Search

Aim. The aim of the work was to determine the role of polymorphism of the interleukin-10 gene (rs 1800872) in the courseof herpes zoster in adults.Materials and methods. 50 adult patients with herpes zoster were included into the study. The clinical course of the disease and development of the certain nature of complications were analyzed depending on the genetic polymorphism of the interleukin-10 gene. Statistical data processing was performed with using the formed patient database in the program STATISTICAfor Windows 13 (StatSoft Inc., № JPZ804I382130ARCN10-J).Results. It was established that genotype TT of the IL-10 gene (rs 1800872) was recorded in 30 (60.0 %) patients with herpes zoster versus 14 (35.0 %) healthy people from the control group (P = 0.02), which confirmed the significance of the gene polymorphism IL-10 in reactivation of the varicella zoster virus and the manifestation of shingles. Analysis of the polymorphismof the IL-10 gene depending on the clinical form and the severity of shingle showed that genotype TT was significantly more frequently recorded in patients with severe course disease (86.7 % vs. 48.6 %, P = 0.01), however, did not influenced on the formation of certain clinical forms of the disease (P > 0.05). In patients with herpes zoster polymorphism of the IL-10 gene(rs 1800872) influenced the severity of the course of the disease, namely, the TT genotype was associated with a severe courseof the disease (P = 0.01) and the development of neurological complications (P = 0.03), which were represented by meningitis(6), Ramsey-Hunt syndrome (3) and the subsequent formation of postherpetic neuralgia (3), as well as of ophthalmic nature(P = 0.0001), which were represented by herpetic blepharoconjunctivitis (16), keratouveitis (3), iridocyclitis (1), subconjunctivalhemorrhages (1). Unlike the TT genotype, genotype TG of the IL-10 gene (rs 1800872) was associated with the development of complications with the addition of secondary bacterial microflora (χ2 = 4.5, P = 0.03), the incidence of which did not depend n the severity of herpes zoster (P > 0.05).Conclusions. In patients with herpes zoster, the TT-genotype of the IL-10 gene (rs 1800872) was associated with reactivationof the varicella zoster virus and development of a severe disease course, with formation of neurological (χ2 = 4.75, P = 0.03) and ophthalmic (χ2 = 14.75, P = 0.0001) complications. The TG genotype of the IL-10 gene (rs 1800872) isassociated with the development of complications associated with the addition of secondary bacterial microflora (χ2 = 4.5, P = 0.03)., Цель работы – определить роль полиморфизма гена интерлейкина-10 (rs 1800872) в течении опоясывающего герпеса у взрослых.Материалы и методы. В исследование включены 50 взрослых больных опоясывающим герпесом. Проведен анализ клинического течения заболевания и развития определенного характера осложнений в зависимости от наличия полиморфизма гена интерлейкина-10. Статистическую обработку данных осуществляли с использованием базы данных пациентов в программе «STATISTICA for Windows 13» (StatSoft Inc., № JPZ804I382130ARCN10-J).Результаты. Установлено, что генотип ТТ гена ИЛ-10 (rs 1800872) зарегистрирован у 30 (60,0 %) больных опоясывающим герпесом против 14 (35,0 %) здоровых лиц контрольной группы (р = 0,02), что подтверждало значение полиморфизма гена ИЛ-10 в реактивации вируса варицелла зостер и манифестации опоясывающего герпеса. Анализ полиморфизма гена ИЛ-10 (rs 1800872) в зависимости от клинической формы и степени тяжести опоясывающего герпеса показал, что генотип ТТ достоверно чаще регистрировали у больных с тяжелым течением заболевания (86,7 %против 48,6 %, р = 0,01), однако не влиял на формирование определенных клинических форм заболевания (р > 0,05).