Search

Within the scope of this article, it is proposed to evaluate human resource management in the context of ensuring financial security at tourism industry enterprises. Accordingly, it is noted that the object of study is the human resource management system and the financial security system. The task is to present a methodological approach that, through surveying, calculating an integral indicator, and evaluating the most significant components, can effectively assess the level of human resource management in tourism enterprises. For this purpose, the methodology adopts several methods including expert analysis and integral evaluation. It is proven that the formation of an appropriate group of indicators and their subsequent grouping will facilitate an effective reflection of a single integral indicator for evaluating human resource management in the context of ensuring financial security at tourism industry enterprises. It is established that tourism industry enterprises are highly active in foreign economic activities, and in this context, the issue of financial security and management systems plays a paramount role. As a result, a group of experts and tourism industry enterprises were selected. The most significant indicators were distinguished and the corresponding calculations were conducted. As a result, it was established that a significant number of tourism industry enterprises fall short of a high level of human resource management, which poses a direct threat to their financial security during foreign economic activities. The presented process of evaluating human resource management in the context of ensuring financial security at tourism industry enterprises may find its practical application in the context of the activities of key security subjects. Limitations include not considering all possible indicators and focusing only on one industry, specifically the tourism industry. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

У статті розглянуто інноваційні стратегії управління зовнішньоекономічною діяльністю, що набувають особливого значення в умовах цифрової трансформації, яка суттєво змінює традиційні моделі міжнародного бізнесу. Досліджено ключові аспекти адаптації підприємств до нових викликів глобального ринку, пов’язаних із швидким впровадженням цифрових технологій. Розглянуто функціональні цифрові інструменти, які забезпечують підвищення ефективності управління зовнішньоекономічною діяльністю. Визначено інноваційні підходи до розробки стратегій, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності підприємств за рахунок інтеграції цифрових платформ та покращення управління ризиками. Доведено особливу роль цифрової економіки в трансформації міжнародної торгівлі, а також впливу інновацій на формування нових бізнес-моделей. Визначено необхідність розробки стратегічних рішень, які дозволять підприємствам ефективно реагувати на динамічні зміни в глобальному середовищі, забезпечуючи сталий розвиток зовнішньоекономічної діяльності.

У статті представлено аналіз зовнішньоекономічної діяльності торгових підприємств. Визначено напрямки підвищення ефективності обліку та контролю зовнішньоекономічної діяльності підприємств торгівлі. Визначено перспективні напрямки використання цифрових технологій у вдосконаленні обліку та управління зовнішньоекономічною діяльністю цифрових торгових підприємств. Впровадження цифрових технологій значно підвищить точність і швидкість проведення зовнішньоекономічних операцій; дозволить знизити витрати, мінімізувати ризики і забезпечити дотримання законодавства, підвищити прозорість, забезпечуючи ефективне управління ланцюгами поставок і покращуючи взаємодію з митними органами та іншими регулюючими органами, що збереже конкурентну перевагу на міжнародних ринках, підвищуючи фінансову стабільність ринку.

У статті наведена характеристика методів оцінки ризиків зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Розкрито особливості кількісних методів оцінки ризиків зовнішньоекономічної діяльності, які найчастіше зустрічаються у публікаціях вітчизняних вчених. Досліджено застосування методів оцінки ризиків зовнішньоекономічної діяльності на основі інформації, отриманої з облікових джерел, зокрема, удосконалення методу аналізу доцільності витрат. Наведено критерії, які дозволяють співвіднести область можливого фінансового стану підприємства зі ступенем ризику при застосуванні цього методу. Основним критерієм визначено перевищення рівня можливих втрат потенційного прибутку або доходу, які підприємство отримуватиме в процесі власної діяльності. Представлено алгоритм розрахунку параметрів рівня втрат у методі аналізу доцільності витрат з використанням даних фінансової звітності.

Поглиблений аналіз літератури, показав, що низка теорій і концепцій в контексті особливостей здійснення зовнішньоекономічної діяльності в умовах цифрової економіки, досі залишаються не розкритими повною мірою, що й зумовило вибір даної тематики, її сучасну актуальність.Метою дослідження є характеристика особливостей здійснення зовнішньоекономічної діяльності підприємства в умовах цифрової економіки. Об’єктом дослідження виступає зовнішньоекономічна діяльність підприємства. Основне завдання статті являє собою визначення яким цифрова економіка впливає на менеджмент зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Охарактеризовано ключові ознаки сучасного менеджменту зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Визначено сутність процесу цифровізації зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Доведено, що цифровізація суттєво впливає на менеджмент зовнішньоекономічної діяльності підприємства, забезпечуючи автоматизацію та оптимізацію ключових процесів міжнародної торгівлі.

Митна політика здійснює значний вплив на управління зовнішньоекономічною діяльністю, оскільки вона визначає форми та методи її реалізації. Митне регулювання є одним із фундаментальних інструментів, що формує розвиток зовнішньоекономічних відносин, адже воно безпосередньо впливає на торговельні умови, залучення інвестицій та економічну інтеграцію країн у глобальні ринки. Митна політика є системною категорією, що вимагає реалізації багатьох функцій систем управління. Через впровадження науково обґрунтованих економічних і політичних заходів держава має можливість регулювати експортно-імпортні потоки товарів та послуг, що набуває особливої актуальності в умовах торгових війн, глобальних викликів та перспектив розвитку ринків у різних регіонах світу. Дослідження акцентує увагу на специфіці митного регулювання та митної політики, яка є невід'ємною складовою зовнішньоекономічної діяльності в умовах глобалізації та інтеграційних процесів. Проаналізовано етапи становлення системи митного регулювання та формування власної митної політики як на глобальному, так і на національному рівнях. Окреслено сучасні проблеми, з якими стикаються суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності під час проходження митних процедур та ведення зовнішньоекономічної діяльності. Досліджено основні компоненти митного регулювання як ієрархічної структури, зовнішньоекономічної діяльності України, які потребують стандартизації та уніфікації інструментів регулювання. У рамках дослідження було здійснено аналіз чинних митних режимів, проведено оцінку впливу митних ставок та процедур на торговельні потоки, а також визначено основні напрями реформування митної системи. На основі визначених результатів дослідження зроблено висновки, що для підвищення ефективності митного регулювання необхідно спростити митні процедури, посилити заходи щодо боротьби з контрабандою та гармонізувати національне митне законодавство з міжнародними нормами. Практичне застосування результатів дослідження сприятиме покращенню умов для розвитку зовнішньої торгівлі та інтеграції економіки України у світові ринки.

