Search

Objective — to evaluate the ultrasound parameters of visceral adipose tissue in an amount of different localization in patients with non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD) and in healthy individuals and also their association with metabolic risk factors and liver fibrosis.Materials and methods. To implement the set goal 45 people (25 men and 20 wo­­men) with overweight and obese (body mass index (BMI) (Quetelet index) — 23 — 24.9 kg/ m2 and ≥ 25.0 kg/ m2), aged from 18 to 65 years were examined, the average age of the patients was (M ± σ) 46.18 ± 13.26 years. 40 surveyed patients out of 45 had other components of metabolic syndrome. The control group included 20 conditionally healthy volunteers (10 males and 10 females) with normal body weight and overweight (BMI — 23.2 — 24.9 kg/ m2). Liver steatometry and elastometry conducted with the Soneus P7 system. The determination of visceral adipose tissue (VAT) was performed by ultrasound using a number of conventional techniques and some of their modifications. All ultrasonographic procedures were performed by the same examiner using a 3.5 MHz frequency. We estimated the VАT thickness as distance between the anterior aortic wall and the posterior surface of the rectus abdominis muscles (white line) at a level of 5 cm below the xiphoid from the sprout. Two US measurements of intra-abdominal («visceral») and fat were taken. The thickness of the subcutaneous SАT was measured at the same level. US-determined subcutaneous fat was defined as the distance between the skin and external surface of the rectus abdominis muscle. The ratio of the thickness of the VАT and subcutaneous adipose tissue was calculated. The amount of epicardial adipose tissue (EAT) was also measured by ultrasound.Results and discussion. Significant reliable correlations were established between the values of the thickness of the VАT, and the level of glucose (r = 0.54; p = 0.0018), the level of insulin (r = –0.68; p = 0.039), and the level of high-density lipoprotein cholesterol (r = –0.84; p = 0.046), the insulin resistance index HOMA-IR (r = –0.66; p = 0.042). The rates of VAT increased in patients with NAFLD with significant fibrosis compared to NAFLD without significant fibrosis (р, Цель работы — оценить ультразвуковые показатели висцеральной жировой ткани (ВЖТ) разной локализации у пациентов с неалкогольной жировой болезнью печени (НАЖБП) и у здоровых лиц, а также их ассоциации с метаболическими факторами риска и фиброзом печени.Материалы и методы. Обследованы 45 пациентов (25 мужчин и 20 женщин) с избыточной массой тела и ожирением (индекс массы тела (ИМТ) — 23 — 24,9 и ≥ 25,0 кг/м2 соответственно). Возраст пациентов — от 18 до 65 лет (средний возраст — (46,38 ± 13,26) года). У 40 пациентов выявлены другие компоненты метаболического синдрома. Контрольную группу составили 20 условно здоровых добровольцев (10 мужчин и 10 женщин) с нормальной и избыточной массой тела (ИМТ — 23,2 — 24,9 кг/м2). Стеатометрию печени и эластометрию проводили с помощью аппарата Soneus P7. ВЖТ определяли ультразвуковым методом с использованием общепринятых методик и их модификаций. Все ультразвуковые процедуры с использованием частоты 3,5 МГц выполнены одним и тем же исследователем. Толщину ВЖТ определяли как расстояние между передней стенкой аорты и задней поверхностью прямой мышцы живота (белая линия) на 5 см ниже мечевидного отростка. Толщину подкожной жировой ткани измеряли на том же уровне как расстояние между кожей и внешней поверхностью прямой мышцы живота. Рассчитывали соотношение толщины висцеральной и подкожной жировой ткани. Также проводили ультразвуковое исследование количества эпикардиальной жировой ткани.