Search

The article deals with the features of emotive vocabulary functioning in belles-lettres texts as demonstrated on the example of Stephen Fry's novel "The Hippopotamus" and ways of its rendering in the Ukrainian translation. It is determined that emotive vocabulary in belles-lettres works can perform communicative, expressive and pragmatic functions, which create a psychological portrait of a character, provide an emotional interpretation of the world depicted in the text, reveal the inner emotional world of the author's figure. The authors of the research propose their own classification of emotive vocabulary, which is divided into emotives proper (affectives and connotatives), emotive designators (vocabulary which nominates emotions) and emotive descriptors (vocabulary which describes emotions). The use of emotive vocabulary in Stephen Fry's novel "The Hippopotamus" in the amount of 2093 units has been analised. It is established that the most productive type of emotive vocabulary in the work are emotives proper - 1113 units, of which affectives constitute 552 units, and connotatives constitute 561 units. It is determined that emotives most often express the emotional state of the characters, convey their attitude to other people, objects and phenomena, as well as serve as a speech characteristic of the characters. It is established that the rendering of emotives proper in Ukrainian requires the use of such translation techniques as substitution, omission, modulation, calque, differentiation of meaning, integral transformation, generalization, concretization. Less productive types of emotive vocabulary in “The Hippopotamus” are found to be emotive designators and emotive descriptors (612 and 368 units, respectively), which indicate in the text the way the characters experience their feelings, explain to the reader the reasons for their occurrence, or point to the cause, the result, an indirect sign of emotion, as well as serve as a speech characteristic of the protagonist. It is found that productive techniques for the translation of emotive designators and emotive descriptors are the substitution of parts of speech and members of the sentence, differentiation of meaning, permutation and integral transformation., Стаття присвячена розглядові особливостей функціонування емотивної лексики в художньому тексті на прикладі роману Стівена Фрая “The Hippopotamus” та способів її відображення в українському перекладі. Визначено, що емотивна лексика в художніх творах може виконувати комунікативну, експресивну та прагматичну функції, завдяки яким створюється психологічний портрет персонажа, подається емоційна інтерпретація світу, зображеного в тексті, розкривається внутрішній емоційний світ образу автора. Авторами дослідження запропоновано власну класифікацію емотивної лексики, яку поділено на власне емотиви (афективи та конотативи), емотивні десигнати (лексика, що називає емоції) та емотивні дескриптори (лексика, що описує емоції). Проаналізовано використання емотивної лексики в романі Стівена Фрая “The Hippopotamus”, яку було виявлено в тексті твору у кількості 2093 одиниць. Встановлено, що найпродуктивнішим видом емотивної лексики у творі є власне емотиви – 1113 одиниць, з яких афективи складають 552 одиниці, а конотативи – 561 одиницю. Визначено, що емотиви найчастіше виражають емоційний стан персонажів, передають їх ставлення до оточуючих людей, предметів та явищ, а також слугують у якості мовленнєвої характеристики персонажів. Виявлено, що передача власне емотивів в українському перекладі потребує використання таких перекладацьких прийомів, як заміна, опущення, модуляція, калькування, диференціація значення, цілісне перетворення, генералізація, конкретизація. Встановлено, що менш продуктивними видами емотивної лексики в романі “The Hippopotamus” є емотивні десигнати та емотивні дескриптори (612 та 368 одиниць відповідно), які у тексті вказують на спосіб протікання почуттів персонажів, пояснюють читачеві причини їх виникнення або вказують на причину, результат, непряму ознаку емоції, а також слугують в якості мовленнєвої характеристики протагоніста. Виявлено, що продуктивними прийомами при перекладі емотивних десигнатів та дескрипторів є заміна частин мови та членів речення, диференціація значення, перестановка та цілісне перетворення.