У статті висвітлено питання Державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (далі ЗЕД) як ключового інструменту підтримання економічної стабільності та розвитку країни в умовах воєнного стану. Проаналізовано вплив воєнних конфліктів на міжнародну торгівлю, інвестиції та фінансові потоки, що потребує відповідних заходів для забезпечення національної безпеки. Зроблено акцент на досвіді регулювання зовнішньоекономічної діяльності під час конфліктів у Югославії, в Афганістані та Іраку, зокрема на застосуванні економічних санкцій, ролі міжнародної допомоги, розвитку тіньової економіки та корупції. Узагальнено, що комплексний підхід, включаючи диверсифікацію експорту, антикорупційні заходи, ефективне використання міжнародної допомоги та зміцнення фінансової системи, є корисним для України в умовах воєнного стану. Зроблено висновки про необхідність адаптації міжнародного досвіду до українських реалій, з урахуванням сучасних викликів та можливостей для розвитку ЗЕД у складних умовах війни.

The article examines the topical issue of risk management in foreign economic and logistics activities, which is closely related to the enterprise’s chosen strategy and ensures its sustainable development. The study considers the issue of developing a hedging strategy using statistical methods since adequate forecasting allows predicting the impact of external environment factors on the exchange rate, which will allow the enterprise to timely predict and mitigate the risks in foreign economic and logistics activities. The authors have used general scientific and special methods of systemic and structural analysis to clarify the directions of sustainable performance and risk management tools; formulate the goals and steps in choosing a strategy of hedging; compare the methods of foreign exchange rate risk hedging and perform correlation and regression analysis of factors that impact exchange rate under crisis conditions. The purpose of the paper is to study the specifics of ensuring the sustainable performance of an enterprise using statistical methods in risk management for planning foreign economic and logistics activities. The authors have proposed a definition of a hedging strategy based on the concepts, approaches, and ideas of asset and/or investment management with the aim of reducing loss through hedging instruments, whose feasibility can be substantiated by statistical methods. It has been found that the formation and successful implementation of a hedging strategy requires the use of statistical analysis in order to timely predict fluctuations in exchange rates. The findings of the research were tested based on the performance of PrJSC "Linde Gas Ukraine". In the strategy of hedging the exchange rate risks, it has been proposed to simultaneously open a foreign currency deposit and take a loan in the national currency to replenish the company's working capital. The perspective of further research is the implementation of the proposed hedging strategy and assessment of its effectiveness. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The article is devoted to the study of the communication process in the management of foreign economic activity, a more detailed study of the specifics of international activity and recommendations for improving foreign economic activity (FEA). The article discusses how effective communication contributes to success in FEA. Attention is paid to establishing cooperation with foreign partners; peculiarities of communication in FEA due to the specifics of international activities; various methods of communication used in FEA, including written, oral, non-verbal and visual communication. The aim of the article is to systematize the key factors of communication efficiency in international economic activity and determine the fundamental principles of building an effective communication strategy in FEA. The objectives of the article are: to reveal the role of communication in FEA; determine the stages of the communication process in FEA; consider the features of communication in FEA; analyze the methods of communication in FEA; determine the basic principles of effective communication in FEA; provide recommendations for improving communication processes. It is proved that the foreign economic activity of modern enterprises is impossible without effective communication. It serves as the basis for establishing cooperation with foreign partners, concluding contracts, implementing export-import operations and achieving success in the international market. Achieving the company’s goals and contributing to sustainable growth, customer satisfaction, and profitability is the result of effective communication. International marketing communications are specifically designed to promote products and achieve marketing goals in global markets. The success and efficiency of an enterprise largely depend on its communication system in foreign economic activity. In this context, communication policy is an important tool for effective interaction with business partners, organizing advertising campaigns, stimulating sales, managing public relations, and promoting personal sales. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Метою цього дослідження є виділення головних чинників, які справляють вплив на формування корпоративної соціальної відповідальності підприємств – суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, та з’ясування механізму такого формування. Здійснено групування чинників, які справляють вплив на формування корпоративної соціальної відповідальності. Представлено модель, що описує механізм такого формування. Встановлено вплив здійснення зовнішньоекономічної діяльності підприємств на корпоративну соціальну відповідальність. Показано, що за більшістю груп чинників формування корпоративної соціальної відповідальності середній їх рівень для тих підприємств, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, несуттєво перевищує середній рівень відповідних чинників для тих компаній, які цю діяльність не провадять. Водночас, рівень компетентності власників та менеджерів у підприємств першої групи значно перевищує цей рівень у підприємств другої групи. Це ж стосується чинників економічної ефективності заходів з корпоративної соціальної відповідальності. Розроблені у процесі проведеного дослідження теоретичні та методичні положення можуть бути впроваджені у практику діяльності підприємств при складанні стратегій та планів здійснення заходів щодо корпоративної соціальної відповідальності. Це дасть можливість покращити обґрунтованість цих стратегій та планів.

У статті розглянуто та досліджено проблеми транспортної інфраструктури України з урахуванням сучасних умов, що потребують перебудови транспортних потоків, ланцюгів постачання, логістичних схем, зростання інтенсивності роботи пунктів пропуску на митну територію України на західному та південному напрямках. Запропонована модель визначення об’єму перевезень та його зв’язок із обсягом експортно-імпортних операцій. Результати дослідження засвідчили, що існує кореляція між об’ємом зовнішньоекономічних операцій та вантажообігом по території України. Відповідно, створення і модернізація критично важливих елементів транспортної інфраструктури грають важливу роль в забезпеченні сталого економічного розвитку країни і збільшують конкурентоздатність продукції вітчизняних підприємств. Автором сформовані теоретичні та практичні рекомендації щодо вдосконалення економічної ефективності, стабільного розвитку та стійкості транспортної інфраструктури.

Стаття присвячена висвітленню питань формування та розвитку експорту туристичних послуг, особливостям існуючого ринку туризму та реалізації такого продукту, оцінці та аналізу розвитку туристичної галузі в інших країнах. Особлива увага відведена проблемам розвитку даної складової експортоного потенціалу в регіонах західної частини України, а також перспективам розвитку експорту туристичних послуг. Для досягнення поставленої мети використано такі методи наукового пізнання як логічне узагальнення, системний аналіз, системно-структурний та порівняльний аналіз, які дозволили отримати відповідні результати. Проведено систематизацію та уточнення змісту поняття «експорт туристичних послуг» та особливостей їх впливу на показники експортної діяльності регіону. Виокремлено ключові принципи, які визначають особливості та напрями формування та розвитку експортного потенціалу регіону в напрямку удосконалення туристичної галузі.

Стаття присвячена вивченню передумов для запровадження підходів інноваційного управління зовнішньоекономічною діяльністю промислових підприємств з огляду на загострення ситуації у зовнішньоекономічних процесах України через військову агресію, що принципово змінило економічний простір функціонування вітчизняних підприємств. Авторами визначені передумови, що сформують фундамент для ефективного відновлення зовнішньоекономічної діяльності промислових підприємств з використанням інноваційних підходів. Окрема увага у статті присвячена виокремленню передумов впровадження інноваційного управління зовнішньоекономічною діяльністю промислових підприємств. Систематизація передумов впровадження інноваційного управління зовнішньоекономічною діяльністю надала можливість авторам статті сформувати низку перспективних напрямів оновлення систем управління зовнішньоекономічної діяльності підприємств української машинобудівної галузі у період війни та післявоєнний період.