Результаты и обсуждение. Сильные статистически значимые корреляции установлены между толщиной ВЖТ и уровнем глюкозы (r = +0,54; р = 0,0018), инсулина (r = –0,68; р = 0,039), липопротеинов высокой плотности (r = –0,84; р = 0,046), индексом инсулинорезистентности HOMA-IR (r = –0,66; р = 0,042). Показатели ВЖТ были выше у пациентов с НАЖБП со значительным фиброзом по сравнению с НАЖБП без значительного фиброза (р, Мета роботи — оцінити ультразвукові показники вісцеральної жирової тканини (ВЖТ) різної локалізації у пацієнтів з неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП) та у здорових осіб, а також їх асоціації з метаболічними чинниками ризику і фіброзом печінки.Матеріали та методи. Обстежено 45 пацієнтів (25 чоловіків і 20 жінок) з надлишковою масою тіла та ожирінням (індекс маси тіла (ІМТ) — 23 — 24,9 і ≥ 25,0 кг/м2 відповідно). Вік пацієнтів — від 18 до 65 років (середній вік — (46,38 ± 13,26) року). У 40 пацієнтів виявлено інші компоненти метаболічного синдрому. Контрольну групу утворили 20 умовно здорових добровольців (10 чоловіків і 10 жінок) з нормальною та надлишковою масою тіла (ІМТ — 23,2 — 24,9 кг/м2). Стеатометрію печінки та еластометрію проводили за допомогою апарата Soneus P7. ВЖТ визначали ультразвуковим методом з використанням загальноприйнятих методик та їх модифікацій. Усі ультразвукові процедури з використанням частоти 3,5 МГц виконано одним і тим самим дослідником. Товщину ВЖТ визначали як відстань між передньою стінкою аорти і задньою поверхнею прямого м’яза живота (біла лінія) на 5 см нижче за мечоподібний відросток. Товщину підшкірної жирової тканини вимірювали на тому самому рівні як відстань між шкірою і зовнішньою поверхнею прямого м’яза живота. Розраховували співвідношення товщини вісцеральної та підшкірної жирової тканини. Також проводили ультразвукове дослідження кількості епікардіальної жирової тканини.Результати та обговорення. Сильні статистично значущі кореляції встановлено між товщиною ВЖТ і рівнем глюкози (r = +0,54; р = 0,0018), інсуліну (r = –0,68; р = 0,039), ліпопротеїнів високої густини (r = –0,84; р = 0,046), індексом інсулінорезистентності HOMA-IR (r = –0,66; р = 0,042). Показники ВЖТ були вище у пацієнтів з НАЖХП зі значним фіброзом порівняно з НАЖХП без значного фіброзу (р

Despite recent advances in the diagnosis and treatment of diabetes mellitus (DM) and its main nosological unit, type 2 diabetes mellitus (T2DM), which accounts for up to 90 — 95 % of all cases of DM, the incidence and prevalence of this disease continues to increase, what contributes to rapid economic development and urbanization, a sedentary lifestyle and unhealthy food. Given the role of the intestinal microbiota in the development of T2DM, the modification of the microbial composition of the intestinal content may contribute to the correction of disorders of carbohydrate metabolism, and in the future to prevent the progression of disease and the development of further complications associated with T2DM. Among modern methods of correction of the intestinal microbiome, a special scientific interest nutrition and use of its probiotic products. The results of experimental works enabled to define potential mechanisms through which probiotics affect the T2DM pathophysiological links, including the increased intestinal mucosal permeability, impaired glucose metabolism, in particular, insulin resistance, adipose tissue dysfunction, synthesis and oxidation of fatty acids, chronic inflammation. Studies of the clinical efficacy of probiotic nutrition in most cases have shown promising results. Though in most cases the clinical trials had adequate design and protocols, they had some limitation. In addition, the physiological features of the interaction of the patient’s organism with bacteria — components of probiotic food, the combination and types of recommended probiotics, and the duration of treatment, as well as the interaction of probiotics with basic medical therapy, remain undetermined. This justifies the urgent need for further studies to validate the data obtained., Несмотря на последние достижения в диагностике и лечении сахарного диабета (СД) и его