Search

The EU climate policy affects the competitiveness of both the European Union (EU) as a whole and individual member states, leading countries to search for new knowledge to increase their national competitiveness. However, there has been little empirical research about the implementation of green competitive strategies in the common European space from different countries’ perspectives. Using the Porter Hypothesis and system theory, this paper explores national competitive strategies that align with climate neutrality in the EU. We used index construction, clusterization, principal components analysis and trajectories change analysis to analyze data from the 24 EU countries from a 10-year period (2012–2021). The main findings reveal three green competitiveness profiles and five green competitiveness progress strategies in the EU. We found that EU countries have different strategies and conditions in terms of their transition towards climate neutrality and competitiveness, which ultimately lead to different rates of progress. Our results provide an initial basis for the development of nation-specific policies to achieve green competitiveness.

Глобалізація економічного розвитку, розширення процесів цифровізації, трансформація маркетингових каналів просування товарів та послуг, а також особливостей діяльності підприємств набуває нової актуальності. В цьому ракурсі цифрові омніканальні стратегії потенційно можуть забезпечувати зростання традиційних економічних показників та забезпечення конкурентоспроможності суб’єктів господарювання. В статті розглянуто теоретичне підґрунтя впровадження омніканальних стратегій для розвитку зеленої конкурентоспроможності підприємств. Авторами узагальнено існуючий науковий та прикладний досвід реалізації омніканальних стратегій. За допомогою інструментарію Google Trends проведено трендовий аналіз, який окреслив науковий інтерес та зацікавленість з боку бізнес спільнот та академічної сфери. Результати трендового аналізу засвідчили поступове зростання інтересу до проблематики пошуку та імплементації оптимальних шляхів комунікації в маркетингу для розвитку зеленої конкурентоспроможності. З точки зору зацікавленості, країнами лідерами є Германія, Франція, Канада, США. У роботі додатково до існуючих запропоновано критерії, які відображають ступінь уніфікації каналів маркетингової комунікації для формування зеленої конкурентоспроможності підприємств: диференціація каналів комунікації; відсутність втрат зацікавлених сторін при зміні каналу зв'язку; врахування досвіду стейкхолдерів на кожній ітерації спілкування з ним; конвергенція традиційного та цифрового каналів розвитку зеленої конкурентоспроможності підприємств; використання ідентичності бренду при спілкуванні із зацікавленими сторонами; персоналізація зацікавлених сторін. Отримані результати аналізу та їх графічна інтерпретація є актуальними та формують основу для кращого розуміння проблематики омніканального підходу та пошуку перспективних шляхів його імплементації при формуванні зеленої конкурентоспроможності підприємств. The globalization of economic development, the expansion of digitalization processes, the transformation of marketing channels for the promotion of goods and services, as well as the peculiarities of enterprises is gaining new relevance. From this perspective, digital omnichannel strategies can potentially drive the growth of traditional economic performance and ensure the competitiveness of businesses. The article considers the theoretical basis for the implementation of omnichannel strategies for the development of the green competitiveness of enterprises. The authors summarized the existing scientific and applied experience in the implementation of omnichannel strategies. With the help of the Google Trends toolkit, a trend analysis was conducted, which outlined the scientific interest and interest of the business community. The results of trend analysis showed a gradual increase in interest in the search for and implementation of optimal ways of communication in marketing for the development of green competitiveness. In terms of interest, the leading countries are Germany, France, Canada and the United States. In addition to the existing ones, the following criteria are proposed, which reflect the degree of unification of marketing communication channels for the formation of green competitiveness of enterprises: differentiation of communication channels; absence of stakeholders losses when changing the communication channel; taking into account the experience of stakeholders in each iteration of communication with him; convergence of traditional and digital channels of development of green competitiveness of enterprises; use of brand identity in communication with stakeholders; personalization of stakeholders. The obtained results of the analysis and their graphical interpretation are relevant and form the basis for a better understanding of the problems of the omnichannel approach and search for promising ways to implement it in the formation of green competitiveness of enterprises.

