Search

Досліджено вплив воєнного чинника за умов повномасштабної агресії РФ на інфраструктуру та природне середовище регіонів України з метою визначення пріоритетних шляхів їх відбудови та відтворення. Проаналізовано збитки постраждалих у результаті воєнних дій галузей соціального та продуктивного секторів, транспортної інфраструктури, енергетики та житлово-комунального господарства, фінансового сектору та їх локалізацію за адміністративними областями. Розглянуто негативний вплив воєнного чинника і висвітлено фінансову оцінку завданої шкоди таким компонентам довкілля, як повітря, водні ресурси, ґрунтовий покрив, природно-заповідний фонд, ліси. Проведено районування території України за наслідками воєнних дій у результаті повномасштабної агресії РФ за такими критеріями: величина негативного впливу на інфраструктуру та основні компоненти природного середовища; можливість їх безпечної відбудови та відновлення; тривалість окупації тимчасово захоплених територій; інтенсивність бойових дій та обсяг воєнного впливу на господарство і природне середовище, що відбуваються нині. На основі аналізу показників, що характеризують стан інфраструктури та природного середовища, за вказаними критеріями виділено п’ять макрорегіонів, два з яких уже зараз мають переваги щодо відновлення необхідних об’єктів для життєзабезпечення населення та допомоги ЗСУ. Запропоновано створення для звільнених від російських окупантів територій, що мають необхідні природні умови комплексної програми з розширеного відтворення червонокнижних видів флори і фауни нашої країни, збереження біорізноманіття, а також доцільність дотримання під час відбудови зруйнованої війною інфраструктури природоохоронного принципу, який дасть змогу зберегти наше унікальне довкілля.

Research into the dynamics of the development of European integration processes over the past few years shows that Ukraine has become an active participant in them, and one of the leading roles is played by the presence of common borders with countries that are already EU members. Despite the fact that today the social and economic conditions in the state are extremely difficult, which is caused by Russian military aggression, among the effective directions for solving common development problems and strengthening mutually beneficial ties between neighboring countries is international territorial cooperation at the regional level, local, as well as at the level of individual institutions and public organizations. Such cooperation, in most cases, takes the form of joint international projects involving international technical assistance. The study examines the issue of implementing the EU cohesion policy at different levels of the classification of the territorial division of countries for statistics (NUTS). To date, EU cohesion policy has supported significant improvements in infrastructure, strengthened innovation and capacity building, human capital, public services. A wide range of projects funded through cohesion policy, from health to transport and energy, aim not only at long-term and sustainable growth in less developed regions, but also contribute to sustainable development at the level of EU Member States. At the same time, the issues of implementing effective forms of interregional and cross-border cooperation of Ukraine with the countries of the European Union were revealed, the state of implementation of joint grant projects within the framework of the Interreg programs was analyzed using the example of cooperation between the Transcarpathian region and communities and municipalities of the Republic of Poland. At the same time, the current problematic issues that hinder the increase in the effectiveness of cross-border cooperation at the local level were analyzed in detail, in particular in the context of institutional and resource support, regulatory and informational. Based on the results of the study, the main promising directions for the further development of interterritorial cooperation in Ukraine were outlined and it was established that such cooperation at the local level is a basic element for building international territorial cooperation on its basis. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The analysis of communities in the country indicates problems with development on a resource, organizational, economic and management basis. In order to increase the stability of the economy and the social sphere, to ensure the development of communities, an adequate policy is necessary. In such conditions, one of the tools for solving regional problems is a project approach, because goal-orientedness and the art of directing activity towards its achievement are some of the characteristics of this management. Therefore, a project approach to the formation of tools for monitoring and controlling the socio-economic development of the region is proposed, as it is a management technology aimed at organizing and managing a large number of works performed by a large number of specialists to create a product. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The article examines the socio-economic characteristics of the modern paradigm of urban transport system management. It has been established that, under current wartime conditions, there is a decline in social standards for passenger transport quality, necessitating the modernization of urban transport infrastructure, improvement in service quality, the creation of legally established conditions to attract domestic and foreign investment in transport infrastructure projects, and the formation of an adaptive management system capable of applying modern methods and strategies to respond to external changes. The article highlights that the urban transport system (UTS) is crucial for the economy of the country and its regions. It stresses the urgent need for large-scale, long-term investment programs to modernize urban transport and infrastructure, as well as initiatives to “green” the system to minimize environmental impact and maintain competitiveness. Developing an effective urban transport system is identified as a critical issue for regional development, given that while quality is the top priority, cost remains a significant factor, and Ukraine significantly lags behind economically developed countries in terms of transport service levels. The socio-economic characteristics of urban transport system management are described as a set of scientifically based principles, tasks, and targeted actions by the state, public organizations, and individual citizens that facilitate the interaction of society, business, and government. This collaboration aims to address social, economic, environmental, and technological issues while identifying trends in the development of Ukraine’s transport system. The article concludes that, in the context of military aggression by the Russian Federation and rapid changes in the external environment, the development of urban transport systems requires comprehensive projects and programs for transport and infrastructure modernization. This includes forming a “new” management system, promoting environmentally sustainable transport activities, securing government and business support, raising awareness among foreign partners of urban transport’s social significance, and enhancing society’s role in achieving social and environmental objectives. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Наслідки нормалізації відносин між Саудівською Аравією та Іраном стратегічно важливі для конфігурації конфлікту в нашій країні, тому варто спостерігати та аналізувати розвиток подій у Перській затоці, зокрема заглибившись у їхні першопричини. Мета статті – проаналізувати основні причини конфронтації між Іраном та Саудівською Аравією на тлі подій у Перській затоці. Методологія дослідження ґрунтується на міждисциплінарній інклюзії методів і підходів, залучених із науки міжнародних відносин, історії, політології. Використано елементи системного і контекстуального аналізу, загальнонаукові методи аналізу, синтезу, узагальнення. Зроблено висновок, що у другій половині XX століття відносини між Саудівською Аравією та Іраном, які й так перебували в нестійкому стані, перейшли у стадію різкого загострення та набули вигляду безпосереднього протистояння в усіх напрямах – економічних, дипломатичних, політичних, релігійних та ін. Особливе загострення у відносинах між країнами розпочалося з моменту захоплення влади в Ірані шиїтськими ісламістами у 1979 р. Також іранський політичний шиїзм був спрямований у бік експансії та охоплення своєю ідеологією інших країн, зокрема із сунітським населенням. До основних аспектів напружених відносин між Іраном і Саудівською Аравією можна віднести: релігійні розбіжності, політичні та ідеологічні протиріччя, боротьбу за вплив у регіоні та мусульманському світі, геополітичне суперництво, економічні фактори, зокрема нафтові питання, дипломатичні інциденти та вбивства активістів, конфлікти через посередників, підтримку різних політичних сил. Також Саудівська Аравія провела низку заходів проти Ірану: ініціювала створення Ради співробітництва арабських держав Перської затоки, уклала двосторонні угоди про співробітництво з Бахрейном, ОАЕ, Катаром та Оманом, зблизилася зі США тощо. Загалом небезпечний і непередбачуваний розкол між країнами впливає не лише на його основних учасників, а й на геополітику, економічну стабільність і війни, зокрема громадянські, у близькосхідному регіоні.

