Search

Language is a part of the spiritual culture of nation. Dichotomy language - thinking as a component of the basic triad of ethnolinguistics language - thinking - culture among the problems that are within this discipline, brings to the fore the problem of nomination, which requires interdisciplinary efforts (psychology and linguistics) and interlevel exploration (vocabulary, word formation, phonetics). The relevance of scientific work is due to the need for philosophical and linguistic understanding of the problem of nomination. The purpose of the article is to consider the problem of nomination and related issues in terms of psychology, linguistics, such as: significant, denotative and connotative meaning of the word; to compare the terms feature, sema, internal form of the word. Research methods. In the article as the main general scientific methods of analysis and synthesis are used, as well as linguistic – descriptive, structural and comparative and historical methods. Conclusions. Thus, the problem of the name, realizing the dichotomy of language – thinking, becomes one of the main problems of the culturological scientific paradigm. Scientific synonymy as one of the features of the modern metalanguage of science in the problem of the name distinguishes a number of related terms – feature, sema, internal form of the word. The concepts of semiotics are related to the problem of the name – significant, denotative and connotative meaning of the word, which reproduces the different degrees of connection of the word with reality. Connotative meaning makes it possible to highlight specific features of the Ukrainian language., Le problème du nom est le principal problème de l'ethnolinguistique. L'étude de la candidature nécessite des efforts interdisciplinaires (psychologie et linguistique) et des études interniveaux (lexique, formation des mots, phonétique). La pertinence des travaux scientifiques tient à la nécessité d'une compréhension philosophique et linguistique du problème de la nomination. L'objet de l'article est de considérer le phénomène de la nomination et les problèmes qui y sont liés - le sens significatif, dénotatif et connotatif du mot - du point de vue de la psychologie et de la linguistique ; comparer les termes signe, sème, forme interne du mot. L'étude a utilisé des méthodes scientifiques générales d'analyse et de synthèse, ainsi que des méthodes linguistiques - observations de phénomènes linguistiques, descriptives, comparatives-historiques. Conclusions. Réalisant la dichotomie langage - pensée, le problème du nom devient l'un des principaux dans le paradigme scientifique culturologique. La synonymie scientifique comme l'un des signes du métalangage moderne de la science dans le problème du nom met en évidence un certain nombre de termes proches - un signe, un sème, une forme interne d'un mot. Les concepts de sémiotique - le sens significatif, dénotatif et connotatif du mot - sont du domaine de la théorie de la nomination., Проблема названия – основная проблема этнолингвистики. Изучение номинации требует междисциплинарных усилий (психологии и языкознания) и межуровневых исследований (лексики, словообразования, фонетики). Актуальность научной работы обусловлена ​​потребностью философского и лингвистического осмысления проблемы номинации. Цель статьи – рассмотреть феномен номинации и соприкасаемые проблемы – сигнификативное, денотативное и коннотативное значение слова – с точки зрения психологии и лингвистики; сопоставить термины признак, сема, внутренняя форма слова. В исследовании использованы общенаучные методы анализа и синтеза, а также лингвистические методы – наблюдения над языковыми явлениями, описательный, сравнительно-исторический. Выводы. Реализуя дихотомию язык – мышление, проблема названия становится одной из главных в культурологической научной парадигме. Научная синонимия как один из признаков современного метаязыка науки в проблеме названия выделяет ряд близких терминов – признак, сема, внутренняя форма слова. Понятия семиотики – сигнификативное, денотативное и коннотативное значение слова – находятся в сфере теории номинации., Проблема назви – основна проблема етнолінгвістики. Вивчення номінації потребує міждисциплінарних зусиль (психології та мовознавства) та міжрівневих досліджень (лексики, словотвори, фонетики). Актуальність наукової роботи зумовлена ​​потребою філософського та лінгвістичного осмислення проблеми номінації. Мета статті – розглянути феномен номінації та дотичні проблеми – сигніфікативне, денотативне та коннотативне значення слова – з точки зору психології та лінгвістики; зіставити терміни ознака, сема, внутрішня форма слова. У дослідженні використано загальнонаукові методи аналізу та синтезу, а також лінгвістичні методи – спостереження над мовними явищами, описовий, порівняльно-історичний. Висновки. Реалізуючи дихотомію мова – мислення, проблема назви стає однією з головних у культурологічній науковій парадигмі. Наукова синонімія як одна з ознак сучасної метамови науки у проблемі назви виділяє ряд близьких термінів – ознака, сема, внутрішня форма слова. Поняття семіотики – сигніфікативне, денотативне та коннотативне значення слова – знаходяться у сфері теорії номінації.