главной нозологической единицы — СД 2 типа, на долю которого приходится 90 — 95 % случаев СД, заболеваемость и распространенность продолжают расти, что обусловлено быстрым экономическим развитием и урбанизацией, малоподвижным образом жизни и нездоровым питанием. Учитывая роль кишечной микробиоты в развитии СД 2 типа, модификация микробного состава кишечного содержимого может способствовать коррекции нарушений углеводного обмена, а также предотвратить прогрессирование заболевания и развитие дальнейших осложнений, связанных с СД 2 типа. Среди современных методов коррекции кишечных микробиом особый интерес представляет функциональное пробиотическое питание, то есть добавление в рацион человека продуктов и соединений природного происхождения, которые нормализуют функционирование организма в целом и его отдельных систем. По результатам экспериментальных работ определены потенциальные механизмы, с помощью которых продукты пробиотического питания, в частности пробиотики, влияют на патофизиологические звенья СД 2 типа: повышение проницаемости кишечной слизистой оболочки, нарушение обмена глюкозы, в частности через резистентность к инсулину, дисфункцию жировой ткани, синтез и окисление жирных кислот, а также процессы хронического воспаления через геномные, эпигенетические и молекулярные процессы. Исследования клинической эффективности препаратов пробиотического питания в большинстве случаев продемонстрировали обнадеживающие результаты. Хотя большинство клинических испытаний имели адекватный дизайн и протоколы, они не лишены некоторых ограничений. Не определены точно физиологические особенности взаимодействия организма больных СД 2 типа с бактериями — составляющими продуктов пробиотического питания, комбинация и виды рекомендованных пробиотиков, продолжительность лечения, а также взаимодействие пробиотиков с основной медикаментозной терапией, что обосновывает необходимость проведения дополнительных исследований для валидации полученных данных., Незважаючи на останні досягнення в діагностиці та лікуванні цукрового діабету (ЦД) та його головної нозологічної одиниці — ЦД 2 типу, на частку якого припадає 90 — 95 % випадків ЦД, захворюваність і розповсюдженість продовжують зростати, що зумовлено швидким економічним розвитком та урбанізацією, малорухомим способом життя і нездоровим харчуванням. З огляду на роль кишкової мікробіоти в розвитку ЦД 2 типу, модифікація мікробного складу кишкового вмісту може сприяти корекції порушень вуглеводного обміну, а також запобігти прогресуванню захворювання та розвитку подальших ускладнень, пов’язаних із ЦД 2 типу. Серед сучасних методів корекції кишкового мікробіому особливий інтерес привертає функціональне пробіотичне харчування, тобто додавання до раціону людини продуктів і сполук природного походження, які нормалізують функціонування організму в цілому та його окремих систем.За результатами експериментальних робіт визначено потенційні механізми, за допомогою яких продукти пробіотичного харчування, зокрема пробіотики, впливають на патофізіологічні ланки ЦД 2 типу: підвищення проникності кишкової слизової оболонки, порушення обміну глюкози, зокрема через резистентність до інсуліну, дисфункцію жирової тканини, синтез та окиснення жирних кислот, а також процеси хронічного запалення через геномні, епігенетичні та молекулярні процеси. Дослідження клінічної ефективності препаратів пробіотичного харчування у більшості випадків продемонстрували обнадійливі результати. Хоча більшість клінічних випробувань мали адекватний дизайн і протоколи, вони не позбавлені деяких обмежень. Не визначено точно фізіологічні особливості взаємодії організму хворих на ЦД 2 типу із бактеріями — складовими продуктів пробіотичного харчування, комбінація та види рекомендованих пробіотиків, тривалість лікування, а також взаємодію пробіотиків із основною медикаментозною терапією, що обґрунтовує необхідність проведення додаткових досліджень для валідації отриманих даних.