Дослідження динаміки розвитку європей­ських інтеграційних процесів протягом крайніх років свідчать про те, що Україна стала їх ак­тивним учасником, і при цьому одну із провід­них ролей відіграє наявність спільних кордонів із країнами, які вже є членами ЄС. Попри те, що сьогодні соціальні та економічні умови в держа­ві є надзвичайно складними, що спричинено ро­сійською військовою агресією, серед ефектив­них напрямків вирішення спільних проблем роз­витку та зміцнення взаємовигідних зв’язків між сусідніми країнами є міжнародна територіальна співпраця на регіональному рівні, місцевому, а також на рівні окремих інституцій і громадських організацій. Така співпраця, у більшості випад­ків, набуває форми спільних міжнародних проєктів із залученням міжнародної технічної допо­моги. У рамках дослідження опрацьовано питання реалізації політики згуртованості ЄС за різни­ми рівнями класифікації територіального поділу країн для статистики (NUTS). На сучасному ета­пі політика згуртованості ЄС підтримала значні покращення інфраструктури, зміцнила інновації та розвиток потенціалу, людський капітал, дер­жавні послуги. Безліч проектів, що фінансують­ся за допомогою політики згуртованості, почи­наючивід охорони здоров’я до транспорту та енергетики, спрямовані не тільки на тривале і стабільне зростання в менш розвинених регіо­нах, але і сприяють сталому розвитку на рівні країн-членів ЄС. Водночас розкрито проблематику впрова­дження ефективних форм міжрегіонального і транскордонного співробітництва України з кра­їнами Європейського Союзу, проаналізовано стан реалізації спільних грантових проєктів в рамках програм Interreg на прикладі співпраці Закарпатської області з громадами та муніци­палітетами Республіки Польща. При цьому, де­тально проаналізовано актуальні проблемні пи­тання, котрі перешкоджають підвищенню ефек­тивності транскордонної співпраці на місцевому рівні, зокрема у контексті інституційного та ре­сурсного забезпечення, нормативно-правового та інформаційного. За підсумками проведеного дослідження окреслено основні перспективні напрямки подальшого розвитку міжтериторіального співробітництва в Україні та встановлено, що таке співробітництво на місцевому рівні є ба­зовим елементом для побудови на його основі міжнародного територіального співробітництва.

The purpose of the article is to comprehensively investigate the materials of the informational and communicative content of the Internet site and Facebook page of the Vinnytsia Regional Centre of Folk Art and to reveal the essential aspects of the use of social networks in the conditions of a full-scale invasion as an effective tool for the presentation and popularisation of the intangible cultural heritage of Vinnytsia as a region of Central Ukraine. The research methodology consists of general scientific and specific cultural approaches, principles and methods of scientific knowledge. The systemic-structural approach was applied to the study of the organisational and methodological activities of the Vinnytsia Regional Centre of Folk Art, aimed at popularising the intangible cultural heritage of the region. The internal connections and interaction of various components of the cultural and educational activity of the Centre for Cultural and Educational Activities, aimed at the presentation and popularisation of intangible cultural heritage in the conditions of a full-scale invasion, are revealed by the results of monitoring the materials of the Internet pages of the Centre (the Internet site and Facebook pages). Formal and comparative methods were used to analyse the institutional features of work in the Vinnytsia region as a region of Central Ukraine. The method of content analysis was used to generalise the publications of the Internet site and the information of the Facebook page of the Vinnytsia Regional Centre of Folk Art, dedicated to the intangible cultural heritage of Vinnytsia, contributed to the objective determination of the main thematic trends related to the investigated problem. The scientific novelty consists in substantiating, revealing and proving the effectiveness of the use of social networks as a really effective tool for expanding the role of regional centres of folk creativity in the presentation and popularisation of the intangible cultural heritage of Vinnytsia in the information field, in particular in the conditions of a full-scale invasion. On the basis of a practical study of the materials of the informational and communicative content of the Internet site and Facebook page of the Vinnytsia Regional Centre of Folk Art, the traditional culture of Vinnytsia, which contains a preserved living folk artistic culture with a classical / traditional folklore paradigm. The interaction of the Vinnytsia regional centre of folk creativity with institutions, cultural institutions and the external environment in the matter of preservation and popularisation of the intangible cultural heritage of Vinnytsia region was revealed. Conclusions. Summarising the positive experience on the materials of the information and communication content of the Vinnytsia Regional Centre of Folk Art (website and Facebook page) demonstrated concrete achievements in the presentation, popularisation and preservation of the intangible cultural heritage of Vinnytsia in the conditions of a full-scale invasion. It is argued that the digital representation of the content of the intangible cultural heritage of the regions of Ukraine, in particular Central Ukraine, in social networks is a really effective tool for popularising the intangible cultural heritage in the information field. It is concluded that the traditional culture of Vinnytsia contains a preserved living folk artistic culture with a classical / traditional folklore paradigm. It was noted that the employees of centres of folk creativity need to have the skills to work in the spheres of SEO and SMM, which requires constant improvement of professional qualifications and stimulation of scientific and creative approaches in this direction and is a continuously relevant requirement of the time. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The aim of the article is to provide theoretical and practical substantiation of the problems of efficiency of innovation and investment development of the country’s energy complex in conditions of instability. According to the results of the study, it was found that the energy sector plays a key role in the development of the national and global economy, while the growing dependence of industry, agriculture, transport and the population on energy is the result of society’s desire to improve the quality of socioeconomic standard of living. The increase in energy consumption due to the active development of scientific and technological progress and the expansion of its use require the sustainable development and functioning of the country’s energy sector. The sustainable development of the country’s energy sector affects energy security, the environment, the health and lifestyle of the population, socioeconomic relations, etc. Therefore, studying the active development of innovation and investment activities in the energy complex of the country is relevant in the modern realities of today. Active innovation and investment development of the country’s energy complex consists in large-scale strategic planning, regulation, stimulation of innovation and investment, as well as preservation of the interests of consumers and the State as a whole. The essence of active innovation and investment development of the country’s energy complex is not solely taking the role of a regulator, but also being an active participant in the process of modernization and transformation of the energy sector on a global scale. In the turbulent conditions of economic transformation, it is also necessary to form a scientific substantiation of the patterns of development of regional innovation systems. Also to develop appropriate institutional mechanisms for their improvement on the basis of generalization and integration of current foreign experience, comparative analysis of the formation of modern models, taking into account the peculiarities of innovation and investment processes in a particular region. The development of institutional mechanisms for improving and stimulating the investment and innovation development of the country’s energy complex should be based on the regulatory framework for intensifying the generation of innovations, the development and implementation of innovative projects and attracting investments for their implementation. With the help of effective institutional mechanisms, it is possible to ensure the production of advanced technologies, and, consequently, access to financial resources for economic entities. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

У статті досліджено питання стратегічного планування в Україні на державному та місцевому рівнях, виявлено наявні проблеми в умовах тривалої зовнішньої загрози. Здійснено аналіз стратегічних документів, що визначають вектор державної регіональної політики на довгостроковий період. Акцентовано, що Державна стратегія регіонального розвитку є головним інструментом державної регіональної політики України. Окрему увагу сфокусовано на проблемах узгодження планувальних документів з метою досягнення гнучкості при реалізації на регіональному та місцевому рівнях. Запропоновано авторське бачення щодо оптимізації планувальних документів та усунення дублювання. Досліджено проблеми розробки та впровадження короткотермінових програм економічного і соціального розвитку на регіональному та місцевому рівнях. Виявлено існуючі проблеми державного регулювання у питанні синхронізації стратегічного та бюджетного планування. Сформульовано авторську модель узгодження стратегії розвитку, плану заходів з її реалізації та місцевого бюджету. За результатами дослідження підкреслено необхідність перегляду доцільності розробки та впровадження ряду планувальних документів.