Environmental issues are a significant field in both research and practice. Manufacturing enterprises are adopting sustainable initiatives to achieve efficient resource usage, emissions reduction, energy utilization reduction, and improve waste management. Therefore, drawing on ecological modernization theory (EMT) and knowledge-based theory (KBT), this study proposes a comprehensive framework for the relationships among environmental innovation strategy (EIS), green knowledge sharing (GKS), organizational green learning (OGL), and green competitiveness (GC), through literature review; after, a survey questionnaire method was employed, and multiple-regression method was used for the analysis. The empirical results show that environmental innovation strategy has a positive effect on green competitiveness; the green knowledge sharing and organizational green learning chain mediates the relationship between environmental innovation strategy and green competitiveness. The results further reveal that green knowledge sharing and organizational green learning are crucial paths for manufacturing enterprises to enhance green competitiveness in implementing their environmental innovation strategies. This study extends previous research by emphasizing the importance of environmental innovation strategy in the context of sustainable development, and enriches existing research related to green competitiveness.

Діяльність та взаємодія стейкхолдерів розвитку та просування зеленої конкурентоспроможності підприємств є актуальними сьогодні і відіграють важливу роль для створення конкурентних переваг підприємств на ринку. Систематизація літературних джерел доводить, що економічна діяльність характеризується специфічними взаємовідносинами між широким колом зацікавлених сторін. При цьому ефективна комунікативна система може принести потенційну вигоду всім сторонам. Авторами відмічено, що у даному випадку самі стейкхолдери мають власні конкретні очікування щодо різних аспектів функціонування підприємств: організаційних, економічних, соціальних, екологічних тощо. Основною метою статті є формування передумов для побудови системи комунікації зі стейкхолдерами для просування зеленої конкурентоспроможності підприємств та оцінки зацікавленими сторонами наслідків діяльності компаній. В роботі використовуються наукові методи, засновані на логічному узагальненні та науковій абстракції для систематизації передумов формування системи комунікацій зелених конкурентних стейкхолдерів; типологзації стейкхолдерів зеленої конкурентоспроможності; формально-логічний для визначення детермінант та принципів ефективної співпраці зацікавлених сторін зеленої конкурентоспроможності. Для дослідження оцінки зацікавленими сторонами ефектів зеленої конкурентоспроможності було проведено багатовимірний аналіз масштабування та оцінено п’ять вимірів отриманих ефектів: задоволеність споживачів зеленими товарами; ефективність виробництва зелених товарів; якість зелених товарів та чисте виробництво; інституційне партнерство; вплив громади. Для масштабування відповідей в ході опитування використовувалася семибальна психометрична шкала Лікерта. Загальне опитування проводиться на основі даних п’яти країн: України, Польщі, Румунії, Словенії, Чехії та включає результати опитування 1236 стейкхолдерів. Результати оцінки показують, що у всіх групах (внутрішніх та зовнішніх) стейкхолдерів, працівники підприємств оцінюють результати екологічних стратегій як "успішні" – 22,3% та громади, з іншої групи, – 7,45%. Висновки стейкхолдерів є практично ідентичними. Таким чином, це свідчить про те, що процеси екологізації комунікацій із зацікавленими сторонами стають ширшими та залучають більше учасників. Результати дослідження створюють передумови для вдосконалення системи взаємодії зацікавлених сторін зеленої конкурентоспроможності. The issue of stakeholder activity and collaboration for developing and promoting the green competitiveness of enterprises are nowadays relevant and play a significant role in creating competitive advantages. Systematization literary sources prove that economic activity is characterizing by specific relationships between a wide set of stakeholders, the effective communicative system can bring potential benefits to all parties and stakeholders have specific expectations regarding various aspects of the enterprises’ operation: organizational, economic, social, environmental etc. The main objective of the article is creating the preconditions for building the stakeholder communication system for promoting the green competitiveness of the company and assessing by stakeholders the results of companies’ activity. The paper used scientific methods are based on logical generalization and scientific abstraction for systematizing the prerequisites for the formation of a system of communications of green competitive stakeholders; typology of green competitiveness stakeholders; formal-logical for determining the determinants and principles of effective collaboration of stakeholders of green competitiveness. For investigating the stakeholders’ assessment of the green competitiveness effects was undertaken Multidimensional scaling analysis and were estimated five outcome dimensions: consumer satisfaction in green goods; efficiency of green goods production; green goods quality and cleaner production; institutional partnership; community impact. For scaling responses in survey research was used a seven-point psychometric Likert scale. A general questioning is provided for five countries: Ukraine, Poland, Romania, Slovenia, Czech Republic, and include the results of the survey the 1236 stakeholders. The results of the assessment showed that in all groups (internal and external) of stakeholder, the employees assessed results of the environmental strategies as "success" – 22,3% and community from another group – 7,45%. The stakeholder opinion is the same. That is evidence that the processes of greening stakeholder’s communication are becoming wider and involve more participants. The result of the research creates the background for improving the system of green competitiveness stakeholder interaction.

