Search

Дирофіляріоз – це паразитарне векторне антропозоонозне хронічне захворювання, яке все частіше зустрічається серед собак в Україні. Діагностика дирофіляріозу має значні труднощі, особливо при зараженні собак видом Dirofilaria immitis. Метою проведеної роботи було визначити точність і репрезентативність основних методів діагностики дирофіляріозу у собак. Дослідження були проведені на 114 собаках, спонтанно інвазованих D. immitis. Отримані дані свідчать, що постановка діагноза за первинними клінічними ознаками неможлива, оскільки симптоми не є специфічними для даної патології. Однак, порушення в роботі серцево-судинної і дихальної систем організму можуть вважатися супутніми симптомами ураження D. immitis. Рентгенологічні зміни також лише додатково свідчать про розвиток тромбоемболічних змін в судинному руслі хворих тварин (підвищена випуклість головного сегмента легеневої артерії, розширення правого шлуночка серця, збільшений розмір і щільність або звивистість легеневих артерій). Профільним, але низькоефективним методом (35 % позитивних випадків) діагностики дирофіляріозу можна вважати ультразвукове дослідження серця. За низького та середнього ступеня ураження статевозрілі гельмінти локалізуються в легеневих артеріях і лише за високої інтенсивності інвазії паразити можуть проникати у каудальну порожнисту вену, у праві камери серця. Високоточними (82 %) специфічними є гематологічні методи «розчавленої краплі» і Knott (1939), а також імунохроматографії (80 %). Останній метод діагностики доцільно використовувати для вибору ефективної терапії, оскільки дає інформацію про наявність в організмі дорослих особин дирофілярій. Таким чином, для постановки заключного діагнозу «дирофіляріоз» у собак необхідно застосування декількох діагностичних методів. Перспективою подальших досліджень слугуватиме вибір оптимальної схеми лікування собак, уражених збудниками дирофіляріозу., Dirofilariosis is a parasitic vector anthropozoonous chronic disease that is increasingly common among dogs in Ukraine. Diagnosis of dirofilariosis has significant difficulties, especially when dogs are infected with the species Dirofilaria immitis. The purpose of this work was to determine the accuracy and representativeness of the main methods for diagnosing dirofilariosis in dogs. Studies were conducted on 114 dogs spontaneously infested with D. immitis. The data obtained indicate that diagnosis based on primary clinical signs is not possible, since the symptoms are not specific to this pathology. However, disturbances in the cardiovascular and respiratory systems of the body can be considered concomitant symptoms of D. immitis. X-ray changes also only further indicate the development of thromboembolic changes in the vascular bed of sick animals (increased bulge of the main segment of the pulmonary artery, expansion of the right ventricle of the heart, increased size and density or tortuosity of the pulmonary arteries). Ultrasound examination of the heart can be considered a specialized, but low-effective method (35 % of positive cases) for diagnosing dirofilariasis. With low and medium-sized lesions, sexually mature helminths are localized in the pulmonary arteries and only with a high intensity of invasion, parasites can penetrate the caudal Vena cava, into the right chambers of the heart. High-precision (82 %) specific hematological methods are «crushed drop» and Knott (1939), as well as imunochromatography (80 %). The latter method of diagnosis is advisable to use for choosing effective therapy, since it gives information about the presence of dirofilariae in the body of adult individuals. Thus, for the final diagnosis of «dirofilariosis» in dogs, it is necessary to use several diagnostic methods. The prospect of further research will be to choose the optimal treatment regimen for dogs affected bypathogens heartworm., Дирофиляриоз - это паразитарное векторное антропозооное хроническое заболевание, которое все чаще встречается среди собак в Украине. Диагностика дирофиляриоза испытывает значительные трудности, особенно при заражении собак видом Dirofilaria immitis. Целью проведенной работы было определить точность и репрезентативность основных методов диагностики дирофиляриоза у собак. Исследования были проведены на 114 собаках, спонтанно инвазированных D. immitis. Полученные данные свидетельствуют, что постановка диагноза по первичным клиническим признакам невозможно, поскольку симптомы не являются специфическими для данной патологии. Однако, нарушения в работе сердечно-сосудистой и дыхательной систем организма могут считаться сопутствующими симптомами поражения D. immitis. Рентгенологические изменения также лишь дополнительно свидетельствуют о развитии тромбоэмболических изменениях в сосудистом русле больных животных (повышенная выпуклость главного сегмента легочной артерии, расширение правого желудочка сердца, увеличен размер и плотность или извилистость легочной артерии). Профильным, но низкоэффективным методом (35% положительных случаев) диагностики дирофиляриоза можно считать ультразвуковое исследование сердца. При низкой и средней степени поражения половозрелые гельминты локализуются в легочных артериях и только при высокой интенсивности инвазии паразиты могут проникать в каудальную полую вену, в правой камере сердца. Высокоточными (82%) специфическими являются гематологические методы «раздавленной капли» и Knott (1939), а также иммунохроматографии (80%). Последний метод диагностики целесообразно использовать для выбора эффективной терапии, поскольку дает информацию о наличии в организме взрослых особей дирофилярий. Таким образом, для постановки окончательного диагноза «дирофиляриоза» у собак необходимо применение нескольких диагностических методов. Перспективой дальнейших исследований служит выбор оптимальной схемы лечения собак, пораженных возбудителями дирофиляриоза.

Показники фізико-хімічного складу молочної сировини визначають безпеку та якість продуктів її переробки (сиру, масла, кисломолочних напоїв). Гігієна вимені корів є запорукою здоров’я тварин і одним з найважливіших факторів одержання молока високої проби. Метою авторських досліджень було провести аналіз якості молочної сировини в господарствах західного регіону України, а також визначити вплив дипінг- процедур з використанням препаратів Forticept® Udder Wash (предипінг) і Forticept® Udder Forte (дипінг) на показники якості одержаного молока. У ході роботи були використані загальноприйняті методи фізико- хімічного та бактеріологічного дослідження молока. У молочних комплексах, де була запроваджена сучасна гігієнічно обґрунтована технологія виробництва молока, мастит вражає не більше 9,5 % поголів’я. Водночас, в інших господарствах з недосконалою промисловою схемою патологій молочної залози охоплювали 57–80 %. Також, згідно власних даних, субклінічна форма маститу спричиняла зниження молочної продуктивності до 30 л на місяць від однієї корови. Крім того, захворювання істотно впливало на хімічний склад, фізичні та мікробіологічні показники молока. У поголів’ї ураженому маститом, середній показник жирності молока знизився до 3,17±0,05 %, вмісту протеїну – 2,93±0,12 %, казеїну – 2,53±0,17 %. Натомість кількість соматичних клітин зросла до 769,3±57,34 тис/см3. В експерименті лікувальний ефект застосованого дипінга із розчинами Forticept® за субклінічної форми маститу склав 50 %. При цьому профілактичний ефект практично досягав максимуму – 96 %. Власне процедура дипінг-гігієни вимені, незалежно від класичної чи інноваційної формули вибраного засобу, значно знизила кількість випадків гіперкератозу та запобігала появі нових Кількість дійок з патологічними змінами за місяць дипінгу знизилась на 25 %. Інтенсивна гігієна вимені також призвела до зростання жирності молока (від 13,7 до 17,8 %), підвищення вмісту протеїну (від 7,3 до 11,9 %, Р≤0,05) і лактози (від 6,1, Р≤0,05 до 2, Indicators of physical and chemical composition of raw milk determine the safety and quality of products of its processing (cheese, butter, sour milk drinks). Cow udder hygiene is a guarantee of animal health and one of the most important factors in obtaining high-quality milk. The purpose of the study was to analyze the quality of raw milk in farms in the western region of Ukraine, as well as to determine the impact of dipping procedures using Forticept® Udder Wash (predipping) and Forticept® Udder Forte (dipping) on the quality of milk. In the course of the study, the generally accepted methods of physicochemical and bacteriological research of milk were used. In dairy complexes, where modern hygienically sound milk production technology has been introduced, mastitis affected no more than 9.5% of the herd. At the same time, in other farms with an imperfect industrial scheme, breast pathologies covered 57–80% of the herd. Also, according to authors’ data, the subclinical form of mastitis caused a decrease in milk production to 30 liters per month from one cow. Furthermore, the disease significantly affected the chemical composition, physical and microbiological parameters of milk. In livestock affected by mastitis, the average fat content of milk decreased to 3.17±0.05%, protein content – 2.93±0.12%, casein – 2.53±0.17%. In contrast, the number of somatic cells increased to 769.3±57.34 thousand/cm3. In the experiment, the therapeutic effect of the applied dipping with Forticept® solutions in the subclinical form of mastitis was 50%. The preventive effect almost reached a maximum – 96%. In fact, the procedure of dipping hygiene of the udder, regardless of the classic or innovative formula of the chosen remedy, significantly reduced the number of cases of hyperkeratosis and prevented the emergence of new ones. The number of udder nipple with pathological changes during the month of dipping decreased by 25%. Intensive udder hygiene also led to an increase in milk fat, Показатели физико-химического состава молочного сырья определяют безопасность и качество продуктов ее переработки (сыра, масла, кисломолочных напитков). Гигиена вымени коров является залогом здоровья животных и одним из важнейших факторов получения молока высокой пробы. Целью авторских исследований было провести анализ качества молочного сырья в хозяйствах западного региона Украины, а также определить влияние дипинг- процедур с использованием препаратов Forticept® Udder Wash (предипинг) и Forticept® Udder Forte (дипинг) на показатели качества полученного молока. В ходе работы были использованы общепринятые методы физико химического и бактериологического исследования молока. В молочных комплексах, где была введена современная гигиенично обоснованная технология производства молока, мастит поражает не более 9,5% поголовья. В то же время, в других хозяйствах с несовершенной промышленной схеме патологий молочной железы охватывали 57-80%. Также, согласно собственным данным, Субклиническая форма мастита вызывала снижение молочной продуктивности до 30 л в месяц от одной коровы. Кроме того, заболевание существенно влияло на химический состав, физические и микробиологические показатели молока. В поголовье пораженном маститом, средний показатель жирности молока снизился до 3,17 ± 0,05%, содержания протеина - 2,93 ± 0,12%, казеина - 2,53 ± 0,17%. Зато количество соматических клеток выросла до 769,3 ± 57,34 тыс / см3. В эксперименте лечебный эффект примененного дипинга с растворами Forticept® за субклинической формы мастита составил 50%. При этом профилактический эффект практически достигал максимума - 96%. Собственно процедура дипинг-гигиены вымени, независимо от классической или инновационной формулы выбранного средства, значительно снизила количество случаев гиперкератоза и предотвращала появление нових. Количество сосков с патологическими изменениями в месяц дипинга снизилась на 25%. Интенсивная гигиена вымени также привела к росту жирности молока (от 13,7 до 17,8%), повышен