У статті відображені теоретико-методичні підходи до еволюції феномену соціально-трудового потенціалу. Проведено контент-аналіз та визначено найважливіші аспекти розвитку соціально-трудового потенціалу регіону. Досліджено проблеми збереження соціально-трудового потенціалу Кіровоградської області в умовах загроз і посилення міграційної мобільності молоді. Проаналізовано головні чинники, що впливають на розвиток цього потенціалу, зокрема демографічну ситуацію, професійну підготовку кадрів, внутрішню та зовнішню міграцію, а також економічні умови. Виявлено вплив війни на загострення проблем соціально-трудового потенціалу, зокрема дефіциту кваліфікованих кадрів та міграції молоді. Окреслено напрями розвитку ключових галузей економіки, освітніх програм та стимулювання підприємницької діяльності для зменшення залежності від імпорту кадрів. Запропоновано заходи для збереження кваліфікованих кадрів та забезпечення збалансованого розвитку регіону. Отримані результати дослідження дозволяють місцевим органам влади ураховувати демографічну ситуацію, професійні навички населення та міграційні виклики при формуванні комплексної стратегії збереження і розвитку соціально-трудового потенціалу регіону.

У статті розглянуто специфіку підходів до стратегічного планування розвитку економічного простору регіонів України в умовах нестабільності, що є ключовим аспектом забезпечення стійкого функціонування регіональних економічних систем. Визначено, що нестабільність, викликана війною та пов’язаною з нею економічною кризою, створює серйозні загрози для реалізації регіональних економічних стратегій. Доведено необхідність інтеграції інструментів стратегічного планування, спрямованих на підвищення адаптивності регіональних економік, ефективне використання ресурсів та оптимізацію інвестиційних потоків. Розглянуто сучасні тенденції регіонального економічного розвитку України, визначено основні чинники нестабільності, подолання яких можливе за допомогою адаптивних механізмів стратегічного планування. Досліджено регіональні диспропорції та динаміку змін у ключових секторах економіки. Визначено необхідність розробки стратегічних планів з урахуванням територіальних особливостей, ресурсного потенціалу та соціально-економічних характеристик регіонів. Доведено необхідність впровадження ефективних стратегій економічного розвитку шляхом активізації співпраці між регіонами та використання цифрових технологій для прогнозування і моніторингу результатів стратегічного планування.

Стаття присвячена систематизації методики оцінки логістичного потенціалу регіону. Було здійснено узагальнення визначеного терміну та надане авторське бачення. Особливий наголос зроблений на узагальненні якісних та кількісних критеріїв оцінки логістичного потенціалу регіону. Підкреслено необхідність розробки методичних засад до якісної оцінки логістичного потенціалу. Визначені етапи комплексного аналізу ступеня розвитку регіону, на підставі якого у подальшому регіональними органами влади може бути розроблений організаційно-економічний механізм посилення логістичного потенціалу. Надана методика розрахунку інтегрального індексу розвитку логістичного потенціалу регіону. Визначені перспективи подальших досліджень, що будуть спрямовані на оцінку логістичного потенціалу Дунайського регіону, оскільки цей регіон є базисом стабільного розвитку економіки України.

Стаття аналізує вплив глобальних криз на туристичну галузь та обґрунтовує необхідність нових підходів у регіональній туристичній політиці. Увага приділяється проблемам, спричиненим пандемією COVID-19, кліматичними змінами, економічною нестабільністю та воєнними конфліктами. Підкреслюється важливість гнучкості та адаптивності туристичних стратегій, включаючи цифрову трансформацію, сталий розвиток та диверсифікацію туристичних пропозицій. Пропонуються конкретні кроки для захисту індустрії туризму від криз, зокрема розвиток інфраструктури, впровадження інновацій, посилання ролі громад та маркетингові кампанії. Підкреслюється важливість антикризового управління для швидкого відновлення регіонів.

The article substantiates the expediency of forming a classification of problem situations in the development of regions of Ukraine, which takes into account individual territorial features and the specifics of the conditions of their development, uses the established interspecific relationships of internal and external problems, and is relevant in the modern period of functioning of our state, in particular, under the influence of the consequences of military aggression. Based on the results of the study, the following issues were considered: analysis of the concept and essence of regional problems and problem situations; informational generalization of their varieties; establishment of relationships, both within a certain species and between species as a whole, the possibility of practical use in the formation of sound management decisions for the further development of Ukraine and its regions and territories. The proposed classification of problem situations allows to take into account a wide and diverse range of regional problems regarding the provision of territories with resources; opportunities, conditions and areas of their use; assess the capacity to manage them in different areas of development and at different institutional levels; to focus on the priority of creating conditions for the safety of life support and functioning of regions in Ukraine. The use of the proposed classification allows, in the future, to form both generalized priorities and specific proposals for the formation of strategic directions of regional development, to apply the program-project approach when choosing the tools for its implementation, depending on the existing, current needs and future prospects for the development of the country and its territories. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The article summarizes the activities of specialized institutions of the European Union. It was found that according to the founding treaties of the EU, there are seven main institutions: the European Parliament, the European Council, the Council of the European Union, the European Commission, the Court of Justice of the European Union, the European Central Bank and the European Court of Auditors, which have both executive and legislative powers. However, in addition to the main institutions, a number of auxiliary institutions operate on the territory of the European Union, among which the European External Action Service, the European Economic and Social Committee, the European Committee of the Regions, the European Investment Bank, the European Ombudsman, the European Data Protection Supervisor and European Data Protection Board. These institutions perform a number of specialized institutions, including consulting, compliance with rules and procedures adopted in accordance with EU treaties, etc. It was found that the European External Action Service is engaged in the management of diplomatic relations between the EU and other non-Alliance states, as well as the implementation of foreign and EU policies. In addition, the European Economic and Social Committee deals with the representation of organizations of employers and employees and other interested groups. It was analysed that the European Committee of the Regions is a specialized institution that acts as an advisory body of the European Union, which consists of local and regional representatives of 27 member states. In addition, the European Investment Bank is an organization that finances projects both inside and outside the EU. It was also discovered that the European Ombudsman investigates complaints about the mismanagement of the EU institutions or other EU organizations. The European Data Protection Supervisor is responsible for observing the rights of citizens to privacy during the processing of personal data. It was analysed that the European Data Protection Board is a special institution whose main purpose is to ensure the consistent application of the General Data Protection Regulation and the Data Protection Directive in the EU countries. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Основною метою статті є запропонувати теоретико-методичний підхід до оцінювання інноваційно-інвестиційного потенціалу регіону для впровадження державно-приватного партнерства. Об’єктом дослідження є іннваційно-інвестиційний потенціал окремо взятого регіону. Для досягнення поставленої мети поставлене наукове завдання: розроблення й реалізація підходу до оцінки рівня інноваційно-інвестиційного потенціалу в регіоні з метою ідентифікувати перспективи для впровадження державно-приватного партнерства. Методологія дослідження передбачає застосуваня різноманітних методів, ключовим із яких є метод таксономічного аналізу. Визначено ключові складові інноваційно-інвестиційного потенціалу й показники, за якими було проведене оцінювання. Особливу увагу надано економіко-фінансовим показникам. Описано роботу таксономічного підходу в контексті нашого дослідження. Розраховано ключові індикатори оцінювання інноваційно-інвестиційного потенціалу для кожного міста в обраному регіоні. Визначено стандартизовані значення для кожного результату розрахунку. Здійснено ранжування всіх міст за рівнем їхнього потенціалу та визначено, яке з них має найбільший безпековий потенціал для впровадження державно-приватного партнерства. Отримані дані показали, практичну цінність запропонованого методу оцінювання. Дослідження має обмеження: урахування специфіки та відомостей лише одного регіону країни. Перспективи подальших досліджень передбачають розширення регіонального аспекту в проведенні оцінюванн [ABSTRACT FROM AUTHOR]