Forming a strong brand is essential for national development. The country’s brand gives the direction for its long-term economic growth, contributes to increment in assets value and the competitive advantages, attracts more investments, tourists, etc. In the view of growing concern on climate change, environmental protection issues boost its influence on worldwide decision-making processes. In turn, the scientific community has more decisive in their statement to create a unique and robust country’s brand considering the green perspectives. However, the literature review results showed that the scholars investigate the green branding, mainly on the product or corporate level. Therefore, this study aims to assess how well the existing literature on country branding is explored from the perspective of green development. The research questions are as follows: 1) What are the main research directions in the scientific literature concerning the country’s green branding? 2) How far has the country’s green brand been investigated? 3) What research gap should be covered in the future? This study operated with the scientific documents published in the highly ranked scientific journals indexed in the Scopus database to answer the research questions. The study period covered 2000-2022 (until April 2022). The search for relevant publications was run by the keyword combinations “green brand”, “country brand”, and “nation brand” in the documents’ titles, keywords, and abstracts. The boolean operator' OR' was used to include the papers specified at least with one keyword. The obtained results revealed 545 papers on the investigated topic (225 publications on green branding and 320 publications on country/nation branding). In the frame of investigation, the authors applied Scopus analytical tools to detect the publication dynamic of a designed sample of documents, identify the most engaged authors, and assess the contributions of the affiliations and countries. To build the networks of scientific collaboration worldwide and detect the main research streams in studies on country/nation green brands, the authors used the method of the low-dimensional visualization. This study selected the keywords with the greatest total link strengths based on the calculation of the total link strengths of the co-occurrence’s links with other keywords. The counting method was full counting. The findings of bibliometric analysis confirmed that the studies on green branding mainly address the corporate level. The green brand concept is investigated mostly regarding green brand attachment, green brand attitude, green brand image, green brand love, green brand trust, green loyalty, green satisfaction, green perceived risks, value, and environmental sustainability. Therefore, it indicates the necessity to expand research on the national level. The main limitation of this study is operating with publications retrieved only from the Scopus database. However, the findings could be value-added for scholars investigating the country's green brand issues. The authors consider the obtained results to be a starting point for designing the country's green brand model and its assessment in the future.

International audience; Sustainable management for green competitiveness has been mentioned in the lasting researches based on various theories as to the transition theory, social responsibility theory (CSR), sustainable supply chain management theory (SSCM), the theory of planned behavior, and the contingency theory. Our purpose is to know which management theory is the most reliable in defining the intersection of management theories, sustainability, and green competitiveness. Therefore, a new interpretation must be parallel to cover all sustainability aspects: people, economics, and the environment. PRISMA-SCR (Preferred Reporting Items for Systematic reviews and Meta-Analyses for Scoping Reviews) methodology was used to develop a greater understanding of relevant terminology core concepts, and key items to report for scoping reviews.

