Search

В останні роки спостерігається стрімке поширення принципів шеренгової економіки у бізнес-діяльність, особливо в туристичному секторі. Це обумовлює трансформацію функціонуючих бізнес-моделей, а також появу нових видів економічної діяльності та можливостей для їх розвитку. У рамках дослідження авторами узагальнено аргументи наукової дискусії щодо переваг та недоліків розвитку бізнес-моделей шеренгової економіки. Проаналізовано особливості розвитку шеренгової економіки у туристичному секторі. Авторами відмічено, що наявні наукові напрацювання переважно присвячені дослідженню загальних питань розвитку шеренгової економіки, тоді як актуальність даної роботи полягає в аналізі особливостей шеренгової економіки в туристичному секторі, для якого характерними є значна кількість зацікавлених сторін та швидкий розвиток. Методологічною основою даного дослідження є вторинний аналіз даних. Авторами зазначено, що основними рушійними силами розвитку шеренгової економіки у туристичному секторі є Інтернет та інноваційні технології, циклічність економіки, зміна суспільних цінностей та екологічність. Авторами здійснено порівняльний аналіз шеренгової платформи «Airbnb» та найбільш популярними готелями. Крім того, визначено, що популярність оренди апартаментів через шеренгові платформи з кожним роком зростає у порівнянні з традиційними готелями. У дослідженні емпірично підтверджено та теоретично доведено, що шеренгова економіка сприяє стрімкому розвитку туристичного сектору, приваблює більше туристів до країни та перевершує традиційні бізнес-моделі. Отримані результати можуть бути використані для подальшого дослідження найбільш сприятливих умов для розроблення нових бізнес-моделей, аналізу реакції учасників ринку, просування нових бізнес-ініціатив у туристичному секторі, дослідження шеренгової економіки за суб’єктами туристичної діяльності (транспорт, розважальні та туристично-інформаційні платформи). The sharing economy is rapidly gaining popularity, especially in the tourism sector. The sharing economy transforms functioning business models, giving businesses new economic activities and development opportunities. However, while sharing economy-based models are spreading in the world, not only the advantages but also the disadvantages are seen. This paper summarizes the arguments within the scientific discussion on the economic characteristics of sharing economy. It identifies the actions determining the development of sharing economy in the tourism sector. Since it is known that the sharing economy is developing rapidly, the development of the sharing economy is usually analyzed as a whole, regardless of the different sectors. However, the development of the sharing economy in the tourism sector is found to be the fastest. Besides, there is the largest number of stakeholders. Systematization of scientific treatises and approaches concerning the investigated issue indicated that the main drivers for the sharing economy development in the tourism sector are the Internet and technology among tourists, the cyclical nature of the economy, the change of societal values, and environmental friendliness. The methodological base of this research was secondary data analysis. The research empirically confirmed and theoretically proved that the sharing economy in the tourism sector develops rapidly, attracts more and more consumers in the tourism sector, and outpaces traditional business models. The obtained results could be used for analyzing the most favorable conditions to develop new business models in the market, analyze the response of market participants (consumers and traditional business model), promote new business initiatives in the tourism sector, research the sharing economy phenomenon in narrower tourism (transport, entertainment, and tourist information platforms).

Метою статті є аналіз інноваційної діяльності в туристичному маркетингу та шеринговій економіці на прикладі Airbnb в Празі. Авторами систематизовано аргументи та контраргументи у рамках наукової дискусії щодо ухилення від сплати податків, а також підвищення ставок на орендну оплату для житлових приміщень, що пропонують шерингові платформи. У статті проаналізовано та систематизовано потенційні проблеми, що виникають на ринку оренди житла. Систематизація результатів аналізу наукових джерел дозволила визначити низку перевагта недоліків функціонування платформ шерингової економіки. Детерміновану вибірку даних сформовано на основі методу веб-аналізу даних із офіційного сайту AirBnB. У статті проаналізовано 13918 пропозицій житла, які були орендовані 6768 клієнтами AirBnB з квітня 2016 року по березень 2017. При цьому практичну реалізацію етапів дослідження здійснено з використанням програми Microsoft Excel 2016, а також економетричної моделі, розробленої автором. Результати проведеного емпіричного дослідження свідчать про те, що регулювання податкових ставок в залежності від кількості орендованих ночей призведе до зниження податкових надходжень від оренди житла на 0,98%. Визначено, що при встановленні схеми оподаткування при якій клієнт сплачує податки за оренду, зниження податкових надходжень становитиме 6,40%. Авторами доведено, що зміна системи оподаткування призведе до відкритості довгострокового ринку житла, що обумовить зростання пропозиції житла для оренди на 16832 одиниць. У статті обгрунтовано, що при розрахунку суми податків за оренду житла в розрізі їх власників забезпечує меншу суму податкових надходжень, аніж при розрахунку податку за кожне орендоване житло. Авторами емпірично підтверджено та теоретично доведено, що введення гнучкої системи оподаткування в залежності від тривалості оренди є більш вигідними з точки зору витрат, пропозиції та попиту на оренду приміщень. Результати дослідження мають практичне значення і можуть бути корисними державним органам, науковцям, які зацікавлені в дослідженні питань туристичного маркетингу, компаніям житлової галузі, які впроваджують маркетингові інновації, а також суб’єктам ринку житлових послуг, таких як