Acute pancreatitis is a common non-communicable pathology in dogs, the untimely diagnosis and treatment of which is lethal (27-58% of cases). One of the most common medical tests for acute pancreatitis is to determine the concentration of triglycerides and other fractions of blood lipids. The purpose of the study was to investigate changes in lipid fractions and other biochemical parameters in dogs with acute pancreatitis. For the experiment, two groups of dogs of 10 individuals each were formed. The control group included healthy animals, the experimental group – dogs with acute pancreatitis. It was found that in dogs with acute pancreatitis, the concentration of triglycerides increased by 67% compared with healthy individuals. Cholesterol and phospholipid concentrations also increased by 23 and 9%, respectively. Inflammatory processes in the pancreas led to the development of cytolytic processes in its acini, as well as hepatocytes of the liver, as indicated by increased activity of indicator enzymes ALT, AST, LF and bilirubin. In addition, in sick dogs, the protein-synthesising function of the liver was impaired: a reduced proportion of albumin was registered against the background of increased total serum protein. Acute pancreatitis leads to a decrease in insulin synthesis, which is manifested by hyperglycaemia – in sick dogs, glucose levels are probably twice as high as in healthy animals. In pancreatitis, the violation of digestion and absorption of nutrients caused by intensive use of high-energy compounds (in particular, creatine phosphate) and an increase in creatinine (3.8 times). At the same time, the catabolism of proteins increased and the products of their intermediate and final metabolism – ammonia and urea – accumulated (by 60 and 57%, respectively), which is a sign of reduced filtration capacity of the kidneys. In addition, in acute pancreatitis within the physiological norm, the concentration of calcium decreased, and inorganic phosphorus – increas, Гострий панкреатит належить до поширених незаразних патологій собак, несвоєчасна діагностика та терапія якого закінчується летально (27–58 % випадків). Одним з найпоширеніших діагностичних тестів гострого панкреатиту є визначення концентрації тригліцеридів та інших фракцій ліпідів крові. Метою досліджень було дослідити зміни вмісту фракцій ліпідів та інших біохімічних показників у собак за гострого панкреатиту. Для експерименту було сформовано дві групи собак по 10 особин в кожній. Контрольна група включала здорових тварин, дослідна – собак із гострим панкреатитом. Встановлено, що у собак з гострим панкреатитом концентрація тригліцеридів зростала на 67 % порівняно зі здоровими особинами. Концентрація холестерину і фосфоліпідів також збільшувалась на 23 і 9 % відповідно. Запальні процеси у підшлунковій залозі призводили до розвитку цитолітичних процесів у її ацинусах, а також гепатоцитах печінки, на що вказувала збільшена активність індикаторних ферментів АлАТ, АсАТ, ЛФ та білірубіну. Також у хворих собак порушувалась білоксинтезувальна функція печінки: реєстрували зменшену частку альбумінів на фоні підвищеного загального білка сироватки крові. Гострий панкреатит призводить до зменшення синтезу інсуліну, що проявляється гіперглікемією – у хворих собак рівень глюкози вірогідно вдвічі перевищив показник здорових тварин. За панкреатиту порушення перетравлення та всмоктування поживних речовин корму обумовлювало інтенсивне використання організмом макроергів (зокрема, креатинфосфату) і збільшення креатиніну (у 3,8 рази). Водночас зростав катаболізм білків і накопичувались продукти їх проміжного та кінцевого обміну – аміак і сечовина (на 60 та 57 % відповідно), що є ознакою зменшення фільтраційної здатності нирок. Крім того, за гострого панкреатиту в межах фізіологічної норми концентрація Кальцію зменшувалась, а неорганічного фосфору – збільшувалась.