У больных опоясывающим герпесом полиморфизм гена ИЛ-10 (rs 1800872) влиял на тяжесть течения заболевания, а именно генотип TT ассоциировался с тяжелым течением заболевания (р = 0,01) и развитием осложнений неврологичеcкого характера (р = 0,03), которые были представлены менингитом (6), синдромом Рамсея–Ханта (3) и последующимформированием постгерпетической невралгии (3), а также офтальмологического характера (р = 0,0001), которыебыли представлены герпетическим блефароконъюнктивитом (16), кератоувеитом (3), иридоциклитом (1), субконъюнктивальным кровоизлиянием (1). В отличие от генотипа TT, генотип TG гена ИЛ-10 (rs 1800872) имел ассоциацию с развитием осложнений, связанных с присоединением вторичной бактериальной микрофлоры (χ2 = 4,5, р = 0,03),частота развития которых не зависела от тяжести течения опоясывающего герпеса (р > 0,05).Выводы. У больных опоясывающим герпесом генотип ТТ гена ИЛ-10 (rs 1800872) ассоциируется с реактивацией вируса варицелла зостер и развитием тяжелого течения заболевания, с формированием осложнений неврологического (χ2 = 4,75, р = 0,03) и офтальмологического (χ2 = 14,75, р = 0,0001) характера. Генотип TG гена ИЛ-10 (rs 1800872)ассоциируется с развитием осложнений, связанных с присоединением вторичной бактериальной микрофлоры (χ2 = 4,5, р = 0,03)., Мета роботи – визначити роль поліморфізму гена інтерлейкіну-10 (rs 1800872) в перебігу оперізувального герпесу вдорослих.Матеріали та методи. У дослідження залучили 50 дорослих хворих на оперізувальний герпес. Проаналізували клінічний перебіг захворювання та розвиток певного характеру ускладнень залежно від наявності поліморфізму гена інтерлейкіну-10. Статистичне опрацювання даних здійснили з використанням сформованої бази даних пацієнтів у програмі Statistica for Windows 13 (StatSoft Inc., № JPZ804I382130ARCN10-J).Результати. Встановили, що генотип ТТ гена ІЛ-10 (rs 1800872) зареєстрували у 30 (60,0 %) хворих на оперізувальний герпес проти 14 (35,0 %) здорових осіб контрольної групи (р = 0,02), що підтверджувало значення поліморфізму гена ІЛ-10 у реактивації Varicella Zoster Virus і маніфестації оперізувального герпесу. Аналіз поліморфізму гена ІЛ-10 (rs 1800872) залежно від клінічної форми та ступеня тяжкості оперізувального герпесу показав, що ТТ генотип вірогідно частіше реєстрували у хворих із тяжким перебігом захворювання (86,7 % проти 48,6 %, р = 0,01), проте не впливав на формування певних клінічних форм захворювання (р > 0,05). У хворих на оперізувальний герпесполіморфізм гена ІЛ-10 (rs 1800872) впливав на тяжкість перебігу захворювання: генотип TT асоціювався з тяжким перебігом захворювання (р = 0,01) і розвитком ускладнень неврологічного характеру (р = 0,03), що були представлені менінгітом (6), синдромом Рамсея-Ханта (3) та наступним формуванням постгерпетичної невралгії (3), а також офтальмологічного характеру (р = 0,0001), які були представлені герпетичним блефарокон’юнктивітом (16), кератоувеїтом (3), іридоциклітом (1), субкон’юнктивальним крововиливом (1). На відміну від генотипу TT, генотип TG гена ІЛ-10 (rs 1800872) мав асоціацію з розвитком ускладнень, що пов’язані з приєднанням вторинної бактеріальноїмікрофлори (χ2 = 4,5, р = 0,03), частота розвитку яких не залежала від тяжкості перебігу оперізувального герпесу (р > 0,05).Висновки. У хворих на оперізувальний герпес генотип ТТ гена ІЛ-10 (rs 1800872) асоціюється з реактивацією Varicella Zoster Virus і розвитком тяжкого перебігу захворювання з формуванням ускладнень неврологічного (χ2 = 4,75, р = 0,03) та офтальмологічного (χ2 = 14,75, р = 0,0001) характеру. Генотип TG гена ІЛ-10 (rs 1800872) асоціюється з розвиткомускладнень, котрі пов’язані з приєднанням вторинної бактеріальної мікрофлори (χ2 = 4,5, р = 0,03).