Стаття присвячена актуальним питанням щодо особливостей управління міжнародним маркетингом для організації зовнішньоекономічної діяльності, що є ключовим фактором успіху для компаній, що працюють на міжнародних ринках. В роботі виділені основні напрями розвитку системи міжнародного маркетингу та його інструментарію. В статті обґрунтовано, що в маркетингово орієнтованих компаніях управління маркетингом вважається ключовою функцією і за її допомогою формується чітка організаційна структура управління міжнародним маркетингом. Подана порівняльна характеристика організаційних структур управління міжнародним маркетингом за основними видами зовнішньоекономічної діяльності. Наголошено, що підвищення обсягів міжнародної торгівлі може вимагати перегляду організаційної структури компанії, особливо щодо управління міжнародною діяльністю.

Стаття присвячена проблематиці інформаційного забезпечення системи управління експортно-імпортною діяльністю на засадах функціонального підходу. Розглянуто сутність сучасної інформаційної системи підприємства як фундаментального програмного комплексу, що складається із відповідних модулів, які комплексно охоплюють сфери господарської діяльності підприємства, зокрема і експортно-імпортну. Визначено вирішенню яких проблем сприятиме формування комплексного інформаційного забезпечення процесу експортно-імпортної діяльності. Формування інформаційної системи експортно-імпортної діяльності передбачає застосування програмного продукту, який максимально відповідатиме всім управлінським вимогам щодо організування цієї діяльності. Встановлено ключові принципи інформатизування підприємства. Рекомендовано розроблену систему інформаційного забезпечення системи управління експортно-імпортною діяльністю на засадах функціонального підходу.

У статті виокремлено й охарактеризовано різновиди інструментарію управління ризиками зовнішньоекономічної діяльності підприємств в умовах повоєнної економіки за низкою істотних і незалежних ознак. До переліку таких ознак віднесено форму, призначення, час застосування, спосіб формалізації, часову спрямованість та спосіб обґрунтування. Наголошено на важливості вже на ранніх стадіях виявляти ризики зовнішньоекономічної діяльності та мінімізувати вплив потенційних проблем, зумовлених цими ризиками. При цьому важливо, щоб такі дії мали комплексний та системний характер, опираючись на науково обґрунтованих положеннях. Розвинута класифікація інструментарію управління ризиками зовнішньоекономічної діяльності підприємств в умовах повоєнної економіки дає змогу суб’єктам господарювання обирати найбільш доцільні такі інструменти залежно від наявних ресурсних обмежень та конкретних потреб. Крім того, створюються передумови для підвищення ефективності управління такими ризиками.

Вказується, зовнішньоекономічна діяльність – важливий вид економічної діяльності на міжнародному рівні та пріоритетний напрям політики нашої держави, що створює засади для розвитку торговельних відносин і сприятливого інвестиційного клімату в Україні. Вона включає в себе зовнішню торгівлю товарами, послугами, певними видами робіт, а також об’єктами інтелектуальної власності. Будь-яка комерційна діяльність на зовнішньому ринку суттєво відрізняється від подібної діяльності всередині країни. Зокрема, в ЗЕД задіяні провідні галузі економіки, беруть участь державні органи, певний ряд окремих економічних суб’єктів, посередницькі організації, а також зарубіжні організації з торговельно-економічних питань, які в сукупності утворюють зовнішньоекономічний комплекс України. Відзначається, держава безпосередньо здійснює регулюючий вплив на процеси, що відбуваються у зовнішньоекономічній сфері. Ефективність державного регулювання ЗЕД залежить від багатьох чинників, проте головним важелем у цьому є те, що регулюючий вплив держави має відповідати природі зовнішньоекономічної діяльності, характеру та змісту завдань, які вона виконує на конкретному етапі розвитку економіки України. У сучасних умовах інтеграції України у світову і європейську економічну систему стан нормативно-правового забезпечення ЗЕД та її регулювання державою набуває особливого значення. Так само, як і питання необхідності реформування системи ЗЕД для створення більш гнучких умов розвитку загальноекономічної ситуації в країні та плідного розвитку міжнародних зв’язків з виходом на світовий ринок. Акцентується увага, важливою умовою розвитку економіки кожної країни є здійснення учасниками національного ринку зовнішньоекономічної діяльності. У тематиці статті досліджуються міжнародні економічні договори та їх значення в правовому регулюванні зовнішньоекономічної діяльності, урахуванням існуючих наукових праць визначено поняття та види міжнародних економічних договорів.

У статті досліджено особливості формування методики аналізу зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання, а також його інформаційне забезпечення. Визначено поточні тенденції у сфері зовнішньоекономічних відносин та необхідність використання ефективних інструментів для аналізу цих процесів. Розглянуто ключові аспекти методології аналізу зовнішньоекономічної діяльності, що включають вимірювання та оцінку результативності зовнішньоторговельних операцій, аналіз конкурентоспроможності підприємств, що функціонують на зовнішніх ринках, а також ідентифікацію ризиків та загроз комерційній діяльності. Досліджено особливості забезпечення інформаційної бази для ефективного аналізу зовнішньоекономічних процесів суб’єктів господарювання в сучасних умовах. Доведено об’єктивну необхідність забезпечення підвищення ефективності управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств шляхом використання сучасних методів аналізу та інформаційного забезпечення.

Стаття присвячена проблематиці дослідження комунікаційного забезпечення масштабування бізнесу, його репутаційного аспекту в умовах зовнішньоекономічної діяльності. Проведено огляд літературних джерел за вказаною проблематикою. В статті використано такі методи дослідження: синтез, аналіз, морфологічний метод. Визначено, що масштабування бізнесу є комплексним процесом щодо розширення, зростання, розвитку діяльності задля нарощування обсягів продажу, ринкової присутності, впливу компанії тощо. Виокремлено ключові елементи вказаного процесу. В статті авторами упорядковано ключові значення комунікаційного забезпечення комунікаційного забезпечення масштабування бізнесу в умовах зовнішньоекономічної діяльності. Також систематизовано переваги від ефективного комунікаційного забезпечення процесу масштабування бізнесу в умовах зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

Зовнішньоекономічна діяльність України в умовах воєнного стану є ускладненою, адже дії ворога суттєво впливають на усі аспекти економічних відносин України з іншими державами. Враховуючи це, стаття присвячена визначенню основних наукових засад розвитку зовнішньоекономічної діяльності України під час повномасштабної війни. Спершу розглянуто основні підходи щодо тлумачення поняття «зовнішньоекономічна діяльність» згідно з чинним законодавством та науковими дослідженнями. Крім того, визначено основні особливості зовнішньоекономічної діяльності держави з теоретичної точки зору. Особливу увагу приділено актуальному стану зовнішньоекономічної діяльності України під час війни. Визначено основні проблеми, з якими стикається Україна, та основні способи їх вирішення, до яких наразі вдається держава. На основі проведеного дослідження наведено власний перелік заходів, які мають забезпечити розвиток зовнішньоекономічної діяльності України під час війни.