У статті наведено результати досліджень епізоотичних особливостей, клінічного перебігу, критеріїв діагностики саркоптоїдозів у домашніх тварин, а також оцінку терапевтичної ефективності івермектину у боротьбі з коростяними хворобами. Встановлено, що на саркоптоїдози серед домашніх улюбленців хворіють переважно коти, домашні декоративні кролі, морські свинки, щури. В значній мірі зараженню сприяють умови утримання тварин, які не відповідають зоогігієнічним нормативам. Серед збудників саркоптоїдозів домашніх тварин представлений весь спектр, а саме: свербуни Notoedres cati спричиняють свербунову коросту нотоедроз; нашкірники Psoroptes cuniculi уражують гризунів, викликаючи у них розвиток паразитарного отиту, а шкіроїд Otodectes cynotis є причиною отодектозу у котів. Найбільшого поширення набуває отодектоз котів (31%). Це пов’язане з коменсалізмом збудника і постійною присутністю його в зовнішньому слуховому проході. Решта захворювань обіймає від 5 до 10% екстенсивності інвазії. Нотоедроз котів є високо контагіозним захворюванням і частіше зустрічався у котів, що мали контакти з безпритульними тваринами і могли заразитися за безпосереднього контакту. Паразитарні отити у гризунів, спричинені Psoroptes cuniculi, розвиваються у особин, які утримуються окремо і не були у складі колективу тварин. Ймовірно, основне зараження відбулося ще від матері, а надалі тварини були носіями паразитів. За сприятливих умов посилений розвиток кліщів привів до виникнення захворювання. Коростяні хвороби супроводжувалися розвитком дерматитів різного ступеня важкості, свербежем з нанесенням подряпин та саден. Клінічна картина досить характерна, але підставою для встановлення діагнозу є виявлення та ідентифікація збудника, а також підрахунок інтенсивності інвазії. Для боротьби зі збудниками саркоптоїдозів застосовано парентеральне введення розчинів івермектину 1% та 0,1% двічі з інтервалом 7 діб у дозі 0,03 мл/кг 1%-го розчину та 0,3 мл/кг 0,1%-го розчину. За 7 діб інтенсефективність препаратів, В статье приведены результаты исследований эпизоотических особенностей, клинического течения, критериев диагностики саркоптоидозов у домашних животных, а также оценку терапевтической эффективности ивермектина в борьбе с чесоточными болезнями. Установлено, что на саркоптоидозы среди домашних любимцев болеют преимущественно коты, домашние декоративные кролики, морские свинки, крысы. В значительной степени заражению способствуют условия содержания животных, которые не соответствуют зоогигиеническим нормативам. Среди возбудителей саркоптоидозов домашних животных представлен весь спектр, а именно: свербуны ​​Notoedres cati вызывают чесотку нотоэдроз; накожники Psoroptes cuniculi поражают грызунов, вызывая у них развитие паразитарного отита, а кожеед Otodectes cynotis является причиной отодектоза у котов. Наибольшее распространение приобретает отодектоз котов (31%). Это связано с комменсализмом возбудителя и постоянным присутствием его в наружном слуховом проходе. Остальные заболевания занимают от 5 до 10% экстенсивности инвазии. Нотоэдроз котов – высоко контагиозное заболевание и чаще встречался у котов, имевших контакты с бездомными животными и могли заразиться при непосредственном контакте. Паразитарные отиты у грызунов, вызванные Psoroptes cuniculi, развиваются у особей, содержащихся отдельно и не были в составе коллектива животных. Вероятно, основное заражение произошло еще от матери, а в дальнейшем животные были носителями паразитов. При благоприятных условиях усиленное развитие клещей привело к возникновению заболевания. Чесоточные болезни сопровождались развитием дерматитов различной степени тяжести, зудом с нанесением царапин и ссадин. Клиническая картина достаточно характерна, но основанием для установления диагноза является обнаружение и идентификация возбудителя, а также подсчет интенсивности инвазии. Для борьбы с возбудителями саркоптоидозов применено парентеральное введение растворов ивермектина 1% и 0,1% дважды с интервалом 7 дней в дозе 0,03 мл/кг 1% раств, In the article the results of studies of epizootic characteristics, clinical course, diagnosis criteria of pets’ sarcoptoides, as well as evaluating the therapeutic efficacy of ivermectin in the fight against scabious diseases are presented. It is established that sarcoptoides among pets are mostly cats, home decorative rabbits, Guinea pigs, rats. Largely that do not meet hygienic standards contribute to contamination of animal welfare. Among the pathogens of pets’ sarcoptoidoses there are whole range, namely Notoedres cati causes scabies names notoedrosis; supracutaneous mite Psoroptes cuniculi striking in rodents, causing them the development of parasitic otitis, and carpet mite Otodectes cynotis is the cause of otodectosis in cats. Otodectosis in cats (31%) is most widespread. This is due to commensals of the pathogen and the constant presence of it in the external auditory canal. The rest of the diseases takes from 5 to 10% of the extensiveness of the invasion. Notoedrosis of cats is a highly contagous disease and more common in cats who have come into contact with stray animals and may have contracted through direct contact. Parasitic otitis in rodents, caused by Psoroptes cuniculi, develop in individuals that are kept separately and were not part of a collective of animals. Likely, the main contagion happened from mothers, and in further animals were carriers of parasites. Under favorable conditions, the increased development of ticks led to the emergence of the disease. Scabies diseases were accompanied by the development of dermatitis of varying severity, itching with scratches and abrasions. The clinical picture is quite characteristic, but the basis for diagnosis is the detection and identification of the pathogen, as well as the calculation of the intensity of the invasion. To combat sarcoptoidosis pathogens, parenteral administration of ivermectin solutions of 1% and 0.1% was applied twice at 7-day intervals at a dose of 0.03 ml/kg of 1% solution and 0.3

Актуальність проблеми. Серед різноманітних захворювань собак, що зустрічаються в умовах сучасності, особливого поширення набуває дирофіляріоз [1–3]. Збудниками дирофіляріозу є круглі гельмінти роду Dirofilaria. Розрізняють декілька видів дирофілярій – D. immitis Leidy, 1856 і D. repens, Railliet & Henry, 1911. Перші в статевозрілій формі локалізуються в порожнинах серця і великих судинах (легенева артерія, аорта) та викликають серйозні порушення діяльності серцево-судинної системи. Другі зосереджуються в основному в підшкірній клітковині. Личинки (мікрофілярії) цих гельмінтів мігрують в крові. Методи діагностики захворювання та диференціації збудників, що впроваджені у клініках ветеринарної медицини, недосконалі і дозволяють діагностувати лише родовий дирофіляріоз, без диференціації збудника за видами, а, отже, й за характером паразитування статевозрілих особин. Також мало інформації про ефективність засобів терапії, що доступні на українському ринку ветеринарних препаратів [4–6]., Актуальность проблемы. Среди различных заболеваний собак, встречающихся в условиях современности, особое распространение приобретает дирофиляриоз [1–3]. Возбудителями дирофиляриоза являются круглые гельминты рода Dirofilaria. Различают несколько видов дирофилярий – D. immitis Leidy 1856 и D. repens, Railliet & Henry, 1911. Первые в половозрелой форме локализуются в полостях сердца и крупных сосудах (легочная артерия, аорта) и вызывают серьезные нарушения деятельности сердечно-сосудистой системы. Вторые сосредоточиваются в основном в подкожной клетчатке. Личинки (микрофилярии) этих гельминтов мигрируют в крови. Методы диагностики заболевания и дифференциации возбудителей, которые внедрены в клиниках ветеринарной медицины, несовершенны и позволяют диагностировать только родовой дирофиляриоз, без дифференциации возбудителя по видам, а, следовательно, и по характеру паразитирования половозрелых особей. Также мало информации об эффективности средств терапии, доступные на украинском рынке ветеринарных препаратов [4–6]., The urgency of the problem. Among various diseases of dogs, which are found in the conditions of the present day, dirofilariosis becomes especially widespread [1–3]. Causes of dirofilariosis are round worms of the genus Dirofilaria. There are several types of diafilariae – D. immitis Leidy, 1856 and D. repens, Railliet & Henry, 1911. The first in the mature form are localized in the cavities of the heart and large vessels (pulmonary artery, aorta) and cause serious disorders of the cardiovascular system. The second is concentrated mainly in the subcutaneous tissue. The larvae (microfilariae) of these worms migrate at the blood. Methods for the diagnosis of disease and differentiation of pathogens introduced in veterinary medicine clinics are imperfect and allow to diagnose only generic dirofilariosis, without differentiation of the pathogen by species, and, consequently, by the nature of parasite of sexually mature individuals. There was also little information on the effectiveness of the therapies available in the Ukrainian veterinary market [4–6].

Ожиріння кішок є однією із найбільш розповсюджених незаразних патологій, зокрема за даними Hoemino M., 2012, ожиріння або надлишкова маса діагностується від 35 до 50% даних тварин [3]. Ожиріння – це не лише збільшення маси, а і цілий комплекс паталогічних змін, що викликають суттєві зміни у метаболізмі, а відтак, і фізіологічні зміни [4]. Насамперед, це: розвиток резистентності периферичних тканин до інсуліну, цукровий діабет, зміни ліпопротеїдного профілю крові [1, 6]., Ожирение кошек является одной из наиболее распространенных незаразных патологий, в частности по данным Hoemino M., 2012, ожирение или избыточная масса диагностуеться от 35 до 50% данных животных [3]. Ожирение – это не только увеличение массы, а и целый комплекс патологических изменений, вызывающих существенные изменения в метаболизме, а значит, и физиологические изменения [4]. Прежде всего, это: развитие резистентности периферических тканей к инсулину, сахарный диабет, изменение липопротеидного профиля крови [1, 6]., Cats obesity is one of the most common non-communicable pathologies, in particular according to Hoemino M., 2012, obesity or excess weight is diagnosed from 35 to 50% of these animals [3]. Obesity is not only weight gain, but also a whole complex of pathological changes that cause significant changes in metabolism, and therefore, physiological changes [4]. First of all, it is: development of peripheral tissue resistance to insulin, diabetes, changes in blood lipoprotein profile [1, 6].

