Search

Modern transformational changes occurring in the socio-economic life of countries are conditioned by the evolution of information and communication technologies, the deployment of globalization, decentralization, the strengthening of the openness policy and the increase of efficiency of use and hence the transition from a bureaucratic model of government to a consensus model, a built model. implementation of entrepreneurial management mechanisms in providing social services to the population actualize the need for rethinking and justification the structure of public finance in the new environment. On the basis of systematic analysis, the theoretical aspects of «public finances» are revealed in the article, their structure is substantiated and the necessity of application in scientific circulation as an important dominant of civil society is proved. It is emphasized that the essential characteristics of this definition are revealed by the existence of financial and economic relations between the population, the state, other public institutions and economic entities regarding the formation, distribution, and use of public funds to meet the public needs of the population. It is shown that the structure of public finances is formed by state and local finances, finances of communal enterprises and state corporations, finances of enterprises and organizations of communal ownership, extrabudgetary trust funds and public funds. Among the dominant features of public finances in the context of modern transformations are transparency and imperative character. It has been argued that the vector of public finance reform must continue to be decentralization, which, in addition to the redistribution of resources and powers, should promote the extension of the financial powers of local governments, increase the transparency of both public and local finances, and raise public accountability. the public sector and improving the quality of life of the population., Современные трансформационные изменения, которые происходят в социально-экономической жизни стран, обусловленные развертыванием процессов глобализации, децентрализации, усилением политики открытости, а затем и переходом от бюрократической модели государственного управления к консенсусной, актуализируют необходимость переосмысления и обоснование сути и структуры публичных финансов в новых условиях. Раскрыты теоретические аспекты «публичных финансов», обосновано их структуру и доказана необходимость применения в научном обороте как важной доминанты гражданского общества. Показано, что структуру публичных финансов формируют государственные и местные финансы, финансы коммунальных предприятий и государственных корпораций, финансы предприятий и организаций коммунальной формы собственности, средства внебюджетных целевых и общественных фондов. Доказано, что вектором реформирования публичных финансов должна быть децентрализация, которая призвана, кроме перераспределения ресурсов и полномочий, способствовать расширению финансовых возможностей органов местного самоуправления, повышению транспарентности как государственных, так и местных финансов, привлечению общественности к бюджетному процессу., Сучасні трансформаційні зміни, які відбуваються в соціально-економічному житті країн, обумовлені еволюцією інформаційно-комунікаційних технологій, розгортанням процесів глобалізації, децентралізації, посиленням політики відкритості та підвищення ефективності використання, а відтак і переходом від бюрократичної моделі державного управління до консенсусної моделі, побудованої на ідеї втілення механізмів підприємницького менеджменту в наданні соціальних послуг населенню, актуалізують необхідність переосмислення та обґрунтування сутності і структури публічних фінансів у нових умовах. На основі системного аналізу розкрито теоретичні аспекти «публічних фінансів», обґрунтовано їхню структуру та доведено необхідність застосування в науковому обігу як важливої домінанти громадянського суспільства. Наголошено, що сутнісні характеристики цієї дефініції розкриваються існуванням фінансово-економічних відносин між населенням, державою, іншими публічними інститутами та суб’єктами господарювання з приводу формування, розподілу та використання публічних фондів коштів у цілях задоволення публічних потреб населення. Показано, що структуру публічних фінансів формують державні та місцеві фінанси, фінанси комунальних підприємств і державних корпорацій, фінанси підприємств та організацій комунальної форми власності, кошти позабюджетних цільових і суспільних фондів. Серед домінантних ознак публічних фінансів в умовах сучасних трансформацій визначено транспарентність та імперативний характер. Доведено, що вектором реформування публічних фінансів і надалі повинна бути децентралізація, яка покликана, окрім перерозподілу ресурсів і повноважень, сприяти розширенню фінансових повноважень органів місцевого самоврядування, підвищенню транспарентності як державних, так і місцевих фінансів, залученню громадськості до бюджетного процесу і підвищенню суспільної ефективності функціонування публічного сектору та поліпшення якості життя населення.

