Search

Досліджено рівень антимікробних пептидів в сироватці крові 46 дітей раннього віку, хворих на гострий бронхіт, залежно від етіологічного чинника. Встановлено, що розвиток тяжкого перебігу бронхіту в 74,3 % випадків обумовлений колонізацією дихальних шляхів бактеріальною флорою. Провідним етіологічним фактором у розвитку бактеріального гострого бронхіту виступають грамнегативні бактерії Haemophilus influenzaе (32,6 %). Доведено, що розвиток гострих бронхітів у дітей раннього віку незалежно від етіологічного чинника відбувався на фоні зниження активності антимікробного пептиду hBPI. Активність лактоферину у дітей раннього віку характеризувалася різноспрямованими змінами залежно від етіологічного чинника. Якщо при вірусній етіології бронхіту спостерігалося підвищення вмісту лактоферину, то за наявності бактеріальної колонізації дихальних шляхів не відбувалося достатньої активації синтезу лактоферину. Вміст в сироватці крові β1-дефензинів знижувався тільки при бронхіті, викликаному грамнегативними бактеріями Haemophilus influenzaе, у той час як у групі хворих на вірусний бронхіт та у дітей, в яких було виділено Streptococcus pneumoniae, вміст β1-дефензинів статистично не відрізнявся від показників контрольної групи. Виявлено, що найбільш низькі значення антимікробних пептидів, що вивчалися, реєструвалися при бронхіті, викликаному грамнегативними бактеріями Haemophilus influenzaе, при якому спостерігався найбільш тяжкий перебіг захворювання.

Проведено комплексне обстеження 204 дітей віком від 2 місяців до 3 років із позалікарняною пневмонією. Установлено, що в дітей раннього віку, хворих на позалікарняну пневмонію, провідним етіологічним фактором є бактерії Streptococcus pneumoniae (36,8 %). Вміст ендогенних антимікробних пептидів визначено в сироватці крові 20 дітей раннього віку, хворих на позалікарняну пневмонію, та 17 дітей групи контролю. Доведено, що розвиток позалікарняної пневмонії в дітей раннього віку відбувається на фоні зниження вмісту в сироватці крові β1-дефензину та кателіцидину LL-37. Найбільш низькі значення LL-37 були встановлені в дітей, хворих на пневмонію, викликану Streptococcus pneumoniae. Проведений аналіз вмісту метаболітів вітаміну D у сироватці крові показав, що в дітей, хворих на позалікарняну пневмонію, концентрація 25-гідроксивітаміну D була в 1,4 раза нижчою порівняно зі здоровими дітьми (р < 0,05). Установлений дефіцит метаболітів вітаміну D у дітей раннього віку, хворих на позалікарняну пневмонію, є значущим патогенетичним фактором дефіциту кателіцидину LL-37 у сироватці крові, що підтверджувалося зниженням у даній когорті хворих в 3,7 раза процентного вмісту LL-37 щодо метаболітів вітаміну D.

Досліджено рівень антимікробних пептидів у сироватці крові 35 дітей з аденоїдитом, асоційованим із гіперплазією ретроназальної мигдалини. Установлено, що в дітей із гіперплазією ретроназальної мигдалини відбувається зниження вмісту в сироватці крові кателіцидину LL-37, сурфактантного білка SP-D, бактерицидного білка, що посилює проникність клітин, та підвищення рівня лактоферину. Доведено, що порушення продукції антимікробних пептидів є одним із патогенетичних факторів розвитку хронічного запалення в носоглотці при гіперплазії ретроназальної мигдалини в дітей. При цьому вираженість даних змін залежить від ступеня гіперплазії ретроназальної мигдалини та максимально проявляється при аденоїдних вегетаціях 3-го ступеня. Фактором компенсації, спрямованим на відновлення адекватної імунної реактивності в дітей із гіперплазією ретроназальної мигдалини, є розвиток гіперплазії піднебінних мигдалин, що необхідно враховувати при плануванні обсягу лікувальних заходів.

У роботі наведено досвід застосування антигістамінного препарату третього покоління левоцетиризину (L-Цет, ТОВ «Кусум Фарм») у терапії алергічного риніту в дітей. Доведено високу ефективність препарату, добру переносимість та зручність у застосуванні, що дозволяє рекомендувати його для комплексної терапії алергічного риніту в дітей.