У роботі представлені результати досліджень системи гемостазу за перебігу трансмісивної венеричної саркоми собак. Встановлено, що розвиток локальної злоякісної пухлини статевих органів, яка поширюється за статевих відносин тварин, втягує у патологічний процес весь організм через особливості свого росту та вплив продуктів життєдіяльності неоплазії на систему гемостазу, активуючи каскад згортання крові за внутрішнім механізмом. Розлади гемостазу розвиваються за патогенезом синдрому дисемінованого внурішньосудинного згортання крові (ДВЗ) – вторинного ускладнюючого процесу, що є загрозою порушення життєво важливих функцій організму за свого бурхливого розвитку. У хворих тварин синдром перебігає у підгострій формі. На стадії реєстрації клінічних ознак у вигляді пухлинних розростань, що нагадують «цвітну капусту». та кров’яних виділень гемостазіопатія перебуває у стадії коагулопатії споживання і визначає хитку рівновагу, за якою розпочинаються незворотні процеси. Критеріями діагностики є індикація продуктів деградації фібриногена/фібрина, розчинних фібрин-мономерних комплексів, гіпофібриногенемія, тромбоцитопенія, збільшення спонтанної агрегаційної здатності тромбоцитів та активності тромбоцитарного фактору 3, а різноспрямованість у коагуляційних тестах гемостазіограми визначають стадію процесу – коагулопатію споживання., В работе представлены результаты исследований системы гемостаза при течении трансмиссивной венерической саркомы собак. Установлено, что развитие локальной злокачественной опухоли половых органов, которая распространяется при половых контактах животных, втягивает в патологический процесс весь организм из-за особенностей своего роста и влияния продуктов жизнедеятельности неоплазии на систему гемостаза, активизируя каскад свертывания крови по внутреннему механизму. Расстройства гемостаза развиваются по патогенезу синдрома диссеминированного внутрисосудистого свертывания крови (ДВС) – вторичного осложняющего процесса, который представляет угрозу нарушения жизненно важных функций организма при своем бурном развитии. У больных животных синдром протекает в подострой форме. На стадии регистрации клинических признаков в виде опухолевых разрастаний, которые напоминают «цветную капусту», и кровяных выделений гемостазиопатия пребывает в стадии коагулопатии потребления и определяет нестойкое равновесие, после которого начинаются необратимые процессы. Критериями диагностики являются индикация продуктов деградации фибриногена/фибрина, растворимых фибрин-мономерных комплексов, гипофибриногенемия, тромбоцитопения, увеличение спонтанной агрегационной способности тромбоцитов и активности тромбоцитарного фактора 3, а разнонаправленность в коагуляционных тестах гемостазиограммы определяют стадию процесса – коагулопатию потребления., The paper presents the results of studies of the hemostatic system in the course of transmissible venereal sarcoma of dogs. It was found that the development of a local malignant tumor of the genitals, which spreads during sexual contacts of animals, draws the whole body into the pathological process due to the peculiarities of its growth and the influence of the products of neoplasia on the hemostasis system, activating the blood coagulation cascade by internal mechanism. Hemostatic disorders develop according to the pathogenesis of disseminated intravascular coagulation (DIC) syndrome, a secondary complicating process that poses a threat to the vital functions of the body during its rapid development. In sick animal’s syndrome occurs in subacute form. At the stage of registration of clinical signs in the form of tumor growths, which resemble «cauliflower», and blood secretions hemostasiopathy is in the stage of consumption coagulopathy and determines unstable equilibrium, after which irreversible processes begin. The diagnostic criteria are the indication of fibrinogen/fibrin degradation products, soluble fibrin-monomer complexes,hypofibrinogenemia, thrombocytopenia, increase in spontaneous platelet aggregation ability and platelet factor 3 activity, and multidirection in coagulation tests of hemostasis determine the stage of the process – coagulopathy of consumption.

Постановка проблеми. Свійські собаки та коти часто уражаються кліщами ряду Аcariformis (Demodex canis та D.cati, Cheyletidaejascuri та Ch.blakei, Sarcoptescanis та S.cati, Notoedrescati), котрі викликають захворювання шкіри за типом корости. Також дрібні м’ясоїдні тварини, переважно у весняно-осінній період, стають жертвами атаки паразитиформних кліщів ряду Ixodida, які виступають біологічними перенощиками збудників бабезіозу, бореліозу, анаплазмозу, риккетсіозу. Для ветеринарних лікарів вирішення цих проблем є щоденним питанням допомоги своїм пацієнтам, котре може здаватися рутинною справою [2, 3]., Постановка проблемы. Домашние собаки и кошки часто поражаются клещами ряда Аcariformis (Demodex canisта D.cati, Cheyletidaejascuri и Ch.blakei, Sarcoptescanis и S.cati, Notoedrescati), которые вызывают заболевания кожи по типу чесотки. Также мелкие плотоядные животные, преимущественно в весенне-осенний период, становятся жертвами атаки паразитиформных клещей ряда Ixodida, которые выступают биологическими переносчиками возбудителей бабезиоза, боррелиоза, анаплазмоза, риккетсиозы. Для ветеринарных врачей решение этих проблем является ежедневным вопросом помощи своим пациентам, которое может показаться рутинным делом [2, 3]., Formulation of the problem. Domestic dogs and cats are often affected by ticks of the Acariformis series (Demodex canis and D.cati, Cheyletidaejascuri and Ch.blakei, Sarcoptescanis and S.cati, Notoedrescati), which cause skin diseases such as scabies. Also, small carnivores, mainly in the spring and autumn, are attacked by parasitic mites of the Ixodida series, which are biological vectors of babesiosis, borreliosis, anaplasmosis, rickettsiosis. For veterinarians, solving these problems is a daily matter of helping their patients, which may seem routine [2, 3].

The article presents the data on prevalence and intensity of earthworms’ infection with metastrongylid larvae in pork production enterprises of Kyiv and Zhytomyr Regions of Ukraine. In the investigated areas, six species of lumbricids were collected and identified: Eisenia fetida (Savigny, 1826), Aporrectodea rosea (Savigny, 1826), A. caliginosa (Savigny, 1826), Dendrodrilus rubidus (Savigny, 1826), Lumbricus rubellus (Linnaeus, 1758), L. terrestris (Linnaeus, 1758). The studies were carried out from April to September, 2016, both in pig farms and on pastures. We observed no pronounced changes in prevalence and intensity of infection during the warm period of the year. The highest infection rates were detected in earthworms living under the wooden floor of pigpens and in its cracks. In the studied localities, metastrongylid larvae were found in the most common worms of the Lumbricidae family: E. foetida, D. rubidus, A. caliginosa, and L. rubellus., У статті представлені дані про поширеність та інтенсивність зараження дощових черв’яків личинками метастронгілід у свинокомплексах Київської та Житомирської областей України. У досліджуваних районах було зібрано та ідентифіковано шість видів люмбрицидів: Eisenia fetida (Savigny, 1826), Aporrectodea rosea (Savigny, 1826), A. caliginosa (Savigny, 1826), Dendrodrilus rubidus (Savigny, 1826), Lumbricus rubellus ( Linnaeus, 1758), L. terrestris (Linnaeus, 1758). Дослідження проводилися з квітня по вересень 2016 року, як на свинофермах, так і на пасовищах. У теплий період року ми не спостерігали виражених змін поширеності та інтенсивності інфекції. Найвищі показники інфікування були виявлені у дощових черв’яків, що живуть під дерев’яною підлогою свинарників і в її тріщинах. У досліджуваних місцевостях личинки метастронгілідів були виявлені у найбільш поширених хробаках сімейства Lumbricidae: E. foetida, D. rubidus, A. caliginosa, L. rubellus., В статье представлены данные о распространенности и интенсивности заражения личинками метастронгилида дождевых червей на предприятиях свиноводства Киевской и Житомирской областей Украины. В исследованных районах были собраны и идентифицированы шесть видов люмбрицидов: Eisenia fetida (Savigny, 1826), Aporrectodea rosea (Savigny, 1826), A. caliginosa (Savigny, 1826), Dendrodrilus rubidus (Savigny, 1826), Lumbricus rubellus ( Linnaeus, 1758), L. terrestris (Linnaeus, 1758). Исследования проводились с апреля по сентябрь 2016 года как на свинофермах, так и на пастбищах. Мы не наблюдали выраженных изменений в распространенности и интенсивности инфекции в теплый период года. Самые высокие уровни заражения были обнаружены у дождевых червей, живущих под деревянным полом свинарников и в его трещинах. В изученных местах личинки метастронгилид были обнаружены у наиболее распространенных червей семейства Lumbricidae: E. foetida, D. rubidus, A. caliginosa и L. rubellus.

Акарози домашніх непродуктивних тварин належать до епізоотичних інвазійних захворювань, які мають високу контагіозність та можливість необмеженого розповсюдження. Поширення ектопаразитарних захворювань пов’язане із збільшенням контактів між тваринами внаслідок міграції населення, ввезенням з інших регіонів собак і котів, не адаптованих до місцевих умов, антисанітарним станом місць їх вигулу та неконтрольованою кількістю бродячих собак та лисиць. Найбільш поширеними серед ектопаразитарних захворювань дрібних свійських тварин в умовах великих міст є акарози, (нотоедроз, саркоптоз, отодектоз, демодекоз)., Акарозы домашних непродуктивных животных относятся к эпизоотическим инвазионным заболеваниям, которые имеют высокую контагиозность и возможность неограниченного распространения. Распространение эктопаразитарных заболеваний связано с увеличением контактов между животными вследствие миграции населения, ввозом из других регионов собак и кошек, не адаптированых к местным условиям, антисанитарным состоянием мест их выгула и неконтролируемым количеством бродячих собак и лисиц. Наиболее распространенными среди эктопаразитарных заболеваний мелких домашних животных в условиях крупных городов являются акарозы (нотоэдроз, саркоптоз, отодектоз, демодекоз)., Acaroses of domestic unproductive animals belong to epizootic invasive diseases that have high contagiousness and the possibility of unlimited spread. The spread of ectoparasitic diseases is associated with an increase in contacts between animals due to population migration, import of dogs and cats from other regions that are not adapted to local conditions, unsanitary conditions of their walking areas and an uncontrolled number of stray dogs and foxes. The most common among ectoparasitic diseases of small domestic animals in large cities are acaroses (notoedrosis, sarcoptosis, otodectosis, demodecosis).

