Search

Based on the analysis of the impact of quantitative easing policies on the global economy, there was concluded that the world’s largest central banks and widespread debt stimulation have created the model of economic growth. This model was based on the productivity growth. The lack of productivity growth in the developed world, the active integration of developing countries (first of all China and India) in the global economy have completely changed the directions of global financial flows and caused fundamental geopolitical changes.Striving to confront the cyclical nature of the economy, government regulators transform the global economy into a «zombie economy». There are unprofitable companies and banks, which operate on cheap money from central banks and government bailouts. The monetization of fiscal policy transforms the risks from governments to central banks and destroys their independence.We concluded that the strategy of tackling the global economy through cheap credit is doomed to failure because governments do not solve the problems of real economy, productivity increase, management of public and corporate debt, stagflation, unemployment, and increase in income differentiation.Nowadays, in the context of COVID-19 pandemic, central banks use the new and forgotten old tools to expand economic activity (so-called QE and «Not QE»). These tools provide the necessary stimulus only in the short-term period, but in the long term period it will inevitably lead to serious disparities, undermine the market mechanism, increase the administrative influence and lead the global economy to a choice between depression, unemployment, hyperinflation or systemic collapse.We believe that the global coronavirus pandemic stimulates the scientific debate on rethinking monetary policy goals and instruments, as the use of various «non-standard tools» has repeatedly proven ineffective in combating crises and it has helped only to create new global imbalances and crises., Деятельность крупнейших мировых центральных банков последних десятилетий нарушила модель экономического роста, основанную на росте производительности труда. Стремясь бороться с цикличностью экономики, государственные органы превратили глобальную экономику в «зомбиэкономику», где убыточные банки и компании функционируют на дешевых деньгах от центральных банков и спасательных программах правительств. Пришли к выводу, что решение проблем глобальной экономики путем монетизации долга обречено на поражение, поскольку не решаются вопросы реальной экономики, а только создаться новые глобальные диспропорции и кризисы.Считаем, что мировая пандемия коронавируса стимулирует научную дискуссию по переосмыслению целей и инструментов монетарной политики, поскольку использование разного рода «нестандартных инструментов» приведет к серьезным диспропорциям, подорвет рыночный механизм, усилит административное влияние и поставит глобальную экономику перед выбором между депрессией, гиперинфляцией или системным крахом., На основі аналізу впливу політики кількісного пом’якшення на глобальну економіку прийшли до висновку, що найбільші світові центральні банки і масштабне стимулювання боргів порушили модель економічного зростання, яка була заснована на зростанні продуктивності праці. Відсутність зростання продуктивності праці в розвинених країнах світу, активна інтеграція країн, що розвиваються (перш за все Китаю та Індії), у глобальну економіку кардинально змінили напрями глобальних фінансових потоків і викликали фундаментальні геополітичні зрушення.Прагнучи боротись із циклічністю економіки, державні регулятивні органи перетворюють глобальну економіку на «зомбіекономіку», де збиткові компанії та банки функціонують на дешевих грошах від центральних банків і рятувальних програмах урядів. Монетизації фіскальної політики трансформує ризики від урядів до центральних банків і знищує їхню незалежність.Прийшли до висновку, що стратегія розв’язання проблем глобальної економіки шляхом дешевих кредитів приречена на поразку, оскільки уряди не вирішують питання реальної економіки, збільшення продуктивності праці, управління державними i корпоративними боргами, стагфляції, безробіття та посилення диференціації доходів населення.Сьогодні в умовах пандемії COVID-19 центральні банки використовують нові та забуті старі інструменти із стимулювання економіки (так звані QE та «Not QE»), які лише в короткостроковому періоді забезпечують необхідний стимул, але в довгостроковому періоді незмінно призведуть до серйозних диспропорцій, підірвуть ринковий механізм, посилять адміністративний вплив i поставлять глобальну економіку перед вибором між депресією, безробіттям, гіперінфляцією або системним крахом.Вважаємо, що світова пандемія коронавірусу стимулює наукову дискусію щодо переосмислення цілей та інструментів монетарної політики, оскільки використання різного роду «нестандартних інструментів» уже неодноразово доводило свою неефективність у боротьбі з кризовими явищами і лише допомагало створювати нові гло