орендодавці та орендатори, у короткостроковій та довгостроковій перспективі. This research summarizes the arguments and counterarguments within the scientific discussion on the issue of potential tax evasions and increased rental rates that one of innovative home-sharing platforms might causes. The study aims to find possible tax evasion that each property and each host can cause by considering creative activities in tourism marketing and a sharing economy platform, Airbnb in Prague. Besides, the authors identified the potential problems in the rental accommodation market. Systematization literary sources and approaches for solving the problem of sharing economy platforms indicate that although these platforms benefit for some economic, social and environmental issues, they pose some troubles in various markets. Regarding methodological tools of the research method, this paper used a web scraping technique to gain data from the Airbnb website. The authors analysed 13918 accommodations that were rented by 6768 Airbnb users between April 2016 and March 2017. In the study, the authors used the Microsoft Excel 2016 program and a model created by researchers to make calculations. The paper presented the results of an empirical analysis showing that in case the sensitive regulation of the number of nights will apply the potential tax incomes will lower only on 0.98% when considering accommodations and on 6.40% when considering users. In this case, 16832 rental units will appear in the long-term housing market. Moreover, tax evasion becomes more when considering each dwelling instead of each host because some users rented more than one rental accommodation. The research also empirically confirms and theoretically proves that that extended limits for overnight stays yield benefits for costs, supply and demand of rental housing. Those findings can be useful for governments, academicians that are interested in tourism marketing, firms in the accommodation industry that look for new marketing innovations and short or long-term housing market participants such as lessor and lessees.

У статті висвітлено особливості та проблеми впровадження місцевих валют у обраних географічних регіонах. Авторами зазначено, що підвищення рівня обізнаності та довіри серед потенційних користувачів сприяє популяризації місцевих валют. Головною метою дослідження є визначення відмінностей між довірою та знаннями потенційних користувачів про місцеві валюти в залежності від гендерного фактору та досвіду роботи. Детерміновану вибірку даних сформовано на основі результатів опитування 413 респондентів, які працюють в Чешині Сілезького регіону. Методологію дослідження засновано на статистичному тесті Хі-квадрат та стандартизованій Z-оцінці. У ході практичної реалізації дослідження застосовано програмне забезпечення SPSS для визначення статистично значущої різниці між визначальними змінними. За результатами встановлено відсутність статистично значущого впливу гендерного фактору та досвіду роботи на рівень знань потенційних користувачів про місцеві валюти. До того, більшість респондентів продемонстрували високий рівень освіченості в досліджуваному питанні. Авторами припущено, що реклама та поширеність місцевих валют, а також тісна взаємодія між співробітниками обумовлюють високий рівень обізнаності потенційних користувачів про місцеві валюти. Окрім цього, отримані результати дослідження засвідчили, що гендерний фактор та досвід роботи мають вплив на рівень довіри до місцевих валют. Таким чином, респоденти чоловічої статі та працівники з більшим досвідом роботи мають нижчий рівень довіри до місцевих валют. У статті авторами доведено, що причинами таких відмінностей можуть бути різний рівень освіти, рівні сприйняття та прийняття, інстинкти та особисті інтереси потенційних користувачів у місцевих валютах. Результати дослідження мають практичне значення для установ, організацій, уряду та спеціалістів та можуть бути розглянуті при поширенні місцевих валют в цілях підвищення рівня конкурентоспроможності менш розвинених регіонів. Carrying local currencies into practice in limited geographical regions has become a major obstacle to overcome due to awareness and trust of potential users. In this context, the purpose of this research is to explore and examine how trust and knowledge of potential users about local currencies differ between their genders and working experiences. In line with this target, the researchers gained data from 413 workers in Cieszyn Silesia region by using questionnaire surveys. Chi-Square and Z-score tests were calculated by SPSS statistical software to get statistically significant differences between the determining variables. The analyses corroborated nonexistence of statistically significant differences between genders and work experiences in the local currency knowledge of potential users. Most of the respondents in the analyzed region were aware of local currencies. Publicity and prevalence of local currencies and mutual interactions between employees might be the reasons for the similarities in the knowledge of potential users. Furthermore, this study confirms that trust of workers differs regarding their gender and work experience. Comparing to men and more experienced potential users, the propensity of women and less experienced employees to trust local currencies is higher. The reasons for these differences in gender and work experiences might stem from the education levels, perceptions, adoptions, instincts and interests of potential users regarding these currencies. These results can be mounting evidence to consider for institutions, organizations, governments and practitioners when implementing local currencies to increase the competitiveness of less developed regions. This study is only limited to a region, and the respondents are only employees. Other limitations are that this research examines two obstacles of the implementations of local currencies and two characteristics of respondents, namely, age and work experience.

