Search

Цель статьи — изучить на основе литературного материала лингвостилистические особенности портретных описаний афро-американок в литературных произведениях; выявить основные закономерности и принципы, которые применяются при создании портретных описаний в анализируемых рассказах; выделить типические черты афро-американской коллективной (этнической, социальной, гендерной) идентичности. Объект анализа — портрет афро-американки как один из компонентов художественного текста и форма создания целостного образа литературного героя — чернокожей женщины в США — как центральной текстовой категории. Предмет исследования — лексические средства создания образа персонажа, актуализированные стилистические приемы: эпитет, метафора, образное сравнение — в портретной характеристике афро-американки и частота и использования в художественных текстах. Особое внимание уделяется графону как средству передачи речевого портрета персонажа. В результате проведённого исследования сделан ряд выводов. В частности, афро-американская женщина в США как представительница данной этнической группы является полноправным носителем афро-американского варианта английского языка. В проанализированных рассказах она, по обыкновению, предстаёт как необразованная женщина низкого социального статуса, что находит отражение в её речи в виде многочисленных графонов. Преобладающее количество лексических единиц, употреблённых в текстах при создании портретного образа, содержит эмоционально-оценочный компонент, реализуемый в тексте посредством использования прилагательных и наречий, чаще всего выступающих в качестве эпитетов. Практическое применение результатов исследования состоит в необходимости их использования при системном подходе к изучению структурной единицы художественного целого — портрета — с лингвистической точки зрения. Это позволит делать более полные заключения о характере системных связей в произведении., Мета статті — вивчити на основі літературного матеріалу мовностилістичні особливості портретних описів афро-американок в літературних творах; виявити основні закономірності та принципи, які застосовуються при створенні портретних описів в аналізованих оповіданнях; виокремити типові риси афро-американської колективної (етнічної, соціальної, гендерної) ідентичності. Об’єкт аналізу — портрет афро-американки як один із компонентів художнього тексту і форма творення цілісного образу літературного героя — чорношкірої жінки в США — як центральної текстової категорії. Предмет дослідження — лексичні засоби творення образу персонажа, актуалізовані стилістичні прийоми: епітет, метафора, образне порівняння — в портретній характеристиці афро-американки та частота їх використання в художніх текстах. Особлива увага приділяється графону як засобу передачі мовного портрета персонажа. У результаті проведеного дослідження зроблено ряд висновків. Зокрема, афро-американська жінка в США як представниця цієї етнічної групи є повноправним носієм афро-американського варіанту англійської мови. У проаналізованих оповіданнях вона, як звичайно, постає як неосвічена жінка низького соціального статусу, що знаходить відображення в її мови у вигляді численних графонів. Переважна кількість лексичних одиниць, ужитих у текстах при створенні портретного образу, містить емоційно-оцінний компонент, який реалізовано в тексті за допомогою прикметників і прислівників, які найчастіше виступають як епітети. Практичне застосування результатів дослідження полягає в необхідності їх використання у системному вивченні структурної одиниці художнього цілого — портрета — з лінгвістичної точки зору. Це дасть змогу робити більш повні висновки про характер системних зв’язків у творі., The purpose of the article is to study linguistic-stylistic peculiarities of portrait descriptions of Afro-American women in literature works; to determine main regularities and principles that are used by creation of portrait descriptions in analyzed short stories; to make out the typical features of Afro-American collective (ethnic, social, gender (female)) identity. The object of analysis is the portrait of Afro-American woman as one of components of the fiction text and the form of creation of the integral image of the literature character — the black woman in the USA — as the central textual category. The subject of the investigation is lexical means of creation of a character’s image, actualized stylistic devices: epithet, metaphor, comparison — in Afro-American woman’s portrait characteristics and the frequency of their use in fiction texts. A special attention is paid to graphon as the device of transfer of a character’s speech portrait. As a result of the investigation carried out, a number of conclusions were made. In particular, the Afro-American woman in the USA, as a representative of the given ethnic group, is a relevant speaker of the Afro-American version of the English language. In the analyzed short stories she, as usual, appears as a non-educated woman of a low social status, that finds reflection in her speech in numerous graphons. Most of lexical units, used in the texts by creation of a portrait image, contain the emotional-appraising component, that is realized in the text by using of adjectives and adverbs mostly appearing as epithets. Practical use of the results of the investigation lies in the necessity of their use by the systematic approach to studying of a structural unit of the fiction whole — the portrait — from the linguistic point of view. This will allow to make fuller conclusions on the kind of system connections in a literature work.