Konkurencingumo vertinimas – kompleksinis reiškinys, kurio turinys kinta priklausomai nuo nagrinėjamo objekto, vertintojo įsitikinimų, politinių realijų bei kitų aspektų. Praeitame šimtmetyje buvo įprasta konkurencingumą sieti su ekonominiais rodikliais, tačiau keičiantis aplinkai, kurioje gyvename, šylant klimatui, konkurencingumo vertinimo turinys taipogi kinta. Moksliniuose diskursuose vis dažniau yra diskutuojama, jog konkurencingumas negali būti vertinamas tik ekonominių rodiklių išvediniais. Svarbią vietą konkurencingumo plotmėje pradeda užimti aplinkos aspektai. Nuo 2015 metų yra plėtojama Europos perėjimo prie žiedinės ekonomikos idėja, išlaikant aukštą valstybių konkurecingumo lygį. 2019 metais pristatyta Europos žaliojo kurso idėja – augimo strategija, kurios vienas iš pagrindinių tikslų – transformuoti ES į našiai išteklius naudojančią ir konkurencingą ekonomiką, kurioje konkurencingumas kitų būtų atsietas nuo išteklių naudojimo. Nauji iššūkiai, su kuriais susiduriama, lemia naują politinį kontekstą, reikalaujantį naujo požiūrio į konkurencingumo vertinimą., Assessment of competitiveness is a complex phenomenon, which highly varies depending on the object, the assessor's beliefs, political realities and other aspects. In the last century, it has been a common practice to link competitiveness to economic indicators, but as the environment in which we live changes, the climate warms, so does the assessment of competitiveness. There is a growing debate in scientific discourses that competitiveness cannot be measured in terms of economic indicators alone. Environmental aspects are beginning to play an important role in the field of competitiveness. Since 2015, the idea of Europe's transition to a circular economy has been developed, with the aim to maintain a high level of national competitiveness. In 2019, Green Deal was introduced - a growth strategy, one of the main goals of which is to transform the EU into a resource-efficient and competitive economy, in which competitiveness would be decoupled from the use of resources. The new challenges we face are creating a new political context that requires a new approach to competitiveness assessment.

У статті представлені результати аналізу публікацій, присвячених формуванню концепції та складових зеленої конкурентоспроможності підприємств. Дослідження проводилось із застосуванням бібліометричного аналізу з використанням інструментарію візуалізації VOSviewer v.1.6 та інструментарію ScopusTools. При проведенні аналізу було згенеровано вибірку з 54 753 наукових статей з даної проблематики за період 1991–2020 рр. у виданнях, які індексуються наукометричними базами даних Scopus та Web of Science. Результати дослідження дозволили виокремити передумови розвитку концепції зеленої конкурентоспроможності. Просування процесів екологізації у підприємницькому секторі (розвиток зеленого виробництва, використання ресурсозберігаючих технологій та відновних джерел енергії, імплементація рециклінгу) забезпечує додаткові екологічно орієнтовані конкурентні переваги підприємствам. Динаміка публікаційної активності характеризує підвищення наукового інтересу до зазначеної проблематики, починаючи з кінця 1990-х років. Відповідна тенденція значною мірою обумовлена світовим розвитком підприємницького сектору, підвищенням конкуренції, просуванням, так званого, «п’ятого укладу». Основні етапи розвитку концепції зеленої конкурентоспроможності включають такі етапи: пов’язаний із трансформацією підходів до трактування поняття «конкурентоспроможність» (2004–2012 рр.); другий пов’язаний із появою і домінуванням у кроссекторних дослідженнях двох нових патернів, що відображають розвиток зеленої економіки і визначають конкурентні переваги підприємств (2012–2014рр.); третій пов’язаний із розвитком концепції зеленого маркетингу та імплементацією його інструментів як детермінант забезпечення конкурентоспроможності підприємств (2014–2016 рр.). Результати аналізу засвідчили, що найбільш цитовані наукові публікації з тематики зеленої конкурентоспроможності належать науковцям США, Китаю, Великобританії, Німеччині, Іспанії. Основними галузями наукових напрацювань є інженерія, природничі науки, соціальні науки, енергетика, бізнес і менеджмент та комп’ютерні науки. Проведене дослідження сформувало основу для побудови інструментарію забезпечення зелених конкурентних переваг підприємств. The article presents the results of the analysis of publications devoted to the formation of the concept and components of the green competitiveness of enterprises. The study was conducted using bibliometric analysis VOSviewer v.1.6 visualization tools and ScopusTools tools. During the analysis, a set of 54,753 scientific articles on this issue for the period 1991–2020 was generated in publications indexed by scientometric databases Scopus and Web of Science. The results of the study allowed to identify the prerequisites for the development of the concept of green competitiveness. Promotion of greening processes in the business sector (development of green production, use of resource-saving technologies and renewable energy sources, implementation of recycling) provides additional environmentally-oriented competitive advantages to enterprises. The dynamics of publishing activity characterizes the increase of scientific interest in this issue since the late 1990s. This trend is largely due to the global development of the business sector, increased competition, the promotion of the so-called "fifth way". The main stages of development of the concept of green competitiveness include the following stages: related to the transformation of approaches to the interpretation of the concept of "competitiveness" (2004-2012); the second is related to the emergence and dominance in cross-sectoral research of two new patterns that reflect the development of the green economy and determine the competitive advantages of enterprises (2012-2014); the third is related to the development of the concept of green marketing and the implementation of its tools as a determinant of ensuring the competitiveness of enterprises (2014-2016). The results of the analysis showed that the most cited scientific publications on the topic of green competitiveness belong to scientists from the United States, China, Great Britain, Germany, and Spain. The main areas of research are engineering, science, social sciences, energy, business and management, and computer science. The study formed the basis for building tools to ensure green competitive advantages of enterprises.

