16 day of menstrual cycle) and metformin 500 mg 2 twice daily for 3 months); II — comparison group (n = 62), received only conventional therapy according to protocol (Order of MoH of Ukraine, №417, 15.07.2011), that included phonophoresis of tocopherol acetate on the lower abdomen № 10, folic acid 0.001 mg 3 times per day for 14 days, glutamic acid 25 mg twice daily for 1 month and homeopathic medicine «Dismenorm» (Agnus castus, Pulsatilla DЗ, Rosmarini officianlis D2, Apis mellifica DЗ) 2 pills 3 times per day for 3 months. The result was considered as satisfactory when on the background of the conducted therapy, regular menses appeared and persisted for 1 year, and unsatisfactory — when OM I had been remained.Results and discussions. The increase of efficacy of OM I treatment with the improved complex of non­hormonal therapy provides the increase of frequency of positive results of treatment after 3 months: 90.3 % of patients from basic group vs 78.0% of girls in comparison group with duration of OM I less than 2 years, and after 1 year — up to 80.0 % vs 73.1 % cases. With increasing of OM I duration the frequency of positive results of the conducted therapy rose after 3 months up to 79.3 % in basic group vs 58.9 % in comparison group, and after 1 year up to 69.8 % vs 51.4 % cases accordingly.Conclusions. Results of the study proved the feasibility of the addition of spironolactone, diet and metformin to traditional non­hormonal therapy in adolescent girls with OM I, which increases the effectiveness of treatment. In patients with duration of OM I less than 2 years the use of the improved complex of non­hormonal therapy compared with conventional therapy provides increased frequency of excellent results after 3 months of treatment: up to 90.3 % vs 78.0 % , and after one year: 80.0 % vs 73 1 %. In patients with OM I duration more than 2 years, after 3 months up to 79.3 % vs 58.9 % and after one year up to 69.8 % vs 51.4 % of cases.It was proved that early treatment increases the efficacy of non­hormonal therapy.

Автоімунний тиреоїдит (АІТ) — це генетично детерміноване хронічне автоімунне захворювання щитоподібної залози (ЩЗ), що характеризується продукцією антитіл до пероксидази, тиреоглобуліну, клінічно виявляється збільшенням ЩЗ і порушенням продукції периферичних тиреоїдних гормонів. АІТ — найчастіша причина набутого гіпотиреозу в дитячому та підлітковому віці. За функціональним станом ЩЗ АІТ може характеризуватися еутиреозом, гіпотиреозом та субклінічним гіпотиреозом. Короткотривала стадія гіпертиреозу, так званого хашитоксикозу, — це особливість перебігу АІТ у дитячому та підлітковому віці. Відомо, що функція ЩЗ тісно пов’язана із системою гіпоталамус — гіпофіз — яєчники, перш за все завдяки наявності загальних центральних механізмів регуляції. ЩЗ і репродуктивна система взаємно впливають одна на одну. Порушення функції ЩЗ можуть стати причиною передчасного або пізнього статевого дозрівання, розладів менструального циклу, ановуляції, неплідності, невиношування вагітності, патології плода. У пубертатний період АІТ може негативно впливати на перебіг пубертату, призводячи до порушень фізичного розвитку, менструальної функції у вигляді олігоменореї, пубертатних кровотеч, аменореї, ановуляції. Було б неправильно оцінювати негативний вплив АІТ лише через порушення функції ЩЗ. Існує думка, що АІТ може бути причиною автоімунного ураження яєчників, формування автоімунного оофориту, який у подальшому може призводити до передчасної яєчникової недостатності. Зв’язок між АІТ і синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ) описаний у багатьох дослідженнях. Дані про наявність антитіл до ЩЗ у жінок із СПКЯ різняться. На жаль, вплив АІТ на формування репродуктивного здоров’я дівчат недостатньо вивчений, чітко не встановлений взаємозв’язок між ступенем порушення функції ЩЗ при АІТ і ступенем порушення становлення репродуктивної функції в дівчат-підлітків, типом порушення менструальної функції, що потребує подальших досліджень. Своєчасне виявлення прихованих форм гіпотиреозу, АІТ, адекватне лікування дисфункції ЩЗ саме в пубертатний період дасть змогу вчасно нормалізувати зміни з боку репродуктивної системи, запобігти формуванню патологічних уражень репродуктивних органів у дівчат, що сприятиме підвищенню репродуктивного здоров’я майбутніх матерів., Аутоиммунный тиреоидит (АИТ) — генетически детерминированное хроническое аутоиммунное заболевание щитовидной железы (ЩЖ), которое характеризуется продукцией антител к