Мета роботи — підвищити ефективність лікування та вторинної профілактики гіпертонічної хвороби (ГХ) у хворих із ожирінням шляхом індивідуальної корекції харчової поведінки (ХП) на тлі стандартної терапії.Матеріали та методи. Обстежено 100 хворих на ГХ та з ожирінням згідно чинного наказу МОЗ України з додатковим дослідженням особливостей ХП (за до­­по­могою опитувальника DEBQ), фактичного харчування (фактичне харчування за допомогою спеціально розробленого для цілей цього дослідження опитувальника з вивчення харчового статусу) та нутригенетичних особливостей за допомогою наборів тесту обміну речовин ТОВ НВФ «Літех».Хворих було розподілено на дві реципрокні групи по 50 оcіб у кожній. Усі пацієнти отримували лікування згідно чинного наказу МОЗ України. Перша група додатково отримувала індивідуальну корекцію порушень ХП, а саме: корекцію виявленого типу порушення харчової поведінки, фактичного харчування з урахуванням нутрігенетичних особливостей. Контрольні обстеження проводилися через 6 та 12 міс лікування. Усім хворим проводилося визначення стандартних антропометричних показників, досліджувалася динаміка показників вуглеводного та ліпідного обміну, проводилося УЗД серця на діагностичних ультразвукових приладах LOGIQ 5 (№ 1822SU6, 2003, США) та Vivid3 (зав. № 6009, 2004, США). Для визначення ступеня ГХ проводилося добове моніторування артеріального тиску з використанням портативного апарата АВРМ-04 (зав. № 2007/ 411066, 2007, Meditech, Угорщина).Результати та обговорення. У динаміці лікування у хворих першої групи достовірно покращилися показники індексу маси тіла та ОТ — вони зменшилися у 1,2 разу (р < 0,05), достовірно зменшилася частота звернень пацієнтів до лікаря для корекції гіпотензивної терапії (р < 0,001), достовірно покращилися показники ліпідного обміну(зменшилися рівні ЗХС та ЛПНЩ у 1,5 та 1,3 разу відповідно (р < 0,001), рівні ТГ — у 2,1 разу (р < 0,001) та підвищилися ЛПВЩ у 1,4 разу (р < 0,001)), вуглеводного обміну(знизилися показники НОМА-ІР у 2,2 разу (р < 0,001)) на відміну від незначущої позитивної динаміки відповідних показників хворих другої групи (р < 0,05).Висновки. Призначення індивідуальної корекції ХП дозволяє достовірно покращити динаміку основних клініко-біохімічних показників, що впливають на перебіг ГХ, ризики прогресування та розвитку ускладнень., Цель работы — повысить эффективность лечения и вторичной профилактики гипертонической болезни (ГБ) на фоне ожирения путем индивидуальной коррекции пищевого поведения (ПП) на фоне стандартной терапии.Материалы и методы. Обследовано 100 больных ГБ на фоне ожирения согласно действующему приказу МЗ Украины по дополнительным исследованием особенностей ПП (с помощью опросника DEBQ), фактического питания (фактическое питание с помощью специально разработанного для целей настоящего исследования опросника по изучению пищевого статуса) и нутригенетических особенностей с помощью наборов теста обмена веществ ООО НПФ «Литех».Больные были разделены на две реципрокные группы по 50 лиц в каждой. Все пациенты получали лечение согласно действующему приказу МЗ Украины. Первая группа дополнительно получала индивидуальную коррекцию нарушений ПП, а именно: коррекцию виявленного типа нарушения пищевого поведения, фактического питания с учетом нутригенетических особенностей. Контрольные обследования проводились через 6 и 12 мес лечения. Всем больным проводилось определение стандартных антропометрических показателей, исследовалась динамика показателей углеводного и липидного обмена, проводилось УЗИ сердца на диагностических ультразвуковых приборах LOGIQ 5 (№ 1822SU6, 2003, США) и Vivid3 (зав. № 6009, 2004, США). Для определения степени ГБ проводилось суточное мониторирование артериального давления с использованием портативного аппарата АВРМ-04 (зав. № 2007/411066, 2007, Meditech, Венгрия).Результаты и обсуждение. В динамике лечения у больных первой группы достоверно улучшились показатели индекса массы тела и ОТ — они уменьшились в 1,2 раза (р < 0,05), достоверно уменьшилась частота обращений пациентов к врачу для коррекции гипотензивной терапии (р < 0,001), достоверно улучшились показатели липидного обмена (уменьшились уровне ОХС и ЛПНП в 1,5 и 1,3 раза соответственно (р < 0,001), уровни ТГ — в 2,1 раза (р, Objective — to improve the efficiency of treatment and secondary prevention of hypertension (H) and obesity by individual correction of the eating behavior (EB) against the background of standard therapy.Materials and methods. The examination involved 100 patients with H and obesity and were performed in accordance with the acting Ministry of Health (MoH) orders, with additional study on the