У статті узагальнено проаналізовано діяль­ність спеціалізованих інституцій Європейського Союзу. Було виявлено, що відповідно до осно­воположних договорів ЄС існує сім основних інституцій: Європейський Парламент, Європей­ська Рада, Рада Європейського Союзу, Євро­пейська Комісія, Суд Європейського Союзу, Єв­ропейський центральний банк та Європейська рахункова палата. Вони мають як виконавчі, так і законодавчі повноваження. Проте, крім ос­новних інституцій на території Євросоюзу функ­ціонує ряд допоміжних інституцій, серед яких слід виділити Європейську службу зовнішніх зв’язків, Європейський соціально-економічний комітет, Європейський комітет регіонів, Євро­пейський інвестиційний банк, Європейського уповноваженого з прав людини, Європейського інспектора з захисту даних та Європейську раду із захисту даних. Ці інституції виконують цілу низку спеціалізованих функцій, зокрема кон­сультування, дотримання правил та процедур, які прийняті відповідно до договорів ЄС тощо. Було виявлено, що Європейська служба зовніш­ніх зв’язків займається керуванням диплома­тичними відносинами ЄС та інших держав, які не входять до складу Альянсу, а також реаліза­цією зовнішньої політики та політики ЄС. Крім того, представленням організацій роботодавців та працівників та інших зацікавлених груп за­ймається Європейський соціально-економічний комітет. Було проаналізовано, що спеціалізова­ною інституцією, яка виступає дорадчим орга­ном Європейського Союзу, який складається з місцевих та регіональних представників 27 дер- жав-членів, виступає Європейський комітет ре­гіонів. На додачу, Європейський інвестиційний банк - організація, яка займається фінансуван­ням проектів як у середині ЄС, так і за його ме­жами. Також було виявлено, що Європейський уповноважений з прав людини займається роз­слідуванням скарг щодо поганого управління установ Євросоюзу чи інших організацій ЄС. За дотриманням прав громадян на конфіденцій­ність під час обробки персональних даних від­повідальний Європейський інспектор з захисту даних. Було проаналізовано, що Європейська рада із захисту даних - спеціальна інституція, основна мета якої полягає у забезпеченні по­слідовного застосування Загального регламенту захисту даних та Директиви щодо захисту даних у державах Євросоюзу.

Стаття присвячена актуальним питанням особливостей розвитку промислової продукції регіонів держави. Також обґрунтовано основні аспекти економічного зростання країни за рахунок ефективного розвитку промислової продукції регіонів держави. Проаналізовано індекс промислової продукції в регіональному розрізі з акцентом на їхні унікальні особливості та виклики. Висвітлюється вплив інвестиційного клімату на регіональний розвиток, підкреслюючи необхідність створення сприятливих умов для залучення капіталу. Висловлюються рекомендації щодо розробки індивідуальних стратегій для кожного регіону, що враховують їх специфіку та потреби. У статті, підкреслено важливість комплексного підходу до вирішення проблем промислового розвитку, що сприятиме сталому економічному зростанню та підвищенню конкурентоспроможності української промисловості на міжнародній арені.

Стаття присвячена актуальній тематиці планування просторового розвитку регіону. Сформовано спрощену структуру економіки регіону. Визначено принципи та фактори впливу на економіку регіону в контексті авторських напрацювань на наукових здобутків інших вчених. Визначено перелік показників за такими факторами як геополітичні, природно-ресурсні, демографічні, а також показників, що свідчать про місце регіону в економіці країни, його зовнішньоекономічна діяльність, а також інноваційна та інвестиційна. Обґрунтовано, що при плануванні просторового розвитку має місце трьох рівнева структура: рівень держави – рівень регіону – рівень об’єднаної територіальної громади. В дослідженні запропоновано звернути увагу на рівень ОТГ оскільки є приклади ефективної реалізації концепцій просторового розвитку за підтримки міжнародних партнерів. В статті наведено окремі показники Закарпатської області, на основі яких доречно розробляти просторове планування.

Авторами у статті було проаналізовано сучасні підходи до визначення сутності управління розвитком регіону. Доведено, що у сучасних умовах при євроінтеграції України до міжнародної спільноти варто звертати увагу на особливості формування стратегії економічного розвитку регіону з урахуванням конкурентних можливостей кожного з них. Європейський досвід свідчить, що в першу чергу має бути створено відповідне нормативно-правове поле, яке урегулює питання взаємодії усіх стейкголдерів та визначить ключові вектори економічного розвитку кожного регіону. Варто брати за приклад європейські моделі регіонального управління, а саме: регіональної корпорації, планових контрактів та спільної участі у вирішенні задач, проте імплементувати їх у відповідності до вітчизняних особливостей. Авторами запропоновано концептуальний підхід до формування стратегії управління економічним розвитком регіону. Доведено, що в сучасних умовах слід приділяти увагу забезпеченню економічного, екологічного та соціального розвитку громади при тісній взаємодії усіх стейкголдерів. Оскільки навіть під час воєнного стану економіка країни має ефективно працювати та забезпечувати реалізацію усіх державних стратегічних цілей.

Стаття присвячена висвітленню питань формування та розвитку експорту туристичних послуг, особливостям існуючого ринку туризму та реалізації такого продукту, оцінці та аналізу розвитку туристичної галузі в інших країнах. Особлива увага відведена проблемам розвитку даної складової експортоного потенціалу в регіонах західної частини України, а також перспективам розвитку експорту туристичних послуг. Для досягнення поставленої мети використано такі методи наукового пізнання як логічне узагальнення, системний аналіз, системно-структурний та порівняльний аналіз, які дозволили отримати відповідні результати. Проведено систематизацію та уточнення змісту поняття «експорт туристичних послуг» та особливостей їх впливу на показники експортної діяльності регіону. Виокремлено ключові принципи, які визначають особливості та напрями формування та розвитку експортного потенціалу регіону в напрямку удосконалення туристичної галузі.

У статті обґрунтовано доцільність формування класифікації проблемних ситуацій у розвитку регіонів України, що враховує індивідуальні територіальні особливості та специфіку умов їхнього розвитку, використовує встановлені міжвидові взаємозв’язки проблем внутрішнього й зовнішнього характеру та є актуальною в сучасний період функціонування нашої держави, зокрема під впливом наслідків воєнної агресії. За результатами дослідження розглянуті питання: аналізу поняття й сутності регіональних проблем і проблемних ситуацій; інформаційне узагальнення їх різновидів; установлення взаємозв’язків і всередині певного виду, і між видами в цілому; можливості практичного використання при формуванні обґрунтованих управлінських рішень для подальшого розвитку України та її регіонів і територій. Запропонована класифікація проблемних ситуацій дозволяє врахувати широке й різностороннє коло регіональних проблем щодо забезпеченості територій ресурсами; можливостями, умовами й сферами їх використання; оцінити спроможності щодо управління ними в різних напрямах розвитку та на різних інституційних рівнях; акцентувати увагу на пріоритетності створення умов для безпечності життєзабезпечення й функціонування регіонів в Україні. Використання запропонованої класифікації дозволяє надалі формувати й узагальнені пріоритети, і конкретизовані пропозиції щодо формування стратегічних напрямів регіонального розвитку; застосовувати програмно-проєктний підхід при виборі інструментарію його реалізації залежно від наявних актуальних потреб і майбутніх перспектив розвитку країни та її територій.