пероксидазе, тиреоглобулину, клинически проявляется увеличением ЩЖ и нарушением продукции периферических тиреоидных гормонов. АИТ является наиболее частой причиной приобретенного гипотиреоза в детском и подростковом возрасте. По функциональному состоянию ЩЖ АИТ может характеризоваться эутиреозом, гипотиреозом и субклиническим гипотиреозом. Короткая стадия гипертиреоза, так называемого хашитоксикоза, является особенностью течения АИТ в детском возрасте. Известно, что функция ЩЖ тесно связана с системой гипоталамус — гипофиз — яичники, в первую очередь за счет наличия общих центральных механизмов регуляции. ЩЖ и репродуктивная система взаимно влияют друг на друга. Нарушения функции ЩЖ могут стать причиной преждевременного или позднего полового развития, расстройств менструальной функции, ановуляции, бесплодия, невынашивания беременности, патологии плода. В пубертатный период АИТ может приводить к патологическому течению пубертата, нарушению физического развития, менструальной функции в виде олигоменореи, пубертатных кровотечений, аменореи, ановуляции. Однако было бы неверно судить о негативном влиянии АИТ только по измененной функции ЩЖ. Существует мнение, что АИТ может быть причиной аутоиммунного поражения яичников, формирования аутоиммунного оофорита с последующим развитием преждевременной яичниковой недостаточности. Взаимосвязь между АИТ и синдромом поликистозных яичников (СПКЯ) описана во многих работах. Данные о наличии антител к ЩЖ у женщин с СПКЯ разнятся. К сожалению, влияние АИТ на формирование репродуктивного здоровья девочек изучено недостаточно, четко не установлена связь между степенью нарушений функции ЩЖ при АИТ и степенью нарушения становления репродуктивной функции девочек-подростков, типом нарушения менструальной функции, что требует дальнейших исследований. Своевременное выявление скрытых форм гипотиреоза, АИТ, адекватное лечение дисфункции ЩЖ именно в пубертатный период позволит своевременно нормализовать изменения со стороны репродуктивной системы, предотвратить формирование патологических повреждений репродуктивных органов у девочек, что будет способствовать улучшению репродуктивного здоровья будущих матерей., Autoimmune thyroiditis (AT) — is a genetically determined chronic autoimmune disease of the thyroid gland (TG), which is characterized by the production of the peroxidase and thyroglobulin antibodies, and clinically manifested by an increased TG and dysfunction of production of peripheral thyroid hormones. AT is the most common cause of acquired hypothyroidism in childhood and adolescence periods. Depending on the functional state of the TG, AT can have euthyrosis, hypothyroidism, and subclinical hypothyroidism phase. The short stage of hyperthyroidism is a feature of AT course in childhood and adolescence. It is well known that thyroid function is closely associated with the hypothalamic­-pituitary­-ovarian system, above all, thanks to the common central regulatory mechanisms. Thyroid and reproductive system mutually influence each other. Disorders of the thyroid function can cause precocious or delayed puberty, menstrual disorders, anovulation, infertility, miscarriage or fetal pathology. In the pubertal period, AT may adversely affect the course of puberty, leading to physical development disorders, menstrual dysfunction in the form of oligomenorrhea, puberty bleeding, amenorrhea, and anovulation. It would be wrong to assess the negative impact of AT only because of the dysfunction of the TG. It is believed that AT may be the cause of autoimmune ovary failure, the formation of autoimmune oophoritis that subsequently can lead to the premature ovarian insufficiency. The link between polycystic ovary syndrome (PCOS) and AT has been described in many studies. Data about the presence of thyroid antibodies in women with PCOS are different. Unfortunately, the impact of AT on the formation of the reproductive health in girls is insufficiently studied, the correlation between the degree of thyroid dysfunction in case of AT, the degree of formation of reproductive function of adolescent girls and the type of menstrual dysfunction is not clearly established, that needs further research. Timely detection of hidden forms of hypothyroidism and AT, adequate treatment of thyroid dysfunction in puberty, will allow to normalize changes in the reproductive system promptly and prevent the formation of pathological lesions of the reproductive organs in girls that will enhance the reproductive health of future mothers.