Foreign economic activity is an important type of economic activity at the international level and a priority direction of our state's policy, which creates the foundations for the development of trade relations and a favorable investment climate in Ukraine. It includes foreign trade in goods, services, certain types of works, as well as objects of intellectual property. Any commercial activity on the foreign market is significantly different from similar activity within the country. In particular, leading sectors of the economy are involved in the FED, state bodies, a certain number of individual economic entities, intermediary organizations, as well as foreign organizations on trade and economic issues, which collectively form the foreign economic complex of Ukraine, part icipate. The state directly exerts a regulatory influence on the processes taking place in the foreign economic sphere. The effectiveness of state regulation of foreign exchange depends on many factors, but the main lever in this is that the regulatory influence of the state must correspond to the nature of foreign economic activity, the nature and content of the tasks it performs at a specific stage of the development of the economy of Ukraine. In the current conditions of Ukraine's integration into the world and European economic system, the state of regulatory and legal support of foreign trade and its regulation by the state acquires special importance. As well as the issue of the need to reform the foreign exchange system in order to create more flexible conditions for the development of the general economic situation in the country and the fruitful development of international relations with access to the world market. An important condition for the development of the economy of each country is the implementation of foreign economic activities by the participants of the national market. The topic of my article examines international economic agreements and their significance in the legal regulation of foreign economic activity, taking into account the existing scientific works, the concepts and types of international economic agreements are defined. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Стаття присвячена проблематиці дослідження багатогранності сутності поняття «масштабування бізнесу в умовах зовнішньоекономічної діяльності». Вивчено основні позиції зарубіжних та вітчизняних вчених та практиків стосовно трактування поняття масштабування бізнесу, масштабування бізнесу за умов зовнішньоекономічної діяльності. Розглядаючи сутність масштабування у рамках економічної теорії, теорії управління. Систематизовано трактування поняття «масштабування бізнесу за умов зовнішньоекономічної діяльності» за сферами його застосування. Запропоновано на основі огляду вітчизняних та зарубіжних літературних джерел комплексне визначення поняття «масштабування бізнесу в умовах зовнішньоекономічної діяльності». Визначено ключові цілі масштабування бізнесу в умовах зовнішньоекономічної діяльності та переваги від його реалізування вітчизняними підприємствами.

Повномасштабне військове вторгнення росії вплинуло на зовнішню торгівлю України, спричинило значні втрати людського капіталу, порушило інфраструктуру та торговельні ланцюги, а також завдало величезної шкоди виробничим потужностям через відключення електроенергії. У статті представлено показники зовнішньоекономічної діяльності та виявлено тенденції їх зміни. У статті наведено детальний аналіз основних показників, що відображають характер економічних відносин між Україною та країнами ЄС. Для визначення структури зовнішньоекономічної діяльності використовується метод системного аналізу. Методами спостереження та опису було зібрано та порівняно дані імпорту та експорту, а комплексний підхід використано для висвітлення особливостей зовнішньої економіки України під час війни. Проаналізовано товарну та географічну структуру імпорту та експорту. Проаналізовано статистичні дані Держмитслужби України за перше півріччя 2023 року, які відтворюють поточну ситуацію зовнішньої торгівлі товарами в умовах війни з урахуванням ситуації на світовий ринок. Стан торгівлі товарами у І півріччі 2023 року свідчить про ознаки стабілізації зовнішньоекономічної діяльності. Але з огляду на наслідки пошкодження портової інфраструктури та зрив експорту зерна, показники у другому півріччі цього року, швидше за все, будуть гіршими. Експорт до ЄС впав на 10% через зниження обсягів експорту в більшості товарних категорій, пов’язане з проблемами транзиту сільськогосподарської продукції та заборонами на імпорт зернових та олійних культур окремими державами – членами ЄС.

Досліджено особливості формування облікового-аналітичного забезпечення зовнішньоекономічних операцій вітчизняними суб’єктами господарювання. Визначено, що обов’язковість ведення обліку зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД), її документального оформлення додатково зафіксовано в Законі України «Про зовнішньоекономічну діяльність». На основі проведеного дослідження визначено, що основним документом, яким визначаються базові умови ведення ЗЕД є договір (зовнішньоекономічний контракт). Зазначено, що при реалізації ЗЕД відповідно до її виду договір має свої особливості. Наведено підходи до методичного забезпечення формування обліково-аналітичної інформації суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності. Визначено основні бухгалтерські рахунки, які призначені для відображення зовнішньоекономічних операцій. Зроблено висновки про те, що логічним завершальним елементом узагальнення інформації обліково-аналітичного забезпечення ЗЕД належать дані наведені у фінансовій, податковій та статистичній формах звітності.

Імпортна діяльність має важливе значення для економіки країни і забезпечує доступ до різноманітних товарів і послуг, розширюючи їх вибір на ринку і забезпечуючи більші можливості для споживачів, розвиває конкуренцію, стимулює економічне зростання, призводить до обміну технологіями та знаннями, що сприяє технічному розвитку, дозволяє країні збалансувати своє виробництво, спеціалізуючись у тих сферах, де є конкурентні переваги, і одночасно імпортуючи те, що є вигідним для країни. Саме тому, дуже важливо проводити аналізування імпортної діяльності, оскільки саме аналізування є інструментом для розуміння економічного становища країни та її зовнішньої торгівлі, дозволяє забезпечити обсяг і структуру імпортованих товарів, їх джерела походження та розподіл для галузей економіки. В статті обґрунтовано, що аналізування імпортної діяльності допомагає оцінити залежність країни від інших ринків, конкурентоспроможність власного виробництва, а також впливає на формування зовнішньоекономічної політики та торговельних стратегій. Знання про імпортні тенденції потрібні для прийняття обґрунтованих рішень у сфері економіки, інвестицій та регулюванні міжнародних відносин. Особливу увагу в дослідженні приділено виокремленню етапів аналізування імпортної діяльності, їх упорядкуванню та визначенню авторського підходу до аналізування імпортної діяльності. В процесі дослідження були використані наукові праці щодо сучасних методичних підходів, пов’язаних із аналізуванням імпортної та зовнішньоекономічної діяльностей країни загалом. В процесі аналізування застосовувався системний підхід, монографічний і абстрактно-логічний методи. У статті проведено огляд наукових статей українських вчених і визначено основні етапи аналізування імпортної діяльності України з метою подальшої її оптимізації та підвищення ефективності міжнародного торговельного обміну. В контексті кожного виділеного етапу увага акцентується на тому, як потрібно здійснювати аналізування імпортної діяльності. У роботі наводяться практичні рекомендації, які можуть послужити основою для розроблення стратегій управління імпортною діяльністю України, сприяючи її успішній інтеграції в глобальні економічні процеси.