Контактний зоопарк є установою для утримання тварин, де людина входить з ними у безпосередній контакт. Роль ветеринарно-санітарного нагляду в таких установах неможливо переоцінити, особливо за недопущення зоонозних інвазій. Контактний зоопарк «Мультизоо» (м. Житомир) утримує тварин декількох видів., Контактный зоопарк является учреждением для содержания животных, где человек входит с ними в непосредственный контакт. Роль ветеринарно-санитарного надзора в таких учреждениях невозможно переоценить, особенно за недопущение зоонозных инвазий. Контактный зоопарк «Мультизоо» (г. Житомир) содержит животных нескольких видов., The contact zoo is an animal holding facility where people come in direct contact with them. The role of veterinary and sanitary supervision in such institutions can not be overestimated, especially for the prevention of zoonotic invasions. Contact Zoo «Multizoo» (Zhytomyr) contains animals of several species.

Зараження паразитичними червами черепах широко розповсюджене в природних популяціях. У природі вони досить стійкі до своїх паразитів і їх патогенне значення важко оцінити повною мірою. У неволі ситуація інша., Заражение паразитическими червями черепах широко распространено в природных популяциях. В природе они достаточно устойчивы к своим паразитам и их патогенное значение трудно оценить в полной мере. В неволе ситуация иная., Infestation with parasitic worms is widely distributed in natural populations. In nature they are quite resistant to their parasites and their pathogenic significance is difficult to appreciate in full measure. In a captivity, the situation is different.

Особливості умов утримання дрібних м’ясоїдних, зокрема котів, призвели до розвитку метаболічних патологій, найпоширенішими з яких є цукровий діабет та ожиріння. Одним з важливих пускових механізмів за даних патологій є розвиток оксидативного стресу. Найпотужнішою природною антиоксидантною системою тваринного організму є глутатіонова система, яка включає глутатіон, та ферменти, які каталізують реакції його окиснення та відновлення. Глутатіон – трипептид, що складається з двох фракцій: відновленої та окисленої. До складу даної системи входить декілька ферментів, найважливіші з яких: глутатіонпероксидаза і глутатіонредуктаза. Метою досліджень є встановлення змін концентрації відновленого та окисленого глутатіону, активності глутатіонпероксидази та глутатіонредуктази у котів, хворих на цукровий діабет та ожиріння. Для досліджень було сформовано чотири групи котів-кастратів віком 5–8 років по 6–8 тварин у кожній групі. Контрольна група складалась із клінічно здорових тварин, перша дослідна – тварин з ознаками надлишкової маси та ожиріння, друга дослідна група включала котів, у яких діагностували цукровий діабет (діагноз підтверджувався дослідженнями на фруктозамін), третя дослідна включала котів, у яких діагностували надлишкову масу та цукровий діабет. У більшості тварин дослідних груп були виявлені ознаки супутніх патологій, а саме – печінкова та ниркова недостатність. Визначення концентрації глутатіону та ферментів глутатіонової системи проводили у еритроцитах венозної крові, концентрацію глюкози, фруктозаміну визначали у сироватці крові спектрофотометричними методами, також проводили якісні дослідження сечі на наявність глюкози, білка, кетонових тіл та крові. У результаті досліджень встановлено, що у тварин трьох дослідних груп спостерігались схожі зміни стану глутатіонової системи: зменшення частки відновленого глутатіону, збільшення – окисленого. Зменшення концентрації відновленого глутатіону було найменшим у котів першої дослідної групи і становило 7% порівняно з к, Особенности условий содержания мелких плотоядных, в частности кошек, привели к развитию метаболических патологий, самыми распространенными из которых являются сахарный диабет и ожирение. Одним из важных пусковых механизмов при данных патологиях является развитие оксидативного стресса. Мощной естественной антиоксидантной системой животного организма является глутатионовая система, включающая глутатион, и ферменты, которые катализируют реакции его окисления и восстановления. Глутатион – трипептид, состоящий из двух фракций: восстановленной и окисленной. В состав данной системы входит несколько ферментов, важнейшие из которых: глутатионпероксидаза и глутатионредуктаза. Целью исследований является установление изменений концентрации восстановленного и окисленного глутатиона, активности глутатионпероксидазы и глутатионредуктазы у котов, больных сахарным диабетом и ожирением. Для исследований были сформированы четыре группы котов-кастратов в возрасте 5–8 лет по 6–8 животных в каждой группе. Контрольная группа состояла из клинически здоровых животных, первая опытная – животных с признаками избыточной массы и ожирения, вторая исследовательская группа включала кошек, у которых диагностировали сахарный диабет (диагноз подтверждался исследованиями на фруктозамин), третья исследовательская включала кошек, у которых диагностировали избыточную массу и сахарный диабет. У большинства животных опытных групп были выявлены признаки сопутствующих патологий, а именно – печеночная и почечная недостаточность. Определение концентрации глутатиона и ферментов глутатионовой системы проводили в эритроцитах венозной крови, концентрацию глюкозы, фруктозамина определяли в сыворотке крови спектрофотометрическими методами, также проводили качественные исследования мочи на наличие глюкозы, белка, кетоновых тел и крови. В результате исследований установлено, что у животных трех исследовательских групп наблюдались схожие изменения состояния глутатионовой системы: уменьшение доли восстановленного глута, The peculiarities of small carnivorous’ welfare, of cats in particular, caused the development of some metabolic pathologies, among which the most widely spread are diabetesmellitus and obesity. One of the most important releasers under these pathologies is the development of oxidative stress. The most powerful natural antioxidant system of an animal organism is glutathione system including glutathione and the enzymes which catalyze the reactions of its oxidation and renewal. Glutathione-tripeptide consists of two fractions-renewed and oxidized. The system also contains a few enzymes, the most important of which are glutathione peroxidase and glutathione reductase. The purpose of the research is to determine the concentration changes of the renewed and oxidized glutathione, the activity of glutathione peroxidase and glutathione reductase in cats suffering from diabetes and obesity. Four groups of cats-steer aged from 5 to 8-years old, 6–8 cats in each group were formed to conduct the research. A control group consisted of clinically healthy animals, the first experimental one consisted of the animals with excess weight and obesity, the second experimental group included the cats with diabetes (the diagnosis was ruled in by testing on fructosamine), the third experimental group included the cats with excess mass and diabetes. In most animals of the experimental groups were revealed some characteristics of concomitant pathologies – kidney and hepatic failures, in particular. The determination of glutathione concentration and of the enzymes of the glutathione system was made in red blood cells of venous blood, the concentration of glucose and fructosamine was determined in blood serum by means of spectrophotometric methods, also a qualitative analysis of urine on glucose, protein, urine ketones and blood was made. As follows from the results of the research, it has been determined that the animals of three experimental groups had similar changes in the state of glutath

Поширення сапрозоонозних паразитарних хвороб, у тому числі гельмінтозів, є масштабною проблемою для населення України. Організація профілактичних заходів інфекційного контролю для переривання ланцюга передачі між джерелом збудників та сприйнятливою людиною – першочергове завдання лікарів, а процедура антисептики рук – стартовий етап у системі біозахисту кожної людини від зараження збудником інфекції., Распространение сапрозоонозных паразитарных болезней, в том числе гельминтозов, является масштабной проблемой для населения Украины. Организация профилактических мероприятий инфекционного контроля для разрыва цепи передачи между источником возбудителей и восприимчивым человеком – первоочередная задача врачей, а процедура антисептики рук – стартовый этап в системе биозащиты каждого человека от заражения возбудителем инфекции., The spread of saprozoonos parasitic diseases, including helminthiasis, is a large-scale problem for the Ukrainian population. The organization of preventive measures of infection control for interrupting the transmission chain between the source of pathogens and a susceptible person is a primary task of doctors, and the procedure of antiseptic of the hands is the starting point in the system of bioprotection of each person from infection by the pathogen of infection.