У статті описано дослідження щодо питання про залежність мовлення людини від різних аспектів його соціального статусу. Матеріал дослідження — тексти оповідань А. П. Чехова «Товстий і тонкий», М. О. Булгакова «Рушник із півнем», В. М. Інбер «Соловей і Роза». Мета роботи — визначити роль мовних засобів, які служать у художньому творі для вираження станового, кар’єрного, майнового, професійного, культурного статусу персонажів. Об’єктом вивчення є різноманітні мовні засоби, які здатні відображати соціальний статус персонажу в його комунікативній поведінці. Предмет дослідження — статусний смисл, закріплений за цими мовними засобами. У процесі виконання дослідження різні процедури методу соціолінгвістичного аналізу поєднано з методами семантичного, граматичного, фонетичного, семіотичного та багатофакторного аналізу, методами аналізу невербальних засобів комунікації та ймовірнісного прогнозування, а також описовим і історико-описовим методами. У результаті проведеного дослідження виявлено та проаналізовано мовні засоби вираження А. П. Чеховим, М. О. Булгаковим і В. М. Інбер станового, кар’єрного, майнового, професійного, культурного статусу персонажів. Зроблено висновки. Мовні засоби, які використовуються для вираження соціального статусу персонажу, здебільшого, спрямовані на створення статус- ного контрасту. Такими засобами виступають антонімічні пари загальних слів і спеціальних тематичних груп, імена та прізвища персонажів, етикетні кліше (в тому числі спеціальні), побутові деталі, засновані на особливостях функ- ціювання граматичних категорій формул соціально забарвленого мовлення. Виявлено два прийоми, що сприяють реа- лістичному вираженню соціального статусу персонажів: прийом взаємного зниження статусу соціально контрастних персонажів і прийом поєднання невербальних і вербальних засобів вираження соціального статусу., В статье описано исследование, касающееся вопроса зависимости речи человека от различных аспектов его социального статуса. Материал исследования: тексты рассказов А. П. Чехова «Толстый и тонкий», М. А. Булгакова «Полотенце с петухом», В. М. Инбер «Соловей и Роза». Цель работы — определить роль языковых средств, которые служат в художественном произведении для выражения сословного, карьерного, имущественного, профессионального, культурного статуса персонажей. Объектом изучения являются различные языковые средства, которые способны отображать социальный статус персонажа в его коммуникативном поведении. Предмет исследования — статусный смысл, закреплённый за этими языковыми средствами. В процессе выполнения исследования различные процедуры метода социолингвистического анализа сочетаются с методами семантического, грамматического, фонетического, семиотического и многофакторного анализа, методами анализа невербальных средств коммуникации и вероятностного прогнозирования, а также описательным и историко-описательным методами. В результате проведён- ного исследования выявлены и проанализированы языковые средства выражения А. П. Чеховым, М. А. Булгаковым и В. М. Инбер сословного, карьерного, имущественного, профессионального, культурного статуса персонажей. Сделаны выводы. Языковые средства, используемые для выражения социального статуса персонажа, в основном, направлены на создание статусного контраста. Такими средствами выступают антонимические пары полнозначных слов и специальных тематических групп, имена и фамилии персонажей, этикетные клише (в том числе специальные), бытовые детали, основанные на особенностях функционирования грамматических категорий, формул социально окрашенной речи. Выявлены два приёма, способствующие реалистическому отображению социального статуса персонажей: приём взаимного снижения статуса социально контрастных персонажей и приём сочетания невербальных и вербальных средств выражения социального статуса., Summary. The article describes a study on the issue of the dependence of human speech on various aspects of speaker’s social status. Material of research: texts of A. P. Chekhov’s stories «Thick and thin», M. A. Bulgakov «Towel with a rooster», V. M. Inber «Solovey & Roza / Nightingale and Rose». The purpose of the work is to determine the role of language means expressing the estate, career, property, professional, cultural status of characters in the fiction. The object of study is various language means that are able to reflect the social status of a character in his communicative behavior. The subject of the research is the status meaning assigned to these language means. In the process of carrying out the research, various procedures of the sociolinguistic analysis method are combined with methods of semantic, grammatical, phonetic, semiotic and multivariate analysis, methods of analysis of non-verbal communicative means and probabilistic forecasting, as well as descriptive and historical-descriptive methods. As a result of the study, the language means of expression of the class, career, property, professional, cultural status of the characters were identified and analyzed. Conclusions are drawn. The language tools used to express the character’s social status are mainly aimed at creating a status contrast. Anthonymic pairs of full-valued words and special thematic groups, names and surnames of characters, etiquette clichés (including special ones), household details based on the functioning of grammatical categories, and socially colored speech formulas are such means. Two techniques have been identified that contribute to the realistic display of the social status of characters: the technique of mutually lowering the status of socially contrasting characters and the technique of combining non-verbal and verbal means of expressing social status.