The article shares the results of an analysis of original hagiographic texts from the period between the 18th and 20th centuries from the standpoint of the synchronous-and-diachronic approach as a single array characterized by common cultural meanings conveyed by linguistic units. It demonstrates the continuity of the Russian hagiographic tradition, which was largely relying on personal qualities that were significant for the Russian linguistic consciousness of hallowed individuals and based on the religious and moral ideal.The analysis of emotive lexis helped highlight the methods of composing the images of saints in hagiographic texts. It is also intended to convey the author’s major concepts. Such lexical items have several functions. They are found in the central segments of texts that characterize people, objects, and various phenomena. Besides, they provide descriptions of the topos. The following parameters are distinguished: 1) the status of the described object (saint/ordinary person); 2) the specificity of an emotion conveyed in the verb (positive/negative/neutral) as well as its intensity (low/medium/high); 3) the cause of emotional suffering. In hagiographic texts the lexis of emotions seems to be a link between the content and the formal structure of the text, thus fulfilling a text-composing function. В статье представлены результаты анализа оригинальных агиографических текстов XVIII–XX веков, которые изучены с позиций синхронно-диахронического подхода как единый массив, характеризующийся общностью культурных смыслов, передаваемых языковыми единицами, и свидетельствующий о непрерывности русской житийной традиции, которая во многом обеспечивалась опорой на выявленные значимые для русской языковой картины мира личностные качества подвижника, составляющие религиозно-нравственный идеал.При анализе эмотивной лексики, используемой в агиографических текстах, было установлено, что лексика эмоций в житии выявляет существенные для понимания концепции автора смыслы, становится важным средством создания образа святого. Данные языковые единицы употребляются в ключевых фрагментах житийного текста с целью описания и характеристики людей, предметов и явлений действительности, связаны с использованием топосов и реализуют в житии ряд функций, прежде всего – характерологическую и текстообразующую. При реализации характерологической функции релевантны следующие параметры: 1) статус характеризуемого субъекта (святой / обычный человек); 2) характер обозначаемой глаголом эмоции (положительная / отрицательная / нейтральная) и ее интенсивность (низкая / средняя / высокая); 3) причина эмоционального переживания. Выступая связующим элементом содержательно-смыслового пространства и формальной организации текста в анализируемых житиях, лексика эмоций реализует текстообразующую функцию.

Благодарности: научному руководителю Кутеневой Татьяне Александровне. Acknowledgments: Tatiana А. Kuteneva, my scientific supervisor. Исследование посвящено изучению языковых средств, передающих эмоциональное отношение к международному мероприятию. В соответствии с содержанием словаря-тезауруса Л. Г. Бабенко, в интернет-комментариях проанализированы эмотивные лексические единицы, формирующие основные денотативно-идеографические группы с положительной оценочностью. The study aims at identifying and studying language means that convey an emotional attitude to an international event. In accordance with the content of L. G. Babenko’s thesaurus dictionary, the Internet comments are analyzed for certain emotive lexical units that form the main denotative and ideographic groups with positive evaluation.

В статье рассматриваются возможности использования эмотивной лексики в связном монологическом высказывании детьми младшего школьного возраста, воспитывающимися в учреждениях интернатного типа. The article deals with the issue of speech development of junior schoolchildren, who have lost parental care. The article discusses the results of a study of the possibilities of using emotive vocabulary in a coherent monologic utterance by primary school-age children brought up in residential institutions.

Рассматривается взаимосвязь эмоций и эффективности общения, дается краткий обзор трех составных частей исследования в выявлении этих особенностей через призму эмотивной лингвоэкологии., Is explored the relationship between emotions and the effectiveness of communication, given a brief overview of the three parts of the research in identifying these features through the prism of emotive linguoecology.

Статья посвящена проблеме речевого развития детей младшего школьного возраста, воспитывающихся в условиях дефицита семейного воспитания. The article deals with the issue of speech development of primary school children who suffer from the lack of family education.