Стаття присвячена перевагам зеленої конкурентоспроможності для компаній. Зелений конкурентоспроможний розвиток вважається необхідною умовою забезпечення високого рівня сталого соціально-економічного розвитку. Авторами проведено наукове дослідження ключових детермінант зеленої конкурентоспроможності відповідно до маркетингового, технологічного, інноваційного, комунікативного, стейкхолдерського, якісного, рівневого, фіскального та етичного підходів. Основною метою дослідження є проаналізувати передумови підвищення зеленої конкурентоспроможності підприємств та вплив використання інструментів маркетингу (забезпечення належної якості (екологічності) зелених товарів і послуг, диференціація цінової політики, створення зеленої комерційної мережі та платформи, просування еко-товарів та зеленої діяльності, взаємодія зі споживачами) за описовими змінними компанії (сегмент ринку (обсяги продажів), зелений імідж, ефективність діяльності компаній, конкурентоспроможність продукції). Об'єктом дослідження є підприємства харчової промисловості, сільського господарства, машинобудування та виробники будівельних матеріалів. У кількісному дослідженні використовувалася вибірка з 110 компаній, для тестування кожного виміру конкурентної переваги проти встановлених інструментів зеленого маркетингу та описових змінних компанії за допомогою методу логістичної регресії. Отримані результати показали рівень маркетингових інструментів інтеграційного комплексу для підтримки зелених конкурентних переваг. Найвищий рівень інтеграції у харчовій промисловості, найнижчий – у виробників будівельних матеріалів. Така система повинна включати п’ять груп маркетингових інструментів. Проведена оцінка дає можливість запропонувати систему маркетингових інструментів для формування та посилення зелених конкурентних переваг компанії. The article deals with green competitiveness advantages for companies. The green competitive development is considered to be an essential condition to provide a high level of sustainable social and economic development. The authors systematized scientific investigation of the key determinants of the green competitiveness according to the marketing, technological, innovative, communicative, stakeholders, qualitative, level, fiscal and ethic approaches. The primary purpose of the study is to analyse the preconditions for promotion the green competitiveness of enterprises and analyse the influence of the using marketing tools (ensuring the proper quality (environmental) of green goods and services, differentiation of pricing policy, creation of green commercial networks and platforms, promotion of eco-goods and green activity, interaction with the consumers) on a company’s descriptive variables (market segment (sales volumes), green image, efficiency of companies activity, products competitiveness). The object of study is the companies from the food industry, agriculture, machinery-producing industry and production of building materials. The quantitative study employed a sample of 110 companies, for testing each competitive advantage dimension against the established green marketing tools and company descriptive variables using the method of logistic regressions. The obtained results showed the level of integration mix marketing tools for supporting the green competitive advantages. The highest level of integration is in the food industry, the lowest level - in the production of building materials. Provided evaluation gives the opportunity to suggest the system of marketing instruments for forming and strengthening the company’s green competitive advantages.