Визначено умови створення та обґрунтування механізму взаємодії учасників кластерного об’єднання підприємств машинобудівної галузі. Проведено оцінювання кластерного потенціалу машинобудівної галузі Запорізької області на основі розрахунків коефіцієнтів локалізації, виробництва на одну особу та спеціалізації. За результатами оцінювання визначено умови для створення машинобудівного кластеру. Здійснено аналіз організаційної структура управління регіонального машинобудівного кластеру та вплив факторів зовнішнього середовища на діяльність кластеру. Обґрунтована організаційна структура управління кластерного об’єднання, що забезпечує активні горизонтальні зв’язки між учасниками, координацію руху ресурсів, інформації, інновацій та інших факторів виробництва між основними секторами кластеру – сектором спеціалізації, сектором фінансів та страхового забезпечення, сектором науки, розробки та впровадження інновацій, сектором постачальників, сектором спеціалізованих послуг, а також координатором кластеру. Визначено, що на функціонування кластеру значний вплив надають макроекономічні фактори зовнішнього середовища, регіональна інфраструктура, зовнішні інвестори, зовнішні постачальники, споживачі, а також органи державної влади. Запропоновано організаційно-економічний механізм взаємодії учасників кластерного об’єднання який забезпечує встановлення та координацію руху ресурсів (матеріальних і фінансових), інформації, інновацій та інших факторів виробництва між основними секторами кластеру – сектором спеціалізації (підсистема формування цінності продукту), сектором фінансів та страхового забезпечення, сектором науки, розробки та впровадження інновацій, сектором постачальників, сектором спеціалізованих послуг, а також координатором кластеру. Запропонована концепція розвитку регіонального машинобудівного кластеру у Запорізькій області дозволить підприємствам ефективно реалізувати виробничий та інноваційний потенціал, збільшити частку інноваційної продукції та значно покращити соціально-економічні показники розвитку Запорізької області.

Стаття присвячена актуальним питанням аналізу процесів формування інвестиційного клімату регіону. Проаналізовано вітчизняний досвід проведення досліджень інвестиційного потенціалу та інвестиційного клімату на регіональному рівні. Проведено аналіз існуючих підходів до трактування поняття «інвестиційний потенціал регіону», а також запропоноване власне тлумачення даного поняття. Систематизовано чинники, котрі мають визначальний вплив на процеси формування інвестиційного потенціалу регіону. В статті знайшли подальший розвиток питання кількісного оцінювання інвестиційного потенціалу регіону а також ідентифікації характеру та напрямів взаємозв'язків між чинниками, котрі визначають особливості формування інвестиційного потенціалу регіону. Проведено якісну оцінку та запропоновано можливий підхід до кількісного оцінювання інвестиційного потенціалу на прикладі окремих регіонів західної частини України. Наведено результати дослідження причинності між показниками субіндексів інвестиційного потенціалу та інтегральним показником інвестиційного потенціалу окремих регіонів західної частини України. Проаналізовано тенденції зміни значень інтегральних показників інвестиційного потенціалу в досліджуваних регіонах.

У статті розкрито сутність територіальних інноваційних кластерів, наведено їх особливості та види, показано значущість кластерів для нарощування інноваційного потенціалу регіонів та забезпечення сталого розвитку регіональної економічної системи. Запропоновано формулювання визначення територіального інноваційного кластера, яке супроводжується формуванням цілісності та однозначності сприйняття економічного змісту визначення. Виділено його ключові атрибути територіального інноваційного кластера. Узагальнено спільні та виокремлено відмінні особливості територіальних інноваційних кластерів від інших видів кластерних структур. Розкрита сутність територіальних кластерних ефектів та наведено їх види. Виокремлено переваги та обмеження кластеризації у забезпечення збалансованого, сталого розвитку регіональної економіки.

Дослідження поглиблює знання щодо моделей ціноутворення та регіональних особливостей на ринку ІТ аутсорсингу. Проаналізовано види ІТ аутсорсингу, досліджено їх відмінності та переваги, зокрема, onshoring, nearshoring і offshoring. Проаналізовано моделі ціноутворення ІТ аутсорсингу, зокрема, час і матеріали, за одиницю/на вимогу, фіксоване ціноутворення, вартість-плюс, ціноутворення на основі ефективності, розподіл прибутку, спільний ризик і винагороду. Проаналізовано часові ставки та переваги аутсорсингових локацій за регіонами, зокрема, Східну Європу, Азію, Латинську Америку та Африку. Визначено, що основними регіональними особливостями є доступність талановитих спеціалістів, конкурентоспроможність цін та географічне розташування регіону, що впливає на рішення компаній щодо вибору місця для аутсорсингу ІТ-проєктів.

В статті розглядається сутність агротуристичного продукту, його відмінності від продукту сільського туризму, особливості формування та нові концепції в його розвитку. Складовими елементами агротуристичного продукту, що формують його привабливість та конкурентоспроможність з точки зору клієнтів визнано привабливість природного середовища, доступність послуг, об’єктів та інвентаря, розміщення і харчування та можливість проведення вільного часу. Ключовою особливістю визнано його формування з врахуванням особливостей функціонування суб’єкту, який займається сільським господарством, використовуючи відповідну базу ночівлі та результати сільськогосподарської праці. Відмічається, що формування агротуристичного продукту повністю залежить від попиту на нього, основаного на сегментації клієнтів, та туристичного потенціалу як самого господарства, так і відповідної туристичної дестинації, що дає змогу формувати місцевий інтегрований туристичний продукт.

The authors examine the issues of public regulation of regional development in this article. The reasons for regulation are mentioned -- a balanced distribution of resources, economic development, the need for local fiscal and investment policies, as well as the regulation of trade and market relations. Measures of public regulation are being considered. Among them, for example, investment in infrastructure to stimulate a region's development, as well as specialization. Such measures of state regulation contribute to ensuring social justice. For example, creating economic zones or zones of priority development in underdeveloped regions will attract investment and create jobs. That will reduce the level of inequality between different regions of the country. The conclusion is as follows: the regulation of state development is important for the growth of the region's economic development and correcting the imbalance in development between regions. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The article investigates the history of Ukrainian costume development in accordance with different regions of Ukraine, namely: the Middle Dnieper, Podillya, Polissya and Volyn, Slobozhanshchyna and Poltava regions, Carpathians, South. Particular attention is paid to the artistic features of the Ukrainian costume. The aesthetic properties and features of clothing decoration are investigated. The regional complexes of the Ukrainian traditional dress are analyzed. Characterized features of cutting and sewing of men's and women's clothing. The author presented not only general information about the costumes of various historical epochs, its various components at each stage of its development, but also characterized the breastplate, satin, outerwear, hats, hairstyles, ornaments. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Стаття присвячена дослідженню ролі координації багаторівневого управління державними інвестиціями для забезпечення їхньої ефективності. Актуальність теми зумовлена необхідністю здійснення суттєвих державних інвестицій для відновлення України після руйнувань, завданих під час російсько-української війни. І саме їхня ефективність виступатиме головним мірилом успіху та сприятиме процесу відновлення України та відбудови вітчизняної економіки. Теоретико-методологічною базою дослідження є ряд матеріалів Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), а також наукові праці зарубіжних та українських вчених. У статті узагальнено досвід країн-членів ОЕСР (як позитивний, так і негативний) у сфері багаторівневого управління. Акцентовано увагу на координації державних інвестицій вертикально між рівнями управління та горизонтально між секторами та юрисдикціями як критичному аспекті для максимізації віддачі від інвестицій для регіонального розвитку.