У статті висвітлено роль митних експертиз в зовнішньоекономічній діяльності суб’єктів підприємництва. Розглянуто особливості здійснення митних експертиз, що регламентуються положеннями Митного кодексу України. Виявлено, що митна експертиза є складовою процедур митного контролю, що дозволяє виявляти та запобігати незаконній діяльності на етапі митного оформлення та є важливим інструментом у забезпеченні економічної стабільності країни з одного боку, та суб’єкта підприємництва – з іншого. Встановлено, що під час здійснення митних експертиз вирішується ряд завдань фінансового, контрольного, економічного, кримінально-статистичного та охоронного характеру. Розкрито напрями митного контролю товарів, які здійснюють митні органи. Розглянуто особливості діяльності Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби.

Можливе поліпшення здійснення зовнішньоекономічної діяльності аграрних підприємств пов’язують із наданням підтримки міжнародних програм. Зазначено, що пріоритетним напрямком товарного експорту України є продукція рослинництва, адже наша країна є однією із тих, у яких найкращі географічні та кліматичні умовами, які мають потенціал для аграрного сектору. У статті проаналізовано становище аграрного сектору, потужності зерносховищ по регіонах України, динаміку експорту з України зернових і зернобобових культур та борошна впродовж 2022/2023 МР та 2023/2024 МР роках на основі аналітичних даних Міністерства аграрної політики та продовольства України, сформовано відповідні висновки щодо обсягів експорту зернових культур у 2023 році. У роботі виокремлено лідера з зберігання зерна, одного з еталонних регіонів у плані розвитку інфраструктури для зберігання зерна. Взявши до уваги можливі варіанти програм міжнародної підтримки визначено грант, який найбільше підійде саме для подальшого розвитку та удосконалення зовнішньоекономічної діяльності українських аграрних підприємств. Зазначено представлені можливості та перелік документів для подання заявки на фінансування.

The article is devoted to the study of directions for the stabilization of agro-industrial production and the activities of such important subjects of the national economy as agricultural enterprises, through the application of such a type of economic transformation of their activities as persistent one. A study of the publications of scientists, macroeconomic indicators and statistical data of the foreign economic activity of agricultural enterprises and the export of agro-industrial products of Ukraine and its effectiveness, changes in logistics routes during the Russian Federation's war against Ukraine has been conducted. In order to ensure the functioning and competitiveness of agricultural enterprises with the aim of stabilizing agro-industrial production and the development of such important subjects of the national economy, we have proposed such a type of economic transformation of their activity as persistent, which is a relevant and innovative approach to the functioning and management system, which was justified for subjects of the food industry of Ukraine in our previous studies. On the basis of the conducted research, it has been proposed for the first time to allocate the economic category "persistence of the activity of agricultural enterprises". On the basis of the conducted preliminary research, in order to carry out the need for persistent transformation of the activities of agricultural enterprises and their associations, it has been proposed to apply: the McKinsey strategic analysis method at the macro- and meso-levels of the research for subjects of the agro-industrial complex of Ukraine as a whole (regional and national research levels); CEf-analysis – at the meso-, micro-, and mini-levels of the research of subjects of agro-industrial production (large and medium-sized businesses - agricultural holdings, agricultural enterprises); EfC-analysis - at the nano-level of research of subjects of agro-industrial production (small business - farms). [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Digitization of socio-economic processes at the micro level enabled integrated processing of accounting information, the final stage of which is electronic integrated reporting. To simultaneously inform internal and external stakeholders about the foreign economic activity of enterprises, it is necessary to improve the method of forming integrated reporting documents. The purpose of the article is to improve the structure and content of integrated reporting, which combines various types of reporting documents in a single electronic format with the financial and non-financial indicators using regarding the foreign economic activity of enterprises. The formation of electronic integrated reporting documents on foreign economic activity involves: combining elements of management, financial and statistical reporting; simultaneous use of different financial and non-financial indicators; integrated informing of internal and external users about international operations of the enterprise. The possibility of adapting the taxonomy of electronic integrated reporting to the information needs of stakeholders and their rights of access to the commercial secret of the enterprise in the context of foreign economic activity is substantiated. The procedure for displaying electronic integrated reporting documents in foreign languages and foreign currency exchange rates has been developed in accordance with the information priorities of foreign users of reporting information. For explaining the impact of exchange rate changes on financial results, it is proposed to display relevant indicators related to the operational and non-operational activities of enterprises – subjects of foreign economic activity in the electronic integrated reporting. The method of using graphic elements and analytical tables in electronic integrated reporting documents in the context of foreign economic activity has been improved for the visual optimization of its use by internal and external users. Prospects for further research consist in the use of analytical methods of researching the foreign economic activity of enterprises for the informational filling of graphic objects and analytical tables of electronic integrated reporting. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

У статті розкрито основні етапи становлення трансфертного ціноутворення в світі та їх вплив на запровадження і розвиток в Україні. Досліджено поетапний розвиток норм контролю за зовнішньоекономічними операціями між асоційованими підприємствами. Проаналізовано причинно-наслідковий зв’язок виникнення перерозподілу економічних вигід між компаніями, які функціонують у різних юрисдикціях. За допомогою систематизації теоретичних напрацювань обґрунтовано формування політики трансфертного ціноутворення. Опрацьовано законодавчу базу з питань контролю за трансфертним ціноутворенням та прослідковано тенденцію змін правил регулювання транснаціональних компаній та їх асоційованих компаній. Досліджено послідовність формування основних принципів становлення вітчизняного досвіду регулювання трансфертних цін.

Стаття присвячена висвітленню результатів проведеного аналізу існуючих підходів до вирішення задачі формування експортного потенціалу регіону. Для досягнення поставленої мети застосовано такі методи наукового пізнання як логічне узагальнення, системний аналіз, системно-структурний та порівняльний аналіз, які дозволили отримати відповідні результати. Проведені систематизація та уточнення змісту поняття «експортний потенціал регіону» дозволили ідентифікувати та структурувати множину ключових чинників, передумов та особливостей їх впливу на показники експортної діяльності регіону. Сформовано ключові положення, відповідно до яких доцільно проводити вивчення експортного потенціалу регіону в сучасних умовах. Виокремлено ключові принципи, які визначають особливості та напрями формування експортного потенціалу регіону. Доведено, що експортний потенціал регіону необхідно оцінювати виходячи з попередньо визначеної та кількісно оціненої його експортної бази, оцінки експортних можливостей регіону, а також динаміки показників місткості та потенціалу іноземних ринків. Для оцінки масштабів участі окремо взятого регіону в міжнародній торгівлі запропоновано використання переліку показників, який сформовано на основі наявної статистичної бази на регіональному рівні, що підтверджує практичну цінність отриманих результатів.