The omnichannel approach to forming marketing strategies for the development of the green competitiveness of enterprises is seen as a process for the inseparable interaction of marketingmix elements that are aimed at promoting green competitiveness. This approach integrates traditional and digital marketing communication channels and provides consideration for stakeholder interests. The effectiveness of applying the omnichannel approach to the formation of marketing strategies to develop the green competitiveness of enterprises depends on a set of marketing communication channels, which, in various combinations, can increase or decrease the level of companies’ green competitiveness. For that purpose, this paper proposes a scientific approach to identifying the quality parameters of marketing communication channels, which involves testing the hypothesis that statistically significant relationships exist between their quality parameters and the levels of green competitiveness. The objects analyzed in the paper comprise large Ukrainian production companies that are part of the agro-industrial, mechanical engineering, and food industries, and that work in both the local and international markets. According to the results of the calculations, four relevant parameters were identified for determining the quality of the marketing communication channels: the speed of loading pages, the failure rate, image, and remarketing activities. This research was funded by the Ministry of Education and Science of Ukraine; and the ERASMUS+ Programme.

У дисертації поглиблено теоретичні засади виявлення закономірностей розвитку теорії зеленої конкурентоспроможності, розвинено науково-методичне обгрунтування ролі маркетингових детермінант при її дослідженні; поглиблено наукове підгрунтя типологізації теоретико-методичних підходів до визначення її сутності; вдосконалено трактування сутності зеленої конкурентоспроможності та концептуальні засади її формування; поглиблено науково-методичне підгрунтя типологізації підходів до оцінювання зеленої конкурентоспроможності; розроблено теоретико-методологічне підгрунтя оцінювання рівня зеленої конкурентоспроможності; емпірично підтверджено гіпотезу про взаємозв’язок між інтегральним індексом зеленої конкурентоспроможності та рівнем каплингу її складових; побудовано науково-методичне підгрунтя довгострокового прогнозування трансформації рівня зеленої конкурентоспроможності; розроблено науково-методичний підхід визначення впливу інтеграції стейкхолдерів у систему управління підприємством; удосконалено науково-методичний підхід до обгрунтування ролі критеріїв якості маркетингових каналів комунікації; поглиблено теоретико-методологічні засади обгрунтування причинно-наслідкових зв’язків між релевантними характеристиками маркетингових каналів комунікації та рівнем зеленої конкурентоспроможності підприємств. The dissertation is devoted to the development of a theoretical-methodological and methodological basis for the formation of marketing support of green competitiveness at the enterprises of Ukraine. The results of a bibliometric analysis conducted using VOSViewer v.1.6.10, Scopus Tools Analysis and Web of Science Results Analysis allowed to determine the basic prerequisites and main stages of green competitiveness formation: 1) associated with the traditional understanding of competitiveness, its global measurement, development of processes of greening of economic activity; 2) associated with the greening of business and the development of a green economy; 3) related to the analysis of competitiveness in the context of green marketing strategies; 4) the formation of the concept of GC directly. Empirical substantiation of marketing determinants of green competitiveness using the tools of Google Analytics, Google Trends, correlation analysis and the method of smoothing the time series of commercial and scientific search queries showed that almost all categories within different groups of determinants have the correlation link by trend component is 99 % (categories: green marketing strategies, green pricing, green supply chains, green networks, green web tools, green brand, green advertising, green promotion). According to the cyclical component, the closeness of correlations between scientific and commercial search queries is: green marketing strategies – 10 %, green logistics – 8 %, green pricing – 52 %, green supply chains – 48 % (group of determinants of sustainable development ); green networks – 1 %, green platforms – 47 %, green digital tools – 34 %, green web tools – 37 % (group of media information determinants); green brand – 64 %, green advertising – 10 %, green promotion – 49 % (group of determinants of targeted marketing). Theoretical and methodological approaches to the definition of green competitiveness depending on the markers of green competitive advantages are structured: the marker of "greening of economic activity" – process and commodity; the marker of "implementation of marketing tools to provide support green competitiveness" – marketing and analytical; the marker of "presence of internal economic ecologically oriented regulatory framework" – regulatory and organizational; the marker of “stakeholder inclusion and green infrastructure” – stakeholder infrastructure. Green competitiveness should be understood as the company's ability to form and effectively use green competitive advantages, their convergent and complementary effects, ensuring sustainable development of enterprises, expanding the company's position in the market, increasing investment