The article summarizes the analysis of the concept of "European Union". A lot of scientific publications are devoted to the European Union, which concern both the law of the European Union and its economic and monetary union. However, over the years of research on the European Union, scientists have not yet formed a consensus on what the Alliance is by nature: an international organization, a political system, an entity, or a state. This issue is especially relevant in the context of Ukraine's European integration aspirations. Several definitions of the concept of the "European Union" were analysed from the point of view of various scientists. In addition, the main goals and values cherished by the EU within the organization and on the world were investigated. It was also determined that the European Union is inherently a unique structure that is special in the system of geopolitics. It all started with a certain regional dimension, and today we can talk about a distinctive interstate entity on the larger territory of the European region. During its history the union, which were formed for the purpose of obtaining economic benefits has gone from interstate agreements to a common currency and foreign policy and security architecture. The EU has both the features inherent in the state form of governance and the characteristics inherent in international intergovernmental organizations. In addition, it was determined that the historical development of the European Union and, especially, its activities at the present stage, make it possible to analyse its nature and find an appropriate place in the international political system. It was also analysed that there are no analogues to this union in the world, and it was determined that the EU has long been a subject of international law, regardless of what form of integration its founders planned to create from the moment of its foundation or in the future of its development. It was also found that today's institutions of the European Union in many moments remind us of national authorities, but this is explained by the fact that they have long and effectively ensured the functioning of the state mechanism in states around the world. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The main components of the infrastructure are considered: education, housing and communal services, communication, medical, transport, recreation system, ecology, social security, and culture. The infrastructure of the regions was analyzed and the main disproportions of development and the shortcomings of inappropriate distribution and an attempt to use the allocated investments were revealed based on the integral index. The author's own definition of the essence of the concept of «infrastructure» is provided. Much attention is paid to the analysis of the development strategy of the financial infrastructure of Ukraine in the pre-war period. It has been proven that at this stage a number of reforms were carried out, which contributed to the stabilization of the banking system, the financial sector, changes in the standards of the corporate sector, an efficient and developed infrastructure of the capital markets and commodity markets, the recovery of credit activity of banks and non-bank financial institutions, an increase in the volume of non-cash transactions, expanding the list of remote financial transactions, protecting the rights of consumers of financial services, increasing competition in the banking and non-banking financial markets. An сomparative analysis of the allocation of investments from the state budget for the development of the infrastructure of the USA and Ukraine was carried out. A strategy for the development of Ukraine's infrastructure is proposed, which will contribute to financial stability. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Підприємництво – найважливіший елемент ринкової економіки, який стимулює інтенсивний розвиток держави і багато в чому визначає темпи її економічного зростання, величину, якість та структуру валового національного продукту. У статті досліджено поняття підприємницької структури, виділено основні категорії суб’єктів підприємницької діяльності, проаналізовано основні показники діяльності підприємницьких структур в Україні у 2010-2021 роках. Представлено динаміку діючих підприємницьких структур в Україні за розмірами та видами господарської діяльності. Визначено і відображено особливості розвитку підприємницьких структур у розрізі найбільших регіонів України до повномасштабного вторгнення. Проаналізовано загальний обсяг завданої шкоди, збитків і втрат економіки України від початку повномасштабних військових дій. Відзначено, що майже усі галузі економіки змогли перебудуватися під військові потреби, здійснили релокацію, економіка країни продовжує функціонувати.

Стаття присвячена дослідженню розвитку регіону в умовах становлення економіки знань. Авторами представлено суть поняття, виокремлено характерні риси економіки знань, проаналізовано перешкоди, які сповільнювали розвиток економіки знань в Україні, досліджено етапи розвитку регіонів України в умовах становлення економіки знань, зазначено умови, від яких залежить успішний процес становлення та розвитку економіки знань, виокреслено головні особливості економіки знань на рівні національного господарства, наведено основні особливості розвитку регіонів в умовах становлення економіки знань, запропоновано методи запровадження економіки знань у діяльність регіону, представлено можливі перспективи від розвитку економіки знань. Останні роки в Україні є активною фазою у розвитку інноваційно-технологічного забезпечення, яке впливає на розвиток регіонів та дає змогу досягнути певних позитивних результатів та перспектив у них.

У статті проведено дослідження наукової літератури, що стосується проблематики конкурентного розвитку територій. Основним інформаційним джерелом дослідження виступила наукометрична база даних Scopus, найбільша бази даних рецензованої літератури, за ключовими словами «конкурентна перевага», «територія», «регіон». Вибірка наукової літератури склала 566 документів. Період дослідження опублікованих документів з 1990 по 2023 роки. Були встановлені країни, що мають найбільшу кількість публікацій в розрізі конкретних університетів, а також найбільш цитовані публікації за вказаним напрямом. За результатами аналізу наукової літератури було встановлено, що існує чітка залежність між розвиток територій та його конкурентоспроможністю, оскільки забезпечення конкурентоспроможності є однією з основних цілей цього процесу.

Метою статті є всебічний аналіз та оцінка ключових чинників, що впливають на соціально-економічний розвиток регіонів, з метою виявлення та розуміння складних взаємозв’язків між економічними, соціальними, інституційними та природними компонентами регіонального розвитку. Проаналізовано та систематизовано характеристичні ознаки та складові розвитку економічної системи. Досліджено зміст поняття «соціально-економічний розвиток регіону» як процес системних та позитивно спрямованих змін соціально-економічних, організаційно-економічних та техніко-економічних параметрів функціонування регіону, за наслідками якого спостерігається неухильне підвищення рівня та якості життя населення регіону. Окреслено викликів і критичні області соціально-економічного розвитку регіону, які потребують уваги та покращення.

The purpose of the study is to determine the indicators' influence of regenerative ecosystem competitiveness cluster analysis on the development of tourism in the coastal region. The method of cluster analysis allowed analyzing the Ukrainian region competitiveness in their territories' distinguishing with similar indicators in social and economic development. This method was applied in the assessment process of the Ukrainian coastal region's competitiveness, which has direct territorial access to the sea. This grouping covered indicators from various industries, selected basically on an understanding of the constituent elements of competitiveness such as tourism, production, infrastructure, demography and local finances. It was considered on the basis of a complex grouping of economic (business processes), social (human capital) and administrative-management (administration) indicators. This made it possible to reveal the similarity of the social and economic development of the coastal regions in dynamics, which have direct access to the sea and opportunities to conduct economic activities related to the maritime economy. The cluster analysis results formed an appropriate informational and analytical justification for the guideline selection for the regional strategic policy of the regenerative ecosystems' competitive increasing as a basis for planning the actions of local authority bodies. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Дане дослідження спрямоване на визначення динаміки рівня сталого розвитку регіонів України за 2013-2021 рр. Результатом дослідження є розробка методичного підходу до оцінювання рівня сталого розвитку регіону, який базується на поєднанні складових індексу людського розвитку та інтегрального показника якості довкілля. Отримані оцінки засвідчили негативний вплив військових дій на території країни на всі регіони. Тенденція до зниження індексу сталого розвитку протягом 2014-2017 рр. зафіксована у всіх регіонах України. Лише незначна кількість регіонів змогли у 2021 р. відновитись і покращити значення показника порівняно з 2013 р. Найбільш уразливими виявились економічна сфера та здоровʼя населення. Покращення екологічної складової є, скоріше, наслідком економічного спаду, а не результатом свідомої політики. Отримані результати свідчать про необхідність зеленої трансформації технологічної основи економіки регіонів та відповідного вдосконалення регіональної політики.