Обґрунтовується, що зменшення, за рахунок роботизації виробничого процесу кількості робочих місць, повинно націлити держави на необхідність перегляду системи оподаткування та зміни підходів до фінансування безплатного доступу громадян до суспільних благ. Роботизація і автоматизація виробничого процесу має оподатковуватися, а відповідні фонди коштів повинні спрямовуватися на соціальне забезпечення громадян. Ці кошти повинні спрямовуватися відповідно до новоухвалених законів на професійний, духовний, культурний і фізичний розвиток особистості через створення системи безплатного доступу до суспільних благ. Роботизація та автоматизація виробничого процесу повинні бути націлені на полегшення і поліпшення життя і здоров’я працівників, зокрема через зменшення робочих місць у небезпечних, шкідливих і важких умовах праці, для цього необхідно внести відповідні зміни до трудового законодавства. Вільний від роботи час, який з’являється за рахунок збільшення роботизації та автоматизації виробничого процесу, повинен спрямовуватися на навчання працівників, що також повинно отримати своє нормативне закріплення., Обосновывается, что уменьшение за счет роботизации производственного процесса количества рабочих мест должно нацелить государственные органы на необходимость пересмотра системы налогообложения и изменение подходов к финансированию бесплатного доступа граждан к общественным благам. Роботизация и автоматизация производственного процесса должна облагаться налогом, а соответствующие фонды средств должны направляться на социальное обеспечение граждан. Эти средства должны направляться в соответствии с вновь принятыми законами на профессиональное, духовное, культурное и физическое развитие личности через создание системы бесплатного доступа к общественным благам. Роботизация и автоматизация производственного процесса должна быть нацелена на облегчение и улучшение жизни и здоровья работников, в частности из-за уменьшения рабочих мест в опасных, вредных и тяжелых условиях труда, для чего необходимо внести соответствующие изменения в трудовое законодательство. Свободное от работы время, которое появляется за счет увеличения роботизации и автоматизации производственного процесса, должен направляться на обучение работников, что также должно получить свое нормативное закрепление., It is substantiated that the decrease due to the robotization of manufacturing process of the number of working places, should aim the state for the need to revise the tax system and change the approaches to financing free access of citizens to public goods. The robotization and automation of manufacturing process must be taxed, and the appropriate funds should be directed at the social security of citizens. These funds should be directed in accordance with the newly adopted laws on professional, spiritual, cultural and physical development of the individual through the creation of a system of free access to public goods. The robotization and automation of manufacturing process should be aimed at facilitating and improving the lives and health of workers, in particular by reducing the workplaces in hazardous, harmful and difficult working conditions, which requires appropriate changes to labor legislation. Free from work time appeared due to robotization and automation of the manufacturing process should be aimed at the training of workers, and it should also get its regulatory consolidation. There are defended the following key ideas in the article: 1) taxation of roboters’ work in proportion to reduced workplaces; 2) the formation, distribution and use of tax revenues from robotization should be subordinated to social goals based on the principles of «justice» and «social function of property». The funds from the taxation of robots should be aimed at ensuring standards of decent life such as: education, health, culture, security; 3) the states should stimulate the primary robotization of manufacturing processes conducted in hazardous, unsafe and difficult working conditions. For example, the manufacturing processes carried out in contaminated with harmful substances in the sites; underground work; work at low or high temperatures; heavy work related to lifting and moving loads etc.; 4) today it is necessary to reform the system of education and training of specialists in accordance with the perspective needs of labor market, where continuity of training should become the basis for professional development of the employee.

The article is devoted to the analysis of the state of reforming the financial system of Ukraine in terms of effective functioning of local authorities. It is established that, despite the legislative consolidation of the certain powers, the issues of financial decentralization remain unsolved. Further development of the methodology of equalizing the tax capacity of territories in the conditions of transformation of state resources is needed. It is determined that in order to improve the financial support of the expenditure capacity transferred to local self-government bodies, it is necessary to revise the rates of deductions to local budgets. It is advised to review the methodology for calculating and using educational and medical subventions. It was found out that during distribution of the volume of these subventions between local budgets one must take into account the quantity of population as a result of changes in the administrative and territorial structure of certain areas by the decision of the Verkhovna Rada of Ukraine, as well as the number of internally displaced persons from territories where the powers of state authorities are temporarily not carried out. It is proved that the extension of capacities of local self-government bodies will be facilitated by the introduction of a new mechanism for calculating the horizontal alignment of local budgets, according to which the reverse subsidy is allocated by groups of budgets: separately for budgets of regional cities, separately for consolidated budgets of districts and separately for budgets of united territorial communities. It is proposed to create an optimal list of powers of local self-government, to organize the volume of expenditures for the implementation of powers transferred to the local level. This will promote stability of inter-budgetary relations, improve the taxation system, have a positive impact on the financial capacity of local self-government and will provide an opportunity to strengthen their resource base., Посвящено анализу состояния реформирования финансовой системы Украины в части эффективного функционирования местной власти. Установлено, что, несмотря