Наведено дані щодо поширення ехінококозу серед свиней і собак у передмістях Житомира, а також особливостей розвитку патологій печінки у свиней під впливом Е. granulosus. З’ясовано, що у 2016–2017 рр. екстенсивність ехінококозної інвазії у собак не перевищувала 2,5 %, тоді як у свиней досягала 9,4 %. Встановлено, що в печінці свиней ларвоцисти ехінокока виявляли найчастіше (32,7 %) з-поміж інших патологічних змін інвазійної та незаразної етіології (до 11,4 %). Вплив ларвоцист ехінокока на печінку свиней супроводжувався атрофією та переродженням тканин і цирозом печінкової паренхіми, що знижували товарну цінність та ставали причиною вибраковки продукції., Приведены данные по распространению эхинококкоза среди свиней и собак в пригородах Житомира, а также особенностей развития патологий печени у свиней под влиянием Е. granulosus. Выяснено, что в 2016–2017 гг. экстенсивность эхинококкозной инвазии у собак не превышала 2,5%, тогда как у свиней достигала 9,4%. Установлено, что в печени свиней ларвоцисты эхинококка обнаруживали чаще всего (32,7%) среди других патологических изменений инвазивной и незаразной этиологии (до 11,4%). Влияние ларвоцист эхинококка на печень свиней сопровождалось атрофией, перерождением тканей и циррозом печеночной паренхимы, которые снижали товарную ценность и становились причиной выбраковки продукции., Echinococcosis is zooantroponosic infestation, which is the causative agent Echinococcus granulosus (Batsch, 1786) from the family Taeniidae, of the class Cestoda. Invasion is widespread in all countries of the world with pasture type of animal husbandry, and especially sheep breeding (Argentina, Australia, Uruguay, Paraguay, Greece, North Africa, Asia). The South of Ukraine is traditionally considered to be the most dangerous region for echinococcosis. However, the Polissya region is also favorable for the creation of epizootic dysfunctional foci of echinococcosis of domestic and wild animals. The main source of echinococcosis in humans and animals is affected dogs, and the factor of transmission for animals is abiotic environment, which contains the oncosphere of the pathogen. Being in constant close contact with humans and domestic animals, carnivores create a serious threat associated with the defeat of the pathogen for the latter. Pathogenic effect on the animal organism due to the toxic, antigenic, mechanical action. This invasion causes significant economic losses caused by the vibration of parasite-affected products and a decrease in the price category of the ink of invasive pets, in particular pigs. According to the analysis of statistical data and our own research found that in 2016–2017 years the intensity of exinococcal invasion in the territory of Zhytomyr region in dogs did not exceed 2,5 %, while in pigs reached 9,4 %. According to the results of veterinary and sanitary examination in the food markets of Zhytomyr, it was found that among the pathological changes of the liver in pigs, the presence of larvocysts of Echinococcus (32,7 %) was more often revealed, compared with other pathologies of invasive and non-infectious etiology (up to 11.4%). For Echinococcus invasion atrophy of the liver, degeneration, cirrhosis of the hepatic parenchyma, reduce commodity value and is the reason for the rejection of the products marked.

Збільшення виробництва продукції за рахунок підвищення продуктивності тварин потребує ефективного контролю їх здоров’я і своєчасного проведення лікувальних та профілактичних заходів. При цьому, окрім спеціальних ветеринарних заходів важливе значення має аналіз умов утримання та годівлі, оцінка якості кормів і води. На молочнотоварних фермах проблема належного забезпечення питною водою була і залишається актуальною як з точки зору загальної екологічної безпеки, так і якості самої води., Увеличение производства продукции за счет повышения продуктивности животных требует эффективного контроля их здоровья и своевременного проведения лечебных и профилактических мероприятий. При этом, кроме специальных ветеринарных мероприятий важное значение имеет анализ условий содержания и кормления, оценка качества кормов и воды. На молочно-товарных фермах проблема надлежащего обеспечения питьевой водой была и остается актуальной как с точки зрения общей экологической безопасности, так и качества самой воды., Increasing production by increasing animal productivity requires effective control of their health and timely medical and preventive measures. In this case, in addition to special veterinary measures, an analysis of the conditions of abstinence and feeding, assessment of the quality of feed and water is important. At dairy farms, the problem of proper provision of drinking water was and remains relevant both in terms of overall environmental safety and the quality of the water itself.

У статті висвітлено результати використання антигельмінтних препаратів широкого спектру дії Брованол™ і Енвайр™ для дегельмінтизації собак різного віку. За результатами клінічних та копроовоскопічних досліджень встановлено, що собаки найчастіше вражаються гельмінтами Toxocaracanis, Toxascarisleonina, Dipylidiumcaninum. Інтенсефективність Брованолу-М™ проти збудників змішаної інвазії у цуценят складала 99,9 %, Енвайру™ – 99,4 %. За порівняння антигельмінтної дії препаратів Енвайру™ і Брованолу-плюс™ для молодих і дорослих собак вищою ефективністю володів останній (ІЕ = 99 %)., В статье отражены результаты использования антигельминтных препаратов широкого спектра действия Брованол™ и Энвайр™ для дегельминтизации собак разного возраста. По результатам клинических и копроовоскопических исследований установлено, что собаки чаще всего поражаются гельминтами Toxocaracanis, Toxascarisleonina, Dipylidiumcaninum. Интенсэффективность Брованола-М™ против возбудителей смешанной инвазии у щенков составляла 99,9 %, Энвайра – 99,4 %. При сравнении антигельминтного действия препаратов Энвайр™ и Брованола-плюс™ для молодых и взрослых собак более высокой эффективностью обладал последний (ИЭ = 99 %)., The article reflects the results of the use of anthelmintic drugs with broad spectrum of action Brovanol™ and Envire™ for deworming of dogs of different age. According to the results of clinical and coproovoscopic studies we have found that dogs most often affected by helminths Toxocara canis, Toxascaris leonina, Dipylidium caninum. Intensefficiency of Brovanol-M™ against the causative agents of mixed infestations in puppies amounted 99.9 %, Envire™ 99.4 %. When comparing the anthelmintic action of drugs Envire™ and Brovanol-plus™ for young and adult dogs the last had more effectively (IE = 99 %).

Інтерес до проблеми біологічного забруднення навколишнього середовища в наш час набуває особливого значення і має пряме відношення до здоров’я людини. Багаточисельними дослідженнями підтверджено, що довкілля інтенсивно забруднене інвазійними елементами та може бути джерелом зараження тварин і людей. Різні екологічні фактори впливають на ступінь обсіменіння об’єктів навколишнього середовища яйцями гельмінтів і їх подальше збереження., Интерес к проблеме биологического загрязнения окружающей среды в наше время приобретает особое значение и имеет прямое отношение к здоровью человека. Многочисленными исследованиями подтверждено, что окружающая среда интенсивно загрязнена инвазионными элементами и может быть источником заражения животных и людей. Различные экологические факторы влияют на степень обсемененности объектов окружающей среды яйцами гельминтов и их дальнейшее сохранение., Interest in the problem of environmental pollution in our time becomes very important and has a direct relation to human health. Numerous studies have confirmed that the environment is intensively contaminated by invasive elements and can be a source of infection of animals and humans. Various environmental factors affect the degree of contamination of environmental objects with eggs of helminths and their further preservation.

Для тваринницьких комплексів та інших спеціалізованих господарств за поширення інвазійних хвороб важливе значення мають організаційні і загальні профілактичні заходи. Суттєвим моментом у дослідженні епізоотичної ситуації щодо паразитарних хвороб є проведення гельмінтологічного моніторингу об’єктів зовнішнього середовища, зокрема кормів та води. Ступінь зараження залежить від умов утримання та годівлі тварин., Для животноводческих комплексов и других специализированных хозяйств при распространении инвазионных болезней важное значение имеют организационные и общие профилактические меры. Существенным моментом в исследовании эпизоотической ситуации по паразитарных болезнях является проведение гельминтологического мониторинга объектов внешней среды, в частности кормов и воды. Степень заражения зависит от условий содержания и кормления животных., For animal husbandry complexes and other specialized farms for the spread of invasive diseases, organizational and general preventive measures are important. The essential point in the study of the epizootic situation with regard to parasitic diseases is the conduct of helminthological monitoring of the objects of the environment, in particular feed and water. The degree of infection depends on the conditions of keeping and feeding animals.