The report examines the usage of psychological terms in the media and everyday communication, producing lexical neologisms that refer to the emotional sphere of a person and name various deviant phychological states. The development of a special type of word meaning is considered. Рассматривается процесс использования психологических терминов в медийном и разговорном дискурсах, который приводит к появлению лексических неологизмов, характеризующих эмоциональную сферу человека и связанных с номинацией необычных состояний. Представлено формирование особого типа значения слова. Исследование выполнено при финансовой поддержке РФФИ в рамках научного проекта № 19-012-00458 «Отношения тождества и противоположности: интеграция ментальных пространств в лексикографическом, структурно-семантическом и когнитивно-дискурсивном освещении».

The thesis is devoted to studying emotive vocabulary in the speech of a creative man on the example of the speech of the dramatist, theatre director Nikolay Kolyada. Работа посвящена анализу эмотивной лексики в речи творческого человека на примере речи драматурга, театрального режиссера Николая Коляды.

W artykule porównano wykorzystywane współcześnie środki słowotwórcze służące do tworzenia przymiotników nacechowanych emocjonalnie w języku ukraińskim i polskim. W opisie zastosowano podejście bilateralne. Chociaż porównywane języki są typologicznie bliskie, obserwujemy tutaj różnice nie tylko w inwentarzu afiksów tworzących analizowane formy, ale także w łączliwości afiksów. Z przeprowadzonego zestawienia wynika, że więcej podobieństw obserwujemy wśród formacji prefiksalnych. W obu językach wykorzystuje się podobne prefiksy, zdecydowanie przeważają i nabierają produktywności elementy obcego pochodzenia. Sufiksy tworzące porównywane derywaty przymiotnikowe są niejednolite. Najczęstsze, wielofunkcyjne w obu językach i zwykle uznawane za ekwiwalenty formacje sufiksalne (czyli przymiotniki z sufiksami -енький oraz -utki) mają inną łączliwość, szerszą w języku ukraińskim. Tylko w języku polskim funkcjonują nowe formy typu milaśny z sufiksem, który tradycyjnie tworzył zgrubienia. In the paper, modern derivational formants which are used for the building of the emotive adjectives in Ukrainian and Polish languages are compared. Although the compared languages are close, there are differences not only in using affixes but also in their connectivity. The research shows, that there are more similarities among prefixes. In both languages, similar prefixes are used and elements of foreign origin definitely dominate and gain productivity. The suffixes forming the compared adjectives are heterogeneous. The most common multifunctional in both languages and usually recognized equivalent suffix formations (i.e. adjectives with suffixes -енький and -utki) have a different connectivity, broader in Ukrainian. Only in Polish are there new forms, such as milaśny, with a suffix which has traditionally created augmentative forms. У статті було порівняно словотвірні засоби, які в наш час використовуються для творення емоційно маркованих прикметників в українській та польській мовах. Під час аналізу було використано білатеральний підхід. Порівнювані мови типологічно близькі, проте виявлено тут різниці не тільки в інвентарі афіксів, які утворюють аналізовані форми, але й у сполучуваності афіксів. Проведене зіставлення показує, що більше подібного помічаємо серед префіксальних формацій. В обох мовах функціонують подібні префікси, більшу частоту мають морфеми іншомовного походження, які набувають продуктивності. Уживані в обох мовах суфікси - неоднорідні. Багатофункційні та найактивніше використовувані суфікси, які, як правило, вважаються еквівалентами (прикметники з суфіксами -енький та -utki) мають різну сполучуваність, ширшу в українській мові. Тільки в польській мові функціонують нові деривати типу milaśny з суфіксом, який традиційно утворював аугментативні форми.

Одним из трендов современного образования становится развитие эмоционального интеллекта, который подразумевает осведомленность о существовании различных эмоциональных состояний, умение различать их, идентифицировать свои эмоции, а также проявлять эмпатию – ощущать чувства других. Уровень эмоционального интеллекта школьника тем выше, чем богаче его эмотивный и рефлективный лексикон, то есть чем больше систематизированных лексических единиц, называющих эмоциональные состояния и психические процессы, в его активном словарном запасе. В статье текстовый материал по русскому языку для пятого класса основной школы анализируется и оценивается с точки зрения качества формирования эмотивного лексикона обучающихся. Emotional intelligence becomes one of the trends in modern Russian education. It is both an awareness of various emotional states existence as well as the ability to distinguish between them, the ability to identify one’s own emotions, and to manifest empathy, or to feel other people’s feelings. Emotive and reflexive vocabulary are important parts of emotional intelligence. We analyze and evaluate textbooks for the fifth grade Russian language courses in regrds to the quality of forming trainee’s emotive vocabulary.