на законодательное закрепление соответствующих полномочий, нерешенными остаются вопросы финансовой децентрализации. Требует дальнейшего развития методология выравнивания налогоспособности территорий в условиях трансформации государственных ресурсов. Определено, что для совершенствования финансового обеспечения расходных полномочий, переданных местному самоуправлению, следует пересмотреть нормативы отчислений в местные бюджеты. Доказано, что расширению возможностей органов местного самоуправления будет способствовать введение нового механизма расчета горизонтального выравнивания местных бюджетов. Предложено создать оптимальный перечень полномочий местного самоуправления, упорядочить объемы расходов на выполнение полномочий, которые передаются на местный уровень. Это будет способствовать обеспечению стабильности межбюджетных отношений, совершенствованию системы налогообложения, положительно повлияет на финансовую состоятельность местного самоуправления и позволит укрепить их ресурсную базу., Присвячено аналізові стану реформування фінансової системи України в частині ефективного функціонування місцевої влади. Установлено, що, незважаючи на законодавче закріплення відповідних повноважень, невирішеними залишаються питання фінансової децентралізації. Потребує подальшого розвитку методологія вирівнювання податкоспроможності територій в умовах трансформації державних ресурсів. Визначено, що для удосконалення фінансового забезпечення видаткових повноважень, які передані місцевому самоврядуванню, слід переглянути нормативи відрахувань до місцевих бюджетів.Доцільним є перегляд методики розрахунку і використання коштів освітньої та медичної субвенцій. Установлено, що розподіл обсягу цих субвенцій між місцевими бюджетами повинен ураховувати чисельність населення внаслідок змін в адміністративно-територіальному устрої окремих територій за рішенням Верховної Ради України, а також кількість внутрішньо переміщених осіб із територій, на яких тимчасово не здійснюються повноваження органів державної влади. Доведено, що розширенню можливостей органів місцевого самоврядування сприятиме запровадження нового механізму розрахунку горизонтального вирівнювання місцевих бюджетів, згідно з яким реверсна дотація визначалася за групами бюджетів: окремо за бюджетами міст обласного значення, окремо за зведеними бюджетами районів та окремо за бюджетами об’єднаних територіальних громад.Запропоновано створити оптимальний перелік повноважень місцевого самоврядування, упорядкувати обсяги видатків на виконання повноважень, які передаються на місцевий рівень. Це сприятиме забезпеченню стабільності міжбюджетних відносин, удосконаленню системи оподаткування, позитивно вплине на фінансову спроможність місцевого самоврядування і надасть можливість зміцнити їхню ресурсну базу.

The article considers the necessity of financial logistic coordination, which involves attracting financial resources in those subsystems of the territories that are most favorable for the rational use of socio-ecological and economic resources, their reproduction, achievement of socio-ecological and economic security and increase in logistics efficiency. It is determined that in order to solve territorial communities’ functioning issues and to ensure their development there is a need to combine local, state and private finances. Effective financial coordination will make it possible to use the resources of the territories efficiently, reduce the use of territories' external resources sub-systems and maximize the provision of their functioning by internal resources. The main resources, revenues and expenditures that provide financial logistics of the territories in Ukraine are estimated. The first results from the implementation of decentralization reform revealed a number of issues: the dependence of Ukraine's local finances on public finances, the social orientation of expenditures etc.. The necessity of completing the process of inter-budgetary relations decentralization and coordination was singled out. The authors identified necessary changes on the state level in order to improve coordination of financial flows and development of the territories. Financial logistics coordination at the local level should solve a number of problems: filling of local budgets with their own financial resources; regulation of prices and tariffs for utilities; increase of communal enterprises and institutions financing; increase of capital expenditures in the spheres of local governments improvement and modernization; investment attraction ; improve the use of local debt securities., Розглянуто необхідність фінансової логістичної координації, яка передбачає залучення фінансових ресурсів у ті підсистеми територій, які найбільш сприятливі щодо раціонального використання соціо-еколого-економічних ресурсів, їхнього відтворення, досягнення стану соціо-еколого-економічної безпеки та підвищення рівня логістизації. Визначено, що з метою забезпечення розвитку територій варто поєднати місцеві, державні та приватні фінанси у вирішенні питань функціонування територіальних громад. Ефективна фінансова координація дасть можливість результативно використовувати ресурси територій, скоротити використання підсистемами територій зовнішніх ресурсів і максимально забезпечити їхнє функціонування внутрішніми ресурсами. Оцінено основні ресурси, доходи і видатки, що забезпечують фінансову логістику територій в Україні. Виявлено залежність місцевих фінансів України від державних фінансів, соціальну спрямованість видатків, необхідність реформи децентралізації та охарактеризовано перші результати від її реалізації. Визначено необхідні зміни на державному рівні для покращення координації фінансових потоків і розвитку територій. Виокремлено необхідність завершення процесу децентралізації та узгоджень міжбюджетних відносин. На місцевому рівні в Україні фінансова логістична координація повинна вирішити: наповнення власними фінансовими ресурсами місцеві бюджети; урегулювання цін та тарифів на комунальні послуги; збільшення фінансування комунальних підприємств та установ; зростання капітальних видатків для вдосконалення та модернізації у сферах відання місцевих органів управління; поліпшити залучення інвестицій; удосконалення використання місцевих боргових паперів., Рассмотрена необходимость финансовой логистической координации для обеспечения развития теритоий, потребность сочетание местных, государственных и частных финансов в решении функционирования территориальных общин. Оценены основные ресурсы, доходы и расходы, обеспечивающие финансовую логистику. Определены необходимые изменения в Украине в условиях децентрализации.