Abnormal uterine bleedings in adolescence include abnormal bleeding at the age of menarche to 18 years, due to disorders of the cyclic production of sex steroid hormones, which leads to a deviation in the normal endometrial development. The frequency of abnormal uterine bleeding in adolescents is up to 38%.The study to examine the efficacy of sublingual form of micronized progesterone (luteina) in the complex treatment and prevention of abnormal uterine bleeding in adolescent girls was performed.The study included 36 patients aged 14 to 18 years with a clinical diagnosis “abnormal uterine bleeding”. Patients were divided into 3 groups. The first group consisted of 12 patients, which was administered for hemostasis combined oral contraceptives during the month followed by luteina intake (from the 5th to the 25th day of the menstrual cycle). The second group included 12 patients who were prescribed combined oral contraceptives during the month followed by luteina from the 16th to 25th days of the menstrual cycle. The third control group included 12 patients treated with combined oral contraceptives for 3 months.Treatment efficacy was assessed by clinical and laboratory disease course on the basis of bleeding changes, normalization of the menstrual cycle, ultrasonic monitoring at 2, 4 and 6 months of follow-up.The study showed that the use of combined oral contraceptives in the treatment of abnormal uterine bleeding in adolescent girls is an effective method. Hormonal hemostasis within 48 hours was achieved in all patients. It was found that the sublingual drug luteina promotes treatment, lead to menstrual cycle normalization and prevent abnormal uterine bleeding recurrence in adolescent girls. Duration of luteina use should be not less than 2 months after hormonal hemostasis. Prolonged scheme of the micronized progesterone use is most optimal (intake for 20 days in the menstrual cycle)., К аномальным маточным кровотечениям в подростковом периоде относят патологические кровотечения в возрасте от менархе до 18 лет, обусловленные нарушением цикличности продукции половых стероидных гормонов, что в свою очередь приводит к отклонению в нормальном развитии эндометрия. Частота аномальных маточных кровотечений у подростков составляет до 38%.Выполнено исследование с целью изучения эффективности применения сублингвальной формы препарата микронизированного прогестерона лютеина в комплексном лечении и профилактике аномальных маточных кровотечений у девушек-подростков.Под наблюдением находились 36 пациенток в возрасте от 14 до 18 лет с клиническим диагнозом «аномальные маточные кровотечения». Пациентки были разделены на 3 группы. Первую группу составили 12 пациенток, которым с целью гемостаза назначали в течение месяца комбинированные оральные контрацептивы с последующим пролонгированным приемом (с 5-го до 25-го дня менструального цикла) препарата лютеина. Вторую группу составили 12 пациенток, которым назначали в течение месяца комбинированные оральные контрацептивы с последующим применением лютеины с 16-го по 25-й дни менструального цикла. В третью группу (группа сравнения) вошли 12 больных, получавших комбинированные оральные контрацептивы в течение 3 месяцев.Эффективность лечения оценивали по клинико-лабораторному течению заболевания на основе изменения динамики интенсивности кровотечения, нормализации менструального цикла, ультразвукового мониторинга внутренних половых органов на 2, 4 и 6 месяцах наблюдения.Результаты исследования показали, что применение комбинированных оральных контрацептивов в лечении аномальных маточных кровотечений у девушек-подростков является эффективным методом. Гормональный гемостаз в течение 48 часов был достигнут у всех пациенток. Установлено, что сублингвальный прием препарата лютеина способствует лечению, нормализации менструального цикла и профилактике рецидивов при аномальных маточных кровотечениях у девочек-подростков. Продолжительность применения лютеины должна составлять не меньше 2 месяцев после достижения гормонального гемостаза. Пролонгированная схема применения микронизированного прогестерона является наиболее оптимальной (прием в течение 20 дней в менструальном цикле)., До аномальних маткових кровотеч у підлітковому періоді відносять патологічні кровотечі у віці від менархе до 18 років, які зумовлені порушенням циклічності продукції статевих стероїдних гормонів, що в свою чергу призводить до відхилення в нормальному розвитку ендометрія. Частота аномальних маткових кровотеч у підлітків складає до 38%.