The aim of research was to evaluate retrospectively the dose-depended effect of the use of inhaled steroids on the anthropometrical indices of children and adolescents with bronchial asthma.Material and methods. Based on the pulmonological department of the Regional children clinical hospital in Chernivtsi city there has been conducted the evaluation of the physical development of 50 asthma patients who were under long-term use of inhaled glucocorticosteroids (IGCS). All patients underwent anthropometric study: weight and height measurements with calculation of body mass index (BMI). The assessment of physical development of patients has been performed by a centile method, taking into account the age of patients (using percentile tables "anthropometric indices to age").Results. Analysis of the data has showed that a patients' height was, on average, 50±4.4 percentile, which was corresponding to the average age-related normative values. At the same time height below (10-25 percentiles) average regarding to the age was recorded in 12 % of all examined patients, but an low (5-10 percentile) or very low ( 25 kg/m2), and only one person out them (2 %) had clinically significant (BMI> 30 kg/m2) obesity.Conclusion. From the perspective of evidence-based medicine, negative impact of the long-term use of IGCS, in medium-high or high doses as well, on growth and body weight of the asthmatic children and adolescents had not been confirmed. At that, statistically significant data on the association of obesity and short stature with prolonged use of medium-high or high doses of IGCS had not been found: the attributive risk of excessive (body mass index> 25 kg/m2) body weight was 24 %, the odd ratio=3.2 (95 % confidence interval: 0.33-30.94), but at the same time the attributive risk of short stature (height, Целью нашей работы была ретроспективная оценка дозозависимого влияния ингаляционных стероидов на антропометрические показатели детей и подростков, страдающих бронхиальной астмой.Материали и методы. На базе пульмонологического отделения Областной детской клинической больницы г. Черновцы проведена оценка физического развития 50 детей, страдающих бронхиальной астмой (БА) и длительно применяющих ингаляционные глюкокортикостероиды (ИГКС). Всем пациентам проводили антропометрическое обследование: измерение массы и роста с вычислением индекса массы тела (ИМТ). Оценку физического развития пациентов проводили центильным методом с учетом возраста пациентов (с использованием центильных таблиц «антропометрический показатель к возрасту»).Результаты. Показатель роста в перцентилях относительно возраста пациентов составлял в среднем 50±4,4, что соответствует средней возрастной норме. При этом рост ниже среднего (в коридоре 10-25 перцентилей) относительно возраста зарегистрировано у 12 % пациентов, а низкий (в коридоре 5-10 перцентилей) или очень низкий рост ( 25 кг/м2) отмечалась у 5 обследованных детей (10 %), из которых только у одного пациента (2 %) отмечалось клинически значимое (ИМТ> 30 кг/м2) ожирение.Выводы. С позиции доказательной медицины, не подтверждено негативного влияния длительного применения ИГКС, в т.ч. в средне-высоких или высоких дозах, на рост и массу тела детей и подростков, страдающих БА. При этом не найдено статистически значимых данных об ассоциации ожирения и низкорослости с пролонгированным применением средне-высоких или высоких доз ИГКС: атрибутивный риск избыточной (индекс массы тела > 25 кг/м2) массы тела составлял 24 % при соотношении шансов=3,2 (95 % доверительный интервал: 0,33-30,94), а атрибутивный риск возникновения низкорослости (рост, Метою нашої роботи було оцінити ретроспективно дозозалежний вплив інгаляційних стероїдів на антропометричні показники хворих на бронхіальну астму дітей і підлітків.Матеріали та методи. На базі пульмонологічного відділення Обласної дитячої клінічної лікарні м. Чернівці проведена оцінка фізичного розвитку 50 хворих на бронхіальну астму дітей, які тривало застосовують інгаляційні глюкокортикостероїди (ІГКС).Усім пацієнтам проводили антропометрічне дослідження: вимірювання ваги та зросту з обчисленням індексу маси тіла (ІМТ). Оцінку фізичного розвитку пацієнтів проводили за центильним методом із урахуванням віку пацієнтів (із використанням центильних таблиць «антропометричний показник до віку»).Результати. Показник зросту у перцентилях відносно віку пацієнтів становив, у середньому, 50±4,4, що відповідає середній віковій нормі. При цьому зріст нижче середнього (10-25 перцентилей) відносно віку зареєстровано у 12 % пацієнтів, а низький (5-10 перцентилей) або дуже низький зріст ( 25 кг/м2) відмічалася лише у 5 обстежених хворих (10 %), з яких лише у однієї особи (2 %) відмічалося клінічно значуще (ІМТ> 30 кг/м2) ожиріння.Висновки. З позиції доказової медицини, не доведено негативного впливу тривалого застосування ІГКС, у т.ч. в середньо-високих або високих дозах, на зріст та масу тіла хворих на БА дітей та підлітків. При цьому, не знайдено статистично значущих даних щодо асоціації ожиріння та низкорослості із пролонгованим застосуванням середньо-високих або високих доз ІГКС: атрибутивний ризик надлишкової (ІМТ>25 кг/м2) маси тіла становив 24 % при співвідношенні шансів =3,2 (95 % довірчий інтервал: 0,33-30,94) та атрибутивний ризик виникнення низкорослості (зріст