Search

Мета – дослідити життя і діяльність малознаного сьогодні київського колекціонера Олександра Тульчинського; визначити мистецьку цінність творів, що належали до його збірки; виявити місце О. Тульчинського в історії українського колекціонування ХХ ст. Методи дослідження. У ході наукового дослідження використано методи історичного і мистецтвознавчого аналізу. Наукова новизна. У статті до наукового обігу вводиться ім’я київського колекціонера Олександра Тульчинського. Стаття базується на дослідженні архівних матеріалів ЦДАМЛ України, що раніше не публікувалися і становлять цінність історичного та мистецтвознавчого характеру. Проаналізовано збірку мецената, міграцію його творів, співпрацю збирача із мистцями та їх нащадками, музейними установами. Висновки. Роль приватних колекцій картин українського мистецтва в історичному ракурсі важко переоцінити. У своїй збиральницькій діяльності колекціонер О. Тульчинський поєднав естетичні та громадські принципи з відмінним смаком. Високомистецькі твори з його приватної колекції часто потрапляли до українських музеїв, збагачуючи національну культурну скарбницю. Колекція О. Тульчинського, як і багатьох інших тогочасних колекціонерів, зберегла для суспільства ті явища, імена та твори, які значно розширюють уявлення про історію мистецтва та окремих мистців.

Мета дослідження – висвітлити тенденцію творчості художника-бойчукіста Онуфрія Бізюкова 1960-х років. Проаналізувати художньо-стилістичні твори митця цього періоду, виявити аспекти відродженння ідей бойчукізму в цей час. Методологія дослідження. Використано методи історичного і мистецтвознавчого аналізу. Наукова новизна. Вперше введено до наукового обігу факти з життя і творчості бойчукіста Онуфрія Бізюкова, проаналізовані полотна художника 1960-х років, виявлено схильність до експерименту у ракурсі ідей бойчукізму. Висновки. У результаті проведеного дослідження з’ясовано, що О. Бізюков застосовував прийоми посткубізму, експериментував з площиною та кольором у період 1960-х років. У творах художник звертає особливу увагу на композицію, конструкцію, ритміку, форму та їх відповідність до змісту. Найважливіше те, що митець зумів зберегти, розвинути і передати традиції школи Михайла Бойчука для майбутніх поколінь у другій половині ХХ століття.

The aim of the research is to show that after Independence that Ukrainian artist were rewarded for supporting Western values, not Ukrainian values. Ukrainian artists were left with three different paths, to either commit to the West, with the promise of attention and financial reward, or to support the Soviet idea of Moscow as a cultural capital or the difficult path of building a contemporary Ukrainian identity. The last option is the difficult path that not only has no rewards for the artist themselves but also acts in opposition to both the West and the East. Research methodology. Methods of historical and art-study analysis are used. Scientific novelty. For the first time facts were introduced into scientific circulation about Eros in Ukrainian art in the period of Ukrainian Independence. Conclusions. The Contemporary Ukrainian Identity in the visual arts will be a merging of Western and Eastern concerns transformed through a Ukrainian point of view. Artists will seek both their own validation and self-worth through expressing themselves freely but also search for a community that appreciates their work. The Ukrainian beliefs in Eros, happiness, fun and mutual benefit is in contrast to the imperialistic beliefs of European countries and Russia. For a Ukrainian identity to be truly and honestly formed, it will have to forgo both financial and emotional rewards from foreign countries in order to support its own voice.