Seventy four young children with acute bronchitis (34 — with viral bronchitis and 40 with bacterial bronchitis) were examined using Acute Bronchitis Severity Score, with a bacteriological study of nasopharyngeal aspirate and determination of 25-hydroxyvitamin D (25(OH)D), vitamin D-binding protein, human bactericidal/permeability-increasing protein, catelicidin LL-37, β1-defensin, lactoferrin levels. The influence of various factors on the development of bacterial bronchitis was evaluated with the help of factorial and cluster analysis. It was found that 6 factors were of the greatest importance: the vitamin D supplementation, anemia factor, iatrogenic factor, inflammation factor, immune factor and maternal factor. To develop a prognostic mathematical model of acute bacterial bronchitis occurrence in young children, we used the equations of logistic regression, which included 9 predictors (the day of hospitalization from the onset of the disease, the day of administration of antibiotic therapy from the onset of the disease, the vitamin D and lactoferrin content in the blood serum, the preventive use of vitamin D, the level of hemoglobin and leukocytes in peripheral blood, acute respiratory infections mother have suffered during pregnancy, score for the assessment of the severity of the disease). The method of genetic algorithm was used to select 4 most significant factors: the day of hospitalization from the onset of disease, the day of administration of antibacterial therapy from the onset of disease, the content of vitamin D and lactoferrin in the blood serum. A decrease in the number of factors from 9 to 4 did not lead to a significant change in the predictive qualities of the model, as evidenced by the area under the ROC curve of the logistic regression equation and the evaluation of the discriminating ability of the model with the Gini coefficient. The sensitivity of the model was 88.9 %, specificity — 78.9 %. The analysis confirmed that the state of vitamin D supplementation, early hospitalization, irrational use of antibiotic therapy, immune disorders and the nature of the course of antenatal period made the priority contribution to the development of acute bacterial bronchitis in young children. The detected risk factors and the results of prognostic modeling should be used to identify children, who are at high risk for the development of acute bronchitis of bacterial origin.

Проведено комплексне обстеження 30 дітей, хворих на позалікарняну пневмонію, віком від 2 місяців до 3 років, серед яких у 18 дітей захворювання було викликано Streptococcus pneumoniae, а в інших 12 пацієнтів — грамнегативною флорою. Всім дітям проводилася оцінка тяжкості стану за шкалою PRESS, за результатами якої встановлено, що перебіг пневмонії пневмококової етіології в більшості випадків був тяжким. Проведений аналіз показав, що розвиток пневмококової пневмонії у дітей на відміну від пневмоній, етіологічним чинником яких були грамнегативні патогени, відбувався на фоні зниження вмісту в сироватці крові метаболітів вітаміну D та активності антимікробних пептидів. В сироватці крові дітей з пневмококовою пневмонією встановлено зниження вмісту β1-дефензину в 2,6 раза, LL-37 — в 3,7 раза та hBPI — в 2,8 раза порівняно з контрольною групою (р < 0,05). Доведено, що недостатня активація антимікробних пептидів на фоні дефіциту метаболітів вітаміну D у дітей раннього віку, хворих на пневмонію, викликану Streptococcus pneumoniae, є однією з патогенетичних ланок, що призводить до тяжкого перебігу захворювання.

Мета. Вивчення особливостей морфофункціонального стану міокарда лівого шлуночка та загальних сонних артерій за даними ехокардіодопплерографії у дітей, хворих на муковісцидоз. Матеріали та методи. Обстежено 72 дитини, хворі на муковісцидоз. Для діагностики доклінічної стадії діастолічної дисфункції лівого шлуночка визначали функціональний індекс відповідності (ФІВ) за методикою А.Н. Розенбаума та В.Т. Коваля (2010). Результати. Результати проведеного дослідження свідчили про розвиток ремоделювання міокарда лівого шлуночка у 58 % хворих на муковісцидоз, серед варіантів якого переважала ексцентрична гіпертрофія. Виявлені зміни посилювалися при збільшенні тяжкості перебігу захворювання. Аналіз діастолічної функції лівого шлуночка за стандартною методикою в групі хворих на муковісцидоз не виявив суттєвих відмінностей від показників контрольної групи. Розрахунок ФІВ показав, що у 37,5 % дітей, хворих на муковісцидоз, відбувалося його зниження відносно значень контрольної групи. Це свідчило про формування діастолічної дисфункції лівого шлуночка, що прогресувала в динаміці захворювання. Найбільш виражені зміни ФІВ виявлялися при концентричній гіпертрофії міокарда лівого шлуночка та при тяжкому перебігу захворювання. Висновки. Встановлена морфофункціональна перебудова лівих відділів серця у дітей, хворих на муковісцидоз, відбувалася на фоні ремоделювання та гемодинамічних змін на рівні загальних сонних артерій.