Виконано дослідження з метою вивчення ефективності застосування сублінгвальної форми препарату мікронізованого прогестерону лютеіна в комплексному лікуванні та профілактиці аномальних маткових кровотеч у дівчат-підлітків.Під спостереженням перебували 36 пацієнток віком від 14 до 18 років з клінічним діагнозом «аномальні маткові кровотечі». Пацієнтки були розділені на 3 групи. Першу групу склали 12 пацієнток, яким з метою гемостазу призначали протягом місяця комбіновані оральні контрацептиви з наступним пролонгованим прийомом (від 5-го до 25-го дня менструального циклу) препарату лютеіна. Другу групу склали 12 пацієнток, яким призначали протягом місяця комбіновані оральні контрацептиви з наступним застосуванням лютеіни від 16-го до 25-го дня менструального циклу. До третьої групи (група порівняння) увійшли 12 хворих, які отримували комбіновані оральні контрацептиви протягом 3 місяців.Ефективність лікування оцінювали за клініко-лабораторним перебігом захворювання на основі зміни динаміки інтенсивності кровотечі, нормалізації менструального циклу, ультразвукового моніторингу внутрішніх статевих органів на 2, 4 та 6 місяцях спостереження.Результати дослідження показали, що застосування комбінованих оральних контрацептивів у лікуванні аномальних маткових кровотеч у дівчат-підлітків є ефективним методом. Гормонального гемостазу протягом 48 годин було досягнуто у всіх пацієнток. Встановлено, що сублінгвальний шлях введення препарату лютеіна сприяє лікуванню, нормалізації менструального циклу та профілактиці рецидивів при аномальних маткових кровотечах у дівчат-підлітків. Тривалість застосування лютеіни має становити не менше 2 місяців після досягнення гормонального гемостазу. Оптимальною є пролонгована схема застосування мікронізованого прогестерону (прийом протягом 20 днів в менструальному циклі).

Reproductive health is a reflection of health during childhood, and crucial during adolescence and adulthood, sets the stage for health beyond the reproductive years for women and affects the health of the next generation.Many different types of educational programs, based on local peculiarities have been shown to positively affect reproductive health outcomes. Thus we decided to analyze the “Questionnaire adolescents 15–18 years” of 532 girls from the database of Ukrainian longitudinal study “Family and Children of Ukraine” using parameters that characterize main social factors of influence on formation of life style habits at adolescent girls.Among the surveyed adolescent girls fairly high amount does not demonstrate a high level of awareness in the issues of reproductive health, sexual development and sexual relationships. Evident link between the level of communication with adolescents and parents and level of knowledge on reproductive health issues at this group of girls was found – the girls that point on the family communication deficits had given less informative answer on questions concerning the development of the reproductive and sexual relations, and more often choose as information source on this topic unreliable and badly controlled sources – friends, the media and the Internet. However, among adolescents who are satisfied with the level of communication with their parents (vast majority – 97%), the percentage of badly informed is also noticeable.Parameters that are considered as risk factors for social anamnesis – property status, education level of parents, family housing – don’t have a real impact on the deficit in family communication and adolescent’s awareness.However, it is worth noting that 56% of girls didn't receive information about reproductive and sexual development from specialists – health workers, psychologists and teachers, but their level of knowledge doesn’t significantly differs from those who got such information from experts.We can conclude that existing educational programs are not sufficiently effective, and the means provided for existing programs do not provide adequate coverage of adolescents., Репродуктивне здоров'я сучасної жінки – це відображення стану її здоров'я в дитинстві і в підлітковому віці, що, крім іншого, впливає на здоров'я майбутніх поколінь. Існує багато різних освітніх програм, розроблених на основі регіональних особливостей, які показали позитивні результати в репродуктивних наслідках. Ми проаналізували «Опитувальник підлітків 15–18 років», який заповнили 532 дівчини з бази даних українського поздовжнього дослідження «Сім'я і діти України», використовуючи параметри, що характеризують основні соціальні фактори впливу на формування звичок і способу життя в дівчаток-підлітків.