EB peculiarities (with the DEBQ questionnaire), actual nutrition (AN with the help of questionnaire of the eating status, specifically designed for the purposes of this study), and nutrigenetic features with the use of kits for the metabolism tests («Litech» Ltd.). Patients were divided into two reciprocal groups of 50 patients each. All patients received treatment in accordance with the acting orders of the MoH of Ukraine. The 1st group received additional individual correction of EB violations, including correction of the revealed type of the EB violation, actual nutrition with account of the nutrigenetic peculiarities. The control tests were performed after 6 and 12 months of treatment. All patients underwent the measurement of standard anthropometric indices, investigation of the dynamics of the carbohydrate and lipid exchange indices, ultrasonic heart investigation with the use of diagnostic ultrasonic equipment LOGIQ 5 (N 1822SU6, 2003, USA) and Vivid3 (N 6009, 2004, USA). To establish the H degree, the 24-hours arterial pressure monitoring was performed with the use of portable device АВРМ-04 (N 2007/411066, 2007, Meditech, Hungary).Results and discussion. In the dynamics of treatment, patients of the 1st group demonstrated significant improvement of body mass index and waist circumference: they reduced in 1.2 times (p < 0.05). The number of patients’ references to doctors for correction of hypotensive therapy significantly decreased (р < 0.001), The lipid and carbohydrate metabolism indices significantly improved: TCl and LDL levels decreased in 1.5 and 1.3 times, respectively (р < 0.001), TG levels dropped down in 2.1 times (р < 0.001) and HDL levels increased in 1.4 times (р < 0.001), the НОМА-ІР indices decreased in 2.2 times (р < 0.001) in contrast to the insignificant positive dynamics in the respective indices of the patients of second group (р < 0.05).Conclusions. The administration of the individual correction of eating behavior can significantly improve the dynamics of the main clinical and biochemical parameters that affect the hypertension course, the risks of their progression and the development of complications.

У медико-історичному нарисі, присвяченому 25-річному ювілею Національної академії медичних наук (НАМН) України, висвітлюються сторінки історії та співпраці харківських державних установ НАМН, таких як Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор'єва, Інститут патології хребта та суглобів ім. М. І. Ситенка, Інститут неврології, психіатрії та наркології, Інститут мікробіології та імунології ім. І. І. Мечникова, Інститут охорони здоров'я дітей та підлітків, Інститут проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського, Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В. Т. Зайцева, Національний інститут терапії ім. Л. Т. Малої, Інститут дерматології та венерології, перспективи їх розвитку у контексті реформування та розвитку НАМН на період до 2022 року., В медико-историческом очерке, посвященном 25-летнему юбилею Национальной академии медицинских наук (НАМН) Украины, освещаются страницы истории и сотрудничества харьковских государственных учреждений НАМН, таких как Институт медицинской радиологии им. С. П. Григорьева, Институт патологии позвоночника и суставов им. М. И. Ситенко, Институт неврологии, психиатрии и наркологии, Институт микробиологии и иммунологии им. И. И. Мечникова, Институт охраны здоровья детей и подростков, Институт проблем эндокринной патологии им. В. Я. Данилевского, Институт общей и неотложной хирургии им. В. Т. Зайцева, Национальный институт терапии им. Л. Т. Малой, Институт дерматологии и венерологии, перспективы их развития в контексте реформирования и развития НАМН на период до 2022 года., In a medical historic essay dedicated to the 25th anniversary of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine highlights the pages of history and cooperation of the Kharkiv State institution of the National Academy of Medical Sciences, such as the Institute of Medical Radiology named after S. P. Grigoriev, Institute of Pathology of the Spine and Joints named after M. I. Sitenko, Institute of Neurology, Psychiatry and Addiction, Institute of Microbiology and Immunology named after I. I. Mechnikov, Institute for Child and Adolescent Health, Institute of Endocrine Problems named after V. Ya. Danilevsky, Institute of General and Urgent Surgery named after V. T. Zaitsev, National Institute of Therapy named after L. T. Mala, the Institute of Dermatology and Venereology, the prospects for their development in the context of reforming and developing the NAMS for the period up to 2022.