Гельмінти здійснюють механічне та токсичне ушкодження тканин хазяїна під час проникнення як статевозрілих паразитів, так і міграційних форм. Ступінь прояву морфофункціональних змін залежить від інтенсивності інвазії та тяжкості патологічного процесу. У макро- і мікроскопічній будові печінки за параскарозної та стронгілятозної інвазій виражені зміни її гістоархітектоніки (розлади мікрогемодинаміки, дискомплексація печінкових пластинок, набряклість цитоплазми гепатоцитів)., Гельминты осуществляют механическое и токсическое повреждение тканей хозяина во время проникновения как половозрелых паразитов, так и миграционных форм. Степень проявления морфофункциональных изменений зависит от интенсивности инвазии и тяжести патологического процесса. В макро- и микроскопическом строении печени при параскарозной и стронгилятозной инвазии выраженные изменения ее гистоархитектоники (расстройства микрогемодинамики, дискомплексация печеночных пластинок, отечность цитоплазмы гепатоцитов)., The liver is a major gland of external secretion in animals. During the life of animals there are going on many complex biochemical processes in it. The liver secretes bile, neutralizes poisonous to the body substances, synthesizes urea, uric acid and is a repository of glycogen and vitamins. Hepatocytes are involved in the processing and distribution of substances that are absorbed in the intestines and fall into the blood of the portal system; provide the exchange of proteins, carbohydrates and fats, vitamins, hormones; neutralize toxic compounds. The liver plays an extremely important role in protecting the body from toxic compounds of inorganic nature coming from intestines, alkaloids, products of rotten transformation of proteins in the guts that are neutralized in the form of compounds with sulfuric acid and glucuronic acid. By synthesizing urea in the liver, ammonia is depleted. Alien proteins inserted into the portal vein are also delayed by the liver. The liver takes an active part in the development of pathological processes in the body and adaptive reactions in response to penetration of parasites. Since the liver performs metabolic functions necessary to maintain homeostasis and vital activity of the host, then this particular organ is strongly affected by the acute phase of helminthiasis. Sexually grown worms and larvae, when they enter the host’s body, carry out mechanical and toxic damage to their tissues. Products of metabolism of parasites are antigens and cause the development of inflammatory reactions. Helminths in the host’s organism cause a wide range of immune reactions, the nature and mechanism of which can be specific. The degree of manifestation of morphofunctional changes depends on the invasion intensity and the severity of the pathological process. In the macroscopic and microscopic structure of the liver for parasarosis and strontigular invasion, there are pronounced changes in its histoarchitectonics. In the pathologic-anatomical study

Нотоэдроз – заболевание плотоядных животных, чаше семейства кошачьих, возбудителем которого является клещ Notoedres cati (Hering, 1838). Известно, что из-за паразитирования N. cati у кошек не только нарушается структура кожи в местах поражения, но и повреждается организм в целом. Под влиянием метаболитов клещей и продуктов воспаления происходит сенсибилизация и нарушение работы печени, а за счет болезненности челюстей – расстройство поступления питательных веществ., Нотоедроз – захворювання м’ясоїдних тварин, частіше сімейства котячих, збудником якого є кліщ Notoedres cati (Hering, 1838). Відомо, що через паразитування N. cati у кішок не тільки порушується структура шкіри в місцях ураження, але і пошкоджується організм в цілому. Під впливом метаболітів кліщів і продуктів запалення відбувається сенсибілізація і порушення роботи печінки, а за рахунок хворобливості щелеп – розлади надходження поживних речовин., Notoedrosis is a caring for carnivores, a cat family cat, the causative agent of which is the tick Notoedres cati (Hering, 1838). It is known that because of the parasitic N. cati in cats, not only the structure of the skin in the lesions is broken, but the whole organism is damaged. Under the influence of metabolites of ticks and products of inflammation there is sensitization and disruption of the liver, and due to the soreness of the jaws, the breakdown in the intake of nutrients.

Подані результати гельмінтологічного дослідження піску, сіна та силосу в різні періоди 2010–2015 рр. Встановлено, що на території Полісся яйця і личинки нематод (Parascaris equorum, Strongylidae sp., Toxocara canis) за характерної зимової температури повітря (–15 – +3°С) зберігають свою життєздатність у навколишньому середовищі, сприяючи безперервності поширення інвазії серед тварин упродовж всього року. Доведено, що в стійловий період утримання грубі та соковиті корми (сіно, силос) можуть бути джерелом зараження тварин нематодами навіть наприкінці зими: за нашими даними у лютому кількість яєць P. equorum у сіні складала 2,6 ±0,74 яєць/3 краплях флотаційного розчину, у силосі – 8,8 ± 1,01, а Strongylidae sp. – 3,2 ± 0,73 та 5,6 ± 0,6 яєць/3 краплях флотаційного розчину відповідно. Отже, для профілактики гельмінтозів весь заготований корм необхідно перевіряти на наявність у ньому збудників. Максимальне забруднення піску з дитячих майданчиків Житомирській області яйцями токсокар складало: 674,6 яєць/3 краплі флотаційного розчину восени та 60,3 – навесні. Загалом у товщі піску успішно перезимовують 12,8–18,4% яєць T. canis. Отримані дані варто враховувати при плануванні профілактичних ветеринарних заходів. Рекомендуємо в неблагополучних регіонах проводити дегельмінтизацію тварин щоквартально., Представлены результаты гельминтологического исследования песка, сена и силоса в разные периоды 2010–2015 гг. Установлено, что на территории Полесья яйца и личинки нематод (Parascaris equorum, Strongylidae sp., Toxocara canis) при характерной зимней температуре воздуха (–15 – +3°С) сохраняют жизнеспособность в окружающей среде, способствуя непрерывному круглогодичному распространению инвазии среди животных. Доказано, что в стойловый период содержания грубые и сочные корма (сено, силос) могут быть источником заражения животных нематодами даже в конце зимы: по нашим данным в феврале количество яиц P. equorum в сене составила 2,6 ± 0,74 яиц/3 капли флотационного раствора, в силосе – 8,8 ± 1,01, а Strongylidae sp. – 3,2 ± 0,73 и 5,6 ± 0,6 яиц/3 капли флотационного раствора соответственно. Следовательно, для профилактики гельминтозов весь заготовленный корм нужно проверять на наличие в нем возбудителей. Максимальное загрязнение песка с детских площадок Житомирской области яйцами токсокар составляло: 674,6 яиц/3 капли флотационного раствора осенью и 60,3 – весной. Всего в толще песка успешно перезимовывают 12,8–18,4% яиц T. canis. Полученные данные следует учитывать, планируя профилактические ветеринарные мероприятия. Рекомендуем в неблагополучных регионах проводить дегельминтизацию животных ежеквартально., This paper presents the results of the helminthological study of sand, hay and silage in different periods of 2010–2015. It was established that on the territory of Polissya the eggs and larvae of nematodes (Parascaris equorum, Strongylidae sp., Toxocara canis) at typical winter air temperature (–15 – +3 °C) remain viable in the environment, contributing to the spread of continuous year–round animal infestation. We prove that in the stall period of keeping animals rough and succulent feed (hay, silage) can be a source of infection of nematodes even in late winter: according to our data, in February in the hay the number of eggs P. equorum was 2.6 ± 0.74 eggs/3 drops of flotation solution, in the silage – 8.8±1.01, and Strongylidae sp. – 3.2 ± 0.73 and 5.6 ± 0.6 eggs/3 drops of flotation solution respectively. Consequently, for the prevention of helminthiasis all harvested food should be checked for the presence of pathogens in it. Maximum contamination of sand from playgrounds in the Zhytomyr region by toxocara eggs was: 674.6 eggs/3 drops of flotation solution in autumn and 60.3 – in the spring. Totally 12.8–18.4% of T. canis eggs are overwintering in the sand successfully. The data should be considered when planning preventive veterinary measures. Recommended in disadvantaged regions to carry out preventive deworming animals every 3 months.

Наиболее распространенными эндопаразитарными заболеваниями сельскохозяйственной птицы являются гельминтозы и эймериозы. Кишечные инвазии наносят птицеводству большой экономический ущерб: птица отстает в росте и развитии, увеличиваются затраты кормов на единицу продукции. Гельминты и эймерии способствуют появлению гиповитаминозов, снижению резистентности организма, проникновению в органы и ткани возбудителей инфекционных заболеваний., Найбільш поширеними ендопаразитарними захворюваннями сільськогосподарської птиці є гельмінтози і еймеріози. Кишкові інвазії наносять птахівництву великих економічних збитків: птах відстає в рості і розвитку, збільшуються витрати кормів на одиницю продукції. Гельмінти і еймерії сприяють появі гіповітамінозу, зниженню резистентності організму, проникненню в органи і тканини збудників інфекційних захворювань., The most common endoparasitic diseases of poultry are helminthiases and eimeriosis. Intestinal infestations cause large economic losses to poultry: the bird lags behind in growth and development, the costs of feed for a unit of production increase. Helminths and eimerias contribute to the appearance of hypovitaminosis, a decrease in the resistance of the organism, penetration into organs and tissues of pathogens of infectious diseases.