Досить велика кількість обстежених дівчаток-підлітків не продемонстрували високий рівень поінформованості в питаннях репродуктивного здоров'я, статевого розвитку і сексуальних відносин. Нами виявлений очевидний зв'язок між рівнем комунікації підлітків з батьками та рівнем знань щодо питань репродуктивного здоров'я. Так, дівчата, які вказують на дефіцит сімейного зв'язку, дали менш інформативну відповідь на питання, що стосуються розвитку репродуктивної системи і сексуальних відносин. При цьому вони частіше вибирають як джерела інформації з цієї теми ненадійні і погано контрольовані джерела – друзів, засоби масової інформації та інтернет. Із усім тим, серед підлітків, які задоволені рівнем спілкування зі своїми батьками (переважна більшість – 97%), відсоток погано інформованих є також високим.Параметри, які вважаються факторами ризику для соціального анамнезу – фінансове становище, рівень освіти батьків, сімейне житло – не справляли істотного впливу на дефіцит сімейного спілкування та поінформованість підлітка.Окрім того, варто відзначити, що 56% дівчат зовсім не отримують інформацію про репродуктивний і сексуальний розвиток від фахівців – медичних працівників, психологів і педагогів, але їхній рівень знань незначно відрізняється від дівчат, які отримали таку інформацію від експертів.Ми можемо зробити висновок, що існуючі освітні програми не є достатньо ефективними, і засоби, передбачені для існуючих програм, не забезпечують адекватного охоплення дівчаток підліткового віку., Репродуктивное здоровье современной женщины – это отражение состояния ее здоровья в детстве и в подростковом возрасте, что, помимо прочего, влияет на здоровье будущих поколений. Существует много различных образовательных программ, разработанных на основе региональных особенностей, которые показали положительные результаты в репродуктивных исходах. Мы проанализировали «Вопросник подростков 15–18 лет», который заполнили 532 девушки из базы данных украинского продольного исследования «Семья и дети Украины», используя параметры, характеризующие основные социальные факторы влияния на формирование привычек и образа жизни у девочек-подростков.Довольно большое количество обследованных девочек-подростков не продемонстрировали высокий уровень осведомленности в вопросах репродуктивного здоровья, полового развития и сексуальних отношений. Нами выявлена очевидная связь между уровнем коммуникации подростков с родителями и уровнем знаний по вопросам репродуктивного здоровья. Так, девушки, которые указывают на дефіцит семейной связи, дали менее информативный ответ на вопросы, касающиеся развития репродуктивной системы и сексуальных отношений. При этом они чаще выбирают в качестве источника информации по этой теме ненадежные и плохо контролируемые источники – друзей, средства массовой информации и интернет. Тем не менее, среди подростков, которые удовлетворены уровнем общения со своими родителями (подавляющее большинство – 97%), процент плохо информированных является также высоким.Параметры, которые считаются факторами риска для социального анамнеза – финансовое положение, уровень образования родителей, семейное жилье – не оказывали существенного влияния на дефіцит семейного общения и осведомленность подростка.Кроме того, стоит отметить, что 56% девушек вовсе не получают информацию о репродуктивном и сексуальном развитии от специалистов – медицинских работников, психологов и педагогов, но их уровень знаний незначительно отличается от девушек, получивших такую информацию от экспертов.Мы можем сделать вывод, что существующие образовательные программы не являются достаточно эффективными, и средства, предусмотренные для существующих программ, не обеспечивают адекватного охвата девочек подросткового возраста.