В статье рассматриваются основные речевые стратегии и тактики Т. Мэй, способствующие речевому воздействию, а также составляется речевой портрет женщины-политика., The article analyzes the speech portrait of a linguistic personality in political discourse. The study is per-formed in the tradition of cognitive-sociocommunicative research of national-cultural language semantics. The material has been selected and analyzed in accordance with the methods of contextual and conceptual analyses. The study also uses the communicative-pragmatic method of research. The authors reveal the main communicative strategies and tactics of a politi-cian, enhancing the verbal impact, and make up a speech portrait of a woman-politician. As a result of analysis of practical material, the authors make a conclusion about the tactics and strategies used by Theresa May in political discourse., Политическая лингвистика, Issue № 5 (83), Pages 121-129

в данной статье содержится информация об использовании эмотивной лексики в научных статьях и публикациях. Подчеркивается и поясняется нехарактерность данного явления, а также поясняется его полезность и значимость для адресата текста, и именно для читателя. В статье приводятся статистические данные проведённого автором статьи исследования по данной теме., This article contains information about the use of emotive vocabulary in scientific articles and publications. It emphasizes and explains not the specificity of this phenomenon, as well as explains its usefulness and importance for the addressee of the text, and it is for the reader. The article presents the statistical data of the research conducted by the author on this topic.

В статье рассматривается проблема речевого развития детей младшего школьного возраста с психической депривацией., Social orphanhood has a negative impact on the entire process of psychological development of children. Children without parental care are less prepared to organize and establish social relationships, have a low status in the system of interpersonal relations, and demonstrate aggression and inability to take socially competent decisions in acute situations. Social orphanhood should be considered as an object of interdisciplinary research, one of the important aspects of which is the psycho-pedagogical aspect allowing pedagogues to consider its consequences for speech development and social adaptation., Специальное образование, Issue № 2 (54), Pages 65-73

У статті розглянуто основні підходи до характеристики лексики, що позначає емоції, та емотивної лексики. Подано класифікації емоцій із позитивним і негативним забарвленням; наведено різні підходи щодо поділу фразеологічних одиниць. Здійснено семантичний аналіз фразеологічних одиниць, що виражають гнів в іспанській мові, та виділено фразеологічні одиниці, що позначають гнів, із соматичним, рослинним, тварин¬ним, збройним та міфологічним компонентами. This article applies general theoretical principles in the division of the vocabulary that denotes emotions and emotive vocabulary. It explains main contradictions in defining of emotive vocabulary and gives classification of emotions. It shows importance of positive and negative connotation of emotions and its usage in language. The article presents several approaches towards the research and analysis of phraseological units. There is also made the semantic analysis of phraseological units that express anger in Spanish and based on this analysis are pointed out phraseological units that denote anger in accordance to the presence of next components: parts of the body, plant element, animal element, weapons and mythical element.

У статті зроблено спробу проаналізувати емоційні явища, а також емоційну та емотивну лексику сучасної англійської мови, що слугує для вираження емоційного стану роздратування. The article presents an attempt to analyze the emotional phenomena as well as the emotional and emotive vocabulary of the modem English language which serves to express the emotional state of annoyance.

У статті розглянуто емоційну й емотивну лексику як процес і результат номінації емоційного досвіду етносу. Акцентовано увагу на позамовних чинниках її походження, створених підходах щодо їхньої диференціації. The article deals with emotional and emotive vocabulary as a result of the nomination process and the emotional experience of the nation. The attention payed to extralinguistic factors of its origin, the approaches to their differentiation.