Ідентифіковано та оцінено виклики економічного поступу регіонів України в сучасних умовах, серед основних виокремлено такі: безпековий; поглиблення диференціації розвитку, втрати транзитного потенціалу; міграційна криза та євроінтеграційний курс України. Наголошено, що в умовах надмірної невизначеності важко вести мову про сценарії прогнозування розвитку чи відновлення регіонів України. «Реакція» на виклики лежить в площині врахування їх сили впливу, значимості для економіки та країни загалом і потребуватиме диференційованого втручання та скоординованих різних типів політик (фінансової, регіональної, галузевими). Аргументовано доцільність реагування та вирішення в рамках реалізації регіональної політики. Обґрунтовано орієнтири відновлення економічного зростання регіонів України. До таких запропоновано віднести: а)модернізацію структури економіки та відновлення інфраструктури, стимулювання економічної активності та сприяння інноваційному розвитку регіональних економік; б) розвиток системи багаторівневого врядування; в) узгодження та ефективна взаємодія систем управління регіональним розвитком в Україні та ЄС; г) формування нової державної регіональної політики розвитку різних функціональних типів територій. Наголошено на необхідності вибудовувати фінансову та регіональну політику таким чином, щоб, з одного боку, створювати правильні стимули та рівні умови для бізнесу, а отже і «запускати економіку» з врахуванням Маастрихтських критеріїв, з іншого – врахувати наслідки війни для розвитку територій, набуття Україною статусу кандидата на членство в ЄС тощо.

Статтю присвячено дослідженню конкурентоспроможності українських регіонів в умовах війни. В статті узагальнено основні підходи науковців до трактування таких економічних категорій як «регіон» та «конкурентоспроможність», визначено роль регіонів у конкурентних відносинах. Досліджено прояви конкурентоспроможності на регіональному рівні, взаємозалежність конкурентоспроможності на різних рівнях. Розглянуто ключові елементи конкурентоспроможності економіки регіону. Встановлено, що розуміння природи конкурентоспроможності та її взаємозв’язку з регіональним розвитком дозволяє ефективно приймати стратегічні рішення та формувати програми регіонального розвитку. Розглянуто головні проблеми, що безпосередньо впливають на соціальну, економічну, фінансову, інвестиційну стійкість регіонів та соціально-економічну безпеку України в умовах воєнного періоду.

Розглянуто основні складові інфраструктури: освіта, житлово-комунальне господарство, зв'язок, медицина, транспорт, рекреаційна система, екологія, соціальне забезпечення, культура. Проаналізовано інфраструктуру регіонів і виявлено основні диспропорції розвитку та недоліки невідповідного розподілу й спробу використання виділених інвестицій на основі інтегрального індексу. Надано авторське визначення сутності поняття «інфраструктура». Велику увагу приділено аналізу стратегії розвитку фінансової інфраструктури України в довоєнний період. Доведено, що на цьому етапі було проведено низку реформ, які сприяли стабілізації банківської системи, фінансового сектора; зміні стандартів корпоративного сектора, ефективній та розвиненій інфраструктурі ринків капіталу й товарних ринків, відновленню кредитної активності банків та небанківських фінансових установ, зростанню обсягу безготівкових операцій, розширенню переліку дистанційних фінансових операцій, захисту прав споживачів фінансових послуг, зростанню конкуренції на банківському й небанківському фінансових ринках. Проведено порівняльний аналіз виділення з держбюджету інвестицій на розвиток інфраструктури США та України. Запропоновано стратегію розвитку інфраструктури України, що буде сприяти фінансовій стабільності.

Deindustrialization of regions, especially traditional industrial ones, caused by the destruction of enterprises, infrastructure facilities, relocation of businesses to safer regions of the country significantly reduces the economic potential, creating obstacles to ensuring a decent standard of living in wartime and post-war recovery. New challenges and threats form the demand for finding ways to ensure a resilient economy, which in a broad sense means the system's ability to cope with adverse shocks and recover from them. Within the framework of evolutionary economic geography, it is emphasized the need, along with traditional innovative actors, such as firms, research organizations, and state bodies, to distinguish new participants in innovative activity, in particular - citizens, who are able to play a significant role in the development, application, and scaling of innovative solutions of local problems. The article proposes to pay attention to capabilities of the modern «Do-it-yourself» activity format - DIY 4.0 or Third Wave DIY - as a potential for ensuring the economic resilience of the regions of Ukraine. DIY 4.0/Third Wave DIY relies on the functionality of the interactive and social Internet Web 2.0, digital design and additive manufacturing, which allows common people to invent, design, produce and sell the goods they create. The new advantages significantly expand opportunities of regional actors for prosumption, innovation and entrepreneurship, which are important components of the recovery of economic activity, the development of human capital and the growth of the economy based on the internal potential of the territories. The author identified the directions of stimulation of the DIY culture among population by local authorities and expressed an opinion about possible complications in the practical implementation of the proposed approach, primarily due to the lack of functional literacy of population, problems with access to equipment and resources for financing DIY activities. It is proposed to consider the expediency of including projects to create conditions for the development of DIY culture in the post-war reconstruction programs of regions, which does not exclude widespread support for this movement at the state level. The abovementioned may be related to further research. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Значення регіону в системі країни як окремого ринкового суб’єкта постійно зростає. Це ставить перед регіонами нові завдання і виклики. Визначено, що розвиток економіки регіону напряму залежить від його конкурентоспроможності, яка забезпечується набором різних конкурентних переваг. Важливим є дослідження та аналіз підходів до оцінювання конкурентоспроможності економіки регіонів. В статті представлені результати досліджень поглядів науковців, щодо оцінювання конкурентоспроможності економіки на регіональному рівні. Встановлено що вітчизняними вченими запропоновано різні підходи оцінювання конкурентоспроможності, що пов’язано з багатогранністю категорії «кокуренсопроможість економіки регіону». Визначено, що одним з найпоширеніших показників при оцінюванні рівня конкурентоспроможності економіки регіону є показник валового регіонального продукту.

Стаття присвячена висвітленню результатів проведеного аналізу існуючих підходів до вирішення задачі формування експортного потенціалу регіону. Для досягнення поставленої мети застосовано такі методи наукового пізнання як логічне узагальнення, системний аналіз, системно-структурний та порівняльний аналіз, які дозволили отримати відповідні результати. Проведені систематизація та уточнення змісту поняття «експортний потенціал регіону» дозволили ідентифікувати та структурувати множину ключових чинників, передумов та особливостей їх впливу на показники експортної діяльності регіону. Сформовано ключові положення, відповідно до яких доцільно проводити вивчення експортного потенціалу регіону в сучасних умовах. Виокремлено ключові принципи, які визначають особливості та напрями формування експортного потенціалу регіону. Доведено, що експортний потенціал регіону необхідно оцінювати виходячи з попередньо визначеної та кількісно оціненої його експортної бази, оцінки експортних можливостей регіону, а також динаміки показників місткості та потенціалу іноземних ринків. Для оцінки масштабів участі окремо взятого регіону в міжнародній торгівлі запропоновано використання переліку показників, який сформовано на основі наявної статистичної бази на регіональному рівні, що підтверджує практичну цінність отриманих результатів.