To study the frequency of problems related to menstruation in adolescent girls in urban region of Ukraine. Study includes 532 adolescent girls in the age group 15–17 years who had had menarche for at least one year at the time of study.It was detected that almost 20% of girls have irregular menstruation. Dysmenorrhea occurs in almost 62% of cases, harmonious development at age 15–17 years had less than 50% of girls.So general practitioners, pediatricians, adolescent gynecologists should be more active in diagnosis of dysmenorrhea at adolescence girl. One of the main preventive measures for adolescence girl’s management of dysmenorrhea is lifestyle modification, smoking cessation and exercises., Выполненное исследование изучало частоту проблем, связанных с менструацией, у проживающих в городских регионах Украины девушек-подростков. В исследование вошли 532 девочки-подростка в возрасте 15–17 лет, у которых были менструации в течение как минимум одного года до момента включения в исследование.Обнаружено, что почти 20% девушек имеют нерегулярные менструации. Дисменорея встречалась в почти 62% случаев, гармоничное развитие в возрасте 15–17 лет наблюдалось менее чем у 50% девочек.В связи с этим отмечено, что врачи общей практики, педиатры, подростковые гинекологи должны быть более активны в диагностике дисменореи у девочек-подростков. Одними из основных профилактических мер подростковой дисменореи являются изменение образа жизни, отказ от курения и физическая активность., Виконане дослідження вивчало частоту пов'язаних із менструацією проблем у дівчат-підлітків, які проживають у міських регіонах України. У дослідження увійшли 532 дівчинки-підлітка віком 15–17 років, у яких були менструації протягом щонайменше одного року до моменту включення в дослідження.Виявлено, що близько 20% дівчат мають нерегулярні менструації. Дисменорея зустрічалася у майже 62% випадків, гармонійний розвиток у віці 15–17 років спостерігався менш ніж у 50% дівчаток.У зв'язку з цим відзначено, що лікарі загальної практики, педіатри, підліткові гінекологи повинні бути активнішими в діагностиці дисменореї у дівчаток-підлітків. Одними з основних профілактичних заходів підліткової дисменореї є зміна способу життя, відмова від паління і фізична активність.

Relapse of vulvar adhesions in girls aged 2–8 years according to official statistics is up to 11.6–14%, but in real life the percentage of recurrence is much higher and get up to 40% in 3 of the month and 25% in 6 month after treatment.High frequency of adhesions in girls up to 8 years, not fully established the etiological factors in their development, as well as contradictory opinions about the diagnostic and therapeutic approaches to the management of girls with adhesive process of vulva determine the importance of this problem.In the present study was evaluate the effectiveness of the complex treatment of recurrent adhesions of the labia minora at children, which included counseling mothers about the rules on intimate hygiene and healthy way of life and the use of a liquid soap saugella poligyn for the prevention of recurrent adhesions.Group I include 145 girls with recurrent adhesions of the labia minora, mothers who were consulted on the rules of personal hygiene and got recommendations to use for intimate hygiene saugella poligyn for 6 months after a standard topical therapy. II group include 145 girls with recurrent adhesions of the labia minora, whose mothers used any product in the usual mode after a standard topical therapy.It was found that the incidence of recurrence of the vulva adhesive in the first group amounted to 3.44% in 3 months after treatment and 4.82% in 6 months. In the second group recurrence of adhesions occurred in 40.68% of patients in 3 months and in 6 months in 32.41% of cases.The study result showed that recurrent labial adhesions may be reduced by compliance of the rules of intimate hygiene and regular usage of product for personal hygiene such as saugella poligyn. The great number of mothers need on information about healthy life style and intimate hygiene of their girls.The follow up of girl after treatment should be prolonged for at least for 1 year with regular check-ups (1 time in 3 months) with constant supervision of compliance of the intimate hygiene recommendations., Рецидиви спайок статевих губ у дівчаток віком 2–8 років, за офіційною статистикою, складають до 11,6–14%, однак у реальному житті їх частота є вищою – до 40% через 3 місяці та 25% через 6 місяців після лікування.