Стаття присвячена аналізуванню, дослідженню проблем, перспектив та особливостей впливу цифровізування на розвиток зовнішньоекономічної діяльності підприємств в умовах війни та післявоєнний період. Зокрема особливостей планування зовнішньоекономічної діяльності підприємств на засадах цифровізації. Автором досліджено фактори потенційні можливості підвищення рівня ефективності цифровізування вітчизняної економіки (із перспективою до 2030 року). Виокремлено переваги та недоліки системи планування розвитку цифровізування підприємств за умов зовнішньоекономічної діяльності в умовах воєнного стану. Запропоновано послідовність планування цифровізування підприємств в умовах зовнішньоекономічної діяльності. Виокремлено у процесі планування цифровізування підприємств в умовах зовнішньоекономічної діяльності моніторинг, що є необхідним для розроблення стратегічного плану.

Диджиталізація соціально-економічних процесів на мікрорівні уможливила інтегровану обробку облікової інформації, завершальним етапом якої є електронне інтегроване звітування. Для одночасного інформування внутрішніх і зовнішніх стейкхолдерів про зовнішньоекономічну діяльність підприємств необхідним є вдосконалення методики формування інтегрованих звітних документів. Мета дослідження – удосконалення структури й змістового наповнення інтегрованої звітності, яка поєднує різні види звітних документів у єдиному електронному форматі в частині використання фінансових і нефінансових показників щодо зовнішньоекономічної діяльності підприємств. Формування електронних інтегрованих звітних документів щодо зовнішньоекономічної діяльності передбачає: об’єднання елементів управлінської, фінансової та статистичної звітності; одночасне використання різних вимірників у фінансових та нефінансових показниках; інтегроване інформування внутрішніх і зовнішніх користувачів про міжнародні операції підприємства. Обґрунтовано можливість адаптації таксономії електронної інтегрованої звітності до інформаційних потреб стейкхолдерів та їхніх прав доступу до комерційної таємниці підприємства в контексті зовнішньоекономічної діяльності. Розроблено порядок відображення електронних інтегрованих звітних документів на іноземних мовах та з урахуванням курсів іноземних валют відповідно до інформаційних пріоритетів зарубіжних користувачів звітної інформації. Для пояснення впливу зміни валютних курсів на фінансові результати в електронній інтегрованій звітності запропоновано відображати відповідні показники, які стосуються операційної та неопераційної діяльності підприємств-суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Удосконалено методику використання графічних елементів та аналітичних таблиць в електронних інтегрованих звітних документах у контексті зовнішньоекономічної діяльності для візуальної оптимізації її використання внутрішніми та зовнішніми користувачами. Перспективи подальших досліджень полягають у використанні аналітичних методик дослідження зовнішньоекономічної діяльності підприємств для інформаційного наповнення графічних об’єктів та аналітичних таблиць електронної інтегрованої звітності.

У статті досліджується поточний стан державного регулювання торговельної діяльності в Україні та його вплив на сучасні глобальні виклики. Актуальність теми зумовлена зростаючим значенням ролі як внутрішньої, так і зовнішньої торгівлі та необхідністю створення ефективних механізмів державного регулювання для забезпечення економічного розвитку країни та її інтеграції у світовий ринок. Метою дослідження є аналіз зміни державного регулювання торговельної діяльності в Україні, що викликані глобальними викликами, зокрема війною в Україні. Для досягнення поставленої мети було використано такі методи дослідження, як аналіз нормативно-правових актів, наукових праць вчених, а також вивченнястатистичних даних, експертних висновків та звітів. Результати дослідження свідчать, що Україна досягла значного прогресу у впровадженні механізмів державного регулювання, таких як тарифи, ліцензії, квоти, валютний контроль, торговельні угоди та субсидії. Наразі Україна зазнала суттєвих змін у своїй зовнішній торговельній політиці, особливо з точки зору напряму позиції ЄС щодо відмови від співпраці з Росією та Білоруссю. До початку повномасштабної війни більша частина торгівлі України здійснювалася морем. Однак, починаючи з березня, відбувся зсув торговельної діяльності у бік наземних перевезень. Більше того, ЄС став для України як транзитним, так і споживчим ринком, що має наслідки для структури та обсягів торгівлі країни. Стаття розкриває та систематизує новини законодавчої бази, що стосуються тарифного регулювання, ліцензування, квотування здійснення торговельної діяльності. Практичне значення цього дослідження полягає у можливості його використання для підприємств, що займаються економічною діяльністю в Україні в умовах воєнного стану.

У статті розглянуто особливості застосування ключових показників ефективності в системі ціннісно-цільового управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства, удосконалено технологію розроблення ключових показників ефективності працівників ЗЕД підприємства, а також надано теоретично та практично цінні рекомендації щодо застосування конкретних ключових показників ефективності працівників ЗЕД і рекомендованих ключових ціннісних та цільових компетенцій працівників, застосування яких в комплексі дозволить здійснювати об’єктивну оцінку працівників ЗЕД підприємства, визначати їх потреби в навчанні та розвитку, а також забезпечувати адекватну мотивацію та стимулювання їх професійного зростання, що в свою чергу сприятиме покращенню ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства та зміцненню його конкурентоспроможності на закордонних ринках.

В статті проаналізовано вплив заходів тарифного та нетарифного регулювання на зовнішньоекономічну діяльність, основні принципи їх застосування. Акцентовано увагу на гнучкості системи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, яке здійснюється за допомогою низки заходів тарифного і нетарифного регулювання, які за змінюються відповідно до ситуації на окремому ринку товарів, до яких вони застосовуються, та враховуючи стан національної економіки в даний момент, також міжнародні зобов’язання нашої країни. Мито, яке є основним елементом системи тарифного регулювання має економічний зміст, в той час як заходи нетарифного регулювання спрямовані передусім на захист вітчизняного товаровиробника та внутрішнього ринку від товарів, що не відповідають певним технічним та санітарним нормам. Аргументовано, що в сучасних умовах нетарифні обмеження є одними з найчастіше використовуваних засобів обмеження доступу до внутрішніх ринків та підтримки вітчизняного виробника, проте їх використання має бути ретельно зваженим та прорахованим.

Стаття присвячена аналізуванню стану зовнішньої торгівлі України, який є важливим інструментом управління економікою країни і дозволяє приймати обґрунтовані рішення щодо розвитку вітчизняного експорту та імпорту. У статті досліджено основні показники зовнішньої торгівлі країни, зокрема торговельний баланс, обсяги і структура експорту та імпорту в розрізі товарів і послуг, виявлено певні проблеми і запропоновано рекомендації щодо їх вирішення. Зокрема, встановлено, що протягом останніх років торговельний баланс України є стабільно від’ємним і свідчить про залежність нашої держави від зовнішніх ринків. Виявлено, що в структурі експорту значну питому вагу займають сировина і напівфабрикати, а в структурі імпорту – готова продукція, що негативно відображається на економічному стані нашої країни. Запропоновано стратегічні орієнтири розвитку зовнішньоекономічної діяльності спрямовані на підвищення конкурентоспроможності національної економіки на міжнародному ринку та оптимізацію структури експорту та імпорту.