attractiveness and capitalization, form an environmental brand. The concept of green competitiveness formation of enterprises should be based on an integrated combination of principles of dissemination, transparency, convergence and adaptability, taking into account the levels of convergence and complementary effects of green competitiveness, based on the identification of strategies and models of behaviour of enterprises in providing green competitiveness. Approaches to the assessment of corporate green competitiveness combine two criteria and are divided into the following groups: dynamic-rating, decomposition-conversion, cluster-anatomical, fractal-comparative, parametric-entropy analysis. This allowed to isolate the most informative indicators of green competitiveness, and the parametric-entropy approach to the greatest extent takes into account the reference values of green competitiveness indicators and eliminates the subjective nature of the assessment. The results of the application of entropy and taxonomic methods allowed to carry out an integrated assessment of the level of green competitiveness, which indicates the differentiation of its level for different industries. The hypothesis of the existence of a relationship between the integral index of the green competitiveness and the level of coupling of its components has been confirmed. The highest level of coupling among all components of the green competitiveness is typical for PJSC “Motor Sich” (0.772), PJSC “SVF Agroton” (0.716), PJSC “Wimm-Bill-Dan Ukraine” (0.769), and corporate and marketing determinants are dominant.Long-term forecasting of the green competitiveness level transformation involves the use of ARIMA autoregressive integrated modelling tools by the nonlinear least squares method. The leading enterprises in the level of green competitiveness in the optimistic scenario are PJSC "SVF Agrotron" (agro-industrial complex) – 0.84; PJSC "Wimm-Bill-Dann Ukraine" (light industry) – 0.73; PJSC "Motor Sich" (mechanical engineering) – 0.74. The hypothesis of increasing the level of green competitiveness by integrating stakeholders into the enterprise management system was confirmed. The application of reflective-formative evaluation model using structural modelling tools and PLSSEM techniques showed a positive statistically significant relationship between the level of integration of stakeholders in the enterprise management system and green competitiveness at the level of 0.671, and the impact of personalization of communications with stakeholders on the level of green competitiveness amounted to 0.936. The promotion and enhancement of green competitiveness will be ensured through the implementation of an omnichannel strategy combined with the use of different combinations of marketing channels of communication and the identification of causal relationships between relevant quality criteria. The hypothesis of a statistically significant discrepancy between the quality parameters of the marketing channels of communication and the levels of green competitiveness was confirmed. The causal relationships between the relevant characteristics of the marketing channels of communication and the level of green competitiveness are substantiated. The results of practical calculations using the tools of cognitive modelling of complex systems and regression analysis determined the feasibility of a systematic combination of offline and digital marketing channels of communication in the promotion of green competitiveness, determined the strength of the relationship between the quality parameters of marketing channels of communication (for image measures – 0.66, for remarketing – 0.48, which will increase the level of green competitiveness by 0.111 and 0.133 points, respectively).

The article deals with green competitiveness advantages for companies. The green competitive development is considered to be an essential condition to provide a high level of sustainable social and economic development. The authors systematized scientific investigation of the key determinants of the green competitiveness according to the marketing, technological, innovative, communicative, stakeholders, qualitative, level, fiscal and ethic approaches. The primary purpose of the study is to analyse the preconditions for promotion the green competitiveness of enterprises and analyse the influence of the using marketing tools (ensuring the proper quality (environmental) of green goods and services, differentiation of pricing policy, creation of green commercial networks and platforms, promotion of eco-goods and green activity, interaction with the consumers) on a company’s descriptive variables (market segment (sales volumes), green image, efficiency of companies activity, products competitiveness). The object of study is the companies from the food industry, agriculture, machinery-producing industry and production of building materials. The quantitative study employed a sample of 110 companies, for testing each competitive advantage dimension against the established green marketing tools and company descriptive variables using the method of logistic regressions. The obtained results showed the level of integration mix marketing tools for supporting the green competitive advantages. The highest level of integration is in the food industry, the lowest level – in the production of building materials. Provided evaluation gives the opportunity to suggest the system of marketing instruments for forming and strengthening the company’s green competitive advantages.