Висока частота синехій статевих губ у дівчаток до 8 років, не повністю встановлені етіологічні фактори їхнього розвитку, а також суперечні діагностичні і терапевтичні підходи до тактики ведення таких пацієнток визначають важливість даної проблеми.У поданому дослідженні була вивчена ефективність комплексного лікування рецидивуючих синехій статевих губ у дівчаток, яке включало консультування матерів щодо правил інтимної гігієни і здорового способу життя та використання рідкого мила саугелла поліджин для профілактики рецидивів.До групи I увійшло 145 дівчат із рецидивуючими синехіями статевих губ, матері яких були проконсультовані щодо правил особистої гігієни та отримали рекомендації використовувати для інтимної гігієни рідке мило саугелла поліджин упродовж 6 місяців після стандартного місцевого лікування. До групи II увійшли 145 дівчат із рецидивуючими синехіями статевих губ, які використовували будь-які засоби особистої гігієни після стандартної терапії.Було встановлено, що частота рецидивів синехій статевих губ у першій групі склала 3,44% через 3 місяці після лікування і 4,82% через 6 місяців. У другій групі рецидиви спостерігалися в 40,68% хворих через 3 місяці та в 32,41% випадків через 6 місяців.Результати дослідження показали, що частота рецидивів синехій статевих губ може бути зменшена шляхом дотримання правил інтимної гігієни і регулярного використання засобів особистої гігієни, таких як саугелла поліджин. При цьому значна кількість матерів потребує інформування щодо здорового способу життя та інтимної гігієни їхніх дочок.Період спостереження за пацієнтками після лікування слід продовжити щонайменше на 1 рік із регулярним оглядом (1 раз на 3 місяці) і постійним контролем за дотриманням рекомендацій щодо інтимної гігієни., Рецидивы спаек половых губ у девочек в возрасте 2–8 лет, по официальной статистике, составляют до 11,6–14%, но в реальной жизни их частота выше – до 40% через 3 месяца и 25% через 6 месяцев после лечения.Высокая частота синехий половых губ у девочек до 8 лет, не полностью установленные этиологические факторы их развития, а также противоречивые диагностические и терапевтические подходы к тактике ведения таких пациенток определяют важность данной проблемы.В представленном исследовании была изучена эффективность комплексного лечения рецидивирующих синехий половых губ у девочек, которое включало консультирование матерей о правилах интимной гигиены и здорового образа жизни и использование жидкого мыла саугелла полиджин для профилактики рецидивов.В группу I вошло 145 девушек с рецидивирующими синехиями половых губ, матери которых были проконсультированы о правилах личной гигиены и получили рекомендации использовать для интимной гигиены жидкое мыло саугелла полиджин в течение 6 месяцев после стандартного местного лечения. В группу II вошли 145 девушек с рецидивирующими синехиями половых губ, которые применяли любые средства личной гигиены после стандартной терапии.Было установлено, что частота рецидивов синехий половых губ в первой группе составила 3,44% через 3 месяца после лечения и 4,82% через 6 месяцев. Во второй группе рецидивы наблюдались у 40,68% больных через 3 месяца и в 32,41% случаев через 6 месяцев.Результаты исследования показали, что частота рецидивов синехий половых губ может быть уменьшена путем соблюдения правил интимной гигиены и регулярного использования средств личной гигиены, таких как саугелла полиджин. При этом значительное количество матерей нуждаются в информировании о здоровом образе жизни и интимной гигиены их дочерей.Период наблюдения за пациентками после лечения следует продлить как минимум на 1 год с регулярным осмотром (1 раз в 3 месяца) и постоянным контролем за соблюдением рекомендаций относительно интимной гигиены.