In particular secondary tokens are considered - the names of instruments, parts of tools; The names of the bodies and their parts created outside the similarity. Secondary names that arise on the basis of associative connections, as a result of metaphoric and metonymic transfers, have also been studied., En particulier les jetons secondaires sont considérés - les noms des instruments, des parties d'outils; Les noms des corps et leurs parties créées en dehors de la similitude. Les noms secondaires issus de connexions associatives, à la suite de transferts métaphoriques et métonymiques, ont également été étudiés., Розглянуто зокрема вторинні лексеми - назви інструментів, деталей інструментів; назви органів та їх частин, що створюються за зовнішньою схожістю. Досліджено також вторинні назви, що виникають на основі асоціативних зв'язків, в результаті метафоричних і метонімії переносів., Рассмотрены в частности вторичные лексемы – названия инструментов, деталей инструментов; названия органов и их частей, создаваемых за внешним сходством. Исследовано также вторичные названия, возникающих на основе ассоциативных связей, в результате метафорических и метонимии переносов.

The wedding action is unity pre-wedding, wedding and post-wedding stages. The article analyzes the wedding ritual terminology in the Bukovinian dialects. The study corresponds to the ethnolinguistic aspect of linguistics, since the vocabulary of family rituals in dialects is a layer of lexemes with the so-called "cultural component", that is, they reflect the realities of the culture of the people., L'action de mariage est l'unité pré-mariage, mariage et post-mariage. L'article analyse la terminologie du rituel du mariage dans les dialectes de Bucovine. L'étude correspond à l'aspect ethnolinguistique de la linguistique, puisque le vocabulaire des rituels familiaux dans les dialectes est une couche de lexèmes avec la soi-disant «composante culturelle», c'est-à-dire qu'ils reflètent les réalités de la culture du peuple., Весільне дійство становить єдність передвесільного, весільного і післявесільних етапів. У статті проаналізовано весільну обрядову термінологію в буковинських говірках. Дослідження відповідає етнолінгвістичному аспекту мовознавства, оскільки лексика сімейної обрядовості в говірках становить шар лексем з так званим "культурним компонентом", тобто в них відображено реалії культури народу., Свадебное действо составляет единство предсвадебного, свадебного и послесвадебного этапов. В статье проанализировано свадебную обрядовую терминологию в буковинских говорах. Исследование соответствует этнолингвистическому аспекту языкознания, поскольку лексика семейной обрядности в говорах составляет слой лексем с так называемым „культурным компонентом”, то есть в них отражено реалии культуры народа.

Слов'янський мовної континуум став основою для аналізу буковинської весільної термінології. У статті розглядаються назви головних чинів буковинської весільної драми. Проаналізовано походження слів, їх фонетичні прояви в різних регіонах Україна, кордони поширення., Slavic language kontitnuum gives ground to the analysis of the Bukovinian wedding terminology The article deals with the names of the main members of Bukovinian wedding. The origin of words is defined, together with their regional phonetic manifestations and distribution boundaries., Les langues slaves sont devenus comme base pour l'analyse la terminologie de mariage de la bucovine. Dans cet article il s’agit de nominations des personnages de mariage secondaires dans le dialecte de bucovine. On a défini les origines des mots, leur phonétique leur manifestations dans différentes régions de l'Ukraine et les limites de leur distribution., Славянский языковой континуум стал основой для анализа буковинской свадебной терминологии. В статье рассматриваются названия главних чинов буковинской свадебной драмы. Проанализировано происхождение слов, их фонетические проявления в разных регионах Украины, границы распространения.