The article is dedicated to the development and justification of the methodological approach, the systems of criteria and analytical and evaluation indicators, which use allow to identify the cause and effect relationships between economic development and the close correlation between them. In the article it is proved that the methods of analysis of the state of economy and methodology for determining the quantitative impact of production and price factors on dynamics of macroeconomic indicators (GDP, inflation) necessitates improvement the methodological principles of analysis and quantitative assessment of the impact of factor indicators on the development of the national economy.Analysis of the state and dynamics of the economy of Ukraine allowed us to conclude uneven dynamics of baseline indicators due to crisis processes that caused the decline and collapse of macroeconomic dynamics.To create a scientific concept and strategy for sustainable socio-economic development of the country it is proposed to use a comprehensive method of macroeconomic analysis, which combines factual-statistical and econometric methods.The possibility of practical application of the method is proved by the construction of 5 econometric models (nominal GDP; real GDP; GDP in dollar terms; index of Consumer Prices (Inflation Index) Depending on Deflator Indices and Accounting (key) NBU rates; consumer price index depending on deflator indices and tempo of growth the rate of UAH / USD) , the parameters of which determine the true quantitative influence of levers of production and economic and monetary policy on economic development of the country.The parameters of the constructed models prove a quantitative measure of the influence of factor factors of the production and monetary policy on productive socio-economic indicators of the country dynamics (real GDP, inflation) over the 19-year period, incl. the last five years (2014-2018)., Анализ состояния и динамики экономики Украины позволил получитьзаключение о неравномерной динамике базовых показателей, обусловленную кризиснымипроцессами, которые привели к падению и свертывания макроэкономической динамики.Для создания научной концепции и стратегии устойчивого социально-экономическогоразвития страны предложено использование комплексного метода макроэкономическогоанализа, который сочетает фактологически-статистический и эконометрический методы.Параметры построенных моделей доводят количественную меру воздействияфакторных факторов производственной и монетарной политики на результативные индикаторы социально-экономической динамики страны (реальный ВВП, уровень инфляции) за 19-летний период, в т. ч. За последнее пятилетие (2014-2018 гг. )., Присвячено розробленню та обґрунтуванню методичного підходу, системи критеріїв та аналітично-оціночних показників, застосування яких дозволяють виявити причинно-наслідкові зв’язки розвитку економіки та тісноту кореляції між ними.Доведено, що недостатня дослідженість методів аналізу стану економіки та методологію визначення кількісного впливу виробничих і цінових факторів на динаміку макроекономічних індикаторів (ВВП, інфляція) зумовлює необхідність удосконалення методичних засад аналізу та кількісної оцінки впливу факторних показників на розвиток національної економіки.Аналіз стану і динаміки економіки України дозволив отримати висновок про нерівномірну динаміку базових показників, зумовлену кризовими процесами, які спричинили падіння та згортання макроекономічної динаміки.Для створення наукової концепції і стратегії сталого соціально-економічного розвитку країни запропоновано використання комплексного методу макроекономічного аналізу, який поєднує фактологічно-статистичний та економетричний методи.Можливість практичного застосування методу доведена побудовою п’яти економетричних моделей (номінального ВВП; реального ВВП; ВВП у доларовому обчисленні; індексу споживчих цін (індексу інфляції) залежно від індексів-дефляторів та облікової (ключової) ставки НБУ; індексу споживчих цін залежно від індексів-дефляторів та темпу зростання курсу грн/дол. США), параметри яких визначають достовірну міру кількісного впливу важелів виробничо-господарської і монетарної політики на розвиток економіки країни.Параметри побудованих моделей доводять кількісну міру впливу факторних чинників виробничої та монетарної політики на результативні індикатори соціально-економічної динаміки країни (реальний ВВП, рівень інфляції) за 19-річний період, у т. ч. за останнє п’ятиріччя (2014-2018 рр.).