Perinatal histories of 172 adolescent girls aged 13–17 years with secondary amenorrhea (SA) and 102 age-matched girls with regular menstrual cycle (comparison group), and reproductive status of their mothers have been studied. It has been found that the most unfavorable factor affecting the formation of SA in adolescent girls is the late menarche in their mothers. It is found that the probability of SA in girls born from the mothers with late menarche right after menarche or after previous menstrual disorders is 16-fold increased. Ir is determined that particularly unfavorable factor, 3-fold increasing the risk of the transformation of olygomenorrhea or pubertal uterine bleeding into SA, is the low birth weight registered in the patient’s history., Изучен перинатальный анамнез 172 девочек-подростков 13–17 лет со вторичной аменореей (ВА) и 102 девочек того же возраста с регулярным менструальным циклом (группа сравнения) и состояние репродуктивной системы их матерей. Показано, что наиболее неблагоприятным фактором, влияющим на возникновение вторичной аменореи у девочек-подростков, является наличие позднего менархе у матери. Определено, что вероятность возникновения ВА у девочек, рожденных матерями с поздним менархе, сразу после менархе или после предшествующих нарушений менструальной функции увеличивается в 16 раз. Установлено, что особо неблагоприятным фактором, повышающим в три раза вероятность перехода во вторичную аменорею олигоменореи или пубертатного маточного кровотечения, можно считать наличие в анамнезе больной низкой массы тела при рождении., Вивчено перинатальний анамнез 172 дівчат-підлітків 13–17 років із вторинною аменореєю (ВА) і 102 дівчат того ж віку з регулярним менструальним циклом (група порівняння) і стан репродуктивної системи їх матерів. Показано, що найбільш несприятливим фактором, що впливає на виникнення вторинної аменореї в дівчат-підлітків, є наявність пізнього менархе в матері. Визначено, що ймовірність виникнення ВА в дівчаток, народжених матерями з пізнім менархе, відразу після менархе або після попередніх порушень менструальної функції збільшується в 16 разів. Встановлено, що особливо несприятливим чинником, що підвищує в три рази ймовірність переходу у вторинну аменорею олігоменореї або пубертатної маткової кровотечі, можна вважати наявність в анамнезі хворої низької маси тіла при народженні.

An estimation of the results of nonhormonal treatment of adolescent girls with secondary amenorrhea (SA) has been carried out a year after the treatment had started; a high treatment efficiency has been demonstrated. It has been established that patients with a steady independent regular menstrual cycle (RMC) have shown a rarer frequency of SA with menarche, SA accompanied by other menstrual abnormalities and menstrual irregularities in their mothers, as compared to girls with nonhormonal-therapy-dependent RMC. They also manifested a moderate decrease in estrogenic saturation of the organism according to a colpocytological investigation data, moderate uterine hypoplasia, a multifollicular ovarian structure according to ultrasonographic investigation data, hyperinsulinemia or a decrease in the leptin level, and, more rarely - a decreased LH serum level., Проведена оценка результатов негормонального лечения девочек-подростков с вторичной аменореей (ВА) через год после начала лечения и показана его высокая эффективность. Установлено, что у больных с установившимся самостоятельным регулярным менструальным циклом (РМЦ) по сравнению с девочками, РМЦ у которых имел место только при применении негормональной терапии, реже наблюдались ВА с менархе или после других нарушений менструального цикла (НМЦ) и наличие НМЦ у их матерей. Также у них чаще регистрировались умеренное снижение эстрогенной насыщенности организма по данным кольпоцитологического исследования, наличие умеренной гипоплазии матки, мультифолликулярной структуры яичников по данным УЗИ, гиперинсулинемия или снижение уровня лептина, и реже – низкая концентрация ЛГ в сыворотке крови., Проведена оцінка результатів негормонального лікування дівчат-підлітків із вторинною аменореєю (ВА) через рік після початку лікування і показана його висока ефективність. Встановлено, що у хворих із самостійним регулярним менструальним циклом (РМЦ) порівняно з дівчатами, РМЦ у яких мав місце тільки при застосуванні негормональної терапії, рідше спостерігалися ВА з менархе або після інших порушень менструального циклу (ПМЦ) і наявність ПМЦ у їх матерів. Також у них частіше реєструвалися помірне зниження естрогенної насиченості організму за даними кольпоцитологічного дослідження, наявність помірної гіпоплазії матки, мультифолікулярної структури яєчників, за даними УЗД, гіперінсулінемія або зниження рівня лептину, і рідше – низька концентрація ЛГ у сироватці крові.