Стаття присвячена проблематиці формування методів прийняття рішень вітчизняними підприємствами у зовнішньоекономічній діяльності, її інформаційному забезпеченню. Проаналізовано сучасні виклики, що постали перед вітчизняним підприємництвом. Охарактеризовано сутність управлінського рішення у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Наведено характеристику інформаційних потреб при формуванні управлінських рішень у процесах зовнішньоекономічної діяльності підприємств. Стаття характеризує ключові підходи до визначення ефективності інформаційного забезпечення методів прийняття рішення в умовах зовнішньоекономічної діяльності та їх характеристика. Авторами запропоновано розглядати ефективність інформаційного забезпечення методів прийняття рішення в умовах зовнішньоекономічної діяльності у контексті всієї системи менеджменту.

У статті розглянуто алгоритм формування системи управління ризиками на підприємстві. Авторами виявлено та охарактеризовано основні етапи формування системи управління ризиками. Зазначено, що система управління ризиками повинна бути цілісною, охоплювати декілька етапів. изначено, що основними етапами управління ризиками є ідентифікація ризиків, аналіз, оцінювання, модифікація ризиків та моніторинг ключових індикаторів ризику. Результатом є прийняття рішень з урахуванням ризиків та можливостей економічного пом'якшення наслідків їх виникнення. Застосування розробленого авторами алгоритму дає змогу зробити класифікацію ризиків, виявити основні причини, джерела, фактори їх виникнення, використовувати ефективні інструменти управління ризиками, зменшуючи при цьому рівень невизначеності.

В даній статті проведено дослідження сучасного стану міжнародної інтеграції, яка сприяє розвитку світового господарства. Проаналізовано показники найбільших регіональних утворень, які виступають головними рушійними чинниками розвитку та поглиблення міжнародних інтеграційних процесів. Міжнародні інтеграційні процеси стали невід’ємною частиною взаємодії між країнами й економічними суб’єктами та безпосередньою передумовою формування світового господарства. Формування тісних взаємовідносин з іншими країнами та інтеграція у глобальний економічний простір виступають найбільш вигідним варіантом для спільного розвитку. Проведено оцінку сучасного стану міжнародної інтеграції у країнах світу. Визначено головні переваги та недоліки інтеграції для глобальної економіки. Зроблено висновки та прогнози стосовно подальшого розвитку та поглиблення міжнародної інтеграції.

The article is devoted to the issues of implementation and application of international financial reporting standards (IFRS) in the accounting system of Ukraine. The prerequisites and necessity of introducing IFRS into the accounting practice of domestic enterprises are outlined as a requirement of time, a market system of management and a necessary condition for integration into the European Union. Among the important factors of IFRS implementation is international cooperation; therefore, special attention is devoted to the coverage of Ukraine's foreign economic activity. The key aspects of the process of implementation and application of IFRS in Ukraine have been reflected. The peculiarities of regulatory regulation of the formation and presentation of financial statements according to international standards are disclosed. Business entities that, in accordance with the legislation of Ukraine, are required to keep records and prepare financial statements in accordance with IFRS have been singled out. The main problems of the application of IFRS in Ukraine have been clarified, in particular the differences between the requirements of international and national standards for approaches to accounting and disclosure of information in financial reporting. The ways to solve existing problems are outlined. The expected positive results from accounting according to international standards in the direction of the development of international cooperation on the basis of increasing the trust of foreign partners in the quality of the information in the financial statements of domestic enterprises have been determined. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

As a result of the military operations on the territory of Ukraine, many enterprises ceased to function, and the operating enterprises bear a manifold increased fiscal and socio-economic burden. Therefore, the state must implement an effective customs policy, particularly in regulating critical imports, to ensure support for developing existing businesses in the conditions of disruption of raw material supplies and logistics connections between business entities. The article aims to reveal the features and criteria for determining critical imports under martial law conditions. The peculiarities of critical imports of Ukraine in martial law conditions were analyzed. Groups of goods of critical import have been identified. The stages of simplifying customs procedures for transporting humanitarian goods under martial law conditions have been determined. It was established that the list of goods and services of critical import was repeatedly revised upward. Changes to the current legislation were made based on appeals from Ukrainian companies. Despite the critical attitude of subjects of foreign economic activity to the list of critical import goods, its implementation made it possible to save the gold and foreign exchange reserves of the National Bank of Ukraine in the first weeks of the war thanks to the balancing of currency flows. The article analyzes the criteria for determining critical import goods under martial law conditions, which were classified into four subgroups: the energy sector, the security and defence sector, the sector ensuring the population's livelihood, and the sector ensuring the functioning of industrial enterprises. At the same time, the legal regulation of critical imports in martial law conditions may change, taking into account the development trends of the financial and economic situation in the country, so this issue remains open for scientific discussion. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

В статті проведено дослідження з метою виявлення проблем та тенденцій розвитку міжнародної торгівлі з важливими країнами-партнерами, а також генерування пропозицій щодо забезпечення її результативного розвитку. У даній статті зазначено функції і значення міжнародної торгівлі, яка на даний час залишається основною при генеруванні зовнішньоекономічних зв’язків між країнами. Акцентовано увагу на актуалізації проблем щодо необхідності створення слушних умов для ефективного провадження міжнародної торгівлі щодо її використання як щабля економічного розвитку та збільшення економічного розвитку держави. Проаналізовано експортні та імпортні переміщення товарів та послуг, динаміку обсягів експортно-імпортних операцій України стосовно країн ЄС. Запропоновано шляхи позбавлення негативних факторів для того щоб формувати позитивні чинники розвитку міжнародної торгівлі в майбутньому, які вирішать певні питання: забезпечити економічне зростання в Україні, сприяти відновленню поповнення бюджету, підвищити інвестиційну привабливість країни, забезпечити потоку капіталу, звільнитися від залежності імпорту на внутрішньому ринку, підвищити експорт вітчизняних товарів та послуг.

Зовнішньоекономічна діяльність підприємств України в сучасних умов кризи в економічній, соціальній та політичній сфері характеризується значним колом проблем, вирішення яких можливе лише за рахунок досягнення фінансової стабільності їх функціонування. На жаль, на сьогодні в Україні відсутні важелі державної підтримки вітчизняних експортерів, які намагаються самостійно вирішувати проблеми диверсифікації зовнішньоекономічних операцій внаслідок загострення політичних та економічних відносин з деякими країнами-експортерами, виходу на нові ринки збуту, нарощування обсягів експорту на існуючих ринках. Крім того, в якості основних завдань, які стоять на сьогодні перед українськими підприємствами, є завдання технологічного оновлення та модернізації виробництва, впровадження нових форм міжнародного співробітництва. Реалізація вказаних завдань потребує, насамперед, адекватного їх складності та масштабності обсягу фінансування. В статті автором проаналізовано існуючі теоретичні підходи до визначення сутності фінансового забезпечення взагалі та фінансового забезпечення зовнішньоекономічної діяльності, надано власне трактування даного поняття та розроблена послідовність вибору оптимальної форми фінансування при організації експортних та імпортних операцій.