Small and medium-sized enterprises are facing many types of business risks, almost unknown or unimportant for the large companies, where the funding risk plays an essential role due to the importance of the need of the external financial sources for their growth. This paper investigates the impact of a size of the company and an age of the owner on the perception of the funding risk in the segment of small and medium-sized enterprises in Slovakia in response to the restraints in their access to credit finance. The results of the research specify the importance of these factors in determining the scope of the funding risk exposure on Slovak SMEs. The paper is based on the data from the scientific research carried out in 2016 in Slovakia among 438 companies. The data were analyzed by Pearson´s chi-square statistics, which allowed to confirm the existence of the statistically significant dependencies between the chosen factors and the perception of the funding risk. The presented statistical evidence confirms that the size of the company and the age of the owner are significant in relation to the funding risk of a company from the segment of SMEs. Smaller companies do perceive the funding risk more intensively than larger ones. The statistically significant impact of the selected factors on the frequency of bank loans rejection was confirmed only in case of the age of the owner, but not in case of the size of the company, when the entrepreneurs of the age between 36 and 45 declared the highest rejection rate of the loan applications. A surprising finding is that younger entrepreneurs are significantly more self-confident in case of the potentially negative influence of the funding risk on their companies than their older colleagues. The results of the research also confirm the existence of the statistically significant dependence between the selected factors and the reasons for the rejection of bank loans applications. We can declare that a credit rejection is most common in case of younger business owners but is not typical for the smaller companies. In the group of entrepreneurs aged between 36 and 45 years the most frequent reason was related to the negative values of the financial indicators, and in case of the oldest entrepreneurs the most often reasons of the rejection of the loan application were the lack of collateral, poor business plan and negative values of the financial indicators. Функціонування малих та середніх підприємств супроводжується низкою фінансових ризиків, які не характерні для великих компаній. При цьому, фінансові ризики виступають головним стримуючим фактором збільшення обсягу залучення зовнішніх інвестицій для фінансування зростання підприємства у майбутньому. У статті авторами визначено вплив розміру компанії та вік її власника на сприйняття фінансових ризиків в умовах обмеженості кредитних ресурсів. Результати дослідження підтверджують вагомий вплив зазначених факторів на рівень фінансових ризиків малих та середніх підприємств Словаччини. У статті об’єктом дослідження було обрано 438 малих та середніх підприємств Словаччини, період проведення дослідження – 2016 рік. Результати тесту Пірсона Хі-квадрат підтверджують гіпотезу про наявність статистично значимої залежності між обраними факторами та сприйняттям фінансових ризиків. Так, розмір компанії та вік її власника є статистично значимими по відношенню до фінансових ризиків малих та середніх підприємств. Авторами встановлено, що менші за розміром компанії є чутливішими до фінансових ризиків, аніж великі корпорації. З іншої сторони, результати дослідження підтверджують статистично значимий вплив вибраних факторів на частоту відмови від банківських кредитів лише за фактором – вік власника. Так, підприємці віком від 36 до 45 років отримують найбільшу кількість відмов у отриманні кредиту. Автори наголошують, що молоді підприємці більш самовпевнені та рішучіші у випадку настання можливих фінансових ризиків, аніж їх старші колеги. Результати дослідження також підтверджують наявність статистично значущої залежності між обраними факторами та причинами відмови у отриманні банківських кредитів. У роботі підтверджено гіпотезу, що відмова у кредитуванні найчастіше зустрічається серед молодих підприємців, але це не є характерним для невеликих компаній. Для підприємців віком від 36 до 45 років головною причиною у відмові кредитування є негативні значення основних фінансових показників. При цьому для іншої аналізованої категорії підприємців (старші за віком) головними причинами відмови у кредитуванні стали: відсутність застави, низька якість бізнес-плану та негативні значення основних фінансових показників.