Aim. The purpose of the work is to reveal the features of CHB without liver cirrhosis when assessing the need for the appointment of antiviral therapy for the implementation of the State Target Program; to compare the criteria for monitoring CHB patients without cirrhosis in existing international recommendations.Material and methods. When assessing the features of the course of CHB in 286 patients without cirrhosis, the recommendations of NICE (2013) and WHO (2015) were taken into account to determine the need for antiviral treatment, which is the basis of the clinical protocol in Ukraine. The work analyzes the international guidelines for monitoring CHB patients without cirrhosis: the American Association for the Study of the Liver Diseases (2016), the European Association for the Study of the Liver (2012), the National institute for Health and Care Excellence (2013), World Health Organization (2015).Results. In the work, we analyzed the features of the course of CHB without cirrhosis using criteria for the distribution of patients depending on the indications for antiviral treatment, which are set out in the clinical protocol in Ukraine and are based on the international recommendations of NICE (2013) and WHO (2015). It is shown that 8.0 % (23 of 286) of patients require priority antiviral treatment according to laboratory criteria. The course of CHB in these patients is characterized by more frequent astheno-vegetative manifestations, more pronounced cytolytic syndrome and more frequent detection of HBeAg. Among 38.1 % (109 of 286) patients with CHB without cirrhosis with a low viral load, Цель работы – установить особенности хронического гепатита В (ХГВ) без цирроза печени при оценке необходимости назначения противовирусной терапии в рамках выполнения Государственной целевой программы и сопоставить критерии мониторинга больных ХГВ без цирроза печени в существующих международных рекомендациях.Материалы и методы. При оценке особенностей течения ХГВ у 286 пациентов без цирроза печени учтены рекомендации NICE (2013) и WHO (2015) для оценки необходимости назначения противовирусного лечения, которые являются основой клинического протокола в Украине. Проведен анализ международных рекомендаций мониторинга больных ХГВ без цирроза печени: American Association for the Study of Liver Diseases (2016), European Association for the Study of the Liver (2012), National institute for Health and Care Excellence (2013), World Health Organization (2015).Результаты. Проанализировали особенности течения ХГВ без цирроза печени при использовании критериев распределения больных в зависимости от показаний к противовирусному лечению, которые изложены в клиническом протоколе в Украине и базируются на международных рекомендациях NICE (2013) и WHO (2015). Показано, что 8,0 % (23 из 286) пациентов требуют первоочередного назначения противовирусного лечения по совокупности лабораторных критериев. Течение ХГВ у этих пациентов характеризуется более частыми астено-вегетативными проявлениями, более выраженным цитолитическим синдромом и более частым обнаружением HBeAg. Среди 38,1 % (109 из 286) больных ХГВ без цирроза печени с низкой вирусной нагрузкой, Мета роботи – визначити особливості перебігу хронічного гепатиту В (ХГВ) без цирозу печінки при оцінюванні необхідності призначення противірусного лікування в рамках виконання Державної цільової програми та зіставити критерії щодо моніторингу хворих на ХГВ без цирозу печінки в чинних міжнародних рекомендаціях.Матеріали та методи. При визначенні особливостей перебігу ХГВ у 286 пацієнтів без цирозу печінки враховували рекомендації NICE (2013) та WHO (2015) для оцінювання необхідності призначення противірусного лікування, які є основою клінічного протоколу в Україні. Здійснили аналіз міжнародних рекомендацій щодо моніторингу хворих на ХГВ без цирозу печінки: American Association for the Study of Liver Diseases (2016), European Association for the Study of the Liver (2012), National institute for Health and Care Excellence (2013), World Health Organization (2015).Результати. Виконали аналіз особливостей перебігу ХГВ без цирозу печінки при використанні критеріїв розподілу хворих залежно від показань до етіотропного лікування, які викладені в клінічному протоколі в Україні та ґрунтуються на Міжнародних рекомендаціях NICE (2013) та WHO (2015). Показано, що 8,0 % (23 із 286) хворих потребують першочергового призначення противірусного лікування за сукупністю лабораторних ознак. Перебіг ХГВ у цих пацієнтів характеризується частішими аcтено-вегетативними проявами, більшою виразністю цитолітичного синдрому та найчастішою циркуляцією в крові HBeAg. Серед 38,1 % (109 із 286) хворих на ХГВ без цирозу печінки з низьким вірусним навантаженням