В работе приведены результаты бактериологического мониторинга в течение 2017 года 483 детей из г. Запорожья и Запорожской области в возрасте от 3 до 14 лет, больных острыми респираторными заболеваниями. Установлено, что при наличии бактериальной этиологии респираторной инфекции ведущими возбудителями были Streptococcus pneumoniae (49,4 %) и бактерии рода Haemophilus (36,2 %). Проведенный анализ антибиотикограммы показал, что наибольшую чувствительность указанные микроорганизмы проявляли к цефалоспоринам III–IV поколения, ванкомицину, линезолиду и левофлоксацину. Отмечалась высокая антибиотикорезистентность Streptococcus pneumoniaе к пенициллину (56,0 % штаммов), клиндамицину (43,0 % штаммов) и эритромицину (45,0 % штаммов). Изоляты бактерий рода Haemophilus наиболее часто проявляли резистентность к ампициллину (58,1 % штаммов) и защищенным пенициллинам (52 % штаммов). На основе полученных данных обоснована целесообразность применения антибиотика из группы цефалоспоринов III поколения цефподоксима проксетила в качестве стартового антибактериального препарата в терапии острой бактериальной респираторной инфекции у детей.

The article presents the results of bacteriological monitoring of 483 children aged 3 to 14 years with acute respiratory diseases in Zaporizhzhia and Zaporizhzhia region in 2017. It was found that leading pathogens were Streptococcus pneumoniae (49.4 %) and bacteria of the genus Haemophilus (36.2 %) in the presence of bacterial respiratory infection. The analysis of the antibiotic susceptibility patterns showed that the microorganisms demonstrated the highest sensitivity to the third-/fourth-generation cephalosporins, vancomycin, linezo­lid and levofloxacin. There was noted a high antibiotic resistance of Streptococcus pneumoniae to penicillins (56 % of strains), clindamycin (43 % of strains) and erythromycin (45 % of strains). The isolates of bacteria of the genus Haemophilus most often showed resistance to the ampicillin (58.1 % of strains) and protected penicillins (52 % of strains). On the basis of obtained data, there was substantiated the expediency of ­using cefpodo­xime proxetil, the third-generation cephalosporin, as the star­ting antibacterial drug in the therapy of acute bacterial respiratory infection in children.

The paper deals with the experience of using the antihistamine drug of the 3rd generation levocetirizine (L-Cet, Kusum Farm Ltd.) for the treatment of allergic rhinitis in children. The high effectiveness of the drug, good tolerability and facility are proved that allows re­commend it for the complex therapy of allergic rhinitis in children.

We have investigated the level of antimicrobial peptides in the blood serum of 46 young children with acute bronchitis depending on the etiological factor. It was found that the development of severe bronchitis in 74.3 % of patients is caused by the colonization of the respiratory tract with bacterial flora. The Gram-negative bacteria Haemophilus influenzaе (32.6 %) is a leading etiological factor in the development of acute bacterial bronchitis. It is proved that the development of acute bronchitis in young children occurs due to lower activity of the antimicrobial peptide (human bactericidal/permeability-increasing protein (hBPI)), and is independent of etiologic factor. The activity of lactoferrin in young children is characterized by multi-directional changes depending on the etiological factor. In the presence of bacterial colonization of the respiratory tract, there was not a sufficient activation of lactoferrin synthesis, but in viral bronchitis, levels of lactoferrin were elevated. The content of β1-defensins in the blood serum decreased only in bronchitis caused by Gram-negative bacteria Haemophilus influenzaе. The while in patients with viral bronchitis and children, in which Streptococcus pneumoniae has been detected, the content of β1-defensins was not statistically different from that of the control group. It was found that the lowest values of antimicrobial peptides were registered in bronchitis caused by Gram-negative bacteria Haemophilus influenzaе, in which there was the most severe disease.

Досліджено рівень антимікробних пептидів у сироватці крові 35 дітей з аденоїдитом, асоційованим із гіперплазією ретроназальної мигдалини. Установлено, що в дітей із гіперплазією ретроназальної мигдалини відбувається зниження вмісту в сироватці крові кателіцидину LL-37, сурфактантного білка SP-D, бактерицидного білка, що посилює проникність клітин, та підвищення рівня лактоферину. Доведено, що порушення продукції антимікробних пептидів є одним із патогенетичних факторів розвитку хронічного запалення в носоглотці при гіперплазії ретроназальної мигдалини в дітей. При цьому вираженість даних змін залежить від ступеня гіперплазії ретроназальної мигдалини та максимально проявляється при аденоїдних вегетаціях 3-го ступеня. Фактором компенсації, спрямованим на відновлення адекватної імунної реактивності в дітей із гіперплазією ретроназальної мигдалини, є розвиток гіперплазії піднебінних мигдалин, що необхідно враховувати при плануванні обсягу лікувальних заходів.