Стаття присвячена вивченню особливостей обліку податку на додану вартість з експортно-імпортних операцій. Актуальність дослідження зумовлена змінами податкового законодавства та нормативного регулювання обліку ПДВ, що пов’язано із війною в Україні. Мета дослідження – систематизувати та актуалізувати інформацію щодо особливостей нарахування та обліку ПДВ для підприємств, що займаються зовнішньоекономічними операціями. Для досягнення мети в процесі дослідження виконані такі завдання: показано особливості нарахування податку на додану вартість за експортними та імпортними операціями, при цьому виокремлено особливості нарахування ПДВ з експорту та імпорту послуг; показано особливості документування операцій з експортно-імпортних операцій; розглянуто основні бухгалтерські проведення, що використовуються для облікового процесу. Методи дослідження. В ході дослідження використані загальнонаукові методи пізнання. Зокрема, це аналіз нормативної бази, а також професійної літератури, що визначає особливості нарахування та обліку податку на додану вартість в умовах війни. Синтез інформації дозволив провести систематизацію матеріалу за темою дослідження. Групування дозволило презентувати досліджений матеріал в послідовному та систематизованому вигляді. Результат дослідження дозволив показати особливості обліку та нарахування податку на додану вартість в умовах воєнних дій із врахуванням законодавчих та податкових змін, що стосуються оподаткування підприємств України. Показано, що експортні операції оподатковуються за ставкою 0%, а імпортні операції формують можливість відшкодування податку на додану вартість. При цьому зазначено особливості облікового процесу, послідовності подій з бухгалтерського обліку та документування. Практичне значення дослідження полягає в можливості його використання бухгалтерами підприємств України, що займаються зовнішньоекономічною діяльністю.

У статті розглянуто інструменти державного, митного та податкового регулювання застосування митних режимів експорту та імпорту. Зосереджено увагу на проблемах виконання бюджету та зменшення обсягів зовнішньоекономічної діяльності в зв’язку із воєнним станом. Узагальнено перелік регуляторних інструментів щодо здійснення експортних та імпортних операцій. Визначено проблеми та недоліки, пов’язані із державним регулюванням імпорту та експорту. Встановлено відсутність диференційованого підходу держави щодо вартості дозволів та ліцензій на здійснення зовнішньоекономічних операцій. Проаналізовано стан регуляторної політики держави щодо видачі ліцензій на експортні та імпортні операції. Узагальнено умови поміщення товарів в митні режими експорту та імпорту. Охарактеризовано податкові наслідки застосування митних режимів експорту та імпорту. Встановлено неузгодженість норм законодавства щодо визначення податкових наслідків в податковому обліку та умов постачання товарів Інкотермс-2020, що при певних умовах може збільшити податкове навантаження при застосуванні митних режимів експорту та імпорту. Обґрунтовано рекомендації щодо удосконалення державного, митного та податкового регулювання застосування митних режимів експорту та імпорту.

З огляду на сучасні тренди розвитку світової економіки, диверсифікацію застосовують як важливий інструмент підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств, каталізатор росту продуктивності факторів виробництва та засіб досягнення їх стратегічних цілей. Одним із напрямів підвищення ефективності та розширення зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів господарювання є диверсифікація їх експортної продукції. Здійснено узагальнення ключових засад диверсифікації продукції та проаналізовано понятійний апарат теорії диверсифікації. Визначено основні чинники, які впливають на процес диверсифікації діяльності підприємств. Зроблено особливий акцент на тому, як саме диверсифікація експортної продукції може зумовити зростання економічного потенціалу суб'єкта господарювання. Наведено результати дослідження динаміки експорту обробленої продукції державними лісогосподарськими підприємствами Львівської області впродовж 2014-2021 років. Обґрунтовано доцільність застосування товарної диверсифікації на таких підприємствах шляхом створення виробництв нової продукції, а саме – деревного вугілля.

Робота присвячена дослідженню та розвитку ціннісно-цільового управління в умовах зовнішньоекономічної діяльності. У статті розглянуто загальні аспекти ціннісно-цільового управління, а також запропоновано технологію реалізації ціннісно-цільового управління зовнішньоекономічною діяльністю в практичній діяльності підприємства. Основна ідея ціннісно-цільового управління зовнішньоекономічною діяльністю полягає у розвитку ціннісно-цільових компетенцій у менеджерів ЗЕД, спрямованих на досягнення підприємством запланованих цілей у сфері зовнішньоекономічної діяльності та успіху на міжнародних ринках. В роботі детально розкрито основні етапи запропонованої технології ціннісно-цільового управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства, надано рекомендації щодо їх реалізації, а також визначено, яким чином може бути проаналізована ефективність реалізації запропонованих заходів.

У статті розкриті особливості обліку та оподаткування експортно-імпортних операцій в умовах війни з точки зору практичного аспекту. Виявлено, що облік та оподаткування експортно-імпортних операцій в умовах воєнного стану регламентуються положеннями таких законодавчих та нормативно-правових документів, як: Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» від 18.03.2022 № 314; Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2022 рік» від 23.12.2021 № 1424; Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання митного оформлення окремих товарів, що ввозяться на митну територію України у період дії воєнного стану» від 09.03.2022 № 236; Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» від 24.03.2022 № 2142-ІХ; Постанова Національного банку України «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022 № 18; Постанова Національного банку України «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 14.05.2019 № 67.

У статті досліджено актуальні аспекти забезпечення митної безпеки держави в умовах ризиків воєнного часу. Обґрунтовано теоретико-методичні засади функціонування митних інституцій у контексті удосконалення зовнішньоекономічної політики та посилення митної безпеки держави. Акцентовано увагу на нормативно-правових заходах щодо врегулювання проблемних ситуацій митного оформлення та контролю в період запровадження воєнного стану в Україні. Ідентифіковано фактори впливу на здійснення ефективної митної політики в Україні в умовах активізації євроінтеграційних процесів. Наголошено на необхідності цифровізації митного простору України задля підвищення дієвості виконання митними органами фіскальної та регулюючої функцій. Висвітлено концептуальні аспекти реформування митної справи з урахуванням сучасних умов протидії ризикам воєнного часу. Зокрема наголошено на необхідності та пріоритетності внесення адекватних змін та корегувань у державній політиці щодо формування сприятливих умов діяльності суб’єктів зовнішньоекономічних відносин. Такий контекст сприятиме стабілізації соціально-економічної сфери в державі у післявоєнний період та слугуватиме базисом у фокусі підвищення рівня митної безпеки в Україні.