У статті висвітлено результати аналізу існуючих поглядів на визначення терміну «диверсифікація». Наведено різні трактування диверсифікації економіки як фактора соціально-економічного розвитку регіону. Головна стратегія диверсифікації – забезпечення стабільності регіональної економіки. Це досягається за допомогою виконання основних завдань диверсифікації, таких як створення нових робочих місць, скорочення виробничих витрат та наявність стратегії регіону в середньому та довгостроковому плані. Автором зазначається, що диверсифікація соціальної інфраструктури дозволяє розширити асортимент та якість соціальних послуг. Це допомагає забезпечити громадянам більше можливостей для задоволення їхніх потреб та покращення доступності та якості соціальних послуг, сприяє підвищенню привабливості гірських територій як для мешканців так і для вітчизняних та зарубіжних інвесторів.

Стаття присвячена актуальним питанням розроблення проєкту екотуристичних шляхів на об’єктах природно-заповідного фонду регіону. Проаналізовано та систематизовано розглянути процес формування екологічної мережі регіону як складової екологічного менеджменту. Розкрито диференційований підхід до формування заходів та інструментів регіонального екологічного менеджменту на прикладі Рівненської області. Розроблено проекти екологічних шляхів на базі об’єктів природно-заповідного фонду Рівненської області, обґрунтовано ефективність від запровадження пропонованих проектів. Наведено переконливі аргументи для необхідності формування екологічної мережі та реалізації проектів екологічних шляхів і визначено, що розвиток екологічного туризму на Рівненщині прямо пов’язаний з продовженням створення екологічної мережі.

It is substantiated that in the current conditions of development of the world economy under the influence of globalization, regional security complexes are increasing their influence on the formation of international security. It is proved that in the process of evolution, security complexes have significantly diversified their scope and cover, in addition to military and defense issues, economic, environmental, social, information and other security elements. It is determined that the European and North American security complexes have reached the transcontinental level of institutional security. Modern regional security complexes (RSCs) differ in the degree of integration of security issues at the level of intergovernmental institutions - from relatively complete integration of approaches to resolving security issues (at the EU level) to weak security cooperation. It is determined that the institutional profile of regional security complexes is predominantly mixed, which is determined by the peculiarities of the activities of both universal and specialized interstate institutions. The author emphasizes the unevenness of institutional support for various components of economic security at the level of specialized interstate institutions. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Purpose. To systematize current problems in the field of using modern methods for evaluating the effectiveness of regional development programs in Ukraine and to substantiate the scientific foundations of program evaluation methodologies in accordance with modern principles of program-target planning. Methodology. In the process of work, generally accepted methods of scientific economic research were used, namely, systematic and comparative analysis of scientific literature, practices of development and implementation of spatial development programs in Ukraine and abroad, generalization, methods of logical abstraction and generation of conclusions. Findings. As a result of the conducted research, a problem is established of the lack of a regional development program evaluation system in Ukraine, which reduces the effectiveness of the creation and implementation of such programs. The research lays out the foundations of a scientifically based methodology for monitoring and evaluating regional development programs, which has been tested in economically developed countries and requires further scientific elaboration and introduction into the practice of state regulation of post-war reconstruction and socio-economic development of the regions of Ukraine. Originality. The scientific and practical prerequisites and the current state of the problem of forming a modern system for assessing the effectiveness of regional development programs in Ukraine are revealed. The concept of the theory and methodology of forming a modern evaluation mechanism of post-war reconstruction and development programs of Ukraine’s regions is put forward, theoretically justified and confirmed by the practice of regional management in economically developed countries. Practical value. The introduction of the proposed methodology for the development and implementation of regional development programs will ensure compliance of the practice of regional management in Ukraine with EU standards, which will contribute to European integration processes; will increase the capabilities of state authorities and local governments to attract funds for post-war reconstruction programs and further development of Ukraine’s regions; will ensure transparency of the use of funds in the process of program implementation and reduce the level of corruption risks; will increase the efficiency of program implementation in general. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Тема статті «Підприємницька ініціатива як чинник розвитку бізнесу в регіоні». Метою статті є проаналізувати стан розвитку бізнесу в регіоні, виявити чинники, що перешкоджають відновленню бізнесу, проаналізувати приклади підприємницьких ініціатив в регіоні – Pizza Veterano, створення шелтерів, систематизувати чинники, що впливають на розвиток бізнесу в умовах війни, за допомогою опитування виявити потреби бізнесу воєнного часу. При вирішенні поставлених завдань нами використано ряд методів дослідження: аналізу, синтезу та порівняння щодо особливостей розвитку бізнесу з урахуванням регіонального контексту. Для реалізації підприємницьких ініціатив необхідна взаємодія усіх стейкхолдерів: бізнесменів, представників органів державної влади, споживачів. Лише взаємовигідна співпраця може бути успішною платформою для реалізації підприємницьких ідей. Напрями розвитку бізнесу змінюються з урахуванням військових подій, які визначають тренди розвитку регіонів через безпечну діяльність суб’єктів господарювання. Варто зазначити, що до головним генератором підприємницьких ініціатив виступають підприємці, тому нами проаналізовано визначення терміну «підприємець» окремими авторами, доповнено і запропоновано власне трактування. Підприємець – це творча людина, що має ініціативу, яка націлена найефективніше використовувати задіяні в бізнесі ресурси (матеріальні, трудові, фінансові, інтелектуальні, інформаційні тощо) і готова ризикувати для організації виробництва та збуту товарів або послуг необхідних суспільству, щоб максимально задовольняти потреби споживачів для досягнення власної мети – отримання прибутку. Турбулентне середовище змушує продукувати нові ідеї для підтримки бізнесу та збереження прибутків. Яскравим прикладом підприємницьких ініціатив в регіоні є відкриття піцерії Pizza Veterano, де як мінімум половина персоналу має бути учасниками бойових дій. Це дає можливість не тільки отримати прибуток а й підтримати військових, що повернулися з війни. З метою пошуку безпеки, при переміщення людей з одних регіонів в інші, підприємницькі ініціативи стосуються створення шелтерів – місць для тимчасового перебування осіб. Слід звернути увагу, що появу нових бізнес-ідей неможливо запрограмувати, проте вона обов’язково прийде коли її шукати чи виношувати. Тому підприємницька ініціатива є визначальним чинником розвитку бізнесу через використання якостей підприємця для реалізації нових ідей. Наукова новизна полягає в тому, що вперше проаналізовано підприємницькі ініціативи як чинник розвитку бізнесу в регіоні в умовах воєнного стану. Висновки та рекомендації мають практичну значущість на регіональному рівні: через виявлення креативних ідей є можливість обрати кращу ініціативу, покращити розвиток бізнесу в регіоні та створити умови безпеки.

Стаття присвячена питанням оцінювання сталого розвитку територіальних громад та регіонів. Особливу увагу зосереджено на аналізі компонент сталого розвитку, а також проблемах, що пов’язані із виконанням завдань щодо забезпечення сталого розвитку. У статті систематизовано компоненти, індикатори, завдання та сталого розвитку територіальних громад і регіонів. Здійснено аналіз сталого розвитку регіонів України за допомогою багатовимірного ранжування з врахуванням показників-стимуляторів та дестимуляторів. Визначено регіони-лідери та регіони-аутсайдери, а також візуалізовано показники сталого розвитку регіонів України. Запропоновано також обґрунтування індикаторів оцінювання цілей сталого розвитку для територіальних громад. Цінність дослідження полягає у комплексному розгляді різних категорій сталого розвитку та з’ясуванні позицій різних регіонів України у рамках цілі “Сталий розвиток міст та громад”.