The presented article is aimed at elaborating the problem of translating scientific discourse from typologically distant languages in the contemporary linguistic paradigm. The main objective of the paper consists in investigating the techniques of scientific discourse translation taking into consideration the lexico-grammatical discrepancies between the typologically distant source and target languages. The subjectsare the particular linguistic phenomena in the source language and the ways of their reproduction by target language means with the preservation of the semantic invariant in accordance with the scientific discourse genre requirements. Employing the methods of applied linguistics and text analysis the author performs the all-sided review of the scientific discourse translation in both the mental and the communicative aspect. Identifying the typological peculiarities of scientific discourse translation strategies and techniques from English into Ukrainian and vice versa is the finding of research. The results of the carried-out research have proved that there exist typological peculiarities of translating scientific discourse for the above-mentioned translation pair (English-Ukrainian). The practical value of the research lies in the fact that the outlined regularities permit to justify the truthfulness of the typologically universal and distinctive features existence in translating scientific discourse., Представленная статья направлена на изучение проблемы перевода научного дискурса с типологически неродственных языков в современной научной парадигме. Главная цель статьи заключается в исследовании тактик перевода научного дискурса с учётом лексико-грамматических различий в типологически неродственных исходном языке и языке перевода. Предмет изучения — определённые языковые явления исходного языка и средства их воспроизведения средствами языка перевода с сохранением семантического инварианта в соответствии с требованиями жанра научного дискурса. Применяя методы прикладной лингвистики и анализа текста, осуществлено всестороннее исследование перевода научного дискурса в ментальном и коммуникативном аспектах. Задачей исследования является определение типологических особенностей перевода научного дискурса с английского на украинский и наоборот. В результате выполненного исследования выяснилось, что существуют типологические особенности перевода научного дискурса для вышеупомянутой пары (английский-украинский). Практическая ценность исследования заключается в том, что определённые закономерности позволяют утверждать о зависимости качества перевода научного дискурса от сохранения типологически общих и дистинктивных черт научного дискурса., Представлена стаття спрямована на вивчення проблеми перекладу наукового дискурсу з типологічно неспоріднених мов у сучасній науковій парадигмі. Головна мета статті полягає у дослідженні тактик перекладу наукового дискурсу з урахуванням лексико-граматичних розбіжностей у типологічно неспоріднених вихідній мові та мові перекладу. Предметом є певні мовні явища вихідної мови та засоби їх відтворення засобами мови перекладу зі збереженням семантичного інваріанту відповідно до вимог жанру наукового дискурсу. Застосовуючи методи прикладної лінгвістики й аналізу тексту, здійснено всебічний огляд перекладу наукового дискурсу в ментальному та комунікативному аспектах. Завданням дослідження є визначення типологічних особливостей перекладу наукового дискурсу з англійської українською та навпаки. За результатами виконаного дослідження з'ясовано, що існують типологічні особливості перекладу наукового дискурсу для вище згаданої пари (англійська-українська). Практична цінність дослідження полягає в тому, що визначені закономірності дозволяють стверджувати про залежність якості перекладу наукового дискурсу від збереження типологічно спільних і дистинктивних рис наукового дискурсу.