Сьогодні основа профілактики паразитарних захворювань має включати біологічні, технологічні, економічні, санітарні, імунологічні та хіміопрофілактичні методи, що дозволяють не тільки успішно діагностувати хвороби, а й здійснювати оздоровлення тварин. У цьому комплексі заходів дегельмінтизації, як методу боротьби з паразитами, належить головна роль. Для лікування і профілактики паразитозів коней використовують ряд іноземних та вітчизняних препаратів., Сегодня основа профилактики паразитарных заболеваний должен включать биологические, технологические, экономические, санитарные, иммунологические и химиопрофилактическое методы, что позволяет не только успешно диагностировать болезни, но и осуществлять оздоровление животных. В этом комплексе мероприятий дегельминтизации, как метода борьбы с паразитами, принадлежит главная роль. Для лечения и профилактики паразитозов лошадей используют ряд иностранных и отечественных препаратов., Today, the basis for the prevention of parasitic diseases should include biological, technological, economic, sanitary, immunological and chemoprophylaxis methods, to enable not only to successfully diagnose illnesses, but also to improve animal health. In this complex of deworming measures, as a method for controlling parasites, the main role belongs. For the treatment and prevention of parasitoses of horses use a number of foreign and domestic drugs.

Вивчено вплив дирофілярій на організм собак службових порід віком 5-10 років на підставі аналізу морфологічних та біохімічних змін крові. Встановлено, що за хронічного перебігу інвазії дирофіляріоз має неспецифічні або стерті клінічні ознаки, характеризується змінами в кількісному складі формених елементів крові та гіперактивністю індикаторних ферментів крові хворих собак. Однак, зміни гематологічних показників не є патогномонічними і тому не можуть вважатися достатньою основою для встановлення остаточного діагнозу. В усіх випадках необхідне виявлення мікрофілярій при дослідженні периферичної крові або в пунктатах із уражень м’яких тканин із подальшою їх ідентифікацією при забарвленні на кислу фосфатазу., Определено влияние дирофилярий на организм собак служебных пород возрастом 5-10 лет на основании морфологических и биохимических изменений крови. Установлено, что при хроническом течении инвазии дирофиляриоз имеет неспецифические или стертые клинические признаки, характеризуется изменениями в количественном составе форменных элементов крови и гиперактивностью индикаторных ферментов в крови больных собак. Но изменения гематологических показателей не патогномонические и поэтому не могут считаться достаточным основанием для постановки окончательного диагноза. Во всех случаях необходимо находить микрофилярии при исследовании периферической крови, либо в пунктатах пораженных тканей при последующей их идентификация с помощью окраски на кислую фосфатазу., In Ukraine dirofilariasis is extremely urgent problem, since the incidence of lesions dirofilaria service dogs, hunting and decorative dog breeds and people is increasing every year. The aim and objective of our work was to study the hematological changes in patients dirofilariasis for dogs of hunting breeds aged 5 to 10 years. Own researches. From the veterinary clinic «Vet Praxis» in Zhytomyr during nine months in 2016 for outpatient care we obtained 10 dogs suffered from dirofilariasis. In infested animals were mostly marked nonspecific clinical signs: fatigue, cough, weight loss, shortness of breath, fainting. Hematological parameters play an important role in the diagnosis of pathological processes in the body, give clear information on the degree of damage of certain organs and systems. Therefore, to establish a more complete picture for dirofilariasis we conducted morphological parameters of blood infested animals. In dogs, of the research group was recorded erytrotsytopeniya (17%) and reduced hemoglobin (15%), resulting from migration microfilaria and poor circulation. Significant leukocytosis, marked in pa tients dogs (18,44 ± 4,18 g / l) means that the migratory microfilaria and mature dirofilaria gave rise to allergic and inflammatory processes in the body of its host. It also confirms the increase in the number of band neutrophils (61% compared with the control group), that shift neutrophil nuclei left. Lymphocytopenia confirms the immune depletion and the long process of the disease without the tendency to recovery. In our experiment, blood eosinophilia sick dogs not noted, indicating chronic infestations. The change in total serum proteins or fractional composition (amount of albumin and globulin) indicates the changes in the physiological regulation at the level of the cells. In dogs of the experimental group observed an increase in total protein 11%. Changing the alanine and aspartic transaminase are evidence of dysfunction of the heart and liver. Hy

Збудник отодектозу – кліщ-шкіроїд Otodectes cynotis (Hering, 1938), паразитує на шкірі внутрішньої поверхні вушної раковини і в зовнішньому слуховому проході. Дослідниками встановлено високу ефективність макроциклічних лактонів, особливо дорамектину, щодо збудників акарозів. Однак, автори також зазначають імунодепресивну та гепатотоксичну дію івермектинів на організм тварин. Тому комплексна терапія за отодектозу повинна включати також імуностимулюючі та гепатопротекторні засоби., Возбудитель отодектоза – клещ-кожеед Otodectes cynotis (Hering, 1938), паразитирует на коже внутренней поверхности ушной раковины и в наружном слуховом проходе. Исследователями установлена высокая эффективность макроциклических лактонов, особенно дорамектина, в отношении возбудителей акарозы. Однако, авторы также отмечают иммунодепрессивное и гепатотоксическое действие ивермектина на организм животных. Поэтому комплексная терапия с отодектозом должна включать также иммуностимулирующие и гепатопротекторные средства., Otodectozoic agent – Otodectes cynotis mite (Hering, 1938), parasites on the skin of the inner surface of the anus and in the external auditory passage. The researchers found high efficiency of macrocyclic lactoins, especially doramectin, in relation to acaricidal agents. However, the authors also note the immunosuppressive and hepatotoxic effects of ivermectins on the body of animals. Therefore, complex oedectomy therapy should also include immunostimulating and hepatoprotective drugs.

Паразитозы желудочно-кишечного тракта лошадей имеют достаточно широкое распространение, как в Украине, так и за ее пределами. Течение гельминтозов, как правило, характеризуется сезонностью, что связано с воздействием многообразных факторов внешней среды, обусловленных природно-климатическими условиями. На течение влияют также степень устойчивости лошадей к заболеваниям, наличие промежуточных, дополнительных и резервуарных хозяев, состояние пастбищ и технология содержания животных., Паразитози шлунково-кишкового тракту коней мають досить широке поширення, як в Україні, так і за її межами. Перебіг гельмінтозів, як правило, характеризується сезонністю, що пов’язано з впливом різноманітних факторів зовнішнього середовища, обумовлених природно-кліматичними умовами. На перебіг впливають також ступінь стійкості коней до захворювань, наявність проміжних, додаткових і резервуарних господарів, стан пасовищ і технологія утримання тварин., Parasitoses of the gastrointestinal tract of horses are quite widespread, as in Ukraine, so and beyond. The course of helminthiases, as a rule, is characterized by seasonality, which is due to the impact of various environmental factors conditioned by natural and climatic conditions. The course is also affected by the degree of resistance of horses to diseases, availability of intermediate, additional and reservoir hosts, the state of pastures and technology of keeping animals.

Збудник отодектозу – кліщ-шкіроїд Otodectes cynotis (Hering, 1938), паразитує на шкірі внутрішньої поверхні вушної раковини і в зовнішньому слуховому проході. Критерієм патогенної дії кліщів на організм собак є суттєві зміни в крові, яка живить усі органи і тканини організму. Вираженість змін гематологічних показників організму собак прямопропорційно залежить від інтенсивності інвазії збудниками отодектозу. Таким чином, із підвищенням інтенсивності інвазії O. cynotis зростає ступінь ураження організму хворих собак., Возбудитель отодектоза – клещ-кожеед Otodectes cynotis (Hering, 1938), паразитирует на коже внутренней поверхности ушной раковины и в наружном слуховом проходе. Критерием патогенного действия клещей на организм собак есть существенные изменения в крови, которая питает все органы и ткани организма. Выраженность изменений гематологических показателей организма собак прямо пропорционально зависит от интенсивности инвазии возбудителями отодектоза. Таким образом, с повышением интенсивности инвазии O. cynotis возрастает степень поражения организма больных собак., Otodectozoic agent – Otodectes cynotis mite (Hering, 1938), parasites on the skin of the inner surface of the anus and in the external auditory aisle. The criterion of the pathogenic action of mites on the organism of dogs is a significant change in the blood that feeds all organs and tissues of the body. Severity changes hematological parameters directly proportional to body dogs depends on the intensity of infestation by pathogens otodektozu. Thus, with increasing intensity of infestation O. cynotis growing degree affection body sick dogs.